Про затвердження Норм часу і витрат праці на виконання гідрогеолого-меліоративних робіт

Відповідно до статті 85 Кодексу законів про працю України та з метою приведення норм праці, що застосовуються гідрогеолого-меліоративними експедиціями та партіями, до сучасних вимог і оновлення єдиної галузевої нормативної бази щодо визначення показників завантаженості працівників гідрогеолого-меліоративних експедицій і партій

1. Затвердити Норми часу і витрат праці на виконання гідрогеолого-меліоративних робіт (далі - Норми), що додаються.

2. Юридичному сектору (Н.Вітряк) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Відділу наукового та інформаційно-технічного забезпечення (О.Варницький) разом з Відділом моніторингу та водопостачання (Ю.Яковенко) довести цей наказ до відома водогосподарських організацій.

4. Керівникам водогосподарських організацій забезпечити впровадження вказаних Норм при складанні річних програм робіт і нормуванні праці працівників гідрогеолого-меліоративних експедицій (партій).

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Комітету О.Романова.

1.1. Ці Норми базуються на новій нормативно-методичній базі, розробленій за останні роки Держводгоспом з урахуванням вивченості територій, наявності бази даних багаторічних спостережень за меліоративним станом зрошуваних і осушуваних земель, і є обов'язковими для застосування у водогосподарських організаціях Держводгоспу.

1.2. Збірник норм містить норми часу і витрат праці, склад виконавців, норми витрат технологічного та виробничого транспорту, механізмів, обладнання і призначений для використання при складанні річних програм робіт гідрогеолого-меліоративних експедицій (партій), нормування праці фахівців і робітників та розрахунку вартості робіт.

1.3. Збірник норм включає такі основні види робіт:

гідрогеолого-меліоративне обстеження стану зрошуваних і осушуваних земель, обстеження підтоплених сільських населених пунктів;

виконання сольової зйомки;

виконання кислотної зйомки;

механічне та ручне буріння;

роботи з вивчення режиму ґрунтових і поверхневих вод;

топографо-геодезичні роботи;

інші види робіт;

камеральні роботи.

1.4. Поняття "гідрогеолого-меліоративні роботи" містить комплекс досліджень та пов'язаних з ними робіт, що здійснюються підрозділами гідрогеолого-меліоративної служби з метою вивчення й оцінки меліоративного стану зрошуваних і осушуваних земель, технічного стану гідромеліоративних систем, підтоплених сільських населених пунктів, впливу меліорації на прилеглі території.

Окрім витрат на основний вид робіт, Нормами враховано витрати на роботи, що технологічно з ним пов'язані та виконання яких є обов'язковим, згідно з чинними інструкціями та іншими нормативними документами.

1.5. Норми розраховані на одного виконавця або групу виконавців (бригаду, загін) відповідних посад або професій, які володіють технологією виконання робіт. Найменування посад фахівців і професій робітників при індивідуальній роботі та кількісний склад виробничих груп, бригад, загонів визначено у відповідних нормах на основі чинного Національного класифікатора України ДК 003:2005 "Класифікатор професій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 N 375. За одиницю виміру часу взято 1 зміну.

1.6. Норми розраховані, виходячи з раціональної організації виробництва протягом 40-годинного робочого тижня. При цьому до відповідних норм приводиться типовий склад роботи і перелік основних технологічних операцій згідно з чинними методичними та іншими нормативними документами і з урахуванням досвіду виконання даного виду робіт.

Залежно від конкретних умов склад (зміст) роботи, що приводиться до норм, може бути частково змінено, але без коригування норм.

1.7. Норми враховують нормотворчі показники, що визначають тривалість виконання конкретної роботи та її трудомісткість (показники категорії складності виконання робіт, категорії прохідності місцевості при піших переходах виконавців у процесі польових робіт).

У разі відсутності у відповідній таблиці нормативів кількісного значення нормотворчого показника (відстань, довжина, глибина, площа та ін.) необхідно застосовувати норму для показника, найближчого за значенням. Якщо ж значення показника знаходиться між більшим і меншим показниками таблиці, слід застосовувати норму, яка відповідає більшій продуктивності праці.

Наведені в Нормах кількісні значення нормотворчих показників, для яких зазначено "до", слід розуміти як "включно".

1.8. Нормами враховано переміщення виконавців у межах робочого місця (об'єкта).

Час, що витрачається на переміщення виконавців з одного об'єкта до іншого під час здійснення польових робіт і переміщення, пов'язані з поверненням до місця базування після виконання роботи нормується окремо.

1.9. Для польових робіт з проведення гідрогеолого-меліоративного обстеження, ґрунтово-сольових і кислотних зйомок, спостережень та вимірювань параметрів, пов'язаних з вивченням режиму й балансу ґрунтових вод та інших, передбачено використання виробничого транспорту - автомобілів вантажопідйомністю до 1,5 т з умовним середнім пробігом за зміну в межах об'єкта 60 км.

1.10. З метою скорочення тексту, який визначає склад (зміст) роботи, підготовчо-заключні операції, а також операції, пов'язані з обслуговуванням робочого місця, перелічені нижче в пунктах 1.11, 1.12 і більше не повторюються.

1.11. До складу підготовчо-заключних операцій входять: видача та одержання завдання на виконання конкретної роботи, а також інструмента, матеріалів і різних документів (у тому числі технологічних), ознайомлення з роботою та технологічною документацією, проведення необхідних виписок та викопіювань; інструктаж з питань порядку проведення роботи, а також техніки безпеки та охорони праці; підготовка інструмента на початку роботи; здача та приймання роботи, яка фактично виконана, а також інструмента й відповідних документів.

1.12. До складу операцій, пов'язаних з обслуговуванням робочого місця, входять: необхідні переміщення засобів і предметів праці в межах робочого місця; огляд (перевірка) знарядь праці; заміна зношеного інструмента та інших предметів; гостріння інструмента, що затупився під час виконання завдання; підналадка і змащення знарядь праці в процесі роботи; очищення (миття) знарядь праці після виконання роботи; прибирання робочого місця.

2.1. Гідрогеолого-меліоративне обстеження є одним з основних видів комплексу робіт, які виконуються з метою оцінки меліоративного стану зрошуваних і осушуваних земель, технічного стану гідромеліоративних систем і впливу меліорації на прилеглі території, установлення наявності та масштабів підтоплення сільських населених пунктів, з'ясування основних причин та чинників, що зумовили або можуть зумовити виникнення та розвиток підтоплення.

Перелік складу робіт обґрунтовується нормативними методичними документами і програмою гідрогеолого-меліоративного підрозділу з урахуванням гідрогеологічних, геологічних, ґрунтових і господарських особливостей території, що обстежується.

2.2. Характеристика території за складністю гідрогеолого-меліоративних умов при виконанні гідрогеолого-меліоративного обстеження з урахуванням гідрогеологічної ситуації, меліоративного стану території та інженерного рівня водогосподарських систем наведена в таблиці 1.

2.3. Характеристика території за прохідністю при піших переходах під час здійснення польових робіт наведена в таблиці 2.

2.4. Гідрогеолого-меліоративне обстеження зрошуваних земель

Склад робіт (до таблиці 3)

Підготовчо-заключні операції

Орієнтування на місцевості. Географічна й геоморфологічна візуальна прив'язка початкового (вихідного) пункту маршруту та об'єктів спостереження. Пересування по маршруту.

Візуальна оцінка засолення, підтоплення, заболочуваності, ерозії та дефляції ґрунтів, просадочності та суфозійних явищ, стану та розвитку сільськогосподарських культур, визначення технічного стану зрошувальної і колекторно-дренажної мережі, гідротехнічних споруд, свердловин, опис несприятливих явищ і процесів з нанесенням площ їх поширення на карту. Оцінка ефективності використання меліорованих земель і проведених на них агромеліоративних й інших заходів.

Вибір місць закладання бурових свердловин і гірничих виробок. Перевірка технічного стану спостережних свердловин. Контрольне вимірювання рівня ґрунтових вод у спостережній свердловині, вибірковий відбір проб поливної води, зразків ґрунту (у разі потреби) з реєстрацією в польових журналах.

2.5. Гідрогеолого-меліоративне обстеження осушуваних земель

Склад робіт (до таблиці 3)

Підготовчо-заключні операції

Орієнтування на місцевості, географічна й геоморфологічна прив'язка початкового (вихідного) пункту маршруту та об'єктів спостереження.

Пересування по маршруту, візуальна оцінка заболоченості, вологості ґрунту, стану та розвитку сільськогосподарських культур технічного стану колекторно-дренажної мережі, гідротехнічних споруд, виявлення несприятливих явищ і процесів з нанесенням площ їх поширення на карту-схему. Визначення площ і причин переосушення перезволоження, несвоєчасного відводу поверхневих вод і проявів екзогенних процесів, оцінка ефективності використання земель і проведених на них агромеліоративних, культур технічних й інших заходів. Вибір місць закладання бурових свердловин і гірничих виробок. Перевірка технічного стану спостережних свердловин. Контрольне (вибіркове) вимірювання рівня ґрунтових вод у спостережних свердловинах і відкритих водотоках, дренажного стоку, відбір окремих зразків ґрунту і проб води (у разі потреби) з реєстрацією в польовому журналі.

2.6. Обстеження підтоплених сільських населених пунктів

Склад робіт (до таблиці 4)

Підготовчо-заключні операції

Орієнтування на місцевості. Географічна й геоморфологічна візуальна прив'язка початкового (вихідного) пункту маршруту та об'єктів спостереження. Пересування по маршруту, обстеження території сільських населених пунктів, які розташовані в межах впливу меліоративних систем, а також захищені дренажними спорудами де внаслідок дії факторів різного характеру відбувається чи прогнозується підняття рівнів ґрунтових вод (підтоплення сільських населених пунктів); вимірювання рівнів ґрунтових вод у спостережних свердловинах і колодязях, візуальне визначення наявності води та відміток рівнів води в підвальних частинах приміщень та погребах, виявлення наявності просідання ґрунту, визначення технічного стану колекторно-дренажної мережі та свердловин вертикального дренажу, попереднє встановлення причин та меж підтоплення, перевірка технічного стану спостережних свердловин. Ведення польового журналу, складання акта.

2.7. Виходячи зі складу гідрогеолого-меліоративних робіт, які виконуються при обстеженні меліорованих земель, сільських населених пунктів, типовий склад бригади (чисельність виконавців, їх фаховий склад і дольова участь у виконанні робіт) прийнято такий:

2.8. Норми розраховані на проведення обстеження протягом польового періоду, тривалість якого визначена в додатку 1, при піших переходах у наземних маршрутах без врахування так званих "холостих" ходів до початку маршруту та після його завершення.

2.9. Норми часу на проведення обстеження зрошуваних та осушуваних земель з урахуванням складності гідрогеолого-меліоративних умов і прохідності території наведено в таблиці 3, норми часу на проведення обстеження підтоплених сільських населених пунктів наведено в таблиці 4.

Примітка. При обстеженні населеного пункту площею понад 500 га до норм таблиці 4 застосовується коефіцієнт 0,7, при площі менше 100 га застосовується коефіцієнт 1,3.

2.10. Норми основних витрат (праці і транспорту) на проведення обстеження наведено на 1 бригадо-зміну в таблиці 5.

Таблиця 5. Норми основних витрат (праці і транспорту) на проведення гідрогеолого-меліоративного обстеження

Примітка.

При визначенні норм часу на гідрогеолого-меліоративне обстеження зрошуваних і осушуваних земель і підтоплених населених пунктів враховано:

- співвідношення переїзду автотранспортом і піших переходів виконавців складає 60% - автотранспортом і 40% - піші переходи;

- технологічні особливості обстеження меліорованих земель, виходячи з інженерної складності різних типів меліоративних систем;

- оптимальну чисельність фахового складу виконавців за пропозиціями гідрогеолого-меліоративної служби.

2.11. Виходячи зі специфіки гідрогеолого-меліоративних робіт, робота транспорту нормується у двох режимах: загальні витрати транспорту, що передбачаються на весь період роботи, у т.ч. у черговому режимі (це робота транспортного засобу в режимі простою на об'єкті на період проведення робіт виконавчою бригадою без застосування транспортних переїздів).

2.12. До норм часу таблиці 3 на гідрогеолого-меліоративне обстеження зрошуваних земель, які не поливаються 5 і більше років (території з нескладними інженерно-геологічними, гідрологічними умовами), вводиться понижуючий коефіцієнт К=0,6. У цьому випадку відпадає потреба в проведенні в повному обсязі обстеження, передбаченого складом робіт (пункт 2.4 цих Норм), і відповідно зменшується протяжність маршрутів до 10-15 п.км на 1000 га.

2.13. У разі потреби проведення додаткових, детальніших досліджень при обстеженні зрошуваних, осушуваних земель із складними інженерно-геологічними, гідрологічними умовами і визначення причин підтоплення, заболочування, засолення, осолонцювання, кислотності ґрунтів, екзогенних процесів та ін. до норм часу таблиці 3 застосовується коефіцієнт К=1,3.

2.14. На осушуваних природних сіножатях і пасовищах, де внутрішньогосподарська меліоративна мережа перебуває в незадовільному стані, площі заросли чагарником, вкриті купинами, несвоєчасно здійснюється відведення води з осушуваної території внаслідок зміни гідрологічного режиму річок-водоприймачів, де немає перспективи в їх сільськогосподарському освоєнні в найближчі роки, недоцільно виконувати повний комплекс робіт з обстеження, зазначених у пункті 2.5 цих Норм. У цьому разі вводиться понижуючий коефіцієнт К=0,7, а протяжність маршрутів зменшується до 15-20 п.км на 1000 га.

3.1. Ґрунтово-сольова зйомка (далі - сольова зйомка) проводиться з метою вивчення засоленості й солонцюватості ґрунтів зони аерації, визначення площі зрошуваних земель за ступенем і типом засолення для оцінки їх меліоративного стану, з'ясування причин розвитку процесів засолення, зміни властивостей ґрунтового покриву під впливом проведення меліорації, спрямованості ґрунтоутворювальних процесів, а також здійснення інженерних і агромеліоративних заходів з метою попередження і ліквідації процесів засолення і осолонцювання ґрунтів.

3.2. Згідно з Інструкцією з проведення ґрунтово-сольової зйомки на зрошуваних землях України (ВНД 33-5.5-11-02) сольова зйомка виконується на двох основних рівнях деталізації: регіональному (масштаб зйомки 1:50000 - 1:25000) і локальному (1:10000 - 1:5000). Підрозділами гідрогеолого-меліоративної служби сольова зйомка виконується в основному на регіональному рівні один раз на п'ять років. В окремих випадках сольова зйомка невеликих ділянок зрошуваних масивів, у межах яких виникає необхідність оперативного одержання даних щодо засолення ґрунтів, оцінки ефективності промивок і дренажу, впливу різних засобів зрошення і техніки поливу на сольовий режим ґрунтів, розробки засобів боротьби з солонцюватістю ґрунтів та ін., виконується у масштабі 1:10000 - 1:5000.

3.3. Склад робіт

Підготовчо-заключні операції. Обслуговування робочого місця

Орієнтування на місцевості, географічна й геоморфологічна прив'язка початкового пункту маршрутів, рекогносцировка. Опис поверхні землі та рослинного покриву з виділенням контурів з пригніченим станом посівів, їх розрідженість, пошкодженість. Фіксація проявів засолення та солонцюватості на поверхні землі у вигляді кірок, вицвітів, специфічних бурих плям тощо з нанесенням меж їх розповсюдження на карту. Уточнення контурів политих земель. Вибір місць закладання бурових свердловин і гірничих виробок з візуальною прив'язкою виробки за польовою картою.

Відбір зразків ґрунту суцільною колонкою по шарах 0-25, 25-50, 50-75, 75-100, 100-150, 150-200, 200-250, 250-300 см з описом їх вологості, кольору, механічного складу, наявності новоутворень та ін. З кожного взятого зразка, попередньо перемішаного, відбір середньої проби вагою 500-1000 г (залежно від набору показників, що визначаються), забезпечення проб етикетками. Вимірювання рівня ґрунтових вод у свердловині, а також відбір проби води з кожної десятої свердловини (на ділянках з РГВ менше 5 м) з реєстрацією в польовому журналі.

Розрахунок запасів солей передбачає визначення щільності сухого ґрунту й підґрунтя. Зразки непорушеної структури відбираються у шурфах та в прикопках для кожного ґрунтового виділу.

Складання супровідних відомостей з переліком необхідних визначень.

Завантаження проб у транспортні засоби та їх вивантаження.

3.4. Характеристика території за складністю ґрунтово-меліоративних умов при виконанні сольової зйомки наведена в таблиці 6.

