• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Правил безпеки для виробництв з виготовлення та використання алюмінієвої пудри, газо- і водорозпилених порошків алюмінію та його сплавів

Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду  | Наказ, Перелік, Правила від 12.03.2007 № 41 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
  • Тип: Наказ, Перелік, Правила
  • Дата: 12.03.2007
  • Номер: 41
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
  • Тип: Наказ, Перелік, Правила
  • Дата: 12.03.2007
  • Номер: 41
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
6.6.2. Екзотермічні та ендотермічні установки для виготовлення відновлювальних і захисних газових середовищ повинні бути укомплектовані запобіжними і блокуючими пристроями, передбаченими проектом, що відповідають вимогам РТМ 00Н 689.02-75 та ОСТ 26.04-907-76.
6.6.2.1. Пристрої контролю тиску газу з сигналізацією про падіння тиску повинні бути зблоковані з пристроями, що забезпечують припинення подачі газу в установку і зупинку газодувки при умові відхилення тиску газу, що подається, від заданого мінімального значення.
6.6.2.2. Пристрої контролю і регулювання температури в камері спалювання, газогенераторах з газовим нагріванням та інших апаратах, де використовується пальникове обладнання, повинні забезпечити підтримання заданих в проекті значень температури. Системи блокування повинні забезпечити припинення подачі газу в установку і зупинку газодувки у разі зниження температури в камері спалювання та в газогенераторах нижче допустимого значення та блокування або вимикання нагрівальних елементів ендогенератора при підвищенні температури вище заданої.
6.6.2.3. Пристрої контролю подачі води в камеру спалювання з водяним охолодженням повинні бути зблоковані з пристроями, що забезпечують припинення технологічного процесу в разі припинення подачі води.
6.6.2.4. Вогнезахисні пристрої на трубопроводі подачі газоповітряної суміші до ендогенератора повинні унеможливлювати проникнення полум'я до газодувки.
6.6.2.5. Спрацювання будь-якої з систем блокування установки повинно супроводжуватись світловою та звуковою сигналізацією. Контрольовані параметри повинні бути визначені в проекті.
Порядок дій персоналу в разі спрацювання систем блокування, а також сигналізації повинен визначатись інструкціями, затвердженими керівником підприємства.
6.6.3. При використанні для приготування захисних атмосфер рідкого аміаку і пропан-бутанових сумішей при їх зберіганні, використанні та транспортуванні необхідно дотримуватися вимог НПАОП 0.00-1.20-98, НПАОП 60.3-1.15-71, НАОП 0.00-1.07-94. Вимоги до якості аміаку рідкого технічного регламентуються ГОСТ 6221-82.
6.6.4. Для контролю за станом повітряного середовища у відповідності до ГОСТ 12.1.016-79 в приміщеннях на дільницях приготування та використання відновлювальних та захисних газових середовищ проектом повинні бути передбачені газоаналізатори водню і сигналізатори небезпечної концентрації водневоповітряних сумішей. Сигнал небезпеки повинен подаватись при концентрації газу, що складає 20% значення нижньої концентраційної границі вибуховості суміші.
Кількість і місця встановлення аналізаторів визначаються в проекті. Порядок дій персоналу при спрацюванні сигналізації повинен визначатися інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.6.5. Установка для приготування захисного газу, який містить водень, може бути розміщена безпосередньо біля печей спікання, на відстані від них чи в окремому приміщенні. Між персоналом, який обслуговує установку для приготування захисного газу, і устаткуванням, де газ використовується, повинна бути обладнана лінія двостороннього зв'язку.
6.7. Аспірація технологічного обладнання
6.7.1. Технологічні джерела шкідливих виділень повинні бути максимально герметизовані. У випадку неможливості герметизації технологічного обладнання воно повинно бути забезпечене аспіраційними укриттями і відсосами, приєднаними до аспіраційних установок.
6.7.2. Системи аспірації повинні забезпечувати видалення газів, пари, пилу від місць їх утворення таким чином, щоб унеможливити підвищення вмісту цих речовин в робочій зоні виробничих приміщень до рівня, що перевищує граничнодопустимі згідно з ГОСТ 12.1.005-88 концентрації.
Продуктивність аспіраційних відсосів, необхідні швидкості руху газу (повітря), розрідження в укриттях, отворах та нещільностях виробничого обладнання повинні бути розраховані і задані в технологічній частині проекту.
6.7.3. Матеріали повітропроводів і обладнання систем аспірації при їх проектуванні і реконструкції повинні бути вибрані з урахуванням характеристик вибухопожежонебезпеки речовин і матеріалів, які використовуються чи створюються в технологічних процесах, і забезпечувати вимоги СНиП 2.04.05-91, НПАОП 40.1-1.32-01, ГОСТ 12.1.010-76, ГОСТ 12.1.004-91, НПАОП 0.00-1.29-97, ГОСТ 12.1.018-93.
6.7.4. Конструкція укриття технологічного обладнання чи окремих його вузлів повинна виключати можливість утворення в них застійних зон. Укриття повинні бути з крутими відкосами, на поверхні яких не може затримуватися пил, і не мати горизонтальних площадок як усередині, так і зовні. Укриття не повинні створювати труднощів в обслуговуванні обладнання.
6.7.5. Аспіраційні системи повинні бути зблоковані з технологічним обладнанням, яке вони обслуговують, таким чином, щоб вони починали працювати, випереджаючи запуск обладнання, а припиняли роботу після його зупинки.
Аспіраційні системи повинні мати дистанційне управління. Крім того, безпосередньо біля аспіраційного обладнання повинні бути передбачені пускові пристрої та кнопка відключення із защіпкою. Порядок пуску і зупинки аспіраційних установок повинен передбачатись інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.7.6. При несправності пристроїв аспіраційних систем не дозволяється експлуатувати обладнання і транспортні засоби, які обслуговуються цими системами.
6.7.7. У випадку, якщо зупинка виробничого обладнання (процесу) одночасно з відключенням аспіраційних систем неможлива або якщо при зупинці обладнання продовжується виділення шкідливих та вибухонебезпечних речовин у виробничу зону, для аспіраційних систем повинні бути передбачені резервні вентилятори. Переключення на резервні вентилятори повинно здійснюватись автоматично. Порядок дій персоналу повинен передбачатись відповідними інструкціями, затвердженими керівником підприємства.
6.7.8. Продуктивність аспіраційних систем повинна бути розрахована на одночасну роботу всього технологічного обладнання, яке обслуговується цією системою.
6.7.9. Концентрацію шкідливих чи вибухопожежонебезпечних речовин в повітрі, що аспірується, належить приймати з розрахунку роботи технологічного обладнання з максимальною загрузкою.
