Про затвердження Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання

6.6. Виробник повинен припинити видачу сертифікатів відповідності на КТЗ чи обладнання, сертифікат типу яких відкликано, з дати видання повідомлення про відкликання сертифіката типу згідно з додатком 6, за виключенням сертифікатів відповідності на КТЗ, що належать до кінцевої серії.

7.1. Виробник на підставі сертифіката типу оформляє на кожний КТЗ чи на партію обладнання сертифікат відповідності КТЗ або обладнання за формою, наведеною в додатку 9 до цього Порядку, та додає його до комплекту супровідної документації КТЗ (незалежно від стадії його завершеності) чи партії обладнання. Виробник - нерезидент має право від свого імені оформлювати сертифікати відповідності на КТЗ або партію обладнання, тип яких затверджено згідно з цим Порядком.

При затвердженні КТЗ незавершеного або поетапно завершеного типу виробник заповнює тільки ті позиції на зворотній сторінці сертифіката відповідності КТЗ, відомості яких було доповнено або змінено на черговому етапі затвердження.

Виробник також додає до свого сертифіката відповідності КТЗ або обладнання сертифікати відповідності інших виробників, отримані за результатами проходження попередніх етапів затвердження (крім першого етапу затвердження).

7.2. Сертифікат відповідності КТЗ або обладнання заповнюють українською мовою (з дублюванням, за необхідності, англійською або російською мовою).

7.3. Усі належні позиції сертифіката відповідності КТЗ або обладнання повинні бути заповнені. Сертифікат відповідності КТЗ або обладнання не повинен містити не передбачених цим Порядком обмежень щодо введення в обіг і/або застосування продукції.

7.4. У сертифікаті відповідності КТЗ або обладнання, що видають на підставі сертифікатів типу, затверджених з урахуванням обмежень, визначених в розділах IX, X, XII цього Порядку, наводять відповідну інформацію щодо зазначених обмежень.

7.5. Виробник КТЗ видає сертифікати відповідності обладнання на партію обладнання, що зазначено в пункті 3.24 розділу III цього Порядку, з посиланням на сертифікат типу. При цьому на партію обладнання видають один сертифікат відповідності обладнання (незалежно від кількості найменувань продукції і типів у партії обладнання), у графі "2. Найменування продукції і тип(и)" якого наводять посилання на документ, згідно з яким партію виготовлено чи ввезено в Україну.

8.1. У разі отримання сертифіката типу КТЗ, що виготовлено в Україні, виробник наводить у маркуванні на табличці, що закріплюється на КТЗ, номер сертифіката типу КТЗ.

8.2. У разі отримання сертифіката типу обладнання на підставі окремого(их) затвердження(нь) за Правилом(ами) ЄЕК ООН виробник маркує кожен предмет обладнання відповідно до вимог зазначеного(их) Правила(ил) ЄЕК ООН та наносить на упаковку чи зазначає в супровідній документації щодо використання продукції (інструкції (керівництві) щодо експлуатації тощо) номер сертифіката типу, торгову назву виробника та/або найменування, позначку типу обладнання та/або ідентифікаційний номер такого обладнання згідно з каталогом.

8.3. У разі затвердження типу обладнання не на підставі окремого затвердження за Правилом ЄЕК ООН виробник наносить на вироби або на упаковку чи зазначає в супровідній документації щодо використання продукції (інструкції (керівництві) щодо експлуатації тощо) номер сертифіката типу, своє торгове найменування або торгову марку, позначку типу обладнання та/або ідентифікаційний (каталожний) номер.

9.1. До заявки на затвердження продукції, у конструкції якої застосовано нові технології, спрямовані на збереження або поліпшення рівня безпечності продукції, але які не охоплюються або є несумісними з вимогами технічних приписів або їхніми певними положеннями, виробник надає інформацію:

а) про причини, через які нова технологія не дозволяє продукції відповідати чинним технічним приписам;

б) опис чинників загрози для безпеки та довкілля (за наявності), пов'язаних з новою технологією, а також зміст ужитих заходів щодо запобігання негативним наслідкам;

в) опис методів випробувань та їхні результати, які демонструють, що порівняно з чинними вимогами забезпечено, щонайменше, еквівалентний їм рівень безпеки та захисту довкілля.

9.2. Уповноважений орган надсилає запит та необхідну додаткову інформацію до компетентного органу, який приймає рішення щодо процедури та/або термінів внесення змін до технічних приписів, а також щодо строку дії сертифіката типу на продукцію (у разі проведення затвердження типу).

9.3. Сертифікат типу на зазначену продукцію видають із обмеженим строком дії.

9.4. Якщо після виконання процедур згідно з цим розділом визнано, що існує достатньо підстав для запровадження нових технологій до широкого застосування, компетентний орган вживає заходів щодо внесення відповідних змін до технічних приписів.

9.5. Після того, як відповідні зміни до технічних приписів внесено, за умови відповідності продукції даним технічним приписам уповноважений орган видає виробнику сертифікат типу без обмеження строку дії.

