Про затвердження Технічного регламенту ліфтів

Відповідно до статті 14 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Технічний регламент ліфтів, що додається.

2. Державній службі з питань праці забезпечити впровадження Технічного регламенту, затвердженого цією постановою.

3. Ця постанова набирає чинності через шість місяців з дня опублікування.

1. Цей Технічний регламент встановлює вимоги до ліфтів і запобіжних комплектувальних виробів, які є обов'язковими для виконання юридичними або фізичними особами, що проектують, виробляють, здійснюють монтаж та забезпечують експлуатацію ліфтів у будівлях та спорудах, а також особами, що постачають ліфти і запобіжні комплектувальні вироби на ринок.

2. Дія цього Технічного регламенту:

1) поширюється на ліфти, які обслуговують будівлі, мають кабіни, що рухаються уздовж жорстких напрямних з кутом нахилу не більш як 15 град. від вертикалі і призначаються для перевезення людей; людей і вантажів; тільки вантажів;

2) не поширюється на:

канатні дороги і фунікулери, що призначаються для перевезення людей;

ліфти, спеціально спроектовані і споруджені для використання у військових формуваннях;

канатні підйомні пристрої для копалень;

театральні підйомники;

підйомники, якими оснащуються транспортні засоби;

ліфти, що з'єднані з машинами і призначаються виключно для доступу працівників до робочого місця;

агрегати із зубчастою передачею;

будівельні підйомники, що призначаються для перевезення людей чи людей і вантажів.

3. Терміни, що вживаються в цьому Технічному регламенті, мають таке значення:

виробник запобіжних комплектувальних виробів - юридична або фізична особа, яка бере на себе відповідальність за проектування, виготовлення запобіжних комплектувальних виробів, нанесення на них національного знака відповідності і складення декларації про відповідність згідно з додатком 1;

виробник ліфта - юридична або фізична особа, яка бере на себе відповідальність за проектування, виготовлення і постачання на ринок ліфта, нанесення на нього національного знака відповідності і складення декларації про відповідність;

запобіжний комплектувальний виріб - складова частина ліфта, що забезпечує його безпечну експлуатацію. Перелік запобіжних комплектувальних виробів наведено в додатку 2;

монтажник ліфта - юридична або фізична особа, яка здійснює монтаж і постачання на ринок ліфта, нанесення на нього національного знака відповідності і складення декларації про відповідність;

постачальник - юридична або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, що вводить в обіг ліфт або комплектувальні вироби у разі, коли виробник не є резидентом України та відсутній його уповноважений представник;

постачання ліфта на ринок - процедура, під час якої монтажник уперше передає ліфт користувачеві;

придатність до експлуатації - відповідність ліфта усім вимогам з його безпечного функціонування;

призначений орган - орган з оцінки відповідності, вимоги до якого визначені постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2007 р. N 59 "Про затвердження Порядку здійснення процедури призначення органів з оцінки відповідності продукції, процесів і послуг вимогам технічних регламентів" (Офіційний вісник України, 2007 р., N 6, ст. 223);

типовий зразок ліфта - модель ліфта, в технічній документації на яку зазначається спосіб виконання основних вимог його безпечної експлуатації і в якій використовуються аналогічні запобіжні комплектувальні вироби.

У комплекті технічної документації на ліфт обов'язково зазначаються всі допустимі відхилення від типового зразка ліфта.

4. У разі коли пов'язані з експлуатацією ліфтів види небезпеки, зазначені в пунктах 20-43 цього Технічного регламенту, повністю чи частково містяться в інших технічних регламентах, необхідно керуватися такими технічними регламентами.

5. Державний нагляд за безпекою ліфта здійснюється Держпраці під час введення його в експлуатацію та в процесі експлуатації.

6. Технічна експертиза робочого проекту або робочої документації ліфтів, їх компонентів і вузлів, реєстрація, огляд, випробування та експертне обстеження (технічне діагностування), введення їх в експлуатацію проводяться відповідно до Закону України "Про охорону праці", постанов Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 р. N 1631 "Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами" (Офіційний вісник України, 2003 р., N 42, ст. 2222) і від 26 травня 2004 р. N 687 "Про затвердження Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки" (Офіційний вісник України, 2004 р., N 21, ст. 1434).

7. Ліфти і запобіжні комплектувальні вироби з нанесеним на них національним знаком відповідності та складеною декларацією про відповідність вважаються такими, що відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

8. Оцінку відповідності ліфтів і запобіжних комплектувальних виробів вимогам цього Технічного регламенту проводить виробник та/або його уповноважена особа, монтажник, постачальник шляхом застосування модулів згідно з Технічним регламентом модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. N 1585 (Офіційний вісник України, 2003 р., N 41, ст. 2175; 2007 р., N 1, ст. 31).

9. Для проведення оцінки відповідності ліфта виробник та/або його уповноважена особа, монтажник, постачальник застосовує за власним вибором:

1) модуль B (перевірка типу) у комбінації з модулем F (перевірка продукції) або модулем E (забезпечення якості продукції), або модулем D (забезпечення якості виробництва) у разі, коли з використанням модуля В перевірено конструкцію ліфта;

2) модуль B (перевірка типу) у комбінації з модулем F (перевірка продукції) або модулем E (забезпечення якості продукції), або модулем D (забезпечення якості виробництва) у разі, коли з використанням модуля В перевірено конструкцію типового зразка ліфта;

3) модуль H (цілковите забезпечення якості) у комбінації з модулем F (перевірка продукції) або модулем Е (забезпечення якості продукції), або модулем D (забезпечення якості виробництва) у разі, коли з використанням модуля Н перевірено забезпечення якості конструкції ліфта;

4) модуль G (перевірка одиниць продукції);

5) модуль Н (цілковите забезпечення якості) з обстеженням конструкції у разі, коли така конструкція не повною мірою відповідає національним стандартам, які відповідають європейським гармонізованим стандартам та добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності ліфтів вимогам цього Технічного регламенту.

Під час проведення процедур згідно з підпунктами 1-3 цього пункту відповідальна за проектування ліфта особа повинна подати виробнику та/або його уповноваженій особі, монтажникові, постачальнику технічну документацію та інформацію, необхідну для забезпечення повної безпеки роботи ліфта.

10. За результатами оцінки відповідності, проведеної згідно з пунктом 9 цього Технічного регламенту, виробник та/або його уповноважена особа, монтажник, постачальник повинен:

нанести на поверхню ліфта національний знак відповідності та скласти декларацію про відповідність;

забезпечити зберігання протягом 10 років після постачання ліфта на ринок копії декларації про відповідність;

пред'являти на вимогу призначеного органу копії декларацій про відповідність та протоколів випробувань.

11. Для проведення оцінки відповідності запобіжних комплектувальних виробів виробник та/або його уповноважена особа, монтажник, постачальник застосовує за своїм вибором модуль В (перевірка типу) у комбінації з модулем C (відповідність типу) чи модулем E (забезпечення якості продукції) або модуль H (цілковите забезпечення якості).

За результатами оцінки відповідності запобіжних комплектувальних виробів виробник та/або його уповноважена особа, монтажник, постачальник повинен:

нанести національний знак відповідності на кожний виріб згідно з вимогами цього Технічного регламенту та скласти декларацію про відповідність;

забезпечити зберігання протягом 10 років після закінчення випуску виробу копії декларації про його відповідність.

12. У разі невиконання зобов'язань, покладених на виробника та/або його уповноважену особу, монтажника згідно з пунктами 8-11 цього Технічного регламенту, вони покладаються на постачальника.

13. На ліфти і запобіжні комплектувальні вироби, відповідність яких підтверджено згідно з пунктами 9 і 11 цього Технічного регламенту, наноситься національний знак відповідності.

14. Опис та правила застосування національного знака відповідності затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. N 1599 (Офіційний вісник України, 2001 р., N 49, ст. 2188).

15. Національний знак відповідності чітко наноситься на видному місці поверхні кабіни кожного ліфта і запобіжного комплектувального виробу або на етикетці, прикріпленій до виробу.

Інші види маркування на ліфти і запобіжні комплектувальні вироби наносяться поряд з національним знаком відповідності.

16. У кожній кабіні ліфта прикріплюється табличка з чітким зазначенням номінальної вантажопідйомності у кілограмах та максимально дозволеної кількості пасажирів.

17. У разі коли ліфт оснащений пристроєм для вивільнення осіб без сторонньої допомоги, в його кабіні прикріплюється табличка з належним чином оформленою інструкцією.

18. З метою забезпечення належного застосування національного знака відповідності призначений орган повинен:

зобов'язати виробника та/або його уповноважену особу, монтажника, постачальника у разі виявлення факту неналежного нанесення знака відповідності привести виріб у відповідність з установленими цим Технічним регламентом вимогами;

вжити невідкладних заходів з метою обмеження чи встановлення заборони щодо постачання на ринок запобіжного комплектувального виробу або його вилучення з ринку і встановлення заборони щодо експлуатації ліфта у разі повторного виявлення факту неналежного нанесення знака відповідності, а також поінформувати про такий факт Держпраці.

19. У процесі проектування та виготовлення кабіни ліфта передбачається його місткість та міцність, що відповідають максимальній кількості пасажирів і номінальній вантажопідйомності.

20. Кабіна пасажирського ліфта повинна бути спроектована і виготовлена таким чином, щоб не спричиняти перешкод чи труднощів для пасажирів з обмеженими фізичними можливостями на вході в ліфт та під час користування ним. Кабіна обов'язково обладнується пристроями регулювання, необхідними для забезпечення зручності пасажирів.

Функції засобів управління в таких ліфтах чітко визначаються на табличці, яка прикріплюється в кабіні.

21. Засоби, що використовуються для утримання кабіни, кріплення та будь-які контактні частини проектуються з урахуванням умов експлуатації та виготовлення, якості використаних матеріалів, необхідного рівня загальної безпеки та зведення до мінімуму ризику падіння кабіни.

У разі використання тягових канатів чи ланцюгів необхідно передбачити не менш як два незалежних канати чи ланцюги кожний з власною системою кріплення за винятком ліфтів, призначених для перевезення вантажів. Такі канати чи ланцюги не повинні мати з'єднань чи стиків, крім випадків, коли це необхідно для закріплення чи утворення петлі.

22. Проектування, виготовлення та монтаж ліфтів необхідно здійснювати з урахуванням запобігання нормальному пуску в разі перевищення номінальної вантажопідйомності.

23. Усі ліфти (крім ліфтів з привідною системою, що запобігає перевищенню швидкості) повинні бути оснащені обмежувачем швидкості.

Швидкісні ліфти забезпечуються пристроєм регулювання та обмеження швидкості.

24. Конструкцією ліфтів, які приводяться в рух фрикційними шківами, необхідно передбачати стійкість тягового каната на шківі за рахунок тертя.

25. Призначені для перевезення людей; людей і вантажів ліфти повинні оснащуватися окремими механічними та електричними пристроями, що забезпечують пересування кабіни. Зазначена вимога не поширюється на ліфти, в яких замість противаг використовується друга кабіна.

26. Можливість доступу до обладнання ліфта і пов'язаних з ним пристроїв, а також до простору, в якому пересувається кабіна, передбачається тільки для технічного персоналу під час обслуговування ліфта та аварійних ситуацій. Необхідно, щоб користування ліфтом унеможливлювалося після того, як персонал отримає доступ до зазначеного простору.

27. Групи ліфтів можуть оснащуватися спільними чи з'єднаними між собою схемами виклику ліфта.

28. Під час монтажу електричного обладнання ліфтів необхідно передбачити:

неможливість застосування його схем замість інших схем, безпосередньо не пов'язаних з ліфтом, а також виникнення небезпечної ситуації внаслідок несправності електрообладнання;

можливість підключення та відключення електропостачання під навантаженням;

залежність руху кабіни ліфта від електричних запобіжних пристроїв та окремої запобіжної електричної схеми.

29. З метою уникнення ризику травмування людини у разі, коли кабіна перебуває в крайньому нижньому або крайньому верхньому положенні, необхідно передбачити наявність достатнього вільного простору між дном шахти і частинами кабіни, що виступають, а також між стелею шахти та дахом кабіни ліфта.

У разі коли таку вимогу виконати неможливо, допускаються інші способи запобігання зазначеному ризику.

30. Двері шахти, встановлені на посадкових майданчиках, повинні мати механічний замок з урахуванням передбачених умов експлуатації.

Блокувальний пристрій безпеки у режимі нормальної експлуатації повинен запобігати:

руху кабіни (заданого чи випадкового) у разі незачинених і незаблокованих дверей шахти;

відчинення дверей шахти до зупинення кабіни у зоні посадкового майданчика.

У разі коли ліфт обладнаний пристроєм регулювання точності зупинки кабіни за швидкістю вирівнювання, дозволяється пересування кабіни з відкритими дверима біля посадкового майданчика.

31. Кабіна ліфта повинна мати стіни і двері на всю її висоту, суцільну підлогу та стелю, крім вентиляційних отворів. Двері ліфта повинні бути сконструйовані та змонтовані так, щоб кабіна не починала рухатися, доки не зачиняться двері, і зупинялася у разі їх відчинення, крім випадку пересування біля посадкового майданчика.

За наявності ризику потрапляння людини у проміжок між кабіною та шахтою або за відсутності шахти двері кабіни повинні лишатися зачиненими і заблокованими під час зупинення ліфта між поверхами.

32. Ліфт обов'язково оснащується пристроями, які запобігають вільному падінню чи неконтрольованому підйому кабіни у разі припинення електроживлення чи відмови комплектувальних виробів.

Пристрій, який запобігає вільному падінню кабіни, повинен бути відокремлений від засобів, що використовуються для підвішування, та здатний зупиняти кабіну з номінальним завантаженням на максимальній швидкості. Будь-яке задане таким пристроєм зупинення незалежно від умов завантаження не повинне спричиняти шкідливого для пасажирів гальмування.

33. Між дном шахти та підлогою кабіни встановлюються буфери. Вільний простір під кабіною визначається з урахуванням розміру буферів у максимально стиснутому стані.

Зазначена вимога не поширюється на ліфти, в яких кабіна входить до вільного простору завдяки конструкції привідної системи.

34. Ліфт повинен мати конструкцію та будову, якими забезпечується неможливість приведення його в рух у разі, коли пристрій, що запобігає вільному падінню кабіни, перебуває у неробочому стані.

35. Двері шахти, двері кабіни чи обоє дверей з електроприводом оснащуються пристроєм, що забезпечує під час їх зачинення уникнення небезпеки для пасажирів.

36. Двері шахти, зокрема двері із скляними частинами, що використовуються для протипожежного захисту будинку, повинні мати достатній рівень вогнестійкості, що забезпечується цілісністю та особливостями ізоляції (запобігання поширенню вогню) та теплопередачі (теплового випромінювання).

37. Ліфт повинен мати конструкцію та будову, що виключає ризик зіткнення противаг з кабіною чи їх падіння на кабіну.

38. Кабіна ліфта оснащується засобами:

що забезпечують вивільнення людей;

двостороннього зв'язку для забезпечення постійного спілкування пасажира з диспетчерською службою.

39. У разі розігрівання механізмів ліфта до температури, що перевищує максимальну, установлену згідно з технічною документацією, ліфт повинен завершити задане переміщення і не реагувати на нові команди.

40. Кабіна ліфта забезпечується достатнім рівнем вентиляції для пасажирів, у тому числі в разі зупинення на тривалий час.

41. Кабіна оснащується системою освітлення, що використовується під час користування ліфтом, а також у разі, коли двері відчинені на посадковому майданчику. Передбачаються також засоби аварійного освітлення.

42. Конструкцією та будовою засобів зв'язку, зазначених у пункті 38 цього Технічного регламенту, та аварійного освітлення передбачається їх функціонування за відсутності достатнього рівня електроживлення. Тривалість такого функціонування повинна бути достатньою для вивільнення пасажирів.

43. Схеми керування ліфтом, які можуть використовуватися у разі виникнення пожежі, розробляються і виготовляються з урахуванням того, щоб їх використання забезпечило запобігання зупиненню ліфта в певних положеннях і пріоритетність управління ліфтом рятувальною службою.

44. На ліфти поширюються основні вимоги безпеки життя та здоров'я людей Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1764 (Офіційний вісник України, 2006 р., N 51, ст. 3415).

45. До запобіжного комплектувального виробу додається викладена українською мовою інструкція з експлуатації.

46. До кожного ліфта додається документація українською мовою, яка повинна містити, зокрема:

інструкцію з експлуатації, креслення та схеми, що стосуються експлуатації та технічного обслуговування, здійснення контролю, проведення ремонту, періодичних перевірок і операцій з вивільнення пасажирів;

журнал реєстрації ремонтів та проведення періодичних перевірок.

1. Пристрої для блокування дверей шахти.

2. Пристрої для запобігання падінню кабіни та неконтрольованому руху вгору.

3. Пристрої, що обмежують швидкість.

4. Буфери (амортизатори) енергонакопичувального типу нелінійні або з гасінням зворотного руху (пружинні буфери, пружинні накладки).

5. Буфери (амортизатори) енергорозсіювального типу (гідравлічні буфери, буфери тертя).

6. Запобіжні пристрої, які монтуються до затискачів гідравлічних силових систем, якщо вони служать для запобігання падінню.

7. Електричні пристрої у вигляді запобіжних вимикачів.