• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про схвалення Декларації цілей та завдань бюджету на 2009 рік (Бюджетної декларації)

Кабінет Міністрів України  | Постанова, Декларація від 05.03.2008 № 160
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Постанова, Декларація
  • Дата: 05.03.2008
  • Номер: 160
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Постанова, Декларація
  • Дата: 05.03.2008
  • Номер: 160
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 5 березня 2008 р. N 160
Київ
Про схвалення Декларації цілей та завдань бюджету на 2009 рік (Бюджетної декларації)
Відповідно до статті 32 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Схвалити Декларацію цілей та завдань бюджету на 2009 рік (Бюджетну декларацію), що додається.
2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади забезпечити під час складання проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" врахування Декларації, схваленої цією постановою.
Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 34
СХВАЛЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 5 березня 2008 р. N 160
ДЕКЛАРАЦІЯ
цілей та завдань бюджету на 2009 рік (Бюджетна декларація)
Декларація цілей та завдань бюджету на 2009 рік ґрунтується на положеннях Програми діяльності Кабінету Міністрів України "Український прорив: для людей, а не політиків" і спрямована на формування сприятливого макроекономічного середовища, проведення послідовної та ефективної податково-бюджетної політики, дотримання жорсткої фінансової дисципліни, формування бюджету на 2009 рік на принципах середньострокового бюджетного планування з чіткими фіскальними та видатковими орієнтирами.
I. Основні завдання бюджетної політики на 2009 рік
Ціль: Перетворення бюджетної політики на дієвий інструмент соціально-економічного розвитку держави.
Завдання 1. Забезпечення збалансованості та стійкості бюджетної системи.
Шляхи виконання:
1) утримання загального обсягу державного, в тому числі гарантованого боргу, відносно валового внутрішнього продукту на рівні не вищому, ніж у 2008 році;
2) визначення дефіциту бюджету на економічно безпечному рівні - не більш як 2 відсотки валового внутрішнього продукту з можливістю додаткового збільшення запозичень в обсязі до 1 відсотка валового внутрішнього продукту на фінансування видатків, пов'язаних із підготовкою та проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;
3) збереження частки перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет на рівні, що не перевищує 32 відсотків;
4) забезпечення збалансованості бюджету Пенсійного фонду України;
5) перегляд передбачених законами зобов'язань держави щодо можливості їх фінансового забезпечення та за його результатами внесення змін до законів України;
6) розвиток внутрішнього ринку державних цінних паперів;
7) визначення у Законі про Державний бюджет України на 2009 рік переліку захищених статей видатків соціального характеру;
8) оптимізація у Законі про Державний бюджет України на 2009 рік спеціального фонду через передачу окремих джерел спеціального фонду до загального фонду.
Завдання 2. Підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів.
Шляхи виконання:
1) концентрація капітальних видатків бюджету на створенні інформаційно-комунікаційної, транспортної та комунальної інфраструктури;
2) проведення моніторингу ефективності виконання бюджетних програм шляхом удосконалення критеріїв оцінки їх результативності;
3) поступовий перехід до розподілу коштів за принципом оплати наданих послуг (виконаних робіт), а не за принципом утримання;
4) упорядкування структури головних розпорядників бюджетних коштів та оптимізація кількості бюджетних програм, в тому числі шляхом поступової концентрації видатків, закріплених за розпорядниками, які є провідними у відповідній галузі.
Завдання 3. Покращення матеріального становища та добробуту громадян.
Шляхи виконання:
1) встановлення мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) здійснення оплати праці працівників установ та організацій окремих галузей бюджетної сфери на основі тарифних коефіцієнтів III етапу Єдиної тарифної сітки;
3) продовження виплати громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 р. в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери, придбані в установах Ощадного банку СРСР;
4) забезпечення диференціації розмірів пенсій, у тому числі призначених у різні роки;
5) продовження переходу від системи соціального захисту, що ґрунтується на наданні пільг, до політики зростання доходів та підтримки незахищених верств населення.
II. Пріоритетні завдання податкової політики
Ціль: Формування прогнозованої та раціональної податкової політики, що сприятиме відновленню довіри бізнесу до влади, детінізації виробничо-комерційної діяльності та економічному зростанню в державі, створенню єдиного правового поля діяльності суб'єкта господарювання та подальшому інтегруванню України до світової спільноти.
