Про затвердження Річної національної програми співробітництва Україна - НАТО на 2013 рік

опрацювати в установленому порядку питання щодо створення національної системи координації заходів із забезпечення участі представників України у Програмі з питань професійного розвитку цивільного персоналу під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи;

провести навчальні заходи за участю представників держав - учасниць Скандинавсько-Балтійської ініціативи.

2.1. Політика національної безпеки

2.1.1. Стратегія національної безпеки України

Указом Президента України від 8 червня 2012 року № 389 затверджено нову редакцію Стратегії національної безпеки України - Стратегію національної безпеки України "Україна у світі, що змінюється" , якою відповідно до законодавства визначено загальні принципи, пріоритетні цілі, завдання і механізми захисту життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз.

Україна заінтересована в обміні досвідом з державами - членами Альянсу стосовно забезпечення належної реалізації документів стратегічного характеру.

Середньострокові цілі:

забезпечити належне функціонування системи моніторингу стану національної безпеки України, а також механізму оперативного реагування на ризики та загрози національній безпеці держави з урахуванням відповідного досвіду держав - членів Альянсу;

забезпечити інформаційне супроводження реалізації Стратегії національної безпеки України "Україна у світі, що змінюється" з урахуванням відповідного досвіду держав - членів Альянсу.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

ужити заходів щодо виконання першого етапу реалізації Стратегії національної безпеки України "Україна у світі, що змінюється" у 2013 році;

забезпечити обмін досвідом у рамках діяльності Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи з державами - членами Альянсу стосовно забезпечення належної реалізації програмних документів.

Основні заходи:

узяти участь у заходах під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи, зокрема з питань реалізації програмних документів;

уживати заходів щодо виконання першого етапу реалізації Стратегії національної безпеки України "Україна у світі, що змінюється" у 2013 році.

2.1.2. Управління національною безпекою і обороною України. Реагування на кризові ситуації

Повноваження та функції суб'єктів забезпечення національної безпеки України, зокрема Президента України, Верховної Ради України, Ради національної безпеки і оборони України та Кабінету Міністрів України, в тому числі під час виникнення та врегулювання кризових ситуацій, визначаються Конституцією та законами України, іншими нормативно-правовими актами у цій сфері.

Україна заінтересована в отриманні позитивного досвіду з питань урегулювання кризових ситуацій держав - членів Альянсу.

Середньострокові цілі:

удосконалити міжвідомчу координацію у сфері стратегічного планування шляхом поєднання зусиль державних органів, діяльність яких спрямована на реагування на сучасні виклики і загрози національній безпеці України;

проаналізувати досвід держав - членів НАТО з питань управління сектором безпеки, координації та підпорядкування його суб'єктів в умовах кризових ситуацій, а також ефективного розподілу між ними завдань і повноважень.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

налагодити ефективний діалог між суб'єктами забезпечення національної безпеки та громадськими об'єднаннями;

узяти участь у консультаціях з відповідними органами Альянсу та державами - членами НАТО з питань урегулювання кризових ситуацій.

Основні заходи:

узяти участь у консультаціях з відповідними органами Альянсу та державами - членами НАТО з питань урегулювання кризових ситуацій;

узяти участь у консультаціях з відповідними органами Альянсу та державами - членами НАТО з питань розбудови ефективної системи реагування на кризові ситуації.

2.1.3. Реформування складових сектору безпеки і оборони України. Забезпечення імплементації результатів оборонного огляду

Демократичні перетворення у сферах національної безпеки і оборони України, що здійснюються в контексті європейської інтеграції України та співробітництва з Альянсом, обумовлюють необхідність грунтовного перегляду та уточнення завдань, структури і повноважень усіх сил безпеки і оборони України з урахуванням стандартів держав - членів НАТО та ЄС і економічних можливостей держави.

Україна має намір оптимально об'єднати військові та невійськові можливості всіх складових системи національної безпеки і оборони для запобігання і нейтралізації існуючих та потенційних загроз національній безпеці України шляхом реорганізації Воєнної організації держави в сектор безпеки і оборони України.

Це дасть змогу більш ефективно та своєчасно здійснювати заходи щодо коригування пріоритетів державної політики у сферах національної безпеки і оборони, оптимально об'єднати військові та невійськові можливості всіх складових системи національної безпеки для запобігання і нейтралізації існуючих та потенційних загроз національній безпеці України, а також підтримувати оборонний потенціал держави на рівні, що гарантує воєнну безпеку України.

Дальше співробітництво між Україною та Альянсом у цій сфері продовжуватиме розвиватися у рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи.

Середньострокові цілі:

забезпечити гармонізацію документів середньострокової дії у сфері оборонного планування;

забезпечити імплементацію результатів оборонного огляду;

удосконалити законодавство з питань регулювання діяльності складових сектору безпеки і оборони України шляхом адаптації його до стандартів держав - членів НАТО та ЄС;

ужити заходів щодо реформування складових сектору безпеки і оборони;

підвищити рівень довіри суспільства до складових сектору безпеки і оборони;

проводити соціологічні дослідження для визначення проблемних питань щодо реформування складових сектору безпеки і оборони та можливих шляхів їх вирішення.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити консультації експертів стосовно реформування складових сектору безпеки і оборони в рамках виконання програми Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи на 2013 рік;

удосконалювати діяльність складових сектору безпеки і оборони в контексті затверджених державних концепцій (документів оборонного планування), а також у рамках імплементації результатів оборонного огляду;

забезпечити публічне обговорення державної політики у сферах національної безпеки та оборони, а також вироблення конструктивних підходів до її реалізації;

забезпечити проведення незалежного експертного аналізу планів заходів щодо реформування складових сектору безпеки і оборони України.

Основні заходи:

забезпечити участь Української Сторони у консультаціях експертів стосовно проведення реформування складових сектору безпеки і оборони України в рамках діяльності Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи;

здійснювати заходи з метою продовження реформування складових сектору безпеки і оборони України;

проводити регулярні засідання Спільного координаційного комітету за участю іноземних радників при Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України з метою отримання практичної допомоги з питань реформування складових сектору безпеки та оборони держави;

залучати іноземних радників при Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України до розроблення заходів за результатами оборонного огляду.

2.1.3.1. Демократичний цивільний контроль над Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, а також над правоохоронними органами держави

В Україні ведеться робота щодо вдосконалення правового регулювання питань здійснення демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями, а також правоохоронними органами (далі - демократичний цивільний контроль).

Середньострокові цілі:

досягти ефективного демократичного цивільного контролю;

забезпечити ефективне функціонування громадських рад при державних органах, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, з метою вдосконалення механізму демократичного цивільного контролю;

продовжити співробітництво з Альянсом та застосування досвіду спеціальних служб держав - членів НАТО з питань здійснення демократичного цивільного контролю.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

провести експертні консультації та семінари з питань посилення демократичного цивільного контролю;

забезпечити щорічне видання білих книг окремими складовими сектору безпеки і оборони;

удосконалити механізм інформування громадськості про державну політику у сферах національної безпеки і оборони України.

Основні заходи:

забезпечити участь Української Сторони у відповідних консультаціях у рамках діяльності Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи;

забезпечити постійне оновлення на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України інформації про формування і реалізацію державної політики з питань національної безпеки і оборони;

провести під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи щорічну міжнародну конференцію "Захист демократичних цінностей і дотримання прав людини у діяльності спеціальних служб".

2.1.3.2. Реформування військових формувань та сил безпеки

В Україні триває процес реформування військових формувань та сил безпеки з метою приведення їх у відповідність із стандартами держав - членів НАТО та ЄС.

2.1.3.2.1. Реформування Служби безпеки України

Основною метою реформування Служби безпеки України є утворення ефективної, динамічної та гнучкої в управлінні, укомплектованої високопрофесійними фахівцями, забезпеченої сучасними матеріальними і технічними засобами спеціальної служби, приведення завдань, функцій і напрямів її діяльності у відповідність із сучасними потребами забезпечення державної безпеки, захисту людини і громадянина, суспільства та держави від зовнішніх і внутрішніх загроз у контексті реалізації політики національної безпеки та інтеграції в європейські безпекові структури.

Середньострокові цілі:

забезпечити вдосконалення законодавства з питань діяльності Служби безпеки України відповідно до загальноприйнятих демократичних стандартів;

підвищити загальний рівень професіоналізму фахівців Служби безпеки України з урахуванням досвіду провідних держав світу;

забезпечити сумісність для спільних дій підрозділу спеціального призначення Служби безпеки України з відповідними підрозділами держав - членів НАТО.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити вивчення стандартів держав - членів НАТО і ЄС щодо основних параметрів бюджетної та ресурсної політики у сфері забезпечення державної безпеки, а також досвіду з питань гарантування соціально-правового захисту працівників спеціальних служб;

продовжити реалізацію визначених Службою безпеки України цілей партнерства в рамках Процесу планування та оцінки сил.

Основні заходи:

вивчати стандарти провідних держав світу у сфері забезпечення національної безпеки у форматі консультацій експертів Україна - НАТО з питань діяльності служб безпеки;

узяти участь у навчальних заходах, стажуваннях, семінарах у рамках Програми з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи;

продовжити планову імплементацію Цілей партнерства, що визначені Службою безпеки України на поточний етап Процесу планування та оцінки сил.

2.1.3.2.2. Реформування Державної прикордонної служби України

Україна має намір здійснювати дальшу розбудову державного кордону та його інфраструктури згідно з європейськими критеріями та Стратегією національної безпеки України.

Відповідно до Концепції розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року , схваленої Указом Президента України від 19 червня 2006 року № 546, продовжується становлення Служби як правоохоронного органу європейського зразка.

Середньострокові цілі:

забезпечити реалізацію заходів третього етапу Концепції розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року ;

забезпечити виконання Державної цільової правоохоронної програми "Облаштування та реконструкція державного кордону" на період до 2015 року , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2007 року № 831;

забезпечити реалізацію Концепції інтегрованого управління кордонами , схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2010 року № 2031-р.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

здійснити заходи щодо вдосконалення співробітництва з Європейською агенцією з питань управління оперативним співробітництвом на зовнішніх кордонах держав - членів ЄС (ФРОНТЕКС) шляхом проведення спільного аналізу ризиків, обміну інформацією, участі у проведенні спільних операцій, підготовці персоналу;

здійснити заходи щодо вдосконалення підготовки персоналу оперативних підрозділів та спеціалістів з кримінального аналізу, в тому числі на базі навчальних закладів держав - членів НАТО;

здійснити заходи щодо вдосконалення механізму обміну інформацією з прикордонними органами держав - членів НАТО та ЄС щодо підроблених документів та індикаторів ризиків;

запровадити спільний із прикордонними органами суміжних держав аналіз ризиків та загроз на державному кордоні;

забезпечити заходи щодо обміну інформацією, проведення спільних заходів із прикордонними (правоохоронними) органами суміжних з Україною держав - членів ЄС та НАТО для боротьби з нелегальною міграцією, незаконним переправленням незаконних мігрантів через державний кордон, торгівлею людьми, контрабандою товарів.

Основні заходи:

підготувати проект Угоди між Адміністрацією Державної прикордонної служби України та Міністерством внутрішніх справ Словацької Республіки щодо спільного патрулювання українсько-словацького державного кордону;

підготувати проект Протоколу між Адміністрацією Державної прикордонної служби України та Головним управлінням поліції Угорської Республіки щодо спільного патрулювання українсько-угорського державного кордону;

здійснити реалізацію проекту за програмою "Підтримка секторальної політики управління кордоном в Україні" (використання 1-го фіксованого траншу);

створити сім спеціальних приміщень у відділах прикордонної служби в рамках проекту "Консультативні послуги із створення центрів тримання та тимчасового розміщення нелегальних мігрантів в Україні - READMIT-1";

здійснити реалізацію проекту ENPI-2007 "Постачання обладнання підрозділам Державної прикордонної служби України" (BOMMOLUK-3);

брати участь в інформаційно-роз'яснювальних заходах у сфері боротьби з тероризмом.

2.1.3.2.4. Єдина система цивільного захисту

Стратегічний курс України на набуття членства в Європейському Союзі та завдання розвитку конструктивного партнерства з Альянсом зумовлюють необхідність удосконалення і розвитку системи реагування на надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру.

Середньострокові цілі:

удосконалити заходи щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

підвищити спроможність сил цивільного захисту шляхом технічного переоснащення сучасною технікою і засобами, а також поліпшення їх матеріального забезпечення;

продовжити розвиток системи моніторингу техногенної та природної безпеки України як складової частини національної безпеки держави;

завершити створення та забезпечення ефективного функціонування в Україні цілісної системи поводження з радіоактивними відходами з урахуванням передового міжнародного досвіду;

виконати комплекс заходів та взаємопов'язаних завдань у сфері поводження з радіоактивними відходами з метою забезпечення захисту навколишнього природного середовища, життя і здоров'я населення від дії іонізуючого випромінювання;

поглиблювати міжнародне співробітництво у сфері поводження з радіоактивними відходами, забезпечення запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та забезпечення ліквідації їх наслідків;

вивчити досвід держав - членів та держав - партнерів НАТО з організації міжнародних масштабних командно-польових навчань з реагування на надзвичайні ситуації з метою проведення спільних з Євроатлантичним координаційним центром реагування на катастрофи навчань в Україні.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

виконати превентивні заходи щодо запобігання надзвичайним ситуаціям;

продовжити матеріально-технічне переоснащення органів управління та сил цивільного захисту;

удосконалити механізм моніторингу ситуації у сфері техногенної та природної безпеки України;

виконати заходи, передбачені Загальнодержавною цільовою екологічною програмою поводження з радіоактивними відходами , затвердженою Законом України від 17 вересня 2008 року № 516-VI;

підписати та здійснити імплементацію спільних документів України та НАТО з питань поводження з радіоактивними відходами;

виконати спільні проекти міжнародної технічної допомоги з питань оцінки стану безпеки та подальшої ліквідації небезпечних сховищ радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок виконання військових програм колишнього СРСР;

забезпечити участь сил Державної служби України з надзвичайних ситуацій у міжнародних навчаннях НАТО з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

забезпечити участь у засіданнях Комітету НАТО з планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру та у засіданнях підпорядкованих йому робочих груп.

Основні заходи:

удосконалити організаційні структури аварійно-рятувальних та пожежно-рятувальних підрозділів системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій;

здійснити технічне оснащення Державного підприємства "Мобільний рятувальний центр ДСНС України", матеріально-технічне переоснащення органів управління та сил цивільного захисту з урахуванням підготовки до міжнародної атестації ООН;

удосконалити інформаційно-телекомунікаційну систему Державної служби України з надзвичайних ситуацій;

здійснити знешкодження та знищення виявлених вибухонебезпечних предметів на території України, що залишилися внаслідок колишніх бойових дій та військової діяльності;

здійснити аналіз стану техногенної та природної безпеки України;

ужити заходів щодо укладення імплементаційної угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з питань підтримки щодо перезахоронення радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок виконання військових програм колишнього СРСР.

2.2. Реформування сил оборони

Основною метою реформування та розвитку сил оборони є забезпечення їх адаптації до нових умов середовища безпеки, які вимагають збільшення частки використання невійськових засобів для гарантування безпеки держави, обмеження використання воєнної сили та збереження здатності сил оборони виконувати завдання щодо оборони України, а також захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності в умовах реалізації позаблокової політики і функціонування в демократичному суспільстві.

2.2.1. Національна система оборонного планування

Оборонне планування здійснюється циклічно за програмно-цільовим методом і поділяється на довгострокове, середньострокове і короткострокове.

У рамках державного стратегічного планування визначаються засади оборонної політики, довгострокові стратегічні цілі та стратегії (концепції) їх досягнення, потреби в ресурсах, опрацьовуються середньострокові концептуальні та програмні (планові) документи з досягнення необхідних спроможностей сил безпеки і оборони з урахуванням визначених Кабінетом Міністрів України прогнозних показників видатків державного бюджету на потреби оборони.

У рамках бюджетного планування визначаються конкретні заходи щодо виконання середньострокових програм, обсяги і строки забезпечення ресурсами, очікувані результати. У ході короткострокового оборонного планування здійснюється збалансування планових завдань із можливостями ресурсного забезпечення.

З метою забезпечення ефективного функціонування системи внутрішнього контролю у 2012 році в Міністерстві оборони України запроваджено новий вид діяльності - внутрішній аудит.

Середньострокові цілі:

ужити заходів за результатами оборонного огляду;

запровадити сучасну систему ефективного та комплексного оборонного менеджменту в умовах жорстких ресурсних обмежень;

завершити інтеграцію національної системи оборонного планування в національну систему державного прогнозування та стратегічного планування;

продовжити розвиток внутрішнього аудиту в Міністерстві оборони України;

забезпечити вдосконалення правових засад оборонного планування;

реалізувати концептуальні та програмні документи з питань реформування і розвитку Збройних Сил України та оборонно-промислового комплексу.

Пріоритетне завдання на поточний рік - продовжити роботу з удосконалення системи оборонного планування, її інтеграції у державну систему стратегічного прогнозування та планування.

Основні заходи:

здійснити супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про організацію оборонного планування" (нова редакція) (реєстр. № 0910);

провести курс навчання 20 фахівців з питань проведення в Міністерстві оборони України внутрішнього аудиту за міжнародними та національними стандартами внутрішнього аудиту;

провести в Україні ряд міжнародних семінарів з внутрішнього аудиту у сфері оборони;

продовжити інтеграцію процедур Процесу планування та оцінки сил в рамках програми "Партнерство заради миру" в національну систему оборонного планування;

ужити заходів щодо затвердження в установленому порядку Державної комплексної програми реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2017 року.

2.2.2. Зв'язки з Урядом, парламентом, засобами масової інформації та громадськістю України

Активізація процесу реформування Збройних Сил України потребує від інформаційних підрозділів Міністерства оборони України і Збройних Сил України посилення роботи з інформування Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України та суспільства про воєнну політику та діяльність Збройних Сил України.

Середньострокові цілі:

прискорити створення на базі Національного університету оборони України та Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка системи підготовки та підвищення кваліфікації з питань інформування громадськості та зв'язків із засобами масової інформації;

уживати заходів щодо підтримки позитивної громадської думки стосовно діяльності Міністерства оборони України та Збройних Сил України, забезпечити популяризацію військової служби, у тому числі служби за контрактом.

Пріоритетне завдання на поточний рік - оптимізація системи структурних підрозділів, які виконують функції зв'язків із засобами масової інформації в апараті Міністерства оборони України, з метою забезпечення ефективного виконання покладених на них функцій.

Основні заходи:

оптимізувати систему структурних підрозділів апарату Міністерства оборони України, які виконують функції зв'язків із засобами масової інформації;

проводити регулярні брифінги і прес-конференції за участю керівного складу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України;

здійснювати регулярне висвітлення питань конструктивного партнерства з НАТО на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України, в соціальних мережах та друкованих виданнях Міністерства оборони України.

2.3. Плани реформування і розвитку Збройних Сил України

Реформування і розвиток Збройних Сил України передбачається провести у два етапи.

На першому етапі планується здійснити основні заходи щодо реформування Збройних Сил України, зокрема, оптимізацію їх складу та чисельності, завершення формування перспективного складу Збройних Сил України, вивільнення їх від надлишкового військового майна, підвищення рівня державних соціальних гарантій військовослужбовців та забезпечення соціального захисту осіб, які звільнятимуться з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України.

На другому етапі планується забезпечити здатність військ (сил) до своєчасного реагування на загрозу прикордонного збройного конфлікту, нарощування оперативних можливостей в особливий період для відсічі збройної агресії, забезпечити приведення показників підготовки, технічного оснащення, всебічного забезпечення і рівня грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України у відповідність із показниками збройних сил провідних європейських держав.

Пріоритети реформування і розвитку Збройних Сил України:

приведення шляхом удосконалення організаційно-штатної структури, відновлення повноцінної бойової підготовки, забезпечення необхідними непорушними запасами матеріальних засобів і військового майна визначених бойових військових частин у постійну готовність до оперативного (швидкого) реагування на загрозу застосування воєнної сили проти України;

забезпечення поступового збільшення кількості модернізованих і нових зразків озброєння та військової техніки;

удосконалення систем управління та всебічного забезпечення Збройних Сил України, підвищення ефективності і зменшення витрат на їх утримання шляхом інтеграції органів військового управління на стратегічному та оперативному рівні, проведення оптимізації кількості та чисельності військових частин забезпечення, автоматизації управлінських процесів і процесів обліку та руху матеріальних засобів;

підвищення спроможності військ (сил) щодо дій в умовах застосування високоточної зброї та до протистояння асиметричним діям;

збереження та посилення кадрового потенціалу, підвищення рівня державних соціальних гарантій військовослужбовців та впровадження дієвого механізму забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил України;

удосконалення засад мобілізаційної підготовки та мобілізації, забезпечення здатності Збройних Сил України до нарощування бойового потенціалу в особливий період у разі загрози масштабної агресії проти України;

приведення бюджетної політики у сфері оборони у відповідність із сучасними потребами оборони та фінансово-економічними можливостями держави, підвищення ефективності використання коштів, які виділяються на фінансування військової реформи.

2.3.1. Плани реформування Збройних Сил України на 2013 рік

Протягом 2013 року продовжується реформування Збройних Сил України відповідно до засад Концепції реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2017 року.

Основні зусилля з реформування Збройних Сил України у 2013 році спрямовуються на відновлення технічної справності озброєння та військової техніки, підтримання належного рівня готовності військ (сил) до виконання покладених на них завдань і здійснення заходів із мобілізації, на вдосконалення системи управління Збройними Силами України, розформування надлишкових військових частин (бази, склади, арсенали) та зменшення загальної чисельності Збройних Сил України, виведення з управління Збройних Сил України, а також на утилізацію надлишкового озброєння, військової техніки, ракет і боєприпасів, інших матеріально-технічних засобів, звільнення Збройних Сил України від виконання невластивих функцій, поліпшення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей.

Середньострокові цілі:

виконати основні заходи з реформування Збройних Сил України, забезпечити оптимізацію їх складу та чисельності, вдосконалення системи управління, відновлення повноцінної бойової підготовки військ (сил), звільнення Збройних Сил України від невластивих функцій, вивільнення надлишкового майна та створити умови для подальшого розвитку Збройних Сил України;

підтримувати боєздатність чергових сил із протиповітряної оборони, чергових сил і засобів воєнної розвідки, військових частин та підрозділів постійної готовності;

виконати заходи щодо підвищення рівня оперативної взаємосумісності сил та засобів Збройних Сил України, які залучаються до участі у Процесі планування та оцінки сил, а також їх готовності до виконання завдань разом із військовими підрозділами збройних сил держав - членів НАТО;

удосконалити систему кадрового забезпечення Збройних Сил України.

Пріоритетне завдання на поточний рік - забезпечення реалізації положень концептуальних і програмних документів щодо реформування Збройних Сил України на короткострокову та середньострокову перспективи.

Основні заходи:

розробити проект Закону України про чисельність Збройних Сил України на поточний рік;

провести консультації з питань виконання планів оборонної реформи в рамках діяльності Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів оборони, Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня та під час засідань Військового комітету Україна - НАТО на рівні начальників генеральних штабів;

забезпечити виконання заходів, передбачених Робочим планом Військового комітету Україна - НАТО на 2012 - 2013 роки.

2.3.2. Удосконалення системи військового управління та зв'язку

Підвищення ефективності роботи системи управління Збройними Силами України здійснюється шляхом запровадження кращого досвіду у сфері управлінської діяльності, адміністративних процедур та керівництва, розгортання Єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України, переоснащення системи зв'язку та автоматизації Збройних Сил України цифровими засобами, створення системи вивчення та узагальнення досвіду, а також розвитку спроможностей у сфері кібероборони та інформаційних операцій.

Середньострокові цілі:

забезпечити розвиток системи управління Збройними Силами України, запровадити кращий досвід у сфері управлінської діяльності, адміністративних процедур та керівництва;

продовжити роботу зі створення Єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України;

провести переоснащення системи зв'язку та автоматизації Збройних Сил України на цифрові засоби.

Пріоритетне завдання на поточний рік - продовжити створення Єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України в частині забезпечення оперативного і адміністративного управління.

Основні заходи:

продовжити співробітництво з Об'єднаним центром НАТО з питань вивчення та узагальнення передового досвіду;

налагодити співробітництво з відповідними органами НАТО з питань розвитку системи управління, зв'язку та інформаційних технологій;

вивчити досвід проведення організаційних змін у військовій командній структурі НАТО, у сфері управлінської діяльності, адміністративних процедур та керівництва.

2.3.3. Нарощування боєздатності Збройних Сил України

Першочергова увага приділятиметься підтриманню належного рівня боєздатності перспективної структури Збройних Сил України.

Розвиток органів військового управління, військових частин (підрозділів), визначених для участі у міжнародних програмах, багатонаціональних навчаннях, багатонаціональних військових формуваннях високої готовності та операціях з підтримання миру і безпеки, здійснюється з урахуванням принципів та стандартів НАТО.

Для участі у Процесі планування та оцінки сил визначено 33 підрозділи Збройних Сил України, 14 з яких заявлені до Спільного фонду оперативних сил та можливостей у рамках Концепції оперативних можливостей НАТО і які продовжують брати участь у заходах оцінювання в рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку.

Середньострокові цілі:

удосконалити підготовку Збройних Сил України, забезпечити їх оснащення згідно з положеннями відповідних нормативно-правових актів. Удосконалити форми і засоби підготовки військ (сил), забезпечити розвиток навчально-матеріальної бази та полігонів, укомплектувати їх сучасними тренувально-моделюючими комплексами;

забезпечити участь визначених органів військового управління, військових частин (підрозділів) Збройних Сил України у спільних зі збройними силами держав - членів Альянсу заходах із підготовки військ (сил);

забезпечити плановість підготовки сил та засобів, визначених для участі в Силах реагування НАТО;

забезпечити участь визначених сил та засобів Збройних Сил України у виконанні Програми перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей НАТО з метою досягнення необхідного рівня готовності для залучення до операцій з підтримання миру та безпеки під проводом Альянсу.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

здійснити підготовку та забезпечити участь визначених сил і засобів Збройних Сил України в ротаціях Сил реагування НАТО;

забезпечити збереження існуючої динаміки залучення сил та засобів зі складу Збройних Сил України до виконання заходів у рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей НАТО, підвищення рівня індивідуальної підготовки особового складу, підготовки експертів з питань відповідного оцінювання за стандартами НАТО;

забезпечити підготовку особового складу Збройних Сил України на курсах Навчально-наукового центру міжнародної миротворчої діяльності та Центру імітаційного моделювання Національного університету оборони України відповідно до принципів, процедур і стандартів Альянсу;

удосконалити систему організації бойової підготовки Збройних Сил України;

розробити та впровадити в діяльність Збройних Сил України нові настанови із бойової підготовки військ (сил) з урахуванням військових стандартів Альянсу.

Основні заходи:

забезпечити участь у ротації Сил реагування НАТО військово-транспортного літака Іл-76 МД зі складу Повітряних Сил Збройних Сил України;

провести консультації з Альянсом та його окремими державами - членами щодо дальшого залучення визначених підрозділів Збройних Сил України до багатонаціональних військових формувань високої готовності у складі Сил реагування НАТО;

забезпечити навчання представників Збройних Сил України на курсах із підготовки експертів з питань оцінок у рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей НАТО;

забезпечити участь представників Збройних Сил України у конференціях із генерування сил для Сил реагування НАТО та конференціях із планування заходів у рамках Концепції оперативних можливостей;

забезпечити підготовку особового складу Збройних Сил України на курсах Навчально-наукового центру міжнародної миротворчої діяльності та Центру імітаційного моделювання Національного університету оборони України;

провести консультаційні зустрічі з міжнародними експертами компанії "Cubic applications" з метою визначення шляхів і напрямів трансформації системи підготовки підрозділів Сухопутних військ Збройних Сил України;

організувати бойову підготовку у визначених військових частинах (підрозділах) згідно з вимогами Тимчасової настанови з бойової підготовки у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 16 лютого 2011 року № 90, та Тимчасової інструкції з індивідуальної підготовки військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 28 травня 2013 року № 125.

2.3.4. Удосконалення систем матеріально-технічного та медичного забезпечення

Реформування систем матеріально-технічного та медичного забезпечення здійснюється з метою створення умов для їх ефективного функціонування в умовах ринкової економіки та надання підтримки підрозділам Збройних Сил України як на території України, так і під час можливого їх розгортання та утримання за її межами.

Упровадження у діяльність медичної служби Збройних Сил України найкращих світових стандартів, розроблення та оптимізація принципів надання медичної допомоги, нових відповідних концептуальних документів у сфері військової медицини, поліпшення матеріально-технічної бази шляхом оснащення новими сучасними зразками медичного майна та техніки сприяє вдосконаленню медичного забезпечення особового складу Збройних Сил України.

У рамках удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення утворені Об'єднані центри забезпечення, на які покладено завдання із забезпечення військових частин за територіальним принципом незалежно від підпорядкованості; виводяться зі складу Збройних Сил України надлишкові арсенали, бази та склади; упроваджується механізм аутсорсингу; здійснюється автоматизація управління адміністративно-господарськими процесами, проводиться вдосконалення нормативно-правової бази щодо функціонування системи матеріально-технічного забезпечення з метою дальшого її адаптування до стандартів Альянсу.

Завдання, які на даний час виконуються Збройними Силами України у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, потребують розширення міжнародної кооперації з питань надання логістичної підтримки їх контингентам та персоналу. У зв'язку з цим опрацьовуються питання щодо можливої участі України у формуванні та роботі Багатонаціональних інтегрованих підрозділів логістики (MILU).

Середньострокові цілі:

удосконалювати нормативно-правову базу щодо функціонування систем матеріально-технічного та медичного забезпечення, адаптувати її до стандартів Альянсу;

опрацювати питання щодо можливої участі Збройних Сил України в діяльності Агенції НАТО з питань підтримки (NSPA);

створити автоматизовану систему управління обліком і рухом матеріально-технічних засобів, сумісної з відповідними системами Альянсу в рамках Єдиної системи управління адміністративно-господарськими процесами Збройних Сил України;

удосконалити систему матеріально-технічного забезпечення Військово-Морських Сил Збройних Сил України з метою виконання кораблями завдань за межами територіальних вод України; оптимізувати портову інфраструктуру;

створити на базі Української військово-медичної академії (м. Київ) навчально-тренувальний центр медичної служби Збройних Сил України для підготовки медичного персоналу до участі в операціях з підтримання миру і безпеки; забезпечити підготовку експертів медичної служби Збройних Сил України з питань стандартизації, аудиту та гарантування надання на належному рівні медичної допомоги відповідно до критеріїв клінічної взаємосумісності за стандартами Альянсу;

впровадити практику здобуття освіти та стажування офіцерів системи матеріально-технічного забезпечення, медичної служби Збройних Сил України у відповідних закладах, органах, установах держав - членів НАТО;

вивчити питання щодо можливості придбання відповідного програмного і технічного забезпечення, підготовки та набуття військово-медичним персоналом Збройних Сил України навичок роботи в медичній інформаційній і координаційній системі (MEDICS) та медичній інформаційно-адміністративній системі (MIMS), системі звітування з питань медичного забезпечення (LOGREP);

утворити авіаційний підрозділ аеромедичної евакуації.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити роботу з автоматизації процесів управління обліком і рухом матеріальних засобів, обліком і контролем технічного обслуговування та ремонту озброєння і військової техніки;

залучити визначені активи Збройних Сил України до Міжвидової групи з питань логістичного забезпечення (JLSG);

забезпечити участь представників Збройних Сил України у засіданнях робочих груп Альянсу з медичного забезпечення;

виконати заходи з підготовки до можливої участі літака аеромедичної евакуації Ан-26 "Віта" в ротаціях Сил реагування НАТО, забезпечити участь цього літака у міжнародних військових навчаннях;

заснувати на базі Української військово-медичної академії (м. Київ) навчально-тренувальний центр медичної служби Збройних Сил України для підготовки медичного персоналу до участі в операціях з підтримання миру і безпеки;

продовжити модернізацію матеріально-технічної бази військово-медичних закладів та медичних підрозділів військових частин (з'єднань).

Основні заходи:

розробити організаційно-штатну структуру навчально-тренувального центру медичної служби Збройних Сил України для підготовки медичного персоналу до участі в операціях з підтримання миру і безпеки;

продовжити вдосконалення навчальних програм із підготовки медичного персоналу навчально-тренувального центру медичної служби Збройних Сил України для підготовки їх до участі в операціях з підтримання миру і безпеки;

визначити сучасні вимоги до медичного обладнання літака аеромедичної евакуації Ан-26 "Віта";

продовжити впровадження сучасної медичної техніки та апаратури в лікувально-діагностичний процес військово-медичних клінічних центрів;

забезпечити приєднання до Міжвидової групи з питань логістичного забезпечення (JLSG);

забезпечити участь представників Тилу та Озброєння Збройних Сил України в засіданнях Комітету НАТО з питань логістики (Logistic Committee - LC), Виконавчої групи Комітету НАТО з питань логістики (Logistic Committee Executive Group-LCEG), Робочої групи з питань транспорту та перевезень (MTG), Комітету НАТО з питань паливно-мастильних матеріалів (PC), Постійної групи експертів з логістики держав - партнерів та держав - членів НАТО (Standing Group of Partnership Logistic Experts-SGPLE)

забезпечити участь представників медичної служби Збройних Сил України у засіданнях Комітету керівників військово-медичних служб НАТО (COMEDS), у тому числі у засіданнях робочих груп НАТО з питань медичного забезпечення.

2.3.5. Підтримання у боєздатному стані, модернізація і оновлення озброєння та військової техніки

Основні зусилля зосереджуються на відновленні боєздатності, розробленні та закупівлі нових і модернізованих зразків озброєння і військової техніки, що обумовлюють бойовий потенціал Збройних Сил України, а також на реалізації пріоритетних проектів щодо створення корабля класу "корвет", модернізації вертольотів та бойових літаків, завершенні розробки і підготовки виробництва середнього військово-транспортного літака Ан-70.