• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про Державну програму зайнятості населення на 1994 рік

Кабінет Міністрів України  | Постанова від 23.02.1994 № 120
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Постанова
  • Дата: 23.02.1994
  • Номер: 120
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Постанова
  • Дата: 23.02.1994
  • Номер: 120
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 23 лютого 1994 р. N 120
Київ
Про Державну програму зайнятості населення на 1994 рік
З метою забезпечення соціально-економічних, організаційних і правових умов та гарантій для реалізації права громадян на працю і посилення їх соціального захисту Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Схвалити Державну програму зайнятості населення на 1994 рік, розроблену на основі пропозицій Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, заінтересованих міністерств і відомств, наукових установ (додається).
Міністерствам і відомствам, Раді Міністрів Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити безумовне виконання передбачених зазначеною Програмою заходів.
2. Міністерству праці та Міністерству статистики щоквартально інформувати Уряд і населення України про стан виконання Державної програми зайнятості населення на 1994 рік і використання коштів державного фонду сприяння зайнятості населення.
Виконуючий обов'язки
Прем'єр-міністра України
Міністр
Кабінету Міністрів України

Ю.ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ

І.ДОЦЕНКО
Інд.26
СХВАЛЕНА
постановою Кабінету Міністрів України
від 23 лютого 1994 р. N 120
ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ
НА 1994 РІК
Передумови розроблення Державної програми зайнятості населення на 1994 рік
В основу Державної програми зайнятості населення на 1994 рік (далі - Програма) покладені програма економічних реформ Уряду, план економічного і соціального розвитку та Державний бюджет України на 1994 рік, а також надбаний досвід розробки та реалізації аналогічних програм у минулі роки. В її змісті враховані положення актів законодавства щодо стабілізації економічного становища в країні, які впливають на зайнятість населення. Конкретні заходи, передбачені Програмою, відповідають завданням та пріоритетам програм приватизації, конверсії, реформування Збройних Сил. Програма базується на прогнозних розрахунках ринку праці, а також пропозиціях Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, заінтересованих міністерств, відомств, Науково-дослідного центру з проблем зайнятості населення та ринку праці Академії наук і Мінпраці щодо його регулювання, можливостей працевлаштування та соціальної підтримки населення.
Метою програми є реалізація конкретних заходів щодо активного сприяння продуктивній зайнятості населення, запобігання масовому безробіттю, ефективного соціального захисту тих категорій громадян, які не спроможні на рівних конкурувати на ринку праці.
Аналіз кількісних показників, які узагальнено характеризують стан зайнятості населення, показує, що протягом 1991 - 1993 років відбулися зміни, які вимагають оцінки та врахування їх у заходах Програми. Так, хоча загальна чисельність трудових ресурсів залишилася стабільною і становила 29,5 - 29,7 млн. чол., кількість зайнятих у народному господарстві за 1991 - 1992 роки зменшилась на 1,4 млн. чол. (в основному за рахунок галузей матеріального виробництва - промисловості, будівництва, транспорту). Майже на третину збільшилась чисельність незайнятого населення, яка дорівнює нині 3,1 млн. чоловік, із них 1,1 млн. становлять тимчасово не зайняті жінки, які перебувають у відпустках у зв'язку з вагітністю, пологами та по догляду за дітьми, наданих згідно з чинним законодавством, а решту - військовослужбовці, інваліди працездатного віку, тимчасово не зайняті у зв'язку із зміною місця роботи та вивільненням з виробництва, безробітні, жінки, зайняті в домашньому господарстві, та інші.
Через низьку мотивацію до праці в державному секторі, обмеженість можливостей приватного підприємництва у виробничій сфері, недоліки правової системи на сьогодні реальністю стала так звана нерегламентована діяльність, якою, за оцінкою науковців, займається не менш ніж 2,5 млн. осіб працездатного віку. Характерною ознакою сучасного ринку праці є також приховане безробіття, переважно у формах вимушених неповної зайнятості і неоплачуваних відпусток, що створює середовище для подальшого розповсюдження нерегламентованої зайнятості. Згідно з даними вибіркових обстежень, у неоплачуваних відпустках в окремі місяці 1993 року перебувало до 35 - 40 відсотків працівників промисловості.
Внаслідок падіння мотивації до продуктивної праці, існування досить широких можливостей для заробітків поза сферою офіційної зайнятості (на підприємствах, в організаціях, установах) та утримування робочої сили у стані прихованого безробіття масштаби ринку праці протягом 1991 - 1993 років були значно меншими, ніж очікувалось. Так, фактичний обсяг фіксованого ринку праці в 1993 році виявився меншим утричі, а чисельність працівників, вивільнюваних внаслідок ліквідації, реорганізації, перепрофілювання підприємств або скорочення штатів, - у шість разів. Переважна частина вивільнених, особливо молоді, а також тих, хто звільнився за власним бажанням, потрапили до сфери нерегламентованої діяльності.
Залишалася значною, а протягом 1993 року навіть помітно збільшилась кількість вільних робочих місць та вакансій. Очевидно тому кількість осіб, які мають статус безробітних, протягом 1993 року зростала відносно повільно (з 70,5 тис. до 83,9 тис. чоловік). Водночас дещо збільшилась кількість осіб, які звертаються до центрів зайнятості за консультаціями.
Таким чином, незважаючи на порівняно невеликі обсяги фіксованого ринку праці, значні масштаби прихованого безробіття та поширення нерегламентованої діяльності свідчать про те, що процеси на ринку праці набувають передкризового характеру. Для їх регулювання необхідно здійснити ефективні заходи, спрямовані на стимулювання структурної перебудови народного господарства, розвиток підприємництва, реалізувати положення законодавства про банкрутство, активізувати державну політику в соціальній сфері, зокрема щодо вирішення проблем безробіття.
Реалізація цих заходів у нинішніх складних економічних умовах вимагає варіантного підходу до прогнозування розвитку ситуації на ринку праці. Програмою розглядаються два варіанти.
Перший варіант розрахований на здійснення заходів сприяння зайнятості населення, передбачених відповідними територіальними програмами. Згідно з цим варіантом у 1994 році на ринку праці очікується майже удвічі більше незайнятих трудовою діяльністю, ніж торік, тобто близько 1,2 млн. чоловік. Передбачається, що обсяг вивільнення працівників зросте порівняно з 1993 роком майже в чотири рази і становитиме близько 340 тис. чоловік. За відсутності державного розподілу ускладниться працевлаштування молодих спеціалістів, частка яких на ринку праці може зрости з 9,1 до 13,3 відсотка.
До місцевих центрів зайнятості звертатиметься також частина незайнятого працездатного населення, що отримує доходи від нерегламентованої діяльності, соціальні пенсії тощо. Можливе деяке зниження рівня прихованого безробіття.
І далі діятимуть фактори, які формують регіональні проблеми безробіття, зокрема на територіях пріоритетного розвитку, де повільно зростає кількість робочих місць.
Другий варіант передбачає, що внаслідок здійснення економічних реформ та реалізації програми виходу економіки з кризового стану значно зменшаться обсяги прихованого безробіття і на ринок праці може вийти майже 2 млн. чоловік, не зайнятих трудовою діяльністю. На випадок кризового розвитку процесів на ринку праці постановою Кабінету Міністрів від 5 листопада 1993 р. N 910 прийнято Національну програму громадських робіт, якими передбачається охопити 400 тис. чоловік незайнятого населення.
Підсумки варіантних розрахунків, здійснених управліннями праці та соціальних питань обласних державних адміністрацій на основі досліджень Науково-дослідного центру з проблем зайнятості населення та ринку праці Академії наук і Мінпраці, наведені у прогнозному балансі ринку праці України на 1994 рік.
Прогнозний баланс ринку праці України на 1994 рік
-----------------------------------------------------------------
|Очікувана чисельність, тис.чоловік
|----------------------------------
|згідно з територі-|за розрахунками
Показник |альними програма-|на випадок роз-
|ми зайнятості на-|витку кризових
|селення |процесів на
| |ринку праці
-----------------------------------------------------------------
Загальна чисельність не-
зайнятих на ринку праці 1161 1980
У тому числі:
незайняті, які перебува-
ють на обліку в держав-
ній службі зайнятості на
початок 1994 року 123 123
вивільнені з галузей
народного господарства 338 840
звільнені за власним ба-
жанням та з ініціативи
адміністрації 319 265
випускники навчальних
закладів 154 380
особи, раніше зайняті в
домашньому господарстві 65 145
інші категорії незайнятого
працездатного населення 162 227
Чисельність громадян, з
якими вирішено питання
зайнятості 635 761
У тому числі:
працевлаштування на вільні
робочі місця 434 434
працевлаштування на нові
робочі місця, створені за
рахунок усіх джерел фінан-
сування 108 108
працевлаштування на додат-
кові робочі місця, створені
із залученням коштів держа-
вного фонду сприяння зайня-
тості населення 35 35
інші напрями задоволення
попиту на робочу силу 58 184
Знімаються з обліку з огля-
ду на самостійне працевлаш-
тування та з інших причин 223 383
Незайняті, які перебувають
на обліку в державній служ-
бі зайнятості на кінець
1994 року 303 836
В основу Програми покладено перший варіант можливого розвитку процесів на ринку праці в 1994 році (додаток N 1). Згідно з цим варіантом розроблено напрями залучення незайнятого населення до трудової діяльності та надання йому соціальної підтримки (додаток N 2).