Завдання 1. Розроблення та затвердження Стратегії реформування податкової системи України.
Завдання 2. Поступове зниження рівня податкового навантаження.
Шляхи виконання:
1) розроблення згідно із Стратегією реформування податкової системи України законопроектів стосовно внесення змін до законодавства з питань оподаткування; здійснення кодифікації законів з питань оподаткування шляхом розроблення проекту Податкового кодексу України;
2) запровадження єдиного соціального внеску;
3) зменшення збору з операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти.
Завдання 3. Розширення бази оподаткування та забезпечення більш справедливого розподілу податкового навантаження.
Шляхи виконання:
1) запровадження податку на нерухоме майно (нерухомість), спрямованого на досягнення соціальної справедливості, ставки якого повинні затверджуватися на регіональному рівні (в межах, встановлених законом про такий податок), а надходження в повному обсязі спрямовуватися до місцевих бюджетів;
2) удосконалення системи адміністрування акцизного збору з метою розширення бази оподаткування за рахунок зменшення частки тіньового сектору обігу підакцизних товарів і відповідно наповнення державного бюджету;
3) мінімізація податкових пільг, а також впорядкування діючих податкових пільг, що надаються за галузевою та професійною ознаками, з метою вирівнювання податкового навантаження за видами економічної діяльності;
4) гармонізація правил податкового обліку з правилами бухгалтерського обліку, наближення бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів.
Завдання 4. Удосконалення системи адміністрування податків.
Шляхи виконання:
1) доопрацювання та впровадження у загальне користування у 2009 році програмного забезпечення, необхідного для складення та подання податкової звітності в електронній формі;
2) організація навчання платників податків та працівників контролюючих органів з удосконалення практичних навичок роботи з програмним забезпеченням;
3) обмеження застосування вексельної форми розрахунків із сплати податку на додану вартість при ввезенні товарів на митну територію України одночасно з удосконаленням механізму своєчасного відшкодування податку на додану вартість.
Завдання 5. Формування бюджету з урахуванням адаптації елементів податкового законодавства України до норм законодавства Європейського Союзу та захист економічних інтересів держави.
Шляхи виконання:
1) забезпечення розроблення та прийняття нормативно-правових актів відповідно до Стратегії реформування податкової системи України;
2) приведення митного законодавства у відповідність із Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізацію митних процедур;
3) посилення боротьби з порушенням митних правил та контрабандою, зокрема шляхом адекватного встановлення митної вартості товарів;
4) недопущення надання тарифних пільг та преференцій за галузевим (суб'єктним) принципом при здійсненні експортно-імпортних операцій.
III. Виконання пріоритетних державних (цільових) програм у відповідних галузях
Ціль. Підвищення відповідальності розпорядників бюджетних коштів за досягнення встановлених цілей.
Завдання 1. Покращення якості надання соціальних послуг населенню.
Шляхи виконання:
1) удосконалення системи надання пільг, компенсацій та гарантій;
2) децентралізація надання послуг (виконання робіт), підвищення ролі і відповідальності місцевих органів виконавчої влади у формуванні та реалізації високоякісних послуг (виконанні робіт) на рівні громади;
3) перехід до формування соціального замовлення місцевих органів виконавчої влади на послуги (виконання робіт) на конкурсних засадах;
4) підвищення ефективності системи соціального захисту населення від безробіття;
5) вжиття заходів до подолання дитячої безпритульності та бездоглядності.
Завдання 2. Підвищення якості надання освітніх послуг, розвиток науки, фізичної культури та спорту, відродження культури та духовності.
Шляхи виконання:
1) передача вищих навчальних закладів до сфери управління МОН;
2) оптимізація мережі навчальних закладів;
3) вдосконалення системи зовнішнього незалежного оцінювання учнів та моніторингу якості освіти;
4) запровадження оптимальної пропорції між обсягами бюджетного фінансування фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок;
5) створення умов для фінансування науково-технологічних розробок на конкурсних засадах;
6) оптимізація кількості наукових і науково-технічних державних цільових програм та спрямування бюджетних ресурсів на пріоритети;
7) оптимізація інфраструктури та удосконалення організації фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи за місцем навчання, роботи, проживання та відпочинку громадян;
8) передача закладів культури і мистецтва до сфери управління МКТ;
9) збереження культурної спадщини;
10) стимулювання розвитку вітчизняного книговидання, кінематографа та анімації.
