Про затвердження Державних санітарних норм та правил "Полімерні та полімервмісні матеріали, вироби і конструкції, що застосовуються у будівництві та виробництві меблів. Гігієнічні вимоги"

Відповідно до підпункту 197.4 пункту 197 розділу ХІІІ Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", затвердженого Указом Президента України від 12 березня 2012 року № 187, підпункту 7.1 підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров’я України , затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 467,

1. Затвердити Державні санітарні норми та правила "Полімерні та полімервмісні матеріали, вироби і конструкції, що застосовуються у будівництві та виробництві меблів. Гігієнічні вимоги", що додаються.

2. Управлінню громадського здоров’я (Григоренко А.А.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Вважати такими, що не застосовуються на території України, "Санитарные правила по применению полимерных материалов в строительстве и производстве мебели. Гигиенические требования" № 6027 А-91, затверджені заступником Головного державного санітарного лікаря СРСР 12 серпня 1991 року.

4. Голові Державної санітарно-епідеміологічної служби України, головному державному санітарному лікарю України Пономаренку А.М. прийняти цей наказ до керівництва та забезпечити нагляд за виконанням Державних санітарних норм та правил "Полімерні та полімервмісні матеріали, вироби і конструкції, що застосовуються у будівництві та виробництві меблів. Гігієнічні вимоги", затверджених цим наказом.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Моісеєнко Р.О.

6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Ці Державні санітарні норми та правила встановлюють гігієнічні вимоги щодо забезпечення безпеки для здоров’я людини всіх видів полімерних та полімервмісних матеріалів, що застосовуються:

у будівництві (покриття для підлоги, покриття для стін, конструкційні, оздоблювальні, лакофарбові, тепло-, звуко- і гідроізоляційні, покрівельні полімерні матеріали, сухі будівельні суміші, клейові та герметизуючі композиції тощо) при їх застосовуванні для будівництва, реконструкції та ремонту житлових, громадських та інших будівель;

у виробництві меблів: матеріали для корпусних меблів - деревостружкові та деревоволокнисті плити, фанера, натуральна деревина з різноманітною оздоблювальною поверхнею, матеріали на основі різноманітних зв’язуючих (полістирол, поліетилен, поліпропілен); оздоблювальні матеріали та покриття: плівки, ламінат, паперово-шаровий пластик, декоративні паперові покриття, лаки, фарби; матеріали для м’яких меблів (пінопласти, піногума, оббивні тканини: штучна шкіра, натуральна шкіра, синтетичні та натуральні апретовані обтяжні матеріали).

1.2. Ці Державні санітарні норми та правила обов’язкові для виконання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та підпорядкування, фізичними особами - підприємцями діяльність яких пов’язана з розробкою та виробництвом полімерних та полімервмісних матеріалів, що застосовуються у проектуванні, будівництві, експлуатації будівель і споруд та виробництві меблів.

1.3. Ці Державні санітарні норми та правила не поширюються на полімерні та полімервмісні будівельні матеріали, які використовуються в суднобудуванні, літакобудуванні, у галузі питного водопостачання, в технологічному обладнанні, яке має контакт з харчовими продуктами на підприємствах харчової промисловості, ресторанного господарства та торгівлі, в холодильних пристроях, а також у будівництві промислових та сільськогосподарських об’єктів, які мають особливі технологічні процеси.

У цих Державних санітарних нормах та правилах терміни вживаються у таких значеннях:

гігієнічна оцінка полімерних та полімервмісних матеріалів - комплекс досліджень (санітарно-хімічні, токсикологічні, фізико-гігієнічні тощо), які проводяться в модельованих і натурних умовах, експериментальних приміщеннях, камерах з метою встановлення безпечного для здоров’я людини їх застосування;

граничнодопустима концентрація (далі - ГДК) хімічних речовин в атмосферному повітрі населених місць - встановлений рівень концентрації хімічних речовин в атмосферному повітрі, який не чинить упродовж життя людини прямої або опосередкованої дії на стан здоров’я людини або стан здоров’я майбутнього покоління, не знижує працездатності людини, не погіршує її самопочуття та санітарно-побутові умови життя;

дослідження в експериментальних приміщеннях - дослідження полімерних та полімервмісних матеріалів у нежитлових об’єктах, що моделюють умови перебування людини;

дослідження полімерних та полімервмісних матеріалів у модельованих умовах - дослідження за допомогою моделі пріоритетних умов експлуатації;

дослідження полімерних та полімервмісних матеріалів у натурних умовах - дослідження факторів впливу на людину, що створюються полімерними та полімервмісними матеріалами в реальних умовах їх експлуатації у будинках та приміщеннях житлового та нежитлового фонду, громадських будинках та виробничих приміщеннях;

