6) облаштування автомобільних доріг загального користування, включаючи регіональні та місцеві дороги, інформаційними табло з позначенням туристичних об'єктів культурно-історичного значення, а також центрів сервісних послуг, відстані, схем і напрямів руху;
7) надання переваг у розвитку екологічно чистим видам автомобільного транспорту, запровадження механізму стимулювання використання альтернативних видів пального, зокрема, біопалива;
8) проведення реконструкції та капітального ремонту мостів відповідно до технічних норм щодо габаритів транспортних засобів та їх навантаження на вісь;
9) стимулювання інвестиційної активності у дорожньому будівництві на засадах ефективного та прозорого функціонування механізмів державно-приватного партнерства;
10) поліпшення стану автобусних станцій з метою створення належних умов для якісного обслуговування пасажирів та проведення благоустрою територій;
11) забезпечення регулярним пасажирським автобусним рухом усіх сільських населених пунктів;
12) забезпечення доступності транспортних послуг для осіб з обмеженими фізичними можливостями шляхом впровадження квот на придбання перевізниками автотранспорту, пристосованого до потреб цієї категорії пасажирів.
2. Розширення сфери послуг міського електротранспорту, що сприятиме зменшенню екологічного навантаження на довкілля шляхом відведення частини пасажиропотоку з автомобільного транспорту.
Завдання:
1) забезпечення умов для користування послугами електротранспорту громадянами з обмеженими можливостями;
2) запровадження соціальних карток для надання послуг електротранспорту пільговим категоріям населення;
3) сприяння забезпеченню беззбиткового функціонування підприємств шляхом вирішення питань щодо повного відшкодування втрат підприємств від безоплатного перевезення окремих категорій громадян;
4) підвищення якості технічного обслуговування і ремонту об'єктів міського електротранспорту, впровадження заходів з енергозбереження, оптимізації обсягів надання транспортних послуг та збільшення експлуатаційної швидкості рухомого складу на маршрутах;
5) уточнення схем розвитку міського пасажирського транспорту та схем організації руху з метою збільшення обсягу пасажирських перевезень міським електротранспортом;
6) запровадження додаткових послуг електротранспорту шляхом відкриття спеціалізованих екскурсійних, прогулянкових та спеціалізованих розважальних маршрутів.
3. Розвиток залізничного транспорту, що задовольнить потреби у пасажирських і вантажних перевезеннях територією Кіровоградської області, сприятиме інтеграції мережі залізничних шляхів області до європейських та інших мереж, дозволить послабити екологічне навантаження на довкілля шляхом переключення частини перевезень з автомобільного на більш дешевий і екологічний електричний залізничний транспорт.
Завдання:
1) сприяння створенню організаційно-правових умов для функціонування в регіоні приватних операторських компаній, що будуть утворені внаслідок розмежування господарських функцій і функцій державного управління на залізничному транспорті;
2) здійснення реконструкції станційної інфраструктури на умовах державно-приватного партнерства;
3) сприяння власникам об'єктів залізничного транспорту (в т.ч. промислового) у забезпеченні закупівлі нового рухомого складу, модернізації рейкового господарства, будівництва нових об'єктів залізничного транспорту на лізингових засадах;
4) забезпечення координації перевезень залізничним та автомобільним транспортом з метою максимізації доступності послуг залізничного транспорту для мешканців усіх районів області, налагодження човникового автобусного сполучення «Кіровоград-Знам'янка», снихронізованого з розкладом залізниці.
4. Розвиток авіаційного транспорту, що сприятиме розширенню географічної структури зовнішньоекономічної діяльності регіону та збільшенню експорту послуг авіаційного транспорту.
Завдання:
1) завершення будівництва злітно-посадкової смуги аеропорту «Кіровоград» та розбудова наземної інфраструктури авіаційного транспорту;
2) сприяння розвитку нових пасажирських транспортних ліній між м.Кіровоград та містами України та інших країн світу;
2) сприяння вирішенню питання щодо надання аеропорту м. Кіровоград статусу міжнародного та створенню інфраструктури розвитку малої авіації для міжрегіонального сполучення, господарських послуг, туристичного обслуговування, надання невідкладних послуг (у т.ч. МНС) тощо.
5. Розвиток річкового транспорту з метою зниження рівня техногенного навантаження транспорту на довкілля, підвищення якості, безпеки та ефективності перевезень.
Завдання:
1) збільшення вантажних та пасажиропотоків внутрішніми водними шляхами області, розширення географії надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів;
2) активізація роботи у напрямку залучення інвестицій у розбудову інфраструктури річкового транспорту;
3) сприяння відновленню та розвитку пасажирських та вантажних перевезень річковим транспортом у м. Світловодську та Онуфріївському районі, а також прогулянкових маршрутів та круїзного туризму;
4) сприяння залученню коштів приватних інвесторів до будівництва річкової транспортної інфраструктури;
5) сприяння розширенню географії надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів шляхом активної участі представників місцевих органів виконавчої влади та бізнесу у міжнародних виставкових заходах, транспортних форумах, конференціях і семінарах;
6) розвиток елітних та інших видів відпочинку (яхт-клубів, рибальства та мисливства на воді) шляхом залучення іноземного та вітчизняного капіталу.
6. Реалізація транзитного потенціалу Кіровоградської області як потужного транспортного та промислового центру, розташованого в центральній частині території України на перехресті європейських та національних магістральних шляхів шляхом створення умов для безперешкодного транзитного переміщення, логістичної обробки вантажів та оптимізації умов транзитних пасажирських перевезень.
Завдання:
1) залучення до транзитних маршрутів територією області водного транспорту шляхом будівництва об'єктів портової інфраструктури;
2) сприяння розвитку транзитних логістичних центрів та вантажних контейнерних терміналів на пріоритетних напрямах транзитного руху і маршрутах транзитних поїздів;
3) сприяння розвитку змішаних (залізнично-водних, залізнично-автомобільних) вантажних та пасажирських перевезень;
4) сприяння у розбудові об'єктів обслуговуючої інфраструктури у напрямках міжнародних транспортних коридорів, що розташовані на території Кіровоградської області та передбачені міжнародними програмами їх перспективного розвитку;
5) сприяння реалізації інвестиційних проектів щодо будівництва причалів, вантажного та пасажирського комплексів, а також під'їзних залізничних колій у м. Світловодську для розвитку змішаних залізнично-водних (інтермодальних та комбінованих) перевезень на умовах державно-приватного партнерства;
6) створення єдиного інформаційного простору транспортно-дорожнього комплексу на основі впровадження сучасних інформаційних та управлінських систем;
7) сприяння здійсненню підготовки спеціалістів у сфері транспортного забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків, зокрема, шляхом навчання обдарованої молоді із знанням іноземних мов за кордоном у вищих навчальних закладах за фінансової підтримки провідними компаніями регіону, меценатами, інвесторами.
Очікувані результати:
1) розвиток економічної структури регіону у напрямі випереджальної динаміки розвитку транспортної сфери;
2) підвищення конкурентоспроможності продукції підприємств регіону внаслідок зменшення транспортних витрат, спрощення її доставки на внутрішній український та на зовнішні ринки;
3) розвиток туристичного потенціалу регіону шляхом розроблення і використання нових маршрутів з міжнародного та внутрішнього туризму;
4) розвиток середнього та малого бізнесу, створення нових робочих місць у транспортній та супровідних галузях.
4. Розвиток сучасної індустрії послуг як основи постіндустріального поступу
Мета: інтенсифікація розвитку регіонального ринку послуг, підвищення рівня їх доступності, безпеки та якості. Удосконалення системи житлово-комунальних послуг і приведення їх у відповідність до європейських стандартів; розвиток послуг сфери торгівлі, впровадження нових стандартів обслуговування споживчого ринку та дієвого захисту прав споживачів; комплексний розвиток ринку рекреаційних і туристичних послуг, у т. ч. «зеленого туризму». Формування ринку послуг зв'язку та інформаційних технологій як підґрунтя для підвищення прозорості прийняття управлінських рішень, активного залучення громадськості до розбудови регіонального економічного комплексу постіндустріального спрямування.
Стан і ресурсний потенціал
Житловий фонд Кіровоградської області станом на 01 січня 2012 року складався з 311 тис. житлових будинків та гуртожитків загальною площею 24710 тис. кв. м, житловою площею 16194 тис. кв.м. Структура житлового фонду за формами власності складається з об'єктів: приватної власності (96,2 %), комунальної (3,0 %) та державної (0,8 %) Технічний стан основних фондів житлового фонду області та сфери ЖКГ свідчить про посилення тенденції до їх стрімкого фізичного та морального зношування.
Централізованим водопостачанням забезпечено населення всіх 12 міст області та 27 селищ міського типу, що складає 97,4 % загальної їх кількості, або понад 647,8 тис. осіб. Із 1003 сільських населених пунктів області забезпечено централізованим водопостачанням 25 %.
Із 21 адміністративного району 13 районів використовують для питного водопостачання підземні води, 7 районів - змішане водопостачання. У межах області розвідані та затверджені Державною комісією із запасів підземних вод 14 родовищ на 34 ділянках в 11 адміністративних районах. Основним джерелом водопостачання міст обласного значення та притрасових населених пунктів, у яких проживає близько 500 тис. жителів та зосереджено 70 % виробничого потенціалу Кіровоградщини, є районний водопровід «Дніпро Кіровоград», яким забезпечується забір, очистка та подача води з Кременчуцького водосховища споживачам на відстань до 120 км.
48,7 % водопровідних мереж знаходяться в аварійному та ветхому стані. Внаслідок цього втрати питної води у водопровідно-каналізаційних мережах в цілому по області склали 37,6 %.
Централізованими системами каналізації забезпечені 43,3 % населення області (у середньому в Україні - 24,5 %). При цьому в аварійному та ветхому стані перебуває 40,8 % від загальної кількості каналізаційних (комунальних) мереж. У області амортизовано понад 70 % технологічного та енергетичного обладнання об'єктів каналізаційного господарства.
Підприємствами комунальної теплоенергетики області експлуатується 62 котельні. З 218 установлених котлів 114 експлуатуються понад 20 років, 45 котлів є застарілими та малоефективними з коефіцієнтом корисної дії нижче 82 %. 80,7 км теплових мереж перебувають у ветхому, аварійному стані та амортизовані, через що щорічні втрати теплової енергії складають близько 12 %. За останні 4 роки в області активізувалася робота щодо реконструкції та будівництва нових котелень зі встановленням нових видів котлів та контактних водонагрівачів з ККД понад 92 %, виконання робіт із заміни теплових мереж, у тому числі на попередньо ізольовані.
Станом на 2010 рік газифіковано 928 населених пунктів області з 1030.
В області обліковуються 304 сміттєзвалища, під які відведено земельні ділянки площею 353,6 га. Майже всі сміттєзвалища потребують невідкладної реконструкції, а відпрацьовані - рекультивації.
Ресурсне забезпечення сфери торгівлі, обслуговування та захисту прав споживачів у регіоні відповідає вимогам стабільного надання якісних послуг у цій сфері. У сфері торгівлі створюється майже 14 % валового регіонального продукту. Задоволення потреб споживачів області у товарах та продукції забезпечується через 789 магазинів підприємств юридичних осіб, 416 закладів ресторанного господарства підприємств юридичних осіб, 72 ринки, 185 напівстаціонарних об'єктів торгівлі, 217 АЗС та 578 об'єктів аптечної мережі.
Кіровоградщина - унікальний своїм історико-культурним середовищем край, має усі передумови для стабільного розвитку туристичної та рекреаційної сфери.
Територія області - історично зумовлений центр української національної культури і мистецтва, що став колискою першого професійного українського театру, заснованого корифеями сцени М.Кропивницьким та І.Тобілевичем (І.Карпенком - Карим), чиї творчі традиції засвоїли й розвинули у театральному мистецтві - Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім.М.Л.Кропивницького.
Надання культурно-дозвіллєвих, мистецьких, інформаційних та освітніх послуг населенню здійснюють понад 1 200 закладів культури і мистецтв області, до складу яких входять бібліотеки, заклади культури клубного типу, музеї, театрально-видовищні заклади, вищі заклади освіти І-ІІ рівнів акредитації, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, обласний центр народної творчості.
На території області розташована Хресто-Воздвиженська церква-усипальниця родини Раєвських, відпочинково-туристичний комплекс «Кіровоградський дендропарк», унікальні пам'ятки природи «Монастирище», «Каскади» та інші.
Рекреаційні можливості Кіровоградщини забезпечують санаторно-курортні та оздоровчі заклади різних форм власності: у м. Олександрії - санаторій «Дружба» (гінекологічного спрямування); Новоукраїнський район, с. Піддубне - санаторій «Гусарське урочище» (мінеральна вода, що у комплексі із сучасним лікуванням сприяє інтенсивному очищенню нирок, печінки, а також оновленню клітин крові). На березі Дніпра, біля Кременчуцького водосховища, розташовані пансіонати м.Світловодська «Славутич»; туристична база «Дніпро» та багато інших туристично-оздоровчих закладів. В екологічно чистих зонах області на берегах річок і водойм розташовані дитячо-оздоровчі табори (у т. ч. «Бригантина», «Хвиля», «Чайка», «Колосок»; турбаза сімейного відпочинку «Лісова пісня» та інші). В цілому, на території Кіровоградської області розташовано 83 бази відпочинку для різних вікових категорій, видів і способів відпочинку різної відомчої приналежності та форми власності, 12 оздоровчих закладів, близько 50 агросадиб.
Мережа суб'єктів туристичної діяльності області становить 68 підприємств приватної форми власності: 8 туроператорів та 60 турагентів. Послуги туристам надають 36 готельних господарств і туристично-оздоровчих комплексів Кіровоградщини.
Кіровоградщина - регіон надзвичайно багатий на пам'ятки та об'єкти культурної спадщини, з яких понад шість тисяч перебуває під охороною держави, в тому числі - 23 національного значення. Якісно виділяють Кіровоградщину серед інших регіонів країни стоянки кам'яної доби, поселення трипільської культури, величні кургани, давні мегалітичні споруди, унікальні пам'ятки архітектури та садово-паркового мистецтва, достойні поваги та шани братські могили воїнів-визволителів.
Основні проблеми, що потребують вирішення:
1) незадовільний технічний стан житлового фонду, систем водопостачання, водовідведення, теплових мереж і котелень через високий ступінь зношеності основних фондів, що призводить до значних втрат теплової енергії, збільшення собівартості послуг ЖКГ, зростання непродуктивних витрат фізичних і юридичних осіб на їх оплату;
2) нерозвиненість сучасних форм ефективного управління житлом, недооцінка задіяння потенціалу створення ОСББ;
3) низький рівень санітарного благоустрою житлового фонду жителів сільських територій, забезпечення сільських жителів області упорядкованим житлом;
4) нерівномірність доступу населення регіону до послуг торгівлі та побутового обслуговування (особливо у сільській місцевості), неналежний рівень організації торговельного обслуговування населення на об'єктах дрібно-роздрібної торгівлі, на ринках, підприємствах торгівлі у сільській місцевості;
5) недостатній рівень розвитку оптової торгівлі в регіоні (біржової торгівлі, регулярного функціонування оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо);
6) використання не в повній мірі природно-заповідних і природно-паркових зон, об'єктів культурної та історичної спадщини, інших туристично-рекреаційних ресурсів (об'єктів) області, призводить до недооцінки ролі туристично-рекреаційної сфери для потенційного економічного зростання економіки регіону;
7) незадовільний стан об'єктів історико-культурної, архітектурної спадщини, закладів та об'єктів культури та неналежний рівень охорони історико-культурної спадщини, природно-ресурсного потенціалу області;
8) невикористання потенційних можливостей басейну річок Дніпро та Південний Буг для розвитку туристично-рекреаційної сфери, розвитку сучасних різновидів водного та спортивного туризму;
9) недостатній рівень використання об'єктів культурної спадщини у туристичній галузі регіону;
10) невідповідність наявного рівня сервісу обслуговування клієнтів у сфері надання рекреаційних і туристичних послуг суб'єктами підприємництва, що працюють у галузі організації відпочинку, екскурсій та туристичних пасажирських перевезень європейським стандартам якості та безпеки;
11) тінізація послуг туристично-рекреаційного комплексу, що призводить до втрати місцевим бюджетом значної частки потенційних доходів та послаблює можливості розвитку туристично-рекреаційної та супутньої інфраструктури області;
12) нерівномірність забезпечення телекомунікаційними послугами та обмеженість доступу користувачів до загальнодоступних телекомунікаційних послуг, зокрема у сільській місцевості;
13) накопичення системних екологічних проблем, що загрожують безпеці життєдіяльності мешканців та гостей Кіровоградщини;
14) наявність проявів корупції у процесі надання публічних послуг;
15) наявність порушень щодо порядку, строків надання публічних послуг, відсутність єдиних вимог до стандарту надання публічних послуг і порядку його розроблення;
16) низький рівень використання сучасних технологій (ресурсів інформаційно-комунікаційного простору) державними службовцями та посадовими особами місцевого самоврядування у процесі надання публічних послуг і залучення громадськості до обговорення та вирішення нагальних проблем місцевого і регіонального розвитку;
17) складна криміногенна ситуація та поширення проявів асоціальної поведінки у суспільстві (наркоманія, алкоголізм), у т. ч. серед молоді сільських, периферійних територій, як наслідок - недостатній рівень гарантування безпеки громадян (мешканців та гостей регіону).
Стратегічні пріоритети та завдання з їх реалізації
1. Стимулювання технічної і технологічної модернізації, підвищення ресурсоефективності сфери ЖКГ, здійснення технічного переоснащення основних фондів у житлово-комунальній сфері відповідно до вимог світових стандартів, гармонізованих зі стандартами Євросоюзу:
Завдання:
1) організація ефективного управління у сфері виробництва та надання житлово-комунальних послуг відповідно до сучасних умов, на основі застосування новітніх підходів та методів управління;
2) створення на регіональному рівні Центру сприяння й підтримки розвитку для надання консультаційної, інформаційної, правової, фінансової підтримки функціонування інститутів ОСББ;
3) створення сприятливого інвестиційного середовища для залучення інвестиційних ресурсів (у т. ч. через передачу об'єктів житлово-комунального господарства в оренду, концесію та на умовах державно-приватного партнерства) для потреб технічного переоснащення (модернізації) підприємств житлово-комунального господарства, розвитку сучасних об'єктів комунальної інфраструктури на засадах енерго- та ресурсоощадження й екологічності;
4) сприяння створенню фондів для спільного фінансування державою та ОСББ першого капітального ремонту житлового будинку;
5) впорядкування житлово-комунальної інфраструктури населених пунктів, зокрема малих міст, сільських населених пунктів;
6) налагодження якісного водопостачання для споживачів питної води, гарантування стабільної роботи ОКВП «Дніпро Кіровоград»;
7) поетапне оснащення всіх споживачів житлово-комунальних послуг приладами обліку витрачання води й енергії;
8) впровадження енергозберігаючих технологій вуличного освітлення;
9) обладнання дитячих майданчиків, їх озеленення та освітлення, гарантування безпеки дітей;
10) упровадження енергозберігаючих технологій у сфері тепло- та водопостачання;
11) запровадження загальнообласної системи відшкодування відсотків за кредитами населенню, що надаються на здійснення робіт з тепло/енергозбереження;
12) проведення із залученням представників міжнародних організацій енергетичного аудиту житлово-комунальної та соціальної сфер області, створення на його основі та забезпечення реалізації комплексної програми енергозбереження;
13) систематичне ведення роз'яснювальної роботи, популяризація серед населення заходів з енергозбереження, підвищення ефективності енергоспоживання, переходу на використання альтернативної (відновлювальної) енергетики;
14) розвиток геліоенергетики за рахунок поширення промислового застосування сонячних колекторів та сонячних батарей для підігріву води та освітлення територій;
15) упровадження практики створення приватних спеціалізованих підприємств для збирання, переробки, утилізації та видалення твердих побутових відходів;
16) забезпечення підприємств житлово-комунального господарства сучасною технікою для вивезення/утилізації твердих побутових відходів з дотриманням екологічних стандартів.
2. Забезпечення стабільного розвитку туристично-рекреаційного комплексу, що сприятиме збільшенню частки туристично-рекреаційного сектору у ВДВ регіону, диверсифікації потенціалу розвитку територій (насамперед сільських).
Завдання:
1) проектування та створення туристичного бренду Кіровоградської області, всебічна інформаційна підтримка його просування на внутрішньому та зовнішньому ринках туристично-рекреаційних послуг;
2) розвиток у регіоні туристичної інфраструктури (облаштування місць короткочасного відпочинку для туристів; якісного сервісу на об'єктах обслуговування - стоянках автомобільного транспорту, у кемпінгових зонах уздовж магістральних автошляхів та поблизу популярних об'єктів природно-заповідного фонду, під'їздів до туристичних об'єктів);
3) розвиток мережі доступних засобів тимчасового розміщення, зокрема молодіжних міні-готелів, хостелів, агросадиб;
4) сприяння розвитку перспективних напрямків туризму, зокрема екстремального, культурно-пізнавального, мисливського та рибальського, релігійного, спортивно-оздоровчого та ін.;
5) розробка туристично-екскурсійних маршрутів області, до яких входитимуть найбільш привабливі пам'ятки історії, архітектури, заповідні зони області, за різноманітними тематиками культурно-пізнавального, оздоровчого, релігійного, спортивного та інших напрямків;
6) стимулювання та підтримка розвитку перспективних історико-культурних, історико-архітектурних, природо-ландшафтних та інших об'єктів сфери культури регіону, включення їх до туристичних маршрутів Кіровоградщини;
7) створення сприятливих умов для залучення інвестицій, впровадження інвестиційних та інноваційних проектів, спрямованих на розвиток туристичної інфраструктури, підтримку середнього та малого бізнесу у туристичній сфері (зокрема у сільській місцевості);
8) проведення комплексної рекламної кампанії щодо туристично-рекреаційних можливостей регіону та кращих пропозицій туристичних компаній Кіровоградської області; у всеукраїнському та міжнародному медіа-просторі;
9) підтримка привабливих для інтерактивного залучення туристів народних промислів; проведення обстеження населених пунктів з метою визначення перспективних територій для розвитку сільського («зеленого») туризму;
10) комплексний розвиток інфраструктурного забезпечення рекреаційної сфери області, недопущення звуження рекреаційних територій;
11) сприяння залученню інвестицій для комплексного розвитку рекреаційної сфери регіону;
12) заохочення кооперації у сфері освоєння та пропозиції туристично-рекреаційних послуг на міжрегіональному рівні, зокрема - формування міжобласних туристичних маршрутів, освоєння рекреаційних можливостей р. Дніпро тощо;
13) стимулювання розвитку сфери рекреації та туризму на місцевому рівні, формування підрозділів з питань туризму у структурі виконкомів рад і райдержадміністрацій;
14) створення системи контролю за якістю менеджменту в туристично-рекреаційній сфері області, розроблення критеріїв якості та системи оцінювання.
3. Реалізація заходів з охорони культурної спадщини
Завдання:
проведення повної інвентаризації та паспортизації пам'яток культурної спадщини області;
дослідження, реабілітація, музеєфікація, пристосування та облаштування найбільш вагомих пам'яток і об'єктів культурної спадщини;
проведення ремонтно-реставраційних робіт на пам'ятках та об'єктах культурної спадщини;
створення обласного центру пам'яткоохоронних досліджень, як дієвого органу з реалізації практичних заходів з охорони культурної спадщини, в т.ч.: паспортизації та інвентаризації, археологічних досліджень об'єктів культурної спадщини на території області;
проведення пам'яткоохоронних досліджень на об'єктах культурної спадщини із залученням зарубіжних фахівців на основі реалізації грантових програм у т.ч. із залученням коштів приватних (вітчизняних та іноземних) інвесторів та меценатів на основі державно-приватного партнерства;
створення рекреаційної інфраструктури на територіях та навколо пам'яток культурної спадщини, пристосування їх до туристських потреб, включення до національних та міжнародних туристичних маршрутів;
забезпечення підтримки та подальшого розвитку діючих заповідників "Хутір Надія", "Родина Раєвських" та створення нових заповідників "Старий Єлисавет" (м.Кіровоград), історико-культурного заповідника на основі пам'яток трипільської культури, золотоординського часу та Великої Вітчизняної війни (Новоархангельський район)
залучення засобів мас-медіа до інформування та популяризації найкращих пам'яток культурної спадщини області за якими ідентифікуватиметься Кіровоградщина, як центрально-український регіон;
залучення до збереження пам'яток культурної спадщини учнівської та студентської молоді, громадських та волонтерських організацій.
4. Розвиток регіонального ринку інформаційних і комунікаційних послуг як підґрунтя підвищення якості життя населення регіону, насамперед віддалених і депресивних територій.
Завдання:
1) збереження високих темпів розвитку інфраструктури зв'язку, вдосконалення мережі телекомунікацій, поштового зв'язку, створення сприятливих умов доступу широких верств населення до світових інформаційних ресурсів;
2) проведення технічного переоснащення, створення теле- та радіомереж обласної державної телерадіокомпанії із забезпеченням повного покриття територій, підвищення рейтинговості програм;
3) відновлення книготорговельної мережі та збільшення нормативів мінімального забезпечення громадян книготорговельною продукцією;
4) сприяння створенню громадських засобів масової інформації, спрямованих на виконання завдань територіального маркетингу: створення позитивного іміджу Кіровоградщини, всебічне інформування вітчизняної та міжнародної громадськості про перспективи розвитку регіону;
5) створення єдиного інформаційного інтернет-порталу комунальних друкованих засобів масової інформації області, створення веб-сайтів міських і районних комунальних газет;
6) створення вузлів доступу до мережі Інтернет у всіх районних центрах області та можливості розвитку інформатизації у сільській місцевості;
7) модернізація телеінформаційних мереж і забезпечення доступу до мережі Інтернет у навчальних закладах області;
8) реалізація значущих видавничих проектів місцевих авторів через активне залучення регіону до виконання державної програми «Українська книга».
5. Удосконалення системи надання публічних послуг та активізація співпраці місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства.
Завдання:
1) гарантування порядку, доступності, строків, єдиних вимог щодо стандартів надання публічних послуг для всіх жителів регіону (у т. ч. для жителів сільських та віддалених територій);
2) подальший розвиток системи електронного врядування, електронної реєстрації та баз даних щодо споживачів публічних послуг, усунення на цій основі підстав для корупційних дій під час надання публічних послуг;
3) комп'ютеризація роботи місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, повний перехід до системи електронного документообігу;
4) впровадження заходів щодо підвищення кваліфікаційного рівня представників місцевих органів влади;
5) участь регіону у формуванні об'єднаної загальнонаціональної мережі центрів надання публічних (адміністративних) послуг, дозвільних центрів на основі використання потенціалу сучасних інтернет-технологій;
6) забезпечення відкритості публічного врядування та налагодження дієвого зворотного зв'язку органів влади з громадськістю щодо звернень жителів області та громадських організацій з приводу вирішення актуальних питань місцевого (регіонального) розвитку;
7) залучення потенціалу інститутів громадянського суспільства для розвитку економічної ініціативи на місцях, залучення громадськості та місцевих жителів до вирішення нагальних питань соціально-економічного розвитку, забезпечення благоустрою території та поліпшення безпеки та якості життя у регіоні;
8) сприяння проведенню громадських експертиз діяльності місцевих органів виконавчої влади, громадських антикорупційних експертиз нормативно-правових актів.
6. Сприяння комплексному розвитку сфери культури в регіоні
Завдання:
1) здійснення комплексу заходів щодо паспортизації та реставрації пам'ятників історико-культурної спадщини, історико-архітектурних, природно-ландшафтних та інших об'єктів сфери культури регіону, забезпечення їх доступності для мешканців та гостей регіону;
2) проведення реконструкції та реставрації, ремонту та подальшого розвитку пам'яток архітектури, історії та культури, у т. ч. із залученням коштів приватних (вітчизняних та іноземних) інвесторів, спонсорів та на основі державно-приватного партнерства;
3) підтримка розвитку та збереження об'єктів культури у сільській місцевості;
4) підтримка розвитку фестивального та конкурсного руху в регіоні;
5) проведення археологічних досліджень об'єктів стародавньої історії у регіоні, у т. ч. із залученням зарубіжних фахівців, на основі реалізації грантових програм;
6) розвиток народного мистецтва через надання різноманітних форм його організаційної, управлінської, рекламно-інформаційної та фінансової підтримки;
7) підтримка творчих особистостей регіону та їх ініціатив, спрямованих на розвиток культури та мистецтва через реалізацію заходів щодо започаткування та нагородження лауреатів обласними преміями, впровадження практики матеріально-фінансового заохочення видатних діячів культури області;
8) сприяння забезпеченню професійним кадровим складом закладів культури Кіровоградщини, у тому числі в сільській місцевості, закріпленню молодих спеціалістів у сільських закладах шляхом забезпечення їх житлом та гідною оплатою праці;
9) запровадження систематичної виховної роботи (у т. ч. серед молоді) щодо забезпечення патріотичного виховання, любові до рідного краю, рідної мови, виховання почуття національної ідентичності та гордості за Кіровоградщину та Україну;
10) створення телевізійних програм і радіопрограм, спрямованих на виховання у населення найкращих людських рис, популяризації культурних надбань і принципів моральної поведінки людини;
11) забезпечення діяльності бібліотечних установ: поповнення книжкових фондів, насамперед українською мовою, передплата періодичних видань, забезпечення комп'ютерами та оргтехнікою районних, міських та сільських бібліотек, автоматизація бібліотечних процесів.
7. Налагодження систематичної роботи щодо забезпечення екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища як основи безпеки життєдіяльності жителів регіону.
Завдання:
1) розроблення та затвердження місцевого плану дій з охорони навколишнього природного середовища;
2) будівництво спеціалізованого полігону для зберігання та/або захоронення накопичених на території області промислових відходів;
3) реконструкція існуючих у регіоні сміттєзвалищ ТПВ;
4) налагодження у містах області роздільного збирання побутових відходів;
5) організація будівництва поблизу великих населених пунктів заводів з переробки твердих побутових відходів;
6) вивезення з м. Кіровограда та інших населених пунктів регіону відвалів гірських порід та забалансової уранової руди для її подальшого безпечного захоронення;
7) забезпечення будівництва на промислових підприємствах споруд попереднього очищення стоків з упровадженням сучасних екологозберігаючих технологій;
8) проведення модернізації каналізаційних очисних споруд на підприємствах ЖКГ;
9) проведення заходів щодо очищення русел річок, збільшення водної пропускної спроможності річок області;
10) проведення берегоукріплення Кременчуцького водосховища для запобігання надзвичайних ситуацій техногенного характеру;
11) проведення заходів щодо модернізації інженерних мереж каналу «Дніпро Інгулець» і водогону «Дніпро Кіровоград»;
12) упровадження заходів з озеленення населених пунктів області;
13) збільшення лісистості області за рахунок територій, що внаслідок деградації землі вже не можуть використовуватися для сільськогосподарських робіт;
14) збільшення території об'єктів природно-заповідного фонду області, винесення їх меж на місцевість та створення регіональної екологічної мережі.
Очікувані результати:
1) активне здійснення реформи житлово-комунального господарства, формування на регіональному рівні сучасного, конкурентного ринку житлово-комунальних послуг;
2) легалізація всіх сфер торгівлі та сфери послуг, мінімізація проявів стихійної торгівлі у регіоні;
3) розвиток комплексу туристично-рекреаційної індустрії на основі наявного в регіоні місцевого ресурсного потенціалу;
4) формування на регіональному рівні засад інформаційного суспільства, підвищення інвестиційної привабливості інформаційної інфраструктури регіону;
5) впровадження електронного врядування;
6) підвищення якості та результативності діяльності інститутів громадянського суспільства;
7) формування активістської політичної культури, задіяння потенціалу активної громадянської позиції мешканців Кіровоградщини у процесі вирішення нагальних проблем суспільного та соціально-економічного розвитку регіону;
8) комплексна підтримка розвитку та популяризація культурної спадщини Кіровоградської області, її збереження для майбутніх поколінь;
9) зниження рівня екологічних ризиків завдяки організації системної роботи щодо утилізації відходів виробництва та споживання, ТПВ, відходів об'єктів діяльності сфери ЖКГ;
10) забезпечення мешканців населених пунктів області якісною питною водою;
11) підвищення безпеки життєдіяльності у регіоні.
5. Стабільний соціальний розвиток - запорука процвітання Кіровоградщини
Мета: упровадження раціональних форм організації життєдіяльності у праці, побуті, відпочинку, розвитку та відновленні особистості. Метою перетворень у соціальній сфері є формування комфортного та безпечного життєвого середовища людини.
Стан і ресурсний потенціал
Демографічна ситуація. Демографічна ситуація у Кіровоградській області характеризується стійкою депопуляцією, старінням населення, зменшенням частки працездатного населення.
Чисельність наявного населення області на 01 липня 2012 року, за оцінкою, становила 999,4 тис. осіб. За січень-червень 2012 р. вона скоротилася на 3023 особи, або на 6,1 особи у розрахунку на 1000 жителів. Порівняно із січнем-червнем 2011 року збільшилося число народжених на 374 дитини (на 7,5 %), одночасно зареєстровано зменшення числа померлих на 60 осіб (на 0,7 %). У віці до 1 року у січні-червні 2012 року померло 45 дітей (у січні-червні 2011 року - 62).
Зменшення чисельності населення області відбулося за рахунок природного скорочення (3247 осіб), водночас міграційний приріст становив 224 особи. Більшість міграційних процесів відбувалась у межах України. У міждержавній міграції 89,4 % прибулих в область становили іммігранти з країн СНД.
Частка осіб, вік яких старший за 60 років, становить 23,2 % (при середньому в Україні 21,2 %), натомість частка осіб, вік яких менший за працездатний (0 15 років), становить 15,2 % (при середньому рівні по Україні 15,4 %).
Ринок праці, безробіття і рівень доходів населення. Чисельність населення працездатного віку у Кіровоградській області становить 584,8 тис. осіб. Рівень зайнятості населення віком 15-70 років зріс з 56,9 % у 2010 році до 57,8 % у 2011році, працездатного віку - з 65,0 % до 66,6 % відповідно. Кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в Кіровоградській обласній службі зайнятості, станом на 01 липня 2012 року становила 14,7 тис. осіб. Офіційного статусу безробітних на зазначену дату набули 96,4 % незайнятих громадян, із них 68,8 % отримували допомогу по безробіттю. Кількість зареєстрованих безробітних станом на 01 липня 2012 року становила 14,2 тис. осіб.
Середньомісячна заробітна плата за січень-червень 2012 року в області склала 2326 грн., її розмір зріс проти відповідного періоду минулого року на 17,5 %. Відсутня заборгованість з виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери та підприємств сільського господарства. Реальний дохід у розрахунку на одну особу склав у 2011 році 17712,2 грн., що становить 83,4 % до середнього рівня по Україні.
Освіта. Станом на 01 січня 2012 року на території області налічується 520 дошкільних навчальних закладів, у т. ч. у сільській місцевості - 380. У населених пунктах зі складною демографічною ситуацією функціонує 76 навчально-виховних комплексів «загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад». Дошкільні навчальні заклади відвідують 29,4 тис. дітей, що становить 58 % від загальної кількості дітей до 6 років (у сільській місцевості - 38 %).
В області діє 48 освітніх округів. Функціонують 552 загальноосвітні навчальні заклади усіх форм власності, у яких навчається 91,4 тис. учнів. Нараховується 7 шкіл І ступеня, в яких навчається до 10 учнів (53,8 % від загальної кількості шкіл І ступеня), 76 шкіл І-ІІ ступенів, у яких кількість учнів менше 40 (55,8 %) і 141 шкіла I-III ступенів, у яких кількість учнів менше 100 (36,7 %). Всі малокомплектні загальноосвітні навчальні заклади розташовані в сільській місцевості. На одного вчителя у середньому припадає 8 учнів (у сільській місцевості - 5 учнів). Організовано підвезення до місця навчання й додому 99,2 % учнів, які проживають за межею пішохідної доступності, з них 79 % підвозяться шкільними автобусами. Кількість шкільних автобусів складає 182 одиниці.
Забезпечено роботу 8 навчальних закладів нового типу (6 гімназій та 2 ліцеї). Профільне навчання організовано у 156-ти загальноосвітніх навчальних закладах І ІІІ ступенів області, з них у сільській місцевості - у 69. У профільних класах навчається 6861 учень, з них у сільській місцевості - 1301 учень.
60,8 % загальноосвітніх навчальних закладів забезпечені проточною водою, внутрішніми санвузлами забезпечено 74,5 %. Рівень зношеності шкільних меблів складає 61 %.
Забезпеченість навчальними комп'ютерними комплексами загальноосвітніх навчальних закладів області становить 77,3 %. До мережі Інтернет підключено 79,1 % загальноосвітніх навчальних закладів.
Мережа вищих навчальних закладів становить 19 закладів І-ІV рівнів акредитації. Вищу освіту надають 6 вищих навчальних закладів ІІІ- ІV рівнів акредитації та 13 вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.
Професійно-технічними навчальними закладами області здійснюється підготовка за 65 професіями. Працевлаштування випускників за отриманою професією складає 88 %, а загальний рівень працевлаштування, що враховує продовження випускниками навчання у вищих навчальних закладах та їх призов до Збройних сил України, становить 95 %.
Працюють 52 позашкільні навчальні заклади, що дозволяє розвивати творчі і фізичні здібності 54,7% дітей шкільного віку за усіма напрямками позашкільної освіти.
Соціальний захист населення. В області забезпечується своєчасне надання усіх видів соціальної допомоги громадянам, які її потребують, у межах діючого законодавства та встановлених розмірах. У 2011 році різні види державної допомоги за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів отримали понад 85 тис. сімей. На обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, перебувало близько 300 тис. осіб. В органах Пенсійного фонду України отримують пенсії майже 311 тис. пенсіонерів. Середній розмір пенсійної виплати за серпень 2012 року складає 1280,29 грн., що на 436,29 грн. більше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
В області функціонують 12 інтернатних закладів, в яких на повному державному утриманні перебувають 1,8 тис. пенсіонерів та інвалідів та 26 територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг), якими обслуговуються 51 тис. осіб та надається понад 40 різних видів соціальних послуг.
Сфера охорони здоров'я. Медичну допомогу населенню області станом на початок 2012 року надавали 729 медичних закладів, в т. ч. 56 лікарняних закладів, з них 10 міських лікарень, 21 центральна районна лікарня, 14 дільничних лікарень, 13 диспансерів, 106 самостійних амбулаторно-поліклінічних закладів, у т. ч. 91 сільська лікарська амбулаторія, 6 стоматологічних поліклінік, 3 санаторії, 3 самостійні станції швидкої медичної допомоги, 495 ФАПів, 10 здоровпунктів. Загальна кількість лікарняних ліжок у стаціонарах області на 01 січня 2012 року становить 9103, а забезпеченість ліжками - 91,4 на 10 тис. населення (2010 рік - 93,6).
За 2011 рік число лікарняних закладів зменшилося із 63 до 56, число самостійних амбулаторно-поліклінічних закладів зменшилось з 107 до 106 за рахунок змін у складі сільських лікарських амбулаторій. Закрито 8 пунктів швидкої та невідкладної медичної допомоги при закладах сільських адміністративних районів.
Забезпеченість лікарями (без зубних лікарів) у 2011 році залишилася майже на рівні 2010 року і становила 33,3 на 10 тис. населення (при середньому показнику в Україні за 2010 рік 43,2). Залишається вкрай недостатньою забезпеченість сільських лікарських дільниць лікарськими кадрами - на кінець 2011 року 24 сільських лікарських амбулаторій не мали жодної зайнятої посади лікаря. Показник укомплектованості штатних посад лікарів становить 85,7 %. Забезпеченість середнім медичним персоналом у 2011 році становила 99,7 на 10 тис. населення (в Україні 2010 рік - 94,0). На кінець 2011 року 28 ФАПів не мали жодної зайнятої посади середнього медперсоналу. Дефіцит лікарів у цілому в області за 2011 рік становив 1514 осіб, а середнього медперсоналу - 736 осіб.
Показник поширеності захворювань серед всього населення у 2011 році становив 173167,2 на 100 тис. населення проти 173021,6 у минулому році, показник первинної захворюваності знизився з 62503,6 у 2010 році до 60593,4 у 2011 році, або на 3,0 %. Структура поширених захворювань: системи кровообігу - 35,4 %, органів дихання - 18,6 %, органів травлення - 8,9 %, новоутворення - 2,1 %.
Сфера фізичної культури і спорту. Сфера фізичної культури і спорту Кіровоградщини представлена мережею з 38 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, 2 спеціалізованих дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву та обласної школи вищої спортивної майстерності, в яких різними видами спорту займається понад 13,7 тис. осіб. До регулярних занять фізичною культурою і спортом залучено 7,5 % населення області. Створені 10 центрів фізичного здоров'я населення «Спорт для всіх», обласний центр фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт», реабілітаційна дитячо-юнацька спортивна школа інвалідів «Інваспорт» та 281 фізкультурно-спортивний клуб за місцем проживання, з яких 197 клубів функціонують у сільській місцевості. Матеріально-технічна база фізичної культури і спорту області налічує 23 стадіони, 1232 спортивні ігрові майданчики, 16 тенісних кортів, 310 футбольних полів, 133 стрілецькі тири, 10 плавальних басейнів, 449 спортивних залів, 406 майданчиків із тренажерним обладнанням, 359 приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять, 2 водноспортивні та 1 кінноспортивну базу.
Затверджена і діє обласна цільова соціальна програма розвитку фізичної культури і спорту на 2012 2016 роки (рішення Кіровоградської обласної ради від 28 грудня 2011 р. № 244).
Основні проблеми, що потребують вирішення:
1) природне скорочення населення;
2) тривале скорочення частки населення, молодшого за працездатний вік, поступове збільшення частки населення, старшого за працездатний вік;
3) тривале від'ємне міграційне скорочення населення переважно за рахунок осіб репродуктивного віку;
4) значний рівень демографічного навантаження на осіб працездатного віку;
5) значний рівень зареєстрованого безробіття;
6) висока частка соціальних трансфертів у доходах громадян;
7) низька привабливість створюваних робочих місць;
8) поширення тіньової зайнятості населення;
9) недостатня адресність надання соціальної підтримки;
10) низький рівень доходів переважної частини населення через низький розмір заробітної плати;
11) збереження заборгованості із виплати заробітної плати;
12) низький рівень забезпеченості дітей дошкільними навчальними закладами;
13) недостатня розвиненість мережі освітніх округів;
14) неукомплектованість навчальних закладів у сільській місцевості учнями, віддаленість закладів від місць проживання учнів;
15) недостатній рівень впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховному процесі;
16) невідповідність підготовки у вищих та професійно-технічних навчальних закладах різних типів та рівнів акредитації потребам регіонального ринку праці;
17) низький рівень матеріально-технічного забезпечення професійно-технічних навчальних закладів;
18) низький рівень матеріально-технічного забезпечення, неукомплектованість професійними кадрами сільських та районних позашкільних навчальних закладів;
19) відсутність обласного позашкільного дозвілево-концертного комплексу для дітей та молоді;
20) диспропорційність системи надання медичної допомоги первинного, вторинного і третинного рівнів;
21) зниження рівня забезпеченості лікарськими кадрами, особливо у сільській місцевості;
22) слабкий розвиток профілактичної роботи та високий рівень захворюваності;
23) низький рівень охоплення громадян фізичною культурою і масовим спортом.
Стратегічні пріоритети та завдання з їх реалізації
1. Послаблення негативних демографічних тенденцій шляхом підвищення народжуваності та сприяння позитивному міграційному сальдо.
Завдання:
1) забезпечення повноцінного функціонування обласного перинатального центру;
2) сприяння розвитку сімейних форм виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
3) пропаганда сімейних цінностей, сприяння збереженню цілісності сім'ї, захисту прав її членів, створення умов для нормального розвитку й виховання дітей шляхом здійснення соціального супроводу сімей у кризових ситуаціях;
4) утвердження у молодіжному середовищі здорового способу життя та організації змістовного проведення дозвілля;
5) сприяння розвитку альтернативних форм сімейного виховання дітей, позбавлених батьківського піклування, у т. ч. дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей тощо;
6) збільшення кількості дітей, охоплених організованими формами відпочинку та оздоровлення, зміцнення матеріально-технічної бази діючих дитячих оздоровчих закладів, збільшення їх кількості, урізноманітнення і підвищення якості оздоровчих послуг.
7) створення достатньої кількості робочих місць із високим рівнем оплати праці та забезпечення будівництва доступного житла (у тому числі у сільській місцевості) з метою попередження міграційного скорочення населення області;
2. Розвиток ринку праці та підвищення рівня доходів працюючих завдяки розширенню пропозиції робочих місць, насамперед у високопродуктивних секторах, захисту прав працюючих, розвитку форм самозайнятості.
Завдання:
1) удосконалення системи професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників відповідно до потреб економіки, організація професійного навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації безробітних, направлення безробітних громадян, зареєстрованих в обласній службі зайнятості, на професійне навчання;
2) удосконалення системи стимулювання роботодавців, які забезпечують зайнятість випускників освітніх закладів;
3) розвиток молодіжного підприємництва, створення молодіжних підприємств,
4) консалтинговий та експертний супровід молодіжних бізнес-проектів;
сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, стимулювання самозайнятості населення (у т. ч. у сфері розвитку «зеленого» туризму, народних етнічних промислів);
5) організація оплачуваних громадських робіт на підприємствах, в установах та організаціях області;
6) заохочення створення нових робочих місць у промисловості, енергетиці, на транспорті, в інших сферах з високим рівнем оплати праці;
7) забезпечення координації зусиль державних органів та громадських організацій, бізнес-структур, роботодавців у сфері сприяння створенню нових робочих місць і розвитку регіонального ринку праці;
8) сприяння наданню додаткових гарантій щодо працевлаштування працездатних громадян працездатного віку, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, у т. ч. шляхом запровадження практики бронювання робочих місць на підприємствах області;
