Про затвердження Технічного регламенту шумового випромінювання у навколишнє середовище від обладнання, що використовується ззовні приміщень

- електричним витратоміром (клас точності ± 2,5 відсотка показу витрати);

T - точка вимірювання температури оливи, яка вимірюється в оливовому резервуарі носія або на гідравлічному трубопроводі, під’єднаному до молота. Точка вимірювання повинна бути зазначена у протоколі. Точність значень температури має становити ± 2 °C фактичного значення.

Період спостереження/визначення кінцевого рівня звукової потужності

Період спостереження повинен тривати не менше ніж 15 секунд.

Вимірювання треба повторити три або за необхідності більше разів. Остаточний результат треба обчислювати як середнє арифметичне двох найбільших значень, що не відрізняються більше ніж на 1 дБ.

див. зображення

Рис. 4. Характеристики спеціального випробувального стенда

див. зображення

Рис. 5. Позиція носія для випробування на шум гідравлічного молота

Визначення для елементів, які зазначені на рис. 5:

d - діаметр інструмента (мм);

d1 - діаметр ковадла, 1200 ± 100 мм;

d2 - внутрішній діаметр (діаметр розточки) опорної конструкції ковадла, менше або дорівнює 1800 мм;

d3 - діаметр стільниці випробувального стенда, менше або дорівнює 2200 мм;

d4 - діаметр отвору під інструмент у стільниці, менше або дорівнює 350 мм;

d5 - діаметр ізоляції інструмента, менше або дорівнює 1000 мм;

h1 - видима ділянка інструмента між найнижчою частиною корпусу та верхньою поверхнею ізоляції інструмента (мм), h1 = d ± d/2;

h2 - товщина ізоляції інструмента над стільницею, менше або дорівнює 20 мм (якщо ізоляція інструмента розташована нижче стільниці, то її товщину не обмежують; вона може бути зроблена з піногуми);

h3 - відстань між верхньою поверхнею стільниці та верхньою поверхнею ковадла, 250 ± 50 мм;

h4 - товщина піногумового ізоляційного з’єднання стільниці, менше або дорівнює 30 мм;

h5 - товщина ковадла, 350 ± 50 мм;

h6 - глибина проникнення інструмента, менше або дорівнює 50 мм.

Якщо використовують конструкцію випробувального стенда квадратної форми, максимальна довжина повинна становити 0,89 x відповідний діаметр.

Порожній простір між стільницею та ковадлом може бути наповнено еластичною піногумою чи іншим звукопоглинальним матеріалом із густиною, меншою ніж 220 кг/м-3.

29. Гідравлічний блок живлення.

Монтаж обладнання

Гідравлічний блок живлення розміщується на звуковідбивальній поверхні; гідравлічні блоки живлення, що монтуються на полоззях, розміщуються на опорі заввишки 0,4 м, якщо інше не передбачено умовами встановлення, які зазначив виробник.

Випробування під навантаженням

Під час випробування жоден робочий інструмент не повинен бути приєднаний до гідравлічного блоку живлення.

Гідравлічний блок живлення повинен вийти на рівномірний режим роботи в діапазоні, який зазначив виробник. Він має функціонувати за номінальної швидкості та номінального тиску. Номінальні швидкість і тиск зазначаються в інструкціях виробника.

Період спостереження

Період спостереження повинен тривати не менше ніж 15 секунд.

30. Швонарізувачі.

а) Шліфувальні машини для підлоги, керовані пішим оператором

Пункт 4.10.2 ДСТУ EN 13862:2022 (EN 13862:2021, IDT) "Машини для відрізання підлоги. Техніка безпеки".

Б) Портативне ручне обладнання із двигуном внутрішнього згорання, змонтоване на пересувній опорі, для використання як швонарізувач

Пункт 4.19.2 ДСТУ EN ISO 19432-1:2021 (EN ISO 19432-1:2020, IDT; ISO 19432-1:2020, IDT) "Машини та обладнання будівельні. Переносні ручні відрізні верстати з приводом від двигуна внутрішнього згорання. Частина 1. Вимоги безпеки щодо відрізних верстатів для відцентрованих обертових абразивних шліфувальних кругів".

(с) Інші швонарізувачі

Випробування під навантаженням

Швонарізувачі мають бути оснащені найбільшим лезом, яке зазначено в інструкціях виробника. Двигун має функціонувати на його максимальній швидкості з лезом у режимі неробочого ходу.

Період спостереження

Період спостереження повинен тривати не менше ніж 15 секунд.

31. Ущільнювальні машини (компактори) для полігонів твердих побутових відходів.

ДСТУ ISO 6395 із умовами експлуатації та випробувань, зазначеними в додатку H до цього стандарту.

32. Газонокосарки.

а) Роторні та циліндричні газонокосарки із двигуном внутрішнього згорання

ДСТУ EN ISO 5395-1:2015 (EN ISO 5395-1:2013, IDT; ISO 5395-1:2013, IDT) "Садове устатковання. Вимоги щодо безпеки до приводних газонокосарок. Частина 1. Термінологія і загальні випробування", ДСТУ EN ISO 5395-1:2015 (EN ISO 5395-1:2013, IDT; ISO 5395-1:2013, IDT)/Зміна № 1:2019 (EN ISO 5395-1:2013/A1:2018, IDT; ISO 5395-1:2013/Amd 1:2017, IDT) "Садове устатковання. Вимоги щодо безпеки до приводних газонокосарок. Частина 1. Термінологія і загальні випробування", абзац другий пункту 4.3.

Поправка на умови середовища K 2А

Якщо K2А менше або дорівнює 0,5 дБ, її не враховують.

б) Роторні та циліндричні косарки із електродвигуном, керовані оператором, що стоїть або сидить

ДСТУ EN IEC 62841-4-3:2022 (EN IEC 62841-4-3:2021, IDT; IEC 62841-4-3:2020, IDT) "Інструменти ручні електромеханічні, переносні інструменти і машини для газонів та садів. Безпека. Частина 4-3. Додаткові вимоги до прохідних газонокосарок із пішохідним керуванням", ДСТУ EN IEC 62841-4-3:2022 (EN IEC 62841-4-3:2021, IDT; IEC 62841-4-3:2020, IDT)/Зміна № 11:2022 (EN IEC 62841-4-3:2021/A11:2021, IDT) "Інструменти ручні електромеханічні, переносні інструменти і машини для газонів та садів. Безпека. Частина 4-3. Додаткові вимоги до прохідних газонокосарок із пішохідним керуванням", додаток I, пункт I.2.

33. Машини для підстригання газонів/машини для вирівнювання країв газонів.

ДСТУ EN 50636-2-91:2018 (EN 50636-2-91:2014, IDT) "Прилади побутові та аналогічні електричні. Безпека. Частина 2-91. Додаткові вимоги до ручних газонокосарок та бордюрних косарок із живленням від електричної мережі, якими керує оператор, що йде позаду", додаток CC.

34. Повітродуви для прибирання (опалого) листя.

а) Обладнання із двигуном внутрішнього згорання

ДСТУ EN ISO 22868.

б) Обладнання із електродвигуном

ДСТУ EN 50636-2-100:2018 (EN 50636-2-100:2014, IDT) "Прилади побутові та аналогічні електричні. Безпека. Частина 2-100. Додаткові вимоги до портативних садових вентиляторів, пилососів та вентиляторів-пилососів з живленням від електричної мережі", додаток CC.

35. Всмоктувачі для прибирання (опалого) листя.

Див. пункт 34.

36. Автонавантажувачі.

ДСТУ EN 12053:2016 (EN 12053:2001+А1:2008, IDT) "Безпечність промислових навантажувачів. Методи випробування для вимірювання шумового випромінення".

37. Навантажувачі.

ДСТУ ISO 6395 із умовами експлуатації та випробувань, зазначеними в додатку D до цього стандарту.

38. Самохідні крани.

Пункт 5.3 ДСТУ EN 13000:2016 (EN 13000:2010+A1:2014, IDT) "Вантажопідіймальні крани. Крани самохідні. Вимоги щодо безпечності".

39. Мобільні контейнери для відходів.

Середовище випробування

Відбивна поверхня бетону або непористого асфальту чи лабораторна кімната, яка забезпечує вільний простір над відбивальною поверхнею.

Поправка на умови середовища K 2А

Вимірювання на відкритому просторі

K2А = 0

Вимірювання у приміщенні

Якщо значення константи K2А, що визначається без штучної поверхні та згідно з ДСТУ EN ISO 3744, додаток А, менше або дорівнює 2 дБ, її не враховують.

Вимірювальна поверхня/кількість позицій мікрофонів/вимірювальна відстань

Півсфера/шість позицій мікрофонів відповідно до ДСТУ EN ISO 3744, додаток F/r = 3 м.

Робочі умови протягом випробування

Усі вимірювання необхідно проводити із пустим контейнером.

Випробування № 1. Вільне закриття кришки контейнера.

Для того, щоб мінімізувати вплив оператора на вимірювання, оператор повинен стояти біля тильної сторони контейнера (шарнірна сторона). Кришку необхідно відкидати посередині для того, щоб унеможливити її деформування під час падіння.

Вимірювання повинно проводитися під час такого циклу, повторюючись 20 разів:

спочатку кришку піднімають вертикально;

кришку відкидають вперед, у разі можливості без поштовху, із оператором біля тильної сторони контейнера, не рухаючись доки кришка не закриється;

після повного закриття кришку потрібно підняти до початкової позиції.

Примітка. Якщо необхідно, то оператор може тимчасово переміститися, щоб підняти кришку.

Випробування № 2. Повне відкриття кришки.

Для того щоб мінімізувати вплив оператора на вимірювання, оператор повинен стояти біля тильної сторони контейнера (шарнірна сторона) для чотириколісних контейнерів або біля правої сторони контейнера (між 10 і 12 позиціями мікрофонів) для двоколісних контейнерів. Кришку потрібно відкидати посередині чи якомога ближче до середини.

Для того, щоб унеможливити будь-який рух контейнера, колеса необхідно заблокувати під час випробування. Для двоколісних контейнерів і для того, щоб унеможливити будь-які підстрибування контейнера, оператор повинен притримувати його, поклавши руку на верхній край.

Вимірювання проводиться під час таких циклів:

спочатку кришку відкривають горизонтально;

кришку відкидають без будь-якого поштовху;

після повного закриття та перед можливим з’єднанням кришку піднімають до початкової пропозиції.

Випробування № 3. Кочення контейнера по штучній нерівномірній доріжці.

Для цього випробування має використовуватися штучна випробувальна доріжка, що моделює нерівномірність ґрунту. Така випробувальна доріжка повинна складатися із двох паралельних стрічок металевої сітки (завдовжки 6 м і завширшки 400 мм), зафіксованих на відбивальній поверхні приблизно через кожні 20 см. Відстань між двома стрічками має встановлюватися відповідно до типу контейнера для того, щоб додати змогу колесам котитися по всій довжині доріжки. Умови монтажу повинні забезпечити рівну поверхню. За необхідності доріжку потрібно зафіксовувати на землі за допомогою еластичного матеріалу для того, щоб уникнути випромінювання паразитних шумів.

