ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
фінансів України
24.12.2010 № 1629
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 січня 2011 року
за № 91/18829
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ (СТАНДАРТ)
бухгалтерського обліку в державному секторі 126 "Оренда"
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 520 від 13.10.2025 )
I. Загальні положення
1. Це Національне положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про орендні операції та її розкриття у фінансовій звітності орендарів та орендодавців.
2. Норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються суб'єктами бухгалтерського обліку в державному секторі (далі - суб'єкти державного сектору).
3. Це Національне положення (стандарт) не поширюється на:
1) договори оренди, пов’язані з розвідкою та використанням природних і подібних невідтворюваних ресурсів (за винятком оренди земельних ділянок);
2) договори щодо використання авторських прав та/або суміжних прав;
3) оцінку біологічних активів — об’єктів оренди, які оцінені за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на продаж згідно з Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі 136 "Біологічні активи", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 15 листопада 2017 року № 943, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07 грудня 2017 року за № 1478/31346;
4) оцінку об’єктів інвестиційної нерухомості, які оцінені за справедливою вартістю згідно з Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі 129 "Інвестиційна нерухомість", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2010 року № 1629, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 січня 2011 року за № 94/18832;
5) оцінку активів, яка визначається в інших національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку в державному секторі.
( Пункт 3 розділу I в редакції Наказу Міністерства фінансів № 520 від 13.10.2025 )
4. Терміни, що використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку в державному секторі, мають таке значення:
валова інвестиція в оренду — сума мінімальних орендних платежів, які має одержати орендодавець відповідно до договору про фінансову оренду, та будь-якої негарантованої ліквідаційної вартості, нарахованої орендодавцю;
гарантована ліквідаційна вартість:
для орендаря — частина ліквідаційної вартості, яка гарантується до сплати орендарем або пов’язаною з ним стороною (сума гарантії є максимальною сумою, яка підлягає сплаті за будь-яких обставин);
для орендодавця — частина ліквідаційної вартості, яка гарантується до сплати орендарем або третьою стороною, не пов’язаною з орендодавцем, що фінансово здатна виконувати зобов’язання за гарантією;
мінімальні орендні платежі — платежі, що підлягають сплаті орендарем протягом строку оренди (за вирахуванням вартості послуг та податків, що підлягають сплаті орендодавцю, і умовної орендної плати), збільшені:
для орендаря — на суми, що гарантовані орендарем або пов’язаною з ним стороною;
для орендодавця — на гарантовану ліквідаційну вартість з боку орендаря або пов’язаної з орендарем сторони чи третьої сторони, не пов’язаної з орендарем, що фінансово здатна виконувати зобов’язання за гарантією.
У разі можливості та наміру орендаря придбати об’єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання, мінімальні орендні платежі складаються з мінімальної орендної плати за весь строк оренди та суми, яку слід сплатити згідно з договором на придбання об’єкта оренди;
невідмовна оренда — договір оренди, який може бути розірваний виключно:
з дозволу орендодавця;
якщо відбулася певна непередбачена подія;
у разі укладення орендарем нового договору оренди цього самого активу або замість нього іншого аналогічного за призначенням активу з тим самим орендодавцем або
сплати орендарем додаткової суми, яка на початок строку оренди свідчить про прийнятність продовження строку оренди;
негарантована ліквідаційна вартість — частина ліквідаційної вартості об’єкта оренди, отримання якої орендодавцем не забезпечується або гарантується лише пов’язаною з ним стороною;
операційна оренда — оренда інша, ніж фінансова;
оренда — договір, за яким орендодавець надає орендарю право користування необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку;
первісні прямі витрати — додаткові витрати, які понесені у зв’язку з укладенням договору оренди;
початок строку оренди — дата, яка настає раніше: дата договору оренди або дата прийняття сторонами зобов’язань щодо істотних умов договору оренди.
