12. Автомобілі, які чекають черги для заправлення, знаходяться біля в'їзду на територію АЗС, поза зоною розміщення паливних резервуарів і колонок.
13. Забороняється курити, проводити ремонтні та інші роботи, пов'язані із застосуванням відкритого вогню, як на самій території АЗС, так і на відстані менше 20 м від території АЗС. Якщо відбувається зливання нафтопродуктів з автоцистерн у резервуари, то застосування відкритого вогню забороняється на відстані менше 40 м від території АЗС.
14. АЗС забезпечуються первинними засобами пожежогасіння (додаток 2). Усі первинні засоби пожежогасіння, розташовані у приміщеннях або на території АЗС, постійно утримуються у справному стані та готовими до негайного застосування.
15. На АЗС вивішуються на видних місцях плакати, які містять перелік обов'язків водія під час заправляння автотранспорту, а також інструкції про заходи пожежної безпеки.
16. АЗС забезпечуються:
знаками пожежної безпеки;
дорожніми знаками щодо обмеження швидкості пересування автотранспорту по території АЗС;
відповідними знаками попередження водіїв мототранспорту про необхідність вимкнення двигуна на відстані 15 м від паливно-роздавальних колонок;
знаками про обов'язкову висадку пасажирів;
дорожніми знаками, що забороняють в'їзд транспортних засобів з небезпечними та вибуховими вантажами на територію АЗС.
17. Місця заправлення та зливання нафтопродуктів освітлюються в нічний час.
18. Телефонний та гучномовний зв'язок АЗС, установки пожежної сигналізації та лінії виведення сигналу про пожежу до системи цілодобового пожежного спостереження місцевих органів МНС постійно утримуються в робочому стані.
19. Кришки зливних та замірних труб, люків оглядових та зливних колодязів утримуються закритими.
Вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах здійснюється спеціально призначеними для цієї мети стандартними вимірювальними приладами (пристроями).
20. Зливання нафтопродуктів в підземні резервуари здійснюється тільки закритим способом (трубопроводом або через шланг).
Перед зливанням нафтопродукту з автоцистерн у резервуар заміряється рівень нафтопродукту в цьому резервуарі. Процес зливання контролюється працівником АЗС та водієм автоцистерни.
Застосування зливних шлангів з наконечниками, які виготовлені з матеріалу, що утворює іскри у разі ударів об корпус резервуара, забороняється. Наконечники зливних шлангів заземлюються.
21. Автоцистерни перед зливанням приєднуються до заземлювального пристрою відповідно до вимог пункту 2 глави 5 розділу IV цих Правил. Кожна цистерна автопоїзда заземлюється нарізно до повного зливання з неї нафтопродуктів.
22. Для захисту від прямих ударів блискавки і занесення високих потенціалів усі металоконструкції та електропровідні неметалеві частини технологічного обладнання (резервуари, трубопроводи, паливороздавальні колонки тощо) приєднуються до заземлювального пристрою.
23. Кожне ТО, ремонт, перевірка паливороздавальних колонок фіксуються в журналі обліку ремонту устатковання.
24. Очищення резервуарів здійснюється не рідше одного разу на два роки, а також у разі заміни марки нафтопродукту.
25. За герметичністю фланцевих, різьбових та інших типів з'єднань у колонках, роздавальних рукавах, трубопроводах та арматурі встановлюється постійний нагляд, витікання, що виникло, негайно усувається.
26. Не допускається застосовувати кришки оглядових і приймальних колодязів, а також колодязів очисних споруд, виготовлені з горючих матеріалів і такі, що можуть утворювати іскри під час ударів. Кришки дозволяється відкривати лише для проведення технологічних операцій, профілактичних заходів, вимірів і відбору проб.
27. Для відкривання і закривання пробок металевої тари та проведення інших робіт у вибухонебезпечних зонах АЗС працівник забезпечується набором інструменту з металу, що не утворює іскор.
28. Ефективність вентиляційних установок перевіряється щорічно спеціалізованими організаціями з відміткою в журналі.
29. Під час заправляння на АЗС виконуються такі вимоги:
мотоцикли й моторолери подаються до бензоколонок з непрацюючими двигунами, пуск та вимкнення яких здійснюються на відстані не менше 15 м від колонок, а автомобілі - своїм ходом із наступним вимкненням двигунів до початку процесу заправляння;
нафтопродукти відпускаються безпосередньо в бензобаки. Допускається відпускати власникам індивідуального транспорту нафтопродукти в спеціально призначені для цього каністри. Забороняється відпускати паливо в скляну тару та тару з полімерних матеріалів;
облиті нафтопродуктами частини автомобілів, мотоциклів та моторолерів до пуску двигунів насухо протираються;
випадково розлиті на землю нафтопродукти засипаються піском, а просочений пісок і промаслені обтиральні матеріали збираються в металеві ящики з кришками, які щільно закриваються, і після закінчення робочого дня вивозяться з території АЗС;
відстань між автомобілем, який набирає пальне, та автомобілем, що стоїть за ним, має бути не менше 3 м, а відстань між усіма іншими автомобілями, які стоять у черзі, - не менше 1 м; при цьому для кожного транспортного засобу забезпечується можливість маневрування та виїзду з території АЗС.
30. На АЗС забороняється:
заправлення транспортних засобів з працюючими двигунами;
проїзд автотранспорту над підземними резервуарами;
робота в одязі та взутті, облитих бензином;
заправлення транспортних засобів (крім легкових автомобілів), у яких перебувають пасажири;
заправлення автомобілів, завантажених небезпечним вантажем (вибуховими речовинами, стисненими та зрідженими горючими газами, ЛЗР і ГР, отруйними та радіоактивними речовинами тощо);
в'їзд на територію АЗС і заправлення тракторів, не обладнаних іскрогасниками;
заправлення транспорту під час зливання нафтопродуктів до резервуарів АЗС з автоцистерн;
злив нафтопродуктів у резервуари і заправка транспорту на АЗС під час грози;
приєднання заземлювальних провідників до пофарбованих та забруднених частин автоцистерни;
використання як заземлювачів трубопроводів з ЛЗР, ГР та горючими газами, а також інших трубопроводів;
експлуатація вибухозахищеного електрообладнання зі знятими деталями оболонки, у тому числі кріпильними, передбаченими його конструкцією;
експлуатація паливороздавальних колонок за наявності витоків нафтопродуктів;
експлуатація АЗС без переносного газоаналізатора у вибухозахищеному виконанні;
експлуатація АЗС за наявності ритвин на оперативних майданчиках в районі паливороздавальних колонок.
31. АЗС (крім пересувних АЗС, АГЗС і АГЗП) забезпечуються розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою.
32. У разі виникнення пожежі заправник негайно припиняє заправку транспорту, вимикає загальний рубильник, викликає по телефону підрозділи МНС і приступає до гасіння пожежі наявними засобами (первинними засобами пожежогасіння, пожежним устаткуванням тощо).
33. Під час експлуатації пересувних та контейнерних автозаправних станцій, а також магазинів для продажу нафтопродуктів у дрібній тарі, у випадку якщо такі влаштовані на АЗС, дотримуються вимог пожежної безпеки, що викладені в НАПБ А.01.001-2004 та інших чинних нормативних документах.
34. Під час експлуатації БП АЗС керуються вимогами глав 1 і 2 розділу VII цих Правил. Якщо пункти глав 1 і 2 розділу VII цих Правил стосуються одного питання, виконувати необхідно той пункт, який висуває більш жорсткі вимоги.
2. Додаткові вимоги пожежної безпеки до автомобільних газозаправних станцій та автомобільних газозаправних пунктів
1. На АГЗС та АГЗП допускається заправлення зрідженим вуглеводневим газом тільки балонів, установлених на газобалонних автомобілях.
2. Забороняється заправляти балони, у яких закінчився термін технічного огляду. Справність та придатність балонів для наповнення газом підтверджуються у маршрутному листі водія автомобіля спеціальним штампом "Балони перевірені" та підписом особи, відповідальної за їх перевірку.
3. Забороняється наповнювати автомобільні балони, якщо тиск газу на заправній колонці перевищує 1,6 МПа.
4. Забороняється наповнення балонів автомобілів шляхом пониження в них тиску за рахунок викиду парової фази в атмосферу.
5. Перед заправленням газобалонних автомобілів їх двигуни вимикаються. Вмикати двигун дозволяється тільки після від'єднання гумовотканинних рукавів і встановлення заглушок на відмикаючі пристрої.
6. Незалежно від наявності у вибухонебезпечних приміщеннях АГЗС (АГЗП) автоматичних приладів сигналізації про небезпечну концентрацію газу в повітрі не рідше одного разу за зміну за допомогою переносних приладів проводиться аналіз повітря в цих приміщеннях на наявність суміші пропан-бутану з фіксацією результатів аналізу в журналі.
7. На території та в приміщенні АГЗС (АГЗП) забороняється курити, про що на видних місцях наносяться (вивішуються) відповідні попереджуючі написи (знаки).
8. Сальникове ущільнення чи торцеве з подаванням ущільнюючої рідини тощо постійно контролюється з метою виключення можливості проникнення газу у виробниче приміщення. Сальникові набивки насосів, компресорів і запірної арматури повинні бути маслобензостійкими.
Забороняється застосовувати в арматурі вентильного типу гумові ущільнювачі, якщо тиск в системі становить більше 1,0 МПа.
9. Покажчики рівня, манометри, запобіжні клапани і пробовідбірники утримуються в робочому стані.
10. Ступінь заповнення резервуарів не повинен перевищувати 85 % їх внутрішнього об'єму, якщо різниця температур зрідженого газу під час заповнення та наступного зберігання становить не більше 40 град.C. Якщо ця різниця становить більше 40 град.C, то ступінь заповнення резервуарів зменшується з урахуванням коефіцієнта об'ємного розширювання зрідженого газу.
11. Ремені передач для приводів насосно-компресорного обладнання утримуються в чистоті і захищаються від потрапляння на них бруду, мастила, води та інших речовин, які можуть змінити електропровідність покриття ременів. Шківи і всі металеві предмети поблизу ременя заземлюються. Огородження ремінних передач установлюються на відстані не менше 0,2 м від ременів.
Не дозволяється залишати без нагляду насосно-компресорне обладнання під час його роботи.
12. На заправних станціях забороняється виконувати роботи, які не пов'язані з їх основною діяльністю.
13. До введення АГЗС (АГЗП) у експлуатацію складаються виробнича інструкція з експлуатації і ремонту обладнання, порядку заправляння автомобілів, а також технологічні схеми та інструкції з пожежної безпеки, які затверджуються наказом керівника підприємства.
14. Режим експлуатації, кількість відпрацьованого часу і помічені неполадки в роботі обладнання фіксуються в експлуатаційному журналі.
15. Перелік робіт і строки проведення ТО, поточного і капітального ремонтів технологічного обладнання встановлюються згідно з експлуатаційною та ремонтною документацією і проводяться відповідно до затвердженого адміністрацією об'єкта графіка і тільки в денний час.
При цьому поточний ремонт проводиться не рідше 1 разу на рік.
16. Під час монтажу чи демонтажу обладнання на АГЗС (АГЗП) припиняються всі операції з перекачування та наливання зрідженого газу і зупиняється все діюче обладнання, крім вентиляторів насосно-компресорного відділення, які повинні працювати протягом цього часу проведення монтажних чи демонтажних робіт.
17. На території АГЗС (АГЗП) забороняється ремонтувати демонтоване обладнання, а також виконувати інші роботи, не пов'язані з її експлуатацією.
18. Під час проведення на території АГЗС (АГЗП) вогневих робіт забороняється здійснювати заповнення балонів газобалонних автомобілів і зливати зріджений газ із автоцистерн. У таких випадках встановлюється знак, який забороняє в'їзд на територію АГЗС (АГЗП).
19. Протягом всього часу проведення вогневих робіт здійснюється постійне вентилювання насосно-компресорного відділення. Через кожні 30 хв. газоаналізатором контролюється концентрація газу в повітрі. Вогневі роботи негайно припиняються, якщо концентрація газу в повітрі перевищує ГДВК.
20. Для попередження вибуху газу, а також самозаймання пірофорних відкладень перед початком виконання внутрішнього огляду і ремонту резервуар повністю звільняється від зрідженого газу, від'єднується від трубопроводів рідкої та парової фази шляхом установлення заглушок, продувається парою чи інертним газом, заповнюється водою при відкритому верхньому люку та піддається гідравлічному випробуванню.
Після звільнення резервуара від води та провітрювання з нижньої частини резервуара відбирається проба, яка підлягає аналізу. Якщо концентрація газу в пробі повітря не перевищує ГДВК, можна приступати до внутрішнього огляду, ремонту та зачищення резервуара від відкладень та продуктів корозії, застосовуючи засоби захисту органів дихання. Під час проведення робіт здійснюється періодичний контроль концентрації газу в резервуарі.
Як засоби захисту органів дихання застосовуються тільки ізолюючі або шлангові протигази. Застосування фільтруючих протигазів забороняється.
21. Водії автоцистерн для транспортування зріджених газів на АГЗС (АГЗП) повинні бути проінструктовані з правил вибухопожежобезпеки, яких необхідно дотримуватися на території АГЗС (АГЗП).
22. Злив зріджених газів із автоцистерни здійснюється двома робітниками, один з яких призначається старшим. Злив, як правило, здійснюється у денний час. Транспортна цистерна встановлюється від стаціонарної цистерни (резервуара) на відстані не ближче 5 м.
23. Забороняється в'їзд на територію АГЗС (АГЗП) і заправлення транспорту під час зливання зріджених газів до резервуарів АГЗС (АГЗП). Автомобілі, які чекають черги для заправлення, розташовуються за територією АГЗС (АГЗП), поза зоною розміщення паливних резервуарів.
24. Під час зливу зріджених газів із автоцистерн необхідно здійснювати постійне спостереження за ємністю, що випорожнюється, і за ємністю, що наповнюється.
25. Цистерни, гумовотканинні шланги (за допомогою яких проводиться злив або налив) заземлюються. Від'єднувати їх від заземлюючого пристрою дозволяється тільки після закінчення зливо-наливних операцій. На штуцерах вентилів цистерн встановлюються металеві заглушки, гумовотканинні шланги маркуються: вказуються інвентарний номер, робочий тиск, дата виготовлення, стійкість до вуглеводів і термін чергового випробування.
26. Забороняється використовувати трубопроводи зріджених газів як відводи заземлення.
Заземлення автоцистерн здійснюється аналогічно вимогам пункту 2 глави 5 розділу IV цих Правил.
27. До початку зливу двигун автоцистерни глушиться, за винятком випадків, коли автомобіль обладнаний насосами для перекачування зріджених газів з приводами від двигуна автомобіля та має справний іскрогасник на вихлопній трубі.
28. Всі виробничі та допоміжні приміщення, а також територія АГЗС (АГЗП) забезпечуються первинними засобами пожежогасіння згідно з додатком 2 до цих Правил.
29. У випадку виявлення витоків газу з території АГЗС (АГЗП) виводяться сторонні особи, глушаться двигуни всіх автомобілів, які знаходяться на території, і приймаються заходи щодо ліквідації аварії.
30. Під час експлуатації АГЗС (АГЗП), крім вимог цього розділу керуються вимогами пожежної безпеки, викладеними в главі 1 розділу VII цих Правил.
VIII. Вимоги пожежної безпеки під час проведення вогневих робіт
1. Загальні вимоги пожежної безпеки під час проведення вогневих робіт
1. Під час проведення вогневих робіт, крім вимог, викладених у цих Правилах, необхідно керуватися вимогами НАПБ А.01.001-2004 та Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 255 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за N 541/5732 (далі - НПАОП 0.00-5.12-01).
2. Відповідальність за розроблення і реалізацію заходів щодо забезпечення безпеки при організації і проведенні вогневих робіт на об'єктах покладається на керівників цих об'єктів або уповноважених ними осіб відповідно до чинних нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.
3. До вогневих робіт належать виробничі операції, пов'язані із застосуванням відкритого вогню, іскроутворенням та нагріванням до температур, які можуть викликати загорання матеріалів та конструкцій (електро- та газозварювання (різка), бензогасорізка, роботи з використанням паяльних ламп, переносних горнів, розігрів бітумів, смол тощо).
4. На кожному підприємстві розроблюється перелік виробництв, цехів, відділень, дільниць, на яких вогневі роботи проводяться відповідно до вимог цих Правил та вимог інструкцій, які розробляються на підприємствах.
Перелік таких об'єктів повинен бути узгоджений з аварійно-рятувальною службою (у разі її наявності), службами охорони праці і пожежної безпеки та затверджений наказом по підприємству.
5. Місця проведення вогневих робіт можуть бути:
постійними, які організовуються у спеціально обладнаних для цієї мети місцях;
тимчасовими, коли вогневі роботи проводяться безпосередньо на об'єктах під час експлуатації та ремонту устатковання, виконання будівельно-монтажних робіт тощо.
6. Постійні місця проведення вогневих робіт визначаються наказами та розпорядженнями власника підприємства.
7. Приміщення (дільниці), відведені для проведення постійних вогневих робіт, оснащуються первинними засобами пожежогасіння: не менше трьох порошкових вогнегасників з масою вогнегасного заряду не менше 9 кг, азбестове полотно (кошма), бочка з водою, ящик з піском, укомплектований совковою лопатою.
Для постійних місць проведення вогневих робіт визначається перелік видів дозволених вогневих робіт та розробляються інструкції про заходи пожежної безпеки, які вивішуються на видних місцях.
8. Місце для проведення постійних зварювальних та різальних робіт у будівлях і приміщеннях, у конструкціях яких використані горючі матеріали, обгороджується суцільною перегородкою з негорючого матеріалу. При цьому висота перегородки повинна бути не менше 1,8 м, а відстань між перегородкою та підлогою - не більше 50 мм. Для запобігання розлітанню розпечених часток цей зазор обгороджується сіткою з негорючого матеріалу з розміром чарунок не більше 1,0 х 1,0 мм.
9. Тимчасові вогневі роботи на діючих вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних об'єктах проводяться у виняткових випадках, коли ці роботи неможливо виконати в спеціально відведених для цього постійних місцях. Проведення робіт без вживання заходів, що виключають виникнення пожежі (вибуху), забороняється.
Тимчасові вогневі роботи забороняється проводити на відстані менше:
120 м - від залізничних зливно-наливних естакад під час зливання та наливання нафтопродуктів;
50 м - від залізничних зливно-наливних естакад, якщо не проводяться операції наливу (зливу);
100 м - від резервуарів з нафтопродуктами, якщо проводяться операції з наповнення чи відкачування з них нафтопродуктів, а також від відкритих нафтопродуктоуловлючів;
40 м - від насосних, що здійснюють перекачування нафтопродуктів, резервуарних парків та резервуарів із нафтопродуктами, що стоять окремо; каналізаційних колодязів і стоків, гідравлічних пристроїв; площадок для наливання нафтопродуктів у автоцистерни, маніфольдів (вузлів засувок).
10. Вогневі роботи, які проводяться на тимчасових місцях, виконуються тільки з оформленням наряду-допуску на проведення цих робіт, підписаного керівником підрозділу, на якому виконуються вогневі роботи, затвердженого технічним керівником підприємства або його заступником з виробництва (додаток 5).
11. До безпосереднього виконання вогневих робіт допускаються працівники, які досягли 18 років, мають необхідну кваліфікацію (електрозварник, газозварник, газорізальник, бензорізальник, паяльщик тощо), яка підтверджується відповідним кваліфікаційним документом, навчені безпечним методам виконання вогневих робіт, мають навики застосування відповідних засобів індивідуального та колективного захисту, а також надання долікарської допомоги, які пройшли спеціальну підготовку і мають посвідчення про проходження навчання та складення заліків з питань пожежної безпеки згідно з вимогами пункту 3.9 НАПБ Б.02.005-2003.
12. Вимоги цих Правил поширюються як на роботи, які виконуються підрозділами, бригадами та окремими спеціалістами підприємства, так і на роботи, які виконуються сторонніми організаціями.
13. Організаційно та технологічно вогневі роботи виконуються поетапно.
2. Вимоги пожежної безпеки перед початком робіт
1. Місце проведення зварювання (різання) очищується від горючих речовин і матеріалів в радіусі, вказаному в таблиці 1.
Таблиця 1. Мінімальні радіуси зони, яка очищається від горючих речовин та матеріалів
| Висота точки зварювання над рівнем підлоги чи прилеглої території, м | 0-2 | 2 | 3 | 4 | 6 | 8 | 10 | Понад 10 |
| Мінімальний радіус зони, м | 5 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
2. Розміщені в межах указаних радіусів настили підлог, оздоблення, інші будівельні конструкції, а також ізоляція та частини обладнання, виконані з горючих матеріалів, захищаються металевими екранами, покривалом з негорючого теплоізоляційного матеріалу або іншими способами і, в разі потреби, поливаються водою.
3. З метою запобігання потраплянню розпечених часток металу в суміжні приміщення, на сусідні поверхи, близько розташоване устатковання всі оглядові, технологічні й вентиляційні люки, монтажні та інші отвори в перекриттях, стінах і перегородках приміщень, де здійснюються вогневі роботи, закриваються негорючими матеріалами. Двері, що з'єднують приміщення, де виконуються вогневі роботи, з суміжними приміщеннями, зачиняються.
4. Апарати, машини, ємності, трубопроводи та інше обладнання, на яких проводитимуться вогневі роботи, зупиняються, знеструмлюються, звільняються від вибухопожежонебезпечних, пожежонебезпечних і токсичних речовин, відключаються заглушками від діючих апаратів та комунікацій. За допомогою безпечних методів виконується їх очищення, пропарювання, промивання.
5. Бруд та відклади, що вибираються з апарата або ємності при його очищенні, утримуються у вологому стані до видалення із зони проведення вогневих робіт. Бруд з сірчаними відкладами видаляється у спеціально відведене місце, де самозапалення відкладів після висихання не є небезпечним. Скидати сірчані відклади до каналізації не дозволяється.
6. Після закінчення підготовчих робіт у вибухопожежонебезпечних і вибухонебезпечних місцях обов'язково проводиться експрес-аналіз на наявність вибухонебезпечних речовин у повітряному середовищі із застосуванням газоаналізаторів.
7. Місце проведення вогневих робіт забезпечується необхідними первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками, кошмою, ношами або возиком з піском та лопатою, відром з водою тощо).
8. Для проведення вогневих робіт у всіх випадках, у тому числі і в аварійних ситуаціях, оформляється наряд-допуск за формою, яка наведена у додатку 5 до цих Правил.
Наряд-допуск видається керівником підприємства (його заступником, головним інженером або заступником головного інженера з виробництва або начальником виробництва).
За наявності на підприємстві відомчої пожежної охорони (ДПД) наряди-допуски повинні бути погоджені з нею напередодні виконання робіт з установленням з боку пожежної охорони (ДПД) відповідного контролю.
9. В аварійних випадках наряд-допуск може видаватись керівником структурного підрозділу (цеху, дільниці) або його заступником з обов'язковим повідомленням вищого керівництва та пожежної охорони об'єкта.
У такому разі вогневі роботи виконуються під безпосереднім керівництвом особи, що видала наряд-допуск.
3. Вимоги пожежної безпеки під час виконання робіт
1. Вогневі роботи дозволяється починати тільки після виконання у повному обсязі підготовчих робіт, отримання наряду-допуску та за відсутності вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних речовин у повітряному середовищі або якщо концентрації їх не перевищують ГДВК (ГДВК згідно з чинними нормативними документами для найбільш поширених речовин наведені в таблиці 2).
Таблиця 2. ГДВК деяких нафтопродуктів
2. Під час проведення вогневих робіт здійснюється контроль за станом повітряного середовища в апаратах, комунікаціях, на яких проводяться вказані роботи, та в небезпечній зоні.
У разі підвищення концентрації горючих речовин у небезпечній зоні, всередині апарата або трубопроводу вогневі роботи треба негайно припинити. Ці роботи можуть бути поновлені тільки після виявлення та усунення причин загазованості, проведення необхідної вентиляції та відновлення нормального повітряного середовища.
Концентрація парів нафтопродуктів у повітряному середовищі, у якому проводяться вогневі роботи, не повинна перевищувати ГДВК, яка становить 5 % від нижньої концентраційної межі поширення полум'я.
3. Під час проведення вогневих робіт технологічний персонал підприємства вживає необхідних заходів, що унеможливлюють доступ у повітряне середовище вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних речовин.
Забороняється відкривати люки, кришки апаратів, проводити розвантаження, перевантаження та злив продуктів, а також інші операції, які можуть призвести до виникнення пожеж та вибухів унаслідок загазованості та запиленості місць, де проводяться вогневі роботи. Установки, у яких можуть бути легкозаймисті гази та пари і які мають зв'язок з каналізацією, перекриваються.
4. Експлуатація електрозварювального обладнання та обладнання із застосуванням рідкого палива (бензо-, гасорізів, паяльних ламп тощо), а також розігрівання (варіння) бітумів та смол здійснюються відповідно до вимог розділу 8 НАПБ А.01.001-2004.
5. Під час виконання вогневих робіт не дозволяється:
приступати до роботи на несправній апаратурі;
проводити зварювання, різання або паяння свіжопофарбованих конструкцій та виробів до повного висихання фарби;
користуватись одягом та рукавицями із слідами масел, жирів, бензину, гасу та інших горючих рідин;
допускати стикання електричних проводів з балонами зі стисненими, зрідженими й розрідженими газами;
виконувати вогневі роботи на апаратах і комунікаціях, заповнених горючими речовинами;
проводити вогневі роботи на елементах будівель, споруд і установок, виготовлених з легких металевих конструкцій з горючими й важкогорючими утеплювачами.
6. Під час перерв у роботі, а також у кінці робочої зміни апаратура відключається, шланги від'єднуються і звільняються від горючих рідин та газів, а в паяльних лампах тиск повністю знижується. Уся апаратура й устатковання прибираються в спеціально відведені місця.
7. Вогневі роботи негайно припиняються при виявленні відступів від вимог цих Правил, недодержанні вимог безпеки, які передбачені в наряді-допуску, а також при виникненні небезпечних ситуацій.
8. За необхідності на місці проведення вогневих робіт виставляється пожежний пост з числа працівників пожежної охорони об'єкта або членів ДПД.
4.Вимоги пожежної безпеки після закінчення робіт
1. Після одержання позитивних результатів контролю за проведенням вогневих робіт виконується комплекс завершальних робіт до яких входять: випробування, продувки, ізоляційні роботи, земельні роботи тощо.
2. Після закінчення вогневих робіт відповідальний за їх виконання та виконавець зобов'язані ретельно оглянути місце їх проведення, привести його у вибухопожежобезпечний стан і зробити відповідні позначки в наряді-допуску.
3. Для унеможливлення пожежі чи вибуху після закінчення вогневих робіт вживаються необхідні протипожежні заходи. Упродовж трьох годин після закінчення вогневих робіт забезпечується постійний нагляд за місцем проведення вогневих робіт.
5. Обов'язки керівників і виконавців
1. Керівник об'єкта зобов'язаний:
розробити необхідні заходи щодо безпечного ведення вогневих робіт і забезпечити їх виконання;
призначити відповідальних осіб за підготовку та ведення вогневих робіт із числа спеціалістів підрозділів, які знають умови підготовки та правила ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних об'єктах;
забезпечити необхідні узгодження наряду-допуску на ведення вогневих робіт;
забезпечити виконання заходів щодо безпечного ведення вогневих робіт;
організувати контроль за дотриманням вимог цих Правил;
організувати контроль за станом повітряного середовища на місці проведення вогневих робіт та в небезпечній зоні.
2. Особа, відповідальна за підготовку обладнання та комунікацій до ведення вогневих робіт:
організовує виконання заходів, указаних у наряді-допуску;
перевіряє повноту та якість виконання заходів, що передбачені нарядом-допуском;
забезпечує своєчасне проведення аналізів повітряного середовища на місці ведення вогневих робіт та в небезпечній зоні.
3. Особа, відповідальна за ведення вогневих робіт:
організовує виконання заходів щодо безпечного ведення вогневих робіт;
перевіряє наявність кваліфікаційних посвідчень і талонів з пожежної безпеки у виконавців вогневих робіт, справність та комплектність інструменту та засобів для ведення вогневих робіт, відповідність засобів індивідуального захисту і спецодягу умовам проведення вогневих робіт;
проводить інструктаж виконавців робіт;
перед початком роботи та після перерви перевіряє стан місця ведення вогневих робіт та обладнання і дозволяє ведення робіт тільки після задовільних результатів аналізу повітряного середовища в зоні робіт;
забезпечує місця ведення вогневих робіт первинними засобами пожежогасіння, а виконавців - засобами індивідуального захисту;
перебуває на місці ведення вогневих робіт, контролює роботу виконавців;
контролює результати аналізу стану повітряного середовища на місці ведення вогневих робіт і в разі необхідності припиняє ведення вогневих робіт;
після закінчення вогневих робіт перевіряє робоче місце на відсутність можливих джерел виникнення вогню.
4. Начальник зміни зобов'язаний:
повідомити персонал зміни про ведення вогневих робіт на об'єкті;
забезпечити ведення технологічного процесу відповідно до параметрів, які встановлені на час проведення вогневих робіт;
вести записи в журналі приймання та здавання змін про проведення вогневих робіт на об'єкті;
після закінчення вогневих робіт перевірити разом з відповідальним за ведення вогневих робіт місце, де проводились вогневі роботи, з метою унеможливлення загоряння та забезпечити протягом трьох годин нагляд персоналом зміни за місцем найбільш можливого виникнення джерела пожежі.
5. Виконавці вогневих робіт зобов'язані:
мати при собі кваліфікаційне посвідчення і талон з пожежної безпеки;
мати посвідчення про проходження спеціального навчання (пожежно-технічного мінімуму) з відміткою щорічної перевірки знань;
отримати інструктаж з безпечного ведення вогневих робіт і розписатися у наряді-допуску, виконавці підрядної (сторонньої) організації - додатково отримати інструктаж з ведення вогневих робіт у даному цеху;
знати повний обсяг робіт на місці, де проводитимуться вогневі роботи, та послідовність їх виконання;
розпочинати вогневі роботи тільки з дозволу особи, відповідальної за ведення вогневих робіт;
виконувати тільки ту роботу, яка вказана в наряді-допуску;
додержуватись заходів безпеки, які передбачені нарядом-допуском;
уміти користуватися засобами індивідуального захисту та первинними засобами пожежогасіння і в разі виникнення пожежі негайно викликати пожежну охорону або підрозділи МНС, евакуювати людей та почати ліквідацію пожежі;
виконувати роботу в спецодязі та спецвзутті й тільки справним інструментом;
після закінчення вогневих робіт оглянути місце їх проведення і привести його у вибухопожежобезпечний стан;
негайно припинити вогневі роботи при виникненні небезпечної ситуації.
6. Особа, яка затверджує наряд-допуск на проведення вогневих робіт, керівник об'єкта, на якому проводяться вогневі роботи (або особа, що його заміняє), відповідальні за підготовку та ведення вогневих робіт, виконавці робіт несуть відповідальність за виконання покладених на них обов'язків відповідно до вимог чинного законодавства України.
6. Вимоги пожежної безпеки під час проведення тимчасових вогневих робіт на резервуарах
1. Резервуар, призначений для ремонту, після звільнення від нафтопродуктів:
від'єднується від усіх трубопроводів з встановленням діелектричних прокладок; на від'єднані трубопроводи встановлюються металеві заглушки та складається схема їх установки, яка додається до документа, що дозволяє проведення ремонтних робіт;
зачищається від залишків нафтопродуктів та бруду із застосуванням інструменту, який не утворює іскор;
пропарюється гострою водяною парою (тривалість пропарювання встановлюється технічним керівником і залежно від об'єму резервуара становить 15 - 24 години).
2. Після закінчення підготовки резервуара до ремонту проводиться аналіз внутрішнього повітряного середовища резервуара для визначення концентрації горючих парів і газів.
3. Проби повітря для аналізу беруться після попереднього відстоювання резервуара протягом 2 - 4 годин і тільки з нижньої частини резервуара. Проби повітря в резервуарі беруться не ближче 2 м від відкритих люків, а також на відстані 2 м від стінки резервуара і на висоті 0,1 м від днища.
У резервуарах з понтоном проби повітря на аналіз відбираються з підпонтонного і надпонтонного простору, а також з кожного короба понтона.
Для резервуара з синтетичним понтоном передбачаються заходи, що унеможливлюють потрапляння іскор на синтетичний понтон при проведенні вогневих робіт.
4. До початку проведення тимчасових вогневих робіт на резервуарі:
всі засувки на сусідніх (розташованих в одній групі з тим, що ремонтується) резервуарах і трубопроводах, водоспускні крани, колодязі каналізації та вузли засувок (для уникнення займання парів нафтопродуктів) прикриваються повстиною, яка в жарку пору при температурі вище 25 град.C змочується водою;
місця електрозварювання або гарячого клепання (для запобігання розлітанню іскор та появі окалини) обгороджуються переносними негорючими щитами розміром 1 х 2 м.
7. Вимоги пожежної безпеки перед проведенням тимчасових
вогневих робіт на території залізничних зливно-наливних естакад та
площадках для наливання нафтопродуктів в автоцистерни
1. До початку проведення тимчасових вогневих робіт на території залізничних зливно-наливних естакад та площадках для наливання нафтопродуктів в автоцистерни припиняються всі зливно-наливні операції.
2. Виводяться з території залізничних естакад всі залізничні цистерни, а з території автомобільних естакад - автоцистерни.
3. Площадки зливно-наливних естакад, залізничні колії, площадки для наливу в автоцистерни, поверхні трубопроводів, зливні жолоби та стічні лотки виробничо-дощової каналізації повністю очищаються від нафтопродуктів.
4. Оглядові колодязі, гідравлічні затвори виробничо-дощової каналізації та "нульові" ємності, розташовані в межах 20 м від місця проведення вогневих робіт, перевіряються, щільно закриваються кришками і зверху засипаються піском (землею) шаром не менше ніж 10 см.
5. Переносні лотки і гумові шланги, просочені нафтопродуктами, прибираються з ділянки, де проводяться вогневі роботи, на відстань не менше ніж 20 м.
8. Вимоги пожежної безпеки під час проведення тимчасових вогневих робіт у насосних установках для перекачування нафтопродуктів
1. У технологічних насосних установках для перекачування нафтопродуктів до початку ремонтних (вогневих) робіт:
припиняється перекачування нафтопродуктів;
перекриваються засувки на трубопроводах (біля насосної і резервуарів);
звільняється від нафтопродуктів обладнання, яке підлягає ремонту (насоси, трубопроводи, засувки тощо);
від'єднуються трубопроводи і встановлюються на них заглушки;
продуваються гострою парою і ретельно промиваються водою всі апарати, обладнання і трубопроводи, що підлягають ремонту;
здійснюється провітрювання приміщення насосної установки;
здійснюється газовий аналіз повітря для з'ясування можливості проведення вогневих робіт.
2. Під час проведення вогневих робіт постійно здійснюється газовий аналіз повітря. У разі виявлення в приміщенні насосної небезпечної концентрації парів нафтопродуктів вогневі роботи негайно припиняються. З'ясовуються і усуваються причини надходження парів. Здійснюється додаткове провітрювання приміщення та аналіз повітря.
9. Вимоги пожежної безпеки під час проведення тимчасових вогневих робіт на нафтопродуктопроводах
1. Перед початком вогневих робіт на трубопроводах (технологічних, магістральних) відкрита траншея, котлован, камери засувок (колодязі) і поверхня трубопроводу очищаються від залишків нафтопродуктів і горючих матеріалів, а з траншеї, котловану, камер засувок відбирається проба повітря для визначення можливості ведення в них вогневих робіт.
Разом з попереднім очищенням трубопроводів застосовуються інші способи забезпечення вибухопожежобезпеки, на які є відповідні інструкції, затверджені наказом керівника підприємства у встановленому порядку.
2. Зварювальні роботи на відключених і звільнених від нафтопродуктів трубопроводах допускаються при відсутності горючої рідкої фази, унеможливленні надходження горючих газів і парів (встановленням глиняних пробок). Концентрація горючих газів і парів в пробах, взятих з ділянки трубопроводу, що ремонтується, не повинна перевищувати ГДВК.
3. Під час проведення вогневих робіт перед їх початком і через кожну годину контролюється стан повітряного середовища в траншеї, ремонтному котловані тощо. Аналіз проводиться також після кожної перерви і у випадку, якщо у працівника виникне побоювання щодо можливості появи газів і парів нафтопродуктів на робочому місці. Проби відбираються в найнижчій точці траншеї, котловану, колодязя.
4. В аварійних випадках, коли неможливо від'єднати пошкоджену ділянку нафтопродуктопроводу, слід звільнити трубопровід від нафтопродукту, спеціальним ріжучим інструментом (без застосування вогню, за винятком різання труби методом направленого вибуху) вирізати в стінці труби вікно і забити трубу з обох боків глиняними пробками довжиною не менше діаметра труби, але у всіх випадках не менше 1 м.
5. Під час вирізання "вікон" не допускається утворення іскор та виключається падіння вирізаної частини труби всередину трубопроводу.
6. Глиняні та інші герметизуючі пробки, що швидко тужавіють, в нафтопродуктопроводі повинні щільно перекривати переріз і при трамбуванні забезпечувати щільну герметизацію кінців ділянки, що ремонтується. Пристрої для трамбування глини застосовуються з матеріалу, що не утворює іскор при ударах об трубу.
7. Після набивання пробок в ділянці, що ремонтується, проводиться аналіз повітря на вміст горючих газів і парів для визначення можливості проведення вогневих робіт.
8. Після закінчення вогневих робіт глиняні пробки видаляються водою.
9. Різати і зварювати нафтопродуктопровід у підвішеному стані забороняється.
10. Під час різання і зварювальних робіт на трубопроводах всі інші роботи біля місця зварювання припиняються.
11. Зварювальні (різальні) роботи на підвідних трубопроводах проводяться відповідно до розробленого адміністрацією підприємства плану проведення ремонтних робіт, інструкції щодо безпечного ведення цих робіт та технологічної карти (за наявності наряду-допуску).
12. Спуск водолаза-різчика під воду із запаленим різаком дозволяється тільки у тому випадку, якщо на поверхні води немає шару займистих рідин.
Під час спуску полум'я різака спрямовується в протилежний бік від повітряних і газових шлангів, а також дротів сигналізації.
13. За наявності на поверхні води шару займистих рідин запалювання і гасіння полум'я різака проводиться тільки під водою, безпосередньо біля місця робіт.
14. Під час виконання гарячих ізоляційних робіт на нафтопродуктопроводах:
територія поблизу котлів для приготування ізоляційних матеріалів в радіусі 5 м очищається від горючих предметів, сміття, трави тощо;
котли для розігрівання бітуму встановлюються на відстані не менше 15 м від траншей трубопроводів;
сировина і паливо розміщуються на відстані не менше 5 м від котлів для приготування бітуму;
бітум у котлах підігрівається поступово, при закритих кришках;
запас бензину для приготування ґрунтовки зберігається в герметично закритій тарі на відстані не менше 50 м від місця встановлення котлів.
IX. Вимоги пожежної безпеки під час очищення резервуарів від пірофорних відкладень
1. Очищення внутрішньої поверхні резервуарів від пірофорних відкладень і продуктів корозії проводиться регулярно за графіком, затвердженим керівництвом об'єкта.
2. Перед початком зачищення резервуара від пірофорних відкладень (після звільнення від нафтопродукту) резервуар заповнюється водяною парою. Продувка парою проводиться при закритих нижніх люках і відкритих світловому і замірному люках. У разі наявності дозуючого пристрою під час пропарювання резервуара доцільно вводити всередину резервуара невелику кількість повітря (з розрахунку до 6 % кисню в пароповітряній суміші) для повільного окиснення пірофорних відкладень. У разі відсутності дозуючого пристрою після закінчення пропарювання резервуар заповнюється водою до верхнього рівня, після чого рівень води зменшується зі швидкістю не більше 0,5-1 м/год.
3. Відкладення, що видаляються з резервуара, постійно підтримуються у зволоженому стані до моменту їх видалення із зони зберігання нафтопродуктів.
4. Проби пірофорних відкладень з резервуарів відбираються тільки з дозволу керівництва об'єкта спеціально підготовленими особами за обов'язкової присутності представників пожежної охорони підприємства.
X. Дії адміністрації та персоналу у випадку пожежі
1. У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожен працівник:
негайно сповіщає про це підрозділи МНС. При цьому вказує адресу підприємства, технологічну установку, споруду, де виникла пожежа, обставини на пожежі, наявність людей, а також повідомляє своє прізвище;
сповіщає про пожежу начальника цеху, зміни чи іншу посадову особу;
приступає до гасіння пожежі наявними первинними засобами пожежогасіння, а у разі необхідності - до евакуації людей;
у разі необхідності викликає інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).
2. Начальник цеху, зміни чи інша посадова особа, що прибула на місце пожежі на об'єкті:
перевіряє, чи викликані підрозділи МНС та інші аварійно-рятувальні служби (дублює повідомлення), сповіщає про пожежу керівника підприємства;
перевіряє включення системи оповіщення про пожежу, систем пожежогасіння, систем газодимовидалення;
у випадку загрози для життя людей негайно організовує їх рятування (евакуювання), використовуючи для цього наявні сили і засоби;
припиняє роботи, крім робіт, пов'язаних із заходами з ліквідації пожежі;
виводить за межі небезпечної зони всіх працівників, не задіяних у ліквідації пожежі;
здійснює в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком АСП), зупинку агрегатів, апаратів, транспортуючих пристроїв, перекриття технологічних трубопроводів (якщо це не спричинить погіршення обставин на пожежі чи виникнення аварійної ситуації), зупинку систем вентиляції в аварійному приміщенні (за винятком систем газодимовидалення) та вживає інших заходів, що запобігають розвитку пожежі;
одночасно з гасінням пожежі організовує охолодження сусідніх резервуарів, конструкцій тощо, яким загрожує руйнування від високих температур;
забезпечує дотримання техніки безпеки працівниками, що залучені до гасіння пожежі;
організовує зустріч та забезпечує безперешкодний доступ на територію підприємства підрозділів МНС, надає їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під'їзду до місця пожежі та до джерел водопостачання;
повідомляє старшого начальника підрозділів МНС про обставини на пожежі та вжиті заходи щодо її ліквідації.
3. У разі створення штабу пожежогасіння до його складу включається представник підприємства (головний інженер, начальник цеху або інший відповідальний працівник) для надання консультацій з питань технологічного процесу виробництва і специфічних особливостей об'єкта, де виникла пожежа, і прилеглих будівель, споруд; вирішення питання щодо залучення необхідної техніки (автоцистерн, вантажних автомобілів тощо) для підвезення засобів пожежогасіння, техніки для влаштування обвалування на шляху розтікання нафтопродуктів; координування дій інженерно-технічного персоналу підприємства під час виконання робіт, пов'язаних з гасінням пожежі (відключення або переключення комунікацій трубопроводів, відкачування нафтопродуктів з резервуарів, прорізання отворів (вікон) у резервуарах для подачі піни тощо).
4. За фактом кожної пожежі, що сталася, керівник підприємства організовує службове розслідування з метою з'ясування причин її виникнення і розвитку, а також вироблення необхідних профілактичних заходів.
XI. Вимоги щодо розміщення та експлуатації протипожежної техніки та первинних засобів пожежогасіння
1. Використання протипожежної техніки, у тому числі пожежного устатковання, первинних засобів пожежогасіння, для господарських, виробничих та інших потреб, не пов'язаних з пожежогасінням або навчанням протипожежних формувань, не дозволяється.
2. Пожежні транспортні засоби, пересувні і переносні пожежні машини (пожежні автомобілі, мотопомпи, причепи) утримуються в опалюваних (з температурою середовища не нижче 10 град. С) пожежних депо або спеціально призначених для цієї мети приміщеннях (боксах) оснащених освітленням, телефонним зв'язком, твердим покриттям підлоги, утепленими воротами, іншими пристроями та обладнанням, необхідним для забезпечення нормальних і безпечних умов роботи.
3. Пожежні автомобілі, мотопомпи та причепи, введені в експлуатацію (поставлені на чергування або в резерв), укомплектовуються комплектом придатного до застосування пожежного устатковання, пожежними рятувальними пристроями, переносним пожежним інструментом, заправляються пальним та мастильними матеріалами, забезпечуються запасом вогнегасних речовин та постійно утримуються у повній готовності до виїзду (застосування) у разі тривоги.