10.1. Кількісні обмеження щодо введення в обіг в Україні КТЗ, які виробляють малими серіями, наведено у додатку 10 до цього Порядку.

10.2. Вимоги пункту 10.1 цього розділу не застосовують до КТЗ спеціального призначення.

10.3. Уповноважений орган видає сертифікат типу КТЗ, що виготовляють малими серіями, за умови відповідності типу КТЗ технічним приписам щодо типу малої серії, наведеним у додатку 4 до цього Порядку.

10.4. Сертифікати типу КТЗ, що виготовляють малими серіями, ідентифікують згідно з вимогами додатка 7 до цього Порядку.

11.1. Виробник, постачальник або власник КТЗ, партії обладнання, що підлягають індивідуальному затвердженню згідно з пунктам 1.4 та 1.5 розділу I цього Порядку, подають заяву до уповноваженого органу або до призначеного органу із сертифікації.

Заявник додає до заяви копії документів, що підтверджують його повноваження щодо представлення на індивідуальне затвердження КТЗ чи партії обладнання, а також доказу відповідності КТЗ та/або обладнання (за наявності), інші документи, що містять інформацію про конструкцію чи технічні характеристики КТЗ або обладнання.

11.2. Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження видають на КТЗ, якщо:

а) згідно з результатами ідентифікації новий КТЗ відповідає технічному опису, наданому виробником КТЗ, або за його відсутності - інформації, яку надає технічна служба чи випробувальна лабораторія за результатами ідентифікації та/чи випробовувань цього КТЗ, або згідно з результатами огляду КТЗ, що перебуває в експлуатації, відповідає інформації, наведеній у реєстраційних документах, виданих уповноваженими державними органами, що дають право експлуатувати КТЗ, та інформації, яку надає технічна служба чи випробувальна лабораторія за результатами огляду та випробовувань цього КТЗ;

б) протоколом (протоколами) випробувань акредитованої лабораторії та/або технічної служби за позитивними результатами якого (яких) підтверджується відповідність КТЗ технічним приписам щодо індивідуального затвердження.

11.3. У разі індивідуального затвердження КТЗ, переобладнаного згідно з вимогами статті 32 Закону України "Про дорожній рух" та постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607 "Про затвердження Порядку переобладнання транспортних засобів", перевіряють відповідність конструкції та технічного стану цього КТЗ технічним приписам, пов'язаним зі змінами, унесеними в конструкцію КТЗ під час переобладнання, та додатково:

а) для одиничного переобладнання КТЗ - вимогам, за умови виконання яких виробник або спеціально уповноважена Кабінетом Міністрів України організація погоджує зазначене переобладнання;

б) у разі переобладнання п'яти і більше КТЗ протягом року суб'єктом господарювання, що здійснює господарську діяльність з переобладнання КТЗ, - вимогам, які стосуються цього Порядку, що викладені в нормативно-технічній документації на відповідний вид переобладнання та свідоцтві про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

11.4. У разі індивідуального затвердження КТЗ, що перебувають в експлуатації, перевіряють технічний стан відповідних систем та елементів КТЗ згідно з технічними приписами, які містять експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану та методів контролю.

11.5. Для індивідуального затвердження КТЗ спеціального призначення, додатково застосовують обмеження щодо вимог технічних приписів, наведених у додатку 11 до цього Порядку для відповідних категорій КТЗ, які було обрано як базові для створення КТЗ спеціального призначення.

11.6. Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження видають на партію обладнання, якщо:

а) згідно з результатами ідентифікації обладнання відповідає інформаційному документу, наданому виробником обладнання, або, за його відсутності, технічним характеристикам, які в обсязі, необхідному для заповнення сертифіката відповідності, надає технічна служба чи випробувальна лабораторія за результатами ідентифікації та/чи випробувань відібраних зразків обладнання;

б) окремим затвердженням (окремими затвердженнями) та/або протоколом (протоколами) випробувань підтверджено відповідність відібраних зразків обладнання технічним приписам.

11.7. Випробовування одиниці обладнання не проводяться, якщо:

а) випробовування передбачають пошкодження або руйнування зразка обладнання;

б) згідно з результатами ідентифікації встановлено, що одиниця обладнання постачається для ремонту конкретного зареєстрованого в Україні КТЗ і є тотожним обладнанню, що встановлено на цьому КТЗ виробником.

11.8. Форму сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження КТЗ чи партії обладнання наведено у додатку 9 до цього Порядку. Цей сертифікат має містити номер та дату видачі атестата про акредитацію уповноваженого органу або органу із сертифікації, виданого відповідно до Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", номер та дату наказу Міністерства інфраструктури України про призначення органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, ідентифікаційний номер (VIN) КТЗ (якщо виробником не було застосовано маркування VIN, зазначають номер шасі і/чи двигуна) та реквізити його власника. Дозволено не наводити відомості на зворотному боці сертифіката відповідності (технічний опис), якщо їх неможливо визначити за результатами виконання процедур затвердження (аналізування документації, ідентифікації, опису конструкції, випробовувань), що передбачені для індивідуального затвердження.

До сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження додають перелік об'єктивних доказів стосовно відповідності КТЗ чи партії обладнання вимогам технічних приписів до нього за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.

11.9. Уповноважені органи та органи із сертифікації ведуть реєстр виданих сертифікатів відповідності щодо індивідуального затвердження. Реєстраційні номери сертифікатів відповідності щодо індивідуального затвердження присвоюють уповноважені органи та органи із сертифікації відповідно до вимог додатка 7 до цього Порядку. Ці органи надають інформацію про сертифікат відповідності до підприємства, що належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України, для внесення інформації до Державного реєстру сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання відповідно до вимог додатка 9 до цього Порядку.

11.10. Для індивідуального затвердження КТЗ, що проходять декілька етапів укомплектування, проводять індивідуальне затвердження на кожному етапі доукомплектування та видають сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження незавершеного КТЗ. На останньому етапі надають сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження, на підставі якого здійснюється державна реєстрація КТЗ.

11.11. На другому та наступних етапах затвердження додатково до обов’язкової заводської таблички виробника, що визначена ДСТУ ІSО 3779:2012 "Колісні транспортні засоби. Номер ідентифікаційний транспортного засобу (VIN). Зміст і структура (ISO 3779:2009, IDT)", ДСТУ ISO 4030:2012 "Колісні транспортні засоби. Номер ідентифікаційний транспортного засобу. (VIN). Розташування та спосіб нанесення (ISO 4030:1983, IDТ)", ДСТУ 7232:2011 "Таблички марковальні. Технічні умови", виробник - резидент України має установити на КТЗ додаткову табличку. Ця табличка має відповідати вимогам ДСТУ 7232, бути надійно закріплена на видимому і легкодоступному місці на елементі конструкції, що не підлягає заміні в період експлуатації КТЗ. Дані, зазначені на ній, мають бути чіткими та стійкими проти стирання і містити зазначену нижче інформацію:

а) найменування виробника;

б) етап затвердження;

в) ідентифікаційний номер (VIN) базового КТЗ. За бажанням виробника КТЗ на поточному етапі виготовлення безпосередньо на незмінній частині КТЗ та на його додатковій табличці виробника може міститися визначений ним ідентифікаційний номер (VIN) з його міжнародним ідентифікаційним кодом виробника (WMI);

г) максимально допустима повна маса КТЗ (наводять у випадках, коли значення було змінено на поточному етапі затвердження);

ґ) максимально допустима повна маса комбінації КТЗ (якщо КТЗ може бути використано для буксирування причепа чи напівпричепа; наводять у випадках, коли значення було змінено на поточному етапі затвердження);

д) максимально допустима маса, що припадає на кожну вісь (наводять послідовно від передньої осі до задньої і лише у випадках, коли значення було змінено на поточному етапі затвердження);

е) максимально допустима маса, що припадає на зчіпний пристрій (для напівпричепа або причепа з центрально розташованою віссю (наводять лише у випадках, коли значення було змінено на поточному етапі затвердження).

12.1. Пропуск КТЗ на митну територію України з метою вільного обігу, перша державна реєстрація, введення в обіг обладнання здійснюються за наявності сертифіката відповідності КТЗ або сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження.

Сертифікат відповідності на незавершений КТЗ дозволяє ввозити його на митну територію України та продавати з метою виконання подальших етапів виготовлення. Сертифікат відповідності, виданий на підставі сертифіката незавершеного типу КТЗ, чи сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження незавершеного КТЗ не дозволяє реєструвати, уводити в експлуатацію та використовувати такі КТЗ до закінчення процедури поетапного затвердження типу.

12.2. Виробники видають сертифікати відповідності на КТЗ, виготовлені із застосуванням нових технологій, тільки у разі, якщо КТЗ виготовлено до дати, якою обмежено строк дії сертифіката типу.

12.3. Виробники видають сертифікати відповідності на КТЗ, що належать до типу КТЗ кінцевої серії, за умови, що ці КТЗ були виготовлені або ввезені на митну територію України з метою вільного обігу в період дії сертифіката типу.

12.4. Введення в обіг обладнання допускають за наявності сертифіката відповідності обладнання, який додають до кожної партії обладнання.

12.5. Компоненти, сертифікати типу на які видано на підставі окремих затверджень і які мають відповідне маркування згідно з Правилами ЄЕК ООН, вводяться в обіг за наявності сертифіката відповідності обладнання, що поширюється на всі партії компонентів, що охоплюються сертифікатом типу.