3.5. Характеристика території за прохідністю під час здійснення польових робіт наведена в таблиці 2 чинного нормативного документа.

3.6. Середня кількість точок спостережень на 100 га залежно від масштабу зйомки та категорії складності ґрунтово-меліоративних умов території визначається за таблицею 7 відповідно до ВНД 33-5.5-11-02.

3.7. Буріння свердловин і улаштування гірничих виробок (шурфи, копуші) нормується окремо за нормами відповідних розділів нормативного документа.

3.8. Типовий склад бригади (чисельність виконавців, їх фаховий склад і дольова участь у виконанні робіт) прийнято згідно з технологією виконання робіт:

3.9. Норми часу на проведення сольової зйомки з урахуванням масштабу зйомки і складності ґрунтово-меліоративних умов території наведено в таблиці 8 у бригадо-змінах на 100 га.

3.10. Норми основних витрат (праці і транспорту) на проведення сольової зйомки наведено на 1 бригадо-зміну в таблиці 9.

4.1. Одним з важливих факторів, що впливають на родючість ґрунтів та їх водно-фізичні властивості, є кислотність або лужність ґрунтів. Кислотна зйомка проводиться для вивчення кислотності ґрунтів зони аерації, визначення площі поширення меліорованих земель за ступенем кислотності для оцінки їх меліоративного стану, з'ясування причин розвитку процесів кислотності, зміни властивостей ґрунтового покриву під впливом меліорації, спрямованості ґрунтоутворювальних процесів, а також необхідності проведення інженерних і хімічних меліорацій з метою поліпшення стану ґрунтів на меліорованих землях.

4.2. Аналогічно з проведенням сольової зйомки кислотна виконується на двох основних рівнях деталізації: регіональному (масштаб зйомки 1:50000 - 1:25000) і локальному (1:10000 - 1:5000). Підрозділами гідрогеолого-меліоративної служби кислотна зйомка виконується в основному на регіональному рівні один раз на п'ять років. В окремих випадках кислотна зйомка невеликих ділянок осушуваних земель, у межах яких виникає необхідність оперативного одержання даних щодо кислотності ґрунтів та ін., виконується у масштабі 1:10 000.

4.3. Склад робіт

Підготовчо-заключні операції. Обслуговування робочого місця

Орієнтування на місцевості, географічна й геоморфологічна прив'язка початкового пункту маршруту. Уточнення границь геоморфологічних елементів, розповсюдження в їх межах різних комплексів ґрунтів, опис рослинного покриву з виділенням контурів з пригніченим станом посівів. Фіксація ознак наявності проявів кислотності за рослинними показниками, визначенням рН у польових умовах, з нанесенням границь розповсюдження різних комплексів ґрунтів на карту. Зйомка супроводжується закладанням і проходженням ґрунтових розрізів (основних і прикопок) з візуальною прив'язкою виробок на польовій карті. Основні розрізи закладаються на переважаючих геоморфологічних елементах місцевості для вивчення будови і особливостей ґрунтового профілю, характеру ґрунтоутворювальних і підстилаючих порід, визначення їх водно-фізичних властивостей. Глибина основних розрізів - 1,5 м (до рівня ґрунтових вод). Прикопки за глибиною до 0,4 м закладаються для уточнення меж поширення різних типів ґрунтів, визначення реакції середовища. Відбір зразків ґрунту на визначення кислотності з орного шару (0-25) та шару 25-50 см. З кожного взятого зразка, попередньо перемішаного, відбирається середня проба вагою до 0,5 кг для лабораторних досліджень. Відбір зразків для визначення водно-фізичних властивостей ґрунту із шарів 0-25, 25-50, 50-75, 75-100, 100-150 см. Маркування, упакування проб. Складання супровідних відомостей з переліком необхідних лабораторних визначень.

Водночас з відбором зразків ґрунтів з кожної десятої свердловини (на ділянках з РГВ менше 1,5 м) відбирається проба ґрунтових вод (0,5-1 л).

Вимірювання рівня ґрунтових вод і відбір проби води з реєстрацією в польовому журналі.

Завантаження проб у транспортні засоби та їх вивантаження.

4.4. Характеристика території за складністю ґрунтово-меліоративних умов при виконанні кислотної зйомки наведена в таблиці 10.