Про деякі питання підготовки документів для реалізації проектів соціально-економічного розвитку

Відповідно до Порядку залучення у 2013 році коштів під державні гарантії головними розпорядниками бюджетних коштів для здійснення капітальних видатків понад обсяги встановлених бюджетних призначень та повернення таких коштів , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 року № 404,

1. Затвердити такі форми, що додаються:

інформаційного листа щодо проекту соціально-економічного розвитку;

техніко-економічного обґрунтування проекту соціально-економічного розвитку;

інформації про відповідність проекту соціально-економічного розвитку встановленим критеріям.

2. Департаменту інвестиційно-інноваційної політики та розвитку державно-приватного партнерства (Коваленко В.М.) подати в установленому законодавством порядку цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на директора департаменту інвестиційно-інноваційної політики та розвитку державно-приватного партнерства Коваленка В.М.

Техніко-економічне обґрунтування проекту соціально-економічного розвитку (далі - проект) повинно містити інформацію, яка детально розкриває зміст положень, зазначених в інформаційному листі щодо проекту соціально-економічного розвитку, і доводить правильність його розрахунків, а саме:

1. Загальна характеристика проекту:

1) назва, мета, місце реалізації та опис проекту;

2) найменування головного розпорядника бюджетних коштів, що планує залучення коштів під державні гарантії для здійснення у 2013 році капітальних видатків понад обсяги встановлених бюджетних призначень;

3) повне і скорочене (за наявністю) найменування балансоутримувача (у разі утворення нового об’єкта зазначається майбутній власник, у разі реконструкції - діючий власник, його місцезнаходження, код за ЄДРПОУ, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (змін до нього), форма власності);

4) організаційна структура управління проектом у період реалізації та постреалізаційний період;

5) наявність необхідної дозвільної документації;

6) наявність та стан необхідного обладнання, відповідність технологій, що використовуються, сучасним вимогам;

7) характеристика кінцевого результату, якого планується досягти після закінчення реалізації проекту, у тому числі основні показники енергоефективності, імпортозаміщення та збільшення експорту;

8) опис та стан проведених робіт (у разі якщо реалізація проекту розпочата раніше);

9) переваги та обґрунтування необхідності реалізації проекту, у тому числі наслідки в разі його нереалізації; зазначаються сучасне становище об’єктів за проектом, основна проблематика діяльності (зношеність основних засобів, енергоємність обладнання, неможливість регулювати потужність виробництва тощо), пропозиції щодо його поліпшення та вдосконалення виробничо-технічної структури (зазначаються обладнання, яке пропонується замінити, та обладнання, яке пропонується встановити, з визначенням його характеристик; порівняльна характеристика тощо);

10) галузь, у якій планується реалізувати проект, з описом проблем поточного стану галузі; наявних політичних, соціально-економічних, правових та інших умов, у яких передбачається реалізація проекту; основних соціально-економічних показників, можливих варіантів розвитку галузі в разі реалізації проекту та без нього;

11) висновок про тип ринку продукції або послуги, що є результатом реалізації проекту (ринок чистої конкуренції, ринок монополістичної конкуренції, олігополістичний ринок, ринок чистої монополії); аналіз конкурентного потенціалу, зокрема виявлення можливостей розвитку, загроз та проблем у діяльності. Висновок ґрунтується на результатах аналізу ринків збуту (характеристика основних і допоміжних ринків та їх сегментів, у яких планується реалізовувати проект, їх розміри, найважливіші тенденції та прогнозні зміни; кількість споживачів, обсяги, що припадають на окремих споживачів, географічна концентрація споживачів, попит та зміни попиту на продукцію або послуги, що є результатом реалізації проекту).

2. План виробничої діяльності та етапи реалізації проекту:

1) опис земельної ділянки, виробничих площ, устаткування, наявності інженерно-транспортної інфраструктури, технологій виробництва та продукції, що планується застосовувати для реалізації проекту;

2) національна складова проекту; перелік основних контрагентів, у яких планується купівля національної продукції (послуг), та опис основних характеристик продукції (послуг);

3) імпортна складова проекту та обґрунтування її необхідності; перелік основних контрагентів, у яких планується купівля імпортної продукції, та опис основних характеристик продукції (послуг);

4) кадрове забезпечення та рівень кваліфікації кадрів;

5) заходи з охорони навколишнього середовища та безпеки працівників;

6) перелік заходів (дій), які необхідно здійснити для реалізації проекту. Кожний окремий захід (дія) повинен(на) містити основну інформацію, що стосується переліку та обсягу дій, які виконуватимуться в рамках заходу; термін - дату початку виконання заходу і дату його завершення (місяць, рік); обґрунтування здійснення зазначеного заходу (дії) та очікуваний результат;

7) натуральні та вартісні показники видатків, що зазначаються з урахуванням підпунктів 1 - 6 цього пункту у таблиці 1, яка може бути доповнена та розширена залежно від складності проекту.

3. Фінансовий план.

В цій частині відображаються фінансово-економічні розрахунки, зокрема визначаються такі показники:

1) вартість реалізації проекту, обсяги та джерела фінансування. Необхідно описати види фінансування проекту та основні умови залучення коштів (вартість, строки тощо). Графік та джерела фінансування проекту відображаються в таблиці 2.

2) джерела фінансування: необхідно описати види фінансування проекту та основні умови залучення коштів (вартість, строки тощо). Графік фінансування проекту необхідно відобразити в таблиці;

3) графік погашення залучених коштів відображається у таблиці 3.

4) графік погашення відсотків за залученими коштами відображається в таблиці 4.

5) джерела повернення коштів, залучених під державні гарантії, та погашення відсотків. Перелік джерел наводиться в таблиці 5.

6) прогноз соціально-економічного ефекту.

Прогноз соціального ефекту здійснюється на підставі розрахунку результативних показників проекту та повинен відображати дані щодо додаткових обсягів виробництва вітчизняних підприємств; додаткові обсяги доходів вітчизняних підприємств; дані щодо збільшення експорту продукції, зменшення імпорту продукції, економії енерговитрат, кількості збережених або новостворених робочих місць, покращення умов роботи працівників, поліпшення житлових і культурно-побутових умов працівників тощо протягом терміну залучення коштів і відображається у таблиці 6.

Розрахунок прогнозованих показників економічної ефективності проекту, що передбачає отримання доходу, повинен містити:

прогноз руху грошових потоків (Кеш-Фло);

прогнозний баланс;

розрахунок строку окупності проекту;

розрахунки прогнозованих показників ефективності проекту (чиста приведена вартість - NPV, внутрішня норма дохідності - IRR, дисконтований період окупності проекту - DPP, індекс прибутковості -PI тощо);

7) показники бюджетної ефективності реалізації проекту:

опис додаткових надходжень до державного та (або) місцевих бюджетів у результаті реалізації проекту, які повинні бути обґрунтовані та підтверджені необхідними розрахунками. Підсумкові результати повинні бути зведені в таблицю 7, яка може бути доповнена та розширена залежно від складності проекту.

опис та перелік видатків державного та (або) місцевих бюджетів за кожним окремим напрямом у результаті реалізації проекту соціально-економічного розвитку, які повинні бути обґрунтовані та підтверджені необхідними розрахунками. Підсумкові результати повинні бути зведені в таблицю 8, яка може бути доповнена та розширена залежно від складності проекту.

опис та перелік заходів, що зумовлять протягом строку залучення коштів скорочення видатків державного та (або) місцевих бюджетів за кожним окремим напрямом в результаті реалізації проекту, які мають бути обґрунтовані та підтверджені необхідними розрахунками. Підсумкові результати повинні бути зведені в таблицю 9, яка може бути доповнена та розширена залежно від складності проекту.

4. Опис ризиків, що можуть супроводжувати проект:

1) необхідно провести ідентифікацію ризиків, що належать до:

загальної соціально-економічної ситуації (політична нестабільність; існуюча та майбутня правова база для реалізації проекту; перспективи економічного розвитку в цілому; фінансова нестабільність (можливі зміни в оподаткуванні, інфляція, зміни валютного курсу тощо));

виробничих ризиків (підвищення поточних витрат; невиконання графіка поставок сировини, матеріалів, технологічного устаткування, паливно-енергетичних ресурсів; нові вимоги з екології; нестача трудових ресурсів; зміна умов транспортування тощо);

ринкових ризиків (зміна попиту на продукцію; втрата позицій на ринку; зміна якісних ознак продукції; поява конкуруючої продукції тощо);

2) опис конкретних заходів, які нададуть можливість або зовсім позбутися, або значно зменшити негативний вплив кожного фактора ризику на кінцеві наслідки впровадження проекту.

5. Обґрунтування оцінки впливу на навколишнє природне середовище:

1) наводиться інформація про стан навколишнього природного середовища, існуючі проблеми, першочерговість їх розв'язання, джерела фінансування здійснення природоохоронних заходів з визначенням термінів виконання;

2) указується на відповідність проекту вимогам законодавчих актів та інших нормативно-правових актів щодо допустимого негативного впливу на навколишнє природне середовище. У разі перевищення допустимих норм такого впливу визначаються шляхи його зменшення;

3) зазначаються наявні очисні споруди, їх стан та потреба в додаткових заходах щодо охорони навколишнього природного середовища та окремих його складових (повітря, води, лісових та інших ресурсів), утилізації відходів виробництва і пакувальних матеріалів, очищення промислових стоків і скидів, рекультивації земель тощо;

4) аналізуються можливі екологічні наслідки реалізації проекту та визначаються витрати, пов'язані з виконанням природоохоронних заходів.