Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України

Медичний огляд при вступі у ВВНЗ, призові на строкову військову службу та прийомі на військову службу за контрактом громадян, які перенесли гострі інфекційні та паразитарні хвороби (незалежно від ступеня тяжкості), проводиться стаціонарно через рік після завершення курсу лікування.

У разі затяжного, рецидивного (2 - 3 рази на рік) перебігу гострого інфекційного або паразитарного захворювання, паразитоносійства, коли протягом 2-х місяців зберігаються стійкі зміни у функціональному стані органу або системи, формуються різноманітні ускладнення, особам зі стійким виділенням збудників кишкових захворювань, що не піддаються лікуванню, після завершення курсу лікування огляд проводиться за пунктом "а".

За цим самим пунктом оглядаються особи, у яких за даними стаціонарного обстеження виявлено хронічний перебіг інфекційного та паразитарного захворювання, та особи зі стійким виділенням збудників кишкових захворювань.

До пункту "б" належать: наслідки перенесених гострих або загострення хронічних інфекційних та паразитарних захворювань протягом року після захворювання.

Необхідно звернути увагу на перенесені захворювання, для яких характерні ранні ускладнення з боку ЦНС та системи кровообігу. У разі виявлення в умовах стаціонару стійких функціональних порушень органів та систем медичний огляд проводиться за пунктом "а" цієї статті та відповідних пунктів інших статей Розкладу хвороб.

У разі коли при стаціонарному обстеженні контингентів, які перенесли інфекційні та паразитарні хвороби, функціональних порушень з боку органів та систем не виявлено, медичний огляд проводиться за пунктом "б".

Особам, які перенесли малярію без ускладнень (крім важкого перебігу), ступінь придатності визначається за наслідками хвороби через рік після завершення курсу лікування.

До пункту "а" належать:

усі форми туберкульозу легень, респіраторної системи з бактеріовиділенням і (або) розпадом легеневої тканини та (або) з вираженими симптомами інтоксикації;

генералізований туберкульоз (міліарний) з ураженням органів та систем незалежно від характеру перебігу, давності захворювання та його наслідків;

фістульозна (норицева) форма туберкульозного бронхоаденіту, фістульозні ураження бронхів;

великі залишкові зміни в легенях, плеврі із зміщенням межистіння або без нього, що супроводжуються значними порушеннями ФЗД;

наслідки хірургічного лікування туберкульозу легень, які супроводжуються значними порушеннями ФЗД;

туберкульоз мозкових оболонок, головного та спинного мозку;

прогресуючий туберкульоз хребта, кісток та суглобів, що супроводжується розладом функцій, наявністю парезів, паралічів, а також напливних абсцесів та нориць;

туберкульоз очей з прогресуючим зниженням зорових функцій;

поширені та спотворювальні форми туберкульозу шкіри;

прогресуючий туберкульоз перикарда, очеревини, брижових лімфатичних вузлів, шлунка, кишечнику, печінки, селезінки, ЛОР-органів;

туберкульоз сечостатевої системи з розпадом та (або) бактеріовиділенням;

метатуберкульозний нефросклероз, залишкові зміни та наслідки перенесеного туберкульозу органів сечостатевої системи, стан після видалення нирки та іншого хірургічного лікування нирок і сечовивідних шляхів із значними порушеннями функцій та наявності ХНН;

рубцеві зміни сечового міхура із значними порушеннями сечовипускання;

відсутність обох яєчок внаслідок їх видалення з приводу туберкульозу.

До пункту "б" належать:

усі форми активного туберкульозу легень, респіраторної системи без бактеріовиділення та розпаду легеневої тканини;

порожнини розпаду, трансформовані внаслідок лікування в тонкостінні кістоподібні порожнини (загоєння каверн за відкритим типом);

великі залишкові зміни в легенях, плеврі, які супроводжуються помірними порушеннями ФЗД;

стани та наслідки хірургічного лікування органів дихання, які супроводжуються помірними порушеннями ФЗД;

активний обмежений туберкульоз хребта, кісток та суглобів, сечостатевих органів, іншої позалегеневої локалізації в стадії згасання без напливних абсцесів та нориць;

залишкові зміни або наслідки перенесеного туберкульозу органів статевої системи;

стани та наслідки після хірургічного лікування туберкульозу нирок та сечовивідних шляхів з помірними порушеннями функцій нирок та сечовипускання;

стани та наслідки після хірургічного лікування туберкульозу інших органів з помірними порушеннями функцій.

До пункту "в" належать:

усі форми туберкульозу легень, респіраторної системи після успішного тривалого (не менше 2-3 місяців) стаціонарного та санаторно-курортного лікування, унаслідок чого досягнуто клініко-рентгенологічне визначення хвороби (зникнення симптомів інтоксикації, припинення бактеріовиділення, загоєння порожнин розпаду, розсмоктування інфільтрації в легенях та резорбція рідини в плевральних порожнинах);

великі залишкові зміни в легенях, плеврі, які супроводжуються незначними порушеннями функції зовнішнього дихання або без них;

наслідки хірургічного лікування, які супроводжуються незначними порушеннями функції зовнішнього дихання або без них;

туберкульоз позалегеневої локалізації після успішно завершеного стаціонарного та санаторно-курортного лікування.

Наявність ексудативного плевриту, інших серозитів туберкульозної етіології, крім клінічних, обов'язково повинна бути підтверджена одним із перерахованих методів: цитологічним, мікробіологічним, імунологічним, а в окремих випадках за можливості та наявності показань - гістологічним (за допомогою пункційної біопсії).

Етіологія сухих плевритів повинна бути підтверджена туберкулінодіагностикою, імунодіагностикою, пробним протитуберкульозним лікуванням та динамікою лабораторних досліджень. Діагноз туберкульозу позалегеневої локалізації повинен бути також підтверджений одним із методів: цитологічним, гістологічним, мікробіологічним та іншими клініко-інструментальними методами.

Перед другим етапом лікування (санаторно-курортним) військовослужбовці строкової служби оглядаються госпітальною ВЛК із визначенням ступеня придатності до військової служби, але не раніше ніж через 3 місяці стаціонарного лікування, а при малих формах туберкульозу - не раніше ніж через 2 місяці лікування. Реалізація рішення ВЛК здійснюється після завершення санаторно-курортного лікування. Військовослужбовці за контрактом залежно від результатів лікування оглядаються ВЛК у санаторії для хворих на туберкульоз, але не раніше ніж через 3 місяці повного курсу лікування, а при малих формах - не раніше ніж через 2 місяці лікування. У разі відмови від санаторно-курортного лікування придатність до військової служби військовослужбовців за контрактом визначається госпітальною ВЛК.

До великих залишкових змін належать: множинні (більше 5) компоненти первинного комплексу (вогнище Гона) і кальциновані лімфовузли розміром менше 1 см;

одиночні (до 5) компоненти первинного комплексу (вогнище Гона) і кальциновані лімфовузли розміром 1 см і більше;

множинні (більше 5), інтенсивні, чітко окреслені вогнища розміром менше 1 см;

одиночні та множинні інтенсивні, чітко окреслені вогнища розміром 1 см і більше (туберкуломи, у тому числі з розпадом) та фокуси розміром 1 см і більше;

поширений фіброз (більше 1 сегмента);

циротичні зміни будь-якої протяжності;

масивні плевральні нашарування завширшки більше 1 см (з кальцинацією плеври і без неї);

зміни після резекції сегмента чи частки легені за наявності післяопераційних змін у легеневій тканині та плеврі;

зміни після пульмонектомії, торакопластики, плевроектомії, каверноектомії, екстраплеврального пневмолізу.

До пункту "г" належать малі залишкові зміни після вилікуваного (у тому числі спонтанно) туберкульозу легень та позалегеневої локалізації після завершення повного курсу лікування без порушень функцій.

До малих залишкових змін належать:

одиночні (не більше 5) компоненти первинного комплексу (вогнище Гона і кальциновані лімфатичні вузли) розміром менше 1 см;

одиночні (не більше 5) інтенсивні, чітко окреслені вогнища розміром менше 1 см;

обмежений фіброз у межах 1 сегмента;

запаяні синуси, міжчасткові шварти, плевродіафрагмальні і плевромедіастенальні зростання, плевроапікальні і плеврокостальні нашарування завширшки до 1 см (з кальцинацією плеври чи без неї), одно- або двосторонні;

зміни після резекції сегмента чи частки легені за відсутності великих післяопераційних змін у легеневій тканині та плеврі.

Поєднання двох і більше ознак, характерних для малих залишкових змін, слід розцінювати як великі залишкові зміни.

Основний курс лікування (стаціонарне, санаторно-курортне, амбулаторне) залежно від форми, тяжкості перебігу туберкульозу повинен складати не більше 12 місяців. У разі потреби термін лікування може бути продовжений визначеним порядком.

Переогляд з метою медичної та професійної реабілітації офіцерів, вилікуваних від туберкульозу легень, проводиться після обстеження у стаціонарах для хворих на туберкульоз, але не раніше ніж через 3 роки після клінічного вилікування.

Особи, контактні по туберкульозу та яким проводиться специфічна профілактика, тимчасово непридатні до вступу до ВВНЗ, у військові ліцеї, до призову до завершення курсу специфічної профілактики.

Громадянам та військовослужбовцям у разі виявлення інфекційних хвороб, що передаються статевим шляхом, проводиться обов'язкове стаціонарне лікування.

Після проведення хворим повного курсу лікування у разі зникнення клінічних ознак венеричного захворювання, указаних у пункті "в" статті 3 Розкладу хвороб, та наявності трикратного негативного результату при лабораторному контролі вони визнаються придатними до військової служби, до навчання у ВВНЗ.

Якщо через рік після повторного лікування сифілісу негативація класичних серологічних реакцій не настала, медичний огляд проводиться за пунктом "б".

У разі враження сифілісом внутрішніх органів, кісток, нервової системи залежно від ступеня порушення їх функцій медичний огляд проводиться також за відповідними Статтями Розкладу хвороб.

Передбачає стан після перенесених гострих вірусних гепатитів та хронічні вірусні гепатити, диференційованих за маркерами, діагностованих стаціонарно. Ступінь придатності до військової служби військовослужбовців визначається після проведення симптоматичного лікування і визначення стійкості ступеня порушення функцій печінки. Призовникам, які перенесли гострий вірусний гепатит, медичний огляд проводиться через 1 рік після проведеного лікування.

До пункту "а" належать гострі та хронічні вірусні гепатити, що мають тяжкий перебіг, після закінчення лікування яких зберігаються значно виражені порушення функцій печінки.

Тяжкий перебіг характеризується різко вираженими симптомами інтоксикації, наявністю геморагічного, набряково-асцитичного синдрому; білірубін крові - 170 і більше мкмоль/л, або протромбіновий індекс менше 60, або холестерин крові - 2,6 ммоль/л та менше, або рівень сечовини крові менше 2 ммоль/л, або тривале (більше 1,5 міс.) збільшення трансаміназ, у розпалі хвороби їх рівень - 2000 Од/л і більше (або 5,0 ммоль/л і більше), або тривалість жовтяничного періоду більше 4 тижнів. Ступінь тяжкості оцінюється після врахування всіх клініко-лабораторних даних.

Після перенесених гострих вірусних гепатитів середнього ступеня тяжкості, коли нормалізація активності АЛТ настає більш як через 1,5 місяця, військовослужбовцям доцільно виносити постанову про потребу у відпустці за станом здоров'я з подальшим всебічним стаціонарним обстеженням та визначенням ступеня придатності до військової служби (громадяни визнаються тимчасово непридатними до військової служби, до навчання у ВВНЗ).

Після перенесених гострих вірусних гепатитів легкого та середнього ступенів тяжкості медичний огляд проводиться на підставі статті 7 Розкладу хвороб. Військовослужбовцям строкової служби надається відпустка за станом здоров'я, військовослужбовцям за контрактом - звільнення від виконання службових обов'язків на 15 діб. Військовослужбовці та громадяни, які перенесли гострий вірусний гепатит легкої, середньотяжкої форми, визнаються непридатними до роботи зі шкідливими факторами військової праці.

Пункт "б" передбачає хронічний та рецидивний перебіг вірусних гепатитів після проведення лікування зі стійкими помірними порушеннями функції печінки або помірною активністю (збільшення трансаміназ в 5-10 разів понад норму).

До пункту "в" належить хронічний перебіг вірусних гепатитів з проведенням лікування або без нього з незначними порушеннями функції печінки або мінімальною активністю (збільшення трансаміназ до 5 разів).

До пункту "г" належить хронічний перебіг вірусних гепатитів з проведенням лікування або без нього без порушення функції печінки.

У разі позитивного скринінгового аналізу крові на вірусний гепатит "B" (HBsAg) повторно визначаються у крові HBsAg, АЛТ, АСТ, тимолова проба. При позитивних результатах та за відсутності клінічних ознак активності громадяни (призовники) визнаються тимчасово непридатними, військовослужбовці підлягають диспансерному нагляду протягом 6 місяців із повторним проведенням аналізів крові кожні 3 місяці на HBsAg та виконанням полімеразноланцюгової реакції (ПЛР) через 6 місяців з початку диспансерного нагляду. Залежно від функціонального стану печінки (крім тяжких) медичний огляд за графою I проводиться за пунктом "б", "в" чи "г".

У разі виявлення антитіл до вірусного гепатиту "C" (antiHCV) за відсутності даних гострого перебігу та при повторному позитивному аналізі крові на антитіла до вірусу гепатиту "C" (antiHCV-позит.) залежно від функціонального стану печінки (крім тяжких) медичний огляд за графою I проводиться за пунктом "б", "в" чи "г".

Військовослужбовцям (графи II, III), яким проведено курс специфічного лікування з позитивним ефектом, медичний огляд проводиться після завершення лікування та ступінь придатності визначається залежно від ступеня порушення функції печінки.

У разі коли під час обстеження двічі поспіль виявляються слабо-позитивні результати на маркери вірусних гепатитів, слід провести ПЛР. При негативному результаті ПЛР військовослужбовці визнаються придатними до військової служби з наступним обов'язковим стаціонарним обстеженням через 6 місяців, громадяни визнаються тимчасово непридатними з повторним оглядом через 6 місяців.

Передбачає різні клінічні стадії хвороби, зумовленої вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) за рубриками В20-В24, та безсимптомне носійство ВІЛ (Z21).

При проведенні медичного огляду військовослужбовців обов'язковими є огляд інфекціоніста, імунологічне дослідження імуноглобулінів сироватки крові та визначення рівнів CD4 клітин.

Тестування на наявність антитіл до ВІЛ у крові обстежуваного в усіх військових лікувальних закладах має базуватися та проводитись відповідно до принципів ДКТ, регламентованих ВООЗ. Відповідальних за проведення ДКТ призначає начальник військового лікувального закладу з числа осіб, які пройшли фахову підготовку з ДКТ.

Результати лише ІФА (серологічного дослідження) на наявність антитіл до ВІЛ не є підставою для встановлення діагнозу.

Позитивний результат ІФА на наявність антитіл до ВІЛ потребує обов'язкового підтвердження методом імунного блоту або ПЛР крові. За неможливості виконання підтверджувального дослідження в умовах військового лікувального закладу досліджувані зразки крові відсилаються до Національної (регіональної) референс-лабораторії.

Сумнівний результат ІФА на наявність антитіл до ВІЛ потребує динамічного спостереження лікарем-інфекціоністом протягом трьох місяців з подальшим визначенням антитіл до ВІЛ або, у сумнівних випадках, направлення військовослужбовця на стаціонарне поглиблене обстеження до клініки інфекційних хвороб ГВМКЦ або регіональних центрів СНІДу за рішенням лікаря-інфекціоніста.

У разі неефективного безперервного стаціонарного лікування військовослужбовців в умовах військового лікувального закладу або регіональних центрах СНІДу більше 4-х місяців вони підлягають медичному огляду за пунктом "а".

У разі захворювання військовослужбовця протягом перших трьох місяців від початку військової служби захворювання на ВІЛ не пов'язується з проходженням військової служби.

Громадяни, які мають захворювання, указані в пункті "б" цієї статті, визнаються тимчасово непридатними з наданням відстрочки на лікування до 6 місяців. У разі потреби відстрочка може бути надана повторно на такий самий термін. Військовослужбовці підлягають стаціонарному лікуванню.

У разі незадовільного повторного стаціонарного лікування громадянам та військовослужбовцям медичний огляд проводиться за пунктом "а".

Передбачає стани після перенесених гострих, загострення хронічних інфекційних та паразитарних захворювань, стани після хірургічних втручань, коли зберігаються тимчасові функціональні розлади органів і систем.

Після закінчення стаціонарного лікування, коли для повного відновлення функцій і працездатності та визначення кінцевого результату захворювання потрібно не менше одного місяця, військовослужбовцям може надаватися відпустка за станом здоров'я або звільнення від виконання службових обов'язків. Громадяни, які призиваються на строкову військову службу, приймаються на військову службу за контрактом або вступають у ВВНЗ, визнаються тимчасово непридатними до завершення курсу лікування.

До пункту "а", крім указаних у Розкладі хвороб новоутворень, належать:

пухлини головного та спинного мозку;

злоякісні новоутворення кісток та суглобів незалежно від поширеності та стадії;

злоякісні новоутворення інших органів та м'яких тканин з віддаленими метастазами після нерадикального хірургічного лікування або прогресування (рецидив) захворювання після раніше проведеного лікування.

У разі відмови хворого від лікування злоякісного новоутворення незалежно від стадії та розповсюдження пухлини медичний огляд проводиться за пунктом "а".

До пункту "б", крім указаних у Розкладі хвороб новоутворень, належать:

рубці після радикального лікування злоякісних пухлин нижньої губи та шкіри;

плоскоклітинний рак шкіри після радикального лікування;

наслідки протипухлинного лікування (хірургічного, цитостатичного або променевого).

Військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом та не досягли граничного віку перебування на військовій службі, протягом перших п'яти років після успішного радикального лікування первинної пухлини ВЛК може виносити постанову "обмежено придатний до військової служби". Після завершення п'ятирічного строку після успішного радикального лікування первинної пухлини медичний огляд дозволяється проводити за наявними наслідками лікування пухлини за відповідними статтями Розкладу хвороб залежно від ступеня порушення функції.

Після завершення курсу протипухлинного лікування (хірургічного, цитостатичного або променевого) військовослужбовці всіх категорій оглядаються ВЛК з установленням ступеня придатності до військової служби.

До пункту "а" належать злоякісні та інші новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених тканин з прогресуючим перебігом, відсутністю або недостатнім ефектом лікування, наявністю рецидивів.

Особи, які оглянуті за графою I Розкладу хвороб та страждають на злоякісні або інші новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених тканин, оглядаються за пунктом "а" незалежно від характеру захворювання, його перебігу та результатів лікування.

До пункту "а" також належать випадки захворювань на хронічні лейкози в стадії виражених клініко-гематологічних проявів та в термінальній стадії. Військовослужбовці за контрактом, які страждають на лімфогранулематоз та неходжкінські лімфоми, оглядаються за цим пунктом за наявності IV - V стадій, а також I - III стадій у разі неможливості досягнення стійкої ремісії з використанням препаратів I лінії, рецидиву захворювання. Усі категорії військовослужбовців з гострим лейкозом після проведення курсів індукції та консолідації ремісії незалежно від результату лікування оглядаються за пунктом "а".

До пункту "б" належать злоякісні та інші новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених тканин без прогресуючого перебігу. За цим пунктом оглядаються військовослужбовці за контрактом, які мають хронічні мієло- та лімфопроліферативні захворювання в початковій стадії за відсутності показань до специфічного лікування або тривалий (більше 1 року) позитивний ефект від лікування препаратами I лінії при збереженні працездатності. Військовослужбовці за контрактом, які страждають на лімфогранулематоз та неходжкінські лімфоми, оглядаються за цим пунктом при I - III стадіях захворювання за відсутності ранніх (до завершення стандартного курсу лікування) рецидивів та досягнення стійкої (більше року) ремісії після проведеного лікування. До цього пункту входять хворі, що страждають на гостру лейкемію, у яких досягнута повна клініко-гематологічна ремісія після проведення курсів індукції та консолідації ремісії, при збереженні працездатності.

При справжній поліцитемії в початковій стадії огляд проводиться за пунктом "б", в еритремічній та анемічній стадії - за пунктом "а". При мієлодиспластичному синдромі до пункту "б" належать випадки рефрактерної анемії за наявності незначної дисплазії лише одного паростка - еритроїдного за відсутності показань до трансфузій еритромаси і збереження працездатності.

За пунктом "в" оглядаються військовослужбовці за контрактом, хворі на лімфогранулематоз I - III стадій у фазі тривалої стійкої (понад 5 років після останнього курсу специфічного лікування) ремісії. Громадяни, які приймаються на військову службу за контрактом та вступають у ВВНЗ, у таких випадках оглядаються за пунктом "б".

За наявності доброякісних новоутворень оглянутим пропонується лікування.

До пункту "а" належать:

новоутворення шкіри, підшкірних тканин, кровоносних або лімфатичних судин, що унеможливлюють носіння військової форми одягу, взуття або спорядження;

новоутворення центральної або периферичної нервової системи, які прогресують або призводять до стійких паралічів, глибоких парезів кінцівок зі стійкими порушеннями чутливості або трофіки (різко виражені гіпотрофії м'язів при односторонньому процесі: плеча - більше ніж 4 см, передпліччя - більше ніж 3 см, стегна - більше ніж 8 см, гомілки - більше ніж 6 см; контрактури, хронічні трофічні виразки), що супроводжуються розладом функцій кори або підкоркових утворень, порушеннями функцій черепних нервів, ендокринними розладами, а також стійким больовим синдромом (каузалгія, неврома, що викликає різкий біль, тощо);

фіброми носоглотки з перебігом, який прогресує, середостіння зі значними клінічними проявами (зміщення, здавлення, руйнування навколишніх органів, а також інших прилеглих до них органів грудної порожнини);

новоутворення бронхо-легеневого апарату, що супроводжуються кровохарканням, бронхостенозом або ателектазом;

новоутворення органів травлення, що значно утруднюють акт ковтання або проходження їжі та супроводжуються занепадом угодованості;

новоутворення залоз внутрішньої секреції без ендокринних розладів, що викликають порушення функцій прилеглих органів (зміщення, здавлення);

поширені або множинні папіломи сечового міхура з вираженими дизурічними явищами або які супроводжуються кровотечею.

До пункту "б" належать новоутворення:

шкіри, підшкірних тканин, кровоносних або лімфатичних судин, множинні невуси (два і більше), що ускладнюють носіння військової форми одягу, взуття або спорядження;

центральної або периферичної нервової системи, при якій порушення функцій виражені помірно і перебіг якої характеризується повільним протягом тривалого часу (1 - 2 роки) наростанням симптомів (незначна гіпотрофія м'язів, легкі розлади чутливості тощо);

середостіння з порушеннями функцій органів;

бронхо-легеневого апарату з клінічними проявами;

новоутворення органів травлення без занепаду вгодованості;

поліпи (множинні або великих розмірів) жовчного міхура з клінічними проявами, які потребують повторного стаціонарного лікування;

множинні гемангіоми печінки (2 та більше) або великих розмірів (1 см та більше);

папіломи сечового міхура з помірними та незначними дизурічними явищами;

рецидивні дермоїдні куприкові кісти після радикального хірургічного лікування або при відмові від нього.

