Про затвердження Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень

5.7. Суд України протягом трьох днів від дати проголошення ухвали за результатами розгляду іноземного клопотання надсилає стягувачу (заявнику) і боржнику її копію з роз'ясненням порядку оскарження або звернення до виконання. У разі, якщо відповідна особа проживає за кордоном, копія ухвали надсилається до Головного управління юстиції для передачі через Мін'юст.

Суд України на підставі рішення іноземного суду й ухвали про його визнання та надання дозволу на його примусове виконання одразу після набрання нею законної сили видає виконавчий лист і надсилає його стягувачу. У разі, якщо стягувач проживає за кордоном, копія ухвали надсилається до Головного управління юстиції для передання через Мін'юст.

5.8. Мін'юст у разі надходження інформації від суду України або на прохання запитуючої держави надає інформацію про стан та результати розгляду іноземного клопотання.

6.1. У разі, якщо правова допомога запитується або надається на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (далі - Конвенція про вручення), застосовуються відповідні положення цієї Інструкції з урахуванням викладеного в пунктах 6.2-6.14 цієї Інструкції.

6.2. Доручення про вручення документів за кордоном на підставі Конвенції про вручення складається судом чи іншим заінтересованим компетентним органом України у формі прохання, яка установлена Конвенцією про вручення, згідно з додатком 10 до цієї Інструкції. Заповненню підлягають дві частини формуляра - "Прохання" і "Короткий виклад документа" - з урахуванням такого:

6.2.1. При заповненні частини "Прохання" необхідно обов'язково закреслювати будь-які пункти від "a" до "c", які не підлягають урахуванню під час виконання доручення.

6.2.2. Частина "Короткий виклад документа" призначена для вручення отримувачу разом з пакетом документів і має містити якомога детальнішу інформацію, у тому числі стосовно запитуючого органу і сторін у справі, уключаючи наявні контактні телефони.

6.3. Відповідно до статті 7 Конвенції про вручення формуляр обов'язково складається французькою чи англійською мовою чи мовою запитуваної держави, а в разі заповнення українською мовою - обов'язково супроводжується перекладом на одну із зазначених мов.

6.4. Якщо виконання доручення про вручення документів в іноземній державі необхідно здійснити відповідно до пункту "b" частини першої статті 5 Конвенції про вручення, суд України зазначає спосіб вручення або робить відмітку з надісланням до відповідного доданого документа, де вказується опис способу вручення, про який просять.

6.5. Заповнений формуляр доручення і документи, що підлягають врученню, надсилаються у двох примірниках.

6.6. У разі, якщо документ підлягає врученню в іноземній державі відповідно до частини першої статті 5 Конвенції про вручення, він має бути складений або перекладений на офіційну мову або одну з офіційних мов запитуваної держави.

6.7. Суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до статті 2 цієї Конвенції, напряму або через Мін'юст.

У разі потреби одержання інформації про стан виконання доручення суд України звертається до запитуваної держави безпосередньо або через Мін'юст. При цьому додається фотокопія заповненого судом України формуляра.

6.8. На території України не використовуються способи передачі документів, передбачені статтею 10 Конвенції про вручення.

6.9. Іноземне доручення про вручення документів на підставі Конвенції про вручення, а також документи, що підлягають врученню в Україні, від запитуючої держави одержує Мін'юст.

6.10. Мін'юст надсилає іноземне доручення для виконання Головному управлінню юстиції і визначає з урахуванням прохання, висловленого у дорученні, спосіб його виконання.

6.10.1. Якщо інше не визначено Мін'юстом, Головне управління юстиції, отримавши доручення про вручення документів на підставі Конвенції про вручення за місцем проживання, указаним у дорученні про вручення документів, надсилає особі, якій необхідно вручити документи (адресату), відповідне повідомлення із зазначенням строку, у який особі пропонують з'явитись до Головного управління юстиції для одержання документів. Таке повідомлення надсилається простим листом.

6.10.2. Якщо особа, указана в дорученні, або її представник з'являється до Головного управління юстиції, такій особі пропонують одержати документи і здійснюють вручення, якщо особа погоджується їх одержати, з урахуванням пункту 6.11 цієї Інструкції. Ідентифікація фізичної особи здійснюється на підставі паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, повноваження представника юридичної особи встановлюються на підставі установчих документів або довіреності юридичної особи, скріпленої печаткою та підписом її керівника. Якщо немає прохання про інший спосіб, особа, яка отримала документи, ставить підпис на підтвердженні про вручення. Підпис особи засвідчується підписом посадової особи Головного управління юстиції, яка здійснила вручення документів, та скріплюється печаткою Головного управління юстиції.