електризованість полімерних та полімервмісних матеріалів - властивість полімерних та полімервмісних матеріалів при контакті з іншими матеріалами утворювати та утримувати статичні електричні заряди;

кратність обміну повітря - співвідношення об’єму повітря, що подається (видаляється), до об’єму даного приміщення за одиницю часу;

мікроклімат приміщень - стан середовища, що обумовлює тепловідчуття людини, який визначається діючими на організм людини поєднаннями температури, вологості, швидкості руху повітря та теплового випромінення;

насиченість полімерних та полімервмісних матеріалів - співвідношення площини відкритої поверхні полімерного матеріалу в м-2 до об’єму приміщень у м-3 (м-2 /м-3);

насиченість полімерних та полімервмісних матеріалів за масою - співвідношення маси полімерного матеріалу до об’єму приміщення, кг/м-3;

показник токсичності продуктів горіння полімерних та полімервмісних матеріалів - співвідношення маси матеріалу до об’єму замкненого простору, в якому утворюються газоподібні продукти горіння, що викликають загибель 50 % піддослідних тварин, мг/м-3;

питома радіоактивність полімерних та полімервмісних матеріалів - величина іонізуючого випромінювання, що створюється природними радіонуклідами матеріалу, виробу, конструкції (Бк/кг);

полімервмісні будівельні матеріали - матеріали, отримані з використанням як в’яжучого матеріалу синтетичних високомолекулярних сполук або які містять у своєму складі полімерні добавки;

полімерні будівельні матеріали - матеріали, виготовлені із синтетичних, штучних полімерів або пластичних мас;

рівень напруженості електростатичного поля - фізичний показник, що характеризує в певній точці простору електростатичне поле, яке створюється наелектризованою поверхнею полімерних та полімервмісних матеріалів;

санітарно-хімічні дослідження полімерних та полімервмісних матеріалів - якісне й кількісне визначення в повітряному середовищі хімічних речовин, що виділяються з полімерних та полімервмісних матеріалів;

токсикологічні дослідження полімерних та полімервмісних матеріалів - дослідження на біологічних об’єктах з метою встановлення порогових рівнів несприятливої дії хімічних речовин на організм людини.

3.1. Полімерні та полімервмісні матеріали не повинні створювати в приміщенні специфічний запах, що перевищує допустиму норму (2 бали).

3.2. Полімерні та полімервмісні матеріали не повинні виділяти в повітря приміщень шкідливі речовини в концентраціях, які можуть негативно впливати на організм людини (з урахуванням усього комплексу речовин, що виділяються).

3.3. З полімерних та полімервмісних матеріалів у повітря приміщень протягом експлуатації не повинні виділятися хімічні речовини, які належать до 1-го класу небезпеки, встановленого для атмосферного повітря згідно з вимогами "Общесоюзных санитарно-гигиенических и санитарно-противоэпидемических правил и норм "Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны", затверджених Головним державним санітарним лікарем СРСР від 26 травня 1988 року № 4617-88.

Основні типи полімерних будівельних матеріалів і полімерних матеріалів для виробництва меблів та перелік хімічних речовин, що виділяються з них у повітря, наведено в додатках 1, 2 до цих Державних санітарних норм та правил.

При виділенні з матеріалів кількох хімічних речовин, які володіють ефектом сумації, сумарний показник не повинен перевищувати одиницю (сума співвідношень фактичних концентрацій хімічних речовин до їх ГДКс.д.).

3.4. Полімерні та полімервмісні матеріали не повинні стимулювати розвиток бактеріальної та грибкової мікрофлори та повинні бути стійкими до впливу дезінфекційних засобів при використанні їх в облаштуванні приміщень будинків та закладів охорони здоров’я, санаторно-курортних, навчальних закладів, інших будівель, у яких передбачається режим вологої дезінфекції.

3.5. Наелектризована поверхня полімерних та полімервмісних матеріалів не повинна створювати напруженість електростатичного поля більше 15 кВ/м.

3.6. Для полімерних та полімервмісних матеріалів питома ефективна активність природних радіонуклідів не повинна перевищувати 370 Бк/кг.

3.7. Полімерні та полімервмісні матеріали перед впровадженням у будівництво повинні оцінюватись за показником токсичності продуктів горіння.

3.8. Матеріали, що застосовуються для виробництва меблів, які будуть використовуватися для меблювання приміщень закладів охорони здоров’я, навчальних закладів, підприємств харчової промисловості, об’єктів ресторанного господарства та інших будівель, у яких необхідно здійснювати режим прибирання вологим способом і дезінфекцію, повинні бути стійкими до дезінфекційних засобів і вологи та не повинні стимулювати ріст бактеріальної мікрофлори.

3.9. Гігієнічні вимоги до застосування матеріалів для виробництва меблів повинні бути обґрунтовані з урахуванням функціонального призначення меблів і експлутаційно-функціонального призначення приміщень, у меблюванні яких застосується меблева продукція.

3.10. Для виробництва меблів не допускається використання деревостружкових і деревоволокнистих плит (далі - ДСП, ДВП), фанери класу Е2 за емісією формальдегіду. Під час здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду з метою встановлення безпеки ДСП, ДВП, фанери, які не піддавались обробці іншими матеріалами (ламінатом, лаком, плівками тощо), застосовується допустимий рівень виділення формальдегіду 0,01мг/м-3; для готових конструкцій меблів, у яких використовувались ДСП, ДВП, фанера, які піддавались обробці, застосовується ГДКс.д. формальдегіду для атмосферного повітря - 0,003 мг/м-3 відповідно до Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09 липня 1997 року № 201 (далі - ДСП 201-97).

3.11. Для виготовлення меблів не допускається використання деталей неламінованих деревостружкових плит, що не облицьовані та не мають захисних і захисно-декоративних поверхонь.

3.12. Ввезення та застосування на території України імпортних полімерних, полімервмісних будівельних матеріалів і меблів здійснюються тільки за наявності позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

4.1. Полімерні та полімервмісні матеріали допускаються до застосування у будівництві та виробництві меблів тільки за наявності позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи (далі - Висновок).

4.2. Гігієнічна оцінка полімерних матеріалів проводиться згідно з вимогами "Инструкции по санитарно-гигиенической оценке полимерных материалов, предназначенных для применения в строительстве и производстве мебели", затвердженої заступником Головного державного санітарного лікаря СРСР від 12 серпня 1991 року № 6035 А-91.

4.3. Обсяг досліджень визначається у кожному конкретному випадку, виходячи з галузі (типу будівель) та умов застосування (насиченість матеріалу, кратність обміну повітря, відносна вологість, температура повітря тощо) полімерних матеріалів.

4.4. Розширений комплекс досліджень при гігієнічній оцінці полімерних та полімервмісних будівельних матеріалів, меблів, призначених для закладів охорони здоров’я, навчальних закладів, будинків та приміщень житлового фонду, включає: одориметричні, санітарно-хімічні, токсикологічні (при необхідності), мікробіологічні дослідження з вивченням впливу вологого режиму дезінфекції на емісію летких речовин, дослідження електризованості. За потреби в натурних умовах проводяться санітарно-гігієнічні дослідження якості повітря всередині приміщень з метою встановлення впливу полімерних та полімервмісних будівельних матеріалів на формування якості повітряного середовища та мікроклімату.

4.5. За результатами гігієнічної оцінки у разі потреби коригуються умови застосування полімерних та полімервмісних будівельних матеріалів, меблів: тип будівель, гранична насиченість, температура, вологість повітря та кратність обміну повітря будівель, які вносяться до нормативно-технічної документації та інструкції із застосування матеріалу.

4.6. Полімерні матеріали, виготовлені із вторинних ресурсів та відходів виробництва, підлягають обов’язковій гігієнічній оцінці як нові матеріали.

4.7. Гігієнічну оцінку полімерних та полімервмісних будівельних матеріалів, меблів здійснюють органи Державної санітарно-епідеміологічної служби України та державні наукові установи гігієнічного та епідеміологічного профілю.

4.8. Проекти нормативно-технічної та технологічної документації на полімерні та полімервмісні матеріали, призначені для застосування у будівництві та виробництві меблів, підлягають державній санітарно-епідеміологічній експертизі.

4.9. Нормативно-технічна документація на полімерні та полімервмісні матеріали, меблі повинна містити гігієнічні вимоги відповідно до вимог цього розділу.

5.1. Виробництво полімерних та полімервмісних матеріалів повинно здійснюватися відповідно до вимог нормативно-технічної та технологічної документації.

5.2. Сировина та хімічні компоненти, які застосовуються у виробництві полімерних і полімервмісних матеріалів для будівництва та меблів, повинні мати висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

5.3. Кожна одиниця упаковки повинна мати інструкцію (анотацію) щодо застосування матеріалу із зазначенням типів будівель та приміщень і конкретних умов застосування.

5.4. Контроль за якістю повітря робочої зони при виробництві полімерних та полімервмісних матеріалів та виробів із них здійснюється згідно з вимогами "Общесоюзных санитарно-гигиенических и санитарно-противоэпидемических правил и норм "Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны", затверджених Головним державним санітарним лікарем СРСР 26 травня 1988 року № 4617-88, параметри мікроклімату виробничих приміщень повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42. Рівень шуму на робочих місцях не повинен перевищувати норм, передбачених Державними санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку (ДСН 3.3.6.037-99), затвердженими постановою головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37. Рівні вібрації на робочих місцях не повинні перевищувати норм, установлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації (ДСН 3.3.6.039-99), затвердженими постановою головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39. Рівні статичного електричного поля повинні бути не більше регламентованих.

5.5. Контроль за якістю атмосферного повітря здійснюється згідно з ДСП-201-97.

5.6. Поводження з відходами здійснюється згідно з Державними санітарними правилами та нормами 2. Комунальна гігієна. 2.7. Ѓрунт, очистка населених місць, побутові та промислові відходи, санітарна охорона ґрунту. "Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення" ДСанПіН 2.2.7.029-99, затвердженими постановою головного державного санітарного лікаря України від 01 липня 1999 року № 29. Тверді відходи, які утворюються при виробництві полімерних та полімервмісних матеріалів, можуть повертатися на переробку у вироби, що допускають використання вторинної сировини, з подальшою процедурою отримання Висновку.

6.1. З урахуванням експлуатаційно-функціональних призначень, тривалості перебування в них людей та їх фізіологічного стану будівлі поділяються на такі типи:

тип А - житлові будинки та гуртожитки, дошкільні навчальні заклади, дитячі заклади оздоровлення, загальноосвітні, професійно-технічні, вищі навчальні заклади, заклади охорони здоров’я, будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів, санаторно-курортні заклади, закриті спортивні споруди; готелі, службові приміщення з постійним перебуванням персоналу в адміністративних будинках на промислових підприємствах та інших об’єктах типів Б і В;

тип Б - підприємства харчової промисловості, торгівлі та ресторанного господарства; підприємства зв'язку та побутового обслуговування; культурно-видовищні об’єкти, адміністративні будинки та інші об’єкти;

тип В - будинки та споруди промислових підприємств, допоміжні та побутові приміщення та споруди, склади та інші об’єкти.

6.2. У залах, холах, коридорах, їдальнях, камерах зберігання та інших допоміжних приміщеннях гуртожитків, загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закритих спортивних споруд допускається застосування полімерних та полімервмісних будівельних матеріалів, які дозволені для будівництва будинків та споруд типу Б.

6.3. Ворсові покриття на основі хімічних волокон (ворсоніт, тафтингові покриття тощо) застосовуються для облаштування підлог у приміщеннях громадських та промислових будівель за відсутності дії жирів, олій, води, абразивних матеріалів. Не допускається застосування цих покриттів у дошкільних навчальних закладах, дитячих закладах оздоровлення, загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах, закладах охорони здоров’я, будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, санаторно-курортних закладах, закритих спортивних спорудах, службових приміщеннях з постійним перебуванням людей та в інших приміщеннях, які потребують систематичного вологого прибирання та режиму дезінфекції.

6.4. Деревостружкові плити класу Е2 за емісією формальдегіду не допускаються до застосування як покриття для підлоги при будівництві будівель типів А, Б.

6.5. Фанера та деревостружкові плити класу Е2 за емісією формальдегіду не допускаються для оздоблення стін у будівлях типів А, Б.

6.6. ДСП, ДВП, фанера на основі фенолформальдегідних смол не допускаються до застосування як покриття для підлоги та облаштування стін у дошкільних навчальних закладах.

6.7. Не допускається застосування полімерних матеріалів для облаштування підлог з підігрівом у дошкільних навчальних закладах.

6.8. Не допускається використання ізоляційних матеріалів холодного затвердіння (заливних) на основі фенолформальдегідних, карбамідноформальдегідних смол у будівлях та спорудах типів А, Б.

6.9. У будівлях типів А, Б, В не допускається застосування полімерних та полімервмісних матеріалів, якщо токсичність їх продуктів згоряння перевищує клас Т2 - помірно небезпечні.

7.1. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за дотриманням цих Державних санітарних норм та правил здійснюється органами Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

7.2. Систематичний виробничий лабораторний контроль за відповідністю полімерних та полімервмісних матеріалів гігієнічним вимогам та виконанням санітарних норм проводиться підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, які здійснюють їх виробництво та застосування.

7.3. Органи Держсанепідслужби України проводять вибіркову перевірку підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності щодо дотримання санітарно-гігієнічних вимог при виробництві полімерних та полімервмісних матеріалів.