До цього пункту належать також фонові стани та передпухлинні захворювання молочної залози і жіночих статевих органів:

дисплазія або атипова гіперплазія молочної залози;

міома матки при розмірах, що відповідають 12-тижневій і більше вагітності і супроводжуються кровотечами, що призводять до анемії, а також наявність субмукозних або субсерозних вузлів з порушенням їх кровопостачання, швидким ростом (збільшення пухлини до розмірів, що відповідають більш як 5-тижневій вагітності, за рік);

залозно-кістозна гіперплазія, поліпоз, аденоматоз ендометрія;

ерозія або дисплазія шийки матки;

поліпи цервікального каналу;

кісти бартолінової залози, крауроз вульви, кісти та фіброми піхви, що порушують функцію.

До пункту "в" належать новоутворення:

нервової системи, які повільно прогресують, без атрофії м'язів та трофічних розладів, коли симптоми захворювання не прогресують;

органів травлення без клінічних проявів;

жіночих статевих органів, що не потребують хірургічного лікування (міома матки при розмірах, що відповідають 11-тижневій та менше вагітності без клінічних проявів, кісти бартолінової залози, кісти та фіброми піхви);

а також рецидив після хірургічного лікування поодиноких доброякісних новоутворень кісток, хрящів, ліпом, гемангіом, що дещо ускладнюють носіння військової форми одягу, взуття або спорядження.

Доброякісні новоутворення: поодинокі ліпоми, поодинокі гемангіоми шкіри, поодинокі хондроми, що не ускладнюють носіння військової форми одягу, взуття або спорядження, а також наслідки радикального хірургічного лікування ерозій та дисплазій шийки матки, поліпів цервікального каналу, кіст бартолінових залоз, кіст і фібром піхви, що не порушують функції, не дають підстав для застосування цієї статті.

Громадян та військовослужбовців з кістами внутрішніх органів оглядають залежно від ступеня порушення їх функцій за відповідними статтями Розкладу хвороб.

Призовникам, громадянам, які приймаються на військову службу за контрактом або вступають у ВВНЗ, та військовослужбовцям строкової військової служби, які перенесли хірургічне лікування або цитостатичну (променеву) терапію з приводу новоутворень, медичний огляд проводиться відповідно до пунктів "а", "б" чи "в" статей 8, 9, 10 Розкладу хвороб.

Відпустка за станом здоров'я оглянутим за графами I, II та III надається у випадках, коли необхідне проведення повторних курсів лікування або коли для повного відновлення функцій та працездатності необхідний термін не менше місяця.

Після проведення повного курсу комбінованої терапії військовослужбовці направляються на медичний огляд ВЛК з визначенням ступеня придатності до військової служби.

Медичний огляд з визначенням ступеня придатності до військової служби проводиться після стаціонарного обстеження за умов спеціалізованого лікувального закладу.

До пункту "а" належать установлені в стаціонарі апластичні та сідеробластні анемії, спадкові форми тромбоцитопатій, гемофілій, коагулопатій, що супроводжуються кровотечами, крововиливами.

Особи з аліментарними, набутими гемолітичними та іншими анеміями, набутими порушеннями системи гемостазу оглядаються за пунктами "а", "б", "в" чи "г" залежно від перебігу захворювання, стійкості змін у складі крові та функцій системи гемостазу, порушення функцій кровотворних органів та ефекту від проведеного лікування.

Громадяни, які призиваються на строкову військову службу, військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, вступають до ВВНЗ, при досягненні ремісії захворювання крові і кровотворних органів та окремих порушень із залученням імунного механізму проходять медичний огляд за пунктом "в", а при недостатньому ефекті від лікування - за пунктом "б" або "а". Громадяни, які приймаються на військову службу за контрактом, вступають до ВВНЗ, при досягненні ремісії захворювання крові і кровотворних органів та окремих порушень із залученням імунного механізму проходять медичний огляд за пунктом "б", а при недостатньому ефекті від лікування - за пунктом "а".

Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом та перенесли епізод ідіопатичної тромбоцитопенічної пурпури з добрим ефектом від глюкокортикоїдної або імунотерапії, спленектомії, оглядаються за пунктом "г". При хронічному повільно прогресуючому перебігу з помірно вираженою тромбоцитопенією без геморагічних проявів та за відсутності необхідності в підтримувальній гормоно- та імунотерапії (після спленектомії або без неї) огляд проводиться за пунктом "в", а при незначному ефекті від спленектомії або за відсутності ефекту - за пунктом "а".

Часті загострення хвороби - це 2 та більше рази на рік; рідкі загострення - 1 раз на рік та рідше.

При стійких імунодефіцитних станах (крім хвороби, викликаної вірусом імунодефіциту людини), що супроводжуються частими рецидивами інфекційних ускладнень, огляд проводиться за пунктом "а".

За інших імунодефіцитних станах, які супроводжуються патологічними змінами кровотворної системи, інших органів, огляд проводиться залежно від ступеня порушень функцій ураженого органу або системи органів за відповідними статтями Розкладу хвороб.

До пункту "в" належать хронічні хвороби крові й кровотворних органів та окремі порушення із залученням імунного механізму у фазі тривалої стійкої (понад 5 років після останнього курсу специфічного лікування) ремісії.

Обстеження хворих з підозрою на саркоїдоз проводиться за умов спеціалізованого відділення. Діагноз саркоїдозу повинен бути підтверджений морфологічно. За неможливості морфологічної верифікації або відмови від неї діагноз встановлюється на основі комплексу клініко-рентгенологічних ознак. Експертне рішення приймається за пунктами "а", "б" чи "в" залежно від ступеня порушень функцій уражених органів, поширеності та перебігу захворювання.

Постанова про потребу у відстрочці від призову та відпустці за станом здоров'я приймається у разі, коли тимчасові розлади функцій крові та кровотворних органів після перенесених захворювань (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, порушення функцій еритроцитів та тромбоцитів) не зумовлені системними захворюваннями крові або після хірургічного лікування для повного відновлення працездатності та нормалізації гематологічних показників потрібен термін не менше одного місяця.

Медичний огляд громадян та військовослужбовців при визначенні ступеня придатності до військової служби, до навчання у ВВНЗ проводиться після стаціонарного обстеження в умовах спеціалізованого лікувального закладу. У разі виявлення вузлового зоба пропонується пункційна біопсія щитоподібної залози під контролем УЗД та цитологічне дослідження біоптату. Якщо відсутні дані про новоутворення, огляд проводиться за пунктом "г".

До пункту "а" належать:

стійкі, значно виражені розлади, зумовлені тяжкими формами цукрового діабету з високою гіперглікемією (більше 13,7 ммоль/л) і глюкозурією, ацетонурією, схильністю до частих гіпоглікемічних станів, кетозом, універсальною ангіопатією (ретинопатія, гломерулосклероз тощо), які потребують для компенсації вуглеводного обміну 60 одиниць інсуліну на добу і більше;

тяжкі форми вузлового зоба, дифузного токсичного зоба (різко виражене схуднення, адинамія, виражений екзофтальм, задуха у спокої, частота пульсу 120 ударів на хвилину і більше, порушення серцевого ритму, різноманітні вісцеральні прояви);

тяжкі форми гіпотиреозу, що потребують призначення в складі замісної терапії тиреоїдних гормонів у дозуванні 100 мг та більше на добу;

нецукровий діабет, що потребує постійного проведення замісної терапії.

До цього пункту належать також усі хвороби залоз внутрішньої секреції (гіпофізу, наднирників, щитоподібної, білящитоподібної та статевих залоз) з незворотними змінами органів і систем та різкими порушеннями їх функцій.

До пункту "б" належать:

стійкі помірно виражені розлади, зумовлені хворобами ендокринних залоз середньої тяжкості, коли при відповідному лікуванні зберігається незначне зниження працездатності оглядаємого;

цукровий діабет середньої тяжкості з помірною гіперглікемією (не більше 13,7 ммоль/л) та глюкозурією. Компенсація вуглеводного обміну досягається пероральним уживанням цукрознижувальних препаратів або введенням інсуліну до 60 одиниць на добу на фоні постійної дієтотерапії. Ацетонурія, кетоз, діабетичні коми в анамнезі відсутні;

токсичний зоб середнього ступеня тяжкості (зниження ваги тіла на 20% від початкової, помірна тахікардія до 120 ударів на хвилину, характерні очні симптоми);

гіпотиреоз середнього ступеня тяжкості, що потребує призначення в складі замісної терапії тиреоїдних гормонів у дозуванні 50 - 100 мг на добу;

аліментарне ожиріння III ступеня.

До цього пункту належать також усі захворювання залоз внутрішньої секреції з помірними порушеннями функцій.