Примітка. Кожна стрічка повинна складатися із кількох широких елементів завширшки 400 мм, скріплених разом.

Зразок відповідної доріжки наведений на рис. 6 і 7. Оператор повинен перебувати біля шарнірної сторони кришки.

Вимірювання має проводитися в той час, коли оператор тягне контейнер вздовж штучної доріжки із постійною швидкістю приблизно 1 м/с між пунктами A і B (відстань 4,24 м - див. рис. 8) і коли вісь колеса для двоколісного контейнера або перша вісь колеса для чотириколісного контейнера досягне пункту A або пункту B. Таку процедуру треба повторити три рази в кожному напрямку.

Під час випробування для двоколісного контейнера кут між контейнером та доріжкою повинен бути 45°. Для чотириколісного контейнера оператор повинен забезпечити відповідний контакт усіх коліс із доріжкою.

Періоди спостереження/визначення кінцевого рівня звукової потужності в разі використання більше ніж одного режиму роботи

Випробування № 1 і 2. Вільне закриття кришки контейнера та повне відкриття кришки.

У разі можливості вимірювання мають проводити одночасно на позиціях шести мікрофонів. В іншому випадку рівні звуку, що виміряні на кожній позиції мікрофонів, повинні класифікуватися в порядку збільшення, рівні звукової потужності повинні розраховуватися шляхом поєднання значень у кожній позиції мікрофонів відповідно до їх ряду.

A-зважений рівень звукового тиску одиночної дії повинен вимірюватися для кожних 20 закривань і 20 відкривань кришки для кожної позиції вимірювання.

Рівні звукової потужності LWA закриття і LWA відкриття розраховують як середнє квадратичне для п’яти найбільших значень, які були отримані.

Випробування № 3. Кочення контейнера по штучній нерівномірній доріжці.

Період спостереження (T) повинен бути еквівалентним тривалості часу, що необхідний для подолання дистанції між пунктом A і пунктом B по доріжці.

Рівень звукової потужності LWA кочення повинен дорівнювати середньому значенню шести вимірювань, що відрізняються менше ніж на 2 дБ. Якщо цей критерій не виконується із шістьма вимірюваннями, цикл повторюється у разі необхідності.

Кінцевий рівень звукової потужності повинен обчислюватися за формулою:

LWA = 10 log 1/3 (10-0,1 LWA закриття + 10-0,1 LWA відкриття + 10-0,1 LWA кочення)

див. зображення

Рис. 6. Розміщення доріжки для кочення

Пояснення до рис. 6:

1. Дерев’яна рейка для арматурної сітки.

2. Частини для кочення.

3. Ширина, адаптована до контейнера.

див. зображення

Рис. 7. Подробиці конструкції та монтажу доріжки для кочення

Пояснення до рис. 7:

1. Негнучка сталева нитка (4 мм). Арматурна сітка (50 мм x 50 мм).

2. Дерев’яна рейка для арматурної сітки (20 мм x 25 мм).

3. Відбивальна поверхня.

див. зображення

Рис. 8. Вимірювальна відстань

40. Мотокультиватори.

Див. пункт 32.

Інструмент має бути від’єднаний або знятий під час вимірювання.

41. Асфальтоукладальники.

Пункт 5.17 ДСТУ EN 500-6:2018 (EN 500-6:2006+A1:2008) "Машини дорожньо-будівельні мобільні. Безпечність. Частина 6. Спеціальні вимоги до дорожніх бетоноукладальних та обробних машин".

42. Обладнання для забивання паль.

а) Обладнання для фундаменту

Пункт 5.8 ДСТУ EN 16228-4:2022 (EN 16228-4:2014+A1:2021, IDT) "Обладнання для буріння та фундаменту. Безпека. Частина 4. Обладнання для фундаменту".

б) Змінне допоміжне обладнання для забивання паль

Пункт 5.3 ДСТУ EN 16228-7.

с) Будь-яке інше обладнання для забивання паль

Пункт 5.27.2.2 ДСТУ EN 16228-1.

43. Трубоукладачі.

ДСТУ ISO 6393:2015 (ISO 6393:2008, IDT) "Землерийні машини. Вимірювання рівня акустичної потужності. Постійний режим випробувань" (далі - ДСТУ ISO 6393).

44. Гусеничні машини для роботи на снігу.

ДСТУ ISO 6393 із тими ж процедурами та умовами експлуатації, що зазначені для тракторів-бульдозерів. Поверхня випробувального майданчика має бути твердою відбивальною площиною (пункт 5.3.2 ДСТУ ISO 6393).

45. Електричні генератори.

ДСТУ EN ISO 8528-10:2023 (EN ISO 8528-10:2022, IDT; ISO 8528-10:2022, IDT) "Агрегати генераторні змінного струму з приводом від поршневих двигунів внутрішнього згоряння. Частина 10. Вимірювання повітряного шуму" (далі - ДСТУ EN ISO 8528-10).

Потрібно використовувати методику вимірювання згідно з ДСТУ EN ISO 8528-10 на основі ДСТУ EN ISO 3744.

46. Підмітально-прибиральні машини.

а) Підмітальні машини

Пункт 4.3 ДСТУ EN 17106-2:2022 (EN 17106-2:2021, IDT) "Дорожньо-експлуатаційна техніка. Безпека. Частина 2. Спеціальні вимоги до машин для очищення дорожнього покриття".

