Про Загальнодержавну цільову економічну програму проведення моніторингу залишків ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також у харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі, на 2010-2015 роки

Верховна Рада України

1. Затвердити Загальнодержавну цільову економічну програму проведення моніторингу залишків ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також у харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі, на 2010-2015 роки (далі - Програма), що додається.

2. Кабінету Міністрів України:

щороку включати визначені у Програмі завдання і заходи до відповідних розділів Державної програми економічного і соціального розвитку України на відповідний рік;

під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік передбачати видатки для фінансування визначених у Програмі заходів.

3. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Метою Програми є підвищення якості та безпечності продуктів тваринного походження, харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, і кормів, інформування споживачів про ризики, пов'язані із вживанням низькоякісних харчових продуктів тваринного походження, використанням кормів, що містять залишки ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин, а також розширення ринків збуту вітчизняної сільськогосподарської продукції.

Розв'язання проблеми можливе за трьома варіантами.

Перший варіант - установлення відповідальності виробника перед споживачем за безпечність власної продукції та запровадження на виробництві системи аналізу ризиків та контролю (регулювання) у критичних точках (НАССР) або аналогічних систем забезпечення безпечності та якості продукції. В усіх розвинених країнах світу застосування НАССР є однією з обов'язкових умов провадження діяльності у сфері виробництва харчових продуктів, що дає змогу забезпечувати ними споживачів.

Станом на 1 січня 2009 року в Україні налічувалося 14292 підприємства, щодо яких державною службою ветеринарної медицини здійснювався ветеринарно-санітарний контроль, у тому числі м'ясопереробних - 3681, молокопереробних - 1574, рибопереробних - 1269 підприємств.

На сьогодні в Україні система НАССР запроваджена лише на 37 молокопереробних і трьох м'ясопереробних підприємствах. Однією з вимог до запровадження НАССР є наявність умов для проведення моніторингу, зокрема виробничих приміщень, відповідного обладнання, методів досліджень, персоналу тощо.

У реалізації першого варіанта позитивним є те, що НАССР як найпоширеніша у світі система менеджменту безпеки продуктів харчування може включати або супроводжуватися належною виробничою і сільськогосподарською практикою та належною практикою з гігієни.

Разом з тим НАССР запроваджується виробниками продуктів харчування з метою самоконтролю та не може виступати гарантом держави щодо здійснення контролю під час експорту продуктів українського виробництва. Оскільки запровадження НАССР потребує значного часу та коштів, воно здійснюється дуже повільно. Отже, застосування зазначеного варіанта неможливе.

Другий варіант - здійснення контролю за безпечністю продуктів тваринного походження і кормів у державних лабораторіях ветеринарної медицини відповідно до встановлених вимог.

У разі експорту харчових продуктів тваринного походження і кормів вони повинні перевірятися на відповідність вимогам країни-імпортера.

Застосування такого варіанта дасть змогу проводити дослідження в державних лабораторіях ветеринарної медицини, здійснювати державний контроль за безпечністю харчових продуктів тваринного походження і кормів та виконувати вимоги, які висувають країни-імпортери. Однак воно не дасть змоги проводити на загальнодержавному рівні моніторинг залишків ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, необроблених харчових продуктах тваринного походження і кормах, як це передбачено Директивою Ради 96/23/ЄЕС від 29 квітня 1996 року щодо заходів контролю окремих речовин та їх залишкового вмісту в живій худобі та продуктах тваринного походження (далі - Директива 96/23/ЄЕС), що призведе до невиконання однієї з умов виходу продуктів українського виробництва на міжнародний ринок. Тому застосовувати такий спосіб недоцільно, оскільки Україна не зможе виконати міжнародні вимоги.

Третій варіант - виконання на державному рівні щорічних планів державного моніторингу залишків ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, необроблених харчових продуктах тваринного походження і кормах (далі - плани державного моніторингу) державними лабораторіями ветеринарної медицини з належною матеріально-технічною базою.

Відповідно до Директиви 96/23/ЄЕС держави повинні прийняти закони, регламенти та положення, необхідні для виконання програм моніторингу залишків ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також у харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі. Питання включення до переліку третіх країн, з яких дозволено імпорт тварин та харчових продуктів тваринного походження, вирішується Європейською комісією на підставі поданих планів державного моніторингу. Крім того, згідно з Рішенням Європейської комісії 657/2002/ЄС від 12 серпня 2002 року (далі - Рішення 657/2002/ЄС) на виконання Директиви 96/23/ЄЕС стосовно застосування методів аналізу та тлумачення результатів держави мають гарантувати достовірність результатів проведених досліджень.

Під час проведення досліджень залишків ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також у харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі, переважно застосовуються експрес-методи (імуноферментний, радіоімунний (радіоімунологічний), тонкошарова хроматографія), результати яких найчастіше потребують підтвердження іноземними референс-лабораторіями.

Перевагою цього варіанта є те, що в Україні буде вдосконалено матеріально-технічну базу державних лабораторій ветеринарної медицини, розширено сферу їх акредитації згідно із стандартом ISO/IEC 17025, що визначає загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій, розроблено та впроваджено підтверджувані методи здійснення контролю тощо.

Отже, третій варіант - найоптимальніший. Він дасть змогу державним лабораторіям ветеринарної медицини виконувати у повному обсязі плани державного моніторингу і проводити дослідження (скринінговими та підтверджувальними методами) на вимогу країни-імпортера. У разі застосування зазначеного варіанта також буде зміцнена матеріально-технічна база вітчизняних лабораторій, не буде потреби у витрачанні державних коштів на дослідження в лабораторіях інших держав.

Основні завдання і заходи Програми для досягнення мети виконуватимуться у три етапи.

Основними завданнями Програми на першому етапі (2010-2011 роки) є створення матеріально-технічної бази для виконання планів державного моніторингу, здійснення заходів з підтвердження професійного рівня спеціалістів, залучених до виконання зазначених планів, а також активізація роботи з акредитації державних лабораторій ветеринарної медицини.

Для виконання цих завдань необхідно:

придбати відповідне обладнання, реактиви та матеріали, а також матеріали із сертифікованими ветеринарними препаратами та забруднюючими речовинами (референс-матеріали);

забезпечити участь відповідних спеціалістів у проведенні міждержавних порівняльних лабораторних досліджень;

забезпечити стажування:

спеціалістів державних лабораторій ветеринарної медицини в лабораторіях інших держав для вивчення нових методів визначення залишків ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також у харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі, відповідно до вимог Директиви 96/23/ЄЕС та Рішення 657/2002/ЄС;

державних інспекторів ветеринарної медицини з відбору зразків для проведення моніторингових досліджень та розслідування у разі отримання позитивних результатів дослідження щодо наявності залишків ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також у харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі;

розширити сферу акредитації уповноважених державних лабораторій ветеринарної медицини на визначення додаткових показників залишків ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також у харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі, методики виявлення яких будуть розроблені в рамках Програми для виконання планів державного моніторингу із залученням Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів і кормових добавок, Черкаської, Львівської, Херсонської, Полтавської, Дніпропетровської, Одеської, Житомирської, Київської регіональних державних лабораторій ветеринарної медицини.

Основними завданнями другого етапу (2011-2012 роки) є розроблення підтверджуваних методів контролю за залишками ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також у харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі, їх наукове супроводження.

Для виконання цих завдань необхідно розробити та впровадити підтверджувані методики визначення залишків ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також у харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі.

Основним завданням третього етапу (2013-2015 роки) є остаточне формування системи проведення моніторингу залишків ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також у харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі.

Для виконання цього завдання необхідно:

впровадити підтверджувані методики визначення залишків ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також у харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі;

розробити і впровадити методики визначення об'єктів досліджень та встановлення критеріїв відбору зразків.

Крім того, протягом кожного етапу виконання Програми акредитованими державними лабораторіями ветеринарної медицини проводяться відповідні дослідження для виконання щорічних планів державного моніторингу залишків ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах і необроблених харчових продуктах тваринного походження і кормах. Центральний орган виконавчої влади з питань ветеринарної медицини узагальнює результати досліджень, проводить їх статистичний та науковий аналіз із наступним оприлюдненням на своєму веб-сайті з метою інформування споживачів.

Завдання і заходи з виконання Програми наведено у додатку 2.

Виконання Програми дасть можливість знизити (приблизно на 30 відсотків) починаючи з 2010 року ризик потрапляння на споживчий ринок небезпечних продуктів тваринного походження і кормів, а також харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, в яких виявлено перевищення вмісту залишків ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин, підвищити конкурентоспроможність продуктів тваринного походження українського виробництва та забезпечити їх вихід на зовнішній ринок, зокрема ринки Європейського Союзу, Російської Федерації та інші, що сприятиме сталому економічному розвитку України та надходженню коштів до Державного бюджету України.

Позитивним аспектом виконання Програми є забезпечення проведення у повному обсязі лабораторних досліджень з метою виконання планів державного моніторингу та інших вимог міжнародного законодавства, визнання результатів досліджень, проведених акредитованими державними лабораторіями ветеринарної медицини, лабораторіями інших держав та органами контролю.

Програма сприятиме обізнаності споживачів у необхідності вжиття заходів щодо недопущення потрапляння залишків ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у продукти тваринного походження і корми.

Очікувані результати виконання Програми наведено у додатку 3.

Моніторинг залишків ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також у харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі, проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України. У разі отримання позитивних результатів повторні дослідження проводяться за рахунок власника продукції та кормів до отримання негативних результатів.

Загальний обсяг фінансування Програми становить 113,07 млн гривень, з них з Державного бюджету України - 112,98 млн гривень, з інших джерел - 0,09 млн гривень, у тому числі: у 2010 році - 36,125 млн гривень, 2011 - 35,335 млн гривень, 2012 - 10,995 млн гривень, 2013 - 10,245 млн гривень, 2014 - 10,185 млн гривень і 2015 - 10,185 млн гривень.

Відповідно до розрахунків обсягу фінансування Програми, наведених у додатку 4, кошти в обсязі 50,6 млн гривень будуть спрямовані на забезпечення державних лабораторій ветеринарної медицини високоякісним обладнанням, витратними та референс-матеріалами; щорічні витрати на проведення моніторингу за видами тварин, продуктів тваринного походження і кормів становитимуть 60,09 млн гривень, на розроблення та впровадження методик - 2,38 млн гривень.

1. Концепція Програми схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року N 1033.

2. Програма затверджена Законом України від 4 червня 2009 року N 1446-VI.

3. Державний замовник-координатор - Мінагрополітики.

4. Державний замовник - Держкомветмедицини.

5. Керівник Програми - Голова Держкомветмедицини.

6. Виконавці заходів Програми: Держкомветмедицини, Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, регіональні державні лабораторії ветеринарної медицини, Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів і кормових добавок, МОН, Національний аграрний університет, Білоцерківський національний аграрний університет, Українська академія аграрних наук (Інститут ветеринарної медицини, Національний науковий центр "Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини").

7. Строк виконання: протягом шести років (2010-2015 роки).

8. Прогнозні обсяги та джерела фінансування: