Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів

Відповідно до статей 88 - 90, 92 і 93 розділу II Податкового кодексу України та пункту 9 Положення про Міністерство доходів і зборів України , затвердженого Указом Президента України від 18 березня 2013 року № 141,

1. Затвердити Порядок застосування податкової застави органами доходів і зборів, що додається.

2. Департаменту обслуговування платників податків (Мальцева В.В.) в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Ігнатова А.П.

1.1. Цей Порядок розроблений відповідно до статей 88 - 90, 92 та 93 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - Кодекс) і визначає механізм застосування податкової застави органами доходів і зборів.

1.2. Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування відповідно до Кодексу або податкових законів, і на яких покладено обов’язок із сплати податків, зборів, платежів згідно з Кодексом.

1.3. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених у Кодексі.

1.4. З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків, визначених Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

1.5. Право податкової застави виникає згідно з Кодексом та не потребує письмового оформлення.

1.6. У разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися у межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету, та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.

1.7. Право податкової застави виникає у разі:

несплати у строки, встановлені Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації,- з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

несплати у строки, встановлені Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної органом доходів і зборів, - з дня виникнення податкового боргу.

1.8. День виникнення права податкової застави визначається на підставі даних інформаційної системи, що ведеться органами доходів і зборів відповідно до законодавства.

1.9. Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 розділу ІІ Кодексу , а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

1.10. Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 розділу ІІ Кодексу , на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

1.11. Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

1.12. Повідомлення про виникнення права податкової застави міститься у податковій вимозі, яка надсилається платнику податків відповідно до вимог статті 59 розділу ІІ Кодексу .

2.1. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1). Таке рішення приймається керівником органу доходів і зборів і надається платнику податків, що має податковий борг.

2.2. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку. Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна (додаток 3).

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим.

2.3. У разі відмови платника податків від підписання акта опису майна такий опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Понятими не можуть бути працівники органів доходів і зборів або правоохоронних органів, а також інші особи, участь яких як понятих обмежується Законом України "Про виконавче провадження".

2.4. У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу (додаток 4).

У такому випадку орган доходів і зборів звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов’язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. У разі прийняття судом рішення щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов’язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу його копія надсилається (надається) органом доходів і зборів банкам та іншим фінансовим установам, а також платнику податків.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня:

складення акта опису майна податковим керуючим;

складення акта про відсутність майна платника податків, що може бути описано у податкову заставу;

погашення податкового боргу в повному обсязі.

Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення зазначених у цьому пункті актів, зобов’язаний надіслати (надати) банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів (додаток 5), яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

2.5. До акта опису насамперед включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

2.6. У разі якщо балансову вартість такого майна не визначено, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

2.7. У разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Платник податків зобов’язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити орган доходів і зборів про наявність такого майна. Орган доходів і зборів зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення про включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.

У разі якщо орган доходів і зборів приймає рішення про включення такого майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків з повідомленням про вручення.

До прийняття відповідного рішення органом доходів і зборів платник податків не має права відчужувати таке майно.

У разі порушення вимог цього пункту платник податків несе відповідальність згідно із законом.

2.8. У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису майна (додаток 2) до суми, що відповідає сумі податкового боргу платника податків.

2.9. У разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для здійснення опису у податкову заставу, опису підлягає майно такої юридичної особи з урахуванням вимог цього Порядку.

2.10. Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу в повному обсязі.

Опис майна може бути проведено за даними органів, які згідно з чинним законодавством здійснюють реєстрацію майна.

2.11. Податковий керуючий здійснює додатковий опис майна у податкову заставу в порядку, визначеному статтею 89 розділу ІІ Кодексу , у разі якщо сума коштів, отримана в результаті продажу майна платника податків, є недостатньою для погашення податкового боргу платника податків.

3.1. Орган доходів і зборів зобов’язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі у п’ятиденний строк з дня складення акта опису майна.

3.2. Така реєстрація здійснюється:

щодо рухомого майна - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 року № 830 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна" та наказу Міністерства юстиції України від 29 липня 2004 року № 73/5 "Про затвердження Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 2004 року за № 942/9541;

щодо нерухомого майна - відповідно до постанов Кабінету Міністрів України: від 22 червня 2011 року № 703 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" та від 26 жовтня 2011 року № 1141 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".

4.1. Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу доходів і зборів, а також у разі якщо орган доходів і зборів впродовж десяти днів з дня отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді про надання (ненадання) згоди.

У разі якщо в податковій заставі перебувають лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди органу доходів і зборів за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

4.2. У разі звернення платника податків з письмовою заявою щодо заміни предмета податкової застави у зв’язку з необхідністю його відчуження або оренди (лізингу) такий платник податків зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості.

Заміна предмета застави здійснюється тільки за згодою органу доходів і зборів, яка надається за умови, якщо балансова вартість майна, запропонованого платником податків на заміну, має таку саму або більшу вартість.

Згода надається протягом десяти днів з дня отримання від платника податків письмової заяви та оформлюється шляхом складання акта опису майна (щодо заміни предмета податкової застави) (додаток 6).

Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою органу доходів і зборів за умови часткового погашення податкового боргу.

4.3. У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу доходів і зборів платник податків несе відповідальність відповідно до закону.

5.1. У випадках, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.4 пункту 93.1 статті 93 розділу ІІ Кодексу , майно платника податків звільняється з-під податкової застави, про що такому платнику надсилається повідомлення (додаток 7).

5.2. Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.4 пункту 93.1 статті 93 розділу ІІ Кодексу .

5.3. У разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 розділу ІІ Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання органом доходів і зборів підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.