б) Інші механічні підмітальні машини для використання на вулиці

ДСТУ EN 60335-2-72:2016 (EN 60335-2-72:2012, IDT) "Прилади побутові та аналогічні електричні. Безпека. Частина 2-72. Додаткові вимоги до машин для догляду за підлогою з тяговим приводом чи без нього комерційного застосування", додаток DD.

47. Сміттєвози.

ДСТУ EN 1501-4:2024 (EN 1501-4:2023, IDT) "Сміттєвози та їх підіймальні пристрої. Загальні технічні вимоги та вимоги щодо безпеки. Частина 4. Контролювання рівня шуму для сміттєвозів".

48. Машини дорожні фрезерні.

Пункт 5.17 ДСТУ EN 500-2:2018 (EN 500-2:2006+A1:2008, IDT) "Машини дорожньо-будівельні мобільні. Безпечність. Частина 2. Спеціальні вимоги до дорожніх фрезерних машин".

49. Скарифікатори.

а) Обладнання із двигуном внутрішнього згорання

Пункт 5.16.2 ДСТУ EN 13684:2019 (EN 13684:2018, IDT) "Садове обладнання. Розпушувачі й аератори газонні, керовані пішим оператором. Вимоги щодо безпеки".

б) Обладнання із електродвигуном

ДСТУ EN IEC 62841-4-7:2023 (EN IEC 62841-4-7:2022, IDT; IEC 62841-4-7:2022, IDT) "Інструмент ручний електромеханічний. Вимоги щодо безпеки. Частина 4-7. Приватні вимоги до керованих вручну культиваторів-розпушувачів та аераторів для газонів", ДСТУ EN IEC 62841-4-7:2023 (EN IEC 62841-4-7:2022, IDT; IEC 62841-4-7:2022, IDT)/Зміна № 11:2023 (EN IEC 62841-4-7:2022/ A11:2022, IDT) "Інструмент ручний електромеханічний. Вимоги щодо безпеки. Частина 4-7. Приватні вимоги до керованих вручну культиваторів-розпушувачів та аераторів для газонів", додаток I, пункт I.2.

50. Шредери/подрібнювачі.

а) Садові ручні шредери/подрібнювачі

Обладнання із двигуном внутрішнього згорання

Пункт 5.10.2 ДСТУ EN 13683:2014 (EN 13683:2003+A2:2011; EN 13683:2003+A2:2011/AC:2013) "Садове устатковання. Подрібнювачі/дробарки приводні. Вимоги щодо безпеки".

Обладнання із електродвигуном

Пункт 20.107.2 ДСТУ EN 50434:2018 (EN 50434:2014, IDT) "Безпечність побутових та аналогічних приладів. Спеціальні вимоги до подрібнювачів та дробарок, що працюють від електромережі".

б) Лісогосподарські подрібнювачі деревини з горизонтальною ручною подачею

Пункт 5.5 ДСТУ EN 13525:2021 (EN 13525:2020, IDT) "Машини лісогосподарські. Машини для подрібнення деревини. Вимоги щодо безпеки".

в) Лісогосподарські подрібнювачі деревини із вертикальним ручним завантаженням, лісогосподарські подрібнювачі деревини із механічним завантаженням (вертикальним і горизонтальним) та інші шредери/подрібнювачі

Випробування під навантаженням

Шредер/подрібнювач необхідно випробовувати, подрібнюючи один або кілька шматків дерева.

Робочий цикл повинен охоплювати подрібнення шматка дерева круглого перерізу (суха сосна або фанера) завдовжки не менше ніж 1,5 м, що загострений з одного кінця та має діаметр, приблизно рівний максимальному, на оброблення якого конструктивно розраховано шредер/подрібнювач і який зазначено в інструкціях виробника.

Період спостереження/визначення кінцевого рівня звукової потужності

Період спостереження повинен закінчитися щойно буде використано весь матеріал у зоні подрібнення, але він не повинен перевищувати 20 секунд. Якщо обидві умови роботи є можливими, то необхідно зазначати вищий рівень звукової потужності.

51. Снігоприбиральні машини з роторними робочими органами.

а) Дорожньо-експлуатаційні снігоочисні машини

Пункт 4.2 ДСТУ EN 17106-3-1:2022 (EN 17106-3-1:2021, IDT) "Дорожньо-експлуатаційна техніка. Безпека. Частина 3-1. Машини для зимового технічного обслуговування. Вимоги до снігоприбиральних машин із гарматами, що обертаються, і снігоочисників".

б) Сніговідкидальні машини, пристосовані для керування водієм чи пішим оператором

Обладнання із двигуном внутрішнього згорання

ДСТУ EN ISO 8437-4:2022 (EN ISO 8437-4:2021, IDT; ISO 8437-4:2019, IDT) "Снігоприбиральні машини. Вимоги щодо безпеки та процедури випробувань. Частина 4. Додаткові національні та регіональні вимоги", додаток A.

Обладнання із електродвигуном

Перед початком випробування машина має функціонувати на максимальній швидкості без навантаження протягом 10 хвилин. Колекторні або крильчасті пристрої мають бути змащені відповідно до інструкцій виробника. Під час випробування колекторні або крильчасті пристрої повинні бути задіяні та розвантажені. Випробування повинно проводитися стаціонарно на максимальній швидкості без навантаження. Під час вимірювання машини мають бути розміщені на поверхні таким чином, щоб проекція геометричного центру їх основних частин (крім ручки тощо) збігалася із початком системи координат положень мікрофонів. Якщо використовується штучна поверхня, вона має бути розташована так, щоб її геометричний центр також збігався із початком системи координат положень мікрофонів. Поздовжня вісь машини має бути на осі х. Вимірювання повинно проводитися без оператора. Під час вимірювань машина повинна функціонувати у стабільних умовах. Після того як шумове випромінювання стане стабільним, інтервал часу вимірювання повинен становити щонайменше 15 секунд. Якщо вимірювання проводиться в октавних або третинно октавних смугах частот, мінімальний період спостереження повинен тривати 30 секунд для частотних смуг із центром 160 Гц або нижче і 15 секунд для частот із центром 200 Гц або вище.

