Про затвердження Технічного регламенту щодо складових частин і характеристик колісних сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів

Відповідно до статті 14 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" Кабінет Міністрів України постановля є:

1. Затвердити Технічний регламент щодо складових частин і характеристик колісних сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів і план заходів з його застосування, що додаються.

2. Міністерству аграрної політики та продовольства забезпечити застосування затвердженого цією постановою Технічного регламенту та здійснення контролю за виконанням плану заходів з його застосування.

3. Ця постанова набирає чинності через шість місяців з дня опублікування.

1. Цей Технічний регламент визначає вимоги до складових частин і характеристик колісних сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх розташування.

2. У цьому Технічному регламенті терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності", "Про підтвердження відповідності", а також у Технічному регламенті затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. N 1367.

3. Дія цього Технічного регламенту поширюється на складові частини і характеристики сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, які обладнані пневматичними шинами, мають не менш як дві осі і максимальна проектна швидкість яких становить не менш як 6 кілометрів на годину (далі - трактори), а саме:

технічно допустиму максимальну масу трактора з вантажем;

форму та розміри місця для встановлення номерного знака і способу його розташування на тракторі;

баки для рідкого палива;

баластний вантаж;

пристрій звукової сигналізації;

рівень зовнішнього шуму та систему випуску відпрацьованих газів (глушника).

4. Дотримання вимог цього Технічного регламенту обов'язкове для:

суб'єктів господарювання всіх форм власності, які виробляють та/або вводять в обіг трактори (далі - суб'єкти господарювання);

органу затвердження типу тракторів і технічних служб, що визначають відповідність тракторів вимогам цього Технічного регламенту;

центральних органів виконавчої влади, на які покладені функції з технічного регулювання у сфері його застосування;

органу, що здійснює державний ринковий нагляд за сільськогосподарськими та лісогосподарськими тракторами.

5. Технічно допустима максимальна маса трактора з вантажем, встановлена виробником, і технічно допустиме максимальне навантаження на вісь (залежно від категорії транспортного засобу) не повинні перевищувати значень, наведених у таблиці. При цьому технічно допустима максимальна маса повинна бути такою, щоб за результатами випробувань характеристики гальм та рульового керування трактора відповідали встановленим до них вимогам.

6. Незалежно від рівня завантаженості трактора навантаження (розподіл маси) на передню вісь колісного трактора під час руху по дорозі повинне становити не менш як 20 відсотків маси трактора без вантажу.

7. Місце для встановлення номерного знака повинне мати рівну поверхню, форму та розміри згідно з вимогами ДСТУ 4278:2004 "Дорожній транспорт. Знаки номерні транспортних засобів. Загальні вимоги. Правила застосування", ДСТУ 3650:2004 "Дорожній транспорт. Знаки номерні транспортних засобів. Загальні технічні умови" або поверхню прямокутної форми з такими мінімальними розмірами:

завдовжки - 255 або 520 міліметрів;

завширшки - 165 або 120 міліметрів.

8. Номерний знак установлюється з дотриманням таких вимог:

1) середина номерного знака не повинна бути зміщена праворуч відносно поздовжньої площини симетрії трактора. При цьому лівий край номерного знака не повинен бути зміщений лівіше від вертикальної площини, що паралельна поздовжній площині симетрії трактора і проходить через точку лівого краю трактора, в якій його поперечний розріз найширший;

2) номерний знак розташовується перпендикулярно або майже перпендикулярно поздовжній площині симетрії трактора;

3) номерний знак розташовується вертикально з відхиленням не більш як на 5 градусів. З урахуванням конструкції трактора номерний знак може бути нахилений відносно вертикальної площини:

під кутом не більш як 30 градусів, якщо поверхня з номерним знаком нахилена вперед, за умови, що відстань від поверхні землі до верхнього краю номерного знака не перевищує 1,2 метра;

під кутом не більш як 15 градусів, якщо поверхня з номерним знаком нахилена назад, за умови, що відстань від поверхні землі до верхнього краю номерного знака перевищує 1,2 метра;

4) нижній край номерного знака розташовується над поверхнею землі на висоті не менш як 0,3 метра, а верхній край номерного знака - на висоті не більш як 4 метри;

5) вимірювання відстані від поверхні землі до номерного знака згідно з підпунктами 3 і 4 цього пункту проводиться за відсутності в тракторі вантажу.

9. Баки для рідкого палива повинні бути стійкими до корозії та герметичними. Герметичність повинна забезпечуватися у разі застосування тиску (під час перевірок, які проводить суб'єкт господарювання), що вдвічі перевищує робочий тиск, але за значенням не менш як 30 кПа (0,3 бара).

Надлишковий тиск або тиск, що перевищує значення робочого тиску, повинен автоматично компенсуватися з використанням відповідних пристроїв (сапунів, запобіжних клапанів тощо). Конструкція сапунів повинна бути пожежобезпечною.

Паливо не повинне витікати через кришку паливного бака або через пристрої, призначені для компенсування надлишкового тиску, навіть якщо бак перебуває у перевернутому стані (при цьому крапання допускається).

10. Баки для рідкого палива встановлюються в положенні, що забезпечує їх захист у разі удару трактора. Поблизу баків конструкція трактора не повинна мати виступів і гострих країв.

Паливопроводи та заправна горловина бака для рідкого палива повинні бути розташовані за межами кабіни трактора.

11. Для забезпечення відповідності вимогам до технічно допустимого максимального навантаження на осі трактор оснащується баластним вантажем.

Баластний вантаж маркується виробником із зазначенням маси у кілограмах з точністю до +- 5 відсотків.

Для забезпечення доступу до баластного вантажу, який часто знімається (встановлюється), відстань між вантажем та елементами конструкції трактора повинна становити не менш як 25 міліметрів.

Баластний вантаж закріплюється на тракторі у такий спосіб, щоб запобігти його самовільному від'єднанню від трактора, зокрема у разі його перекидання.

12. На тракторі встановлюються пристрої звукової сигналізації, які відповідають вимогам ДСТУ UN/ECE R 28-00:2004 "Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження звукових сигнальних приладів і автомобілів стосовно їхньої звукової сигналізації" або Правилам ЄЕК ООН N 28-00:1972 "Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження звукових сигнальних приладів і автомобілів стосовно їхньої звукової сигналізації".

13. Максимальний рівень звукового тиску, що спричиняє встановлений на тракторі пристрій звукової сигналізації, повинен становити від 93 до 112 децибелів.

14. Вимірювання рівня звукового тиску, що спричиняє встановлений на тракторі пристрій звукової сигналізації, проводиться за допомогою шумомірів, вимоги до яких наведено в ГОСТ 17187-81 "Шумоміри. Загальні технічні вимоги і методи випробувань", у децибелах за шкалою А у точці, розташованій на відстані 7 метрів уперед від трактора та на висоті від 0,5 до 1,5 метра над поверхнею землі.

Вимірювання проводиться на відкритому рівному місці з вимкненим двигуном трактора. Для живлення пристрою використовується струм напругою, що відповідає вимогам ДСТУ UN/ECE R 28-00:2004 "Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження звукових сигнальних приладів і автомобілів стосовно їхньої звукової сигналізації".

15. Рівень створюваного трактором зовнішнього шуму не повинен перевищувати для тракторів, маса яких без вантажу становить:

більш як 1,5 тонни - 89 децибелів;

не більше як 1,5 тонни - 85 децибелів.

16. Вимірювання рівня створюваного трактором зовнішнього шуму проводиться за допомогою шумомірів, вимоги до яких наведено в ГОСТ 17187-81 "Шумоміри. Загальні технічні вимоги і методи випробувань", у децибелах за шкалою А на тракторі без вантажу на відкритому місці. Рівень шуму, створюваного внаслідок наявності вітру або інших джерел шуму навколишнього середовища, повинен бути щонайменше на 10 децибелів нижчий за рівень шуму, створюваного трактором.

Випробування проводяться на майданчику радіусом 50 метрів з практично горизонтальною центральною частиною радіусом не менш як 20 метрів або на горизонтальній ділянці, яка складається з дороги із твердим покриттям та практично горизонтальною поверхнею, у відкритому достатньо тихому місці.

Покриття майданчика або ділянки, на яких проводяться випробування, повинне бути таким, щоб шини трактора під час його руху не створювали надмірного шуму у разі вимірювання рівня шуму трактора, що рухається.

Вимірювання рівня створюваного трактором зовнішнього шуму проводиться за сухої з невеликим вітром або безвітряної погоди. Біля трактора та мікрофона шумоміра може перебувати лише оператор, що проводить вимірювання.

17. Вимірювання рівня зовнішнього шуму трактора під час його руху проводяться не менш як два рази з кожного боку трактора.

Мікрофон шумоміра під час вимірювання розташовується на відстані 1,2 метра від поверхні землі та 7,5 метра від центральної осі СС' трактора, яка вимірюється вздовж лінії РР', перпендикулярної лінії СС' ( додаток 1) .

Лінії АА' і ВВ', що є паралельними лінії РР' та розташовані на відстані 10 метрів відповідно попереду та позаду цієї лінії, позначаються на майданчику для проведення випробування. До лінії АА' трактор повинен наближатися з рівномірною швидкістю, зазначеною в пункті 18 цього Технічного регламенту. Після перетинання лінії АА' важіль керування потрібно перевести у положення повної подачі палива і утримувати його в такому положенні доти, доки трактор повністю не перетне лінію ВВ', після чого важіль слід відпустити. У разі використання трактора з причепом під час встановлення факту перетинання лінії ВВ' наявність причепа не враховується.

За результат вимірювання приймається максимальне значення рівня зовнішнього шуму.

18. Швидкість трактора під час випробування повинна становити три четвертих максимальної швидкості, якої можна досягти на найвищій передачі під час руху трактора по дорозі.

19. Для врахування похибки вимірювання засобу вимірювальної техніки отриманий під час кожного вимірювання результат зменшується на 1 децибел відносно показання засобу вимірювальної техніки.

Результати вимірювання вважаються достовірними, якщо різниця між значеннями двох послідовних вимірювань, що проводилися з одного боку трактора, не перевищує 2 децибелів.

За кінцевий результат вимірювання приймається максимальне значення рівня зовнішнього шуму.

У разі коли такий результат перевищує на 1 децибел зазначений в пункті 15 цього Технічного регламенту максимальний рівень зовнішнього шуму для даної категорії трактора, додатково проводяться два вимірювання. Результати вважаються позитивними, якщо три з чотирьох результатів вимірювання, отримані у такий спосіб, відповідають установленим вимогам.

20. Вимірювання рівня зовнішнього шуму трактора у нерухомому стані проводиться у точці X на відстані 7 метрів від найближчої точки поверхні трактора ( додаток 2) .

Мікрофон шумоміра під час вимірювання розташовується на висоті 1,2 метра над поверхнею землі.

Вимірювання проводиться не менш як два рази.

Результати вимірювання рівня шуму трактора у нерухомому стані не використовуються під час оцінки відповідності для отримання сертифіката затвердження типу та повинні бути зареєстровані і внесені до протоколу випробувань.

21. Під час проведення вимірювання двигун трактора без регулятора швидкості повинен працювати з частотою обертання, що становить три четвертих частоти обертання, за якої двигун, за інформацією виробника трактора, має максимальну потужність. Частота обертання двигуна вимірюється за допомогою тахометра або іншого засобу вимірювальної техніки, які не належать до контрольно-вимірювальних пристроїв трактора. Якщо двигун трактора обладнаний регулятором для запобігання перевищенню частоти обертання, за якої він розвиває максимальну потужність, двигун повинен працювати з максимальною частотою обертання.

22. Результати вимірювання вважаються достовірними, якщо різниця між результатами двох послідовних вимірювань, що проводилися з одного боку трактора, не перевищує 2 децибелів.

За результатами вимірювання складається протокол, у якому зазначаються всі зареєстровані значення рівня зовнішнього шуму з наведенням у разі можливості методу обчислення потужності двигуна трактора та його навантаження.

За кінцевий результат вимірювання приймається максимальне значення рівня зовнішнього шуму.

23. Для зниження рівня шуму, що створюється системою випуску відпрацьованих газів, трактор обладнується глушником, який повинен відповідати таким вимогам:

1) вихлопна труба розташовується так, щоб відпрацьовані гази не могли потрапити всередину кабіни трактора. Креслення системи випуску відпрацьованих газів додається до сертифіката затвердження типу трактора;

3) застосування у глушниках волокнистого матеріалу для поглинання шуму допускається у разі:

його розміщення в частинах глушника, через які не проходять відпрацьовані гази;

забезпечення надійного закріплення такого матеріалу в глушнику впродовж усього періоду використання глушника;

його стійкості до впливу високої температури, яка перевищує температуру, визначену в місці розташування такого матеріалу в глушнику не менш як на 20 відсотків;

коли зазначений матеріал не виділяє шкідливих хімічних речовин;

4) у разі коли впускний отвір двигуна обладнаний повітряним фільтром, що необхідний для зниження рівня шуму трактора, фільтр вважається частиною глушника і до нього застосовуються ті самі вимоги, що і до фільтра.

24. За умови відповідності зазначених у пункті 3 цього Технічного регламенту складових частин та характеристик його вимогам суб'єктам господарювання не може бути відмовлено у видачі сертифіката затвердження типу трактора з підстав, пов'язаних з такими складовими частинами та характеристиками.

25. Процедура затвердження типу трактора за результатами оцінки відповідності складових частин та характеристик цьому Технічному регламенту (подання заявки, проведення оцінки відповідності, видача сертифіката про затвердження типу трактора), внесення змін до зазначеного сертифіката здійснюються згідно з правилами, установленими Технічним регламентом затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів.

У разі коли затвердження типу за складовими частинами та характеристиками трактора, на які поширюється дія цього Технічного регламенту, здійснюється одночасно із затвердженням типу трактора відповідно до вимог Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, окремий технічний опис зазначених складових частин і характеристик не складається і окремий сертифікат про затвердження їх типу не видається.