Про затвердження Інструкції про порядок організації та проведення психопрофілактичної роботи з персоналом Державної прикордонної служби України

Відповідно до Указів Президента України від 4 серпня 2003 року N 797 "Питання Адміністрації Державної прикордонної служби України", від 19 червня 2006 року N 546 "Про Концепцію розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року", на виконання рішення колегії Державної прикордонної служби України від 15 грудня 2005 року N 9 "Про розвиток системи комплектування, підготовки та роботи з персоналом Державної прикордонної служби України на період до 2015 року" та з метою удосконалення системи психопрофілактичної роботи в Державній прикордонній службі України

1. Затвердити Інструкцію про порядок організації та проведення психопрофілактичної роботи з персоналом Державної прикордонної служби України (далі - Інструкція).

2. Заступникам Голови Державної прикордонної служби України, начальникам управлінь Адміністрації Державної прикордонної служби України, начальникам регіональних управлінь, органів Державної прикордонної служби України забезпечити виконання вимог Інструкції, організувати доведення її змісту до підпорядкованого особового складу.

3. Управлінню по роботі з персоналом забезпечити подання цього наказу до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію.

4. Управлінню по роботі з персоналом здійснити заходи нормативно-методичного забезпечення реалізації вимог Інструкції про порядок організації та проведення психопрофілактичної роботи з персоналом Державної прикордонної служби України.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Голови Державної прикордонної служби України - директора Департаменту по роботі з особовим складом генерал - полковника Коваля М.В.

1.1. Ця Інструкція визначає порядок організації та проведення заходів психопрофілактичної роботи з персоналом Державної прикордонної служби України, регламентує діяльність підрозділів та посадових осіб Державної прикордонної служби України, які здійснюють заходи психологічного забезпечення діяльності органів (підрозділів) Державної прикордонної служби України.

1.2. Психопрофілактична робота є складовою частиною психологічного забезпечення діяльності військовослужбовців, державних службовців та працівників Державної прикордонної служби України (далі - персоналу).

1.3. Інструкцію підготовлено відповідно до вимог Конституції України, Законів України "Про Державну прикордонну службу України", "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про психіатричну допомогу", "Про охорону праці", Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом президента України від 7 листопада 2001 року N 1053, Етичного кодексу психолога, прийнятого Першим установчим з'їздом Товариства психологів України 18.12.1990.

1.4. У цій Інструкції терміни вживаються у такому значенні:

Девіантні форми поведінки - форми особистої поведінки людини, що суперечать загальноприйнятим моральним або правовим нормам. Можуть проявлятись у вигляді протиправних діянь, порушень дисциплінарних вимог, аморальних, асоціальних вчинках, зловживанні психоактивними речовинами (алкогольними напоями, наркотичними та іншими збуджувальними речовинами).

Делінквентний тип девіантної поведінки - різновид злочинної поведінки, який не виявляє ознаки суттєвої небезпеки для суспільства та відрізняється від злочину мотивами скоєння протиправних дій.

Аддиктивний тип девіантної поведінки - намагання уникати реальності (дійсності) шляхом штучної зміни психічного стану через вживання збуджувальних речовин або постійної фіксації уваги на певних видах діяльності з метою розвитку (утримання) інтенсивних емоцій.

Дезадаптація - порушення пристосування організму та психіки людини до змін навколишнього середовища, що виявляється в неадекватних психічних, фізіологічних реакціях.

Копінг-поведінка - поведінка людини, що характеризується здатністю впоратися зі стресовою ситуацією, оволодіти нею шляхом регуляції власного психологічного стану з метою недопущення та подолання негативних наслідків перебування у стресогенних умовах.

Нервово-психічна (емоційно-вольова) нестійкість - схильність до зривів нервової системи при значному психічному та фізичному навантаженні.

Персонал, що потребує надання індивідуальної соціально-психологічної допомоги, - персонал Державної прикордонної служби України з ознаками нервово-психічної нестійкості; у стані дезадаптації; психологічної кризи; з асоціальними установками; корисливо-утилітарною мотивацією; схильні до вживання психоактивних речовин. До цієї категорії також належить персонал, який звернувся до психолога органу Державної прикордонної служби України з метою отримання індивідуальної психологічної допомоги. Ознаки, за якими персонал Державної прикордонної служби України залучається до складу групи персоналу, що потребує надання індивідуальної соціально-психологічної допомоги, визначено в додатку 1 до цієї Інструкції (далі - Перелік ознак).

Визначення персоналу, що потребує індивідуальної соціально-психологічної допомоги, обумовлюється необхідністю здійснення його динамічного психологічного спостереження, особливого регламентування його професійної діяльності, надання йому цільової індивідуальної психологічної, соціально-економічної, правової допомоги та допомоги у вигляді проведення заходів вторинної психопрофілактики.

Рішення про включення посадової особи до складу персоналу, що потребує індивідуальної соціально-психологічної допомоги, приймається психологами Державної прикордонної служби за результатами професійно-психологічного обстеження (соціально-психологічного вивчення) персоналу; за письмовим зверненням керівника підрозділу Державної прикордонної служби України, особистим зверненням посадової особи.

У разі погіршення психологічного стану посадової особи, яка потребує надання індивідуальної соціально-психологічної допомоги, психолог органу в порядку, передбаченому цією Інструкцією, робить висновок про доцільність направлення такої особи для проходження заходів вторинної психопрофілактики та забезпечує проходження нею відповідних заходів.

Проходження заходів психопрофілактики здійснюється за особистою згодою посадової особи, про що засвідчується у формулярі для проходження заходів психопрофілактики (додаток 2).

Програма професійно-психологічного вдосконалення та формування належної службової етики - форма роботи психологів або інших спеціалістів, що здійснюється з метою психологічної корекції мотиваційної сфери посадових осіб, що мають стійкі ознаки девіантної (делінквентної) поведінки, домінуючу корисливо-утилітарну мотивацію щодо виконання службових (професійних) обов'язків, та тих посадових осіб, щодо яких існує оперативна інформація органів внутрішньої безпеки Державної прикордонної служби України за підозрою у втягуванні в протиправну поведінку під час виконання службових обов'язків.

Професійна деформація - явище, що характеризується змінами властивостей особистості (стереотипів сприймання, ціннісних орієнтацій, характеру, способів спілкування та поведінки тощо), змінами рівня виразності професійно важливих якостей посадової особи, що відбуваються під впливом змісту, умов, тривалості виконання діяльності та його індивідуальних психологічних особливостей. Професійні деформації можуть здійснювати негативний вплив на стан та якість діяльності персоналу.

Професійне вигорання - реакція організму та психологічної сфери людини, яка виникає внаслідок тривалого впливу стресів середньої інтенсивності, що обумовлені її професійною діяльністю; результат некерованого довготривалого стресу; психічний стан, який характеризується виникненням відчуттів емоційної спустошеності та втоми, викликаних професійною діяльністю людини, і поєднує в собі емоційну спустошеність, деперсоналізацію і редукцію професійних досягнень; різновид та передумова професійної деформації особистості.

Професійно-психологічна готовність посадової особи органу Державної прикордонної служби України - сукупність якостей і властивостей особистості, що зумовлює стан мобілізованості психіки, налаштованість на найбільш доцільні, активні та рішучі дії в складних чи небезпечних для життя і здоров'я умовах виконання функціональних обов'язків.

Професійно-психологічне обстеження - діяльність психологів Державної прикордонної служби України, кінцевим результатом якої є психологічний діагноз (інформація, яка має рекомендаційний характер щодо сутності індивідуальних психологічних особливостей особистості й надається з метою оцінки їх актуального стану, прогнозу подальшого розвитку, відповідності вимогам професійної діяльності, розроблення висновків та рекомендацій). Обстеження має три етапи: збирання даних відповідно до завдань обстеження, обробка та інтерпретація отриманих даних, відпрацювання пропозицій для прийняття рішення.

Психоактивні речовини - речовини, що викликають звикання та (або) залежність за умов систематичного вживання (алкоголь, наркотичні речовини).

Психогігієна - наука, що розробляє заходи зі збереження та зміцнення психічного здоров'я людини, запобігання психічним захворюванням. Розроблення цих заходів базується на вивченні впливу різноманітних чинників зовнішнього середовища на здоров'я людей.

Психологічна підготовка персоналу - комплекс організаційних, інформаційних, освітніх та психологічних заходів, що здійснюється з метою забезпечення професійно-психологічної готовності персоналу до виконання завдань охорони державного кордону, адаптації до умов професійної діяльності, запобігання професійній деформації, відхиленям у психоемоційних станах внаслідок дій умов професійної діяльності; навчання персоналу вміння виявляти потенційних правопорушників за зовнішніми ознаками.

Психологічна корекція - активна робота фахівців підрозділів психологічного забезпечення, профільних фахівців закладів (структурних підрозділів) охорони здоров'я Державної прикордонної служби України, спрямована на подолання чи послаблення порушень психічних функцій персоналу. Метою організації та проведення психокорекційних заходів є подолання негативних психологічних (психоемоційних) станів, відновлення працездатності персоналу, який виконує заходи вторинної психопрофілактики.

Психологічний (соціально-психологічний) тренінг - метод роботи психолога, що застосовується для формування та розвитку у персоналу професійно важливих психологічних характеристик (професійно-психологічної готовності до дій, навичок копінг-поведінки, навичок управління стресом, протидії агресивним, депресивним станам, фрустрації, професійному вигоранню та іншим видам професійних деформацій).

Психопрофілактична робота з персоналом Державної прикордонної служби України (далі - психопрофілактична робота) - комплекс соціально-економічних, правових, організаційних, психологічних, педагогічних та медичних заходів, спрямованих на збереження, зміцнення та відновлення соціально-психологічного благополуччя психічного та фізичного здоров'я персоналу, запобігання виникненню у персоналу соціально-психологічної та особистісної дезадаптації, професійної деформації (професійного вигорання). Вона включає первинну, вторинну та третинну психопрофілактику.

Первинна психопрофілактика - система організаційних, інформаційних, соціально-психологічних та інших заходів, спрямованих на забезпечення адаптації персоналу до умов службової (професійної) діяльності; забезпечення ефективності оперативно-службової діяльності персоналу; підтримання, зміцнення та відновлення його оптимального психологічного стану; забезпечення соціально-психологічного благополуччя та психічного здоров'я посадових осіб, попередження професійної деформації персоналу.

Уключає: заходи психологічного супроводження виконання персоналом завдань охорони державного кордону; заходи психологічної підготовки особового складу; соціально-психологічна допомога посадовим особам в організації здорового способу життя та психогігієни професійної діяльності; навчання персоналу методів саморегуляції; забезпечення психологічної допомоги фахівців у ситуаціях, що створюють підвищений ризик розвитку професійної психологічної деформації, відхилень у психоемоційних станах, психогенних розладів; заходи психологічної просвіти особового складу.

Вторинна психопрофілактика - система заходів спеціалізованої соціальної, психологічної та психотерапевтичної допомоги (психодіагностики, психокорекції, психотерапії, психофармакології тощо), що забезпечують найбільш раннє виявлення та ефективну корекцію або нейтралізацію негативних психоемоційних станів, психогенних розладів і відновлення працездатності посадових осіб, утраченої в результаті виконання завдань професійної діяльності.

Третинна психопрофілактика - система заходів, спрямованих на відновлення ефективного соціального та професійного функціонування персоналу після проходження лікування психічних патологій, зменшення імовірності рецидивів, соціально-медичної реабілітації посадових осіб та пенсіонерів органів Державної прикордонної служби України, які мають клінічні прояви психічної патології, що виникла під час проходження служби, обмеження їх психічної інвалідизації.

1.5. Психопрофілактична робота в органах Державної прикордонної служби України здійснюється у три етапи: етап первинної психопрофілактики; етап вторинної психопрофілактики та етап третинної психопрофілактики.

1.6. Основними завданнями психопрофілактичної роботи є:

- моніторинг впливу факторів службової (професійної) діяльності, побутових, соціальних та інших чинників на психологічний стан та психіку посадових осіб, контроль психогігієнічних умов їх службової (професійної) діяльності;

- моніторинг психологічного стану персоналу під час виконання службових завдань з охорони державного кордону та в позаслужбовий час;

- підготовка та надання рекомендацій керівництву органів та підрозділів щодо забезпечення оптимальних психологічних чинників оперативно-службової діяльності персоналу; контроль стану виконання рекомендацій керівництвом підрозділів Державної прикордонної служби України;

- виявлення осіб з ознаками соціально-психологічного неблагополуччя, соціально-психологічної та особистісної дезадаптації, професійної деформації, відхиленнями психоемоційних станів та таких, що потребують соціально-психологічної допомоги та проведення заходів вторинної психопрофілактики;

- надання психологічної та іншої спеціалізованої допомоги персоналу для запобігання професійній психологічній деформації посадових осіб, відхиленням у психоемоційних станах посадових осіб, розвитку в них нервово-психічних та психосоматичних захворювань психогенного характеру, кризовим психологічним станам, що розвиваються внаслідок дії негативних факторів службової (професійної) діяльності, побутових, соціальних та інших факторів;

- розроблення та надання рекомендацій посадовим особам керівного складу органів Державної прикордонної служби України щодо дотримання оптимальних норм службової діяльності, дозвілля та відпочинку особового складу;

- організація та проведення заходів психологічної підготовки персоналу;

- запровадження в практику заходів, спрямованих на зміцнення психологічної сфери, морально-психологічного стану, професійно-психологічної готовності посадових осіб до виконання службових завдань, забезпечення статутної поведінки особового складу;

- розвиток психологічної компетентності персоналу;

- психологічна просвіта персоналу, пропаганда психогігієнічних знань серед особового складу;

- упровадження та пропаганда здорового способу життя та психогігієни професійної діяльності персоналу.

1.7. Суб'єктами психопрофілактичної роботи є начальники органів, заступники (помічники) начальників органів по роботі з особовим складом, начальники відділів по роботі з персоналом органів, посадові особи підрозділів психологічного забезпечення та профільні фахівці закладів (структурних підрозділів) охорони здоров'я, начальники підрозділів, заступники (помічники) начальників підрозділів по роботі з особовим складом Державної прикордонної служби України.

1.8. Об'єктами психопрофілактичної роботи є персонал Державної прикордонної служби України.

Посадові особи органів Державної прикордонної служби України мають право відмовитись від участі в заходах психопрофілактичної роботи, які вони вважають такими, що порушують загальновизнані права людини та громадянина.

1.9. Узагальнена інформація про результати психопрофілактичної роботи (додаток 3) за встановленою формою подається:

- начальникові управління по роботі з персоналом від регіональних управлінь та органів центрального підпорядкування в аналітичній довідці про заходи психологічного забезпечення в органі Державної прикордонної служби України окремим розділом про психопрофілактичні заходи, що проведені в органі, щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом;

- заступникам начальників регіональних управлінь по роботі з особовим складом в аналітичній довідці про заходи психологічного забезпечення в органі охорони державного кордону регіонального управління Державної прикордонної служби України окремим розділом про психопрофілактичні заходи, що проведені в органі, щокварталу до 5 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

1.10. Зміст та порядок проведення загальних заходів психопрофілактики визначаються психологом органу та затверджуються начальником органу. Контроль проведення заходів первинної психопрофілактики здійснюють психологи регіонального управління Державної прикордонної служби України, Адміністрації Держприкордонслужби України.

1.11. Основою для здійснення заходів психологічної профілактики в органі Державної прикордонної служби України є збирання, аналізування та оцінювання психологічної інформації про персонал органу.

Психологічна інформація отримується суб'єктами психопрофілактичної роботи шляхом цілеспрямованого вивчення психологічних характеристик персоналу. Суб'єктами психопрофілактичної роботи застосовуються методи соціально-психологічного вивчення та аналізу психологічної інформації, результатів службової діяльності персоналу, узагальнення оцінок посадових осіб підрозділу, під час оперативно-службової та повсякденної діяльності персоналу, під час індивідуально-виховної роботи посадових осіб підрозділів.

Психологи отримують психологічну інформацію про персонал вищенаведеними методами та шляхом здійснення професійно-психологічних обстежень персоналу органу.

1.12. Професійно-психологічне обстеження персоналу здійснюється для виявлення посадових осіб, які мають відхилення від нормального процесу соціальної, професійної та психологічної адаптації, з'ясування поточного психоемоційного стану персоналу, характеристик групової динаміки в колективі підрозділу.

Професійно-психологічне обстеження персоналу здійснюється психологами органів Державної прикордонної служби України.

1.13. Професійно-психологічне обстеження персоналу Державної прикордонної служби України проводиться у разі:

- наявності висновків психолога за відповідним рішенням начальника органу Державної прикордонної служби України;

- формування кадрового резерву органу;

- направлення на навчання, участі в заходах з перепідготовки, підвищення кваліфікації;

- направлення на проходження військової служби у складі миротворчого контингенту;

- проведення комплексного соціально-психологічного обстеження підрозділу;

- отримання психологом інформації про наявність осіб з ознаками соціально-психологічного неблагополуччя, соціально-психологічної та особистісної дезадаптації, професійної деформації;

- проведення заходів вторинної психопрофілактики.

До професійно-психологічного обстеження входить:

- вивчення матеріалів за результатами професійно-психологічного відбору посадової особи;

- проведення психодіагностичної співбесіди з посадовою особою;

- проведення психодіагностичного обстеження посадової особи;

- винесення висновку за результатами обстеження.

1.14. З метою своєчасного узагальнення, уточнення та накопичення психологічної інформації про персонал психолог органу веде індивідуальну психологічну карту посадової особи Державної прикордонної служби України (далі - індивідуальну психологічну карту) за встановленою формою (додаток 4).

Основу індивідуальної психологічної карти становить інформація індивідуальної психологічної карти кандидата на військову службу за контрактом, що оформлюється під час прийому на службу до Державної прикордонної служби України.

Індивідуальні психологічні карти зберігаються психологом органу в окремому сейфі. Ознайомлюватися із змістом індивідуальної психологічної карти дозволяється лише психологу органу Державної прикордонної служби України та психологам вищих рівнів управління. З метою врахування в роботі з персоналом начальником підрозділу (заступником начальника підрозділу по роботі з особовим складом) особливостей поведінки підпорядкованого персоналу психологом органу надається висновок за результатами індивідуально-психологічного вивчення персоналу.

У разі наявності інформації про соціально-психологічні якості персоналу, які можуть негативно вплинути на виконання завдань, що стоять перед органом (підрозділом), наявності корисливо-утилітарної мотивації, зі змістом відповідних висновків ознайомлюються посадові особи підрозділу внутрішньої безпеки.

Психолог органу доводить до начальника підрозділу (заступника начальника підрозділу по роботі з особовим складом) результати індивідуального психологічного вивчення посадової особи підрозділу.

У разі переведення посадової особи до іншого органу індивідуальна психологічна карта надсилається психологу органу, до якого вона переведена, при звільненні з лав Державної прикордонної служби України індивідуальна психологічна карта знищується.

2.1. Первинна психопрофілактика є основною частиною психопрофілактичної роботи. Вона здійснюється начальниками органів (підрозділів), заступниками начальників органів (підрозділів) по роботі з особовим складом, іншими посадовими особами, які мають у підпорядкуванні персонал.

Первинна психопрофілактика охоплює весь персонал Державної прикордонної служби України.

2.2. В органі Державної прикордонної служби України проводяться такі заходи первинної профілактики:

- моніторинг психологічного стану персоналу Державної прикордонної служби України, умов та чинників їх професійної діяльності та позаслужбового життя, що можуть негативно впливати на психологічний стан особового складу, аналіз та оцінка результатів моніторингу;

- відпрацювання доповіді за результатами вивчення психологічного стану персоналу, умов та чинників його професійної діяльності та позаслужбового життя, прогнозування змін у психологічному стані посадових осіб;

- розроблення рекомендацій керівництву органу та підрозділів щодо організації та проведення профілактичної роботи за результатами складання індивідуальної психологічної картки посадової особи;

- моніторинг психологічного стану персоналу на етапі підбору та комплектування складу прикордонних нарядів у період несення служби та після виконання завдань з охорони державного кордону;

- моральне та психологічне налаштування складу прикордонних нарядів для ефективного виконання завдань з охорони державного кордону;

- цілеспрямоване виявлення посадових осіб з ознаками соціально-психологічного неблагополуччя, соціально-психологічної та особистісної дезадаптації, професійної деформації (професійного вигорання); формування групи персоналу, що потребують індивідуальної соціально-психологічної допомоги;

- навчання посадових осіб підрозділів основам психологічної діагностики з метою залучення їх до контролю та оцінки психологічного стану підлеглих, умов та чинників їх професійної діяльності та позаслужбового життя, що можуть негативно впливати на психологічний стан персоналу;

- навчання посадових осіб підрозділів основам психологічної роботи з підлеглими з метою залучення їх до проведення індивідуальної роботи з персоналом, що потребує індивідуальної соціально - психологічної допомоги;

- навчання персоналу формам, методам та прийомам психологічної самодопомоги, контролю та регуляції психологічних станів під час виконання службових завдань та в побуті;

- формування, розвиток (тренування) психологічних властивостей персоналу, що підвищують його психологічну резистентність, професійно-психологічну готовність до дій та професійну надійність в умовах виконання службових завдань та в позаслужбовому житті;

- надання персоналу психологічної допомоги фахівців у ситуаціях, що створюють підвищений ризик розвитку професійної психологічної деформації (професійного вигорання), відхилень у психоемоційних станах, негативних психогенних розладів;

- психологічна просвіта персоналу;

- моніторинг громадської думки в контрольованих прикордонних районах щодо ефективності, правомірності та етики виконання персоналом органу службових завдань;

- контроль психогігієнічних умов виконання службових завдань.

2.3. Основні функції суб'єктів психопрофілактичної роботи на етапі первинної психопрофілактики:

Начальник органу Державної прикордонної служби:

- забезпечує проведення психопрофілактичних заходів в органі, участь посадових осіб органу, реалізацію результатів роботи та рекомендацій психолога органу;

- забезпечує умови оперативно-службової діяльності персоналу відповідно до встановлених вимог;

- ураховує результати моніторингу впливу факторів оперативно-службової (професійної) діяльності та інших факторів на психологічний стан посадових осіб, інші результати психопрофілактичної роботи при прийнятті управлінських рішень;

- реалізує пропозиції психолога органу Державної прикордонної служби України щодо направлення персоналу для проходження заходів вторинної та третинної психопрофілактики;

- проводить індивідуальну роботу з своїми заступниками, начальниками підрозділів охорони державного кордону з метою виявлення у них особистих проблем соціально-психологічного характеру.

Заступник начальника органу по роботі з особовим складом (начальник відділу по роботі з персоналом):

- організовує проведення психопрофілактичних заходів, аналізує, оцінює загальний стан психопрофілактичної роботи в органі, уживає заходів щодо її удосконалення;

- організовує поточне та перспективне планування психопрофілактичної роботи в органі Державної прикордонної служби України;

- контролює виконання заходів та рекомендацій щодо здійснення психопрофілактичної роботи посадовими особами органу та підрозділів;

- забезпечує діяльність психолога органу щодо організації та проведення заходів психопрофілактичної роботи з персоналом;

- організовує та контролює методичну підготовку посадових осіб до проведення заходів психопрофілактичної роботи;

- організовує, контролює та бере особисту участь у проведенні заходів психологічної просвіти посадових осіб, проведенні роботи з персоналом, який зарахований до групи персоналу, що потребує надання індивідуальної соціально-психологічної допомоги;

- забезпечує проведення у системі професійної та спеціальної психологічної підготовки організацію навчання персоналу органів (підрозділів) Державної прикордонної служби України основам психології прикордонної служби, формам, методам та прийомам психологічної самодопомоги, контролю та регуляції психологічних станів під час виконання службових завдань та в побуті; забезпечує впровадження спеціальних психологічних програм з метою формування, розвитку (тренування) професійно-психологічної готовності до дій та професійну надійність в умовах виконання персоналом службових завдань та в позаслужбовому житті;

- проводить індивідуальну роботу з посадовими особами підрозділів по роботі з особовим складом управління органу, заступниками начальників підпорядкованих підрозділів по роботі з особовим складом з метою виявлення у них особистих проблем соціально-психологічного характеру, необхідності надання їм індивідуальної соціально-психологічної допомоги.

Психолог органу Державної прикордонної служби України:

- діє на основі принципів: науковості, об'єктивності, неупередженості, комплексності, юридичної правомірності, дотримання норм професійної етики, відповідальності, компетентності, добровільності, конфіденційності;

- організовує та здійснює контроль за проведенням заходів психопрофілактичної роботи в органі, особисто здійснює психопрофілактичні заходи в частині, що його стосується;

- готує для прийняття рішення психологами регіонального управління або Адміністрації Держприкордонслужби України пропозиції щодо включення особи до складу групи персоналу, що потребує надання індивідуальної соціально-психологічної допомоги; проведення заходів вторинної психопрофілактики на підставі Переліку ознак; повідомляє під особистий підпис особу про включення її до складу групи персоналу, що потребує надання індивідуальної соціально-психологічної допомоги;

- відпрацьовує матеріали, на підставі яких включаються особи до складу групи персоналу, що потребує надання індивідуальної соціально-психологічної допомоги (оформлені результати професійно-психологічного обстеження, соціально-психологічного вивчення, результати психологічного супроводження службової діяльності, інформації, наданої керівництвом органу (підрозділу)), безпосереднім оточенням, близькими, рідними, самою особою;

- за наявності підстав та в порядку, визначеному цією Інструкцією, приймає рішення та погоджує його з психологами регіонального управління або Адміністрації Держприкордонслужби України про доцільність подальшого перебування у складі групи персоналу, що потребує надання індивідуальної соціально-психологічної допомоги осіб, у яких спостерігається поліпшення в особистій поведінці та відсутні негативні прояви у психологічному стані; повідомляє під особистий підпис посадової особи про виключення його зі складу групи персоналу, що потребує надання індивідуальної соціально-психологічної допомоги;

- здійснює заходи моніторингу психологічного стану посадових осіб, умов та чинників їх професійної діяльності, що можуть негативно впливати на психологічний стан персоналу; аналізує, оцінює результати моніторингу, прогнозує зміни в психологічному стані особового складу в поточних умовах професійної діяльності;

- здійснює підготовку та надає рекомендації безпосереднім начальникам персоналу щодо здійснення заходів становлення на посаді та адаптації новопризначеного підлеглого особового складу до умов служби, індивідуальної допомоги посадовим особам у період їх становлення на посаді;

- відпрацьовує та надає обґрунтований висновок про тимчасове усунення посадової особи від виконання службових обов'язків зі збереженням грошового забезпечення (терміном до 3 діб) у разі: застосування посадовою особою вогнепальної зброї на ураження, після перебування персоналу в екстремальних ситуаціях, пов'язаних із загибеллю людей, виявлення у посадової особи негативного психоемоційного стану;

- виносить висновки за результатами психодіагностичних обстежень персоналу, умов та чинників професійної діяльності посадових осіб та позаслужбового життя, прогнозує зміни в психологічному стані персоналу;

- прогнозує успішність виконання посадовими особами завдань за призначенням;

- навчає посадових осіб органу Державної прикордонної служби України методів виявлення ознак психічних травм у підлеглих, управління психічними станами підлеглих;

- контролює, оцінює та виносить рішення щодо забезпечення психогігієнічних умов службової (професійної) діяльності персоналу органу, відповідності обсягу службового навантаження персоналу встановленим нормативно-правовим вимогам, розробляє рекомендації з удосконалення психопрофілактичної роботи в органі Державної прикордонної служби України та доповідає їх начальникові органу (заступникові начальника органу по роботі з особовим складом).

Заступник начальника підрозділу по роботі з особовим складом:

- забезпечує виконання рекомендацій, наданих психологом органу Державної прикордонної служби, організовує психопрофілактичні заходи в підрозділі в межах компетенції;

- аналізує та оцінює рівень професійної підготовленості, фізичної витривалості, професійно-психологічної готовності підлеглих до виконання завдань з охорони державного кордону;

- організовує та особисто проводить заходи психологічної підготовки в процесі служби з охорони кордону, занять з професійної підготовки, повсякденної діяльності, забезпечує індивідуалізацію психологічної підготовки персоналу;

- забезпечує належні умови оперативно-службової та повсякденної діяльності особового складу;

- виявляє осіб, що потребують індивідуальної соціально-психологічної допомоги та проведення заходів вторинної психопрофілактики з числа персоналу підрозділу, доповідає про їх склад заступнику начальника органу по роботі з особовим складом та психологу органу на підставі Переліку ознак;

- особисто проводить індивідуальні заходи з офіцерами та посадовими особами керівного складу підрозділу для виявлення у них особистих проблем соціально-психологічного характеру;

- організовує і бере участь у проведенні соціально-психологічних заходів з профілактики негативного впливу службових, соціальних та побутових умов, міжособистісних стосунків на ефективність виконання особовим складом завдань оперативно-службової діяльності, інформує про висновки психолога органу;

- особисто проводить не менше одного разу на місяць індивідуальні співбесіди з кожним підлеглим; у разі виявлення проблем соціально-психологічного характеру інформує психолога;

- щокварталу інформує заступника (помічника) начальника органу по роботі з особовим складом у формі доповіді про виявлені соціально-психологічні та інші фактори, що можуть негативно впливати на психологічний стан персоналу, стан службової дисципліни та правопорядку (додаток 5).

2.4. З метою забезпечення адаптації новопризначеного персоналу (під час призначення на посаду після проходження служби в іншому органі, після зарахування на військову службу за контрактом, проходження навчання тощо) до умов службової (професійної) діяльності посадовими особами органу Державної прикордонної служби України в період перших шести місяців після призначення посадової особи на посаду в органі здійснюються нижчезазначені заходи:

- організаційні заходи забезпечення введення в службу та становлення на посаді новопризначеного персоналу;

- контроль службової ефективності призначеного на посаду посадової особи, виявлення проблем, пов'язаних з процесом його адаптації на посаді та її опанування;

- надання допомоги у становленні посадової особи на посаді з боку безпосереднього начальника, колег по службі;

- заслуховування безпосередніх начальників про поточні результати введення в службу, становлення на посаді та адаптування новопризначеного персоналу до умов служби;

- вивчення й уточнення поточного психологічного стану посадової особи, виявлення проблем соціально-психологічного характеру, пов'язаних з ускладненнями його адаптації на посаді;

- підготовка та надання рекомендацій безпосереднім начальникам щодо здійснення заходів становлення на посаді та адаптування новопризначеного персоналу до умов служби, індивідуальної допомоги посадовим особам у період їх становлення на посаді;

- контроль за виконанням наданих рекомендацій начальниками новопризначених на посади посадовим осіб.

Начальник органу Державної прикордонної служби в період адаптації новопризначеного персоналу до умов службової (професійної) діяльності визначає заступнику начальника органу по роботі з персоналом, начальнику підрозділу по роботі з кадрами, психологу, безпосередньому начальнику новопризначеного на посаду посадової особи (за потреби - іншим підпорядкованим посадовим особам) завдання щодо всебічного забезпечення адаптації персоналу до умов службової (професійної) діяльності, терміни виконання завдань, порядок звітування про введення в службу, становлення на посаді новопризначеного персоналу, проблемні питання. Відповідні заходи включаються до плану введення та становлення посадової особи на посаді.

Заступники начальника органу за напрямами службової діяльності особисто організовують виконання завдань забезпечення введення в службу та становлення на посадах новопризначеного персоналу, його адаптації до умов служби, керують роботою відповідних посадових осіб, здійснюють контроль за виконанням поставлених завдань, заслуховують посадових осіб про результати роботи. Надалі беруть особисту участь у роботі з новопризначеним персоналом.

Психолог органу протягом першого тижня після призначення посадової особи на посаду вивчає матеріали його особової справи, результати психодіагностичних обстежень, інші документи, що характеризують особистість посадової особи, проводить психодіагностичну співбесіду, у разі доцільності та за умов добровільної згоди посадової особи - здійснює його психологічне обстеження.

2.5. З метою попередження негативних змін у психологічному стані персоналу внаслідок дії об'єктивних факторів небезпеки, що спроможні виникати під час виконання завдань оперативно-службової діяльності; забезпечення психогігієнічних умов для виконання завдань з охорони державного кордону складом прикордонних нарядів, визначення характеру їх впливу на ефективність служби та поведінку персоналу начальником підрозділу (заступником начальника підрозділу по роботі з особовим складом) здійснює всебічне вивчення й аналіз соціально-психологічних умов служби з охорони державного кордону. Для цього вивчаються та оцінюються поточний психологічний стан посадової особи, відповідність службового навантаження (часу перебування посадової особи у стані виконання завдань службової (професійної) діяльності) установленим нормативним вимогам; випадки перебування персоналу у ситуаціях, які справляють негативний психологічний вплив на їх психологічний стан та особистість (психотравмуючих ситуаціях); стан організації служби прикордонних нарядів; інші фактори, що впливають на ефективність охорони державного кордону.

За результатами аналізу зазначених чинників начальник підрозділу (заступник начальника підрозділу по роботі з особовим складом) щокварталу (в останній тиждень кварталу) рапортом доповідає заступнику начальника органу по роботі з особовим складом про фактори, що можуть негативно впливати на ефективність охорони державного кордону.

Для забезпечення професійно-психологічної готовності персоналу виконувати завдання з охорони державного кордону начальник підрозділу організовує заходи з відновлення психічних і фізичних сил підлеглих, надає час, відповідно до чинного законодавства, необхідний для повноцінного відпочинку персоналу.

Заступник начальника підрозділу по роботі з особовим складом вивчає думку посадових осіб щодо їх впевненості у загальній готовності до виконання службових завдань, повноти та якості їх відпочинку, загального настрою на службу, наявності особистісних проблем, які б негативно впливали на загальний психологічний стан, і вживає відповідних заходів реагування.

2.6. Для запобігання розвитку у персоналу дезадаптації, професійної деформації (професійного вигорання) в органі (підрозділі) здійснюються такі заходи:

- професійно-психологічне обстеження (поглиблене психологічне вивчення) персоналу;

- заходи інформування персоналу про характер дії стрес-факторів оперативно-службової діяльності, розвиток та закріплення навичок саморегуляції власного психологічного стану (копінг-поведінки);

- заходи вдосконалення організаційної культури, стилю та методів управління персоналом;

- контроль відповідності обсягу службового навантаження персоналу встановленим нормативним вимогам, недопущення тривалого службового перевантаження, що може призвести до негативних наслідків перевтоми посадових осіб;

- заходи забезпечення повноцінного відпочинку персоналу;

- удосконалення психологічної компетентності персоналу;

- формування та розвиток у персоналу професійного імунітету та високої культури службової діяльності;

- розвиток психологічної та моральної стійкості, позитивної мотивації щодо служби;

- забезпечення оптимального соціально-психологічного клімату в колективах підрозділів охорони державного кордону.

2.7. Для запобігання розвиткові у персоналу асоціальних установок та (або) корисливо-утилітарної професійної мотивації, виявлення осіб, які мають сформовані негативні установки, здійснюються такі заходи:

- контроль відповідності організації службової (професійної) діяльності персоналу встановленим нормативним вимогам;

- виявлення соціальних контактів та іншого підґрунтя для розвитку у посадових осіб асоціальних установок та (або) корисливо-утилітарної професійної мотивації;

- залучення до участі в заходах поглибленого психологічного вивчення, проведення професійно-психологічних обстежень персоналу для своєчасного виявлення ознак корисливо-утилітарної професійної мотивації;

- організація та проведення інформаційно-правових заходів доведення вимог антикорупційного законодавства;

- заходи вдосконалення організаційної культури, стилю та методів управління персоналом.

2.8. Психолог органу протягом місяця після отримання інформації про наявність у підрозділі осіб, що потребують надання індивідуальної соціально-психологічної допомоги, здійснює заходи професійно-психологічного обстеження таких посадових осіб, за результатами якого визначає заходи вторинної психопрофілактики щодо таких осіб.

2.9. Необхідність направлення посадової особи для участі в заходах вторинної психопрофілактики визначається психологом органу та затверджується психологами регіонального управління або Адміністрації Держприкордонслужби України.

Узагальнений список посадових осіб, які направляються для проходження заходів вторинної психопрофілактики, зі складу групи персоналу, що потребує надання індивідуальної соціально-психологічної допомоги, готується психологом органу, погоджується з заступником начальника органу по роботі з особовим складом та начальником органу.

2.10. У разі перебування посадової особи у складі групи персоналу, що потребує надання індивідуальної соціально-психологічної допомоги, через особисту недисциплінованість, схильність до зловживання алкогольними напоями психолог органу спільно з кадровим підрозділом, медичною службою органу готує узгоджені пропозиції щодо службового використання такого посадової особи та/або його участі в заходах вторинної (третинної) психопрофілактики.

3.1. Організація вторинної психопрофілактики в органі Державної прикордонної служби України забезпечується начальником відповідного органу.

3.2. Вторинна психопрофілактика в Державній прикордонній службі України здійснюється психологами та посадовими особами закладів(структурних підрозділів) охорони здоров'я Державної прикордонної служби України.

3.3. Начальники органів (підрозділів), заступники начальників органів (підрозділів) по роботі з особовим складом, інші посадові особи, які мають у підпорядкуванні особовий склад, беруть участь у заходах вторинної профілактики в обсязі рекомендацій, наданих психологом відповідного органу або психологом вищого органу управління.

3.4. Вторинна психопрофілактика здійснюється з посадовими особами, які визначені такими, що потребують індивідуальної соціально-психологічної допомоги на підставі Переліку ознак.

3.5. В органі Державної прикордонної служби України проводяться такі заходи вторинної психопрофілактики:

- моніторинг психологічного стану посадових осіб, що потребують індивідуальної соціально-психологічної допомоги, умов та чинників їх професійної діяльності та позаслужбового життя, аналіз та оцінка результатів моніторингу;

- винесення висновку за результатами оцінки психологічного стану посадових осіб, що потребують індивідуальної соціально-психологічної допомоги, умов та чинників їх професійної діяльності та позаслужбового життя, прогнозування змін у психологічному стані персоналу;

- розроблення рекомендацій посадовим особам керівництва органу та підрозділів щодо порядку роботи з посадової особи(ми), що потребують індивідуальної соціально-психологічної допомоги;

- цілеспрямоване виявлення осіб з персоналу, який потребує надання індивідуальної соціально-психологічної допомоги, що потребують проведення заходів третинної психопрофілактики;

- заходи формування та розвитку (тренування) у персоналу індивідуальної соціально-психологічної допомоги навичок копінг-поведінки, навичок управління стресом, протидії розвитку професійних деформацій (професійного вигорання);

- заходи психологічної корекції індивідуального психоемоційного стану, індивідуальних психологічних характеристик, що призводять до психологічної дезадаптації та погіршення психологічного стану;

- психокорекційні заходи, що здійснюються посадовими особами структур психологічного забезпечення та охорони здоров'я Державної прикордонної служби України;

- заходи відповідно до змісту затверджених програм професійно-психологічного вдосконалення та формування належної службової етики для осіб, схильних до порушень службової етики та дисципліни;

- контроль за виконанням рекомендацій посадовими особами керівництва органу та підрозділів щодо порядку роботи з посадовими особами, що потребують індивідуальної соціально-психологічної допомоги.

3.6. Заходи вторинної психопрофілактики здійснюються:

в Адміністрації Державної прикордонної служби України - психологами управління по роботі з персоналом, профільними фахівцями Центрального клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України;

у регіональному управлінні Державної прикордонної служби України - психологами та профільними фахівцями закладів (структурних підрозділів) охорони здоров'я регіонального управління Державної прикордонної служби України;

в органах (підрозділах) охорони державного кордону, морської охорони, інших органах Державної прикордонної служби України здійснюється психологами та профільними фахівцями закладів (структурних підрозділів) охорони здоров'я відповідних органів;

у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького - психологами та профільними фахівцями закладу охорони здоров'я Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького.

Психологи та профільні фахівці закладів (структурних підрозділів) охорони здоров'я Адміністрації Державної прикордонної служби України беруть участь у заходах вторинної психопрофілактики під час роботи в органах Державної прикордонної служби України.

Психологи та профільні фахівці закладів (структурних підрозділів) охорони здоров'я регіонального управління Державної прикордонної служби України беруть участь у заходах вторинної психопрофілактики під час роботи в органах регіонального управління Державної прикордонної служби України.

3.7. На етапі вторинної психопрофілактики основними функціями суб'єктів психопрофілактики - посадових осіб органів та підрозділів є:

Начальник органу:

- забезпечує повноту та своєчасність реалізації посадовими особами керівництва органу та підрозділів рекомендацій психолога органу щодо роботи з посадовими особами, які потребують індивідуальної соціально-психологічної допомоги;

- ставить завдання заступнику по роботі з особовим складом щодо організації та проведення заходів вторинної психопрофілактики в органі;

- направляє до медичних закладів Державної прикордонної служби України посадових осіб, що потребують проведення третинної психопрофілактики;

- направляє посадових осіб з числа персоналу, який потребує індивідуальної соціально-психологічної допомоги на підставі систематичних порушень службової етики та дисципліни для проходження ними програм професійно-психологічного удосконалення та формування належної службової етики.

Заступник (помічник) начальника органу по роботі з особовим складом:

- організовує і контролює повноту та своєчасність реалізації посадовими особами керівництва органу й підрозділів рекомендацій психолога органу щодо роботи з посадовими особами, які потребують індивідуальної соціально-психологічної допомоги;

- контролює направлення та участь персоналу органу, що схильний до порушень службової етики та дисципліни, з ознаками девіантної поведінки для проходження ними програм професійно-психологічного удосконалення та формування належної службової етики для осіб з персоналу, який потребує індивідуальної соціально-психологічної допомоги.

Психолог органу:

- організовує проведення заходів вторинної психопрофілактики в органі;

- особисто здійснює психологічні заходи вторинної психопрофілактики в органі;

- здійснює заходи моніторингу психологічного стану персоналу, що потребує індивідуальної соціально-психологічної допомоги;

- складає, погоджує з психологами регіонального управління або Адміністрації Держприкордонслужби України та надає заступнику начальника органу по роботі з особовим складом перелік персоналу органу, який схильний до порушень службової етики та дисципліни, з ознаками девіантної поведінки, що потребує індивідуальної соціально-психологічної допомоги, для проходження програм професійно-психологічного вдосконалення та формування належної службової етики для посадових осіб, на підставі Переліку ознак;