52. Машини для всмоктування.

Випробування під навантаженням

Всмоктувальні машини необхідно випробувати стаціонарно. Двигун і допоміжне приладдя мають працювати на швидкості, яку зазначив виробник для функціонування робочого обладнання. Вакуумні насоси повинні працювати на максимальній швидкості, яку зазначив виробник. Всмоктувальне обладнання повинно працювати так, щоб внутрішній тиск дорівнював атмосферному тиску (0 відсотків вакуум). Шум потоку всмоктувального сопла не повинен впливати на результати вимірювань.

Період спостереження

Період спостереження повинен тривати не менше ніж 15 секунд.

53. Баштові крани.

Пункт 6.4.1 ДСТУ EN 14439:2016 (EN 14439:2006+A2:2009, IDT) "Вантажопідіймальні крани. Крани баштові. Вимоги щодо безпечності".

54. Траншеєкопачі.

ДСТУ ISO 6393.

55. Автобетонозмішувачі.

ДСТУ EN 12609:2022 (EN 12609:2021, IDT) "Автобетонозмішувачі. Вимоги щодо безпеки", додаток B.

56. Водяні помпові агрегати.

ДСТУ EN ISO 20361:2021 (EN ISO 20361:2019, IDT; ISO 20361:2019, IDT) "Насоси і насосні гідравлічні агрегати. Правила випробування на шум. Ступені точності 2 та 3", ДСТУ EN ISO 20361:2021 (EN ISO 20361:2019, IDT; ISO 20361:2019, IDT)/Зміна № 11:2021 (EN ISO 20361:2019/А11:2020, IDT) "Насоси і насосні гідравлічні агрегати. Правила випробування на шум. Ступені точності 2 та 3".

Потрібно використовувати методику вимірювання згідно з цими стандартами на основі ДСТУ EN ISO 3744.

Період спостереження повинен тривати не менше ніж 15 секунд.

57. Зварювальні генератори.

ДСТУ EN ISO 8528-10.

Потрібно використовувати методику вимірювання згідно з ДСТУ EN ISO 8528-10 на основі ДСТУ EN ISO 3744.

Позначка гарантованого рівня звукової потужності повинна складатися з числового значення гарантованого рівня звукової потужності в дБ, знака LWA і мати такий вигляд як на рисунку.

див. зображення

Рисунок

У разі коли розмір позначки зменшується або збільшується залежно від розміру обладнання, повинні бути дотримані пропорції його форми, наведені на рисунку. При цьому висота позначки повинна бути за можливості не менше 40 міліметрів.

1. Внутрішній контроль виробництва є процедурою оцінки відповідності, за допомогою якої виробник або його уповноважений представник, що виконує обов’язки, визначені в пункті 2 цього додатка, гарантує та заявляє, що обладнання відповідає вимогам Технічного регламенту шумового випромінювання у навколишнє середовище від обладнання, що використовується ззовні приміщень (далі - Технічний регламент). Виробник або його уповноважений представник наносить на кожну одиницю обладнання знак відповідності технічним регламентам та позначку гарантованого рівня звукової потужності, як визначено в пункті 14 Технічного регламенту, та складає письмову декларацію про відповідність згідно з вимогами пункту 11 Технічного регламенту.

2. Виробник або його уповноважений представник складає технічну документацію, визначену в пункті 3 цього додатка, та зберігає її для подання на запити відповідних органів державного ринкового нагляду з метою проведення перевірки протягом не менше ніж 10 років після виготовлення останньої одиниці продукції. Виробник або його уповноважений представник може доручити зберігання технічної документації іншій особі. У такому випадку він зазначає найменування та адресу цієї особи в декларації про відповідність.

3. Технічна документація повинна давати можливість оцінити відповідність обладнання вимогам Технічного регламенту. Технічна документація повинна містити такі відомості:

найменування та адресу виробника або його уповноваженого представника;

загальний опис обладнання;

марку обладнання;

комерційне найменування обладнання;

тип, серії та номери обладнання;

технічні дані, необхідні для ідентифікації обладнання та оцінки його шумового випромінювання, у тому числі (за потреби) схематичні креслення та описи і пояснення, необхідні для їх розуміння;

посилання на Технічний регламент із зазначенням дати прийняття і номера постанови Кабінету Міністрів, якою він затверджений;

протокол випробувань за результатами вимірювань шуму, що проводяться відповідно до положень Технічного регламенту;

застосовані технічні засоби та результати оцінювання невизначеностей, обумовлених відхиленнями в процесі виробництва, а також їх зв’язок з гарантованим рівнем звукової потужності.

4. Виробник вживає всіх заходів до того, щоб виробничий процес забезпечував постійну відповідність виготовленого обладнання технічній документації, зазначеній у пунктах 2 і 3 цього додатка, та вимогам Технічного регламенту.

