Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України

Відповідно до пунктів 95.4, 95.5, 95.15, 95.16 і 95.18 статті 95 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу;

Порядок зміни початкової ціни продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, в рахунок погашення його податкового боргу та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів;

Порядок компенсації витрат, пов’язаних з організацією і проведенням торгів з продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, та оплати банківських послуг за перерахування коштів до відповідного бюджету.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2002 р. № 538 "Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі" (Офіційний вісник України, 2002 р., № 16, ст. 871).

3. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2011 року.

1. Цей Порядок визначає механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу.

2. Вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2-95.5 статті 95 Податкового кодексу України.

У випадках, передбачених пунктами 95.2-95.4 статті 95 Податкового кодексу України, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1 на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.

У випадку, передбаченому пунктом 95.5 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, яке видається за формою згідно з додатком 3.

3. Під час вилучення готівки працівники рахують наявні кошти.

У разі коли обсяг готівки у платника податків перевищує суму його податкового боргу, вилученню підлягає готівка на суму боргу.

4. У рахунок погашення податкового боргу спрямовується також готівка, виявлена працівниками у касі платника податків, у тому числі в скриньці реєстратора розрахункових операцій, та в інших місцях зберігання коштів.

5. За результатами вилучення готівки складається акт за формою згідно з додатками 2, 4.

6. Вилучена готівка в національній валюті вноситься працівником до банку для перерахування до відповідного бюджету /на єдиний рахунок у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 р. № 321 "Про затвердження Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35-1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 37, ст. 1219),/ на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку , визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 87, ст. 2482), в день її стягнення, а в разі неможливості такого внесення - на наступний робочий день.

Готівка в іноземній валюті передається банку або іншій фінансовій установі, що має право на реалізацію іноземної валюти, у зазначений строк для її продажу відповідно до законодавства та подальшого перерахування згідно з вимогами абзацу першого цього пункту.

1. Цей Порядок визначає механізм зміни початкової ціни продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі - майно), в рахунок погашення його податкового боргу та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів.

2. Погашення усієї суми податкового боргу платника податків за рахунок його майна здійснюється за рішенням контролюючого органу, прийнятим з урахуванням вимог пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, за формою згідно з додатком.

3. Початкова ціна майна, що швидко псується, а також іншого майна, обсяг якого є недостатнім для організації прилюдних торгів, у разі продажу через організації роздрібної торгівлі знижується, якщо майно не продано протягом:

30 днів - на 15 відсотків (перша переоцінка);

15 днів після першої переоцінки - на 15 відсотків залишкової ціни після такої переоцінки (друга переоцінка);

15 днів після другої переоцінки - на 25 відсотків залишкової ціни після такої переоцінки (третя переоцінка).

Переоцінка майна проводиться в присутності посадової особи контролюючого органу. За результатами переоцінки складається акт за формою, затвердженою Мінфіном.

Після переоцінки майна остаточна ціна його реалізації не може бути нижчою ніж 50 відсотків початкової ціни.

4. У кожному випадку продажу майна через організації роздрібної торгівлі контролюючий орган укладає відповідний договір, а також складає акт приймання-передачі за формою, затвердженою Мінфіном.

5. Майно, зазначене в пункті 3 цього Порядку, що не реалізовано протягом 15 днів після третьої переоцінки, повертається власнику.

6. У разі продажу майна на біржових торгах контролюючий орган укладає відповідні договори з товарною біржею та членом товарної біржі, який вчиняє дії з продажу майна за дорученням такого органу на умовах найкращої цінової пропозиції, на підставі акта опису майна в податкову заставу, складеного відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, та витягу з відповідного державного реєстру.

7. Член товарної біржі здійснює продаж майна на біржових торгах у строки, передбачені зазначеним договором, але не пізніше ніж через два місяці після його укладення.

8. Майно виставляється на біржові торги (у тому числі повторні) не раніше ніж через 15 робочих днів після оприлюднення оголошення про проведення таких торгів.

9. Початкова ціна майна, яке передається для продажу на біржових торгах, визначається на підставі курсової (поточної) біржової вартості за даними лістингу товарних бірж або на підставі поточних відпускних цін платника податків і знижується членом товарної біржі, якщо майно не продано:

на перших біржових торгах - на 15 відсотків початкової ціни (перша переоцінка);

на других біржових торгах - на 25 відсотків початкової ціни других біржових торгів (друга переоцінка).

За результатами переоцінки майна складається акт за формою, затвердженою Мінфіном.

Після переоцінки майна остаточна ціна його реалізації не може бути нижчою ніж 50 відсотків початкової ціни на перших біржових торгах.

10. Майно, зазначене в пункті 9 цього Порядку, що не реалізовано протягом трьох біржових торгів, знімається з торгів і повертається власнику.

11. У разі продажу майна на цільовому аукціоні (далі - аукціон) контролюючий орган укладає відповідні договори з товарною біржею (далі - організатор аукціону) та членом товарної біржі, який вчиняє дії з продажу майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції на підставі акта опису майна в податкову заставу, складеного відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, та витягу з відповідного державного реєстру.

12. Організатор аукціону проводить аукціон у строки, передбачені зазначеним у пункті 11 цього Порядку договором, але не пізніше ніж через два місяці після його укладення.

13. Початкова ціна майна, яке виставляється на аукціон, визначається контролюючим органом на підставі звіту (акта) про оцінку майна.

14. Продаж майна на аукціоні здійснюється не раніше ніж через 15 днів після оприлюднення оголошення про проведення аукціону (далі - оголошення).

15. Організатор аукціону оприлюднює оголошення в засобах масової інформації та на власній веб-сторінці не пізніше ніж за 15 днів до його проведення.

16. Оголошення, що розміщується у друкованому засобі масової інформації, повинно містити відомості про:

1) номер лота та назву майна, що пропонується до продажу, його місцезнаходження;

2) майно (технічні характеристики, рік виготовлення, відновну вартість тощо);

3) земельну ділянку, на якій розміщене нерухоме майно;

4) початкову ціну та відомості про можливість її зниження на аукціоні;

5) суму коштів, що вноситься учасником аукціону до його початку (гарантійний внесок), найменування банку, його місцезнаходження, номер рахунка, відкритого для зарахування гарантійного внеску;

6) кінцевий строк прийняття заяв на участь в аукціоні;

7) час і місце:

ознайомлення з майном;

проведення аукціону;

8) місцезнаходження, номер телефону, час роботи служби організатора аукціону;

9) адресу веб-сторінки організатора аукціону, на якій розміщено оголошення;

10) спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону.

17. Оголошення, що розміщується на веб-сторінці організатора аукціону, повинно містити інформацію, зазначену в підпунктах 1-8 пункту 16 цього Порядку, а також:

1) відомості про можливість надання переможцю аукціону податкової накладної згідно з Податковим кодексом України;

2) фотографічні зображення майна, що пропонується до продажу;

3) проект договору купівлі-продажу, що укладається за результатами проведення аукціону без зазначення ціни та покупця.

18. У разі коли реалізації підлягає земельна ділянка, у відомостях про майно зазначається, зокрема, її розмір, цільове призначення та наявність комунікацій.

19. У разі коли реалізації підлягає цілісний майновий комплекс підприємства або його частина (структурний підрозділ), в оголошенні додатково зазначаються відомості про:

1) обсяг та основну номенклатуру продукції (робіт, послуг) підприємства, у тому числі тієї, що виготовлена з метою експорту;

2) кількість та склад робочих місць;

3) баланс активів і пасивів;

4) рентабельність виробництва за останні три роки;

5) будівлі (споруди, приміщення) та земельну ділянку, на якій розміщено цілісний майновий комплекс або його частину (структурний підрозділ).

20. Початкова ціна майна, виставленого для продажу на аукціоні, знижується організатором аукціону:

на повторному аукціоні, який проводиться в місячний строк після проведення попереднього аукціону, - на 15 відсотків;

на третьому аукціоні, який проводиться у місячний строк після повторного аукціону в разі визнання повторного аукціону таким, що не відбувся у зв'язку з відсутністю зареєстрованих заявок на участь у ньому, - на 25 відсотків початкової ціни повторного аукціону.

21. Майно, що не реалізовано відповідно до пункту 20 цього Порядку, знімається з торгів і повертається власнику.

У такому випадку контролюючим органом вживаються заходи щодо заміни предмета податкової застави.

1. Цей Порядок визначає механізм компенсації витрат, пов’язаних з організацією і проведенням торгів з продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, оплати банківських послуг за перерахування коштів до відповідного бюджету, оплати проведеної оцінки зазначеного майна, що реалізовано в рахунок погашення податкового боргу.

2. Компенсація витрат, пов’язаних з організацією і проведенням торгів з продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, оплата банківських послуг за перерахування коштів до відповідного бюджету, оплата проведеної оцінки зазначеного майна, що реалізовано в рахунок погашення податкового боргу здійснюється за рахунок коштів, отриманих від реалізації такого майна, та за рахунок стягнутих коштів. При цьому сума компенсації не може перевищувати 15 відсотків вартості зазначеного майна.

3. Організація роздрібної торгівлі, член товарної біржі або організатор аукціону (торгів), що уклали з контролюючим органом або регіональним відділенням Фонду державного майна договір (угоду) про продаж майна, перераховує кошти, отримані від такого продажу (крім сум, використаних на покриття витрат згідно з договором (угодою) про продаж майна), на рахунок, відкритий в Казначействі на ім’я відповідного органу Казначейства за субрахунком 3334 "Інші кошти, тимчасово віднесені до надходжень державного бюджету" (далі - розподільний рахунок) за місцем обліку платника податків, не пізніше наступного робочого дня після дати зарахування коштів на рахунок організації роздрібної торгівлі, члена товарної біржі або організатора аукціону (торгів).

У платіжній інструкції повинні зазначатися реквізити платника податків, описане майно якого реалізовано, та номер і дата договору, згідно з яким здійснено продаж майна.

4. Наступного робочого дня після зарахування коштів на зазначений у пункті 3 цього Порядку рахунок органи Казначейства передають відповідним контролюючим органам в установленому порядку виписку з розподільного рахунка у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

Контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після надходження виписки з розподільного рахунка подає до відповідного органу Казначейства довідку про розподіл коштів, що надійшли на розподільний рахунок, за формою згідно з додатком. У довідці зазначаються: суми, використані на покриття витрат згідно з договорами (угодами) про виконання робіт або надання послуг; суми боргу за видами податків, зборів (обов’язкових платежів); суми пені, штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі даних зазначеної довідки орган Казначейства не пізніше наступного робочого дня після її надходження формує в установленому порядку платіжні інструкції та перераховує розподілені кошти за призначенням.

5. У разі коли сума коштів, отримана за результатами продажу майна платника податків, перевищує суму його грошового зобов’язання та податкового боргу, різниця перераховується на рахунки такого платника податків або його правонаступників.

6. Після проведення всіх розрахунків контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після надходження виписки з розподільного рахунка надсилає платнику податків повідомлення за формою, затвердженою Мінфіном.