6.10.3. Якщо адресат або його представник відмовляється одержати документи, доручення надсилається до суду України для організації виконання згідно з процесуальним законодавством.

6.10.4. У разі, якщо адресат не проживає за адресою, указаною у дорученні, Головне управління юстиції звертається до адресно-довідкового бюро, органу внутрішніх справ або територіальних органів державної статистики з проханням надати інформацію відповідно про місце проживання фізичної особи чи місцезнаходження юридичної особи. Якщо встановити місце проживання чи місцезнаходження особи неможливо, доручення про вручення документів надсилається до Мін'юсту для повернення іноземному компетентному органу запитуючої держави.

6.10.5. Якщо місце проживання чи місцезнаходження адресата встановлено і воно збігається з тим, на яке надсилалось повідомлення, Головне управління юстиції надсилає доручення про вручення документів до суду України за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи разом з відповідною інформацією адресно-довідкового бюро чи територіальних органів державної статистики.

6.10.6. Якщо встановлене місце проживання чи місцезнаходження не збігається з тим, на яке надсилалось повідомлення, проте розташовано в межах територіальної юрисдикції Головного управління юстиції, Головне управління юстиції надсилає на встановлену адресу відповідне повідомлення із зазначенням строку, у який особа повинна з'явитись до Головного управління юстиції для вручення їй документів. Таке повідомлення надсилається простим листом.

6.10.7. Якщо встановлене місце проживання чи місцезнаходження не збігається з тим, на яке надсилалось повідомлення, і розташоване поза межами територіальної юрисдикції Головного управління юстиції, Головне управління юстиції пересилає відповідну інформацію адресно-довідкового бюро чи територіальних органів державної статистики разом з дорученням про вручення документів до головного управління юстиції, у межах територіальної юрисдикції якого є встановлена адреса.

6.10.8. У разі, якщо особа, якій необхідно вручити документи, у встановлений строк не з'являється до Головного управління юстиції для їх отримання, направляє доручення про вручення документів до суду України за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи.

6.11. Суд України викликає особу, щодо якої необхідно вчинити процесуальні дії, і пропонує отримати один з пакетів документів.

Один примірник частини формуляра доручення про вручення, що містить короткий виклад суті документа, який підлягає врученню, вручається разом з таким документом.

Особа, якій вручаються документи, ставить свій підпис на підтвердженні про вручення документа, що складається органом, який виконує доручення, згідно з додатком 2 до цієї Інструкції.

Якщо про це зазначено в дорученні, особа, якій вручаються документи, ставить свій підпис на кожному аркуші другого примірника документа.

Суд України може вручити документи також іншим способом, визначеним в іноземному дорученні.

6.12. Суд України направляє підтвердження про вручення і формуляри доручення разом з другим примірником документів до Головного управління юстиції.

6.13. Частину формуляра з підтвердженням про вручення заповнює Головне управління юстиції на підставі документів, отриманих у зв'язку з виконанням доручення. У разі вручення відповідно до пункту 6.10 цієї Інструкції Головне управління юстиції заповнює формуляр на підставі інформації, отриманої від суду України.

Якщо документи не були вручені, в підтвердженні про вручення документа зазначаються заходи, що були вжиті, та причини, які завадили виконанню доручення, додаються докази викликів особи для отримання документів.

Підтвердження про вручення підписується уповноваженою посадовою особою Головного управління юстиції та засвідчується гербовою печаткою Головного управління юстиції.

Підтвердження про вручення документів заповнюється українською мовою або французькою чи англійською мовами.

6.14. Заповнений формуляр разом з другим примірником документів Головне управління юстиції направляє до Мін'юсту, який надсилає їх до іноземного компетентного органу запитуючої держави. Головне управління юстиції може надсилати формуляр з документами, що до нього додаються, безпосередньо до запитуючого органу, якщо заперечення проти цього не висловлено у заявах відповідної держави до Конвенції про вручення, з повідомленням про це Мін'юсту.

7.1. Виконання положень Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах 1970 року (далі - Конвенція про отримання доказів) здійснюється згідно з відповідними положеннями цієї Інструкції з урахуванням викладеного в пунктах 7.2-7.4.

7.2. Доручення про отримання доказів на підставі Конвенції про отримання доказів відповідно до статті 3 цієї Конвенції складається судом України згідно з формою запиту відповідно до додатка 11 та повинно містити:

назву запитуючого органу та, якщо можливо, запитуваного органу;

ім'я та прізвище (повне найменування) та місце проживання (місцезнаходження) сторін судового розгляду і, у разі потреби, їх представників;

характер і предмет судового розгляду та короткий виклад фактичної сторони справи;

докази, які потрібно отримати, або інші судові дії, які необхідно виконати.

У разі необхідності в дорученні вказуються:

імена, прізвища та адреси осіб, яких необхідно допитати;

питання, які необхідно поставити допитуваним особам, або факти, щодо яких їх необхідно допитати;

документи або інші об'єкти, які необхідно дослідити;

особливі прохання, що стосуються отримання свідчень особи;

особливі форми, які потрібно застосувати у відповідності до статті 9 Конвенції.

Для уникнення плутанини не слід використовувати цифри для позначення місяця у даті.

7.3. Доручення суду України на підставі Конвенції про отримання доказів надсилається через Мін'юст, який переправляє його центральному органу, визначеному відповідною державою відповідно до статті 2 Конвенції.

7.4. Доручення іноземного суду на підставі Конвенції про отримання доказів Мін'юст надсилає до суду України, компетентного його виконати, через Головне управління юстиції.

У разі, якщо в дорученні міститься прохання про надання інформації про час та місце виконання доручення для того, щоб надати змогу бути присутнім заінтересованим сторонам та їхнім представникам, суд України надсилає відповідну інформацію сторонам або їхнім представникам безпосередньо або повідомляє Мін'юст для інформування відповідних осіб.

У разі, якщо в дорученні міститься прохання про присутність представників запитуючого суду іншої договірної держави під час виконання доручення, суд України повідомляє Мін'юст про час та місце виконання доручення, а також висловлює свою думку щодо можливості надання згоди на таку присутність. Мін'юст відповідно до статті 8 Конвенції про отримання доказів вирішує питання про задоволення зазначеного прохання та інформує про своє рішення суд України та запитуючий суд.

У випадках, зазначених в абзацах другому та третьому пункту 7.4, суд України визначає дату виконання доручення з урахуванням розумних строків, необхідних для інформування запитуючого суду або заінтересованих осіб, а також з урахуванням строку, необхідного для прибуття таких осіб.

8.1. Виконання положень Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до неї 1997 року здійснюється згідно з відповідними положеннями цієї Інструкції з урахуванням викладеного в пунктах 8.2-8.4.

8.2. Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року (далі - Конвенція 1993 року) діє у редакції 1993 року у відносинах України з Азербайджанською Республікою, Киргизькою Республікою, Туркменістаном, Республікою Узбекистан та Грузією.

У відносинах з Республікою Білорусь, Республікою Казахстан, Республікою Таджикистан, Республікою Вірменія, Російською Федерацією та Республікою Молдова статті Конвенції 1993 року, змінені Протоколом до неї 1997 року, застосовуються у редакції цього Протоколу.

8.3. З урахуванням статті 5 Конвенції 1993 року в редакції Протоколу 1997 року доручення на підставі Конвенції 1993 року та Протоколу 1997 року можуть надходити як від Центральних органів іноземних держав, так і від територіальних органів запитуючих держав, зазначених в абзаці другому пункту 8.2.

Доручення судів, які стосуються вручення документів або виконання процесуальних дій у цивільних справах, а також документи за результатами їх опрацювання Головне управління юстиції надсилає безпосередньо до уповноважених територіальних органів держав, зазначених в абзаці другому пункту 8.2 цієї Інструкції. У разі, якщо визначити належний іноземний орган неможливо, Головне управління юстиції надсилає доручення центральному органу відповідної держави.

8.4. З урахуванням статті 17 Конвенції 1993 року в редакції Протоколу 1997 року доручення чи документи за результатами виконання доручень складаються російською мовою. У разі, якщо зазначені документи складені українською мовою, до них додаються засвідчені переклади російською мовою.