Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової економічної програми проведення моніторингу залишкових кількостей ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі, на 2008-2013 роки

1. Схвалити Концепцію Загальнодержавної цільової економічної програми проведення моніторингу залишкових кількостей ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі, на 2008-2013 роки, що додається.

Визначити державним замовником Програми Мінагрополітики.

2. Мінагрополітики разом з Мінфіном, Мінекономіки, Мін'юстом, Українською академією аграрних наук розробити та подати до 1 квітня 2008 р. Кабінетові Міністрів України проект Закону України "Про Загальнодержавну цільову економічну програму проведення моніторингу залишкових кількостей ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі, на 2008-2013 роки".

Забезпечення населення безпечними продуктами тваринного походження, харчовими продуктами, підконтрольними ветеринарній службі, а також встановлення надійного контролю за якістю кормів для годівлі тварин шляхом проведення лабораторних досліджень залишкових кількостей ветеринарних препаратів, пестицидів та забруднюючих речовин (мікотоксинів, важких металів, радіонуклідів тощо) на всіх стадіях виробництва, переробки та споживання продукції тваринного походження є однією з найважливіших проблем державного значення, на розв'язання якої спрямована Загальнодержавна цільова економічна програма проведення моніторингу залишкових кількостей ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі, на 2008-2013 роки (далі - Програма).

Крім того, необхідно вирішити питання щодо:

своєчасного виявлення залишкових кількостей ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі;

здійснення на належному рівні розширеного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за живими тваринами, продуктами тваринного походження і кормами, а також харчовими продуктами, підконтрольними ветеринарній службі;

розширення ринку збуту вітчизняної сільськогосподарської продукції, зокрема збільшення обсягів її реалізації на зовнішньому ринку в результаті здійснення на належному рівні контролю за її безпечністю і якістю та визначення показників безпечності і якості продуктів тваринного та рослинного походження згідно з міжнародними нормами і вимогами;

запобігання втратам бюджету, що пов'язані з проведенням відповідних лабораторних досліджень за кордоном внаслідок відсутності акредитованих згідно з міжнародними вимогами національних лабораторій.

На сьогодні держава не забезпечує в повному обсязі надання гарантій щодо безпеки продуктів тваринного походження, харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, призначених для споживання людьми, а також кормів для годівлі тварин, що є основною причиною виникнення проблеми.

Акредитовані вітчизняні ветеринарні лабораторії в основному визначають показники безпеки необроблених харчових продуктів тваринного походження скринінговими методами, а відповідно до рішення ЄС 657/2002 для виконання національних планів державного моніторингу залишкових кількостей ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі (далі - плани державного моніторингу), необхідно проводити дослідження в акредитованих лабораторіях із застосуванням підтвердних методів.

Плани державного моніторингу розробляються виходячи з можливостей лабораторій на основі результатів дослідження продукції за встановленими відповідними міжнародними організаціями показниками і затверджуються Держкомветмедицини.

Центральна державна лабораторія ветеринарної медицини здатна визначати лише три показники безпечності необроблених харчових продуктів тваринного походження із застосуванням підтвердних методів, а відповідно до європейських вимог (директива 96/23/ЄС) слід визначати 20 груп або не менш як 200 таких показників. Для цього необхідне високоточне обладнання, що відповідає міжнародним вимогам, зокрема рідинні хромато-масспектрометри, газові хроматографи з мас-детекторами, інші забруднювачі (референт-матеріали), обладнання, матеріали і реактиви.

Незважаючи на низький рівень забезпечення обладнанням, спеціалісти ветеринарної медицини провели протягом 2006 року 235,9 млн. досліджень підконтрольної продукції. В результаті не допущено до реалізації 3,7 тис. тонн небезпечної сировини та готових харчових продуктів, що дало можливість запобігти ускладненню епізоотичної та епідеміологічної ситуації в державі, виникненню харчових отруєнь і забезпечити споживачів безпечною продукцією.

Розширення можливостей лабораторій ветеринарної медицини на всіх рівнях дасть змогу здійснювати контроль за наявністю залишкових кількостей ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин, у тому числі хлорамфеніколу, в сирому молоці та іншій сировині і продукції тваринного походження, що надходять для переробки.

Метою Програми є здійснення заходів, спрямованих на підвищення якості і безпечності продуктів тваринного походження, харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, та кормів, всебічне інформування споживачів про ризики, пов'язані з вживанням низькоякісних харчових продуктів і використанням кормів, що містять залишкові кількості ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин.

Розв'язання проблеми, на яку спрямована Програма, можливе за такими трьома варіантами:

- установлення відповідальності виробника перед споживачем за безпечність власної продукції в результаті запровадження у виробництво системи аналізу ризиків та контролю (регулювання) у критичних точках (ХАССП). Принципи, передбачені зазначеною системою, застосовуються в усіх розвинутих країнах світу під час виробництва, переробки і зберігання продукції і сировини тваринного походження, харчових продуктів, що дає змогу забезпечити споживачів високоякісними харчовими продуктами.

Згідно із статистичною звітністю, налічується 15096 підприємств, підконтрольних ветеринарній службі, у тому числі м'ясопереробних - 4481, молокопереробних - 2628, рибопереробних - 1227, інших - 6760. На сьогодні продовжується робота з впровадження у виробництво системи аналізу ризиків та контролю (регулювання) у критичних точках або аналогічних систем забезпечення якості та безпечності продукції. Слід зазначити, що така робота потребує від виробника значних витрат часу та коштів. Отже, реалізувати запропонований варіант в нинішніх умовах складно;

- створення умов, за яких товаровиробник контролює якість та безпечність виробленої продукції, зокрема проводить необхідні дослідження в акредитованих лабораторіях відповідно до обов'язкового мінімального переліку досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів, що проводяться в державних лабораторіях ветеринарної медицини і за результатами яких видається ветеринарне свідоцтво. У разі експорту продукція повинна досліджуватися на відповідність вимогам країни-імпортера щодо безпечності та якості в референс-лабораторіях іноземних держав.

Наведений варіант також має недоліки, основними з яких є значні витрати виробників продукції, невикористання вітчизняного науково-технічного потенціалу;

- проведення державними лабораторіями ветеринарної медицини досліджень переважно із застосуванням експрес-методів (імуноферментного, радіоімунного, тонкошарової хроматографії) відповідно до планів державного моніторингу.

Зазначений варіант дає можливість виконувати у повному обсязі щорічні плани державного моніторингу, використовувати науково-технічні можливості і науковий потенціал для забезпечення вітчизняного споживача безпечною продукцією.

Таким чином, оптимальним варіантом розв'язання проблеми є третій варіант - створення власної матеріально-технічної бази для проведення моніторингу залишкових кількостей ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі.

За умови оснащення та акредитації вітчизняних лабораторій такі дослідження будуть проводитися в Україні, в результаті чого щороку економія коштів державного бюджету становитиме близько 130 тис. євро.

Для розв'язання проблеми слід забезпечити лабораторії ветеринарної медицини обладнанням і витратними матеріалами, необхідними для проведення відповідно до директиви 96/23 ЄС досліджень живих тварин, продуктів тваринного походження і кормів, а також харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, з виявлення залишкових кількостей ветеринарних препаратів та інших забруднюючих речовин.

Розв'язання проблеми пропонується здійснити трьома етапами.

На першому етапі (2008-2009 роки) необхідно:

створити матеріально-технічну базу для виконання планів державного моніторингу, зокрема придбати відповідне обладнання, реактиви та матеріали;

провести валідацію методик визначення залишкових кількостей ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі, для чого, зокрема, організувати навчання спеціалістів у галузі ветеринарної медицини;

здійснити акредитацію державних лабораторій ветеринарної медицини.

Другий етап (2009-2011 роки) передбачає впровадження на державному рівні методів контролю показників безпечності, а також на місцевому рівні експрес-методів такого контролю та їх наукове супроводження.

На третьому етапі (2011-2013 роки) планується остаточно сформувати систему проведення моніторингу залишкових кількостей ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі, виділити кошти для придбання обладнання, реактивів і матеріалів із сертифікованими ветеринарними препаратами та іншими забруднювачами (референт-матеріали), а також забезпечити участь спеціалістів ветеринарної медицини у проведенні міждержавних порівняльних лабораторних досліджень.

Виконання Програми на третьому етапі також передбачає:

впровадження методик визначення залишкових кількостей ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі;

розроблення механізму виявлення і вилучення з обігу продуктів тваринного походження і кормів, а також харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, в яких виявлено перевищення залишкових кількостей ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин;

гармонізацію показників залишкових кількостей ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі, з міжнародними вимогами та директивами ЄС і забезпечення застосування зазначених показників в Україні;

узагальнення результатів досліджень, проведення їх статистичного та наукового аналізу;

формування системи інформаційного забезпечення заінтересованих міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також споживачів через засоби масової інформації про виробництво екологічно безпечних та конкурентоспроможних продуктів тваринного походження і кормів, а також харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі.

Виконання Програми дасть змогу зменшити починаючи з 2008 року обсяг надходження на споживчий ринок продуктів тваринного походження і кормів, а також харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, в яких виявлено перевищення вмісту залишкових кількостей ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин, а також забезпечить проведення у повному обсязі лабораторних досліджень, в результаті чого ризик надходження небезпечних продуктів на споживчий ринок знизиться приблизно на 30 відсотків.

Позитивним аспектом виконання Програми є можливість здійснювати контроль за наявністю залишкових кількостей ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі, у ветеринарних лабораторіях усіх рівнів, а також зменшити обсяг витрат державного бюджету, пов'язаних з проведенням лабораторних досліджень, які на даний час проводяться в референс-лабораторіях іноземних держав.

Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел.

Для виконання Програми необхідно придбати сучасне високоточне обладнання на суму понад 48 млн. гривень, розробити методики, фінансування яких передбачається в розмірі 3-4 млн. гривень. Щорічні витрати на проведення моніторингових досліджень за видами тварин і сировини тваринного походження становлять близько 10 млн. гривень. При цьому проведення досліджень здійснюється лабораторіями безкоштовно.

Виконання Програми не потребує додаткового залучення трудових ресурсів до установ державної ветеринарної медицини.