1. Внутрішній контроль виробництва з оцінюванням технічної документації та періодичними перевірками є процедурою оцінки відповідності, за допомогою якої виробник або його уповноважений представник, що виконує обов’язки, визначені в пунктах 2, 5 і 6 цього додатка, гарантує та заявляє, що обладнання відповідає вимогам Технічного регламенту шумового випромінювання у навколишнє середовище від обладнання, що використовується ззовні приміщень (далі - Технічний регламент). Виробник або його уповноважений представник наносить на кожну одиницю обладнання знак відповідності технічним регламентам та позначку гарантованого рівня звукової потужності, як зазначено в пункті 14 Технічного регламенту, та складає письмову декларацію про відповідність згідно з вимогами пункту 11 Технічного регламенту.

2. Виробник або його уповноважений представник складає технічну документацію, визначену в пункті 3 цього додатка, та зберігає її для подання на запити відповідних органів державного ринкового нагляду з метою проведення перевірки протягом не менше ніж 10 років після виготовлення останньої одиниці продукції. Виробник або його уповноважений представник може доручити зберігання технічної документації іншій особі. У такому випадку він зазначає найменування та адресу цієї особи в декларації про відповідність.

3. Технічна документація повинна давати можливість оцінити відповідність обладнання вимогам Технічного регламенту. Технічна документація повинна містити такі відомості:

найменування та адресу виробника або його уповноваженого представника;

загальний опис обладнання;

марку обладнання;

комерційне найменування обладнання;

тип, серії та номери обладнання;

технічні дані, необхідні для ідентифікації обладнання та оцінки його шумового випромінювання, у тому числі за потреби схематичні креслення та описи і пояснення, необхідні для їх розуміння;

посилання на Технічний регламент із зазначенням дати прийняття і номера постанови Кабінету Міністрів, якою він затверджений;

протокол випробувань за результатами вимірювань шуму, що проводяться відповідно до положень Технічного регламенту;

застосовані технічні засоби та результати оцінювання невизначеностей, обумовлених відхиленнями в процесі виробництва, а також їх зв’язок з гарантованим рівнем звукової потужності.

4. Виробник вживає всіх заходів до того, щоб виробничий процес забезпечував постійну відповідність виготовленого обладнання технічній документації, зазначеній у пунктах 2 і 3 цього додатка, та вимогам Технічного регламенту.

5. Виробник або його уповноважений представник подає копію технічної документації обраному ним призначеному органу з оцінки відповідності (далі - призначений орган) перед введенням першої одиниці обладнання в обіг або експлуатацію.

У разі наявності сумнівів у достовірності технічної документації призначений орган інформує про це виробника або його уповноваженого представника і за необхідності вносить або доручає внесення змін до технічної документації чи в разі потреби проводить або доручає проведення випробувань, які він вважає за необхідне.

Після видачі призначеним органом звіту, в якому підтверджується відповідність технічної документації положенням Технічного регламенту, виробник або його уповноважений представник під свою повну відповідальність може наносити знак відповідності технічним регламентам на обладнання та складати декларацію про відповідність згідно з пунктами 11 і 14 Технічного регламенту.

6. Виробник або його уповноважений представник у подальшому залучає призначений орган на етапі виробництва відповідно до однієї з наведених у цьому пункті процедур, обраної виробником або його уповноваженим представником.

Згідно з першою процедурою призначений орган проводить періодичні перевірки з метою підтвердження постійної відповідності виготовленого обладнання технічній документації та вимогам Технічного регламенту. Зокрема призначений орган повинен зосередитися на:

правильності та повноті маркування обладнання відповідно до вимог пункту 14 Технічного регламенту;

відповідності складеної декларації про відповідність вимогам пункту 11 Технічного регламенту;

застосованих технічних засобах і результатах оцінювання невизначеностей, обумовлених відхиленнями в процесі виробництва, а також на їх зв’язку з гарантованим рівнем звукової потужності.

Виробник або його уповноважений представник повинен надавати призначеному органу вільний доступ до всієї внутрішньої документації, яка стосується таких процедур, фактичних результатів внутрішніх перевірок і коригувальних заходів (якщо вони були вжиті).

Тільки у разі коли зазначені вище перевірки дають незадовільні результати, призначений орган повинен проводити випробування на шум, які залежно від досвіду призначеного органу можуть бути спрощені або повністю виконані відповідно до положень, визначених у додатку 3 до Технічного регламенту, для відповідного типу обладнання.

Згідно з другою процедурою призначений орган проводить або доручає проведення перевірок продукції через довільні інтервали часу. З метою перевірки відповідності продукції застосовним вимогам Технічного регламенту необхідно дослідити адекватний зразок готового обладнання, відібраний призначеним органом, та провести відповідні випробування, які визначені в додатку 3 до Технічного регламенту, або еквівалентні випробування. Перевірка продукції повинна охоплювати такі аспекти:

правильність та повнота маркування обладнання відповідно до вимог пункту 14 Технічного регламенту;

відповідність складеної декларації про відповідність вимогам пункту 11 Технічного регламенту.

Періодичність перевірок, що проводяться відповідно до наведених в цьому пункті процедур, визначається призначеним органом згідно з результатами попередніх оцінювань, у зв’язку з необхідністю моніторингу коригувальних заходів та подальшими вказівками щодо періодичності перевірок, які можуть бути надані на підставі річних обсягів виробництва та загальної надійності виробника щодо підтримання гарантованих значень. При цьому перевірка повинна проводитися не рідше одного разу на три роки.

У разі наявності сумнівів у достовірності технічної документації чи дотриманні технічної документації під час виробництва призначений орган повідомляє про це виробника або його уповноваженого представника.

У тих випадках, коли перевірене обладнання не відповідає положенням Технічного регламенту, призначений орган повідомляє про це відповідному органу державного ринкового нагляду.