Станом на цю дату оренда класифікується як операційна або фінансова оренда, а у разі фінансової оренди визначаються суми, які слід визнати на початку строку оренди;
припустима ставка відсотка в оренді — ставка відсотка, за якою теперішня вартість суми мінімальних орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості дорівнює справедливій вартості об’єкта фінансової оренди на початок строку оренди та будь-яких первісних прямих витрат орендодавця;
ставка відсотка на можливі позики орендаря — ставка відсотка, яку мав би сплачувати орендар за подібну оренду, або (якщо цей показник визначити неможливо) ставка відсотка за позиками для придбання подібного активу (на подібний строк та з подібним забезпеченням) на початку строку оренди;
строк оренди — період дії невідмовної оренди, а також період, протягом якого є можливість продовження строку оренди, якщо на початку строку оренди орендар обґрунтовано впевнений у тому, що він реалізує таку можливість;
суборенда — договір про передачу орендарем орендованого ним об’єкта в оренду третій стороні;
теперішня вартість — дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов’язання;
умовна орендна плата — частина орендної плати, яка не зафіксована конкретною сумою та розраховується із застосуванням показників інших, ніж строк оренди (обсяг продажу, рівень використання, індекс інфляції та цін, ринкові ставки відсотка);
фінансова оренда — оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигід, пов’язаних з правом користування та володіння активом.
Оренда вважається фінансовою за наявності хоча б однієї із зазначених нижче ознак:
орендар набуває права власності на орендований актив після закінчення строку оренди;
орендар має можливість і намір придбати об’єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання;
строк оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об’єкта оренди;
теперішня вартість мінімальних орендних платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує справедливу вартість об’єкта оренди;
орендований актив має особливий характер, що дає змогу лише орендареві використовувати його без витрат на його модернізацію, модифікацію, дообладнання;
орендар може продовжити оренду активу за плату, значно нижчу за ринкову орендну плату;
оренда може бути припинена орендарем, який відшкодовує орендодавцю його втрати від припинення оренди;
доходи або втрати від змін справедливої вартості об’єкта оренди на кінець строку оренди належать орендарю;
фінансовий дохід — різниця між валовою інвестицією в оренду та чистою інвестицією в оренду;
чиста інвестиція в оренду — валова інвестиція в оренду, дисконтована за припустимою ставкою відсотка в оренді.
( Пункт 4 розділу I в редакції Наказу Міністерства фінансів № 520 від 13.10.2025 )
II. Облік фінансової оренди в орендаря
1. Отримані у фінансову оренду активи суб'єктом державного сектору (орендарем), якому законодавством надане відповідне право, відображаються в бухгалтерському обліку як активи та зобов'язання за справедливою вартістю орендованого майна на початку строку оренди або, якщо вони нижчі за справедливу вартість, за теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів.
Первісні прямі витрати орендаря, що безпосередньо пов’язані з укладенням договору оренди (витрати, пов’язані з переговорами, юридичні послуги тощо) збільшують вартість визнаного активу.
( Пункт 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства фінансів № 520 від 13.10.2025 )( Пункт 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 520 від 13.10.2025 )
2. Різниця між сумою мінімальних орендних платежів та вартістю об'єкта фінансової оренди, за якою він був відображений у бухгалтерському обліку орендаря на початку строку фінансової оренди, є фінансовими витратами і відображається у бухгалтерському обліку і звітності лише в сумі, що відноситься до звітного періоду та розподіляється на пропорційній основі.
Мінімальні орендні платежі розподіляються орендарем між фінансовими витратами та зменшенням непогашених зобов’язань.
( Пункт 2 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства фінансів № 520 від 13.10.2025 )
Умовна орендна плата визнається як витрати в тому звітному періоді, в якому вона виникає.
( Пункт 2 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства фінансів № 520 від 13.10.2025 )( Пункт 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 520 від 13.10.2025 )
3. Якщо в договорі про фінансову оренду не вказана припустима ставка відсотка в оренді, то для визначення теперішньої вартості суми мінімальних орендних платежів і розподілу фінансових витрат орендар застосовує ставку відсотка на можливі позики орендаря.
( Пункт 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 520 від 13.10.2025 )
4. Витрати орендаря на поліпшення об'єкта фінансової оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигід, які первісно очікувалися від його використання, відображаються як капітальні інвестиції, що включаються до вартості об'єкта фінансової оренди.
5. Втрати від зменшення корисності об’єктів фінансової оренди визнаються орендарем у порядку, передбаченому Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі 127 "Зменшення корисності активів", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2010 року № 1629, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 січня 2011 року за № 92/18830.