Фінансові витрати з державного фонду сприяння зайнятості населення на реалізацію передбачених заходів за попередніми розрахунками становитимуть 6615872 млн. крб. (додаток N 3). Ці витрати можуть бути уточнені в ході реалізації Програми.
Перелік дій щодо сприяння зайнятості та соціального захисту населення
Головний зміст заходів, включених до Програми, полягає в забезпеченні активної державної політики на ринку праці в таких напрямах:
надання допомоги громадянам у працевлаштуванні;
організація професійної перепідготовки кадрів, професійної орієнтації працівників та учнівської молоді;
регулювання вивільнення працюючих у випадках ліквідації збиткових або неперспективних підприємств та через інші причини, викликані структурною перебудовою економіки;
сприяння організації продуктивної зайнятості кадрів на підприємствах, що працюють у режимі неповної зайнятості;
створення додаткових робочих місць, сприяння самозайнятості, підприємницькій діяльності, в тому числі з використанням коштів державного фонду сприяння зайнятості населення;
організація оплачуваних громадських робіт;
регулювання трудової міграції і т. ін.
З огляду на державний статус Програми більшість її заходів подано у вигляді загальних напрямів, які в подальшому набудуть деталізації в територіальних програмах.
I. Сприяння стабілізації сфери докладання праці та зменшенню прихованого безробіття
Для забезпечення диференційованого підходу до підприємств, що зберігають кадри у стані вимушеної неповної зайнятості, та переходу від підтримки всіх без винятку підприємств до надання допомоги лише тим, які відповідають пріоритетам державної структурної політики і спроможні за такої підтримки вийти на рівень ефективного господарювання, а також з метою надання керованості процесам вивільнення працівників передбачається:
створити при місцевих державних адміністраціях у межах загальної чисельності їх апарату експертні ради для оцінки фінансового стану підприємств і організації розроблення проектів оздоровлення їхньої виробничо-господарської діяльності, з наданням права вносити відповідним міністерствам, відомствам та місцевим державним адміністраціям пропозиції стосовно подальшої роботи цих підприємств.
Рада Міністрів Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські державні
адміністрації.
До 1 жовтня 1994 року;
розробити і затвердити положення про експертну раду при місцевих державних адміністраціях.
Мінекономіки, Мінпраці, Мінюст, Мінфін, Рада
Міністрів Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні адміністрації.
До 10 жовтня 1994 року;
з метою вироблення пропозицій щодо зменшення прихованого безробіття інформувати Мінпраці та Мінекономіки про втрати робочого часу у зв'язку з зупинками і скороченням виробництва в розрізі основних галузей народного господарства та регіонів.
Мінстат.
Щоквартально;
уточнити перелік споруджуваних і розширюваних об'єктів, з'ясувати стан їхньої готовності до введення в дію протягом 1994 року, кількість новостворюваних робочих місць на підприємствах усіх форм власності, передусім у виробничій сфері, та потребу в працівниках за професіями і кваліфікаціями, визначити джерела комплектування робочих місць, у тому числі за рахунок перепідготовки безробітних, сприяти прискореному введенню їх у дію.
Мінекономіки, Мінбудархітектури, Мінпраці, Рада
Міністрів Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні адміністрації.
До 1 липня 1994 року;
надавати підприємствам і організаціям, що зберігають кадри у стані вимушеної неповної зайнятості (у випадках тимчасових ускладнень та можливості стабілізації їхнього економічного становища), методичну, організаційну й фінансову допомогу за рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості населення згідно з висновками експертних рад при місцевих державних адміністраціях.
Рада Міністрів Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські державні
адміністрації, державна служба зайнятості.
Протягом 1994 року.
II. Сприяння продуктивній зайнятості населення та запобігання зростанню нерегламентованої зайнятості
З метою подолання негативних економічних наслідків, що їх спричиняє значне поширення нерегламентованої зайнятості, намічається:
сприяти залученню працездатного незайнятого населення до праці у малому бізнесі, стимулювати підприємництво та суспільно корисну й економічно доцільну самозайнятість за рахунок надання безробітним безвідсоткових позик і можливості використання отриманої допомоги по безробіттю як пайового внеску при вступі до кооперативів або при створенні власних підприємств тощо.
Мінпраці, Держпідприємництво, Мінюст, Рада
Міністрів Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні адміністрації.
Протягом 1994 року;
здійснити соціологічне обстеження домашніх господарств (сімей) у плані вивчення проблем зайнятості та безробіття.
Мінстат, Мінпраці, Рада Міністрів Республіки
Крим, обласні, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації.
Листопад 1994 року;
проаналізувати роботу комерційних бюро, агентств та інших організацій, що надають послуги, пов'язані з профорієнтацією, підготовкою, перепідготовкою, підвищенням кваліфікації та працевлаштуванням громадян України, у тому числі на період тимчасового перебування за кордоном. За результатами аналізу внести у разі потреби до Уряду необхідні пропозиції.
Мінпраці, Міносвіти, МЗС, МВС, Мінфін,
Міністерство у справах національностей та
міграції, Мінюст.
До 1 липня 1994 року.
III. Сприяння створенню робочих місць, малих підприємств, самозайнятості та підприємницькій діяльності
З метою запобігання зростанню безробіття, створення умов для збалансованого розвитку господарських комплексів з урахуванням визначених державою пріоритетів пропонується:
сприяти шляхом удосконалення механізмів інвестиційної, податкової, фінансово-кредитної, антимонопольної, приватизаційної політики збереженню і створенню нових робочих місць на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності, спроможних при наданні відповідної допомоги вийти на ефективний рівень господарювання;
розробити механізм підвищення зацікавленості підприємців, включаючи іноземних, у виробничих інвестиціях.
Мінекономіки, Мінфін, Мінюст,
Держпідприємництво, Антимонопольний комітет,
Фонд державного майна, Національний фонд
підтримки та правового захисту малих
підприємств, Рада Міністрів Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська міські
державні адміністрації.
До 1 липня 1994 року;
сприяти створенню, із залученням коштів державного фонду сприяння зайнятості населення, додаткових робочих місць (понад 43 тис.) на підприємствах, в установах і організаціях для працевлаштування безробітних громадян і незайнятого населення, в тому числі для осіб, які потребують соціального захисту, і на територіях пріоритетного розвитку.
Державна служба зайнятості, Рада Міністрів
Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні адміністрації.
Протягом 1994 року;
надати відповідно до чинного законодавства безвідсоткову позику 3,6 тис. безробітним для заняття підприємницькою діяльністю.
Державна служба зайнятості.
Протягом 1994 року;
відповідно до територіальних програм зайнятості населення забезпечити режим найбільшого сприяння створенню малих підприємств, передусім виробничого профілю, для випуску товарів народного споживання, переробки місцевої сировини, особливо в населених пунктах з надлишком трудових ресурсів.
Рада Міністрів Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські державні
адміністрації, державна служба зайнятості.
Протягом 1994 року;
сприяти впровадженню досвіду створення додаткових робочих місць для незайнятого населення, набутого громадськими об'єднаннями, спілками, фондами та їх підрозділами у попередній період.
Національний фонд підтримки та правового
захисту малих підприємств, державна служба
зайнятості.
Протягом 1994 року.
IV. Організація громадських робіт
З метою зниження негативних соціально-економічних наслідків скорочення виробництва, забезпечення більш продуктивного використання праці безробітних і тимчасово не зайнятих громадян, а також враховуючи обмежені можливості для створення постійних робочих місць, зокрема в державному секторі та за рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості населення, пропонується відповідно до завдань Національної програми громадських робіт здійснити заходи щодо організаційного, фінансового, матеріально-технічного, нормативно-правового та наукового забезпечення її виконання в 1994 році, зокрема стосовно громадських робіт регіонального характеру і на пріоритетних об'єктах, щодо яких укладено державні контракти і сформовано державне замовлення.
V. Сприяння зайнятості населення, яке проживає у сільській місцевості
Надавати практичну допомогу сільським жителям, які вивільнюються з суспільного виробництва або були не зайняті в ньому, зокрема щодо організації та розширення сімейного підряду, створення селянських (фермерських) господарств, кооперативів, малих підприємств для переробки сільгосппродукції, розвитку промислів та підсобних виробництв.
Мінсільгосппрод, Мінекономіки, Мінпраці, Рада
Міністрів Республіки Крим, обласні державні
адміністрації.
Протягом 1994 року.
Сприяти створенню нових робочих місць у сільській місцевості, передусім за рахунок будівництва невеликих підприємств, що перероблятимуть сільськогосподарську сировину, а також об'єктів сфери обслуговування населення, зокрема торгівлі, побуту, комунального господарства, ремонту та обслуговування транспортних засобів, у тому числі і для фермерських господарств.
Мінекономіки, Мінсільгосппрод, Національний
фонд підтримки та правового захисту малих
підприємств, Рада Міністрів Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська міські
державні адміністрації, державна служба
зайнятості.
Протягом 1994 року.
Сприяти переїзду з міст не зайнятих громадян, які мають сільськогосподарські спеціальності і бажають працювати в сільському господарстві.
Мінсільгосппрод, Рада Міністрів Республіки
Крим, обласні, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації, державна служба
зайнятості.
Протягом 1994 року.
Сформувати банк даних про вільні робочі місця, наявність вільного та споруджуваного житла в сільській місцевості.
Мінсільгосппрод, Мінпраці, Рада Міністрів
Республіки Крим, обласні державні
адміністрації.
До 1 липня 1994 року.
VI. Створення робочих місць на територіях пріоритетного розвитку
Диспропорції в розміщенні та соціально-економічному розвитку продуктивних сил, демографічні особливості, зростання міграційної активності населення в окремих регіонах та деякі інші фактори сприяли утворенню в Україні певних регіонів, які з огляду на особливу складність трудоресурсної ситуації віднесено до територій пріоритетного розвитку (додаток N 4), де створення робочих місць заохочується державою.
З метою сприяння працевлаштуванню населення, яке проживає на цих територіях, тут, зокрема, необхідно створити в 1994 - 1995 роках 197 тис. робочих місць з урахуванням перспектив структурної перебудови економіки цих територій, у тому числі в 1994 році - 26,9 тисячі. Серед них:
у трудонадлишкових сільських та гірських районах західної частини України - 4,1 тис. робочих місць, переважно на підприємствах для переробки місцевої сировини, продукції тваринництва, на рекреаційних об'єктах і в будівництві; у південно-західних районах Одеської області - 1,9 тис. робочих місць, переважно в галузі переробки сільськогосподарської продукції;
у районах, де передбачається скорочення виробництва у зв'язку з вичерпанням сировини, ресурсів, закриттям об'єктів, структурними змінами у виробництві, - 3,2 тис. робочих місць, з урахуванням професійно-кваліфікаційного складу вивільнених працівників та потреби в їх професійній перепідготовці;
у районах, де склалися диспропорції у сфері докладання чоловічої та жіночої праці, - 7,7 тис. робочих місць, переважно на об'єктах з використанням жіночої праці;
у районах, де передбачено розміщення населення, яке відселяється з районів, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, та депортованих у минулому осіб, що повертаються у місця традиційного проживання, - 9,4 тис. робочих місць.
Рада Міністрів Республіки Крим, обласні
державні адміністрації, державна служба
зайнятості.
Протягом 1994 року.
VII. Забезпечення зайнятості окремих категорій громадян
Передбачається, що в 1994 році кількість громадян, які потребують соціального захисту, становитиме 353 тис. чоловік. З метою надання їм реальної допомоги у працевлаштуванні передбачається:
забронювати на підприємствах і в організаціях 306 тис. робочих місць з урахуванням професійно-кваліфікаційного рівня цієї категорії населення.
Рада Міністрів Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські державні
адміністрації, державна служба зайнятості.
До 1 березня 1994 року;
надати допомогу у створенні на підприємствах і в організаціях 2,5 тис. додаткових робочих місць понад квоту, встановлену статтею 5 Закону України "Про зайнятість населення", із залученням коштів державного фонду сприяння зайнятості населення відповідно до територіальних програм зайнятості.
Державна служба зайнятості.
Протягом 1994 року.
Для надання соціальної допомоги жінкам з метою підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці передбачається:
сприяти зростанню професійної мобільності жінок через охоплення їх системою професійної перепідготовки та підвищення кваліфікації, для чого направити на професійне навчання 51 тис. жінок (за рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості населення).
Державна служба зайнятості, Рада Міністрів
Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні адміністрації.
Протягом 1994 року;
вдосконалити медичні аспекти професійної орієнтації жінок, зокрема розробити перелік професій та спеціальностей, отримувати які жінкам недоцільно з огляду на їхні психофізіологічні особливості, умови та режими праці, необхідність поєднання праці на виробництві з функціями материнства, а також з урахуванням реальної кон'юнктури ринку праці, особливо для спеціалістів, в окремих регіонах.
МОЗ, Мінпраці, Міносвіти,
Держнаглядохоронпраці.
До 1 липня 1994 року;
розробити механізм контролю вивільнення жінок з важких та шкідливих робіт, враховуючи фактор скорочення загальної чисельності працюючих та робочих місць на підприємствах.
Мінпраці, МОЗ, Держнаглядохоронпраці,
міністерства та відомства, Науково-дослідний
центр з проблем зайнятості населення та ринку
праці Академії наук і Мінпраці, Рада Міністрів
Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні адміністрації.
До 1 жовтня 1994 року.
З метою вирішення проблем зайнятості молоді розроблено проект Цільової державної програми сприяння зайнятості молоді на 1994 - 1995 роки, яка містить перелік конкретних заходів з цього питання.
VIII. Організація роботи з професійної орієнтації
Для ефективного вирішення питань професійної орієнтації та переорієнтації молоді, вивільнюваних працівників, безробітних та інших груп незайнятого населення необхідно враховувати конкретні обсяги пропонування і попиту на робочу силу, потрібні обсяги та напрями підготовки, перепідготовки і працевлаштування. З метою максимального використання можливостей профорієнтації передбачається:
охопити заходами з професійної орієнтації та переорієнтації населення не менш як 300 тис. чоловік.
Мінпраці, Рада Міністрів Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська міські
державні адміністрації.
Протягом 1994 року;
створити в районних (міських) центрах зайнятості професійно(інформаційно)-консультаційні пункти (бюро), на які покласти функції забезпечення профілактики і корекції соціально-психологічних та економічних наслідків масового вивільнення робочої сили і безробіття.
Мінпраці, Рада Міністрів Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська міські
державні адміністрації.
До 1 листопада 1994 року;
забезпечити центри профорієнтації та інші профорієнтаційні підрозділи виробничими приміщеннями згідно з нормативами, електронно-обчислювальною, аудіо-, відео- та розмножувальною технікою відповідно до напрямів діяльності, комплексом психодіагностичних приладів та обладнання.
Мінпраці, Мінекономіки, Держкомресурсів, Рада
Міністрів Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні адміністрації.
До 1 грудня 1994 року.
IX. Професійна підготовка та перепідготовка вивільнюваних працівників і незайнятого населення
Забезпечити підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації вивільнюваних працівників, безробітних та інших груп незайнятого населення в обсязі не менше 91,2 тис. чоловік. В основу цієї роботи покласти принцип відповідності обсягів підготовки і перепідготовки робочої сили додатковій потребі в кадрах за професіями та кваліфікаціями.
Мінпраці, Міносвіти, Рада Міністрів Республіки
Крим, обласні, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації.
Протягом 1994 року;
розробити перелік професій і спеціальностей для професійного навчання вивільнюваних працівників та інших груп незайнятого населення в 1995 році.
Мінпраці, Міносвіти, Мінекономіки.
До 1 грудня 1994 року;
продовжити розробку типових навчальних планів і програм професійного навчання незайнятого дорослого населення та забезпечити ними навчальні заклади системи освіти і навчальні центри державної служби зайнятості.
Міносвіти, Мінпраці.
Протягом 1994 року.
X. Організація зайнятості військовослужбовців, вивільнюваних у зв'язку із скороченням з військових частин, а також членів їхніх сімей
У зв'язку з реформуванням і скороченням чисельності Збройних Сил гостро постає проблема соціального захисту і професійної адаптації військовослужбовців. З метою її раціонального вирішення передбачається:
уточнити на 1994 рік потребу в створенні (у місцях дислокації військових частин) центрів соціальної адаптації і курсів професійної підготовки та перепідготовки військовослужбовців і членів їхніх сімей з метою оволодіння ними перспективними професіями відповідно до потреб народного господарства.
Міноборони, Комітет з питань соціального
захисту військовослужбовців при Кабінеті
Міністрів України, Міносвіти, Мінпраці, Рада
Міністрів Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні адміністрації,
військові комісаріати Республіки Крим,
областей, міст Києва та Севастополя.
До 1 липня 1994 року;
забезпечити в разі потреби підвищення кваліфікації та перепідготовку вивільнюваних військовослужбовців і членів їхніх сімей, які мають вищу освіту, в навчальних закладах і підрозділах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів системи вищої освіти.
Міносвіти, Мінпраці.
Протягом 1994 року;
для координації діяльності міністерств та відомств у вирішенні питань соціальної адаптації, професійної підготовки і перепідготовки вивільнюваних військовослужбовців та членів їхніх сімей подати Кабінетові Міністрів України пропозиції про створення координаційно-інформаційного центру.
Комітет з питань соціального захисту
військовослужбовців при Кабінеті Міністрів
України, Міноборони, Мінпраці, Міносвіти,
Мінфін.
До 20 березня 1994 року;
визначити на 1995 рік реальну кількість військовослужбовців, які звільнятимуться в запас та виходитимуть у відставку, а також членів їхніх сімей, уточнити перелік професій, за якими здійснюватиметься перепідготовка.
Міноборони, Мінпраці, Міносвіти, Рада Міністрів
Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні адміністрації.
Листопад 1994 року.
XI. Сприяння зайнятості працівників оборонних галузей, що вивільняються у зв'язку з конверсією
Скорочення виробництва у машинобудівному і військово-промисловому комплексі пов'язане із зниженням зайнятості промислово-виробничого персоналу та спеціалістів. З метою їх захисту від безробіття необхідно:
сприяти виконанню заходів галузевої програми щодо працевлаштування та надання вивільнюваним працівникам соціального захисту.
Мінмашпром, державна служба зайнятості, Рада
Міністрів Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні адміністрації.
Протягом 1994 року;
сприяти створенню малих, орендних, спільних та інших підприємств за участю висококваліфікованих спеціалістів, вивільнюваних з підприємств і організацій машинобудівного і військово-промислового комплексу.
Мінмашпром, Мінекономіки, Держпідприємництво,
Рада Міністрів Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські державні
адміністрації.
Протягом 1994 року.
XII. Сприяння зайнятості шахтарів, що вивільняються у зв'язку з виведенням шахт з експлуатації
Відповідно до концепції розвитку вугільної промисловості та з метою раціонального вирішення питань зайнятості в галузі передбачаються такі запобіжні заходи:
з урахуванням паливно-енергетичного балансу України уточнити календарні графіки виведення з експлуатації неперспективних шахт за областями, а також намітити черговість введення нових та реконструйованих шахт.
Держвуглепром, Мінекономіки, Дніпропетровська,
Донецька, Кіровоградська, Луганська обласні
державні адміністрації, Інститут економіки
промисловості Академії наук.
До 1 липня 1994 року;
розробити заходи щодо поступового вивільнення працівників з шахт, запланованих до закриття.
Держвуглепром, Дніпропетровська, Донецька,
Кіровоградська, Луганська обласні державні
адміністрації.
Протягом 1994 року;
визначити чисельність осіб шахтарських професій та обсяги фінансового і матеріально-технічного забезпечення, необхідні для їх переведення з шахт, що закриваються, на інші роботи в межах регіону або для працевлаштування на шахтах інших населених пунктів, у тому числі в інших областях (за їх згодою).
Держвуглепром, Луганська, Донецька,
Кіровоградська, Дніпропетровська обласні
державні адміністрації.
До 1 липня 1994 року.
XIII. Сприяння зайнятості населення, яке повертається в місця свого історичного проживання (депортованих осіб)
Об'єктивно обумовлений процес повернення депортованих осіб у місця свого історичного проживання включає, серед інших невідкладних заходів, вирішення питання працевлаштування населення у відповідних регіонах. Для цього необхідно:
визначити перелік об'єктів, на яких будуть створюватися робочі місця для осіб, які повертаються у місця свого історичного проживання, джерела їх фінансування і матеріально-технічного забезпечення.
Мінпраці, Мінекономіки, Міністерство у справах
національностей та міграції, Мінюст, Мінфін,
Держкомресурсів, Українсько-німецький фонд,
Фонд депортованих народів Криму, Рада Міністрів
Республіки Крим, Дніпропетровська, Донецька,
Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська
обласні державні адміністрації.
До 1 липня 1994 року;
уточнити і в разі потреби доповнити перелік регіонів (населених пунктів) масового розселення депортованих осіб для надання їм статусу територій пріоритетного розвитку на 1995 рік.
Мінпраці, Мінекономіки, Міністерство у справах
національностей та міграції, Рада Міністрів
Республіки Крим, Дніпропетровська, Донецька,
Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська
обласні державні адміністрації.
Листопад 1994 року.
XIV. Науково-організаційне і ресурсне забезпечення, контроль за виконанням Програми
1. Формування інфраструктури ринку праці
Удосконалити структуру органів державної служби зайнятості всіх рівнів.
Мінпраці, Мінфін, Рада Міністрів Республіки
Крим, обласні, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації.
До 1 жовтня 1994 року;
забезпечити систематичне підвищення кваліфікації працівників державної служби зайнятості; розробити відповідні програми та учбові плани їх навчання; розширити підготовку спеціалістів безпосередньо для державної служби зайнятості у відповідних вищих навчальних закладах, контролювати якість підготовки та направлення їх на роботу відповідно до одержаної спеціальності.
Державний центр зайнятості, Міносвіти, Рада
Міністрів Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні адміністрації.
Протягом 1994 року;
продовжити роботу над створенням Української інформаційно-довідкової системи зайнятості населення.
Мінпраці.
Протягом року.
2. Удосконалення нормативно-правового забезпечення Програми
Завершити розробку проекту розділу "Про страхування громадян на випадок втрати роботи" Закону України "Про зайнятість населення" і подати Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо внесення відповідних змін і доповнень до цього Закону.
Мінпраці, Мінфін, Мінюст.
У тримісячний термін після прийняття Основ
законодавства про соціальне страхування;
розробити на основі укладених Україною міжурядових угод відповідні нормативні акти щодо працевлаштування громадян України за кордоном та захисту їхніх прав.
Мінпраці, МЗС, Міністерство у справах
національностей та міграції, Мінсоцзахист,
Мінюст, Пенсійний фонд.
До 1 жовтня 1994 року;
підготувати пропозиції та відповідні розрахунки щодо можливості ратифікації конвенцій Міжнародної організації праці N 89 від 1978 року про нічну працю жінок у промисловості, N 132 від 1970 року про оплачувані відпустки, N 135 від 1971 року про захист прав представників трудящих на підприємстві та можливості, які їм надаються, N 168 від 1988 року про сприяння зайнятості та захист від безробіття.
Мінпраці, МЗС, Мінекономіки, Мінфін, Мінюст,
Мінсоцзахист.
До 1 грудня 1994 року.
3. Наукове забезпечення Програми
Розробити до 25 лютого 1994 р. координаційний план наукових досліджень з проблем зайнятості населення та ринку праці з фінансуванням за рахунок коштів, передбачених Програмою на наукові дослідження, і забезпечити його виконання.
Мінпраці, Науково-дослідний центр з проблем
зайнятості населення та ринку праці Академії
наук і Мінпраці.
Протягом 1994 року;
провести регіональні соціологічні обстеження і на основі аналізу одержаних результатів підготувати пропозиції Кабінетові Міністрів України щодо управління процесами зайнятості різних маргінальних груп населення та їхньої адаптації до умов ринку.
Мінпраці, Науково-дослідний центр з проблем
зайнятості населення та ринку праці Академії
наук і Мінпраці, державна служба зайнятості.
До 1 листопада 1994 року.
4. Фінансове забезпечення Програми
Забезпечити контроль за формуванням і використанням коштів державного фонду сприяння зайнятості населення відповідно до напрямів, передбачених Програмою.
Мінпраці, Мінфін.
Протягом 1994 року;
розробити пропозиції про джерела формування та обсяги і напрями використання коштів державного фонду сприяння зайнятості населення на 1995 рік і передбачити їх у проекті Державного бюджету України на 1995 рік.
Мінпраці, Мінфін, Мінекономіки.
Листопад 1994 року.
5. Реалізація Програми
Реалізація Програми покладається на Мінпраці, державну службу зайнятості, Раду Міністрів Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, відповідні міністерства і відомства. Механізм управління виконанням Програми включає:
щоквартальну оцінку стану ринку праці, розроблення прогнозу на наступний період, інформування Кабінету Міністрів України, місцевих органів державної виконавчої влади про стан справ у цій сфері, підготовку практичних пропозицій та рекомендацій у межах Програми щодо регулювання зайнятості.
Мінпраці, державна служба зайнятості,
Науково-дослідний центр з проблем зайнятості
населення та ринку праці Академії наук і
Мінпраці.
Щоквартально;
систематичну підготовку для Уряду України інформації про хід реалізації заходів Програми, у разі потреби - внесення пропозицій щодо її коригування.
Мінпраці, Мінстат, Мінекономіки, Мінфін, Рада
Міністрів Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні адміністрації,
міністерства та відомства.
Щоквартально;
широке висвітлення засобами масової інформації змісту і ходу реалізації Програми, пропаганду її загальнонаціонального значення.
Укртелерадіокомпанія, Укрінформ, державна
служба зайнятості, Рада Міністрів Республіки
Крим, обласні, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації.
Протягом 1994 року.
Додаток N 1
Формування ринку праці України (згідно з проектами територіальних програм зайнятості населення на 1994 рік)
(тис. чоловік)
-----------------------------------------------------------------
|Прогно-| У тому числі за рахунок
|зована |-----------------------------------------
|кіль- |незай-|вивіль|звіль-|випус-|раніше|інших
|кість |нятих,|нюва- |нених |кників|зайня-|кате-
Регіон |незай- |які пе|них з |з при-|навча-|тих в |горій
|нятих |ребува|галу- |чин |льних |домаш-|незай-
|на рин-|ють на|зей |плин- |закла-|ньому |нятого
|ку пра-|обліку|народ-|ності |дів |госпо-|насе-
|ці, |в дер-|ного |кадрів| |дарст-|лення
|всього |жавній|госпо-| | |ві |
| |службі|дарст-| | | |
| |зайня-|ва | | | |
| |тості | | | | |
| |на по-| | | | |
| |чаток | | | | |
| |року | | | | |
-----------------------------------------------------------------
Республіка Крим 40,0 3,0 8,0 9,0 3,0 5,5 11,5
Області:
Вінницька 57,1 2,7 15,0 14,0 9,7 4,4 11,3
Волинська 18,4 7,6 5,2 2,0 2,0 1,0 0,6
Дніпропетровська 66,5 3,5 15,2 19,1 7,5 3,0 18,2
Донецька 173,1 10,7 48,2 55,2 29,9 12,2 16,9
Житомирська 35,2 6,4 13,0 7,2 5,0 1,0 2,6
Закарпатська 40,1 4,7 10,7 6,8 4,6 3,8 9,5
Запорізька 37,4 2,5 10,7 11,4 3,4 2,3 7,1
Івано-Франківська 40,0 11,0 9,5 7,3 5,1 1,7 5,4
Київська 37,1 4,3 10,0 12,0 3,1 1,7 6,0
Кіровоградська 24,2 3,7 6,3 7,3 3,0 0,6 3,3
Луганська 49,3 3,1 12,8 20,7 4,4 2,1 6,2
Львівська 40,0 11,9 6,5 10,5 6,0 0,3 4,8
Миколаївська 21,6 1,9 5,9 6,0 3,0 1,1 3,7
Одеська 79,4 3,5 23,2 24,9 9,6 12,2 6,0
Полтавська 33,9 3,5 9,7 11,7 4,1 0,3 4,6
Рівненська 38,5 7,3 9,4 9,2 6,2 2,2 4,2