Про затвердження Технічного регламенту щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів

Відповідно до статті 14 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Технічний регламент щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів і план заходів із його застосування, що додаються.

2. Визначити Міністерство промислової політики відповідальним за застосування затвердженого цією постановою Технічного регламенту.

1. Цей Технічний регламент встановлює основні вимоги до назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів та розроблений з урахуванням вимог Директиви Європейського Парламенту і Ради ЄС 96/74/ЄС від 16 грудня 1996 р. про назви і правила маркування текстильних матеріалів.

2. Дія цього Технічного регламенту поширюється на всі види текстильних волокон, інформацію, яка наноситься під час маркування текстильних виробів, і супровідну документацію на такі вироби на різних стадіях їх виготовлення та введення в обіг.

3. Вимоги цього Технічного регламенту є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, сфера діяльності яких поширюється на текстильні волокна і вироби на різних стадіях їх виготовлення та введення в обіг на території України, і не застосовуються до текстильних виробів, які ввозяться на територію України як давальницька сировина.

4. У цьому Технічному регламенті наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

текстильне волокно - придатний для виготовлення текстильних виробів витягнутий у довжину тонкий гнучкий предмет мінерального, рослинного або хімічного походження завширшки не більш як 5 міліметрів, у тому числі такий, що відрізаний від більш широких смужок, виготовлених з речовин, що використовуються для виробництва волокна;

текстильні вироби - будь-яка сировина, напівфабрикати та готові вироби, маса текстильних волокон в яких становить не менш як 80 відсотків.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про стандартизацію", "Про підтвердження відповідності", "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності".

5. Введення в обіг текстильних волокон і виробів на внутрішньому ринку дозволяється за умови відповідності їх вимогам цього Технічного регламенту.

6. Назви текстильних волокон, що наведені в додатку 1, та інформація, яка наноситься під час маркування, вживаються з урахуванням таких особливостей:

жодна з назв, як повна, так і її частина, не може використовуватися для позначення будь-якого іншого волокна;

термін "шовк" не може використовуватися для позначення безперервності нитки з інших текстильних волокон.

7. Жодний текстильний виріб не може мати позначення "100 відсотків волокна", якщо він не виготовлений повністю з такого волокна.

8. Текстильний виріб може мати позначення "чиста вовна", тільки якщо він виготовлений повністю з вовняного волокна, яке:

не входило до складу готового виробу;

не піддавалося обробці шляхом прядіння та/або валяння, крім випадків, коли цього потребує технологія виробництва такого виробу;

не було пошкоджено шляхом обробки або використання.

9. Текстильний виріб може мати позначення "вовна" у разі, коли він складається з кількох видів волокна і маса вовняного волокна становить не менш як 25 відсотків та коли вовняне волокно під час грубого (першого) чесання з'єднане тільки з одним іншим волокном. Для таких виробів зазначається повний відсотковий вміст волокон.

У текстильних виробах допускається вміст побічних волокнистих домішок не більш як 0,3 відсотка, що зумовлено технологічними особливостями вовняних виробів.

10. Текстильний виріб, який складається з двох або більше видів волокна, має назву волокна, маса якого становить не менш як 85 відсотків загальної маси із зазначенням його відсоткового вмісту за масою або повного відсоткового вмісту всіх видів волокна.

11. Текстильні вироби, виготовлені з двох чи більше видів волокна, маса жодного з яких не становить 85 відсотків загальної маси, містять назви із зазначенням відсоткового вмісту за масою не менше двох волокон, після яких наводяться назви інших волокон у порядку зменшення їх маси із зазначенням відсоткового вмісту кожного з них за масою або без нього (у такому випадку зазначаються слова "інші волокна" і загальний відсотковий вміст волокон за масою).

12. Текстильні вироби, що мають основу із 100 відсотків бавовни і уток із 100 відсотків льону, в яких маса частки льону становить не менш як 40 відсотків загальної маси неапретованої тканини, може мати назву "бавовняно-льняна тканина", яка повинна містити слова "100 відсотків бавовняної основи" і "100 відсотків льняного утоку".

13. У разі використання в текстильних виробах видимих та ізольованих волокон, що є декоративними, їх маса не повинна перевищувати 7 відсотків маси готового виробу.

При використанні металевих волокон для одержання антистатичного ефекту їх маса не повинна перевищувати 2 відсотків маси готового виробу.

14. У складі текстильних виробів, призначених для кінцевого споживача, допускається:

вміст сторонніх волокон у кількості до 2 відсотків загальної маси виробу за умови, що така кількість зумовлена технологічними потребами; до 5 відсотків, якщо вироби піддавалися обробці шляхом чесання;

відхилення у межах 3 відсотків зазначеного на етикетці відсоткового вмісту волокон від вмісту, визначеного за результатами аналізу.

15. Під час проведення аналізу текстильного волокна на відсотковий вміст відхилення від його вмісту повинні враховуватися для кожного виду волокна.

16. Маркування текстильних виробів здійснюється кожного разу, коли вони вводяться в обіг. Якщо вироби не призначені для кінцевого споживача або поставляються на виконання замовлення державних органів влади, вони поставляються із супровідною документацією.

17. Маркування вітчизняних та імпортованих текстильних виробів, що вводяться в обіг, здійснюється українською мовою. Допускається маркування імпортованих виробів англійською мовою.

18. Маркування текстильних виробів здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1) виріб, що складається з двох чи більше частин, які мають різний склад волокна, повинен містити ярлик, в якому зазначаються відомості про склад. Таке маркування не є обов'язковим для частин, маса яких становить менш як 30 відсотків загальної маси текстильного виробу, за винятком основних підкладок;

2) текстильний виріб, що складається з двох чи більше частин, склад волокна яких однаковий і які становлять єдиний комплект, повинен мати тільки один ярлик;

3) склад волокна корсетного виробу стосується усього виробу або таких його частин (сумарно чи окремо):

для бюстгальтерів - зовнішнє та внутрішнє полотно для чашок і спинки;

для корсетів - передні, задні і жорсткі бокові частини;

для грацій - зовнішнє та внутрішнє полотно для чашок, передні, задні і жорсткі бокові частини.

Вміст волокон інших корсетних виробів стосується усього виробу або різних його частин (сумарно чи окремо); таке маркування не є обов'язковим для частин виробу, що становлять менш як 10 відсотків загальної маси виробу;

4) вміст волокон виробів, пофарбованих за методом витравного друку, зазначається як для усього виробу, так і окремо для базового полотна і витравних частин;

5) вміст волокон вишитих виробів зазначається як для усього виробу, так і окремо для базового полотна і ниток для вишивання із зазначенням відповідних назв. Якщо вишиті частини становлять менш як 10 відсотків загальної площі виробу, зазначається лише вміст базового полотна;

6) вміст ниток (пряжі), в яких серцевина і покривний шар зроблені з різних волокон та призначені для продажу в роздріб, зазначається як для усього виробу, так і окремо для кожної з його частин;

7) вміст волокон оксамитових, плюшевих або подібних до них текстильних матеріалів зазначається для усього виробу, крім випадків, коли його лицьовий і зворотний бік відрізняються один від одного та складаються з різних волокон і зазначаються окремо; 8) вміст волокон килимів та інших покриттів для підлоги, лицьовий і зворотний бік яких складаються з різних волокон, зазначається тільки для лицьового боку; інші компоненти, з яких складаються килими та інші покриття для підлоги, не враховуються.

19. Перелік текстильних виробів, під час маркування яких не зазначається відсотковий вміст волокон, наведено у додатку 3.

20. Текстильні вироби, наведені у додатку 4, належать до одного і того ж типу, мають той самий вміст і пропонуються до продажу разом з прикріпленим до паковання ярликом, на якому обов'язково зазначається відсотковий вміст волокон.

Відсотковий вміст волокон текстильних виробів, що містяться у кусках або згорнуті у сувої та призначені для продажу, зазначається тільки на кусках або сувоях.

21. Під час маркування всіх текстильних виробів відсотковий вміст волокон за масою визначається без урахування:

частин, що виготовлені не з текстильного волокна, - пружків, етикеток і значків, емблем, облямівок і оздоблення, які не є невід'ємною частиною виробу, ґудзиків і пряжок, обтягнутих текстильними матеріалами, аксесуарів, прикрас, нееластичних стрічок, еластичних ниток і тасьм, видимих ізольованих волокон, які є повністю декоративними;

оббивних тканин, гардин і штор - основних та уточних ниток, що є зв'язувальними і заповнювальними та не містяться на лицьовому боці тканини;

базових полотен або підсилювальних прокладок, що надають жорсткості та міцності виробу шляхом застосування ниток або матеріалів, які додаються до виробу; ниток для зшивання і з'єднання шарів матеріалу, якщо вони не заміняють нитки основи та/або утоку тканини, наповнень, що не виконують функції ізолювання, та підкладок.

При цьому базове полотно або підсилювальна прокладка, що виконує функцію підсилювання для лицьового боку, зокрема в ковдрах і подвійних полотнах, та зворотний бік оксамитових, плюшевих текстильних або подібних виробів, не вважаються підкладками.

22. Аналіз вмісту волокон у текстильному виробі та їх відсоткового вмісту проводиться шляхом випробування згідно з національними стандартами, які в разі добровільного застосування є доказом відповідності текстильних волокон і виробів вимогам цього Технічного регламенту з урахуванням нормованої вологості кожної із складових волокон, зазначеної у додатку 2.

23. Перевірка на відповідність текстильних волокон і виробів вимогам цього Технічного регламенту проводиться під час введення зазначеної продукції в обіг на території України згідно із законодавством.

Примітка. Назва "вовна" може також використовуватися для позначення з'єднань волокон з вовни овець або ягнят і видів шерсті, перелічених у пункті 2 цього додатка. Це правило застосовується для текстильних виробів, зазначених у пунктах 11 та 12 цього додатка, а також виробів, зазначених у пунктах 11-15 Технічного регламенту за умови, що вони частково виготовлені з волокон, зазначених у пунктах 1 і 2 цього додатка.