Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та накладення адміністративних стягнень в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

Відповідно до статті 244-16, частини першої статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підпункту 10 частини першої статті 28 та частин четвертої - шостої статті 43 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", підпункту 32 пункту 4 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2010 року N 157, та з метою дотримання уповноваженими посадовими особами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України законодавства при оформленні ними матеріалів про адміністративні правопорушення Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України

1. Затвердити Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та накладення адміністративних стягнень в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, що додається.

2. Департаменту юридичного забезпечення забезпечити подання цього розпорядження до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

3. Відділу зв'язків з державними органами, громадськістю та протоколу забезпечити розміщення цього розпорядження на офіційній сторінці Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України в мережі Інтернет.

4. Це розпорядження набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника Голови відповідно до розподілу обов'язків.

1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до вимог пункту 5 статті 213, частини другої статті 214, статей 217, 221, 244-16, частини першої статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), підпункту 10 частини першої статті 28 та частин четвертої - шостої статті 43 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон), підпункту 32 пункту 4 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2010 року N 157 (далі - Положення), та на їх підставі встановлює порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та порядок їх обліку.

1.2. Відповідно до статті 244-16 КУпАП Держфінпослуг розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства, що регулює фінансові механізми здійснення інвестицій у будівництво житла (стаття 166-13 КУпАП) , а також невиконанням законних вимог посадових осіб Держфінпослуг (стаття 188-29 КУпАП).

1.3. Відповідно до статті 43 Закону здійснення операцій на ринках фінансових послуг без ліцензії, отримання якої передбачено законом; неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірних відомостей Держфінпослуг, якщо подання цих відомостей передбачено чинним законодавством; ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень Держфінпослуг тягне за собою накладення штрафу в розмірах, встановлених цією статтею.

1.4. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП уповноважені на те посадові особи Держфінпослуг (далі - Посадова особа Держфінпослуг) мають право складати протоколи про правопорушення, передбачені статтями 166-9 та 188-34 КУпАП.

1.5. Від імені Держфінпослуг розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення мають право Голова Держфінпослуг, його заступники, директори департаментів та голови відповідних територіальних управлінь Держфінпослуг (далі - Уповноважена особа Держфінпослуг).

2.1. Протокол про адміністративне правопорушення

2.1.1. При вчиненні посадовими особами суб'єктів нагляду адміністративного правопорушення Посадова особа Держфінпослуг згідно зі статтями 254, 256 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення (далі - протокол) (додаток 1).

2.1.2. Усі реквізити протоколу заповнюються українською мовою. Не допускається заповнення протоколу олівцем та закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також унесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, щодо якої він складений.

2.1.3. Якщо правопорушення вчинено кількома особами, то протокол складається на кожну особу окремо.

2.1.4. У протоколі обов'язково проставляються число, місяць, рік, вказуються місце його складання, частини статей 166-9, 166-13, 188-34, стаття 188-29 КУпАП та/або частина статті 43 Закону, згідно з якими настає адміністративна відповідальність.

2.1.5. При викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, щодо якої складається протокол.

2.1.6. Посадова особа Держфінпослуг зобов'язана ознайомити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, з її правами і обов'язками, передбаченими статтею 268 КУпАП, та змістом статті 63 Конституції України, про що робиться відмітка у протоколі.

2.1.7. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

2.1.8. Протокол підписується Посадовою особою Держфінпослуг і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Якщо є свідки правопорушення, до протоколу вносяться прізвища, імена та по батькові свідків, адреси їх місця проживання або місця перебування, а також ставляться підписи свідків.

2.1.9. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

2.1.10. До протоколу долучаються документи, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

2.1.11. Складений протокол та інші документи, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, формуються у справу, яка оформляється в установленому цією Інструкцією порядку.

2.1.12. Протокол про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (частина друга статті 254 КУпАП) .

2.1.13. Протокол про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 166-13, 188-29 КУпАП, частинами першою - третьою статті 43 Закону, подається Уповноваженій особі Держфінпослуг.

2.1.14. Протокол про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 166-9, 188-34 КУпАП, надсилається до місцевого суду.

2.2. Розгляд справ про адміністративні правопорушення

2.2.1. Розглядати справи про адміністративні правопорушення, а також накладати адміністративні стягнення, передбачені статтями 166-13, 188-29 КУпАП, частинами першою - третьою статті 43 Закону, можуть лише Уповноважені особи Держфінпослуг у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання ними службових обов'язків (частина перша статті 217 КУпАП) .

2.2.2. Справа про адміністративне правопорушення, зазначене в підпункті 2.2.1 цього пункту, розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання Уповноваженою особою Держфінпослуг протоколу та інших матеріалів справи.

Уповноважена особа Держфінпослуг, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, повідомляє особу, що притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду порушеної стосовно неї справи про адміністративне правопорушення.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її повідомлення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

2.2.3. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин (стаття 248 КУпАП) .

2.2.4. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку Уповноважена особа Держфінпослуг встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

2.2.5. Уповноважена особа Держфінпослуг оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

2.2.6. Якщо при розгляді справи Уповноважена особа Держфінпослуг прийде до висновку, що в порушенні є ознаки злочину, вона передає матеріали справи прокурору, органу досудового слідства або дізнання.

2.2.7. Уповноважена особа Держфінпослуг при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

а) чи належить до її компетенції розгляд даної справи;

б) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

в) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

г) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

ґ) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

2.2.8. Уповноважена особа Держфінпослуг при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

2.2.9. Деякі особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення визначені Положенням про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженим розпорядженням Держфінпослуг від 13.11.2003 N 125, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.12.2003 за N 1115/8436 (у редакції розпорядження Держфінпослуг від 17.09.2004 N 2384) .

2.2.10. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 166-9 та 188-34 КУпАП, розглядаються суддями місцевих судів відповідно до статті 221 КУпАП.

2.3. Постанова по справі про адміністративне правопорушення

2.3.1. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, Уповноважена особа Держфінпослуг відповідно до статті 283 КУпАП виносить одну з таких постанов по справі про адміністративне правопорушення (далі - постанова):

про накладення адміністративного стягнення (додаток 2);

про закриття справи (додаток 3).

2.3.2. Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді).

2.3.3. У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але при наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.

2.3.4. При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються однією й тією самою Уповноваженою особою Держфінпослуг, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

2.3.5. Усі реквізити постанови заповнюються українською мовою. Не допускається заповнення постанови олівцем та закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до постанови, а також унесення додаткових записів після того, як постанова підписана особою, щодо якої вона винесена.

2.3.6. У постанові обов'язково проставляються число, місяць, рік і місце її винесення. Указуються посада, прізвище та ініціали Уповноваженої особи Держфінпослуг, яка розглядала матеріали адміністративної справи та винесла постанову. Постанова має містити роз'яснення про порядок її оскарження.

2.3.7. У розділі про відомості стосовно особи, щодо якої виноситься постанова, зазначаються її прізвище, ім'я та по батькові, число, місяць і рік народження, а також адреса місця проживання або місця перебування на час вчинення правопорушення, найменування підприємства, установи, організації, де вона працює, і посада; указується документ, який засвідчує особу.

У розділі "УСТАНОВИВ" зазначаються прізвище та ініціали правопорушника, викладаються обставини і суть скоєного правопорушення, установлені при розгляді матеріалів адміністративної справи.

У розділі "ПОСТАНОВИВ" зазначаються прізвище, ім'я, по батькові правопорушника, сума накладеного штрафу (цифрами та словами), а також частина, стаття КУпАП ( Закону) , яка передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.

Постанова підписується Уповноваженою особою Держфінпослуг, яка її винесла. Підпис Уповноваженої особи Держфінпослуг повинен завірятися гербовою печаткою Держфінпослуг.

2.3.8. Усі відмітки на постанові проставляються на обох екземплярах.

2.3.9. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається під розписку або висилається особі, щодо якої її винесено.

Якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (частини перша та третя статті 285 КУпАП) .

Якщо копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто, то в постанові вказується дата її вручення і ставиться підпис правопорушника.

3.1. Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання.

3.2. Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено КУпАП.

При оскарженні або опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення.

3.3. Штраф має бути сплачений порушником у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови, а в разі оскарження (опротестування) - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги (протесту) без задоволення.

Особа, на яку накладено штраф за вчинення адміністративного правопорушення, сплачує його через установи банків України.

3.4. У разі винесення кількох постанов про накладення адміністративних стягнень щодо однієї особи кожна постанова виконується окремо.

3.5. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.

3.6. За наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 частини першої статті 247 КУпАП, Уповноважена особа Держфінпослуг, яка винесла постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання, про що робить запис у цій постанові з посиланням на відповідний документ (зазначаються назва, реквізити документа та орган, що його видав).

3.7. Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення у випадках, передбачених статтею 303 КУпАП.

4.1. Постанову може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

4.2. Постанову може бути оскаржено до Голови Держфінпослуг або до місцевого суду.

4.3. Скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі неподання скарги протягом зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено Головою Держфінпослуг.

4.4. Постанову може бути опротестовано прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.

4.5. Подання скарги в установлений строк зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги.

Внесення прокурором протесту зупиняє виконання постанови до розгляду протесту.

4.6. Скарга і протест на постанову розглядаються Головою Держфінпослуг у десятиденний строк з дня їх надходження.

4.7. Голова Держфінпослуг при розгляді скарги або протесту на постанову перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

а) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;

б) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

в) скасовує постанову і закриває справу;

г) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативно-правовим актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, для того, щоб стягнення не було посилено.

Голова Держфінпослуг за результатами розгляду скарги або протесту на постанову оформлює своє рішення за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції.

Якщо буде встановлено, що постанову винесено Уповноваженою особою Держфінпослуг, неправомочною вирішувати цю справу, така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентної Уповноваженої особи Держфінпослуг.

4.8. Копія рішення по скарзі або протесту на постанову протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено.

Про результати розгляду протесту повідомляється прокуророві.

4.9. Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум.

4.10. Рішення по скарзі на постанову може бути опротестовано прокурором.

5.1. Ведення справи про адміністративне правопорушення забезпечує Посадова особа Держфінпослуг, яка склала протокол.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення вважається закінченим після виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, про що має бути зроблена відповідна відмітка в цій постанові або винесення постанови про закриття справи у випадках, установлених законодавством.

5.2. Посадова особа Держфінпослуг, яка склала протокол, не пізніше наступного дня після складання реєструє протокол у Журналі реєстрації протоколів про адміністративні правопорушення в Держфінпослуг (додаток 5).

5.3. Винесені постанови реєструються Посадовою особою Держфінпослуг, яка склала протокол за відповідною справою, у Журналі реєстрації винесених постанов по справах про адміністративні правопорушення в Держфінпослуг (додаток 6).

5.4. Усі матеріали щодо кожного із правопорушень формуються в окрему справу про адміністративне правопорушення.

У справі про адміністративне правопорушення оформляється титульний аркуш, на зворотному боці якого заповнюється опис документів, що містяться у даній справі (додаток 7).

5.5. Журнали реєстрації протоколів про адміністративні правопорушення в Держфінпослуг та винесених постанов по справах про адміністративні правопорушення в Держфінпослуг, а також справи про адміністративні правопорушення зберігаються протягом строку, встановленого законодавством України.

Примітка. З урахуванням частини другої статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу за адміністративне порушення, передбачене відповідною статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом, та з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Примітка. Орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: а) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; б) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; в) скасовує постанову і закриває справу; г) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативно-правовим актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, для того, щоб стягнення не було посилено. Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи) (стаття 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення).