Про затвердження Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними на підприємствах та в організаціях залізничного транспорту загального користування

Відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 04.02.88 N 37 "Про службові жилі приміщення" (зі змінами), з метою впорядкування роботи з надання службових жилих приміщень і користування ними на підприємствах та в організаціях залізничного транспорту загального користування

1. Затвердити Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними на підприємствах та в організаціях залізничного транспорту загального користування, що додається.

2. Генеральному директору Державної адміністрації залізничного транспорту України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Корнієнка В.В.

1.1. Це Положення визначає порядок надання службових жилих приміщень і користування ними на підприємствах та в організаціях залізничного транспорту загального користування (далі - підприємства).

Фонд службових жилих приміщень підприємства формують з новозбудованого або реконструйованого житла, звільнених жилих приміщень, а також квартир, придбаних у фізичних чи юридичних осіб за рахунок власних коштів та залучених інвестицій.

1.2. Службові жилі приміщення призначаються для заселення працівників підприємств та членів їх сімей на час перебування їх у трудових відносинах із цими підприємствами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Через це зазначені приміщення повинні розташовуватися у безпосередній близькості від дільниці, яка ними обслуговується (їх робочого місця).

Перелік категорій працівників, яким можуть бути надані службові жилі приміщення, затверджено постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.88 N 37 "Про службові жилі приміщення" (із змінами).

Підприємства мають використовувати службові жилі приміщення за їх цільовим призначенням.

1.3. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням адміністрації підприємства.

У тих випадках, коли підприємство розташоване на території одного населеного пункту (району в місті), а жиле приміщення - на території іншого, рішення про його включення до числа службових приймається виконавчим органом районної, міської, районної у місті ради за місцезнаходженням зазначеного приміщення.

1.4. До числа службових може бути включене тільки вільне жиле приміщення. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

1.5. Облік службових жилих приміщень здійснюється у виконавчих органах районної, міської, районної у місті ради, які прийняли рішення про включення жилого приміщення до числа службових.

Оперативний облік належних їм службових жилих приміщень підприємства ведуть у журналі оперативного обліку службових жилих приміщень (додаток).

1.6. Жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в його використанні або у випадку, коли в установленому законодавством порядку воно виключається з числа жилих за рішенням виконавчого органу відповідної районної, міської, районної у місті ради на підставі клопотання підприємства.

Про виключення жилого приміщення з числа службових у журналі оперативного обліку службових жилих приміщень здійснюється відповідний запис.

2.1. Службові жилі приміщення надаються працівникам підприємств, які проживають на такій відстані від місця постійної роботи, яке виключає можливість виконання ними трудових обов'язків. З дозволу виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради, на обліку якого перебуває службове жиле приміщення, воно може бути надане працівникові, який проживає в іншому населеному пункті.

Службові жилі приміщення надаються незалежно від перебування працівників на квартирному обліку без додержання черговості та пільг, установлених для забезпечення громадян житлом на час їх перебування у трудових відносинах із підприємством.

У разі недостатньої кількості службових жилих приміщень для забезпечення всіх працівників підприємств зазначені приміщення надаються, виходячи з інтересів забезпечення нормальної діяльності підприємства.

2.2. Для одержання службового жилого приміщення відповідний працівник підприємства подає заяву до адміністрації підприємства. До заяви додається довідка з місця проживання про склад сім'ї та про реєстрацію. Члени сім'ї заявника, які бажають оселитися в службовому жилому приміщенні, дають письмову згоду на проживання в зазначеному приміщенні.

Забезпечення службовим жилим приміщенням працівника відповідного підприємства, переведеного на роботу в іншу місцевість, здійснюється після надання ним довідки про відсутність за попереднім місцем роботи закріпленого за ним службового жилого приміщення.

2.3. Службове жиле приміщення має бути впорядковане відповідно до умов конкретного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.

2.4. Під час надання службових жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими дев'яти років, крім подружжя, а також особами з тяжкими формами деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим вони не можуть проживати в одній кімнаті з членами своєї сім'ї.

Не допускається також заселення квартири, призначеної для однієї сім'ї, двома та більше сім'ями або двома та більше одинокими особами.

2.5. Службові жилі приміщення надаються у межах 13,65 кв.м жилої площі на одну особу, але не менше ніж рівень середньої забезпеченості громадян жилою площею, що визначений в установленому законодавством порядку для населеного пункту, де розташоване службове жиле приміщення.

Службове жиле приміщення може бути надане з перевищенням зазначеного в абзаці першому цього пункту максимального розміру, якщо воно становить одну кімнату (однокімнатну квартиру) або у випадках, визначених в абзаці першому пункту 2.4 цього Положення.

2.6. У разі гострої виробничої потреби та за відсутності відповідного службового жилого приміщення як тимчасовий захід за згодою працівника йому може бути надане службове жиле приміщення, що не відповідає вимогам, передбаченим пунктом 2.3 і абзацом першим пункту 2.4 цього Положення, або за розміром менше від рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в населеному пункті, де розташоване службове жиле приміщення (але не нижче від рівня, установленого для взяття громадян на квартирний облік), зі збереженням права на одержання службового жилого приміщення, що відповідає встановленим вимогам і розміру.

Працівники, які проживають у службових жилих приміщеннях, у разі виникнення потреби в поліпшенні житлових умов мають право на забезпечення іншими службовими жилими приміщеннями, які відповідають вимогам, передбаченим у пунктах 2.3-2.5 цього Положення.

2.7. Службове жиле приміщення надається працівникові на усіх членів його сім'ї, які проживають разом з ним, а також на дружину (чоловіка) та неповнолітніх дітей, які мешкають окремо від заявника в цьому або іншому населеному пункті.

2.8. Службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, затвердженим виконавчим органом районної, міської, районної у місті ради, на території якої розташоване відповідне підприємство.

У вищезазначеному рішенні зазначаються посада або робота, виконувана особою, якій надається службове жиле приміщення, склад сім'ї, розмір приміщення, що надається, кількість кімнат у ньому та адреса.

Перед винесенням рішення про надання службового жилого приміщення адміністрація підприємства зобов'язана роз'яснити працівникові особливості договору найму зазначеного приміщення.

2.9. Працівники, зазначені в рішенні про надання службового жилого приміщення, дають письмове зобов'язання про звільнення займаного жилого приміщення у порядку та на підставах, визначених законодавством України, за винятком тих, кому жилі приміщення належать на праві приватної власності.

2.10. Рішення про надання службового жилого приміщення може бути переглянуте до видачі ордера у разі виявлення обставин, які не були раніше відомі й могли вплинути на таке рішення.

2.11. Службові жилі приміщення, що звільняються, надаються особам, які мають право на їх одержання, у порядку, установленому законодавством та цим Положенням.

2.12. На підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради видає працівникові спеціальний ордер на службове жиле приміщення (далі - ордер), який є єдиною підставою для вселення в надане службове жиле приміщення.

Ордер дійсний протягом 30 днів.

2.13. Ордер вручається працівникові, на ім'я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. Під час одержання ордера пред'являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім'ї, включених до такого ордера.

2.14. Під час вселення в надане службове жиле приміщення працівник здає ордер до житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - відповідному підприємству, яке здійснює обслуговування цього жилого приміщення. Ордери зберігаються як документи суворої звітності.

Одночасно подаються паспорти усіх членів сім'ї, включених до ордера, з відміткою про зняття з реєстрації за попереднім місцем проживання.

2.15. Ордер на службове жиле приміщення може бути визнаний недійсним на підставі та в порядку, що встановлені статтею 59 Житлового кодексу Української РСР.

3.1. На підставі ордера (пункт 2.14 розділу II цього Положення) між наймодавцем (підприємством) та наймачем (працівником, на ім'я якого виданий ордер) укладається договір найму службового жилого приміщення.

3.2. Наймач службового жилого приміщення має право проживати в ньому разом із членами своєї сім'ї.

Наймач має право в установленому порядку за письмовою згодою усіх членів сім'ї, які проживають разом із ним, вселити в займане ним службове жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їхніх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

3.3. У разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї службове жиле приміщення зберігається за ним у випадках і в строки, визначені статтею 71 Житлового кодексу Української РСР.

3.4. Наймач службового жилого приміщення і члени його сім'ї зобов'язані додержуватися умов договору найму службового жилого приміщення і правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і прибудинкової території.

3.5. Наймач службового жилого приміщення зобов'язаний своєчасно сплачувати квартирну плату та плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну, теплову енергію та інші послуги) в установленому законодавством порядку.

Пільги з оплати проживання у службовому жилому приміщенні та комунальних послуг установлюються відповідно до вимог чинного законодавства.

3.6. Наймач службового жилого приміщення та члени його сім'ї зобов'язані дбайливо ставитися до наданого жилого приміщення та його обладнання, провадити на умовах і в порядку, що визначаються законодавством України, за свій рахунок поточний ремонт займаного приміщення (якщо інше не встановлено договором найму службового жилого приміщення), а у разі звільнення приміщення - здати його в належному стані.

3.7. Повнолітні члени сім'ї наймача несуть солідарну з ним майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із договору найму службового жилого приміщення.

3.8. До користування службовими жилими приміщеннями не застосовуються правила: про бронювання жилого приміщення (статті 73 - 76 Житлового кодексу Української РСР) , про обмін жилого приміщення (статті 79-83, 85 Житлового кодексу Української РСР), у тому числі з наймачем іншого службового жилого приміщення, про зміну договору найму службового жилого приміщення (статті 103-106 Житлового кодексу Української РСР).

4.1. Працівник, що припинив трудові відносини з підприємством, підлягає виселенню зі службового жилого приміщення з усіма особами, які з ним проживають, без надання іншого жилого приміщення, крім випадків, передбачених чинним законодавством. У разі відмови наймача та членів його сім'ї звільнити жиле приміщення виселення проводиться в судовому порядку.

4.2. Без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у статті 124 Житлового кодексу Української РСР, не може бути виселено:

інвалідів війни та інших інвалідів з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали під час захисту СРСР чи виконання інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті; учасників Великої Вітчизняної війни, які перебували у складі діючої армії; сім'ї військовослужбовців і партизанів, які загинули або пропали безвісти під час захисту СРСР чи виконання інших обов'язків військової служби; сім'ї військовослужбовців; інвалідів із числа осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ СРСР, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали під час виконання службових обов'язків;

осіб, які пропрацювали на підприємстві, що надало їм службове жиле приміщення, не менш як десять років;

осіб, які звільнені з посади, у зв'язку з якою їм було надано жиле приміщення, але не припинили трудових відносин із підприємством, що надало це приміщення;

осіб, звільнених у зв'язку з ліквідацією підприємства або за скороченням чисельності чи штату працівників;

пенсіонерів за віком; осіб, яким згідно з Законом України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" Комісією з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Кабінеті Міністрів України встановлено пенсії за особливі заслуги перед Україною; членів сім'ї померлого працівника, якому було надано службове жиле приміщення; інвалідів праці I та II груп, інвалідів I та II груп з числа військовослужбовців і прирівняних до них осіб;

одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.

4.3. У випадку знесення будинку (жилого приміщення) або його переобладнання в нежилий, а також у разі загрози обвалу будинку (жилого приміщення) наймачеві службового жилого приміщення може бути надане інше службове жиле приміщення, яке повинно розташовуватися в межах цього самого населеного пункту і відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам. Надання іншого службового жилого приміщення допускається також, якщо внаслідок капітального ремонту займане службове жиле приміщення не може бути збережене або його розмір суттєво зміниться (стаття 102 Житлового кодексу Української РСР) . Інше жиле приміщення надається в порядку, визначеному в розділі II цього Положення.

4.4. Наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають у службовому жилому приміщенні, можуть бути виселені в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення також у випадках, передбачених частиною першою статті 116 Житлового кодексу Української РСР.

4.5. Особи, які самоправно зайняли службове жиле приміщення, виселяються без надання їм іншого жилого приміщення відповідно до чинного законодавства.

4.6. У разі визнання ордера на службове жиле приміщення недійсним унаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер, вони підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення. Якщо громадяни, зазначені в ордері, раніше користувалися жилим приміщенням, їм повинно бути надано жиле приміщення, яке вони раніше займали, або інше жиле приміщення.

У випадках визнання ордера на службове жиле приміщення недійсним з інших підстав, крім випадку, передбаченого абзацом першим цього пункту, громадяни, зазначені в ордері, підлягають виселенню з наданням іншого жилого приміщення або приміщення, яке вони раніше займали.