Завдання 3. Забезпечення високоякісної та доступної медичної допомоги населенню.
Шляхи виконання:
1) створення умов для переходу до загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування;
2) розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної (сімейної) медицини;
3) розвиток медицини у сільській місцевості, зміцнення її матеріально-технічної бази, в тому числі забезпечення закладів охорони здоров'я автотранспортними засобами;
4) посилення профілактичної роботи, проведення цільової диспансеризації населення, сприяння утвердженню здорового способу життя;
5) оптимізація та удосконалення надання високоспеціалізованої медичної допомоги;
6) реалізація комплексу заходів щодо запобігання та стабілізації рівня захворювань на туберкульоз та ВІЛ-інфекцію/СНІД;
7) підвищення якості діагностики та ефективності лікування хворих на серцево-судинні та онкологічні захворювання, особливо дітей.
Завдання 4. Реформування Збройних Сил України, правоохоронних органів та забезпечення безпеки держави.
Шляхи виконання:
1) забезпечення поетапного переходу до формування Збройних Сил України та інших військових формувань на контрактній основі;
2) нарощування боєздатності Об'єднаних сил швидкого реагування та підвищення рівня боєздатності Основних сил оборони;
3) забезпечення пріоритетного спрямування бюджетних коштів на розвиток озброєння та військової техніки, розроблення та впровадження їх нових зразків.
Завдання 5. Пріоритетна державна підтримка реального сектору економіки.
Шляхи виконання:
1) державна підтримка інноваційних та інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки, в тому числі літакобудуванні, ракетно-космічній, оборонно-промисловій та інших галузях економіки;
2) покращення фінансового стану підприємств вугільної галузі шляхом їх роздержавлення та реструктуризації, поетапний перехід до ринкових цін на вугілля;
3) концентрація фінансових ресурсів на забезпеченні розвитку власного видобутку нафти і газу;
4) підвищення ренти як інструменту заохочення до раціонального використання природно-ресурсного потенціалу держави;
5) концентрація державної підтримки на здійсненні заходів із впровадження сучасних технологій виробництва конкурентоспроможної продукції та виробництва соціально значущих видів сільськогосподарської продукції відповідно до вимог СОТ;
6) проведення інвентаризації, енергоаудиту та паспортизації енергоспоживаючих об'єктів житлово-комунального господарства; стимулювання енергозбереження через тарифну політику, зокрема ліквідацію перехресного субсидування;
7) підвищення прозорості використання коштів державними підприємствами через відображення всіх доходів та обґрунтованості затрат у їх фінансових планах та посилення відповідальності керівників державних підприємств за виконання показників фінансових планів;
8) збереження нормативу (розміру) відрахувань частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що сплачується до державного бюджету, на рівні 2008 року;
9) розроблення Державної програми приватизації та забезпечення підготовки державних об'єктів до приватизації;
IV. Державна політика щодо фінансового забезпечення місцевих бюджетів
Ціль: Стимулювання комплексного і динамічного регіонального розвитку, посилення ролі органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади.
Завдання 1. Створення належних умов для виконання органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади покладених на них функцій.
Шляхи виконання:
1) зміцнення дохідної бази місцевих бюджетів, посилення заінтересованості органів місцевого самоврядування у її нарощуванні;
2) внесення змін до Бюджетного кодексу України, спрямованих на проведення децентралізації видатків за принципом субсидіарності і посилення ролі та відповідальності органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади;
3) удосконалення розрахунків нормативів бюджетної забезпеченості та коригувальних коефіцієнтів до них.
Завдання 2. Запровадження нових інструментів стимулювання регіонального розвитку.
Шляхи виконання:
1) розроблення основних засад визначення обсягу цільових видатків з державного бюджету, що передаються місцевим бюджетам на реалізацію інвестиційних проектів, та критеріїв їх подальшого перерозподілу між місцевими бюджетами;
2) проведення експерименту із запровадження нових елементів програмно-цільового методу складення та виконання місцевих бюджетів.