( Пункт 5 розділу II в редакції Наказу Міністерства фінансів № 520 від 13.10.2025 )
6. Амортизація об’єктів фінансової оренди здійснюється у порядку, передбаченому для аналогічних необоротних активів орендаря, з урахуванням періоду очікуваного використання. Нарахування амортизації на орендовані активи проводиться відповідно до норм, визначених у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 "Основні засоби", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12 жовтня 2010 року № 1202, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1017/18312 (далі — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 "Основні засоби"), та Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку в державному секторі 122 "Нематеріальні активи", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12 жовтня 2010 року № 1202, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1018/18313 (далі — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 122 "Нематеріальні активи").
( Пункт 6 розділу II в редакції Наказу Міністерства фінансів № 520 від 13.10.2025, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства фінансів № 555 від 06.11.2025 )
7. Періодом очікуваного використання об'єкта фінансової оренди є строк корисного використання (якщо договором передбачено перехід права власності на актив до орендаря) або коротший з двох періодів - строк оренди або строк корисного використання об'єкта фінансової оренди (якщо переходу права власності на об'єкт фінансової оренди після закінчення строку оренди не передбачено).
III. Облік операційної оренди в орендаря
1. Отримані в операційну оренду активи суб'єктом державного сектору (орендарем) відображаються на позабалансовому рахунку бухгалтерського обліку за вартістю, зазначеною в договорі про оренду.
2. Витрати орендаря на поліпшення об'єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигід, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів.
3. Орендні платежі за договором про операційну оренду визнаються витратами на прямолінійній основі протягом строку оренди або з урахуванням способу одержання економічних вигід чи потенціалу корисності, пов'язаних із використанням об'єкта операційної оренди.
IV. Облік фінансової оренди в орендодавця
1. Суб'єкт державного сектору, якому законодавством надане відповідне право (орендодавець), відображає в бухгалтерському обліку наданий у фінансову оренду актив як дебіторську заборгованість в сумі чистих інвестицій в оренду з визнанням доходу від реалізації необоротних активів, з одночасним виключенням з балансу орендодавця залишкової вартості об'єкта фінансової оренди з відображенням у складі витрат (собівартості реалізованих необоротних активів), якщо це передбачено законодавством та умовами договору фінансової оренди.
Первісні прямі витрати орендодавця, що безпосередньо пов’язані з укладенням договору оренди (витрати, пов’язані з переговорами, юридичні послуги тощо), збільшують вартість дебіторської заборгованості та зменшують суму доходу, визнану протягом строку оренди.
( Пункт 1 розділу IV доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства фінансів № 520 від 13.10.2025 )( Пункт 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 520 від 13.10.2025 )
2. Орендні платежі, що підлягають отриманню за фінансовою орендою, відображаються як погашення дебіторської заборгованості та отримання фінансового доходу.
( Пункт 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 520 від 13.10.2025 )
3. Орендодавець визнає фінансовий дохід протягом строку фінансової оренди на періодичній основі, що відображає незмінний періодичний дохід від чистих інвестицій орендодавця у фінансову оренду.
Розподіл фінансового доходу між звітними періодами протягом строку оренди здійснюється із застосуванням припустимої ставки відсотка в оренді на залишок дебіторської заборгованості на початок звітного періоду.
( Пункт 3 розділу IV в редакції Наказу Міністерства фінансів № 520 від 13.10.2025 )
4. Розподіл фінансового доходу між звітними періодами протягом строку оренди переглядається, якщо негарантована ліквідаційна вартість зменшувалася.
( Розділ IV доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства фінансів № 520 від 13.10.2025 )
V. Облік операційної оренди в орендодавця
1. Суб'єкт державного сектору (орендодавець) відображає вартість і нарахування амортизації об'єкта операційної оренди відповідно до вимог, визначених у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 "Основні засоби" або Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку в державному секторі 122 "Нематеріальні активи".
( Пункт 1 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 520 від 13.10.2025 )
2. Орендні платежі, що підлягають отриманню за операційною орендою, визначаються орендодавцем згідно із законодавством і в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності відображаються як збільшення дебіторської заборгованості та отримання доходу.
3. Орендодавець дохід від операційної оренди визнає доходом відповідного звітного періоду на прямолінійній основі протягом строку оренди або з урахуванням способу одержання економічних вигід чи потенціалу корисності, пов'язаних з використанням об'єкта операційної оренди.
Первісні прямі витрати орендодавця, що безпосередньо пов’язані з укладенням договору операційної оренди (витрати на переговори, юридичні послуги тощо) збільшують балансову вартість орендованого активу та визнаються витратами протягом строку оренди на такій самій основі, як і дохід від оренди.
( Пункт 3 розділу V доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства фінансів № 520 від 13.10.2025 )( Пункт 3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 520 від 13.10.2025 )
4. Втрати від зменшення корисності об'єктів операційної оренди визнаються орендодавцем у порядку, передбаченому іншими національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі.
VI. Розкриття інформації про оренду у фінансовій звітності орендарів та орендодавців
1. Орендар у фінансовій звітності наводить таку інформацію щодо фінансової оренди:
1.1. Первісну (переоцінену) вартість і знос орендованих активів за їх класифікаційними групами на дату балансу.
1.2. Загальну суму мінімальних орендних платежів та їхню теперішню вартість на дату балансу для кожного з таких строків оренди:
до одного року;
від одного до п'яти років;
більше п'яти років.
1.3. Умовну орендну плату, включену у звітному періоді до складу фінансових витрат (доходів).
1.4. Загальну суму майбутніх мінімальних суборендних платежів, які передбачається отримати за договорами про суборенду на дату балансу.
1.5. Орендні та суборендні платежі, визнані у звіті про фінансовий результат за певний період, з окремими сумами мінімальних орендних платежів, умовних орендних платежів та суборендних платежів.
1.6. Стислі дані щодо чинних договорів оренди, а саме:
основу, за якою визначаються умовні орендні платежі;
наявність та умови права вибору на поновлення або придбання, а також застереження про зміну ціни;
обмеження, передбачені договорами оренди.
2. Орендар у фінансовій звітності наводить таку інформацію щодо операційної оренди:
2.1. Загальну суму майбутніх мінімальних орендних платежів за невідмовною орендою на дату балансу для кожного з таких строків оренди:
до одного року;
від одного до п'яти років;
більше п'яти років.
2.2. Загальну суму майбутніх мінімальних орендних платежів на дату балансу, які передбачається одержати за договорами невідмовної суборенди.
2.3. Орендні платежі та платежі з суборенди за звітний період з виділенням сум мінімальних орендних платежів і умовної орендної плати за договорами невідмовної оренди та суборенди.
2.4. Умовну орендну плату, включену у звітному періоді до складу фінансових витрат (доходів).
2.5. Стислі дані про чинні договори оренди.
3. Орендодавець у фінансовій звітності наводить таку інформацію щодо фінансової оренди:
3.1. Загальну суму мінімальних орендних платежів та їх теперішню вартість на дату балансу для кожного з таких строків оренди:
до одного року;
від одного до п'яти років;
більше п'яти років.
3.2. Суму фінансового доходу на дату балансу, що підлягає одержанню.
3.3. Стислі дані про чинні договори оренди, а саме:
показники, які застосовуються для розрахунку умовних орендних платежів;
обмеження, передбачені договорами оренди.
3.4. Негарантовану ліквідаційну вартість за чинними договорами оренди.
3.5. Умовну орендну плату, включену у звітному періоді до складу фінансового доходу (витрат).
4. Орендодавець у фінансовій звітності наводить таку інформацію щодо операційної оренди:
4.1. Первісну (переоцінену) вартість і знос об'єктів операційної оренди на дату балансу за їх класифікаційними групами.
4.2. Суму майбутніх мінімальних орендних платежів за договорами невідмовної операційної оренди на дату балансу загальною сумою та окремо для кожного з таких строків оренди:
до одного року;
від одного до п'яти років;
більше п'яти років.
4.3. Умовну орендну плату, включену у звітному періоді до складу фінансового доходу (витрат).
4.4. Стислі дані про чинні договори оренди, а саме:
показники, які застосовуються для розрахунку умовних орендних платежів;
обмеження, передбачені договорами оренди.
( Розділ VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 520 від 13.10.2025, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства фінансів № 555 від 06.11.2025 )
| Начальник Управління методології бухгалтерського обліку | О.О. Канцуров |