ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
Л И С Т
| 01.02.2005 N 585/0/2-05 |
Про надання роз'яснень з питань державної реєстрації іноземних осіб
Держпідприємництво України розглянуло... звернення щодо надання роз'яснення з питань державної реєстрації, які виникають у разі, коли засновниками виступають іноземні особи, та повідомляє таке.
1. Щодо ідентифікаційного номера іноземної фізичної особи, яка є засновником юридичної особи.
Статтею 7 Закону України "Про правовий статус іноземців" встановлено, що іноземці мають право займатися в Україні інвестиційною діяльністю, а також зовнішньоекономічною та іншими видами діяльності, передбаченими законодавством України. При цьому вони мають такі ж права і обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не випливає з Конституції та законів України.
Чинним законодавством, що регулює підприємницьку діяльність в Україні, в тому числі Цивільний та Господарський кодекси України, які набрали чинності з 01.01.2004 р., не встановлено особливостей та окремого порядку державної реєстрації іноземних фізичних осіб як суб'єктів підприємницької діяльності.
Проте у частині другій статті 55 Господарського кодексу України зазначається, що суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Отже, на іноземних осіб поширюються ті самі вимоги, що і на здійснення державної реєстрації фізичних осіб - громадян України.
У зв'язку з цим державна реєстрація іноземних (громадян, які виявили бажання займатись бізнесом в Україні, відбувається в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").
Відповідно до статті 17 цього Закону, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містяться, зокрема, відомості про перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я, місце проживання, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків, якщо засновник - фізична особа.
Законом України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків" (стаття 5) також встановлено вимогу, що до цього державного реєстру вноситься інформація і про осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до чинного законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні.
Крім того, відповідно до статті 9 зазначеного Закону, фізичні особи - платники податків та інших обов'язкових платежів зобов'язані зареєструватися у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з моменту виникнення об'єкта оподаткування чи сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Враховуючи наведену норму Закону, відповідно до якої іноземна особа може не мати ідентифікаційного номера до того часу, поки вона не буде зареєстрована як суб'єкт господарювання, програмним забезпеченням АРМу "Державний реєстратор" реалізовано можливість включення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про юридичну особу, засновником якої є іноземна фізична особа, без зазначення ідентифікаційного номера в реєстраційній картці.
2. Щодо юридичної сили нотаріального посвідчення підпису іноземної особи в країні її проживання на території України.
Статтею 8 Закону про реєстрацію встановлено вимоги до оформлення документів, які подаються державному реєстратору, нею, зокрема, зазначається, що установчі документи юридичної особи, а також зміни до них викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками), якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Підписи засновників (учасників) на установчих документах повинні бути нотаріально посвідчені.
Отже, законом, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, не передбачено підпис документів уповноваженою особою. Однак при цьому слід зазначити, що згідно з частиною другою статті 19 Закону України "Про міжнародні договори", якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
У зв'язку з цим слід взяти до уваги Конвенцію про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, яка підписана країнами СНД 07.10.2002 р. і яка набула чинності з 27.04.2004 р.
Відповідно до статті 12 цієї Конвенції, документи, які на території однієї Договірної сторони видані або засвідчені компетентною установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах її компетенції та за встановленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях усіх інших Договірних сторін без будь-якого спеціального посвідчення. Документи, що на території однієї договірної сторони розглядаються як офіційні документи, користуються й на території всіх інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.
Отже, на території України має визнаватись нотаріально посвідчений підпис іноземної особи, яка є громадянином будь-якої країни СНД.
| Заступник голови | С.Третьяков |
