Про затвердження Національної програми громадських робіт

З метою забезпечення організаційних, фінансових і матеріально-технічних передумов для надання робочих місць незайнятому працездатному населенню, безробітним і громадянам, які вивільнятимуться у процесі структурної перебудови економіки, Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Національну програму громадських робіт (додається).

2. Міністерству економіки, Міністерству фінансів, Міністерству праці, Раді Міністрів Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям уточнити одночасно з розробленням проекту плану економічного і соціального розвитку України на 1994 рік обсяги витрат на проведення громадських робіт і передбачити їх окремим рядком у проектах державного та відповідних місцевих бюджетів.

3. Міністерству праці та Міністерству статистики інформувати у III кварталі 1994 р. та у I кварталі 1995 р. Кабінет Міністрів України і населення про хід проведення громадських робіт.

Національна програма громадських робіт (надалі - Програма) розроблена згідно з Указом Президента України від 19 червня 1993 року N 221/93 "Про Національну програму громадських робіт". В основу Програми покладено пропозиції Ради Міністрів Республіки Крим, органів державної виконавчої влади областей, міст Києва та Севастополя, заінтересованих міністерств і відомств та наукових установ.

Метою Програми є подолання негативних економічних, соціальних і психологічних наслідків безробіття шляхом залучення до громадських робіт незайнятого працездатного населення, безробітних, а також громадян, що вивільнятимуться у зв'язку зі структурною перебудовою економіки. Водночас за рахунок громадських робіт передбачається формування соціальної та виробничої інфраструктур, пов'язаних передусім із задоволенням життєвих потреб населення, підвищенням його добробуту.

Таким чином, громадські роботи Програмою розглядаються як універсальний засіб активної політики держави на ринку праці в умовах навального збільшення чисельності незайнятих, коли безробіття в окремих регіонах може перетворитися на масове. Вони грунтуються на базі Державної та регіональних програм зайнятості і передбачають можливість створення в регіонах великої кількості тимчасових робочих місць у періоди масового вивільнення працюючих у зв'язку з ліквідацією і перепрофілюванням підприємств.

Програма передбачає два етапи в організації громадських робіт.

На першому етапі (з четвертого кварталу 1993 року і протягом 1994 року) вони носять переважно регіональний характер (додаток N 1) і задовольняють зростаючий попит на робочі місця. Водночас у цей період здійснюються підготовчі заходи для реалізації другого етапу - розгортання громадських робіт національного рівня, що потребує створення системи постійних і тимчасових робочих місць. На другому етапі (починаючи з другого півріччя 1994 року і в наступні роки) зазначені робочі місця комплектуватимуться як за рахунок безробітних тих територій, де вони створюються (місцевих трудових ресурсів), так і шляхом територіального перерозподілу незайнятого працездатного населення, яке виходить на регіональні ринки праці.

Таку форму організації зайнятості Програма розглядає як важливий засіб кадрового забезпечення великих народногосподарських проектів.

На сьогодні направлення незайнятого населення на громадські роботи ще не набуло вагомих обсягів. Так, на 1993 рік було укладено 1,8 тис. договорів з підприємствами й організаціями на виконання громадських робіт. Це створило умови для залучення до цих робіт 28,4 тис. чоловік. Фактично ж у них взяло участь 5,9 тис. чоловік, з яких 3,1 тис. - безробітні.

Обмежена участь населення у громадських роботах зумовлена рядом об'єктивних причин, головні серед яких - наявність вільних робочих місць з постійним характером роботи, зокрема в будівництві; значно вищий, ніж потребують громадські роботи, професійно-кваліфікаційний рівень безробітних; відсутність коштів у підприємств і держави на організацію цих робіт і т. ін.

Виходячи з особливостей організації в Україні громадських робіт передумови залучення до них незайнятого населення на 1994 рік повинні враховувати стан ринку праці та перспективи його розвитку.

На підставі наукових досліджень, проведених при підготовці проекту Державної програми зайнятості населення на 1994 рік, а також прогнозних розрахунків, здійснених місцевими органами державної виконавчої влади, було запропоновано три варіанти оцінки кількості та складу незайнятого населення на ринку праці, у тому числі осіб, що братимуть участь у громадських роботах протягом року (додатки N 2 і N 3).

Передбачувана цими варіантами чисельність незайнятого населення на ринку праці становитиме в 1994 році відповідно близько 1,9 млн., 2,4 млн. і 1,4 млн. чоловік.

Враховуючи ситуацію, що складається в народному господарстві, заходи програми виходять з кризового варіанту. Згідно з цим варіантом протягом року зберігатиметься певна кількість вільних робочих місць і вакансій, з яких більш як 90 відсотків припадає на робітничі професії. Певні зміни відбудуться у складі безробітних, оскільки активізується вивільнення працюючих, зокрема тих, що перебувають у стані часткового безробіття. Зменшиться на ринку праці питома вага жінок (з 79 до 50 - 60 відсотків), службовців (з 67 до 45 - 50 відсотків), натомість з'являться на ньому селяни, зокрема теперішні маятникові мігранти, сезонні працівники із приміських селищ, які залишаться без роботи внаслідок скорочення робочих місць у містах (їх питома вага становитиме 8 - 10 відсотків).

За умови належної організації громадських робіт, точного визначення обсягів робіт, орієнтованих на потреби регіону і на можливості використання всіх категорій незайнятого населення, включаючи жінок, молодь, службовців певних професій, чисельність осіб, що братимуть у них участь, згідно з прийнятим варіантом становитиме протягом 1994 року 400 тис. (додаток N 4), протягом 1995 року - близько 600 тис. чоловік.

Програмою передбачається залучення до громадських робіт незайнятого працездатного населення як на регіональному рівні, так і при реалізації проектів загальнодержавного характеру.

Розповсюдженість робіт регіонального масштабу на всій території держави та очікуване значне зростання їх обсягів порівняно з 1993 роком (додаток N 1) дають підстави розглядати ці роботи як складову частину Програми. Вони спрямовані переважно на вирішення соціально-економічних завдань місцевого рівня та забезпечення тимчасової зайнятості населення, передусім осіб, зареєстрованих як безробітні.

Водночас значно збільшаться обсяги громадських робіт в основних життєзабезпечуючих комплексах народного господарства, а саме:

в агропромисловому комплексі - на розбудові соціальної сфери села, спорудженні сільських електромереж, шляхів, систем водопостачання та газифікації сільських населених пунктів, при здійсненні заходів щодо збереження та підвищення родючості земель, проведення меліоративних робіт, створення малих підприємств з первинної переробки сировини в місцях її виробництва, розширенні та реконструкції матеріальної бази заготівельного, ремонтного та технічного господарства комплексу тощо;

на залізничному транспорті - при виконанні робіт, пов'язаних із збільшенням довжини станційних, а також других і третіх головних колій, підвищенням міцності верхньої будови колії, будівництвом і переоснащенням приміщень вокзалів, створенням умов для високоефективного обслуговування пасажирів, розвитком метрополітенів;

на автомобільному транспорті - в роботах, спрямованих на розвиток мережі автомобільних доріг із твердим покриттям, передусім у сільській місцевості;

на водному та повітряному транспорті - на вдосконаленні й реконструкції портового господарства, будівництві нових портових споруд та злітно-посадочних смуг в аеропортах, спорудженні приміщень та створенні кращих умов для обслуговування пасажирів;

на трубопровідному транспорті - на будівництві нафтокомплексу в Одеському транспортному вузлі, нарощуванні потужностей на нафтоперевальних морських пунктах і спорудженні системи нафтоводів від них, будівництві та розширенні нових систем магістральних газопроводів, розширенні мережі діючих газопроводів для подання газу та забезпечення потреб у ньому малих міст і сільських населених пунктів;

у будівельному комплексі - для задоволення попиту на будівлі і споруди; у розвитку та поліпшенні матеріально-технічної бази комплексу, зокрема спорудженні цегельних заводів, цехів ніздрюватобетонних блоків, цементно-шиферних комбінатів, у тому числі на завершенні будівництва розпочатих, особливо пускових об'єктів;

у житлово-комунальному комплексі та в зв'язку - на розгортанні житлового будівництва в регіонах з низьким рівнем забезпеченості громадян житлом, зокрема при створенні умов для повернення кримських татар та інших народів в місця історичного проживання; у розвитку об'єктів комунального господарства загальнодержавного, міжобласного та регіонального значення, нарощуванні потужностей автоматичних телефонних станцій, будівництві телевізійних і радіомовних станцій, введенні в дію міжміських кабельних і радіорелейних ліній зв'язку, спорудженні нових і переоснащенні діючих вузлових підприємств зв'язку;

в охороні навколишнього середовища - для участі у виконанні завдань Національної програми ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту громадян на 1993-1995 роки і на період до 2000 року та Національної програми екологічного оздоровлення басейну ріки Дніпро і поліпшення якості питної води, на спорудженні каналізаційно-очисних споруд у населених пунктах, облаштуванні нових родовищ нафти і газу.

Програма передбачає, що використання незайнятого працездатного населення на громадських роботах у зазначених комплексах здійснюватиметься у першу чергу на пріоритетних і найбільш значущих потужностях та об'єктах, наведених у додатку N 5, щодо яких уже укладено контракти на їх створення та розпочато будівництво.

Що ж до інших життєво важливих народногосподарських проектів, то протягом 1994 року має бути визначено конкретний їх перелік на 1995 і наступні роки.

Обсяги громадських робіт, що їх вестимуть окремі відомства, не включені до переліку робіт регіонального характеру, наведено в додатку N 6.

Громадські роботи як засіб забезпечення зайнятості мають виняткове значення у перехідні періоди розвитку держави, коли ресурси обмежені, економіка розбалансована, існує безліч невирішених соціальних та регіональних проблем. Зарубіжний досвід показує, що за рахунок організації громадських робіт країни долали 30- і навіть 40- відсотковий рівень безробіття.

Для реалізації потенційних можливостей громадських робіт необхідно здійснити комплекс заходів щодо їх організаційного, фінансового, матеріально-технічного, нормативно-правового та наукового забезпечення.

З метою формування організаційного механізму проведення громадських робіт передбачається здійснити такі заходи:

організувати, виходячи з визначених обсягів громадських робіт регіонального характеру (додаток N 1), укладення договорів між роботодавцями та державною службою зайнятості щодо скерування на ці роботи осіб з числа безробітних і незайнятого населення шляхом внутрірайонного та внутріобласного перерозподілу трудових ресурсів.

визначити обсяги громадських робіт та кількість осіб, які скеровуються на ці роботи, за пріоритетними об'єктами і виробничими потужностями (додаток N 5). У разі потреби забезпечити ці об'єкти кадрами, організувати комплектування їх робочою силою в установленому порядку, в тому числі за рахунок територіального перерозподілу незайнятого населення.

визначити за роками потребу в робочій силі й у матеріально-технічних ресурсах, а також обсяги, джерела та порядок фінансування і внести до Мінекономіки та Мінпраці пропозиції про доцільність проведення громадських робіт, укладення відповідних державних контрактів і формування державного замовлення для реалізації таких важливих народногосподарських проектів національного рівня, як:

будівництво швидкісних залізничних ліній Київ-Львів-Краків-Берлін, Київ-Крим, Харків-Крим;

створення потужностей для виробництва пасажирських вагонів і моторовагонного рухомого складу (електро- та дизель-поїздів);

будівництво та обладнання берегової стаціонарної бункерної (паливно-заправної) бази морського транспорту;

будівництво та реконструкція швидкісних автомагістралей: Німеччина-Польща-Північ України - центр Росії; Центральна Європа-центр України-Близький Схід;

реконструкція аеропортів Києва (Жуляни-Васильків та Бориспіль);

будівництво заводів для виробництва цегли з використанням відходів вуглезбагачення, а також продукції з ніздрюватого бетону.

забезпечити укладення державних контрактів і формування державного замовлення на проведення громадських робіт щодо визначених до виконання проектів із зазначенням обсягів цих робіт за галузями народного господарства, потреби в робочій силі та пільгового порядку їх фінансування.

провести інвентаризацію незакінчених і законсервованих об'єктів та розглянути можливість організації громадських робіт для завершення їх будівництва і введення в експлуатацію.

З питань, які потребують рішень Уряду, внести відповідні пропозиції Кабінетові Міністрів України.

забезпечити в разі потреби професійну перепідготовку осіб, в першу чергу для оволодіння будівельними професіями, які скеровуються на громадські роботи на крупних народногосподарських об'єктах.

організувати в разі потреби місця (приміщення) для тимчасового розселення зайнятих на громадських роботах осіб, які не мають постійного місця проживання або проживають в інших населених пунктах, безкоштовне транспортне обслуговування у випадках територіального перерозподілу робочої сили, а також необхідний рівень соціально-побутового забезпечення та оплати праці.

підготувати перелік громадських робіт, до яких можуть бути залучені жінки та службовці з урахуванням їх професійного та статево-вікового складу, зокрема перспективні види громадських робіт для молоді, жінок. Передбачити участь цих категорій робочої сили в підготовчих роботах із складання державного регістру населення.

сприяти залученню до громадських робіт працівників, які перебувають у стані вимушеної часткової або неповної зайнятості, шляхом надання підприємствам і організаціям фінансової та матеріально-технічної допомоги в розгортанні цих робіт.

Програма передбачає, що інвестором громадських робіт виступає держава, яка формує необхідні для цього кошти та матеріальні ресурси за рахунок перерозподілу державного та місцевого бюджетів, коштів підприємств, організацій та установ, цільових коштів державного фонду сприяння зайнятості населення, розміщення позик тощо (додаток N 7).

Для цього потрібно:

уточнити витрати на реалізацію заходів, пов'язаних із проведенням громадських робіт у 1994 році з урахуванням індексу зростання цін. Пропозиції щодо їх фінансування внести до проектів відповідних місцевих і державних бюджетів та державного фонду сприяння зайнятості населення.

забезпечити першочергове фінансування проведення громадських робіт на об'єктах, щодо яких укладено державні контракти та сформовано державне замовлення, а також на об'єктах регіонального значення (додатки N 8 і N 5).

рекомендувати надання пільгових кредитів підприємствам і організаціям усіх форм власності на організацію та проведення громадських робіт, передбачених Програмою.

визначити потребу в матеріально-технічних ресурсах на проведення громадських робіт регіонального характеру.

здійснити заходи для задоволення потреби в матеріально-технічних ресурсах на проведення громадських робіт регіонального характеру.

забезпечити підприємства та організації основними видами матеріально-технічних ресурсів, виробництво і споживання яких контролюється державою, під обсяги громадських робіт, передбачених Програмою.

розглянути питання про доцільність створення та джерела формування спеціального фонду громадських робіт для фінансування їх проведення під час реалізації особливо значущих народногосподарських проектів.

враховуючи нинішній економічний спад та значний дефіцит державного бюджету, розглянути питання про можливість випуску облігацій внутрішньої позики і залучення заощаджень населення (на вигідних для нього умовах), а також про участь комерційних та іноземних банків у фінансуванні загальнонаціональних громадських робіт. Внести до Кабінету Міністрів України відповідні пропозиції з цього питання.

Для економічного заохочення підприємств у розгортанні громадських робіт і стимулювання безробітних до участі в них, а також для приведення намічених заходів у відповідність з вимогами цієї Програми необхідно:

внести до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо змін і доповнень до Закону України "Про зайнятість населення" і до відповідних нормативних актів з питань організації громадських робіт.

розробити і затвердити методичні рекомендації з питань національної організації оплачуваних громадських робіт та стимулювання безробітних до участі в них.

розглянути і внести до Кабінету Міністрів України пропозиції про доцільність:

зменшення відсотку відрахувань у державний фонд сприяння зайнятості населення, пільгового оподаткування фондів споживання для підприємств і організацій, які проводять громадські роботи;

застосування для осіб, зайнятих на громадських роботах в агропромисловому комплексі, оплати праці в натуральному вигляді (повністю або частково у перерахунку до грошового заробітку), продажу за пільговими цінами зерна, цукру, картоплі, овочів, фруктів, інших продуктів;

оплати праці осіб, залучених до громадських робіт, у розмірі не нижче середньої заробітної плати, яка склалася у певній галузі або на певному підприємстві;

звільнення працівників на період участі в громадських роботах від сплати прибуткового податку;

надання підприємствам і організаціям, які створюють робочі місця для проведення громадських робіт, безпроцентних позичок із державного фонду сприяння зайнятості населення.

провести соціологічне обстеження для з'ясування соціально-економічних орієнтирів незайнятого працездатного населення, встановлення можливих обсягів і напрямів залучення працівників, які перебувають у стані прихованого безробіття, до громадських робіт. За результатами обстеження підготувати конкретизовані пропозиції та надіслати їх місцевим державним адміністраціям і органам самоврядування.

розробити методичні рекомендації щодо формування програм громадських робіт.

Контроль за реалізацією Програми покладається на Мінпраці, Мінфін, Раду Міністрів Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, державну службу зайнятості, відповідні міністерства й відомства. Управління виконанням Програми передбачає здійснення таких заходів:

щоквартальна оцінка стану виконання обсягів громадських робіт та інформування Кабінету Міністрів України, місцевих органів державної виконавчої влади. У разі необхідності вносяться пропозиції щодо коригування Програми та усунення відхилень від передбачених заходів.

оперативний контроль за виконанням і фінансуванням громадських робіт та щоквартальне інформування з цих питань населення через засоби масової інформації, Уряд і органи державної виконавчої влади.

проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи серед населення, на підприємствах, в установах, організаціях, навчальних закладах, на ярмарках вакансій тощо стосовно значення та необхідності громадських робіт, формування у населення позитивного ставлення до них.

вдосконалення структури і, в разі потреби, збільшення штатної чисельності державної служби зайнятості у зв'язку з виконанням Національної програми громадських робіт, передусім у регіонах, де реалізовуватимуться найважливіші народногосподарські проекти.

узагальнення досвіду проведення громадських робіт у регіонах, на окремих об'єктах, у процесі реалізації великих народногосподарських проектів і поширення найбільш ефективних методів їх організації.