До пункту "в" належать:

форми цукрового діабету з невисокою гіперглікемією (8 - 9 ммоль/л), яка легко нормалізується дієтою, працездатність хворого збережена;

легкі зворотні форми дифузного токсичного зоба (легка неврозоподібна симптоматика, зниження толерантності до фізичного навантаження, тахікардія з частотою пульсу до 100 ударів на хвилину);

легкі форми гіпотиреозу, що потребують призначення в складі замісної терапії тиреоїдних гормонів у дозуванні до 50 мг на добу;

дифузний та вузловий зоб 3 стадії без порушення функцій щитоподібної залози;

гіпоталамічний синдром нейроендокринної форми (ожиріння I-II ступенів, гіпертензія, порушення толерантності до вуглеводів, наявність стрій на тулубі, кінцівках);

підгострий тиреоїдит з рецидивним перебігом;

аліментарне ожиріння II ступеня.

До цього пункту належить також функціональна гіпербілірубінемія з постійним підвищенням білірубіну більше ніж 30 ммоль/л.

При вперше виявленій гіпербілірубінемії (у 2 та більше аналізах крові) призовники та громадяни визнаються тимчасово непридатними з обов'язковими двома обстеженнями за цей час з метою виключення хронічної патології печінки.

З метою ранньої діагностики порушення вуглеводного обміну та цукрового діабету для проведення тесту обстежуваний приймає внутрішньо сухий порошок глюкози, розчинений в 250 мл води з розрахунку 1 г сухого порошку на 1 кг маси тіла, але не більше 100 г.

У разі дослідження цукру крові за іншими методиками враховуються відповідні норми для зазначених методик.

До пункту "г" належать:

дифузний та вузловий зоб 1 - 2 стадій без порушення функцій щитоподібної залози;

аліментарне ожиріння I ступеня;

прооперовані з приводу гінекомастії із сприятливим результатом.

До пункту "д" належать стани після хірургічних втручань на щитоподібній залозі, інших ендокринних залозах при нормалізації їх функцій після лікування. За цим самим пунктом оглядаються військовослужбовці за контрактом, які перенесли гострі та підгострі тиреоїдити та стани після стаціонарного лікування з приводу вперше виявленого цукрового діабету 1-го типу, тиреотоксикозу.

При ожирінні іншого походження огляд за графами I, II, III проводиться залежно від тяжкості перебігу основного захворювання за відповідними Статтями Розкладу хвороб.

Особи з незбалансованим харчуванням та фізичним розвитком (конституціональна високорослість) оглядаються за статтею 82 Розкладу хвороб.

Для оцінки стану харчування використовувати індекс маси тіла (далі - ІМТ), який визначається шляхом відношення величини маси тіла (кг) до квадрату величини зросту в метрах за формулою:

Відповідно до ІМТ слід користуватися такими показниками:

недостатнє харчування - < 18,5;

рекомендована вага тіла - 18,5-24,9;

надмірне харчування - 25-29,9;

ожиріння I ст. 30-34,9;

ожиріння II ст. 35-39,9;

ожиріння III ст. >= 40.

Передбачає психози та інші психічні розлади, що виникають унаслідок травм, пухлин головного мозку, епілепсії, енцефаліту, менінгіту, сифілісу мозку, а також при синільних та пресинільних психозах, судинних, дегенеративних та інших органічних захворюваннях або ураженнях головного мозку.

Наявність вищезгаданих психічних розладів в анамнезі без патології з боку внутрішніх органів та нервово-психічної сфери на період огляду не дає підстав визначати оглянутим ступінь придатності до військової служби. Сприятливе закінчення цих психічних розладів повинно бути підтверджене в спеціалізованому лікувальному закладі, тому експертна оцінка проводиться після стаціонарного обстеження.

У документах про результати обстеження та огляду вказується основне захворювання, яке викликало розвиток психічного розладу.

До пункту "а" належать різко виражені, затяжні психотичні стани, а також психічні розлади, що проявляються вираженими порушеннями або стійкими змінами особистості за психоорганічним типом, а також різко вираженими клінічними проявами або тривалим перебігом.

До пункту "б" належать помірно виражені або повторні психотичні та непсихотичні стани із сприятливим перебігом, психічні розлади, що проявляються стійкими емоційно-вольовими, ендокринними та вегетативними розладами з проявами органічного враження центральної нервової системи, що призводять до патологічних змін особистості за органічним типом або вираженим стійким (до 2 місяців) астенічним станом (церебрастенії), а також неврозоподібним або психопатоподібним синдромом після органічного захворювання (травми) або враження головного мозку.

До пункту "в" належать минущі, легкі і короткотривалі психотичні та непсихотичні розлади, що виникли внаслідок травм або гострих органічних захворювань головного мозку, які закінчуються дещо вираженою астенією без ознак органічного враження центральної нервової системи.

До пункту "г" належать стани стійкої (не менше 1 року) компенсації хворобливих проявів після гострого захворювання та травми головного мозку без психічних розладів та проявів органічного враження центральної нервової системи.