1. Перевірка одиниці обладнання є процедурою оцінки відповідності, за допомогою якої виробник або його уповноважений представник гарантує та заявляє, що обладнання, для якого був виданий сертифікат відповідності, зазначений у пункті 4 цього додатка, відповідає вимогам Технічного регламенту шумового випромінювання у навколишнє середовище від обладнання, що використовується ззовні приміщень (далі - Технічний регламент). Виробник або його уповноважений представник наносить на обладнання знак відповідності технічним регламентам, доповнений інформацією згідно з вимогами пункту 14 Технічного регламенту, та складає декларацію про відповідність, зазначену в пункті 11 Технічного регламенту.

2. Заявка на проведення перевірки одиниці обладнання подається виробником або його уповноваженим представником до обраного ним призначеного органу з оцінки відповідності (далі - призначений орган).

Заявка повинна містити:

1) найменування та адресу виробника, а в разі подання заявки його уповноваженим представником - також найменування та адресу уповноваженого представника;

2) письмову заяву про те, що така сама заявка не була подана до жодного іншого призначеного органу;

3) технічну документацію, яка містить:

- загальний опис обладнання;

- комерційне найменування обладнання;

- тип, серії та номери обладнання;

- технічні дані, необхідні для ідентифікації обладнання та оцінки його шумового випромінювання, у тому числі (за потреби) схематичні креслення та описи і пояснення, необхідні для їх розуміння;

- посилання на Технічний регламент із зазначенням дати прийняття і номера постанови Кабінету Міністрів, якою він затверджений.

3. Призначений орган повинен:

дослідити, чи було обладнання виготовлене відповідно до технічної документації;

узгодити із заявником місце, в якому згідно з Технічним регламентом будуть проведені випробування на шум;

провести або доручити проведення необхідних випробувань на шум згідно з Технічним регламентом.

4. У разі коли обладнання відповідає положенням Технічного регламенту, призначений орган видає заявнику сертифікат відповідності за такою формою.

У разі коли призначений орган відмовляє у видачі сертифіката відповідності, він повинен надати докладне обґрунтування відмови.

5. Виробник або його уповноважений представник зберігає копії сертифіката відповідності разом з технічною документацією протягом 10 років з дня введення обладнання в обіг.

1. Цілковите забезпечення якості є процедурою оцінки відповідності, за допомогою якої виробник, що виконує обов’язки, зазначені в пункті 2 цього додатка, гарантує та заявляє, що обладнання відповідає вимогам Технічного регламенту шумового випромінювання у навколишнє середовище від обладнання, що використовується ззовні приміщень (далі - Технічний регламент). Виробник або його уповноважений представник наносить на кожну одиницю обладнання знак відповідності технічним регламентам, доповнений інформацією згідно з вимогами пункту 14 Технічного регламенту, та складає декларацію про відповідність, зазначену в пункті 11 Технічного регламенту.

2. Виробник повинен застосовувати схвалену систему управління якістю щодо розроблення, виробництва, кінцевого контролю та випробувань, зазначену в пункті 3 цього додатка, яка підлягає нагляду, встановленому в пункті 4 цього додатка.

3. Для оцінки системи управління якістю виробник подає заявку до призначеного органу з оцінки відповідності (далі - призначений орган) за своїм вибором.

Заявка повинна містити:

1) всю необхідну інформацію для передбаченої категорії продукції, зокрема технічну документацію на все обладнання, що вже перебуває на етапі проектування чи виробництва, яка повинна містити такі відомості:

- найменування та адресу виробника або його уповноваженого представника;

- загальний опис обладнання;

- марку обладнання;

- комерційне найменування обладнання;

- тип, серії та номери обладнання;

- технічні дані, необхідні для ідентифікації обладнання та оцінки його шумового випромінювання, у тому числі (за потреби) схематичні креслення та описи і пояснення, необхідні для їх розуміння;

- посилання на Технічний регламент із зазначенням дати прийняття і номера постанови Кабінету Міністрів, якою він затверджений;

- протокол випробувань за результатами вимірювань шуму, що проводяться відповідно до положень Технічного регламенту;

- застосовані технічні засоби та результати оцінювання невизначеностей, обумовлених відхиленнями в процесі виробництва, а також їх зв’язок з гарантованим рівнем звукової потужності;

- копію декларації про відповідність;

2) документацію, що стосується системи управління якістю.

4. Система управління якістю повинна забезпечувати відповідність продукції вимогам технічних регламентів, що застосовуються до неї.

Усі елементи, вимоги та положення, прийняті виробником, повинні бути задокументовані у вигляді систематизованих і впорядкованих заходів, процедур і письмових інструкцій.

Документація щодо функціонування системи управління якістю повинна забезпечувати однозначне тлумачення процедур і заходів, а саме програм якості, планів, настанов і протоколів.

5. Документація щодо функціонування системи управління якістю повинна містити опис:

цілей системи управління якістю, організаційної структури, відповідальності та повноважень керівництва щодо розроблення та забезпечення якості продукції;

технічної документації, що повинна бути складена для кожного виду продукції та мати інформацію, встановлену в пункті 3 цього додатка, для зазначених технічних документів;

методів контролю та перевірки проекту, процесів і системних дій, що будуть застосовуватися під час розроблення продукції, що відноситься до категорій обладнання;

методів виробництва, контролю якості та забезпечення якості, процесів і системних дій, що будуть використовуватися;

перевірок і випробувань, що будуть проводитися перед початком виробництва, а також у ході виробництва і після нього, та частоти їх проведення;

протоколів (записів) щодо якості (звітів про інспектування, даних випробувань і калібрувань, звітів про кваліфікацію відповідного персоналу тощо);

засобів моніторингу, що дають змогу контролювати досягнення необхідної якості проектування та продукції, ефективне функціонування системи управління якістю.

