Про затвердження Правил пожежної безпеки для обєктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів

4. За кожним пожежним автомобілем, мотопомпою, пристосованою (переобладнаною) для пожежогасіння технікою, закріпляється водій (моторист), який пройшов спеціальну підготовку. На пожежні автомобілі та мотопомпи визначається бойова обслуга.

На протипожежній техніці, поставленій на чергування, організовується цілодобове чергування особового складу (членів ДПД).

На об'єкті відпрацьовується порядок направлення і прибуття (доставки) техніки на місце пожежі згідно з розкладом виїзду, у тому числі і на розташовані поруч об'єкти житлового сектору.

Підприємство, де організовано цілодобове чергування на виїзній протипожежній техніці, щоденно інформує про її боєготовність найближчий підрозділ МНС України.

5. Перед введенням в експлуатацію (постановкою на чергування) пожежні автомобілі, мотопомпи та причепи піддаються випробуванням на відповідність вимогам чинної нормативно-технічної документації за участю представників МНС.

6. Види, періодичність, зміст та технологічна послідовність робіт з ТО пожежних автомобілів, мотопомп та причепів приймаються та здійснюються відповідно до вимог, зазначених в експлуатаційній документації на вироби конкретних типів (марок).

Про перевірку стану агрегатів із запуском двигуна робиться запис у спеціальному журналі, який зберігається у приміщенні, де встановлена ця техніка.

7. Будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки забезпечуються первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини, повсті, пожежними відрами, совковими лопатами, переносним пожежним інструментом (гаками, ломами, сокирами тощо), які використовуються для локалізації та ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кранами-комплектами.

Вперше збудовані, після реконструкції, розширення, капітального ремонту об'єкти (будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки) забезпечуються первинними засобами пожежогасіння до початку їх експлуатації.

8. Пам'ятка щодо оснащення первинними засобами пожежогасіння наведено в додатку 2 до цих Правил.

9. Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння встановлюються вказівні знаки згідно з чинними державними стандартами. Знаки розміщуються на видних місцях на висоті від 2 до 2,5 м від рівня підлоги як всередині, так і поза приміщеннями (за потреби).

10. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах а також на території об'єктів, як правило, встановлюються спеціальні пожежні щити (стенди).

На пожежних щитах (стендах) розміщуються ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці.

Пожежні щити (стенди) та первинні засоби пожежогасіння фарбуються у відповідні кольори за чинним державним стандартом.

11. На пожежних щитах (стендах) вказується їх порядкові номери та номер телефону для виклику підрозділів МНС.

Порядковий номер пожежного щита вказується після літерного індексу "ПЩ".

12. Конструктивне виконання пожежних щитів (стендів) передбачається таким, щоб забезпечувалися:

захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних променів, а також захист знімних комплектуючих виробів від використання сторонніми особами не за призначенням (для щитів та стендів, що установлюються поза приміщеннями);

зручність та оперативність зняття (витягання) закріплених на щиті (стенді) комплектуючих виробів.

13. Немеханізований переносний пожежний інструмент підлягає періодичному обслуговуванню, яке включає такі операції:

очищення від пилу, бруду та слідів корозії;

відновлення пофарбування з урахуванням вимог стандартів;

випрямлення ломів та суцільнометалевих гаків для виключення залишкових деформацій після використання;

відновлення потрібних кутів загострювання інструмента з дотриманням вимог чинних стандартів.

14. Бочки для води утримуються заповненими.

15. Пісок перед заповненням ящика просіюється і просушується. Конструктивне виконання ящика передбачається таким, щоб забезпечувалося зручне діставання піску лопатами та виключалося потрапляння опадів усередину.

16. Азбестове чи повстяне полотно (кошма) зберігається у металевих футлярах з кришками, періодично (не рідше одного разу на місяць) просушується і очищається від пилу.

17. Вогнегасники встановлюються у легкодоступних та помітних місцях (коридорах, біля входів або виходів з приміщень тощо), а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. При цьому забезпечується їх захист від попадання прямих сонячних променів та безпосередньої (без загороджувальних щитків) дії опалювальних та нагрівальних приладів.

Пожежні щити (стенди), інвентар, інструмент, вогнегасники в місцях установлення не повинні створювати перешкоди під час евакуації.

18. Експлуатація та ТО вогнегасників здійснюються відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом МНС України від 02.04.2004 N 152 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 555/9154 (далі - НАПБ Б. 01.008-2004), та паспортів заводів-виробників.

1. Інструкції розробляються на основі діючих правил та інших чинних нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки виходячи зі специфіки пожежної небезпеки будинків, споруд, технологічних процесів, технологічного та виробничого обладнання. Вони встановлюють порядок та спосіб забезпечення пожежної безпеки, обов'язки і дії працівників у разі виникнення пожежі, включаючи порядок оповіщення людей та повідомлення про неї підрозділів МНС, евакуювання людей і матеріальних цінностей, застосування первинних засобів пожежогасіння, пожежного устатковання, систем пожежогасіння та взаємодії з підрозділами МНС. Інструкції можуть мати як додаток план евакуювання під час пожежі людей і матеріальних цінностей.

2. Інструкції про заходи пожежної безпеки (далі - інструкції) поділяються на такі види:

загальні інструкції для підприємств, організацій, установ (далі - загальнооб'єктові інструкції);

інструкції для окремих цехів, виробничих дільниць, лабораторій приміщень тощо;

інструкції для службових приміщень;

інструкції щодо проведення пожежонебезпечних видів робіт, експлуатації технологічних установок, обладнання тощо;

інструкції для працівників охорони (вартових, сторожів тощо).

2.1. У загальнооб'єктовій інструкції необхідно відображати основні вимоги з питань пожежної безпеки, а саме:

порядок утримання території, будинків, приміщень, споруд, протипожежних розривів, під'їздів до будинків, споруд, вододжерел;

вимоги щодо утримання шляхів евакуювання;

правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

місця зберігання (на території) та допустиму кількість розташування там сировини, напівфабрикатів та готової продукції;

допустимість (місця) куріння;

порядок використання відкритого вогню, проведення вогневих та інших пожежонебезпечних робіт;

порядок збирання, зберігання та видалення горючих відходів виробництва;

утримання та зберігання спецодягу;

основні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки технологічних процесів;

вимоги щодо зберігання пожежовибухонебезпечних речовин та матеріалів;

правила утримання протипожежної техніки, у тому числі пожежної автоматики, та первинних засобів пожежогасіння;

порядок огляду, приведення в пожежобезпечний стан і закриття приміщень після закінчення роботи;

особливості утримання електроустановок, вентиляційного та іншого інженерного обладнання, застосування опалювальних та інших нагрівальних приладів;

обов'язки та дії працівників у разі виникнення пожежі із зазначенням порядку та правил (системи) оповіщення людей про пожежу та виклику підрозділів МНС, евакуювання людей та матеріальних цінностей, аварійного вимкнення електрообладнання та вентиляції, зупинення роботи технологічного обладнання тощо, застосування первинних засобів пожежогасіння, пожежного устатковання, систем пожежогасіння.

2.2. В інструкціях для окремих приміщень (дільниць) вказуються:

категорія приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою відповідно до НАПБ Б.03.002-2007 (для виробничих, складських приміщень, лабораторій тощо);

вимоги щодо утримання шляхів евакуювання та виходів;

місця для куріння та вимоги до них;

правила утримання приміщень, робочих місць, зберігання та застосування ЛЗР, ГР, пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів;

порядок прибирання робочих місць, збирання, зберігання та видалення горючих відходів, промасленого шмаття;

утримання та зберігання спецодягу;

місця, порядок і норми одночасного зберігання в приміщенні сировини, напівфабрикатів та готової продукції;

умови проведення зварювальних та інших вогневих робіт;

порядок огляду, вимкнення електроустановок, приведення в пожежобезпечний стан приміщень і робочих місць, закриття приміщень після закінчення роботи;

заходи пожежної безпеки при роботі на технологічних установках та апаратах, які мають підвищену пожежну небезпеку;

граничні показання контрольно-вимірювальних приладів (манометрів, термометрів тощо), відхилення від яких можуть викликати пожежу або вибух;

обов'язки та дії працівників у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику підрозділів МНС, зупинки технологічного устатковання, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування первинних засобів пожежогасіння, пожежного устатковання, систем пожежогасіння, послідовність евакуювання людей та матеріальних цінностей під час пожежі з урахуванням дотримання техніки безпеки.

2.3. Інструкції щодо проведення пожежонебезпечних видів робіт, експлуатації технологічних установок та обладнання розробляються з урахуванням вимог, викладених в розділах II - IX цих Правил.

3. Інструкції затверджуються керівником підприємства або особою, яка виконує його обов'язки.

До робіт з підвищеною пожежною небезпекою належать:

газозварювальні і газорізальні роботи;

різальні та інші роботи з застосуванням обладнання, в якому використовується рідке паливо (паяльні лампи, бензогасорізи тощо);

ізоляційні роботи, пов'язані з розігріванням бітумів, смол, мастик;

роботи, пов'язані з приготуванням і нанесенням мастик, клеїв та інших вибухопожежонебезпечних речовин і матеріалів;

ремонтні роботи в (на) резервуарах, насосних з перекачування нафтопродуктів, зливно-наливних естакадах та інших подібних спорудах, магістральних і технологічних нафтопродуктопроводах, технологічному обладнанні, в якому застосовуються, знаходяться в обігу, зберігаються нафтопродукти та інші легкозаймисті та горючі рідини, вибухопожежонебезпечні речовини й матеріали;

роботи з електроустановками у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах (відповідно до класифікації, встановленої НПАОП 40.1-1.32-01);

роботи з технологічним обладнанням, апаратами тощо, де знаходяться в обігу легкозаймисті та горючі рідини, горючі гази, а також речовини і матеріали, здатні вибухати і горіти в результаті взаємодії з водою, киснем й один з одним.

До професій, пов'язаних з підвищеною пожежною небезпекою, належать:

матеріально відповідальні працівники складського господарства і баз, де зберігаються горючі матеріали, негорючі матеріали в горючій упаковці, різноманітні пожежонебезпечні речовини і матеріали;

працівники всіх професій, зайняті на транспортуванні, прийманні, зберіганні, відпуску і переробці нафтопродуктів, у тому числі:

оператори, старші оператори товарних ділянок приймання, відпуску, зберігання нафтопродуктів;

водії електронавантажувачів;

машиністи, старші машиністи продуктових насосних;

пробовідбірник нафтопродуктів;

мийники бочок з-під масла, мазуту, інших легкозаймистих та горючих рідин;

працівники відділень (ділянок) брудної бочкотари (із залишками нафти, мазуту, інших легкозаймистих і горючих рідин), попередньої обробки відпрацьованих масел, автозаправних станцій.

Примітка. Конкретний перелік робіт (професій, посад), при прийманні на які проводяться спеціальне навчання за програмами пожежно-технічного мінімуму і щорічна перевірка знань, встановлюється наказом керівника підприємства з урахуванням специфіки виробництва, вимог відповідних міжгалузевих і галузевих нормативних актів, цих Правил та НАПБ Б.02.005-2003, НАПБ Б.06.001-2003.

1. До первинних засобів пожежогасіння належать: вогнегасники, пожежний інвентар (азбестові полотна, покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, лопати, гаки, ломи, сокири тощо).

2. Під час вибору типу і необхідної кількості вогнегасників для оснащення виробничих, складських, лабораторних, адміністративних та побутових будинків і приміщень, які входять до складу об'єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів, необхідно керуватися Типовими нормами належності вогнегасників (далі - НАПБ Б.03.001-2004), затвердженими наказом МНС України від 02.04.2004 N 151 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153. Під час вибору типу і необхідної кількості пожежного інвентарю необхідно також керуватися вимогами НАПБ А.01.001-2004.

3. Під час комплектування вогнегасниками технологічного устатковання необхідно враховувати вимоги технічних умов (паспортів) на це устатковання.

4. Комплектування імпортного устатковання вогнегасниками здійснюється згідно з умовами договору на його поставку.

5. Рекомендації щодо оснащення первинними засобами пожежогасіння та пожежним інвентарем основних зовнішніх технологічних споруд та виробничих дільниць складів нафтопродуктів наведено в таблиці.

6. АЗС, які розраховані на кількість заправок за добу до 100 автомобілів включно (контейнерні та модульні АЗС малої потужності) оснащуються 1 пересувним порошковим вогнегасником з масою заряду вогнегасної речовини не менше 100 кг.

АЗС, які розраховані на кількість заправок за добу від 100 до 750 автомобілів включно, оснащуються 2 пересувними порошковими вогнегасниками з масою заряду вогнегасної речовини по 100 кг кожний.

АЗС, які розраховані на кількість заправок за добу більше 750 автомобілів, оснащуються 3 пересувними порошковими вогнегасниками з масою заряду вогнегасної речовини по 100 кг кожний.

Крім того, кожна паливно-роздавальна колонка, розташована на окремому заправному острівці, оснащується 1 переносним порошковим вогнегасником з масою заряду вогнегасної речовини не менше 9 кг. Якщо на заправному острівці розташовано декілька паливно-роздавальних колонок, то кількість вогнегасників приймається з розрахунку 1 переносний вогнегасник не більше ніж на дві колонки.

7. Кожна АЗС оснащується 2 ящиками з піском місткістю по 0,5 куб.м, лопатами, засобами для перенесення піску (ноші, возик тощо) та 2 покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу розміром 1 5 х 2 м.

8. Пересувні АЗС комплектуються не менше ніж двома переносними порошковими вогнегасниками з масою заряду вогнегасної речовини по 10 кг кожний та покривалом розміром 1,5 х 2 м.

9. Кожна колонка заправки автомобілів оснащується зрідженим вуглеводневим газом і кожна зливна колонка на АГЗС оснащується 2 переносними порошковими вогнегасниками з масою заряду вогнегасної речовини не менше 9 кг кожний та 1 переносним вуглекислотним вогнегасником з масою заряду вогнегасної речовини не менше 5 кг.

Насосно-компресорне відділення на АГЗС оснащується 3 переносними порошковими вогнегасниками з масою заряду вогнегасної речовини не менше 9 кг кожний, 1 пересувним порошковим вогнегасником з масою заряду вогнегасної речовини не менше 100 кг, а також 1 переносним вуглекислотним вогнегасником з масою заряду вогнегасної речовини не менше 5 кг і 2 пересувними вуглекислотними вогнегасниками з масою заряду вогнегасної речовини не менше 28 кг кожний з розрахунку на кожні 2 насоси.

Резервуари для зберігання зрідженого газу на АГЗС оснащуються 3 переносними порошковими вогнегасниками з масою заряду вогнегасної речовини не менше 9 кг кожний, 1 пересувним порошковим вогнегасником з масою заряду вогнегасної речовини не менше 100 кг, а також 2 переносними вуглекислотними вогнегасниками з масою заряду вогнегасної речовини не менше 5 кг кожний і 2 пересувними вуглекислотними вогнегасниками з масою заряду вогнегасної речовини не менше 28 кг кожний з розрахунку на кожні 200 куб.м загальної ємності резервуарів.

Допоміжні будівлі АГЗС оснащуються 1 переносним порошковим вогнегасником з масою заряду вогнегасної речовини не менше 9 кг та 1 переносним вуглекислотним вогнегасником з масою заряду вогнегасної речовини не менше 5 кг на кожні 200 кв.м.

10. АГЗП оснащується 2 переносними порошковими і 2 переносними вуглекислотними вогнегасниками з масою заряду вогнегасної речовини не менше 9 кг і 5 кг кожний відповідно і 1 пересувним порошковим вогнегасником з масою заряду вогнегасної речовини не менше 100 кг з розрахунку на кожний резервуар АГЗП.

11. Допускається здійснювати заміну вогнегасників одного типу на інший із забезпеченням рівності сумарної вогнегасної здатності вогнегасників за класом пожежі. Для цього необхідно керуватися пунктом 3.6 та додатком 2 до НАПБ Б.03.001-2004.

12. Відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасників приймається не більше 30 м.

13. Під час визначення можливості застосування та місць розташування пересувних вогнегасників враховується можливість їх швидкої доставки до осередку пожежі, беручи до уваги місця прокладання технологічних трубопроводів, залізничних колій та можливого розташування на них состава залізничних вагонів-цистерн, можливість підіймання (спускання) вогнегасників по сходах технологічних споруд тощо.

14. Для комплектування електроустановок та технологічного обладнання застосовуються тільки порошкові або вуглекислотні вогнегасники.

15. Застосування водопінних вогнегасників для гасіння пожеж електроустановок та технологічного обладнання (електродвигунів насосів тощо), що знаходяться під напругою, не дозволяється.

16. На кожні 5000 кв.м території забудови об'єкта встановлюється пожежний щит (але не менше одного) або, за наявності такої можливості, утеплена будівля (пожежний пункт) з температурою повітря узимку не нижче 5 град.C з таким набором первинних засобів пожежогасіння:

три порошкових вогнегасники з масою заряду вогнегасної речовини не менше 9 кг кожний;

покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м;

один ящик з піском місткістю не менше 0,5 куб.м;

дві лопати (совкова і штикова);

два пожежних відра;

два ломи;

дві сокири;

три гаки;

ноші або возик для перенесення (перевезення) пожежного інвентарю та піску.