• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей»

Міністерство охорони здоровя України  | Наказ, Критерії, Протокол, Форма типового документа, Журнал, Перелік, Правила, Норми від 01.08.2013 № 678 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Критерії, Протокол, Форма типового документа, Журнал, Перелік, Правила, Норми
  • Дата: 01.08.2013
  • Номер: 678
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Критерії, Протокол, Форма типового документа, Журнал, Перелік, Правила, Норми
  • Дата: 01.08.2013
  • Номер: 678
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
01.08.2013 № 678
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
9 серпня 2013 р.
за № 1370/23902
Про затвердження Державних санітарних норм та правил "Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей"
Відповідно до підпункту 7.1 підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров’я України , затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 467, підпункту 223.3 пункту 223 Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" , затвердженого Указом Президента України від 12 березня 2013 року № 128,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Державні санітарні норми та правила "Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей", що додаються.
2. Управлінню громадського здоров’я (Григоренко А.А.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Вважати такими, що не застосовуються на території України, "Санитарные правила устройства и содержания детских дошкольных учреждений (детские ясли, детские сады, детские ясли-сады) СанПиН 3231-85" , затверджені заступником Головного державного санітарного лікаря СРСР 20 березня 1985 року № 3231-85.
4. Голові Державної санітарно-епідеміологічної служби України, головному державному санітарному лікарю України Пономаренку А.М. прийняти цей наказ для керівництва та забезпечити контроль за виконанням Державних санітарних норм та правил "Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей", затверджених цим наказом.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Качура О.Ю.
6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
МіністрР. Богатирьова
ПОГОДЖЕНО:

Виконавчий директор Національної
Асамблеї інвалідів України

Президент Національної академії
медичних наук України
академік

Міністр освіти і науки України

Заступник Міністра соціальної
політики України -
керівник апарату



Н. Скрипка



А.М. Сердюк

Д.В. Табачник



В.М. Коломієць
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
охорони здоров’я України
01.08.2013 № 678
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
9 серпня 2013 р.
за № 1370/23902
ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ НОРМИ ТА ПРАВИЛА
"Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей"
I. Загальні положення
1.1. Ці Державні санітарні норми та правила (далі - Санітарні правила) визначають санітарно-епідеміологічні вимоги до умов і організації навчання, виховання, проживання, харчування, медичного забезпечення дітей у дошкільних навчальних закладах незалежно від форми власності.
1.2. Санітарні правила є обов’язковими для виконання усіма юридичними та фізичними особами, діяльність яких пов’язана з проектуванням, будівництвом, реконструкцією, експлуатацією та утриманням дошкільних навчальних закладів.
1.4. Санітарні правила розроблені з метою охорони здоров’я дітей дошкільного віку під час їх перебування у дошкільних навчальних закладах незалежно від форми власності.
1.5. Засновником (власником), керівником дошкільного навчального закладу відповідно до нормативно-правових актів щороку розробляється план з проведення оздоровчих заходів у дошкільному(их) навчальному(их) закладі(ах), який погоджується територіальними органами Державної санітарно-епідеміологічної служби України.
1.6. Дошкільний навчальний заклад забезпечує дошкільне виховання дітей у віці від 2 місяців до 6 (7) років. Групи комплектуються за віковими (однаковими, різновіковими), сімейними, родинними ознаками відповідно до нормативів наповнюваності.
Наповнюваність груп не повинна перевищувати: для дітей до одного року - 10 осіб; від одного до трьох років - 15 осіб; від трьох до шести (семи) років - 20 осіб; для дітей різновікових груп - 15 осіб; при цілодобовому перебуванні дітей - 10 осіб; в оздоровчий період - до 15 осіб.
Для дошкільного навчального закладу компенсуючого типу (санаторні та спеціальні) кількість дітей у групах визначається відповідно до статті 14 Закону України "Про дошкільну освіту" .
У дошкільних навчальних закладах, що розташовані у сільській місцевості, допустимим є відкриття змішаних груп для дітей суміжних вікових категорій, кількість дітей у групах може бути зменшена засновником (власником) залежно від демографічної ситуації.
1.7. У дошкільному навчальному закладі дитина перебуває цілодобово, протягом дня або короткотривало (до 3-х годин). Для дітей можуть також створюватися чергові групи в ранкові та вечірні години, у вихідні, неробочі та святкові дні - групи, секції, гуртки тощо.
1.8. Для задоволення потреб населення дошкільний навчальний заклад функціонує повний або неповний календарний рік, але не менше ніж 3 місяці на рік.
1.9. Режим роботи та організація життєдіяльності дітей у дошкільному закладі встановлюються його засновником (власником) за погодженням з органами управління освіти та територіальними органами Державної санітарно-епідеміологічної служби України.
1.10. Місткість дошкільних навчальних закладів не повинна перевищувати 280 місць, дитячих будинків, будинків дитини - 200 місць. Організаційна структура та місткість комплексів дошкільних навчальних закладів визначаються завданням на проектування за узгодженням з органами управління освіти та територіальними органами Державної санітарно-епідеміологічної служби України.
1.11. Дошкільні навчальні заклади місткістю до 160 місць дозволяється об’єднувати із загальноосвітніми з утворенням навчально-виховних комплексів, а в селищах міського типу та сільських поселеннях при місткості до 120 місць - з житловим приміщенням для обслуговуючого персоналу.
1.12. Здача в оренду території, будинків, приміщень, будівель, споруд, обладнання дошкільних навчальних закладів іншим юридичним та фізичним особам для використання в цілях, що не пов’язані з навчально-виховним процесом та життєдіяльністю дітей, забороняється.
1.13. На нове ігрове і спортивне обладнання на ділянці та в будинку дошкільного навчального закладу, меблі, засоби навчання, комп’ютерну техніку, іграшки (ігри), поліграфічну продукцію, предмети дитячої гігієни, мийні та дезінфекційні засоби тощо має бути позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
1.14. Укомплектування педагогічним, медичним та іншим персоналом повинно відповідати чинним штатним нормативам.
II. Санітарно-гігієнічні вимоги до улаштування території
2.1. Рекомендований допустимий радіус пішохідної доступності до дошкільних навчальних закладів у містах з багатоповерховою забудовою не повинен перевищувати 300 м, у сельбищних і міських населених пунктах з одно-, двоповерховою забудовою - 500 м.
У сільській місцевості можливе підвезення дітей спеціальним транспортом у присутності батьків. У такому разі максимальний радіус обслуговування повинен бути не більше 15 км.
Дошкільні навчальні заклади необхідно розміщувати на відокремленій земельній ділянці у зоні населеного пункту.
Заборонено розміщення дошкільних навчальних закладів у санітарно-захисних зонах промислових та інших виробничих об’єктів.
За умовами аерації ділянки дошкільних навчальних закладів у всіх кліматичних районах розміщують у зоні знижених швидкостей переважних вітрових потоків, аеродинамічної тіні.
2.2. Відстань від будинку дошкільного навчального закладу до червоної лінії повинна бути не менше 25 м, а від меж земельної ділянки до стін житлових будинків з входами і вікнами - не менше 10 м, без входів і вікон - не менше 5 м.
2.3. Санітарні розриви від житлових та громадських будинків до будівлі дошкільного навчального закладу повинні становити не менше 2,5 висоти більш високого будинку, що розташований навпроти вікон ігрових кімнат групових (житлових) осередків.
2.4. Тривалість інсоляції земельної ділянки дошкільного навчального закладу повинна становити не менше трьох годин на день.
2.5. Площа земельної ділянки визначається типом дошкільного навчального закладу та його місткістю із розрахунку на одне місце: для дошкільних навчальних закладів та дитячих будинків місткістю до 80 місць - не менше 45 м-2, для будинків дитини тієї ж місткості - не менше 40 м-2; дошкільних закладів, дитячих будинків і будинків дитини місткістю понад 80 місць - не менше 40 м-2; комплексів ясел-садків місткістю понад 350 місць - не менше 35 м-2, навчально-виховних комплексів, що включають дошкільний та загальноосвітній навчальні заклади місткістю більше 350 місць, - не менше 35 м-2.
2.6. Скорочення площі ділянок за рахунок озеленення допускається: в умовах реконструкції - до 20 %, при уклонах рельєфу більше 20 % - до 15 %.
2.7. Дозволяється безпосереднє примикання ділянок дошкільних навчальних закладів до торців житлових будинків без вікон, а також межування з присадибними ділянками для персоналу (за наявності квартир) з обов’язковим розділенням їх огорожею або смугою зелених насаджень.
2.8. Територію дошкільного навчального закладу необхідно забезпечити поливальним водопроводом і огороджувати парканом заввишки не менше 1,6 м. По периметру ділянки доцільно створювати зелену захисну смугу з дерев та кущів шириною 3 м.
На складних рельєфах місцевості необхідно передбачити відвід атмосферних вод від ділянки дошкільного навчального закладу з метою попередження затоплення і забруднення ігрових майданчиків для дітей.
2.9. Озеленення території дошкільних навчальних закладів повинно становити не менше 20 м-2 на одну дитину. Дозволяється його скорочення на 30 % за умови реконструкції або прилягання ділянок безпосередньо до лісових, паркових територій, при цьому озеленення не повинно бути меншим ніж 14 м-2 на дитину в дошкільному навчальному закладі, в навчально-виховних комплексах - 12 м-2.
2.10. Для озеленення території дошкільних навчальних закладів забороняється використовувати дерева, кущі, рослини з колючками (біла акація, глід, шипшина тощо), отруйними плодами, а також такі, що викликають алергію. На території не допускається розростання грибів.
2.11. На земельній ділянці повинні передбачатись такі функціональні зони: групових майданчиків, спортивно-ігрова, господарська. Зони розмежовуються зеленою огорожею.
2.12. Відстань між будинком дошкільного навчального закладу та груповими майданчиками повинна бути не менше 12 м. Групові майданчики повинні мати оптимальний функціональний зв’язок з виходами з приміщень відповідних групових осередків. Групові майданчики для дітей ясельного віку необхідно розташовувати поруч із виходами з приміщень цих груп. На майданчиках передбачаються тіньові навіси з відкритою для сонця частиною та частиною у тіні. Групові майданчики повинні облаштовуватися в одному ярусі. Забороняється їх винесення на дахи дошкільних навчальних закладів або будинків, до яких добудовані дошкільні навчальні заклади.
Кількість групових майданчиків повинна відповідати кількості груп у дошкільному навчальному закладі. Їх площа для дітей віком до 3 років має бути не менше 8 м-2 на одну дитину, для дітей від 3 до 6(7) років - не менше 7,5 м-2. Для груп короткотривалого перебування дітей, при тривалості перебування до 3 годин, окремі земельні ділянки не передбачаються. Перелік обладнання для ігрових майданчиків для дітей ясельного віку наведено у додатку 1 до Санітарних правил.
На кожному груповому майданчику обладнується тіньовий навіс площею не менше 40 м-2. Площі тіньових навісів не повинні включатися до площі майданчиків, а для груп, що розміщуються у літніх павільйонах, вони не влаштовуються. Тіньові навіси, що прибудовуються до будинку дошкільного закладу, не повинні затіняти ігрові кімнати групових осередків.
Форма тіньових навісів може бути прямокутна або кругла з покрівлею, що має нахил назовні для стікання атмосферних вод. Навіси повинні бути огороджені з трьох або двох сторін (з південної та західної), без розривів між стінками навісу та покрівлею, стінками та підлогою. Тіньові навіси обладнують лавами для сидіння. Підлога навісів повинна бути дерев’яною.
Покриття групових майданчиків для дітей віком до трьох років повинно бути трав’яне, а для дітей віком старше трьох років - частково трав’яне і частково (не більше 60 м-2) ґрунтове з домішками дрібнозернистих місцевих будівельних матеріалів, що мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи для використання в дошкільних навчальних закладах.
2.13. Спортивно-ігрова зона дошкільних навчальних закладів місткістю до 160 місць включає один фізкультурний майданчик для одночасного використання однією групою. Для закладів більше 160 місць передбачається 2 фізкультурних майданчики (для одночасного заняття ясельної та садової груп). Площа майданчиків проектується з розрахунку не менше 13,5 м-2 на 1 дитину. Покриття майданчиків виконується із матеріалів, які мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи. На фізкультурному майданчику повинно бути: місце для гімнастичних снарядів; яма для стрибків; бігова доріжка не менше 30 м у довжину; лужок для рухливих ігор. Для закладів місткістю більше 160 місць допускається створення дитячого міні-стадіону площею не менше 400 м-2.
Для загартовування дітей та організації ігор з водою в спортивно-ігровій зоні допускається організовувати плескательні басейни глибиною 0,25 м (з підводом водопровідної води та відводом стічних вод до каналізації).
2.14. Спортивно-ігрова зона дошкільних закладів, що проектуються, місткістю до 160 місць включає один фізкультурний майданчик розміром 30x40 м-2 для одночасного використання однією групою. Для закладів більше 160 місць передбачається 2 фізкультурних майданчики розмірами 20x30 м-2 для ясельної групи та 30x40 м-2 для садової групи. Покриття майданчиків може бути трав’яне, ґрунтове утрамбоване або виконується із матеріалів, які мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
На фізкультурному майданчику повинно бути: місце для гімнастичних снарядів; бігова доріжка не менше 30 м у довжину; місце для рухливих ігор та загальнорозвиваючих вправ.
Для закладів місткістю більше 160 місць допускається створення дитячого міні-стадіону площею не менше 400 м-2.
Для загартування дітей та організації ігор з водою в спортивно-ігровій зоні допускається організовувати плескательні басейни глибиною 0,25 м (з підводом водопровідної води і відводом стічних вод до каналізації).
Обладнання на групових і фізкультурних майданчиках повинно відповідати віку, зросту дітей та мати позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
2.15. Допускається обладнання "екологічної стежини" у дошкільних навчальних закладах, що складається з ділянки для овочевих і плодово-ягідних культур із розрахунку на одне місце: 0,5 м-2 - в ясельних групах, 0,75 м-2 - в садових групах, 0,5 м-2 - в будинках дитини, 1,5 м-2 - в дитячих будинках. Застосування пестицидів та агрохімікатів у дошкільних навчальних закладах, у тому числі на земельній ділянці, забороняється. Додатково допускається обладнання теплиці та вольєра для тварин загальною площею не менше 30 м-2, а в дитячих будинках - не менше 150 м-2 (розташовуються на відстані не менше 25 м від будинку дошкільного навчального закладу та найближчих житлових будинків). Догляд за теплицею та вольєром повинен здійснювати окремий працівник.
2.16. На території дошкільного навчального закладу передбачається кільцева доріжка шириною 1,5 м з твердим покриттям (асфальтовим чи синтетичним), яка може бути суміщена з об’їздом навколо будівель закладу або об’єднувати групові майданчики без перетинання останніх. Кільцева доріжка може мати розмітку для вивчення правил дорожнього руху і використовуватися для організації та проведення спортивних ігор.
2.17. Господарська зона повинна бути ізольована від інших, розташовуватися поруч із харчоблоком, пральнею та мати тверде покриття (асфальт, бетон) і самостійний в’їзд, ізольований від входів на ділянку. На території господарської зони має бути місце для сушіння білизни та вибивання килимів.
Під навісом на бетонованому або асфальтованому майданчику господарської зони на відстані не ближче 25 м від будинку дошкільного навчального закладу повинні встановлюватися металеві контейнери з кришками для збирання сміття. Майданчик для сміттєзбірників повинен бути огороджений з трьох боків огорожею не нижче 1 м та оточений зеленим чагарником. Розмір цього майданчика повинен перевищувати площу сміттєзбірника на 1,5 м з кожного боку.
За погодженням з територіальним органом Державної санітарно-епідеміологічної служби України допускається розміщення овочесховища площею не менше 50 м-2 за потреби у зберіганні овочів і фруктів.
2.18. Територія дошкільного навчального закладу повинна бути освітлена відповідно до діючих норм (не менше 10 лк на рівні землі в темну пору доби).
III. Гігієнічні вимоги до розміщення будівель та приміщень дошкільних навчальних закладів
3.1. Дошкільні навчальні заклади повинні розташовуватися в окремих будинках висотою не більше трьох поверхів залежно від наповнюваності закладу та рельєфу території. Одноповерхові будинки передбачено для дошкільних закладів з кількістю до 100 місць, двоповерхові - до 150 і більше місць. При будівництві закладу з трьома поверхами наповнюваність має бути до 280 місць.
Для будівництва дошкільних навчальних закладів дозволяється використовувати цеглу або матеріали, що мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
3.2. Будинки залежно від проектної кількості місць можуть мати компактну, блочну або павільйонну структуру, декілька корпусів-павільйонів, що окремо розташовані або з’єднані між собою опалюваними переходами.
3.3. Розміщення базових станцій мобільного (стільникового) зв’язку та їх антен на дахах будинків дошкільних навчальних закладів забороняється. Встановлення базових станцій стільникового зв’язку та антен станцій на дахах житлових, громадських та інших будинків, що розташовані за межами території дошкільного навчального закладу, дозволяється за умови, якщо рівень електромагнітного випромінювання на території і в приміщеннях дошкільного навчального закладу не буде перевищувати 2,5 мкВт/см-2 або 3 В/м відповідно до Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань , затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 1 серпня 1996 року № 239, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29 серпня 1996 року за № 488/1513.
3.4. У будинку дошкільного навчального закладу та на території земельної ділянки необхідно дотримуватися принципів раціонального розміщення приміщень, максимальної ізоляції груп одна від іншої та від адміністративно-господарських приміщень.
На даху дошкільних навчальних закладів забороняється будувати споруди, приміщення, майданчики для перебування дітей.
3.5. Будинки дошкільних навчальних закладів повинні мати окремі входи: загальний; для дітей ясельних груп; дітей садових груп.
Загальний вхід проектується з тамбуром, який веде до вестибюля на 2-4 групи, з розрахунку 6 м-2 на кожну групу або на одну групу - з тамбуром площею не менше 4 м-2. При вестибюлях дозволяється передбачати дитячі туалети (один унітаз і умивальник на 2-4 групи). Загальний вхід у будинках дитини передбачається не більше ніж на 4 групи, а в дитячих будинках - на 6 груп.
Зовнішній вхід до приміщень групових осередків повинен мати два тамбури, окрім ІV В кліматичного району (один тамбур).
У дошкільних навчальних закладах на 50 і більше місць із харчоблоку, ізолятора та пральні передбачаються окремі виходи на територію.
3.6. Ґанки при входах до будинку дошкільного навчального закладу, що розташовані на рівні 0,45 м і більше від землі, повинні мати огорожу висотою 0,9 м. Ребра сходинок повинні бути закруглені. В огорожі сходів передбачаються вертикальні елементи з проміжками не більше 0,1 м.
Зовнішні входи до будинку дошкільного навчального закладу, які розташовані вище поверхні землі, повинні мати пандуси з нахилом 1:12 (відношення висоти до довжини) та резинове покриття, при цьому висота підйому приймається не більше 0,8 м. По обидва боки зовнішніх сходів або пандусів, а також площадок заввишки від рівня тротуару більше 0,45 м повинні передбачатися огорожі з подвійними поручнями на висоті 0,5 м, 0,7 м та 0,9 м. Довжина поручнів повинна бути більшою від довжини пандуса або сходового маршу не менше ніж на 0,3 м. Завершальні частини поручнів повинні бути довші маршу або похилої частини пандуса на 0,3 м та мати заокруглену форму.
3.7. Висота надземних поверхів будинків дошкільних навчальних закладів від підлоги до підлоги наступного поверху повинна бути не менше 3,3 м.
На надземних поверхах розміщуються: приміщення дитячих груп, зали для музичних і фізкультурних занять, медичні приміщення, кухні, кабінет керівника. За умов триповерхових дошкільних навчальних закладів на третьому поверсі допускається розташування приміщень для дітей шостого та сьомого року життя, а також залів, ігротек, кабінетів вихователя-методиста, логопеда, дефектолога, завгоспа, комірника. На цокольному поверсі дозволяється розміщувати пральню, охолоджувальні камери, комори та службово-побутові приміщення, крім кабінетів керівника та методиста. На підвальному поверсі необхідно розташовувати охолоджувальні камери, овочесховище, столярно-слюсарну майстерню, комори (за винятком комор сухих продуктів). При розміщенні дошкільного навчального закладу на радоно-небезпечних ділянках на першому поверсі можуть розташовуватися службово-побутові приміщення, медичні, харчоблок, пральня тощо, але обмежується розміщення приміщень для дітей. При цьому необхідно посилювати герметизацію перекриття над підвалом.
3.8. При обладнанні внутрішніх дверей з використанням неармованого скла з обох боків від нього, на рівні зросту дітей, встановлюється захисний екран з рейок.
3.9. Групові осередки для дітей ясельного віку повинні розташовуватися на першому поверсі та забезпечуватися окремими входами. До складу групових осередків для дітей ясельного віку входять: приймальня, ігрова, спальня, туалетна та буфетна.
У приймальній першої групи раннього віку виділяється місце для роздягання батьків і місце грудного годування дітей матерями.
3.10. Групові осередки для дітей садового віку можна розміщувати як на першому, так і на другому поверхах. Допускається один загальний вхід на поверх не більше ніж для чотирьох садових груп. До складу групових осередків для дітей садового віку входять: роздягальня, групова, спальня, туалетна та буфетна.
Склад приміщень групових осередків у сільських дошкільних навчальних закладах для змішаних ясельно-садових груп повинен відповідати складу групових осередків для дітей садового віку.
До складу приміщень центрів розвитку дитини відносяться такі самі приміщення, як і до складу групових осередків для дітей ясельного та дошкільного віку.
3.11. Висота огорожі сходів у приміщеннях дошкільних навчальних закладів повинна бути 1,3 м, з вертикальними елементами захисту через кожні 0,1 м. Поручні для дітей повинні розташовуватись на висоті 0,5 м. Кут нахилу сходів повинен становити не більше 30-0, ширина сходинки - 30 см, висота сходинки - 15 см. Ребра сходинок повинні бути закруглені. Першу та останню сходинки в приміщеннях і ззовні будинку слід фарбувати яскраво жовтою фарбою та наносити на них гумове або абразивне покриття.
3.12. Оптимальну орієнтацію вікон приміщень за сторонами горизонту потрібно приймати: вікна ігрових, залів, ігротек, кімнат ручної праці, залів басейнів - південь, спалень, медичних кабінетів - схід, приміщень харчоблоків - північ.
3.13. Для кожної вікової групи в дошкільних навчальних закладах повинні бути окремі групові осередки, а для будинків дитини і дитячих будинків - житлові осередки, що мають функціональні зв’язки з іншими приміщеннями.
3.14. До складу приміщень житлових осередків будинків дитини та дитячих будинків мають бути включені: роздягальня, ігрова, спальня, туалетна, буфетна, комора, кімната персоналу, приміщення для сушіння одягу, зберігання колясок, зберігання сезонних речей. Додатково до складу приміщень житлових осередків будинків дитини включаються веранди, а дитячих будинків - їдальня та ванно-душове приміщення. Площу групових осередків дошкільних навчальних закладів наведено у додатку 2 до Санітарних правил.
У будинках дитини житлові осередки для дітей віком старше одного року розміщуються на другому поверсі. Для транспортування дітей-інвалідів на колясках у приміщення другого поверху повинен бути пасажирський ліфт.
Під (над) груповими (житловими) осередками або суміжно з ними заборонено розміщувати комори, столярно-слюсарні майстерні, майстерні для ремонту одягу і взуття, а також приміщення та обладнання, що є джерелами шуму і вібрації (підйомники, вентиляційні та охолоджувальні камери тощо). При розміщенні останніх під або поряд з іншими приміщеннями (зали, ігротека, комп’ютерний клас тощо) необхідно передбачити ефективну звуко- та віброізоляцію.
3.15. До груп короткотривалого перебування дітей (до 3-х годин), що розміщені в громадських будинках, допускається передбачати входи з вестибюлів або загальних коридорів.
Мінімальний склад приміщень для груп короткотривалого перебування дітей має включати: роздягальню, ігрову, туалетну для дітей та для персоналу, підсобні приміщення. Розрахункова площа приміщень має бути не менше 6 м-2 на одне місце.
3.16. Площі приміщень групових (житлових) осередків дошкільних навчальних закладів, у тому числі площа ігрової для дошкільних навчальних закладів, повинні становити: 3,3 м-2 на дитину в ясельній групі, 2,5 м-2 на дитину в садовій групі, 3,6 м-2 - у будинку дитини, 3,3 м-2 - у дитячому будинку. У спальному приміщенні ясельної групи дошкільного навчального закладу площа на одну дитину повинна становити 2,4 м-2, у дошкільній - 2,5 м-2, у будинку дитини та дитячому будинку - 2,4 м-2.
Площі приміщень дошкільних навчальних закладів не дозволяється зменшувати, у тому числі за рахунок накопичення твердого та м’якого інвентарю, встановлення вазонів з квітами великого розміру тощо.
3.17. Туалетні повинні мати природне освітлення. У туалетних приміщеннях не допускаються сходинки, пороги або будь-які перепади рівнів підлоги. В туалетних приміщеннях для дітей віком 2-3 роки необхідно встановлювати по 2 дитячі умивальники, 1 умивальник для дорослих, 1 дитячий унітаз, 1 унітаз для дорослих (злив), душовий піддон, 1 електричний рушник. Злив і дитячі унітази для дітей старшого ясельного віку встановлюються без обладнання кабін. Душові піддони повинні бути доступними з трьох боків.
У туалетних для дітей віком старше 3 років повинно бути 4 дитячі умивальники, 4 дитячі унітази у відкритих кабінках із перегородками висотою 1,2 м (по 2 унітази в окремих для хлопчиків та дівчат туалетах), душовий піддон з душовою сіткою з гнучким шлангом. Одна з кабінок повинна мати ширину - 1,65 м, глибину - 1,8 м. У цій кабіні поруч з унітазом передбачається простір для крісла-коляски, а також можливість встановлення у разі потреби поручнів, штанг, гачків. Для дорослих у закритій кабіні встановлюється 1 унітаз.
Ванно-душову для дитячих будинків необхідно відокремлювати вологонепроникною перегородкою в окреме приміщення.
3.18. У дошкільних навчальних закладах з двома садовими групами або двома старшими ясельними групами передбачається не менше одного універсального залу для занять музикою та фізичною культурою. Не менше двох залів (музичний та фізкультурний) передбачається, коли старших ясельних і садових груп 6 і більше. При кожному залі повинна бути комора площею від 6 м-2. Не дозволяється робити зали прохідними. За наявності двох залів дозволяється об’єднувати їх за допомогою розсувної перегородки зі звукоізоляцією.
У залі дозволяється проведення занять тільки з однією групою. Площа музичного залу у дошкільних навчальних закладах повинна становити не менше 3,7 м-2 на одну дитину, а фізкультурного або універсального - не менше 5 м-2. У закладах на 2 групи площа універсального залу повинна бути не менше 80 м-2. У будинках дитини та дитячих будинках площа залів повинна бути не менше 5 м-2 на одну дитину в групі.
3.19. У дошкільних навчальних закладах місткістю 90 і більше місць передбачено наявність кімнати природи, ігротеки, кімнати для занять з використанням технічних засобів навчання (далі - ТЗН) площею не менше 50 м-2. При місткості закладу понад 160 місць дозволяється влаштування комп’ютерного класу для дітей віком 5 років і старше з розрахунку 6 м-2 на одне робоче місце, об’ємом не менше 20 м-3. Влаштування і обладнання комп’ютерного класу повинно відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил "Влаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки у навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп’ютерах" (ДСанПіН 5.5.6.009-98), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 30 грудня 1998 року № 9.
У дошкільних навчальних закладах місткістю понад 100 місць та в дитячих будинках місткістю 90 і більше місць допускається передбачати кімнату ручної праці (образотворчого мистецтва) площею не менше 42 м-2 і логопедичний кабінет, кабінети практичного психолога та соціального педагога площею не менше 12 м-2 кожний, а також кімнату психологічного розвантаження дітей площею не менше 24 м-2.
3.20. У складі дошкільного навчального закладу на першому поверсі в окремому блоці допускається будівництво басейну. Басейни будуються з розрахунку одночасної пропускної спроможності: будинки дитини - 2-4 дитини; дошкільні навчальні заклади, дитячі будинки, навчально-виховні комплекси - 10 дітей (одна підгрупа).
3.21. До складу приміщень басейну повинні входити: зал з ванною та зоною для розминки; дві роздягальні з туалетами та душовими (для хлопчиків і дівчат); кімнати тренера, медичної сестри; комора інвентарю; інші технічні приміщення для експлуатації басейну. При додатковому розміщенні другої ванни басейну для дітей віком до 3 років передбачається окрема роздягальня.
Площу роздягальні необхідно приймати з розрахунку не менше 1,2 м-2 на місце при одночасній пропускній спроможності басейну 10 дітей. Біля кожної роздягальні слід передбачати душові з розрахунку 1 душова сітка на 3 місця i туалет на 1 унітаз i 1 умивальник.
У залі басейну передбачається зона розминки площею не менше 24 м-2. Проектування окремого залу для розминки дітей допускається при басейнах із пропускною спроможністю 10 осіб (площею не менше 36 м-2) з коморою інвентарю площею 6 м-2. Перелік обладнання та інвентарю для басейну наведено у додатку 3 до Санітарних правил.
3.22. У басейнах передбачаються ванни розмірами: 3 x 2 м - для занять з 2-4 дітьми ясельного віку; 10 x 4 м - для занять з 10 дітьми старше трьох років. Глибина басейну повинна бути перемінною: від 0,6 до 0,8 м. По периметру ванни передбачається обхідна доріжка. Борт ванни повинен бути заввишки 0,15 м від підлоги та завширшки 0,3 м. Уклон дна ванни у бік випуску води має бути не менше 1 %. По внутрішньому периметру ванни басейна встановлюються поручні на висоті від дна 0,6 і 0,8 м. На дитину дошкільного віку площа водної поверхні басейну повинна бути не менше 3 м-2.
Матеріал, конструкція та облицювання внутрішньої поверхні стінок і дна ванни повинні забезпечувати непроникність води, механічну міцність, стійкість до розмиву та дії мийних і дезінфекційних засобів, а також легку доступність для чищення. Внутрішня поверхня дна та стін ванни повинна бути гладенькою, неслизькою.
У місцях виходу з душової на обхідну доріжку повинен бути передбачений прохідний душ для ніг з безперервним потоком свіжої теплої води.
3.23. У дошкільних навчальних закладах повинні бути такі медичні приміщення: медична кімната, процедурна, ізолятор. Медичну кімнату передбачено розташовувати суміжно з палатою ізолятора (через стіну із заскленим прорізом на висоті 1,2 м від підлоги). Набір та площа приміщень для медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі наведені у додатку 4 до Санітарних правил.
Палати ізолятора повинні забезпечувати ізоляцію дітей з двома інфекційними хворобами. Кількість місць в ізоляторі не повинна перевищувати 1,5 % проектної місткості дошкільного навчального закладу. До складу ізолятора включаються: приймальна, палати на 1-2 місця кожна, туалетна, приміщення для дезінфекційних засобів. Палати ізолятора повинні бути непрохідними площею 6 м-2 (одномісна) і 9 м-2 (двомісна), мати окремий вихід на територію закладу. Вихід із ізолятора дошкільного навчального закладу місткістю до 160 місць допускається суміщати із загальним входом до будинку.
У приймальній ізолятора розміщують мийку для миття столового посуду хворих дітей, шафу для збереження столового посуду тощо. Площа приймальної повинна бути 6 м-2 за наявності в ізоляторі однієї палати, 10 м-2 - двох палат. Площа туалетної кімнати має бути 4 м-2, приміщення для приготування дезінфікуючих засобів - 3 м-2.
У дошкільних навчальних закладах допускається додаткове обладнання стоматологічного кабінету, фітокімнати (по 8 м-2), кабінету лікувальної фізкультури (50 м-2). Фізіотерапевтичний кабінет площею 9 м-2 передбачено обладнувати у дошкільних навчальних закладах місткістю від 70 до 100 місць, площею від 12 м-2 до 18 м-2 - місткістю 100-200 місць і більше. Перелік оснащення медичного кабінету дошкільного навчального закладу затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства оствіти і науки України від 30 серпня 2005 року № 432/496 , зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2005 року за № 1091/11371.
3.24. У будинках дитини та дитячих будинках повинні бути медичні блоки у складі: ізолятора, кабінету лікаря (площею 14 м-2), кабінету старшої медичної сестри (9 м-2), фізіотерапевтичного та фітокабінету (загальною площею 36 м-2), процедурної-стерилізаційної (12 м-2), приміщення аптеки (9 м-2). У будинках дитини передбачається приміщення лікувальної фізкультури (50 м-2) та приймально-карантинне відділення. У дитячих будинках повинно бути приймально-карантинне відділення, стоматологічний кабінет (9 м-2) та приміщення лікувальної фізкультури (50 м-2).
3.25. Кількість місць у приймально-карантинному відділенні повинна становити: 5 % від проектної місткості будинку дитини, 7-10 % - дитячого будинку. У будинках дитини до складу цього відділення входять: вестибюль-чекальня (12 м-2), приймальня-оглядова (12 м-2), санпропускник (роздягальня з ванною 8 м-2), палати-бокси на 2 місця кожна (по 12 м-2), буфетна (5 м-2). У дитячих будинках приймально-карантинне відділення додатково повинно включати ізоляційні палати на 1 або 2 ліжка (12 м-2 та 18 м-2 кожна) з шлюзом і туалетом.
Приймально-карантинне відділення розміщується на першому поверсі з окремими виходами назовні. При цьому ванни санпропускника повинні бути розташовані таким чином, щоб ними можливо було користуватися як для санітарної обробки дітей, так і для миття дітей, які перебувають у палатах-боксах та ізоляційних палатах.
3.26. Оснащення медичного кабінету дошкільного навчального закладу та запас лікарських засобів, виробів медичного призначення в медичному кабінеті дошкільного навчального закладу для надання невідкладної медичної допомоги повинні відповідати нормативно-правовим актам.
3.27. Харчоблок дошкільного навчального закладу повинен мати окремий вихід назовні. До складу приміщень харчоблоку дошкільних закладів місткістю від 40 і більше місць входять: кухня з роздавальнею (18-34 м-2), мийня кухонного посуду (5-10 м-2), заготівельний цех (12-20 м-2), комора сухих продуктів (9-10 м-2), комора овочів (4-12 м-2), завантажувальна (8-14 м-2), кімната персоналу (6-12 м-2). У закладах місткістю 120 і більше місць додатково обладнується охолоджувальна камера, а місткістю від 200 і більше - їдальня для персоналу. Незалежно від місткості закладу при харчоблоці обладнується душова на одну сітку та туалет для персоналу на 1 унітаз і 1 умивальник. Склад і площі приміщень харчоблоків дошкільних навчальних закладів наведені у додатку 5 до Санітарних правил.
Заготівельний цех обов’язково поділяється на дві зони: обробки м’яса-риби та овочів-фруктів. У завантажувальній повинно бути передбачено місце для зберігання та миття тари площею не менше 4 м-2.
3.28. Для прання, сушіння та прасування білизни у дошкільних навчальних закладах передбачається два приміщення (пральня, сушильно-прасувальня), а в будинках дитини та дитячих будинках - три приміщення (пральня, сушильня, прасувальня). Ці приміщення розміщуються суміжно. Площа пральної визначається залежно від обладнання та обсягу білизни, що підлягає пранню, але не менше 14 м-2 при місткості закладу до 40 місць, 18 м-2 - від 40 до 60 місць, 24 м-2 - 60-120 місць, 30 м-2 - 120-200 місць, 40 м-2 - понад 200 місць.
Шлюз з вікном для здачі брудної білизни та одягу повинен відкриватися у бік пральні. Шлюз може використовуватися для тимчасового зберігання білизни (не більше двох годин). Вікна для здачі брудної білизни та одягу повинні бути окремо від вікон видачі чистої білизни і одягу. Перехрест потоків брудних і чистих речей неприпустимий. Обов’язково влаштовується окремий вихід на територію загальноосвітнього навчального закладу. Двері пральні не повинні бути навпроти дверей групових (житлових) осередків, харчоблоків, медичних приміщень.
Пральня обладнується електрообладнанням, промаркованими ваннами для замочування брудної білизни та полоскання чистої. Каналізаційні труби від ванн повинні бути герметично підключені до каналізаційної мережі. Прання та прасування особистих речей персоналу у дошкільному навчальному закладі забороняються.
3.29. Стіни та оздоблення приміщень дошкільних закладів повинні бути матові, пастельних відтінків. Приміщення, що орієнтовані на південь та схід, слід фарбувати в світло-блакитний, світло-зелений колір (коефіцієнт відбиття - 0,7-0,8), орієнтовані на північ - у світло-жовтий, рожевий, бежевий (коефіцієнт відбиття - 0,6-0,7). Поверхні стін приміщень фізкультурного та музичного залів необхідно фарбувати в світлі кольори з коефіцієнтом відбиття 0,6-0,8. Поверхня стін усіх приміщень має бути гладкою, стійкою до вологи, миючих і дезінфекційних засобів, що забезпечить можливість прибирання вологим способом. У комп’ютерних кабінетах стіни повинні бути пофарбовані в жовтий або бежевий колір з коефіцієнтом відбиття 0,6 (орієнтація вікон - на північ). Для занять з дітьми використовуються дошки темно-зеленого, коричневого кольору з коефіцієнтом відбиття 0,1-0,2.
Стіни в туалетних, умивальних, буфетних, на харчоблоці (кухня, мийня, заготівельний цех, охолоджувальні камери, туалети), у пральні слід облицьовувати гладкою, глазурованою плиткою на висоту 1,8 м, у ванно-душових, душових - на всю висоту стін. Для оздоблення стін основних приміщень не рекомендується використовувати шпалери.
3.30. Підлога у приміщеннях групових (житлових) осередків повинна мати вологостійкість, низьку теплопровідність, стійкість до мийних і дезінфекційних засобів та бути неслизькою. Під підлогою групових приміщень, які розміщені на першому поверсі, передбачається улаштування системи підігріву (температура на поверхні підлоги повинна бути 23° С). Забороняється підігрів підлоги електронагріваючими приладами (системами).
У приймальнях, роздягальнях, ігрових, групових, спальнях, ігротеках для підлоги використовується натуральна деревина (дошка, паркет) або лінолеум на теплій основі. У комп’ютерному класі підлога повинна бути з дерева або синтетичного полімерного матеріалу з антистатичними властивостями. Забороняється використання ковроліну. У фізкультурному і музичному залах підлога повинна бути з дерева, у тому числі використовується паркет. Для підлоги в туалетних, ванно-душових, душових, харчоблоку, пральнях, у залі та приміщеннях басейну використовується неслизька керамічна плитка. Підлога у приміщеннях харчоблоку має бути обов’язково з гладкою поверхнею. У технічних приміщеннях допускається цементна підлога.
Підлога у харчоблоках, пральнях, туалетних, ванно-душових, душових повинна мати ухил у каналізацію (зливні трапи з нахилом підлоги до отвору трапа не менше 0,03 %). Отвори трапа мають бути закриті решітками.
3.31. Стелю у приміщеннях з підвищеною вологістю повітря (виробничі приміщення харчоблоку, душові, пральні, умивальні, туалетні та інші) необхідно фарбувати масляними фарбами білого кольору, а в інших приміщеннях використовують крейду, вапно, водоемульсійні фарби. Віконні рами та двері необхідно фарбувати у білий колір (коефіцієнт відбиття - 0,8).
Матеріали, що використовуються для влаштування, оздоблення дошкільних навчальних закладів, повинні мати позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
IV. Санітарно-гігієнічні вимоги до освітлення
4.1. Основні приміщення дошкільних навчальних закладів (групові (житлові) осередки, медичні, приймально-карантинні відділення, зали для занять музикою та фізичною культурою, комп’ютерні класи тощо) повинні мати природне освітлення. Тривалість інсоляції зазначених приміщень повинна бути не менше 3 годин на день. Мінімальний коефіцієнт природної освітленості приміщень (далі - КПО) має становити не менше 1,5 %, в роздягальнях - не менше 1,0 %. Без природного освітлення можуть функціонувати буфетні, комори, включаючи комори чистої білизни (за наявності у будинку каштелянської), душові при ізоляторі та басейні, туалети для персоналу та технічні приміщення.
При односторонньому розташуванні вікон коефіцієнт заглиблення приміщень групових (співвідношення між висотою від підлоги до верхнього краю вікна до глибини приміщення) повинен бути не менше 1:2. Глибина приміщення має бути не більше 6 м. При більшій глибині групової необхідно передбачити розташування вікон на протилежних паралельних стінах або на стінах, що знаходяться під кутом одна до одної.
Не допускається встановлення віконних рам із частим переплетенням, а також встановлення захисних ґрат. Світловий коефіцієнт (СК, відношення загальної площі скла вікон до площі підлоги приміщення) повинен бути для ігрових і спалень 1:4-1:5, туалетних - 1:5-1:6. У дошкільних закладах дозволяється встановлювати метало-пластикові вікна, що мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи та дозволені для використання в навчальних закладах.
Для захисту від прямих променів сонця, запобігання перегрівання приміщень необхідно передбачати вертикальні жалюзі, що регулюються (внутрішні, зовнішні), козирки, штори. Допускається використання льняних та бавовняних штор світлих тонів (поплін, штапельне полотно, репс), що мають достатній ступінь пропускання та розсіювання світла (на вікні - декілька полотен, що можна пересувати). При використанні штори на вікнах групових приміщень не повинні зменшувати рівень природного освітлення, інсоляції. При розміщенні над вікнами основних приміщень дошкільного навчального закладу ламбрекенів не допускається їх звисання нижче верхнього краю вікна. Закривання вікон шторами допускається під час сну дітей.
4.2. Для запобігання затінення приміщень дошкільного навчального закладу кущі повинні висаджуватися не ближче 5 м від вікон будинку, дерева - 10 м. Густі крони дерев підлягають своєчасному розрідженню, що запобігатиме погіршенню показників природного освітлення. Щороку необхідно проводити декоративну обрізку кущів, вирубку сухих і низьких гілок та молодої порослі дерев.
4.3. Висота вікон повинна становити не менше 2-2,5 м, ширина - не менше 1,8-2,0 м. Підвіконня від підлоги повинні знаходитися на відстані 0,6 м. Ширина простінків між вікнами повинна становити не більше 0,5 м.
Вікна необхідно регулярно (не рідше 3 разів на рік) мити. На підвіконнях не дозволяється розташовувати вазони з високими квітами (висота не повинна перевищувати 15 см від підвіконня). Кількість квітів на одному підвіконні - не більше трьох вазонів. Вікна не дозволяється затіняти квітами, що в’ються, а також квітами великих розмірів (розташованих на підлозі). Квіти дозволяється розміщувати у підвісних вазонах на стінах приміщень або в кутах приміщень на підставках висотою до 70 см, що можна переміщувати.
4.4. Джерела штучного освітлення повинні забезпечувати достатнє та рівномірне освітлення всіх приміщень.
Під час проведення занять в умовах недостатності природного освітлення необхідно використовувати джерела штучного освітлення. Перевагу необхідно надавати люмінесцентним лампам. Нормативи штучної освітленості основних приміщень при використанні люмінесцентних, у тому числі енергозберігаючих, ламп наведено у таблиці 1.
Таблиця 1
Нормативи штучної освітленості основних приміщень
Найменування приміщеньОсвітленість не менше (лк)Горизонтальні поверхні, де замірюються рівні освітленості
Приймальня, роздягальня200На підлозі
Групові, ігрові, комп’ютерний клас, ігротека300На підлозі
Спальня150На підлозі
Зали для занять музикою, фізичною культурою, з використанням ТЗН400На підлозі
Зал басейну150На поверхні води
Туалетна75На підлозі
Буфетна2000,8 м над підлогою
Медична кімната, кабінет лікаря3000,8 м над підлогою
Ізолятор200На підлозі
Світильники з люмінесцентними лампами повинні забезпечувати розсіяне світло, а з лампами розжарювання - повністю відбите світло. У комп’ютерних класах передбачено забезпечення системи загального рівномірного освітлення. Як джерела освітлення використовуються лампи типу ЛБ (білого кольору), ТБС (тепло-білого світла). При використанні ламп розжарювання рівень освітленості має бути не менше 200 лк. Питома потужність люмінесцентного освітлення повинна бути 20-22 Вт/м-2, при лампах розжарювання - 48 Вт/м-2.
Не дозволяється одночасне використання в одному приміщенні люмінесцентних ламп і ламп розжарювання, а також використання ламп ЛД (люмінесцентного денного світла).
Світильники з люмінесцентними лампами на стелі групових, ігрових, приймальних, роздягальних приміщень, у залах для занять музикою, фізичною культурою розміщують рівномірно. Світильники повинні мати захисну арматуру. В ігрових необхідно передбачити окреме вмикання кожного ряду світильників, що розташовані паралельно вікнам. Застосування ксенонових ламп не допускається.
4.5. Електричні розетки та вимикачі встановлюють на висоті 1,8 м від підлоги, при цьому у приміщеннях із постійним перебуванням дітей необхідно передбачити встановлення розеток, що закриваються.
У залах для занять фізичною культурою на світильниках та вікнах повинні бути захисні засоби (сітки з металу).
4.6. Лампи, що перегоріли, підлягають своєчасній заміні. Також заміні підлягають люмінесцентні лампи у разі створення під час роботи шуму, миготіння та стробоскопічного ефекту. Несправні, перегорілі люмінесцентні лампи збирають у спеціальну тару - герметично закриті металеві ємності, контейнери, які зберігають у спеціально відведених ізольованих технічних приміщеннях, стіни, стеля та підлога яких не межують із приміщеннями групових осередків. При цьому доступ до такого технічного приміщення повинен мати лише спеціально призначений працівник закладу. При накопиченні чотирьох і більше перегорілих люмінесцентних ламп їх вивозять із дошкільного закладу на підприємства, що утилізують такі лампи в установленому порядку. Документи про передачу люмінесцентних ламп зберігаються. Зберігання перегорілих люмінесцентних ламп у будинку закладу довше 2-х місяців не допускається.
4.7. Не дозволяється розміщення світильників над плитами, технологічним обладнанням, виробничими столами харчоблоків. Усі світильники на харчоблоці повинні мати захисну арматуру.
4.8. Лабораторний контроль рівня освітленості у дошкільних навчальних закладах проводиться не рідше одного разу на рік не менше 3 вимірів у 3-5 приміщеннях.
V. Санітарно-гігієнічні вимоги до санітарно-технічного обладнання
5.1. Дошкільні навчальні заклади повинні бути забезпечені якісною питною водою з розрахунку 75 л/добу на дитину при денному режимі роботи (у тому числі гарячої води 25 л/добу), 93 л/добу - при цілодобовому перебуванні (з них гарячої води 28,5 л/добу). На полив газонів, квітників, дерев та кущів витрати води повинні становити 3-6 л/добу на 1 м-2, тротуарів тощо - до 0,4-0,5 л/добу на 1 м-2.
Якість питної води має відповідати Державним санітарним нормам та правилам "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10) , затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 1 липня 2010 року за № 452/17747 (далі - ДСанПіН 2.2.4-171-10).
5.2. Дошкільні навчальні заклади обладнуються мережами господарсько-питного водопостачання, мережами каналізації, водостоку, опалення, вентиляції. Водопостачання і каналізування дошкільних навчальних закладів повинно бути централізованим. Гарячою проточною водою дошкільні заклади повинні бути забезпечені впродовж усього року. Допускається організація автономної системи гарячого водопостачання.
У випадку відсутності в населеному пункті централізованих мереж водопроводу і каналізації для дошкільного навчального закладу місткістю до 40 місць необхідно передбачити водопостачання від артезіанської свердловини з механізованою подачею води до приміщень закладу та обладнання внутрішньої каналізаційної мережі з відведенням стоків на місцеві очисні споруди. У сільських населених пунктах при відсутності централізованого водопостачання за погодженням із територіальним органом Державної санітарно-епідеміологічної служби України допускається також використання громадських свердловин, колодязів, каптажів.
5.3. Холодною і гарячою проточною водою повинні бути забезпечені групові (житлові) осередки, кімната природи, їдальня, буфетні, медичні приміщення, пральня, ванно-душові, туалетні, басейни тощо з установленням кранів-змішувачів. Забороняється використовувати гарячу воду з системи водяного опалення для будь-яких цілей.
На випадок перебоїв у постачанні гарячої проточної води необхідно передбачати резервне гаряче водопостачання на харчоблок, у буфетні, медичні приміщення, пральні, а саме - встановлення електрокип’ятильників для нагріву води.
У дошкільних навчальних закладах для сушіння верхнього одягу та взуття дітей передбачається подача гарячої води до опалювальних приладів у шафах роздягалень у холодний період року.
Температура гарячої води, що подається до ванно-душових, умивалень при туалетах, басейнів тощо, повинна бути не нижче 37 °С та не вище 60 °С.