Призначений орган повинен оцінити систему управління якістю, щоб визначити, чи відповідає вона вимогам, зазначеним у пункті 4 цього додатка. Відповідність системи управління якістю вимогам ДСТУ EN ISO 9001 надає презумпцію відповідності такій системі вимогам, зазначеним у цьому пункті.

До складу групи аудиторів з перевірки системи управління якістю повинна входити принаймні одна особа, яка має досвід оцінювання технології виготовлення того типу обладнання, що повинно вироблятися.

Процедура оцінки повинна включати перевірку на підприємстві виробника.

Результати оцінки системи управління якістю повинні бути повідомлені виробнику. Таке повідомлення повинно містити висновки експертизи та обґрунтоване рішення щодо оцінки.

6. Виробник повинен дотримуватися вимог, передбачених схваленою системою управління якістю, та підтримувати її в адекватному та ефективному стані.

Виробник або його уповноважений представник повинен повідомляти призначеному органу, який схвалив систему управління якістю, про будь-яку заплановану зміну до неї.

Призначений орган оцінює запропоновані зміни та приймає рішення про спроможність модифікованої системи управління якістю відповідати вимогам, зазначеним у пункті 4 цього додатка, або про необхідність проведення повторної оцінки.

Він повинен повідомити в письмовій формі виробнику про своє рішення. Таке повідомлення повинно містити результати оцінювання та обґрунтування рішення.

7. Метою нагляду є пересвідчення в тому, що виробник належним чином виконує зобов’язання відповідно до схваленої системи управління якістю.

8. Виробник забезпечує призначеному органу доступ до місць розроблення, вироблення, кінцевого контролю, випробувань і зберігання обладнання та повинен забезпечувати його всією необхідною інформацією, такою як:

документація щодо функціонування системи управління якістю;

протоколи (записи) щодо якості, передбачені тією частиною системи управління якістю, яка стосується проектування (результати аналізів, розрахунків, випробувань тощо);

протоколи (записи) щодо якості, передбачені тією частиною системи управління якістю, яка стосується виробництва (звіти про інспектування, дані випробувань і калібрувань, звіти про кваліфікацію відповідного персоналу тощо).

9. Призначений орган повинен проводити періодичні перевірки, щоб пересвідчитися, що виробник підтримує в належному стані та застосовує систему управління якістю, та надавати виробнику звіт про перевірку.

10. Крім того, призначений орган може проводити додаткові перевірки виробника без попередження. Під час таких відвідувань призначений орган може в разі необхідності проводити випробування або вимагати їх проведення для перевірки належного функціонування системи управління якістю. Призначений орган повинен надати виробнику звіт про відвідування та, якщо були проведені випробування, - протокол випробувань.

11. Виробник повинен зберігати доступною для відповідних органів державного ринкового нагляду протягом 10 років від дати вироблення останньої одиниці обладнання:

документацію, зазначену в пункті 3 цього додатка;

зміни, зазначені в абзаці другому пункту 6 цього додатка;

рішення і звіти призначеного органу, зазначені в останньому абзаці пункту 6, пунктах 9 і 10 цього додатка.

12. Кожен призначений орган повинен інформувати інші призначені органи про видані або скасовані ним документи щодо схвалення системи управління якістю.

1. Призначений орган з оцінки відповідності, його керівник і персонал, відповідальні за проведення перевірок, не повинні бути розробником, виробником, постачальником або монтажником обладнання, яке вони перевіряють, а також уповноваженим представником будь-якої з цих сторін. Вони не повинні залучатися безпосередньо або як уповноважені представники до розроблення, виготовлення, реалізації чи технічного обслуговування такого обладнання. Однак це не повинно виключати можливості обміну технічною інформацією між виробником і призначеним органом з оцінки відповідності.

2. Призначений орган з оцінки відповідності та його персонал повинні проводити оцінювання та перевірки з найвищим рівнем професійної добросовісності та технічної компетентності, бути вільними від будь-якого тиску та заохочень, зокрема фінансових, що можуть впливати на їх оцінювання чи результати перевірок, особливо з боку осіб або груп осіб, які заінтересовані в результатах перевірок.

3. Призначений орган з оцінки відповідності повинен мати у своєму розпорядженні необхідний персонал та необхідні засоби, що дозволять йому належним чином виконувати технічні та адміністративні завдання, пов’язані з перевірками та наглядом. Він також повинен мати доступ до обладнання, необхідного для проведення особливих перевірок.

4. Персонал, відповідальний за перевірки, повинен мати:

належну технічну та професійну підготовку;

задовільні знання вимог щодо оцінювання технічної документації;

задовільні знання вимог щодо випробувань, які він проводить, і відповідний досвід проведення таких випробувань;

вміння складати сертифікати, звіти та протоколи, необхідні для засвідчення достовірності проведених випробувань.

5. Повинна бути гарантована неупередженість персоналу, що проводить перевірки. Винагорода цього персоналу не повинна залежати від кількості проведених випробувань або результатів таких випробувань.

6. Персонал призначеного органу з оцінки відповідності повинен бути зобов’язаний зберігати професійну таємницю щодо всієї інформації, одержаної під час виконання завдань згідно з Технічним регламентом шумового випромінювання у навколишнє середовище від обладнання, що використовується ззовні приміщень, крім взаємодії з органами виконавчої влади відповідно до законодавства.

Доповнити перелік пунктом 15-1 такого змісту: