7.3. Для догляду за устаткуванням працівникам повинен видаватися обтиральний матеріал у достатній кількості, який має здатність поглинати рідину.
7.4. Ремонт, налагодження певних видів устаткування і механізмів повинні виконувати працівники, які пройшли навчання та інструктаж з охорони праці.
7.5. Використання конструкцій перекриття, колон будівель і устаткування цеху для закріплення на них підіймальних пристосувань під час виконання ремонтних та монтажних робіт без письмового дозволу роботодавця на використання вказаних конструкцій не дозволяється.
7.6. Ремонт устаткування і механізмів під час їх роботи не дозволяється.
7.7. Перед початком ремонту устаткування пускові механізми повинні бути відключені.
Усі приводні ремені повинні бути зняті з робочих шківів. Під пускові педалі повинні бути встановлені прокладки. Устаткування повинно бути приведено в положення, при якому унеможливлюється довільний рух устаткування від випадкового зсуву пускових пристосувань. Біля пускових пристосувань та рубильників повинні бути встановлені плакати з указанням на те, що устаткування та механізми перебувають у ремонті і пуск їх забороняється.
Частини устаткування, які знімаються під час ремонту, повинні бути розташовані на завчасно обраному місці, міцно та надійно закріплені з використанням прокладок.
Круглі деталі слід укладати з використанням упорів. Ставити зняті частини устаткування біля устаткування, яке працює, не дозволяється. Між знятими частинами та біля устаткування, яке ремонтується, повинні бути передбачені проходи і робочі площадки, які необхідні для виконання ремонтних робіт.
7.8. Для зняття та установки важких деталей повинні застосовуватися підйомні пристрої відповідної вантажопідйомності або встановлюватися міцні підставки із самогальмівними талями належної вантажопідйомності.
Зняття та установка важких деталей повинні виконуватися під керівництвом особи, призначеної роботодавцем.
7.9. Після закінчення ремонту або наладки устаткування всі зняті під час ремонту огородження та пристосування повинні бути міцно закріплені. Випробування зі знятими огородженнями допускається тільки з дозволу роботодавця.
10. Вимоги до інструмента
1. Роботодавець повинен забезпечити працівника справним, якісним інструментом для виконання роботи.
2. Під час виконання робіт слід дотримуватися вимог Інструкції з охорони праці під час виконання монтажних робіт інструментами і пристроями, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 254, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 20.07.2001 за N 616/5807.
3. Виготовлення, ремонт, заточка інструмента повинні виконуватися переважно в централізованому порядку.
4. Для зберігання і перенесення інструмента кожному працівнику повинні видаватися справні легкі ручні переносні ящики або сумки.
5. Молотки, кувалди повинні мати поверхню бойка злегка опуклу, гладку, незбиту, без задирок, вибоїв, ум'ятин, тріщин і бути щільно заклинені металевими зайорженими клинами на рукоятках овального перетину із сухого дерева твердих і грузлих порід (клен, дуб, горобина, в'яз). Ручка молотка має бути прямою, з незначним стовщенням до її вільного кінця. Поверхня ручки має бути гладкою, рівно зачищеною, без тріщин, задирок і сучків.
6. Напилки, стамески, долота, викрутки, шила і інший ручний інструмент із загостреним неробочим кінцем мають бути міцно закріплені в гладко і рівно зачищеній рукоятці. Рукоятки повинні мати довжину відповідно до розмірів інструмента, але не менше 150 мм, і мають бути стягнуті металевими кільцями, щоб уникнути розколювання. Працювати напилками та іншими подібними інструментами без рукояток або з несправними рукоятками не дозволяється.
7. Ударні інструменти (зубила, крейцмеселі, борідки, пробійники, керни тощо) не повинні мати скошених чи збитих потилиць із задирками, ум'ятин, вибоїв і тріщин.
8. Гайкові ключі мають відповідати розмірам гайок і голівок болтів і не повинні мати тріщин і задирок. Губки ключів мають бути рівнобіжні. Подовження ключа шляхом нарощування його контрключами, трубами тощо не дозволяється.
9. Розсувні ключі не повинні мати люфт у рухливих частинах. Грані гайок і кріпильних болтів і їх різьба мають бути неспрацьованими.
10. Верстатні лещата повинні бути в повній справності, рухома частина не мати прокручування різьби, міцно захоплювати виріб, що затискається, і мати на губках неспрацьовану насічку.
11. Відстань між верстатними лещатами повинна бути не менше 1 м. Ширина верстата повинна бути не менше 0,75 м.
Для захисту працівників від осколків, що відлітають, повинні бути встановлені дрібні металеві сітки заввишки не менше 1 м. Під час двобічної роботи на верстаті сітка встановлюється усередині, а при однобічній - з боку, повернутого до робочих місць, проходів та вікон.
12. Гострогубці і плоскогубці не повинні мати надщерблених рукояток. Губки гострогубців мають бути гострими і ненадщербленими, а плоскогубців - зі справною насічкою.
13. Сокира повинна мати гладке лезо, міцно та щільно насаджена на березове топорище і закріплена м'яким сталевим зайорженим клином. Поверхня топорища повинна бути гладкою, рівно зачищеною, без тріщин, задирок, сучків і надломів.
14. Зенкери, свердла, викрутки і інший вставний інструмент мають бути правильно заточені і не мати тріщин, вибоїв, задирок і інших дефектів. Хвостовики цього інструмента не повинні мати нерівностей, скосів, тріщин і інших ушкоджень, мають бути щільно пригнані і правильно центровані.
15. Пилки (ножівки, поперечні, лучкові тощо) повинні бути правильно розведені і гостро заточені. Ручки пилок повинні бути міцно закріплені, гладко і рівно зачищені. Лучкові пилки повинні мати міцний остов та правильний натяг полотна.
16. Стругальний інструмент (рубанки, фуганки, шерхебелі та ін.) повинен мати гладкі, рівно зачищені колодки та рукоятки. Задній кінець колодки, який приходиться під руку, у верхній своїй частині має бути закруглений. Різальні частини строгального інструмента повинні бути правильно заточені, міцно та щільно припасовані до дерев'яних колодок і не мати дефектів.
17. Пневматичний інструмент повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.2.010-75 "Система стандартов безопасности труда. Машины ручные пневматические. Общие требования безопасности" та цим Правилам.
18. Пневматичні машинки повинні мати сітки у футорках. Молотки повинні мати упорні кільця або інші пристосування, які не допускають вильоту бойка. Клапани на рукоятках пневматичних машинок повинні легко та швидко відкриватися і закриватися, бути щільно припасовані і не пропускати повітря у закритому положенні. Хвостовики інструментів пневматичних машинок мають бути щільно припасовані та правильно центровані.
19. Увесь пневматичний інструмент повинен бути паспортизований. Штуцери та ніпелі з прогумового матеріалу повинні мати паспорт заводу-постачальника із зазначенням тиску, для якого їх можна використовувати. Кріплення шлангів до інструмента і трубопроводів має бути виконано способами, що унеможливлюють зрив шланга, за допомогою спеціальних штуцерів або ніпелів.
20. Штуцери і ніпелі шлангів повинні мати справні грані і різьбу, що забезпечують надійне та щільне приєднання шлангів.
З'єднання виконувати накручуванням на повне число витків різьби. Гумові шланги закріплювати на штуцери за допомогою спеціальних стягувальних хомутів. З'єднувати шланги між собою за допомогою зайоржених ніпелів із закріпленням хомутом. Ключі-насадки мають бути надійно закріплені спеціальними штифтами і кільцями. Не дозволяється їх кріплення шплінтами і дротом.
Взаємодія всіх частин, регулювання та перевірка справності пневматичної машинки мають бути випробувані в дії стисненим повітрям до видачі машинки в роботу.
Після закінчення роботи або зміни пневматичні машинки повинні здаватися для перевірки.
До виконання робіт допускаються особи, які пройшли навчання та перевірку знань при роботі з пневмоінструментом.
21. Бензинові та гасові лампи повинні видаватися випробуваними та справними. Видавати лампи без запобіжного клапана з пропусканням повітря або пального не дозволяється.
Після закінчення роботи лампа негайно гаситься та здається у комору без пального.
22. Розпалювання лампи повинно виконуватися на металевій або кам'яній підлозі. Полум'я повинно направлятися на вогнетривкий предмет.
До виконання робіт допускаються особи, які пройшли навчання та перевірку знань при роботі з бензиновими та гасовими лампами.
23. Під час використання абразивного інструмента необхідно виконувати вимоги ГОСТ 12.3.028-82 "Система стандартов безопасности труда. Процессы обработки абразивным и эльборовым инструментом. Требования безопасности" та Правил і норм безпечної роботи з абразивним інструментом, затверджених ЦК профспілки робітників машинобудування від 18.09.64 (НПАОП 28.52-1.22-64).
11. Вимоги електробезпеки
1. Усі електроустановки повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21-98 та Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 06.10.97 N 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451 (із змінами) (далі - НПАОП 40.1-1.01-97).
2. Усі доступні струмопровідні частини електроустаткування повинні мати огородження.
3. На електродвигунах і механізмах, яким надається рух, повинні бути нанесені стрілки, що вказують напрямок руху механізму і електродвигуна. На пусковому пристрої повинен бути позначений агрегат, до якого пусковий пристрій належить.
4. Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням номінального струму вставки.
Використовувати некалібровані плавкі вставки без маркування величин номінального електроструму не дозволяється.
5. Щитки та рубильники повинні встановлюватися в глухих металевих кожухах, які зачинені на замок, та мати запис про робочу напругу.
6. Електропривод повинен негайно відключатися від мережі в випадках:
появи диму або вогню з електродвигуна або пускорегулювальної апаратури;
нещасного випадку з працівником, який потребує негайної зупинки електродвигуна;
вібрації понад допустимі норми, яка загрожує цілісності електродвигуна;
поломки приводного механізму;
суттєвого зниження числа обертів, яке супроводжується швидким нагрівом електродвигуна.
7. Використання відкритих рубильників, які мають кожухи з прорізом для руху ручки, не дозволяється.
8. Усе електроустаткування, а також устаткування і механізми, які можуть опинитися під напругою (корпус електродвигуна, захисні кожухи рубильників та реостатів, металева броня кабеля та ін.), повинні мати надійне заземлення.
Заземлення повинно бути видимим.
9. Машини ручні електричні повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.013.0-91 "Система стандартов безопасности труда. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытаний" (далі - ГОСТ 12.2.013.0-91), а також стандартам та технічним умовам на конкретні види машин.
10. Металеві частини переносних електричних печей та електроінструмент класу I повинні бути заземлені згідно з ГОСТ 12.2.013.0-91. Електропроводка та арматура силових та освітлювальних мереж повинні бути надійно ізольовані та захищені від впливу високої температури, механічних ушкоджень та хімічного впливу.
11. Роботи з ремонту устаткування та механізмів повинні виконуватися тільки після відключення від мережі електроживлення з обов'язковим вивішенням у місцях відключення попереджувальних плакатів.
Відключення і підключення електропроводів повинно виконуватися черговим електриком.
12. Перевірка справності електроінструмента до видачі його в роботу повинна виконуватися згідно з ГОСТ 12.2.013-0-91 та вимогами стандартів або технічними умовами на конкретні види машин.
13. Напруга переносного електроінструмента повинна бути:
не вище 220 В у приміщеннях без підвищеної небезпеки;
не вище 42 В у приміщеннях підвищеної небезпеки;
не вище 12 В у приміщеннях особливо небезпечних та поза приміщень.
Виконувати роботи електроінструментом напругою 220 В слід з обов'язковим використанням електрозахисних засобів (коврики, калоші, рукавички та ін.).
14. Штепсельні з'єднання, які призначені для підключення ручного електроінструмента, повинні бути з недоступними струмоведучими частинами. Штепсельні з'єднання (розетки, вилки), які використовуються на напругу до 42 В, за конструктивним виконанням та кольором повинні відрізнятися від звичайних штепсельних з'єднань на напругу 220 В та унеможливлювати включення вилок до 42 В у штепсельні розетки 220 В.
15. Для безпечного виконання робіт в умовах недостатньої освітленості конструкція переносних ручних світильників повинна відповідати таким вимогам:
корпуси та рукоятки ручних світильників повинні бути виконані з теплостійких і вологостійких ізолювальних матеріалів великої механічної міцності;
їх струмоведучі частини повинні бути закриті міцним захисним покриттям від випадкового дотику;
дріт у місцях з'єднання не повинен мати надмірного натягу;
увід дроту повинен бути влаштований так, щоб унеможливлювати його злам у місцях уводу;
металеві захисні сітки, рефлектори, гачки або дужки для підвішування повинні кріпитися на ізолювальних частинах ручних світильників;
конструкція патрона повинна унеможливлювати дотик до струмоведучих частин під час заміни ламп.
16. Переносні ручні світильники та ручний інструмент для електромонтажних робіт повинні проходити перевірку на справність 2 рази на рік.
17. Ручний інструмент, який використовується для електромонтажних робіт (викрутки, плоскогубці, кусачки та ін.), повинен мати ізольовані рукоятки.
18. Працівник, який здійснює технологічне обслуговування електроустаткування та працює з електроінструментом, повинен дотримуватися вимог Інструкції з охорони праці під час виконання монтажних робіт інструментами і пристроями.
На робочих місцях параметри електромагнітних полів повинні відповідати вимогам Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за N 203/7524 (далі - ДСН 3.3.096-2002).
19. Електричні випробування дроту та кабелів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.019-80 "Система стандартов безопасности труда. Испытания и измерения электрические. Общие требования безопасности" (далі- ГОСТ 12.3.019-80).
12. Вимоги до контрольно-вимірювальних приладів
1. Контрольно-вимірювальні прилади, які використовуються для контролю параметрів технологічних процесів при виробництві кабельної продукції, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.019-80, ГОСТ 12.1.006-84 "Система стандартов безопасности труда. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля", НПАОП 40.1-1.21-98 та ДСН 3.3.096-2002.
2. Контрольно-вимірювальні прилади повинні бути перевіреними відповідними органами стандартизації, метрології та сертифікації.
3. На шкалі контрольно-вимірювальних приладів повинна бути забезпечена чітка видимість поділок.
III. Вимоги безпеки до технологічних процесів
1. Вимоги безпеки в прокатно-волочильному виробництві
1. Прокатування мідних і алюмінієвих зливків повинно відповідати таким вимогам:
1.1. З метою забезпечення належних аерацій будівель у покрівлях прокатних цехів повинні бути улаштовані витяжні фонарі. Приплив повітря забезпечується природною або механічною вентиляцією.
1.2. Настил підлоги прокатних цехів у місцях руху металу виконується з металевих плит з щільними стиками. У місцях перебування працівників металеві плити повинні бути рифленими.
1.3. Температура нагрітих поверхонь устаткування та огороджень на робочих місцях не повинна перевищувати 43 град.С згідно з ДСТУ EN 563-2001 "Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь" (далі - ДСТУ EN 563-2001). У разі відсутності можливості виконання цієї вимоги бічні поверхні устаткування повинні огороджуватися спеціальними екранами, які охолоджуються зсередини проточною водою.
1.4. Завантажувальні вікна нагрівальних печей повинні зачинятися дверцятами, футерованими вогнетривкими матеріалами або залізоазбестовими захисними екранами. Металеві дверцята повинні мати водяне охолодження. Можуть використовуватися водяні завіси.
1.5. На всі фіксовані робочі місця біля нагрівальних печей повинно подаватися зосереджено чисте кондиціоноване повітря за допомогою повітряного душування, а біля завантажувальних та вихідних вікон повинні улаштовуватися витяжні зонти згідно з вимогами ДСН 3.3.6.042-99 та ДСН 3.3.1.038-99 "Підприємства чорної металургії. Державні санітарні правила", затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 38 (далі - ДСН 3.3.1.038-99).
Температура нагрітих поверхонь обладнання не повинна перевищувати 43 град.С згідно з ДСТУ EN 563-2001.
1.6. Під час роботи нагрівальних печей на газовому паливі слід дотримуватися вимог Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 01.10.97 N 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.05.98 за N 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20-98).
1.7. Подача мідних і алюмінієвих зливків до нагрівальних печей, навантаження зливків на електрокари, автонавантажувачі, електронавантажувачі та ін. та їх розвантаження повинні бути механізованими. Під час подачі зливків металу в піч за допомогою штовхателю повинно бути забезпечено правильне та точне їх укладання перед входом у піч.
1.8. Відстань між нагрівальною піччю та обтискувальною кліттю повинна бути не менше 4 м.
1.9. Під час переходу з нагріву в печі зливків одного металу на нагрів зливків іншого металу піч необхідно очистити від окалини та металевого пилу.
Очищення слід виконувати в захисних окулярах.
1.10. До форсунок подачі палива повинен бути зручний доступ для обслуговування та ремонту.
1.11. Перед запалюванням форсунок та подачею палива слід спочатку відкрити димовий шибер і ретельно провітрити піч.
1.12. Розпалювання нагрівальної печі повинно виконуватися працівником в захисних окулярах з світлофільтрами або захисних щитках за допомогою факела на ручці довжиною не менше одного метра з захисним щитком.
1.13. Розпалювання полуменевої печі повинно виконуватися відповідно до вимог технологічної інструкції.
1.14. Припинення роботи форсунок повинно забезпечуватися шляхом перекриття подачі палива, а потім припинення подачі повітря або пару.
1.15. В випадках припинення подачі мазуту у топку слід перекрити вентиль мазутопроводу. Відкривати вентиль слід після усунення причин припинення подачі мазуту.
1.16. Натискні витратні баки з паливом повинні розміщуватися зовні будівель або в ізольованих приміщеннях. Допускається розташування витратних баків ємністю не більш 5 куб.м в одному приміщенні з печами за умовами встановлення їх на металевих площадках на відстані не менше 3 м від печей.
1.17. Витратні баки з нафтою та мазутом повинні мати підігрів паром або гарячою водою до температури, яка установлена для даної марки нафти (мазуту). Для контролю температури та рівня палива у баках повинні бути установлені необхідні прилади.
1.18. Пульт керування прокатним станом повинен бути розташований на висоті не менше 2 м та має забезпечувати повний огляд місця роботи.
Робоче місце навантаження та вивантаження зливків металу із нагрівальної печі та пульт керування прокатним станом повинні бути зв'язані двобічною сигналізацією.
1.19. Зливки, що подаються на обтискувальну кліть, повинні бути нагріті до температури, яка встановлюється технологічною інструкцією (картою технологічного процесу).
1.20. Передача металу по переділам прокатного стана (обтискувальна, проміжна та оздоблювальна кліті) повинна виконуватися за допомогою жорстко закріпленого жолоба, який має гладку внутрішню поверхню без виступів. Місця з'єднання жолобів не повинні мати перекосів та зазорів більше 2 мм.
1.21. Робоче місце вальцювальника на оздоблювальній лінії лінійних прокатних станів повинно бути захищено надійною стійкою, гребінкою.
1.22. У разі затримки штаби металу у валках проміжної кліті або оздолблювальної лінії повинна бути забезпечена подача сигналу для припинення прокатки наступної заготовки.
1.23. Під час використання напрямних трубок для приймання катанки на намотувальні машини необхідно жорстко закріпляти трубки для унеможливлення виходу катанки з валків мимо трубки.
1.24. Намотувальні машини для приймання катанки повинні бути механізовані.
1.25. Горизонтальні намотувальні машини для приймання катанки повинні бути обладнані пристроєм для уловлювання кінця катанки.
1.26. Намотувальні машини для намотування сортового прокату в бухти повинні бути обладнані пристроєм плавного пуску і зупинки та швидкодіючими гальмами.
1.27. Робота ножиць для різання сортового прокату без огороджень не дозволяється.
1.28. Кліті прокатного стана повинні бути установлені так, щоб були відсутні зворотні та перехресні потоки металу.
1.29. Муфти, шпинделі та валки прокатних станів повинні мати суцільні огородження з отворами для проходження металу. Чистові кліті безперервних прокатних станів повинні мати огородження з висувними дверцятами та замками.
1.30. Змазування підшипників робочих клітей прокатного стана повинно бути автоматичним.
1.31. Поверхня прокатного поля повинна бути металевою та гладкою.
1.32. Під час роботи на прокатному полі, карманах та ін. не повинні бути захолоджені штаби та кінці металу.
1.33. Кармани повинні забезпечувати вільний прохід петлі штаби металу, яка прокочується.
1.34. Для безпечного переходу працівників через рольганги, конвеєри і транспортери в необхідних місцях повинні бути перехідні містки з рифленими поверхнями та поруччям.
У місцях переходу через гарячий метал містки повинні мати теплоізолювальний настил та бути огороджені з боків металевими суцільними або сітчатими щитками висотою не менше 1,8 м.
1.35. Конструкція перехідних містків прокатних станів і рольгангів повинна забезпечувати безпечний прохід під час роботи стана.
1.36. Біля робочих місць прокатчиків та вальцювальників повинні розміщуватися баки з проточною водою температурою не вище 43 град.С для охолодження інструмента.
1.37. Відстань між клітями прокатного стана при ручному обслуговуванні його повинна бути не менше 1 м.
1.38. Зміна валків на прокатному стані повинна бути механізована.
1.39. Прокатний стан повинен бути забезпечений двобічною сигналізацією з машинним відділенням. Сигнали про пуск стана повинні бути видними та чутними всім працівникам на прокатному стані та допоміжних дільницях.
1.40. Процес прокату металу повинен бути повністю механізований.
1.41. Пневматичні пристрої прокатних станів повинні мати глушники.
1.42. Прокатний стан повинен мати кнопку "СТОП" на всіх робочих місцях для аварійного відключення стана.
2. Травління мідної катанки та сортового металу повинно відповідати таким вимогам:
2.1. Травильні баки повинні бути облицьовані кислототривким матеріалом та встановлюватися в ізольованому приміщенні з припливно-витяжною вентиляцією. У приміщенні травління повинні бути засоби індивідуального захисту (чоботи гумові, фартух кислотозахисний, рукавички кислотозахисні, захисні окуляри). Металоконструкції повинні мати антикорозійне покриття. Висота борту травильного бака від підлоги повинна бути не менше 0,75 м.
2.2. Подача води та пару повинна здійснюватися зверху: води - через водопровідний кран, а пари - через вентиль з пристроєм для подачі пару безпосередньо у розчин або воду.
2.3. Заливка кислоти, навантаження та вивантаження металу у травильні баки повинні бути механізованими.
2.4. Чалочне пристосування для навантаження та вивантаження металу в баки повинно бути виготовлено з міді та періодично випробуватися.
2.5. Для промивки металу після травління повинно бути виділено місце зі стоком води.
2.6. Здобування мідного купоросу з відпрацьованої сірчаної кислоти під час травління міді повинно бути механізованим та розміщатися в окремому ізольованому приміщенні з припливно-витяжною вентиляцією.
3. Відпал мідного дроту, сортового металу, дроту для щіткотримачів, сплавів опору та ін. повинен відповідати таким вимогам:
3.1. Улаштування електроустаткування електричних печей повинно відповідати та експлуатуватися згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.21-98 та НПАОП 40.1-1.01-97.
На робочому місці операторів необхідно дотримуватися вимог ДСН 3.3.6.096-2002.
3.2. Електричні печі повинні мати блокування для автоматичного зняття напруги з нагрівальних елементів під час відкриття дверцят печі.
3.3. На щитах і пультах керування електричних печей повинні бути встановлені сигнальні лампи для попередження про включення напруги на нагрівальні елементи печі та її відключення.
3.4. Печі з електричним обігрівом, з водяним розчином, для відпалу металу повинні мати вентиляцію для видалення утвореної пари.
3.5. Полуменеві печі повинні бути встановлені в окремих приміщеннях з припливно-витяжною вентиляцією.
3.6. Печі для відпалу повинні мати теплоізоляцію для утворення температури на поверхні не більше 43 град.С.
3.7. Запалювання форсунок повинно виконуватися у такому порядку: провентилювати піч, перед пуском рідкого пального слід пустити у форсунку пар або повітря; запалювання рідкого пального слід виконувати факелами з довгою ручкою, при цьому запалений факел вводити у топку до пуску пального; у випадку, коли пальне не загорілось або погасло, необхідно зупинити його приплив і знов пускати лише після ретельного провітрювання печі. На рукоятці факелу повинен бути захисний щиток. Працівник повинен користуватися захисними окулярами.
3.8. Подача металу до печей, їх завантаження та вивантаження повинні бути механізованими.
4. Волочіння дроту, шин, колекторів, прутків та ін. повинно відповідати таким вимогам:
4.1. Розмотувальний пристрій машин волочіння повинен бути зблокований з машиною для її відключення в разі заплутування дроту та мати пристосування для обмеження скидання витків катанки або дроту.
4.2. Машина грубого та середнього волочіння повинна бути обладнана пристроєм для зупинки машини в разі обриву дроту або виходу його кінця з останньої волоки.
4.3. Установлення заготовки для волочіння і протягування на машини та знімання готової продукції або напівфабрикатів повинні бути механізованими.
4.4. Усі машини волочіння повинні мати тільки одну кнопку "ПУСК" на основному робочому місці та декілька кнопок "СТОП" уздовж машини.
4.5. Машини грубого і середнього волочіння та барабан однократного волочіння крім кнопки "ПУСК" повинні бути обладнані педаллю для короткочасного відключення машини під час її заправлення.
4.6. Під час роботи на машинах волочіння працівник повинен бути забезпечений захисними окулярами та протишумними навушниками або "берушами".
4.7. Уключення машин волочіння повинно здійснюватися після протискання педалі на 40-60 мм.
Педаль повинна розміщуватись на висоті 60-80 мм від рівня підлоги та мати захисне огородження від випадкового її натягу. Робоча поверхня педалі повинна бути рифленою.
4.8. Волока на затягувальному апараті повинна бути надійно закріплена.
Приймальні барабани, шпулькові апарати та приймальні котушки на машинах волочіння повинні мати суцільні огородження з оглядовими отворами, які захищені прозорим небитким матеріалом.
Огородження повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм машини.
4.9. Під час використання на машинах волочіння суміщеного відпалу пристрій для відпалу повинен мати безпечну напругу, захисне заземлення та відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.0-75 "Система стандартов безопасности труда. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности".
До роботи на них допускаються особи, які пройшли навчання і перевірку знань згідно з НПАОП 0.00-4.12-05 та мають другу групу з електробезпеки.
4.10. Зварювальні контактні апарати повинні мати запобіжні екрани та бути заземлені. На робочому місці біля апарата повинен бути гумовий коврик.
4.11. Напруга, яка підводитися до електродів або затисків машин контактного зварювання, повинна бути не більше 42 В.
4.12. Усі машини волочіння (крім машин надтонкого волочіння) повинні мати суцільне огородження, яке легко підіймається та захищає працівника від бризок емульсії та ударів кінцем дроту.
Під час підняття огородження для заправлення машини, перевірки дроту та ін. повинно бути забезпечено закріплення огородження у верхньому положенні.
4.13. Тягові шайби та ступінчасті ролики машин волочіння повинні мати гладку поверхню без задирок, раковин та ін.
4.14. Машини тонкого та надтонкого волочіння повинні бути обладнані пристроєм для зупинки машини в разі обриву дроту.
4.15. На ланцюгових верстатах повинна бути виключена можливість довільного повороту обрізувальних ножів та випадіння тягового візка з напрямних верстата.
4.16. Подача емульсії та технологічного мастила до машин волочіння та прокатних станів повинна бути автоматизованою.
4.17. Барабани однократного волочіння повинні мати захисний пристрій, який зблокований з пуском барабана.
4.18. Ножі ножиць механічної дії та бойки заковувальних молотів повинні бути огороджені.
4.19. Під час заточки голки та ножа при виготовленні філь'єр працівник повинен бути забезпечений захисними окулярами.
4.20. Під час центрівки філь'єр слід кріпити оправлення з філ'єрою у патроні.
4.21. Робоче місце філ'єрника повинно бути забезпечено жорстко закріпленою ванночкою з кришкою, що закривається, для промивки філь'єр.
4.22. Під час приготування емульсії для процесу волочіння працівник повинен бути забезпечений захисними окулярами та профілактичними мазями.
4.23. Завантаження сировини та перемішування компонентів під час приготування емульсії та розчину повинні бути механізованими.
4.24. Ємності для приготування емульсії та розчинів повинні бути забезпечені необхідними контрольно-вимірювальними приладами, конструкція яких повинна виключати можливість переливу рідини через край.
5. Лудіння дроту повинно відповідати таким вимогам:
5.1. Працівник повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту (рукавички трикотажні, рукавиці суконні), спеціальним інструментом для зняття окису, наливання травильного розчину та завантаження флюсу.
5.2. Лудильні ванни повинні бути заземлені та мати місцеві вентиляційні відсмоктувачі.
5.3. Чушки, які завантажуються у ванну, повинні бути чистими та сухими.
5.4. Окиси, які видаляються зі дзеркальної поверхні ванни, повинні збиратися та зберігатися у металевих ящиках, які герметично закриваються, та систематично прибиратися від робочих місць.
5.5. Злив розплавленого металу з лудильних ванн повинен виконуватися у спеціальну тару.
5.6. Лудильні ванни повинні бути захищені від улучання до них вологи.
2. Вимоги безпеки під час безперервного лиття та прокату міді та сплавів
1. Будівлі структурних підрозділів безперервного лиття та прокату міді та сплавів повинні відповідати таким вимогам:
1.1. Будівлі повинні розташовуватися відносно близьких будівель житлового, лікувально-профілактичного або культурно-побутового призначення та інших цехів з повітряного боку для домінуючих вітрів у літній період з урахуванням норм санітарно-захисних зон (розривів).
1.2. Приміщення цехів безперервного лиття та прокату міді та сплавів повинні бути обладнані світлоаераційними фонарями, які забезпечують природне освітлення та аерацію приміщень. Фонарі слід розташовувати на одній висоті та вони повинні бути обладнані пристосуванням для механічного відкриття фрамуг та рам з наземних пунктів керування.
Параметри мікроклімату, освітлення повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.1.038-99 та ГОСТ 12.3.004-75 "Система стандартов безопасности труда. Термическая обработка металлов. Общие требования безопасности".
1.3. Розташовувати вентилятори безпосередньо в виробничих приміщеннях не дозволяється. Установки для вентиляції та кондиціонування повинні бути обладнані контрольно-вимірюваними приладами.
1.4. Санітарно-побутові приміщення цехів та дільниць повинні розташовуватися в прибудовах або окремих будівлях поблизу цехів та дільниць та з'єднуватися з ними опалювальним переходом.
1.5. Експлуатація газового господарства цехів та дільниць повинна здійснюватися згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.20-98.
2. Улаштування та експлуатація плавильних печей повинні відповідати таким вимогам:
2.1. Конструкція фундаменту печі повинна забезпечувати зручний огляд кожуха подини та ремонт механізму нахилу.
Фундамент повинен мати пристрої для уловлювання металу в разі його виходу через подину.
2.2. Електропечі з електроприводом, які нахиляються та коливаються, повинні мати обмежувачі нахилу, самогальмувальні пристрої та блокування для автоматичного відключення струму з нагрівальних елементів під час нахилу печі на випуск металу.
2.3. Поворот печі на кут більше 15 град. у бік виводу печі з положення розливу та на будь-який кут в інший бік слід виконувати тільки при відключеному живленні індукційних одиниць, які виходять уверх. Поворот печі у будь-якому напрямку можливий тільки після припинення роботи нагрівальної печі та завантажувального пристрою.
2.4. Пускателі нахилу печей повинні бути встановлені у такому місці, щоб з нього була видна струмина рідкого металу, що виливається з печі. Напрямок обертання маховика пускателю (контролера) повинен збігатися з напрямком нахилу печі.
2.5. На печах та пультах керування ними повинні бути встановлені сигнальні лампи для указання про включення напруги на нагрівальні елементи печі або відключення її.
2.6. Перед включенням електропечі повинні бути ретельно оглянуті черговим електриком, який має третю групу з електробезпеки.
Уключення та відключення напруги під час плавлення слід виконувати тільки плавильником або за його розпорядженням іншим працівником біля печі.
2.7. Підлога поперед щитами, пультами керування та пусковими пристроями електродвигунів нахилу печей повинна бути покрита діелектричними гумовими ковриками.
2.8. Робоча площадка навколо печі повинна мати поруччя з суцільним металевим огородженням знизу заввишки 200 мм.
2.9. Приямок біля печі для спуску рідкого металу та шлаку повинен бути водонепроникненим та мати металеве розбірне перекриття.
2.10. Усі системи водяного охолодження повинні мати трубки для відведення пари в разі його утворення.
Зливні воронки для відведення охолоджувальної рідини повинні бути розташовані так, щоб її струмені були видні з робочого поста плавильника. Температура води, що відводиться, повинна бути не більше 50 град.С.
2.11. У разі припинення подачі в охолоджувальну систему води, сильної течі води, пароутворення або зриву шланга паром необхідно негайно зняти напругу з нагрівальних елементів. Поновлення подачі води в охолоджувальну систему слід виконувати повільно з метою запобігання інтенсивному пароутворенню та можливому вибуху.
Розігріті системи охолоджувальної частини перед поновленням пуску до них охолоджувальної води повинні бути спочатку охолоджені стисненим повітрям.
2.12. При виявленні прогару поду або стінок печі в процесі плавлення охолодження їх повинно виконуватися стисненим повітрям. Охолодження водою не дозволяється.
2.13. Роботи з очищення сміття та шлаку під піччю слід виконувати при відключеній напрузі під наглядом відповідальної особи.
2.14. Завантаження катодів та деревного вугілля в електропіч повинно бути механізованим.
Матеріали, які завантажуються у піч, а також інструмент та пристосування, що використовуються у процесі плавлення, повинні бути сухими.
2.15. Ремонтні роботи на склепінні печі, рукавах, механізмі нахилу та стійках печі, а також роботи з очищення електроустаткування та ін. слід виконувати тільки після відключення напруги.
2.16. Повний злив металу з печі здійснюється під час зупинки на ремонт, зносу футеровки та в випадку аварії крізь отвір на зливний літці печі, який розташований вище осі обертання печі та зачинений вогнетривкою пробкою при нормальній роботі.
2.17. Візки, вантажопідіймальні механізми, завантажувальна машина, транспортери та нагрівальна піч конвеєрного типу повинні відповідати затвердженій проектній документації.
2.18. Розпалювання пальника у нагрівальній електроплавильній печі, переливного жолоба та міксера слід виконувати згідно з затвердженою інструкцією.
2.19. Просіювання деревного вугілля повинно бути механізованим та виконуватися в окремому приміщенні з витяжною вентиляцією. Працівники під час просіювання повинні користуватися респіраторами.
2.20. При аварійному відключенні вентилятора централізованої системи повітряного охолодження футеровки канальної частини індукційної одиниці слід включати резервний.
2.21. У разі порушення проходження охолоджувальної води в індукторі слід відключати індукційну одиницю, збільшити тиск та подачу охолоджувальної води, продути індуктор стисненим повітрям.
2.22. У разі припинення подачі електроенергії до печі та міксера слід перекрити завантаження катодів та включити резервне електроживлення.
3. Улаштування та експлуатація міксера та кристалізатора повинні відповідати таким вимогам:
3.1. Біля кожного плавильного агрегату з випуском металу через літку повинні бути дві штанги завдовжки не менше 1,5 м та запасні пробки для закриття літок.
3.2. Підлога та робоча площадка міксера повинні бути сухими.
3.3. Міксер повинен бути обладнаний пристосуванням, яке дозволяє повернути його з похилого у нормальне положення у випадках раптового припинення подачі струму або води.
Механізми міксера повинні мати необхідні обмежувачі та електрозахисні пристрої.
3.4. Пульт керування міксера повинен бути розташований так, щоб забезпечувати чітку видимість технологічних операцій, що виконуються на міксері, та розміщуватися в ізольованій кабіні для захисту працівників від інфрачервоного випромінювання (екранування), електромагнітних полів, шуму, з утворенням допустимих умов мікроклімату, освітлення та ін.
3.5. При опалюванні міксера газом усі підводи та затвори газу повинні бути виконані відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.20-98.
3.6. Для запобігання утворенню "костилів" у зливному носику повинен бути встановлений пальник.
3.7. Видалення шлаку з поверхні металу повинно виконуватися з площадки, яка обладнана екранами для захисту від бризок та тепловипромінювання, за допомогою скребачок.
3.8. З метою захисту обличчя від бризок металу та тепловипромінювання працівники, які обслуговують міксери, повинні бути забезпечені густими металевими сітками, світлозахисними окулярами та щитками з органічного скла.
3.9. Повний злив металу з міксера виконується у випадках аварії, зупинки міксера на ремонт, заміни індукційної одиниці. Для зливу металу біля міксера повинна розміщуватись аварійна ємність.
3.10. Заміна індукційної одиниці міксера у разі відмови від роботи повинна виконуватися згідно з нарядом-дозволом роботодавця та спеціальною інструкцією.
3.11. Усі площадки, містки та сходи для обслуговування міксера повинні мати ширину не менше 1 м та бути обладнані поруччям заввишки 1,2 м із суцільною обшивкою знизу заввишки 200 мм. Для вільного спуску робочі площадки міксера повинні мати не менше двох сходів з поруччям.
3.12. Перед проведенням внутрішніх ремонтних робіт міксер необхідно охолодити до температури 23-28 град.С та провітрити.
3.13. Під час зупинки міксера, який опалюється газом, всі газопроводи повинні бути надійно відключені за допомогою водяних затворів або заглушок.
3.14. Розбирання футеровки необхідно виконувати зверху з поступовим опусканням вантажу униз. Зачеплення великих шматків футеровки та відтягування їх канатами або ланцюгами не дозволяється.
3.15. Видалення "козлів" повинно виконуватися краном після попереднього розрізування.
3.16. Мідний бандаж та сталева стрічка кристалізатора машини для лиття повинні бути сухими та чистими.
3.17. Машина для лиття повинна бути обладнана справними та перевіреними вимірювальними приладами.
3.18. Для змазування мідного бандажа повинно використовуватися спеціальне мастило.
3.19. Сушіння та очищення мідного бандажа і сталевої стрічки під час лиття та кристалізації міді, що виконується стисненим повітрям та азбестовими очисниками, повинні бути механізовані.
Ручне очищення не дозволяється.
3.20. Підготовку до роботи машини для лиття та виробництво литва слід здійснювати згідно з чинною технологічною інструкцією.
3.21. Під час роботи машини для лиття необхідно постійно стежити за температурою металу у міксері, безперервною подачею охолоджувальної води на мідний бандаж та сталеву стрічку кристалізатора, тиском охолоджувальної води у системі, станом поверхні мідного бандажа, нанесенням мастила на мідний бандаж і сталеву стрічку, станом сталевої стрічки, подачею стисненого повітря, температурою литої штаби при виході з кристалізатора та якістю поверхні штаби.
3.22. Під час налагоджування процесу лиття штаба, яка рухається по проводці, повинна розрізатися механічними ножицями.
3.23. Різні переміщення штаби або її шматків повинні виконуватися за допомогою спеціальних ручних кліщів.
3.24. У разі припинення процесу лиття або аварії необхідно виконувати послідовно роботи, які вказані у затвердженій технологічній інструкції.
4. Робота на прокатному стані повинна відповідати таким вимогам:
4.1. З метою запобігання розлиттю та розбризкуванню емульсії під час роботи прокатного стана кліті валків повинні бути закриті огородженням.
4.2. Пуск прокатного стана виконується старшим вальцювальником (прокатником) безпосередньо з пульту керування після проведення підготовчих робіт згідно з технологічною інструкцією. Пульт керування повинен розміщуватися в ізольованій кабіні для захисту працівників від інфрачервоного випромінювання (екранування), електромагнітних полів, шуму, з утворенням допустимих умов мікроклімату, освітлення та ін.
4.3. Під час прокатки старший вальцювальник (прокатник) зобов'язаний стежити за температурою, тиском води та емульсії, здійснювати регулювання тиску води та емульсії, контроль за роботою клітей та якістю катанки, що випускається.
4.4. Усі ремонтні роботи механізмів прокатного стана повинні виконуватися тільки при повному відключенні електроенергії з обов'язковим вивішуванням попереджувальних плакатів.
Відключення та підключення електродроту повинно виконуватися черговим електриком.
4.5. Приготування емульсії повинно бути механізовано.
4.6. Зберігання спирту повинно здійснюватися в закритих цистернах.
4.7. Перекачування та заливка спирту в емульсію повинні здійснюватися тільки по трубопроводам.
Спиртосховище, витратні баки, трубопроводи та арматура повинні відповідати вимогам безпеки для легкозаймистих рідин.
4.8. Під час додання спирту до емульсії для запобігання пожежі необхідно стежити за дозуванням.
4.9. Під час роботи намотувальної машини перебувати у небезпечній зоні її обертання не дозволяється.
4.10. Ув'язка та зняття бухти катанки повинні виконуватися при повній зупинці намотувальної машини.
3. Вимоги безпеки під час виготовлення силових та слабкострумних кабелів
1. Перемотування дроту повинно відповідати таким вимогам:
1.1. Підставка під віддавальним конусом для бухт з дротом повинна бути закріплена на підлозі, отвір у конусі повинен бути неспрацьованим.
1.2. Перемотувальний пристрій повинен мати пристосування для уловлювання кінця дроту в разі його обриву на розкладальному пристрої.
1.3. Під час перемотування дроту з віддавальних конусів, які не обертаються, перемотувальні верстати повинні мати ролики, які закріплені на кронштейнах.
1.4. Укладання бухт на конус та зняття з приймального пристрою котушок з дротом діаметром 0,51 мм та вище повинні бути механізовані.
1.5. Під час перемотування дроту повинно бути забезпечено закріплення та гальмування приймальної котушки у перемотувальному верстаті.
2. Різання паперу, міткалю та інших ізоляційних матеріалів повинно відповідати таким вимогам:
2.1. Розвантаження рулонів паперу та інших ізоляційних матеріалів, установлення рулонів на паперорізальну машину повинні бути механізовані.
2.2. Робоче місце біля паперорізальних машин повинно бути забезпечено помостом, зручним для працівників.
2.3. Вісь для установлення рулонів на паперорізальну машину та ріжучі ножі повинні зберігатися на стелажах.
2.4. Зберігання нарізаних частин ізоляційних матеріалів повинно здійснюватися у спеціально відведеному місці. Висота купки повинна бути не більше 0,5 м.
2.5. Зберігати відходи лакотканини слід у металевому ящику, який закривається, окремо від інших ізоляційних матеріалів.
3. Скручування та ізолювання струмопровідних жил повинні відповідати таким вимогам:
3.1. Крутильні та ізолювальні машини завдовжки більше 5 м повинні бути обладнані сигналізацією та блокуванням для попередження про пуск машини.
3.2. Робочі місця, які розташовані уздовж машини, повинні бути обладнані кнопками "СТОП". Замість окремих кнопок можливо використання горизонтальної штанги для відключення з будь-якого місця уздовж машини. Кнопка "ПУСК" повинна бути встановлена тільки на одному робочому місці.
3.3. Люльки для установлення котушок повинні мати кріплення для запобігання випадінню котушки під час роботи машини.
3.4. Завантаження котушок з дротом або жилою повинно бути механізованим.
3.5. Фонарі крутильно-ізолювальних машин до калібрів та обмотувальники для накладання ізоляції повинні мати огородження, які зблоковані з пусковим пристроєм машини.
3.6. Приймальна та віддавальна тара (котушки, барабани та ін.) повинна бути справною та не мати задирок, гострих та нерівних крайок, цвяхів, що виступають, зламаних дошок та ін.
3.7. Котушки швидкохідних крутильних машин, які встановлені у люльки, повинні мати люфт не більше 2 мм.
3.8. Циліндричні та конічні обертові частини швидкохідних крутильних машин повинні мати суцільне огородження, яке зблоковане з пусковим пристроєм машини.
3.9. Швидкохідні крутильні машини повинні мати пристосування для гальмування та зупинки машини в разі обриву дроту або жили.
3.10. Обмотувальники ізолювальних та крутильно-ізолювальних машин повинні бути забезпечені пристосуванням для кріплення роликів паперу та ін. Пристосування для кріплення роликів паперу, гальма та інші деталі обмотувальника повинні бути міцно закріплені.
3.11. Крутильні, крутильно-ізолювальні та ізолювальні машини повинні мати гальма для швидкої зупинки обертових частин машини під час її відключення.
3.12. Машини для скручування ізольованих жил у кабель повинні мати гальма, які забезпечують швидке гальмування фонаря під час завантаження в нього віддавального барабана з ізольованою жилою.
3.13. Машини для скручування ізольованих жил у кабель повинні мати кріплення осі у люльці.
3.14. Ізолювальні машини для накладання ізоляції із стирофлекса повинні бути розташовані в окремому ізольованому приміщенні з припливно-витяжною вентиляцією.
4. Ізолювання жил паперовою масою повинно відповідати таким вимогам:
