Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)

Верховна Рада України

3. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

1) статтю 51-1 виключити;

2) текст статті 188-13 викласти в такій редакції:

"Невиконання законних вимог державного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця -

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

3) у статті 221 цифри "51 - 51-2" замінити цифрами "51, 51-2";

4) у пункті 6 частини першої статті 255 слово і цифри "статті 51-1" замінити словом "стаття".

4. У Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 6, ст. 56):

1) у статті 67:

абзац шостий частини першої викласти в такій редакції:

"зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту";

частину третю доповнити реченням такого змісту: "Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання";

2) частину восьму статті 84 викласти в такій редакції:

"Якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним";

3) статтю 89 доповнити частинами третьою - п'ятою такого змісту:

"Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

Ухвала, в якій роз'яснюється рішення суду, надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, якщо рішення суду роз'яснено за його заявою";

4) частину другу статті 116 доповнити реченням такого змісту: "Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копію документів, що підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову";

5) статтю 118 виключити.

5. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25-26, ст. 131):

1) статтю 164 доповнити приміткою такого змісту:

"Примітка. У статтях 164 і 165 цього Кодексу під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) або на утримання непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за шість місяців відповідних платежів";

2) статтю 342 викласти в такій редакції:

"Стаття 342. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві

1. Опір представникові влади, крім державного виконавця, під час виконання ним службових обов'язків -

карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Опір працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю під час виконання ним службових обов'язків, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві під час виконання цими особами покладених на них обов'язків щодо охорони громадського порядку -

карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, поєднані з примушенням цих осіб шляхом насильства або погрози застосування такого насильства до виконання явно незаконних дій, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років";

3) назву та частину першу статті 343 викласти в такій редакції:

"Стаття 343. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби

1. Вплив у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу чи працівника державної виконавчої служби з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися прийняття незаконного рішення -

карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до трьох місяців";

4) абзац перший частини першої статті 384 після слів "або в суді" доповнити словами "завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна під час здійснення виконавчого провадження".

6. У Сімейному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 21-22, ст. 135):

1) частину четверту статті 183 виключити;

2) у частині третій статті 195 слова "відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника" виключити.

7. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 40-44, ст. 356):

1) частину другу статті 1071 після слова "встановлених" доповнити словами "законом чи";

2) у частині першій статті 1074 слова "у випадках" замінити словами "або в інших випадках".

8. У Кримінально-виконавчому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 3-4, ст. 21):

1) у статті 12 слова "штрафу і" виключити;

2) статтю 26 викласти в такій редакції:

"Стаття 26. Порядок виконання покарання у виді штрафу

1. Засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це відповідний суд шляхом представлення документа про сплату штрафу.

2. У разі призначення штрафу з розстрочкою виплати певними частинами засуджений зобов'язаний сплачувати штраф у розмірі та строки, встановлені вироком суду. Про сплату відповідної частини штрафу засуджений повідомляє відповідний суд шляхом пред'явлення документа про сплату відповідної частини штрафу.

3. У разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських або виправних робіт відповідно до закону.

4. У разі несплати засудженим чергового платежу при призначенні штрафу з розстрочкою виплати суд через місяць після закінчення строку виплати чергового платежу замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських або виправних робіт відповідно до закону".

9. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., NN 40-42, ст. 492):

1) у частині другій статті 114 слова "виключення майна з опису" замінити словами "зняття арешту з майна";

2) у пункті 5 частини першої статті 152 слова "про звільнення майна з-під арешту" замінити словами "про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту";

3) частину першу статті 293 доповнити пунктом 24-1 такого змісту:

"24-1) тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України";

4) частину першу статті 370 доповнити реченням такого змісту: "Суд, який видав виконавчий лист про стягнення аліментів, має право за поданням державного виконавця у разі встановлення кількох місць роботи чи отримання доходів боржника видати дублікат виконавчого листа";

5) у частині першій статті 377 слова "а також питання про звернення стягнення на грошові кошти боржника, що знаходяться на його рахунках в установах банків та інших фінансових установах, при виконанні рішень інших органів (посадових осіб)" виключити;

6) доповнити статтею 377-1 такого змісту:

"Стаття 377-1. Вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України

1. Питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

2. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця";

7) у частині першій статті 383 слова "Учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій" замінити словами "Сторони виконавчого провадження".

10. У Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., NN 35-37, ст. 446):

1) частину п'яту статті 118 викласти в такій редакції:

"5. Виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Виконання ухвал про заборону вчиняти певні дії виконуються в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень";

2) частину першу статті 258 доповнити реченням такого змісту: "Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копії документів, які підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову";

3) частину третю статті 271 виключити.

11. У Законі України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 39, ст. 383; 2000 р., N 50, ст. 436):

1) частину першу статті 89 доповнити абзацами дев'ятим і десятим такого змісту:

"дата набрання юридичної сили;

строк пред'явлення виконавчого напису до виконання";

2) частину першу статті 91 викласти в такій редакції:

"Виконавчий напис може бути пред'явлено до примусового виконання протягом одного року з моменту його вчинення".

12. Пункт 5 частини першої статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 18, ст. 101) після слів "судовим рішенням" доповнити словами "рішенням іншого органу (посадової особи)".

15. У Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 5-6, ст. 30; 2003 р., N 35, ст. 270; 2005 р., N 26, ст. 358; 2006 р., N 35, ст. 296):

1) у статті 59:

у частині першій:

у першому реченні слова "рішенням суду" замінити словами "постановою державного виконавця чи рішенням суду";

у другому реченні слова "Звільнення майна та коштів з-під арешту" замінити словами "Зняття арешту з майна та коштів";

у частині четвертій слова "Рішення суду" замінити словами "Постанова державного виконавця чи рішення суду";

2) пункт 6 частини першої статті 62 викласти в такій редакції:

"6) органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", стосовно стану рахунків конкретної юридичної особи або фізичної особи, фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності".

16. Статтю 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 29, ст. 137; 2007 р., N 33, ст. 440; 2011 р., N 9, ст. 57) доповнити пунктами 6.4-6.6 такого змісту:

"6.4. У разі відкриття рахунка клієнтом, щодо якого існує публічне обтяження рухомого майна, накладене державним виконавцем, банк зупиняє видаткові операції з такого рахунка на суму обтяження та повідомляє державному виконавцеві про відкриття рахунка. Повідомлення про відкриття рахунка вручається державному виконавцеві власником рахунка, який зобов'язаний подати до банку документи, що підтверджують отримання державним виконавцем повідомлення.

6.5. Державний виконавець вирішує питання щодо необхідності накладення арешту на кошти боржника, що зберігаються на відкритому рахунку, та у семиденний строк з моменту надходження повідомлення інформує банк про прийняте рішення.

6.6. Відновлення видаткових операцій на рахунках такого клієнта здійснюється у разі, якщо державний виконавець не повідомив про прийняте рішення у встановлений строк, перебіг якого починається з дати, зазначеної у відмітці про отримання державним виконавцем повідомлення".

17. У Законі України "Про іпотеку" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 38, ст. 313; 2006 р., N 13, ст. 110; 2010 р., N 46, ст. 539):

1) частину другу статті 41 виключити;

2) у статті 43 слова "спеціалізована організація" у всіх відмінках замінити словами "організатор прилюдних торгів" у відповідному відмінку;

3) у статті 44:

у частині першій слова "визначається спеціалізованою організацією, але він" і третє речення виключити;

у частині другій слова "спеціалізована організація" у всіх відмінках замінити словами "організатор прилюдних торгів" у відповідному відмінку;

4) у статті 45:

в абзаці сьомому частини п'ятої слова "банківський рахунок спеціалізованої організації" замінити словами "банківський рахунок органу державної виконавчої служби";

у тексті слова "спеціалізована організація" у всіх відмінках замінити словами "організатор прилюдних торгів" у відповідному відмінку;

5) у частині першій статті 46 слова "банківський рахунок спеціалізованої організації" замінити словами "банківський рахунок органу державної виконавчої служби";

6) у статті 47:

частину першу викласти в такій редакції:

"Організатор прилюдних торгів протягом трьох днів з дня підписання переможцем прилюдних торгів протоколу надсилає відповідний протокол державному виконавцю, а також інші документи, що підтверджують реалізацію предмета іпотеки відповідно до цього Закону. На вимогу державного виконавця для перевірки дотримання порядку проведення прилюдних торгів організатор прилюдних торгів зобов'язаний подати державному виконавцю повну та достовірну інформацію і документи, що стосуються організації та проведення торгів";

у частині другій:

абзац перший викласти в такій редакції:

"Протягом п'яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки державний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки, в якому зазначаються";

абзац восьмий викласти в такій редакції:

"сума коштів, перерахована за придбаний предмет іпотеки, включаючи гарантійний платіж, та дати їх перерахування";

частину шосту викласти в такій редакції:

"Протягом п'яти робочих днів з дня надходження від державного виконавця акта про реалізацію предмета іпотеки організатор проведення прилюдних торгів видає цей акт покупцеві, нотаріально посвідчені копії акта надсилає іпотекодержателю та іпотекодавцю";

частину сьому виключити;

у тексті слова "спеціалізована організація" в усіх відмінках замінити словами "організатор прилюдних торгів" у відповідному відмінку.

1. Цей Закон набирає чинності через 90 днів з дня його опублікування.

2. До створення умов для безпосереднього доступу державних виконавців до офіційних електронних баз даних і реєстрів, які містять інформацію про боржників, їх майно та кошти, органи виконавчої влади, що забезпечують ведення таких реєстрів, подають цю інформацію на письмовий запит державних виконавців у триденний строк з моменту його надходження.

3. Скарги у виконавчому провадженні, подані і не розглянуті до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку та строки, встановлені на момент їх подачі.

4. Виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.

5. Кабінету Міністрів України:

передбачити в проектах законів про Державний бюджет України на 2011 рік та наступні роки видатки на забезпечення виконання цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону, та прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.