Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України

Деякі інфекційні та паразитарні хвороби (А00-В99), їх наслідки

Пункт "а" передбачає тяжкий перебіг та ускладнення гострих форм інфекційних і паразитарних захворювань або їх хронічний перебіг, які не піддаються або важко піддаються лікуванню.

Такими хворобами, на які необхідно звертати увагу, є: поліомієліт, енцефаліт (комариний, кліщовий, вірусний); менінгококовий та вірусний менінгіт, септицемія, лепра, дифтерія, бактеріальні зоонози, тифопаратифозні та сальмонельозні інфекції; стійке бактеріоносійство після перенесених гострих дизентерій, тифопаратифозних інфекцій; вірусні геморагічні гарячки, що передаються членистоногими, комарами, усі види малярії та інші.

Після проведення повного курсу стаціонарного та реабілітаційного лікування виноситься постанова ГЛЛК про надання відпустки за станом здоров'я або звільнення від польотів (на термін від 30 до 45 діб) з подальшим оглядом, коли для оцінки стійкості залишкових змін і повного відновлення фахової працездатності льотного складу потрібно не менше місяця.

Медичний огляд кандидатів до вступу у ВВНЗ з підготовки льотного складу, які перенесли гострі інфекційні та паразитарні хвороби (незалежно від ступеня важкості) (крім педикульозу, корости), проводиться через рік після лікування та стаціонарного обстеження.

У разі затяжного, рецидивного характеру гострого інфекційного або паразитарного захворювання, коли протягом 2 місяців зберігаються стійкі зміни у функціональному стані органу або системи, по закінченні курсу лікування огляд проводити згідно з пунктом "а".

За цим самим пунктом оглядаються особи, у яких за даними стаціонарного обстеження виявлено хронічний перебіг інфекційного та паразитарного захворювання.

До пункту "б" належать стани після перенесених інфекційних та паразитарних хвороб, при яких функціональні порушення з боку органів та систем відсутні.

Особам, які перенесли вітряну віспу, кір, краснуху, ієрсиніоз, дифтерію легкого та середнього ступенів важкості, неускладненого перебігу, паразитоносійство збудників малярії, надається звільнення від виконання службових обов'язків на 15 діб; при важкому або ускладненому перебігу інфекційних захворювань, а також після геморагічних лихоманок, лептоспірозу, менінгіту, черевного та інших тифів надається відпустка.

Особи, які перенесли малярію без ускладнень, через 3 місяці після лікування та проходження ГЛЛК визнаються придатними до льотної роботи, парашутних стрибків та керівництва польотами при доброму загальному стані без порушення функцій органів та систем.

Після перенесеної малярії легкого, неускладненого перебігу, паразитоносійства придатність до участі в ММО визначається через 3 місяці після лікування.

Пункт "а" передбачає активний туберкульоз органів дихання і позалегеневої локалізації, а також неактивний туберкульоз хребта, кісток і суглобів.

Пункт "б" передбачає неактивний туберкульоз легенів і позалегеневої локалізації (окрім туберкульозу хребта, кісток і суглобів), що не спричинив функціональних порушень уражених органів і систем, після завершення лікування протягом 3 років і зняття з диспансерного обліку.

Підставою до застосування статті є стійкі рентгенологічні зміни в легенях у вигляді кальцинатів (5 і більше), фіброзних тяжів, міжчасткових шварт, у тому числі залишкових змін після успішно завершеного антибактеріального лікування без клінічних проявів захворювання протягом 3 років і без порушення функції дихання. Окремі кальцинати не повинні бути підставою до застосування даної статті і перешкодою до льотної роботи і льотного навчання.

Льотний склад з залишковими змінами в легенях і плеврі після клінічного вилікування туберкульозу непридатний до участі в ММО.

Пункт "а" передбачає первинний, вторинний і третинний сифіліс незалежно від результатів лікування.

Пункт "б" передбачає гонорею та інші венеричні хвороби (м'який шанкр, венерична лімфогранульома, пахвинна гранульома, трихомоніаз, негонококові уретрити), а також випадки превентивного лікування сифілісу.

Військовослужбовці в разі виявлення у них венеричних захворювань підлягають лікуванню в стаціонарі. Критерієм вилікування гонореї та сифілісу вважається зникнення клінічних ознак венеричного захворювання та наявність триразового негативного результату при лабораторному контролі.

Медичний огляд з метою відновлення на льотну роботу, парашутні стрибки та керівництво польотами осіб, що закінчили лікування первинного серонегативного сифілісу, можливий не раніше ніж через 12 місяців; осіб, що закінчили лікування первинного серопозитивного сифілісу, - не раніше ніж через 3 роки.

Передбачає стани після перенесених гострих вірусних гепатитів та загострень хронічних вірусних гепатитів, установлених у стаціонарі, де обов'язково проводиться обстеження крові на маркери гепатитів.

Пункт "а" передбачає гострі та хронічні вірусні гепатити, які диференційовані за маркерами, протікають у будь-якій формі, після закінчення яких зберігаються стійкі порушення функції печінки.

Діагноз хронічного вірусного гепатиту виставляється за умови, якщо зміни в аналізах крові (підвищення АЛТ, АСТ, позитивна тимолова проба тощо) виявляються протягом періоду більше шести місяців та за наявності позитивних результатів на маркери гепатитів чи виявлених ПЛР вірусів гепатитів у крові.

Пункт "б" передбачає хронічні вірусні гепатити без порушення функцій печінки.

Особам льотного складу, парашутистам та керівникам польотів, які перенесли гострий вірусний гепатит "В", "С" незалежно від ступеня активності та гепатит "А" важкого перебігу, надається відпустка за станом здоров'я терміном до 30 діб з рекомендацією подальшого використання чергової відпустки, допуск до льотної роботи, парашутних стрибків та керівництва польотами можливий не раніше ніж через шість місяців при доброму загальному стані за відсутності функціональних порушень з боку печінки. Особам льотного складу, парашутистам та керівникам польотів після лікування гепатиту "А" легкого та середнього ступеня важкості надається звільнення від службових обов'язків терміном на 15 (п'ятнадцять) діб з рекомендацією подальшого використання чергової відпустки. Допуск до льотної роботи, парашутних стрибків та керівництва польотами при доброму загальному стані та за відсутності функціональних порушень з боку печінки можливий не раніше ніж через 3 місяці після лікування у стаціонарі.

Особи льотного складу, АП, у яких знайдено позитивні маркери гепатитів (HBSAg та Anti-HCV), можуть бути допущені до роботи за фахом в порядку індивідуальної оцінки за пунктом "б".

Курсанти, які перенесли легку та середньої важкості форму вірусного гепатиту "А", можуть бути допущені до продовження льотного навчання після стаціонарного лікування та огляду ГЛЛК з винесенням постанови про необхідність у звільненні від нарядів, робіт та занять (окрім класних) на строк не менше 2 місяців і дієтхарчування до трьох місяців. Наступний огляд усіх курсантів - у госпітальній ЛЛК. Курсанти, які перенесли важку форму вірусного гепатиту "А" та гострий гепатит "В", "С" незалежно від важкості перебігу, визнаються непридатними до льотного навчання.

Кандидати на навчання у ВВНЗ, які здійснюють підготовку льотного складу, можуть бути визнані придатними до льотного навчання, але не раніше ніж через 12 місяців після перенесеного гострого вірусного гепатиту.

Кандидати на навчання у ВВНЗ, які здійснюють підготовку льотного складу, та курсанти, у яких знайдено маркери гепатитів (HBSAg та Anti-HCV), визнаються непридатними до льотного навчання.

Передбачає хворобу, зумовлену ВІЛ, та ВІЛ-інфікованість у військовослужбовців. Імунодефіцитні стани повинні підтверджуватись результатами лабораторних досліджень глобулінів сироватки крові.

Пункт "а" передбачає глибокі мікози - актиномікоз, кандидоз внутрішніх органів, кокцидоїдоз, гістоплазмоз, бластомікозні інфекції, споротрихоз, хромомікоз, міцетоми; дерматофітії розповсюджені, часто рецидивні і які перешкоджають використанню спеціального спорядження.

Пункт "б". Особи, які страждають на дерматофітію, підлягають лікуванню. Діагноз повинен бути підтверджений лабораторними дослідженнями.

Після вилікування від грибкового захворювання або від лейшманіозу шкіри льотний склад придатний до льотної роботи, але підлягає протягом 6 місяців амбулаторному нагляду дерматовенеролога.

Новоутворення (С00-D48), їх наслідки:

Пункт "а" передбачає злоякісні новоутворення будь-якої локалізації незалежно від поширеності, стадії захворювання і результатів лікування за винятком пухлин шкіри та нижньої губи.

Пункт "б" передбачає стійке вилікування раку шкіри, нижньої губи, яке встановлюється тільки при стаціонарному огляді і не раніше ніж через 12 місяців після проведеного лікування.

До пункту "а" належать усі новоутворення, що призводять до порушень функцій органів та систем, а також які не підлягають оперативному лікуванню, при неефективності оперативного лікування, відмові від нього та перешкоджають носінню льотного одягу, взуття або використанню спеціального спорядження.

Військовослужбовці, прооперовані з приводу доброякісних пухлин середостіння, визнаються непридатними до льотної роботи, парашутних стрибків та керівництва польотами.

Наявність гемангіоми тіла (хоча б одного хребця) є підставою для винесення постанови про непридатність до льотної роботи і стрибків з парашутом.

Пункт "б" передбачає наслідки оперативного лікування доброякісних пухлин внутрішніх органів, опорно-рухового апарату, шкіри, підшкірної клітковини за відсутності функціональних порушень та повного відновлення професійної працездатності.

Льотний склад після операційних видалень доброякісних новоутворень внутрішніх органів, опорно-рухового апарату допускається до льотної роботи не раніше ніж через 12 місяців після завершення лікування. Льотний склад через 2 місяці по завершенні лікування після ендоскопічного видалення поодинокого поліпа ШКТ може бути допущений до льотної роботи, парашутних стрибків та керівництва польотами. Курсанти визнаються непридатними до льотного навчання.

За наявності гемангіоми печінки (розміром до 1 см) без порушень функцій; поліпа жовчного міхура без клінічних проявів та порушення функції курсанти та особи льотного складу на надзвукових літаках та ВПБ визнаються непридатними. Іншим особам льотного складу, парашутистам та керівникам польотів надається індивідуальна оцінка.

Хвороби крові і кровотворних органів та окремі порушення із залученням імунного механізму (D50-D89), їх наслідки:

Особи льотного складу, парашутисти та група керівництва польотами з підозрою на захворювання системи крові направляються на стаціонарне обстеження.

Передбачає гіпо- або апластичні анемії, спадкові форми тромбоцитопатій, гемофілії, коагулопатії, а також набуті стійкі імунодефіцитні стани (крім хвороби, що викликається вірусом імунодефіциту людини).

Хвороби ендокринної системи, розлади харчування та порушення обміну речовин (Е00-Е90), їх наслідки:

Пункт "а" передбачає тиреотоксикоз будь-якого ступеня важкості; гіпотиреоз; підгострий тиреоїдит з рецидивним перебігом (2 і більше разів); вузловий зоб з ендокринними розладами; багатовузловий зоб та дифузний зоб III ступеня без порушення функції щитоподібної залози. Особам, у яких виявлено вузловий зоб (вузол розміром понад 1 см), рекомендується хірургічне лікування. У разі відмови від хірургічного лікування особи льотного складу та парашутисти визнаються непридатними до льотної роботи, парашутних стрибків. Керівникам польотів проводиться індивідуальна оцінка після біопсії вузла за визнання доброякісності.

Пункт "б" передбачає дифузний зоб I-II ступенів без ендокринних розладів; вузловий зоб (вузол розміром до 1 см), визнаний доброякісним без ендокринних розладів та який не порушує функцію сусідніх органів і не перешкоджає носінню льотного одягу або використанню спеціального спорядження; стани після оперативного лікування (не менше ніж 12 місяців) дифузного зоба III ступеня або вузлового зоба за відсутності функціональних порушень щитоподібної залози; стани після перенесеного тиреоїдиту без ендокринних розладів (3 місяці після лікування).

Пункт "а" передбачає захворювання залоз внутрішньої секреції незалежно від ступеня порушень функцій; усі види цукрового діабету; аліментарне ожиріння II-III ступенів; недостатнє харчування; функціональну гіпербілірубінемію зі стійким підвищенням білірубіну (більше 30 мкмоль/л).

Пункт "б" передбачає аліментарне ожиріння I ступеня.

Кандидати і курсанти першого року навчання ВВНЗ, які здійснюють підготовку льотного складу, з аліментарним ожирінням будь-якого ступеня непридатні до льотного навчання.

Льотний склад і курсанти після першого року навчання у ВВНЗ, які здійснюють підготовку льотного складу, з аліментарним ожирінням I ступеня оглядаються за пунктом "б" за наявності хорошої функціональної здатності серцево-судинної системи.

Наявність в осіб льотного складу тільки надлишкової ваги без інших симптомів порушень обміну не повинна бути підставою для винесення діагнозу ожиріння. У міжкомісійний період з ними проводять лікувально-оздоровчі заходи.

Особи з незбалансованим харчуванням та фізичним розвитком (конституціональна високорослість) оглядаються за статтею 74 Переліку хвороб.

Рекомендована вага тіла в кілограмах та її діапазон залежно від зросту наведені у таблиці 1 (для осіб 18-25 років):

Для оцінки ступеня аліментарного ожиріння потрібно використовувати індекс маси тіла (ІМТ):

Відповідно до ІМТ слід користуватися такими показниками:

недостатнє харчування - < 18,5;

рекомендована вага тіла - 18,5-24,9;

надмірне харчування - 25-29,9;

ожиріння I ст. 30-34,9;

ожиріння II ст. 35-39,9.

До цього самого пункту належать легкі порушення вуглеводного обміну (порушення толерантності до глюкози); нестійка або незначна глюкозурія, які коригуються дієтою. Курсанти, льотчики та штурмани на надзвукових літаках та ВПБ визнаються непридатними.