13.1. Якщо компетентний орган на підставі інформації від споживачів продукції або від органів державного ринкового нагляду і контролю, державного нагляду (контролю) встановив, що продукція хоч і відповідає чинним вимогам та/або має належне маркування, все ж становить серйозну загрозу довкіллю або життю чи здоров'ю громадян, то він доручає уповноваженому органу протягом 10 робочих днів вжити заходів щодо відкликання сертифіката типу. Уповноважений орган надсилає письмові повідомлення виробнику та компетентному органу про необхідність припинення на період, що не перевищує 6 місяців, видачу сертифікатів відповідності КТЗ чи обладнання. Компетентний орган у разі невідповідності, що стосується окремих затверджень, повідомляє про це компетентні органи інших Договірних Сторін Угоди.

13.2. У разі виявлення, що зразки продукції, до яких додано сертифікати відповідності КТЗ чи обладнання та/або які мають належне маркування, фактично не відповідають затвердженому типу чи вимогам технічних приписів, уповноважений орган повинен вжити узгоджених із виробником заходів, спрямованих на відновлення відповідності продукції, а в разі визнання уповноваженим органом цих заходів такими, що не досягли мети, може відкликати видані сертифікати типу та/або окремі затвердження.

13.3. Невідповідностями затвердженому типу вважають розбіжності між фактичними характеристиками продукції та даними, наведеними в сертифікаті типу або в інформаційному пакеті документів.

13.4. Якщо з'ясовується, що продукція, яка має окреме затвердження, видане іншими Договірними Сторонами Угоди, та/або належне маркування, але фактично не відповідає вимогам окремого Правила ЄЕК ООН (крім випадків, передбачених розділами X, XII та XIII цього Порядку), уповноважений орган звертається до компетентного органу для вжиття ним заходів, передбачених Угодою.

13.5. Виробник, який одержав сертифікат типу та увів продукцію в обіг, але згідно із законодавством чи на власний розсуд здійснює процедуру її відкликання через те, що зазначена продукція все ж може становити серйозну загрозу безпеці дорожнього руху, довкіллю або життю чи здоров'ю громадян, або якщо виявлено суттєві недоліки у конструкції продукції, повинен негайно повідомити про це уповноважений орган.

13.6. У разі здійснення процедур відкликання продукції виробник повинен запропонувати та вжити комплекс заходів щодо зміни конструкції, технології виробництва, процедур із забезпечення відповідності виробництва для усунення виявлених невідповідностей. Уповноважений орган сприяє запровадженню зазначених заходів та контролює їх результативність.

13.7. Уповноважений орган може відкликати сертифікат типу, якщо він встановить, що вжиті заходи згідно з пунктом 13.6 не досягли результату в погоджені з виробником терміни. Уповноважений орган не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення про відкликання сертифіката типу повідомляє про це виробника та компетентний орган.

13.8. Рішення щодо видачі сертифіката типу (затвердження типу, відмови у затвердженні типу, відкликання чи змін до затвердження) може бути оскаржено в установленому законодавством порядку до компетентного органу або в суді.

1. Класифікація КТЗ за категоріями, підкатегоріями та класами здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1166 "Про єдині вимоги до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються".

2. За місцем установки осей причіпні колісні засоби категорій O2, O3 та O4 належать до одного з таких типів:

2.1. Напівпричіп - буксируваний колісний засіб, за умови рівномірного завантаження якого вісь (осі) розташовано позаду центра мас, який обладнано зчіпним пристроєм, що передає на тягач горизонтальну та вертикальну навантагу.

Колеса однієї або більше осей напівпричепа можуть бути тяговими.

2.2. Причіп - буксируваний колісний засіб, який має принаймні дві осі, обладнано зчіпним пристроєм, що здатний рухатися вертикально відносно причепа та призначений для повороту передньої осі (осей або їхніх коліс), який, проте, не передає значної вертикальної навантаги на тягач.

Колеса однієї або більше осей причепа можуть бути тяговими.

2.3. Причіп з центральним розташуванням осі (осей) (центроосьовий) - буксируваний колісний засіб зі зчіпним пристроєм, що не може повертатися відносно рами причепа, у якого вісь (осі) розташовано близько до центра мас рівномірно завантаженого колісного транспортного засобу так, що на тягач передається лише статична вертикальна навантага не більш як 10 відсотків навантаги від максимальної маси причепа або 10 кілоньютонів, залежно від того, яка величина менша.

Колеса однієї або більше осей причепа можуть бути тяговими.

3. Колісні засоби підвищеної прохідності категорій M, N

3.1. Колісними засобами підвищеної прохідності категорій M та N вважають колісні засоби, які відповідають вимогам, наведеним у пунктах 7.1.1 - 7.1.3 цього розділу.

3.1.1. Колісний засіб категорії N1, максимальна маса якого не більш як 2 тонни, та категорії M1 вважають колісним засобом підвищеної прохідності, якщо він:

а) має принаймні одну передню вісь та принаймні одну задню вісь, які можна урухомлювати одночасно, враховуючи колісний засіб, у якого урухомник однієї осі можливо відключати;

б) має принаймні один механізм блокування диференціального механізму або принаймні один механізм аналогічної дії та може долати узвіз 30-відсоткового похилу.

3.1.2. Крім того, такі колісні засоби повинні відповідати принаймні п'ятьом з таких шести вимог:

а) кут в'їзду має бути не менш як 25°;

б) кут з'їзду має бути не менш як 20°;

в) кут поздовжньої прохідності має бути не менш як 20°;

г) дорожній просвіт під передньою віссю повинен бути не менш як 180 мм;

ґ) дорожній просвіт під задньою віссю повинен бути не менш як 180 мм;

д) дорожній просвіт між осями повинен бути не менш як 200 мм.

3.1.3. Колісний засіб категорії N1, максимальна маса якого більш як 2 тонни, або категорій N2, M2 чи M3, максимальною масою не більш як 12 тонн, розглядають як колісний засіб підвищеної прохідності або якщо всі його колеса можливо урухомлювати одночасно, враховуючи колісний засіб, урухомник однієї осі в якого можливо відключати, або якщо він відповідає щонайменше таким трьом вимогам:

а) принаймні одну передню та одну задню осі можливо урухомлювати одночасно, враховуючи колісний засіб, урухомник однієї осі якого можливо відключати;

б) є принаймні один пристрій блокування диференціального механізму або принаймні один пристрій аналогічної дії;

в) може підійматися без причепа узвозом з 25-відсотковим похилом.

3.1.4. Колісний засіб категорії M3, максимальна маса якого більш як 12 тонн, або категорії N3 вважають колісним засобом підвищеної прохідності або якщо всі його колеса можливо урухомлювати одночасно, враховуючи колісний засіб, урухомник однієї осі якого можна відключати, або якщо він відповідає щонайменше таким вимогам:

а) принаймні половина коліс урухомлюється;

б) є принаймні один пристрій блокування диференціального механізму або принаймні один пристрій аналогічної дії;

в) може підійматися без причепа узвозом з 25-відсотковим похилом;

г) відповідає принаймні чотирьом з таких шести вимог:

1) кут в'їзду має бути не менш як 25°;

2) кут з'їзду має бути не менш як 25°;

3) кут поздовжньої прохідності має бути не менш як 25°;

4) дорожній просвіт під передньою віссю повинен бути не менш як 250 мм;

5) дорожній просвіт під задньою віссю повинен бути не менш як 250 мм;

6) дорожній просвіт між осями повинен бути не менш як 300 мм.

3.2. Умови перевірки відповідності характеристик прохідності:

3.2.1. Механічний колісний засіб категорії N1, максимальної маси не більш як 2 тонни, та колісний засіб категорії M1 перевіряють за спорядженої маси.

3.2.2. Механічний колісний засіб, не визначений у пункті 7.2.1 цього розділу, слід завантажити до технічно допустимої максимальної маси.

3.2.3. Здатність долати узвіз 25 % або 30 % перевіряють розрахунком.

Як виняток, можуть виконуватися випробовування.

3.2.4. У разі вимірювання кутів переднього та заднього звисів, а також кута поздовжньої прохідності захисні пристрої до уваги не беруть.

3.3. Визначення кутів переднього та заднього звису, кута поздовжньої прохідності та величини дорожнього просвіту:

3.3.1. Кут в'їзду (кут переднього звису) - найбільший кут між горизонтальною площиною та площиною, дотичною до шин передніх коліс, окреслених статичним радіусом таким чином, що жодна точка колісного засобу, розташована у нижній частині, та жодна частина, що жорстко прикріплена до колісного засобу, не перебувають нижче цієї площини, як показано нижче на рисунку.

3.3.2. Кут з'їзду (кут заднього звису) - найбільший кут між горизонтальною площиною та площиною, дотичною до шин задніх коліс, окреслених статичним радіусом таким чином, що жодна точка колісного засобу, розташована позаду осі, та жодна частина, жорстко прикріплена до колісного засобу, не перебувають нижче цієї площини, як показано нижче на рисунку.

3.3.3. Кут поздовжньої прохідності - кут, виміряний між площинами, дотичними до статичних радіусів передніх і задніх коліс. Вершина цього двостороннього кута лежить у нижній частині колісного засобу. Цей кут є найбільшим кутом перелому, за якого колісний засіб може подолати перешкоду, як показано нижче на рисунку.

3.3.4. Дорожній просвіт між осями - найкоротша відстань між опорною поверхнею та найнижчою нерухомою точкою колісного засобу, як показано нижче на рисунку.

3.3.5. Дорожній просвіт під однією віссю - відстань у напрямку вниз від найвищої точки дуги кола, що проходить через центр плями статичного контакту протектора шин коліс однієї осі (внутрішніх у випадку здвоєних коліс) з поверхнею плоскої опори і торкається нижньої нерухомої точки колісного засобу між колесами.

Жодна точка жорсткої частини колісного засобу не повинна перебувати у заштрихованій на схемі зоні, як показано нижче на рисунку.

У разі необхідності дорожній просвіт для кількох осей зазначають відповідно до їхнього розташування, наприклад, 280/250/250.

1. Тип, варіанти, версії КТЗ

1.1. Тип - сукупність колісних транспортних засобів, які не відрізняються один від одного принаймні за істотними ознаками, наведеними нижче для кожної категорії колісних транспортних засобів.

1.2. Варіант - сукупність колісних транспортних засобів, які належать до одного типу і не відрізняються один від одного принаймні за істотними характеристиками, наведеними нижче для кожної категорії колісних транспортних засобів (визначають за необхідності).

1.3. Версія - сукупність колісних транспортних засобів, які належать до одного типу та варіанта і можуть мати зазначені виробником поєднання характеристик параметрів, що наведені в єдиному для одного типу і/або варіанта інформаційному документі, який додають до заявки на затвердження типу, за умови, що зазначені колісні транспортні засоби не відрізняються один від одного принаймні за характеристиками, наведеними нижче для кожної категорії колісних транспортних засобів (визначають за необхідності).

2. Для КТЗ категорії L

2.1. Ознаки типу:

а) найменування виробника;

б) позначка типу, установлена виробником;

в) істотні особливості конструкції і дизайну: колісні транспортні засоби мають єдине шасі, раму, підрамник, базову платформу або каркас, на якому змонтовано основні складові частини, системи, компоненти та вузли.

2.2. Характеристики, що визначають варіант:

а) тип кузова (надбудови);

б) різниця мас у спорядженому стані - найбільша їхня величина не перевищує найменшу більше ніж на 20 %;

в) різниця максимальних мас - найбільша їхня величина не перевищує найменшу більше ніж на 20 %;

г) силова установка, що працює за одним принципом (у разі двигуна внутрішнього згоряння, наприклад, за таким самим циклом та з такою самою тактністю, у разі електричного двигуна - за таким самим принципом і робочим циклом);

ґ) оснащеність силовими установками, які характеризуються такою різницею робочого об'єму (у разі двигуна внутрішнього згоряння), що найбільша його величина не перевищує найменшу більше ніж на 30 %;

д) однакова кількість і розташування циліндрів (у разі комплектації двигуном внутрішнього згоряння);

е) силові установки, які характеризуються такою різницею номінальної потужності, що найбільша її величина не перевищує найменшу більше ніж на 30 %.

2.3. Характеристики, що визначають версію: параметри конструкції, що викликають різницю в результатах випробовувань, які наводять згідно з додатком 8 до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 року № 521 (далі - Порядок).

3. Для КТЗ категорії M1

3.1. Ознаки типу:

а) найменування виробника;

б) позначка типу, установлена виробником;

в) істотні особливості конструкції і дизайну: шасі/платформа (очевидні й істотні відмінності).

3.2. Характеристики, що визначають варіант:

а) тип кузова (наприклад, седан, хетчбек, купе, кабріолет, універсал тощо);

б) силова установка: робочий принцип; кількість і розташування циліндрів; різниця потужності - не більше 30 % (найбільша потужність не перевищує найменшу більше ніж у 1,3 раза); різниця в робочому об'ємі - не більше ніж 20 % (найбільший не перевищує найменший більше ніж у 1,2 раза);

в) ведучі осі (кількість, розміщення, взаємозв'язок);

г) керуючі осі (кількість і розміщення).

3.3. Характеристики, що визначають версію:

а) максимальна маса;

б) потужність двигуна;

в) робочий об'єм двигуна;

г) тип коробки передач і кількість передач;

ґ) максимальна кількість місць для сидіння;

д) інші параметри конструкції, що викликають різницю в результатах випробовувань, які наводяться згідно з додатком 8 до Порядку.

4. Для КТЗ категорій M2 і M3

4.1. Ознаки типу:

а) найменування виробника;

б) позначка типу, установлена виробником;

в) категорія;

г) істотні особливості конструкції і дизайну: шасі/несучий кузов, одно/двоповерховий, вагонного типу/зчленований (очевидні й істотні відмінності); кількість осей;

ґ) силова установка: двигун внутрішнього згоряння/ електродвигун/ гібридна; за наявності - система керування тяговим приводом (контактно-реостатна, тиристорно-імпульсна, транзисторна тощо).

4.2. Характеристики, що визначають варіант:

а) клас відповідно до Правил ЄЕК ООН №№ 36, 52, 107 (тільки для завершених колісних транспортних засобів);

б) ступінь завершеності (наприклад, завершений/незавершений);

в) силова установка: робочий принцип; кількість і розташування циліндрів; різниця в потужності - не більше ніж 50 % (найбільша потужність не перевищує найменшу більше ніж у 1,5 раза); різниця в робочому об'ємі - не більше ніж 50 % (найбільший не перевищує найменший більше ніж у 1,5 раза); розміщення (попереду, посередині, ззаду);

г) різниця між максимальними масами - не більше ніж 20 % (найбільша маса колісних транспортних засобів не перевищує найменшу більше ніж у 1,2 раза);

ґ) ведучі осі (кількість, розміщення, взаємозв'язок);

д) керуючі осі (кількість і розміщення).

4.3. Характеристики, що визначають версію: параметри конструкції, що викликають різницю в результатах випробовувань, які наводяться згідно з додатком 8 до Порядку.

5. Для КТЗ категорій N1, N2 і N3

5.1. Ознаки типу:

а) найменування виробника;

б) позначка типу, установлена виробником;

в) категорія;

г) істотні особливості конструкції і дизайну: шасі/платформа кузова (очевидні й істотні відмінності); кількість осей.

5.2. Характеристики, що визначають варіант:

а) конструкції кузова (надбудови), наприклад, вантажний автомобіль із платформою без бортів/ самоскид/ автоцистерна/ тягач (тільки для завершених колісних транспортних засобів);

б) ступінь завершеності (завершений/незавершений);

в) силова установка: робочий принцип; кількість і розташування циліндрів; різниця потужності - не більше ніж 50 % (найбільша потужність не перевищує найменшу більше ніж у 1,5 раза); різниця в робочому об'ємі - не більше ніж 50 % (найбільший не перевищує найменший більше ніж у 1,5 раза); розміщення (попереду, посередині, ззаду);

г) різниця між максимальними масами - не більше ніж 20 % (найбільша маса колісних транспортних засобів не перевищує найменшу більше ніж у 1,2 раза);

ґ) ведучі осі (кількість, розміщення, взаємозв'язок);

д) керуючі осі (кількість і розміщення).

5.3. Характеристики, що визначають версію: параметри конструкції, що викликають різницю в результатах випробовувань, які наводять згідно з додатком 8 до Порядку.

6. Для КТЗ категорій O1, O2, O3 і O4

6.1. Ознаки типу:

а) найменування виробника;

б) позначка типу, установлена виробником;

в) категорія;

г) істотні особливості конструкції і дизайну: шасі/ несівний кузов (очевидні й істотні відмінності); кількість осей; причіп/ напівпричіп/ центроосьовий причіп;

ґ) особливості систем гальмування (не обладнаний/ з інерційним приводом/ з іншим приводом, конструкція робочої, стоянкової гальмової системи, наявність антиблокувальної системи).

6.2. Характеристики, що визначають варіант:

а) ступінь завершеності (завершений/незавершений);

б) тип кузова (наприклад, фургон/ бортова платформа/ цистерна) (тільки для завершених/ поетапно завершених колісних транспортних засобів);

в) різниця між максимальними масами - не більше ніж 20 % (найбільша маса колісних транспортних засобів не перевищує найменшу більше ніж у 1,2 раза);

г) керуючі осі (кількість і розміщення).

6.3. Характеристики, що визначають версію: параметри конструкції, які зазначив виробник в інформаційному документі.

7. Для всіх категорій:

Повна ідентифікація колісних транспортних засобів щодо належності до певного типу, варіанта і версії має базуватися на однозначному та точному визначенні всіх технічних характеристик, наведених згідно з Порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури від 17 серпня 2012 року № 521, що охоплюють вимоги до змісту інформації, яку необхідно надавати з метою затвердження типу.

1. Позначення і найменування колісних засобів за типом кузовів (надбудови) (лише для завершеної, поетапно завершеної конструкції колісного засобу з кузовом)

1.1. Колісні засоби категорії M1:

AA - седан, що має закритий кузов із салоном, який може мати стояк між боковими вікнами, жорсткий дах, частина якого може відкриватися, 2 або 4 бокових дверей, 4 і більше бокових вікон; у салоні кузова розміщаються 4 або більше сидінь у 2 або більше рядах;

AB - хетчбек, має кузов типу седан (AA) із задніми дверима, які відкриваються вверх, а дах, що має вікно, плавно знижується у напрямку до задньої частини колісного засобу;

AC - універсал, має закритий кузов з жорстким дахом, виконаний для перевезення як пасажирів, так і вантажів, частина якого може відкриватися, 4 і більше бокових вікон, 2 або 4 бокових дверей, задні двері; у салоні кузова розміщаються 4 або більше сидінь у 2 або більше рядах, які у разі перевезення багажу можуть бути складені або демонтовані без застосування спеціальних інструментів;

AD - купе, має закритий кузов з жорстким дахом, частина якого може відкриватися, 2 і більше бокових вікон, 2 бокових дверей, може мати задні двері, що відкриваються вверх; у салоні кузова розміщаються 2 або більше сидінь в 1 або більше рядах;

AE - кабріолет, має відкритий кузов, зі складаним м'яким або жорстким дахом, який фіксується не менш як у 2 положеннях: перше - дах закриває кузов, друге - дах у складеному стані, 2 і більше бокових вікон, 2 або 4 бокових дверей; у салоні кузова розміщаються 2 або більше сидінь в 1 або більше рядах;

AF - колісний засіб багатоцільового призначення, має кузов, який не належить до кузовів типу AA, AB, AC, AD, AE, призначений для перевезення пасажирів та їхнього багажу або вантажів в єдиному відділенні.

Колісний засіб, позначений як AF, не вважають таким, що належить до категорії M1, якщо він відповідає таким двом вимогам:

а) кількість місць для сидіння, без врахування сидіння водія, не більше 6.

"Місце для сидіння" вважають за наявне, якщо колісний засіб обладнано елементами, "доступними" для закріплення такого сидіння.

Термін "доступний" означає наявність таких елементів закріплення, які можна безперешкодно використати за призначенням. Щоб елементи закріплення не були "доступними", виробник повинен конструктивно усунути можливість їх застосування, наприклад, наварюванням на них накладок або встановленням аналогічних відповідно закріплених деталей, які неможливо демонтувати за допомогою звичайних інструментів;

б) добуток передбаченої конструкцією кількості пасажирів та умовної маси одного пасажира (68 кг) менше маси вантажу, який одночасно перевозиться, тобто:

1.2. Колісні засоби категорій M2 або M3 (автобуси чи тролейбуси):

1.2.1. Колісні засоби класу I:

CA - автобус (тролейбус);

CB - двоповерховий автобус;

CC - зчленований одноповерховий автобус (тролейбус);

CD - зчленований двоповерховий автобус;

CE - автобус (тролейбус) з низькою підлогою;

CF - двоповерховий автобус з низькою підлогою;

CG - зчленований автобус (тролейбус) з низькою підлогою;

CH - зчленований двоповерховий автобус з низькою підлогою.

1.2.2. Колісні засоби класу II:

CI - автобус (тролейбус);

CJ - двоповерховий автобус;

CK - зчленований автобус (тролейбус);

CL - зчленований двоповерховий автобус;

CM - автобус (тролейбус) з низькою підлогою;

CN - двоповерховий автобус з низькою підлогою;

CO - зчленований автобус (тролейбус) з низькою підлогою;

CP - зчленований двоповерховий автобус з низькою підлогою.

1.2.3. Колісні засоби класу III:

CQ - автобус;

CR - двоповерховий автобус;

CS - зчленований автобус;

CT - зчленований двоповерховий автобус.

1.2.4. Колісні засоби класу A:

CU - автобус;

CV - автобус з низькою підлогою.

1.2.5. Колісні засоби класу B:

CW - автобус.

1.3. Колісні засоби категорій N:

BA - колісний засіб категорій N1, N2 або N3, який призначено винятково або переважно для перевезення вантажів. Він також може буксирувати причепи як тягач;

BB - фургон, колісний засіб, кабіна якого об'єднана з кузовом;

BC - колісний засіб для буксирування напівпричепів (трактор або сідельний тягач), означає тягач, призначений винятково або переважно для буксирування напівпричепів;

BD - колісний засіб для буксирування причепів (дорожній трактор або баластний тягач) означає тягач, призначений переважно для буксирування причепів, окрім напівпричепів. Він також може мати платформу для встановлення вантажу (баласту).

ВХ - шасі.

Колісний засіб категорії N, позначений як BB, з технічно допустимою максимальною масою не більш як 3500 кг, не вважають таким, що належить до категорії N, якщо він має більш як 6 місць для сидіння, окрім місця водія, або відповідає двом таким умовам:

а) кількість місць для сидіння, без урахування місця водія, не більше 6;

б) добуток передбаченої конструкцією кількості пасажирів та умовної маси одного пасажира (68 кг) більше або дорівнює масі вантажу, який одночасно перевозиться, тобто:

Колісний засіб категорії N, позначений як BA, BB, з технічно допустимою максимальною масою більш як 3500 кг, BC або BD не вважають таким, що належить до категорії N, якщо він відповідає принаймні одній з таких умов:

а) кількість місць для сидіння, крім місця водія, більше 8;

б) добуток передбаченої конструкцією кількості пасажирів та умовної маси одного пасажира (68 кг) більше або дорівнює масі вантажу, який одночасно перевозиться, тобто:

1.4. Колісні засоби категорії O:

DA - напівпричіп;

DB - причіп;

DC - причіп центроосьовий - з центральним розташуванням осі (осей).

1.5. Колісні засоби спеціального/спеціалізованого призначення:

SA - колісний засіб для відпочинку (кемпер - автомобіль-будинок) - колісний засіб з житловим приміщенням, що містить принаймні таке устаткування: стіл та місця для сидіння, спальні місця, які можуть бути улаштовані із сидінь, обладнання для приготування їжі та місце для зберігання майна. Таке устаткування жорстко кріплять у салоні; проте стіл може бути знімним (складаним);

SB - броньований колісний засіб - колісний засіб, призначений для перевезення пасажирів та (або) вантажів, який відповідає, зокрема, вимогам щодо захисної куленепробивної обшивки;

SC - швидка медична допомога (ambulance) - колісний засіб категорії M для перевезення хворих або травмованих людей, що має для цього спеціальне обладнання;