6.7.10. Повітря, що аспірується, та технологічні викиди, які не повертаються в технологічний процес, перед викидом їх в атмосферу повинні бути очищені від шкідливих домішок у відповідності до вимог ГОСТ 17.2.3.02-76, СНиП 2.04.05-91. Порядок і строки проведення вимірювань вмісту шкідливих речовин в викидах визначаються інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
Експлуатація газоочисних і пилоуловлюючих установок повинна виконуватись згідно з Правилами технической эксплуатации газоочистительных и пылеулавливающих установок, затвердженими Мінхіммашем СРСР.
6.7.11. Плавильні печі повинні бути обладнані системою аспірації для локалізації та видалення пилу та газу, які створюються в процесі приготування розплаву, введення флюсів, знімання шлаку, зливання та розпилення розплаву, а в разі використання газових плавильних печей - також продуктів згоряння природного газу.
6.7.11.1. Продуктивність системи аспірації печі повинна визначатися умовами забезпечення локалізації шкідливих виділень, що створюються, при забезпеченні зниження температури газу, який аспірується, до допустимих для пилоуловлюючих апаратів значень. Зниження температури газу до заданого для прийнятого пилоуловлюючого апарата значення повинно забезпечуватись шляхом охолодження його у відповідному охолоджувачі або організованого підмішування повітря з приміщення.
6.7.11.2. При використанні для очищення газів рукавних фільтрів перед ними необхідно встановити датчик температури з засобами сигналізації при досягненні граничного заданого значення температури. Датчик повинен бути зблокований з пристроями, що забезпечують при умові подальшого підвищення температури відведення газового потоку на байпас в обхід фільтрів.
6.7.11.3. Регулювання охолодження газу, що аспірується, повинно забезпечити режим роботи аспіраційної системи, при якому температура газів не перевищує задану для фільтруючого матеріалу і водночас унеможливлює приближення її до точки роси, і конденсування вологи на фільтруючому матеріалі.
6.7.11.4. Щоб унеможливити попадання в аспіраційну систему розжарених частинок під час зняття шлаку з поверхні розплавленого металу, у місці входу в аспіраційну систему трубопроводу місцевого відсосу повинен бути встановлений іскрогасник.
6.7.12. При аспірації вологого нагрітого повітря від сушильних барабанів, змішувачів шихти, місць перевантаження нагрітих матеріалів проектом повинні бути передбачені заходи, що унеможливлюють утворення конденсату на внутрішній поверхні аспіраційних пристроїв і повітропроводів.
6.7.13. В системах аспірації технологічного обладнання вибухопожежонебезпечних виробництв повинен бути забезпечений контроль вмісту газу, пари і пилу і в повітрі, що аспірується.
6.7.13.1. Концентрація вибухопожежонебезпечних газу, пари чи пилу не повинна перевищувати 50% величини їх нижньої концентраційної границі вибуховості. Значення допустимої концентрації вибухопожежонебезпечних речовин повинно зазначатись в технологічному регламенті.
6.7.13.2. Для забезпечення зниження концентрації вибухопожежонебезпечних речовин в повітрі, що аспірується, до безпечного рівня рекомендується використовувати аспіраційні відсоси з регулювальними манжетами. Контроль вмісту вибухопожежонебезпечних речовин в повітрі, що аспірується, повинен проводитись за графіком згідно з інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.7.14. У разі, якщо при аспірації обладнання, де створюються вибухонебезпечний пил чи газ, немає можливості виконати вимоги, викладені в пункті 6.7.13 цих Правил, повинні застосовуватися індивідуальні автономні аспіраційні системи. В повітрі, яке аспірується цими системами, необхідно за рахунок використання інертного газу забезпечити зниження вмісту кисню до безпечного значення. Вибухобезпечна концентрація кисню повинна бути визначена в залежності від матеріалів і речовин, які використовуються чи створюються.
6.7.15. В аспіраційних установках, в яких здійснюється очищення повітря, повинні бути передбачені системи блокування, що унеможливлюють роботу відповідного технологічного обладнання і аспіраційних установок в разі несправності пилоуловлюючого апарата.
6.7.16. Видалення пилу з пилоуловлювальних апаратів аспіраційних систем повинно проводитись безперервно або періодично. Періодичне видалення пилу повинне проводитись за графіком, затвердженим керівником підприємства. Вивантаження пилу з пилозбірників і його транспортування повинні бути механізовані. Пристрої для вивантаження і транспортування пилу повинні виключати можливість його надходження в приміщення.
При видаленні вибухо- і пожежонебезпечного пилу повинні використовуватись іскробезпечні пристосування і інструменти, а також повинні бути вжиті заходи згідно з вимогами ГОСТ 12.1.018-93, ГОСТ 12.4.124-83 і НПАОП 0.00-1.29-97, які виключають можливість утворення розряду статичної електрики. Ці заходи повинні бути передбачені проектом.
6.7.17. Для захисту від дії агресивних і абразивних речовин, які містяться в повітрі, що аспірується, повітропроводи аспіраційних систем повинні мати відповідне покриття.
6.7.18. При трасуванні аспіраційних систем для запобігання відкладенням пилу повітропроводи необхідно прокладати вертикально або з нахилом до горизонту під кутом не менше 45 град. Величина швидкості руху аспірованого повітря повинна бути визначена, виходячи з умов запобігання осадженню пилу і утворенню відкладень.
6.7.19. Повітропроводи аспіраційних систем повинні регулярно очищатися від відкладень пилу і конденсату. Очищення повітропроводів повинно проводитись тільки після зупинки вентилятора і видалення накопиченого пилу або конденсату з пилоуловлювача. При очищенні від відкладень вибухопожежонебезпечного пилу необхідно використовувати інструменти, що виключають можливість виникнення іскор при ударі чи розрядів статичної електрики.
6.7.20. Перевірка ефективності роботи кожної аспіраційної системи повинна проводитись систематично за графіком і у відповідності до інструкції, затвердженої керівником підприємства, а також після її ремонту або реконструкції.
Аспіраційні установки, які не дають необхідного ефекту, підлягають реконструкції, випробуванню і налагодженню як нові, з переоформленням паспортів.
6.7.21. Зовнішній огляд і перевірка герметичності аспіраційних укриттів і справності аспіраційних систем повинні проводитись перед початком кожної зміни. Порядок проведення огляду і перевірки повинен визначатись інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.7.22. Очищення і ремонт аспіраційних систем повинні проводитись за графіком, затвердженим керівником підприємства, з реєстрацією проведених робіт в журналі ремонту, з дотриманням вимог даних Правил.
6.7.23. Повітроводи аспіраційних систем, пилоуловлюючі апарати, бункери уловленого пилу, які обслуговують виробництва, де використовуються чи створюються горючі або вибухонебезпечні матеріали, повинні бути обладнані розривними запобіжними мембранами згідно з розрахунками в проекті у відповідності до РТМ 6.28.009-90.
6.8. Зберігання матеріалів
6.8.1. Складські приміщення для зберігання вихідних сировинних матеріалів, рідких реагентів, проміжної і готової продукції, а також відходів виробництва повинні відповідати вимогам СНиП 2.11.01-85, ОСТ 114.50.ГО.091-241-87, ГОСТ 12.3.010-82, НАПБ А.01.001-2004. Зберігання вихідних сировинних матеріалів, рідких реагентів, проміжної і готової продукції повинно проводитись з застосуванням засобів, що виключають можливість виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів, з використанням безпечних пристроїв для зберігання, дотримуючись вимог НПАОП 1.4.10-1.36-69, з застосуванням засобів механізації і автоматизації транспортування.
6.8.2. Сировинні матеріали, проміжна і готова продукція, а також тара повинні зберігатися в спеціально відведених приміщеннях в умовах, що відповідають встановленій категорії вибухової, вибухопожежної і пожежної небезпечності речовин. Допустимі норми зберігання в кількості, що забезпечує безперебійну роботу обладнання і апаратури, визначаються проектом і повинні бути зазначені в інструкції, затвердженій керівником підприємства.
6.8.3. Приміщення для зберігання (склади) повинні відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004 і цих Правил з урахуванням характеристик небезпеки матеріалів і речовин, які зберігаються.
6.8.4. При зберіганні на складах реагентів необхідно забезпечити:
- звукову та світлову сигналізацію про роботу загальнообмінної та місцевої витяжної вентиляції;
- телефонний зв'язок з керівництвом підприємства, пожежною охороною та медичним пунктом.
Порядок дій персоналу повинен бути визначений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.8.5. Розміщення матеріалів повинно проводитись у відповідності до карт складування. При цьому повинен бути забезпечений вільний доступ до матеріалів, які зберігаються, і можливість їх транспортування.
Розвантаження і розміщення вантажів повинно проводитись у відповідності до вимог ГОСТ 12.2.009-76, ГОСТ 12.3.020-80 і НПАОП 27.0-1.01-87, НПАОП 63.11-7.01-86.
Приміщення для збереження добових запасів матеріалів і речовин повинні бути обладнані системами вентиляції відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91, а також засобами пожежогасіння відповідно до ГОСТ 12.4.009-83 і НАБП А.01.001-2004.
Тара, у якій знаходяться або зберігаються матеріали і речовини, повинна відповідати ГОСТ 19822-88, ГОСТ 12.3.010-82 і супроводжуватися інформацією (біркою) з точною назвою матеріалів, що зберігаються, даними про їхню кількість, терміни збереження, а при необхідності їхні властивості.
6.8.6. Не допускається сумісне зберігання речовин:
- які при взаємодії одна з одною викликають загоряння чи вибух;
- для яких недопустимо використання однакових засобів гасіння в разі виникнення пожежі.
6.8.7. В приміщеннях, де складуються чи зберігаються порошки і пудра, при влаштуванні систем водопостачання, опалення, каналізації повинно виключатись можливість їх зволоження.
6.8.8. Подрібнена продукція, що поступає на склад в мішках, барабанах, діжках або іншій тарі, повинна зберігатися на стелажах або штабелях. Подрібнені горючі матеріали забороняється зберігати насипом.
6.8.9. Порошки та пудри необхідно зберігати в герметично закритій тарі - барабанах чи банках. Барабани (банки) повинні зберігатися у вертикальному положенні в один ярус. Дозволяється зберігання барабанів в два яруси з прокладенням між ними дощок.
Схема розміщення штабелів на складі повинна бути передбачена в проекті. Встановлення тари з порошком в штабелі повинне проводитись в порядку, передбаченому інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.8.10. Способи виконання операцій з переміщенням тари з порошками чи пудрою повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.009-76. Засоби механізації для переміщення тари повинні визначатися згідно з ГОСТ 12.3.020-80.
При перевезенні порошків та пудр повинна виключатись можливість їх зволоження. Барабани з продукцією при перевезенні повинні бути встановлені і закріплені тільки у вертикальному положенні. Можливість падіння чи зміщення при перевезенні тари з продукцією повинна бути виключена.
6.8.11. Тара з порошком, що надходить на склад, повинна бути пильно оглянута. Зберігання речовин допускається тільки в справній тарі, на якій повинен бути напис або бірка відповідно до вимог пункту 6.8.5 цих Правил.
6.8.12. Порожня тара повинна бути ретельно очищеною і зберігатися в окремому місці.
Обробку оборотної тари, яка використовується повторно (очищення, дегазацію, миття, нейтралізацію), не можна проводити в місцях зберігання речовин. Для цього проектом повинні бути передбачені спеціальні приміщення або майданчики.
6.8.13. В складських приміщеннях необхідно проводити систематичне прибирання пилу. Терміни та способи прибирання встановлюються інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.8.14. Зберігання, перевезення і перенесення рідких реагентів повинні проводитись згідно з вимогами НПАОП 24.1-1.14-80 та ОСТ 114.50.ГО.091.241-87.
На складах хімічних реагентів повинні бути передбачені нейтралізуючі речовини на випадок розливання кислот, лугу та інших їдких чи отруйних речовин. Порядок дій повинен визначатися інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.8.15. Підлога складу хімічних реагентів повинна мати стічні жолоби з настилами з ґрат. При зберіганні рідких маслянистих реагентів підлога складу повинна мати покриття з рифлених керамічних плиток на цементовому розчині.
6.8.16. Місця для знешкодження та захоронення промислових відходів повинні відповідати вимогам СНиП 2.01.28-85.
6.8.17. Складські приміщення повинні бути обладнані первинними засобами гасіння пожежі і пожежним інвентарем. Вид і кількість цих засобів, їх розміщення та утримання повинні відповідати НАПБ А.01.001-2004, ГОСТ 12.4.009-83.
Засоби і способи гасіння пожежі повинні визначатись проектом в залежності від властивостей речовин і матеріалів, які зберігаються.
Розділ 7. Утримання, огляд, очищення та ремонт технологічного обладнання, комунікацій та виробничих приміщень
7.1. Робота виробничого обладнання, норми його завантаження та основні параметри процесу повинні відповідати вимогам встановленого технологічного режиму та паспортним даним агрегатів і нормам технічної експлуатації обладнання.
При прийманні зміни необхідно оглянути все обладнання з відміткою результатів огляду в установленому порядку. Всі виявлені несправності мають бути усунені при обладнанні, що не працює. Порядок приймання та здавання зміни визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
7.2. В кожному цеху повинна бути схема розміщення та з'єднання апаратів і трубопроводів. Всі агрегати та запірні пристосування на схемі повинні бути пронумеровані, а напрямок переміщення матеріалів і продукції вказані стрілками. Вказані номери та інші позначки в схемі повинні відповідати номерам та позначкам в інструкції щодо обслуговування агрегатів, затвердженій керівником підприємства.
7.3. При експлуатації обладнання необхідно дотримуватись вимог ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.3.002-75, НПАОП 27.0-4.02-90, НПАОП 27.4-6.01-86, СП 1042-83.
7.4. Виробничі будинки, приміщення та обладнання, що знаходяться в експлуатації, повинні оглядатись, підлягати ревізії та планово-попереджувальному ремонту згідно з вимогами Порядку ведення обліку даних про технічний стан машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 06.12.2004 N 270, зареєстрованого в Мін'юсті України 20.12.2004 за N 1604/10203 (НПАОП 0.00-6.07-04), та Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687 (НПАОП 0.00-6.18-04), в терміни, визначені графіками, складеними та затвердженими у встановленому порядку керівником підприємства.
7.5. Зупинка обладнання, агрегатів, апаратів і комунікацій для внутрішнього огляду, очищення та ремонту, а також їх запуск повинні проводитися згідно з НПАОП 27.0-4.02-90, НПАОП 27.4-6.01-86 та інструкціями, затвердженими у встановленому порядку керівником підприємства. Перед оглядом внутрішніх порожнин, очищенням та ремонтом технологічного обладнання повинна бути знята напруга, а на пускових пристроях повинні бути вивішені плакати "Не вмикати, працюють люди", а також виконані вимоги НПАОП 0.00-1.29-97.
7.6. Огляд, очищення та ремонт технологічного обладнання повинні проводитися з додержанням вимог НПАОП 27.1-1.11-89, НПАОП 29.24-5.06-84 та Інструкції з охорони праці під час виконання монтажних робіт інструментами і пристроями, затвердженої наказом Мінпраці України від 05.06.2001 N 254, зареєстрованої в Мін'юсті України 20.07.2001 за N 616/5807 (НПАОП 0.00-5.24-01).
7.7. Очищення та ремонт технологічного обладнання, де використовуються або створюються вибухопожежонебезпечні, горючі чи токсичні пил, пари або гази, а також систем аспірації, які обслуговують це обладнання, повинні виконуватися відповідно до вимог НПАОП 27.0-4.02-90, ГОСТ 12.1.010-76, ГОСТ 12.1.004-91 та НПАОП 0.00-5.11-85.
7.8. Ремонтні роботи з застосуванням відкритого вогню повинні виконуватись з додержанням вимог затверджених Мінхіммашем СРСР "Правил з техніки безпеки і виробничої санітарії при електрозварювальних роботах" (НПАОП 28.52-1.04-86). В приміщеннях з вибухонебезпечними та вибухопожежонебезпечними виробництвами та в газонебезпечних місцях роботи повинні проводитися згідно з вимогами Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Мінпраці України від 05.06.2001 N 255, зареєстрованої в Мін'юсті України 23.06.2001 за N 541/5732 (НПАОП 0.00-5.12-01), НАПБ А.01.001-2004.
7.9. Ремонт та випробування балонів повинні виконуватись відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.07-94 тільки на підприємствах, які мають на це дозвіл відповідних органів нагляду.
7.10. Ремонт ємкісної апаратури, що працює під тиском, повинен проводитися згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.07-94.
7.11. На кожному підприємстві повинен бути складений перелік об'єктів та обладнання, ремонт яких повинен проводитись з використанням бірочної системи відповідно до вимог НПАОП 27.4-6.01-86 або з оформленням проекту організації робіт чи за нарядом-допуском відповідно до вимог НПАОП 27.0-4.02-90. Перелік повинен бути затверджений керівником підприємства.
7.12. Перед початком ремонтних робіт всі працівники, зайняті на ремонті, повинні бути ознайомлені з проектом організації робіт і пройти інструктаж у встановленому порядку і у відповідності до НПАОП 0.00-4.12-99. При зміні умов праці в період проведення ремонтних або монтажних робіт повинен проводитися позачерговий інструктаж у відповідності до НПАОП 0.00-4.12-05.
7.13. При ремонтних роботах, що супроводжуються пилоутворенням, необхідно з урахуванням властивостей пилу забезпечити його локалізацію і видалення місцевими відсосами, щоб запобігти його надходженню до приміщення.
7.14. Місця, де проводяться ремонтні роботи, а також підходи до них повинні бути освітлені. Влаштування освітлення повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006, НПАОП 40.1-1.32-01, СН 174-75, СН 357-77.
7.15. При проведенні ремонту роботи, що пов'язані з підійманням і переміщенням конструкцій, обладнання тощо, повинні бути механізовані і виконуватись відповідно до вимог ГОСТ 12.3.-020-80. Місця виконання робіт повинні бути огороджені.
7.16. При проведенні ремонтних робіт на висоті до місць виконання роботи повинен бути забезпечений безпечний доступ шляхом обладнання пристосувань, які відповідають вимогам СНиП III-4.80, ГОСТ 12.4.059-89, ГОСТ 12.2.062-81.
7.17. Демонтовані конструкції і обладнання повинні бути надійно укладені з відповідними проходами, що повинно бути передбачено проектом організації робіт, затвердженим керівником підприємства.
7.18. Після закінчення ремонту аспіраційні і запобіжні пристрої та огородження повинні бути повністю поновлені.
7.19. Основні агрегати після капітального ремонту можуть бути введені в експлуатацію тільки після прийняття їх комісією, призначеною адміністрацією підприємства, за участю представників наглядових за охороною праці органів. Прийняття обладнання повинно бути оформлене у встановленому порядку.
Розділ 8. Вимоги щодо забезпечення захисту від статичної електрики
8.1. Для виробництв та установок, що проектуються, будуються чи реконструюються, повинні бути визначені проектом:
- характеристика виробничого процесу щодо небезпеки накопичення зарядів статичної електрики;
- заходи щодо захисту від статичної електрики, розроблені з урахуванням кожної стадії виробництва;
- перелік апаратів, ємкостей, машин та транспортних засобів, що підлягають заземленню для відведення зарядів статичної електрики.
8.2. Для діючих виробництв повинна бути складена електростатична карта, що відповідає фактичній можливості виникнення статичної електрики на всіх етапах технологічного процесу. У відповідності до вимог НПАОП 0.00-1.29-97 обладнання, яке використовується, повинно бути виконане, а виробничі процеси організовані таким чином, щоб була виключена можливість накопичення статичної електрики.
8.3. Для захисту від небезпечного та шкідливого впливу статичної електрики слід застосовувати засоби колективного та індивідуального захисту згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.32-01, НПАОП 0.00-1.29-97, ГОСТ 12.4.124-83.
Засоби захисту від статичної електрики повинні забезпечувати додержання вимог санітарно-гігієнічних норм допустимої напруженості електростатичного поля, не допускаючи перевищення рівнів, встановлених ГОСТ 12.1.045-84, відповідати вимогам ГОСТ 12.4.124-83 та не повинні негативно впливати на технологічний процес.
8.4. Засоби захисту від статичної електрики, що використовуються в пожежо- та вибухонебезпечних приміщеннях, повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-01, ГОСТ 12.1.018-93, ГОСТ 12.1.010-76, НПАОП 0.00-1.29-97, НАПБ А.01.001-2004.
8.5. Резервуари, технологічне обладнання, трубопроводи, зливно-наливні пристрої та інше обладнання, пов'язане з використанням та переміщенням рідин, пари, газів та сипучих речовин і виникненням при цьому статичної електрики, повинні бути захищені згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.29-97, ГОСТ 12.018-86.
8.6. Незалежно від інших засобів захисту від статичної електрики на всіх електропровідних елементах технологічного обладнання та інших об'єктах, на яких можливе виникнення або накопичення електростатичних зарядів, необхідно застосовувати заземлюючі пристрої у відповідності до вимог НПАОП 40.1-1.32-01 та ГОСТ 12.1.030-81.
8.6.1. Величина опору заземлювального пристрою, призначеного для захисту від статичної електрики, повинна відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.29-97 та НПАОП 40.1-1.32-01.
8.6.2. Заземлення трубопроводів на зовнішніх естакадах повинно бути виконано згідно з вимогами щодо влаштування захисту будинків та споруд від блискавки, передбаченими РД 34.21.122-87, НПАОП 40.1-1.32-01, НАПБ А.01.001-2004.
8.7. Металеве та неметалеве електропровідне обладнання, трубопроводи, вентиляційні і аспіраційні повітропроводи, ізолювальні кожухи повинні створювати (в цеху, на естакаді) безперервний електричний ланцюг. При цьому в границях цеху чи установки цей ланцюг має бути приєднаний до контуру заземлення через кожні 40-50 м, але не менше ніж в двох точках.
8.8. Апарати, ємкості, агрегати, в яких виконується подрібнення, диспергування, перемішування полікомпонентних середовищ, а також футеровані і емальовані ємкості, окремо розташовані машини, агрегати, апарати повинні приєднуватись до контуру заземлення самостійно, шляхом окремого відгалуження незалежно від наявності заземлення зв'язаних з ними комунікацій.
8.9. Для попередження прояву небезпечних іскрових розрядів, що можуть виникати внаслідок накопичення зарядів статичної електрики на тілі людини, у вибухонебезпечних виробництвах повинно бути забезпечено стікання цих зарядів в землю.
8.10. У вибухонебезпечних виробництвах, де можуть накопичуватися заряди статичної електрики, технологічне та транспортне устаткування повинно бути виготовлене з електропровідних матеріалів, питомий електричний опір яких відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.29-97 не перевищує (10 у ступені 5) Ом/м.
8.11. Огляд та ремонт пристроїв захисту від статичної електрики необхідно проводити одночасно з оглядом та ремонтом технологічного обладнання та електропроводки згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.32-01.
Порядок проведення огляду, перевірки, ремонту та випробувань засобів захисту від статичної електрики визначається інструкціями, затвердженими керівником підприємства.
Розділ 9. Вимоги щодо забезпечення вибухобезпеки та вибухозахисту
9.1. До початку робіт із створення та організації виробництва повинні бути визначені характеристики вибухонебезпеки речовин та матеріалів, сумішей, які використовуються чи створюються в технологічних процесах, та газів, парів і пилу, що при цьому виникають.
Вибухонебезпечні речовини, матеріали, суміші, які використовуються чи виготовляються, а також гази, пари і пил, що створюється, повинні бути класифіковані у відповідності до ГОСТ 12.1.011-78, ГОСТ 12.1.044-89.
9.2. Об'ємно-планувальні рішення щодо виробничих майданчиків, будинків та споруд, конструктивні рішення відносно вогнестійкості обладнання, елементів будівельних конструкцій, що легко руйнуються, протипожежних перешкод, еваковиходів повинні прийматися у відповідності до вимог ДБН В.1.1-7-2002, з урахуванням вибухонебезпеки речовин, матеріалів, сумішей, пилу, що використовуються у виробничих процесах чи утворюються. Категорія приміщень та споруд з вибухопожежної та пожежної небезпеки повинна визначатись відповідно до ОНТП 24-86, а клас зон та приміщень - відповідно до НПАОП 40.1-1.32-01.
9.3. При використанні лому чи відходів як вихідного шихтового матеріалу для виготовлення розплаву або подрібнення він повинен бути перевірений на вибухобезпеку у відповідності до вимог ГОСТ 1639-87.
9.4. Поверхні, що контактують з розплавами алюмінію або його сплавів, повинні бути нейтральними у відношенні до розплаву, чистими та сухими. Наявність оксидів, маслянистих забруднень, вологи та силікатів не допускається. При кладці та ремонті футеровки печей для приготування розплаву використання рідкого скла або інших силікатів не допускається.
9.5. Газові печі для приготування розплаву, спікання виробів, приготування контрольованих газових атмосфер повинні бути обладнані контрольно-вимірювальними приладами для контролю тиску газу, розрідження в печі та автоматичними засобами безпеки, що забезпечують припинення подавання газу в разі згасання факела пальника, при відхиленні тиску газу та розрідження в печі від визначених граничних значень, а проектом повинні бути передбачені засоби забезпечення подавання інертного газу при аварійних ситуаціях.
9.6. На ділянках виготовлення водорозпилених порошків обладнання, укриття, трубопроводи для транспортування пульпи, зливів, пісків, фугатів та осадів повинні бути виконані таким чином, щоб виключалась можливість утворення у внутрішніх порожнинах зон накопичення водню. Проектом повинні бути передбачені пристрої, що забезпечують безперервне видалення водню, що утворюється.
9.7. При розпиленні розплаву стисненим газом повинен бути забезпечений контроль складу газу при подаванні його в форсунку. Повинні бути також передбачені світлова та звукова сигналізації при відхиленні концентрації кисню в газі від визначених значень і пристрої, що забезпечують припинення в цьому разі розпилення розплаву.
9.8. Температура газопилової суміші на вході в систему пилоуловлення установки виготовлення газорозпилених порошків не повинна перевищувати 250 град. С. При перевищенні визначеної температури повинно бути забезпечене спрацювання світлової та звукової сигналізації, автоматичне зупинення розпилення і забезпечення подачі інертного газу в систему пилоуловлення.
9.9. Процеси класифікації, дозування, фасування сухих порошків повинні проводитись в захисному газовому середовищі з визначеним вмістом кисню, з безперервним його контролем. При відхиленні складу захисного середовища від заданого проектом повинна бути передбачена подача інертного газу в порожнини обладнання.
9.10. В установках подрібнення та поліровки алюмінієвої пудри повинно бути забезпечене захисне газове середовище з визначеним складом кисню. Установка повинна бути обладнана автоматичними газоаналізаторами, світловою та звуковою сигналізацією при відхиленні складу захисного середовища від визначеного. Проектом повинні бути передбачені пристрої для автоматичної зупинки обладнання в аварійній ситуації і забезпечення подачі в їх порожнини інертного газу.
9.11. Обладнання, в порожнинах якого можливе утворення вибухонебезпечних сумішей, повинне бути забезпечене у відповідності до РТМ 6.28.009-90 пристроями для розвантаження тиску в разі вибуху з відведенням продуктів вибуху у безпечному напрямі.
9.12. Технологічне обладнання та трубопроводи виробництва порошків і пудр повинні бути захищені від статичної електрики у відповідності до вимог НПАОП 0.00-1.29-97 і даних Правил.
9.13. У приміщеннях, де застосовуються або утворюються вибухонебезпечні гази, повинні бути передбачені аераційні отвори, дефлектори або інші пристрої та конструктивні рішення для видалення газів.
9.14. При влаштуванні аспірації устаткування, де концентрація вибухонебезпечного пилу може перевищити 50% значення його НКГВ, повинні застосовуватися автономні аспіраційні системи з використанням інертного газу для зниження вмісту кисню в повітрі, що аспірується.
9.15. Для контролю за станом повітряного середовища в приміщеннях, де мають місце виділення водню, повинні бути передбачені газоаналізатори водню і пристрої сигналізації про небезпечне підвищення його концентрації.
9.16. Порядок контролю і порядок дій персоналу регламентуються інструкціями, які затверджуються керівником підприємства.
9.17. В усіх виробничих приміщеннях повинно бути передбачено прибирання пилу з урахуванням його характеристик вибухопожежонебезпеки. Інструкцією, затвердженою керівником підприємства, повинні бути передбачені порядок і строки системного поточного та генерального прибирання.
9.18. Приміщення та пристрої для очищення спецодягу від пудри чи пилу алюмінію та його сплавів повинні бути влаштовані з урахуванням характеристик пожежовибухонебезпеки пудри, порошків та пилу.
Розділ 10. Вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки
10.1. Технологічне обладнання і технологічні процеси у відповідності до вимог НАПБ А.01.001-2004 за нормальних режимів роботи повинні бути пожежобезпечними.
10.2. Усі будинки, споруди та приміщення виробництв повинні бути обладнані засобами пожежної сигналізації та пожежогасіння відповідно до НАПБ Б.06.004-2005.
10.3. Приміщення, в яких використовуються чи створюються вибухопожежонебезпечні матеріали і речовини, повинні бути забезпечені автоматичними засобами пожежної сигналізації та пожежогасіння відповідно до ДБН В.2.5.-13-98.
10.4. Безпека працівників повинна бути забезпечена при виникненні пожежі в будь-якому місці об'єкта, цеху, дільниці. Усі об'єкти виробництва повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння відповідно до НАПБ А.01.001-2004.
10.5. Для вибухопожежонебезпечних речовин та матеріалів, які використовуються чи створюються в технологічних процесах, повинні бути визначені згідно з ГОСТ 12.1.044-89 характеристики їх вибухопожежної небезпеки і передбачені засоби та способи гасіння пожежі згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004.
10.5.1. Для виробництв пудри, алюмінію і його сплавів та виробів з них рекомендується використовувати як первинні засоби для гасіння при займанні порошкової продукції порошки глинозему, магнезитів, флюсів, сухий пісок і асбестову тканину. Недопустимо в цих випадках використовувати воду чи вогнегасники, не передбачені для гасіння порошків алюмінію. Для гасіння порошку в класифікуючому обладнанні, контейнерах, бункерах повинна бути передбачена подача азоту в їх порожнини.
10.5.2. Для гасіння пожежі на трактах подачі газу в газоприготувальних установках і в пічних відділеннях з газовими печами для відриву полум'я необхідно забезпечити подачу інертного газу з подальшим заповненням газопроводу інертним газом. Повинні бути передбачені пристрої, якими забезпечується перекриття виходу газу в атмосферу, щоб запобігти загазованості приміщення і створенню в ньому вибухонебезпечної суміші.
Розділ 11. Індивідуальні засоби захисту та особиста гігієна працівників
11.1. Усі працівники у виробничих цехах повинні бути забезпечені відповідно до НПАОП 0.00-3.03-81 та НПАОП 0.00-4.26-96 індивідуальними засобами захисту, спецодягом та спецвзуттям, а для виконання газонебезпечних робіт - ізолювальними чи шланговими протигазами, що відповідають вимогам ГОСТ 12.4.011-89 з урахуванням шкідливостей, які виділяються на робочому місці.
11.2. Порядок видачі, зберігання та користування спецодягом, спецвзуттям та індивідуальними засобами захисту, повинен здійснюватися згідно з вимогами НПАОП 0.00.4.26-96.
11.3. Захисні засоби, що видаються в індивідуальному порядку, повинні обов'язково застосовуватись працівниками при виконанні ними виробничих обов'язків. З правилами користування захисними засобами працівники повинні бути ознайомлені при їх отриманні.
11.4. Робітники та службовці, яким надаються запобіжні засоби захисту (протипилові респіратори, протигази та ін.), повинні бути навчені правилам користування ними та проінструктовані щодо найпростіших способів перевірки їх дієздатності згідно з НПАОП 0.00-4.26-96.
11.5. Облік видачі, перевірка використання за призначенням індивідуальних засобів захисту, забезпечення регулярного випробування і перевірки запобіжних пристроїв повинні проводитись відповідно до інструкції, затвердженої керівником підприємства.
11.6. Всі працівники повинні бути забезпечені санітарно-побутовими приміщеннями згідно з СНиП 2.09.04-87 у відповідності з санітарними характеристиками виробничих процесів. У виробництвах, де має місце виділення пилу, повинні бути передбачені приміщення, обладнані спеціальними механізмами та вентиляційними відсосами для знепилювання спецодягу, виконані з урахуванням вибухопожежонебезпечності пилу.
11.7. При використанні у виробництві речовин, що викликають подразнення шкіри, працівникам належить видавати профілактичні пасти та мазі, а також змиваючі дезінфікуючі речовини згідно з вимогами ГОСТ 12.4.068-83.
11.8. На виробничих дільницях повинні бути обладнані санітарні пости, укомплектовані згідно з діючими нормами аптечками з набором медикаментів та іншими засобами для надання першої медичної допомоги потерпілим. Заходи щодо надання першої медичної допомоги у разі нещасних випадків повинні бути передбачені інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
11.9. У відділеннях, де на шкіру та в очі можуть потрапити рідкі небезпечні чи токсичні продукти, повинні бути влаштовані фонтанчики та умивальники першої допомоги для змивання їх водою, а також передбачені засоби нейтралізації їх дії.
11.10. У виробничих пожежо- та вибухопожежонебезпечних приміщеннях повинен бути аварійний запас засобів захисту, протигазів, кисневих ізолювальних приладів. Кількість та марки протигазів і засобів захисту аварійного запасу встановлюються згідно з планом ліквідації аварій. Аварійний запас засобів захисту та протигазів повинен зберігатися у визначеному легкодоступному місці.
Розділ 12. Відповідальність за порушення правил безпеки
Особи, які порушили вимоги даних Правил, несуть дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.
Заступник начальника управління
організації державного нагляду
в металургії, машинобудуванні,
енергетиці, будівництві
та котлонагляду Держгірпромнагляду




В.М.Бабійчук
Додаток
до пункту 3.1 Правил
безпеки для виробництв
з виготовлення
та використання
алюмінієвої пудри, газо-
і водорозпилених порошків
алюмінію та його сплавів
ПЕРЕЛІК ВИМОГ
Позначення
нормативного
акта
НазваКим, коли затвердже-
но, зареєстровано
123
Закон України "Про охорону праці"
Закон України "Про пожежну безпеку"
Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки"
Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"
Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"
Кодекс законів про працю України
НПАОП 0.00-1.07-94Правила будови і безпечної
експлуатації посудин,
що працюють під тиском
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 18.10.94 N 104
(із змінами)
НПАОП 0.00-1.11-98Правила будови і безпечної
експлуатації трубопроводів
пари та гарячої води
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 08.09.98 N 177 ,
зареєстровано в
Мін'юсті України
07.10.98
за N 636/3076
(із змінами)
НПАОП 0.00-1.13-71Правила будови і безпечної
експлуатації стаціонарних
компресорних установок,
повітропроводів
і газопроводів
Затверджено
Держгіртехнаглядом
СРСР 07.12.71
НПАОП 0.00-1.20-98Правила безпеки систем
газопостачання України
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 01.10.97 N 254 ,
зареєстровано в
Мін'юсті України
15.05.98
за N 318/2758
НПАОП 0.00-1.29-97Правила захисту від
статичної електрики
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 22.04.97 N 103
НПАОП 0.00-1.55-77Правила безплатної видачі
лікувально-профілактичного
харчування
Затверджено
постановою
Держкомпраці СРСР
від 07.01.77
НПАОП 0.00-2.03-77Перелік виробництв,
професій та посад, робота
в яких дає право на
безплатне одержання
лікувально-профілактичного
харчування в зв'язку
з особливо шкідливими
умовами праці
Затвердженопостановою Держкомпраці СРСР 07.01.77
НПАОП 0.00-3.03-81Типові галузеві норми
безплатної видачі
спецодягу, спецвзуття
та інших засобів
індивідуального захисту
робітникам і службовцям
наскрізних професій
та посад усіх галузей
народного господарства
і окремих виробництв
Затверджено
постановою
Держкомпраці СРСР
від 12.02.81 N 47/П-2 (із змінами)
НПАОП 0.00-4.09-93Типове положення про
комісію з питань охорони
праці підприємства
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 03.08.93 N 72 ,
зареєстровано в
Мін'юсті України
30.09.93 за N 141
НПАОП 0.00-4.12-05Типове положення
про порядок проведення
навчання і перевірки знань
з питань охорони праці
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 26.01.2005 N 15 ,
зареєстровано в
Мін'юсті України
15.02.2005
за N 231/10511
НПАОП 0.00-4.15-98Положення про розробку
інструкцій з охорони праці
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 29.01.98 N 9 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
07.04.98
за N 226/2666
НПАОП 0.00-4.21-04Типове положення про
службу охорони праці
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 15.11.2004 N 255 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
01.12.2004
за N 1526/10125
НПАОП 0.00-4.26-96Положення про порядок
забезпечення працівників
спеціальним одягом,
спеціальним взуттям
та іншими засобами
індивідуального захисту
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 29.10.96 N 170 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
18.11.96
за N 667/1692
НПАОП 0.00-4.29-97Типове положення про
кабінет охорони праці
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 18.07.97 N 191 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
08.10.97
за N 458/2262
НПАОП 0.00-4.33-99Положення щодо розробки
планів локалізації
та ліквідації аварійних
ситуацій і аварій
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 17.06.99 N 112 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
30.06.99
за N 424/3717
НПАОП 0.00-4.36-87Про порядок безплатної
видачі молока або інших
рівноцінних харчових
продуктів робітникам
і службовцям, які зайняті
на роботах з шкідливими
умовами праці
Затверджено
постановою
Держкомпраці СРСР і
Президії ВЦ РПС від
16.12.87 N 731/П-13
НПАОП 0.00-5.11-85Типова інструкція
з організації безпечного
ведення газонебезпечних
робіт
Затверджено
Держгіртехнаглядом
СРСР 20.02.85
НПАОП 0.00-5.12-01Інструкція з організації
безпечного ведення
вогневих робіт на
вибухопожежонебезпечних
та вибухонебезпечних
об'єктах
Затверджено наказом
Мінпраці України
від 05.06.2001 N 255 ,
зареєстровано в
Мін'юсті України
23.06.2001
за N 541/5732
НПАОП 0.00-5.24-01Інструкція з охорони праці
під час виконання
монтажних робіт
інструментами і пристроями
Затверджено наказом
Мінпраці України
від 05.06.2001 N 254 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
20.07.2001
за N 616/5807
НПАОП 0.00-6.02-04Порядок розслідування
та ведення обліку нещасних
випадків, професійних
захворювань і аварій
на виробництві
Затверджено
постановою Кабінету
Міністрів України
від 25.08.2004 N 1112
НПАОП 0.00-6.03-93Порядок опрацювання
і затвердження власником
нормативних актів про
охорону праці, що діють
на підприємстві
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 21.12.93 N 132 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
07.02.94 за N 20/229
НПАОП 0.00-6.07-04Порядок ведення обліку
даних про технічний стан
машин, механізмів,
устатковання підвищеної
небезпеки
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 06.12.2004 N 270 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
20.12.2004
за N 1604/10203
НПАОП 0.00-6.18-04Порядок проведення огляду,
випробування
та експертного обстеження
(технічного
діагностування) машин,
механізмів, устатковання
підвищеної небезпеки
Затверджено
постановою Кабінету
Міністрів України
від 26.05.2004 N 687
НПАОП 0.00-8.24-05Перелік робіт з підвищеною
небезпекою
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 26.01.2005 N 15 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
15.02.2005
за N 232/10512
НПАОП 0.03-3.01-71
СН 245-71
Санитарные нормы
проектирования
промышленных предприятий.
СН 245-71
Утверждено Минздравом
СССР 1971
НПАОП 0.03-8.06-94Перелік робіт,
де є потреба
у професійному доборі
Затверджено наказом
МОЗ України та
Держнаглядохоронпраці
від 23.09.94N 263/121 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
25.01.95 за N 18/554
НПАОП 1.4.10-1.36-69Правила з охорони праці
під час складування
матеріалів
Затверджено
Мінважмашем СРСР 1990
НПАОП 15.4-1.06-97Правила безпеки
для олійно-жирового
виробництва
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 22.04.97 N 99
НПАОП 27.0-4.02-90Положення про застосування
нарядів-допусків при
виконанні робіт підвищеної
небезпеки на підприємствах
та в організаціях
Міністерства металургії
СРСР
Затверджено
Держпроматомнаглядом
СРСР та Мінметом СРСР
23.05.90
НПАОП 24.0-7.15-83ОСТ 26.01-52-83.
Подрібнювачі з діапазоном
здрібнення від 500 мкм до
0,5 мкм. Загальні вимоги
безпеки
Затверджені
Мінхіммашем СРСР 1983
НПАОП 24.0-7.18-85ОСТ 26.01.168-85 Апарати
ємкісні з механічними
перемішуючими устроями
і теплообмінними устроями.
Вимоги безпеки
Затверджено
Мінхіммашем СРСР 1985
НПАОП 24.1-1.14-80Правила безпеки для
виробництв загальної
хімічної промисловості
Затверджено
Мінхімпромом СРСР
1980
НПАОП 27.0-1.01-87Загальні правила
безпеки для підприємств
і організацій
металургійної
промисловості
Затверджено
Держгіртехнаглядом
СРСР 13.05.87
НПАОП 27.1-1.10-86Правила безпеки у газовому
господарстві підприємств
чорної металургії (ПБГЧМ)
Затверджено
Держгіртехнаглядом
СРСР та Мінчорметом
СРСР 18.03.86
НПАОП 27.4-6.01-86ОСТ 48.279-86. Бірочна
система при експлуатації
устатковання. Основні
положення. Порядок
застосування
Затверджено
Мінкольорметом СРСР
1986
НПАОП 27.4-7.02-74ОСТ 48.12-74 Машини для
розкривання і закривання
шлакового вікна
віддзеркалювальної печі.
Вимоги безпеки
Затверджено
Мінкольорметом СРСР
1974
НПАОП 27.4-7.04-85ОСТ 48.86-85 Печі
віддзеркалювальні.
Вимоги безпеки
Затверджено
Мінкольорметом СРСР
1985
НПАОП 27.4-7.15-86ОСТ 48.264-86. Огородження
рухомих частин
устаткування. Загальні
технічні вимоги
Затверджено
Мінкольорметом СРСР
1986
НПАОП 27.5-7.25-83ОСТ 2.Н89-15-83 Ливарне
виробництво. Підготовка
шихтових матеріалів.
Вимоги безпеки
Затверджено
Мінверстатпромом СРСР
1983
НПАОП 28.0-1.23-63Правила з техніки безпеки
і виробничої санітарії при
обробці та застосуванні
алюмінієво-магнієвих
і титанових сплавів
Затверджено ЦК
профспілки робітників
машинобудування
15.01.63
НПАОП 28.4-1.07-85Правила охорони праці
в ковальсько-пресовому
виробництві
Затверджено
Мінхіммашем СРСР
19.06.85
НПАОП 28.52-1.04-86Правила з техніки безпеки
і виробничої санітарії
при електрозварювальних
роботах
Затверджено
Мінхіммашем СРСР
22.05.86
НПАОП 29.24-5.06-84Типова інструкція
з безпеки праці для
робітників ремонтних
професій
Затверджено
Мінчорметом СРСР
НПАОП 40.1-1.01-97Правила безпечної
експлуатації
електроустановок
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 06.10.97 N 257 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
13.01.98 за N 11/2451
(із змінами)
НПАОП 40.1-1.07-01Правила експлуатації
електрозахисних засобів
Затверджено наказом
Мінпраці України
від 05.06.2001 N 253
НПАОП 40.1-21-98Правила безпечної
експлуатації
електроустановок
споживачів
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 09.01.98 N 4 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
10.02.98 за N 93/2533
НПАОП 40.1-1.32-01Правила побудови
електроустановок.
Електрообладнання
спеціальних установок
Затверджено наказом
Мінпраці України
від 21.06.2001 N 272
НПАОП 45.2-2.01-04Порядок прийняття
в експлуатацію закінчених
будівництвом об'єктів
Затверджено
постановою Кабінету
Міністрів України
від 22.09.2004 N 1243
НПАОП 45.2-7.01-97Про забезпечення
надійності й безпечної
експлуатації будівель,
споруд та інженерних
мереж
Постанова Кабінету
Міністрів України
від 05.05.97 N 409
НПАОП 63.1-1.06-85Правила техніки безпеки
при проведенні
вантажно-розвантажувальних
робіт
на транспортно-складських
роботах
Затверджено
Держкомрезервом СРСР
1985
НПАОП 63.21-1.09-88Правила техніки безпеки
і виробничої санітарії
при ремонті та утриманні
залізничної колії
та споруд
Затверджено
Міністерством шляхів
СССР 08.09.88
НАПБ А.01-001-2004Правила пожежної безпеки
в Україні
Затверджено наказом
МНС України від
19.10.2004 N 126 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
04.11.2004
за N 1410/10009
НАПБ Б.02.005-2003Типове положення про
інструктажі, спеціальне
навчання та перевірку
знань з питань пожежної
безпеки на підприємствах,
в установах
та організаціях України
Затверджено наказом
МНС України від
29.09.2003 N 368 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
11.12.2003
за N 1148/8469
НАПБ Б.06.004-2005Перелік однотипних за
призначенням об'єктів,
які підлягають обладнанню
автоматичними установками
пожежогасіння та пожежної
сигналізації
Затверджено наказом
МНС України від
22.08.2005 N 161 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
05.09.2005
за N 990/11270
НАПБ Б.07-0.05-86
ОНТП 24-86
Загальносоюзні норми
технологічного
проектування. Визначення
категорій приміщень
та будинків
за вибухопожежною
та пожежною безпекою
Затверджено МВС СРСР
1986
НАПБ Б.07.007-2004Порядок проведення
державної експертизи щодо
пожежної безпеки проектів
будівництва та іншої
документації
Затверджено наказом
МНС України від
23.11.2004 N 186 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
30.11.2004
за N 1515/10114
ДСТУ 2687-93Машини та обладнання
для механізації робіт
у сталеплавильному
виробництві. Загальні
вимоги безпеки
ДСТУ 2893-94Система централізованого
пилоприбирання. Загальні
вимоги безпеки
ДСТУ 3273-95Безпечність промислових
підприємств. Загальні
вимоги безпеки
ГОСТ 12.0.003-74ССБТ. Опасные и вредные
производственные факторы.
Классификация
(СТ СЭВ 790-77)
ГОСТ 12.1.002-84ССБТ. Электрические поля
промышленной частоты.
Допустимые уровни
напряженности и требования
к проведению контроля
на рабочих местах
ГОСТ 12.1.003-83ССБТ. Шум. Общие
требования безопасности.
1983
ГОСТ 12.1.004-91ССБТ. Пожарная
безопасность. Общие
требования. 1991
ГОСТ 12.1.005-88ССБТ. Общие
санитарно-гигиенические
требования к воздуху
рабочей зоны
ГОСТ 12.1.007-76ССБТ. Вредные вещества.
Классификация и общие
требования безопасности.
1976
ГОСТ 12.1.010-76ССБТ. Взрывобезопасность.
Общие требования. 1976
ГОСТ 12.1.011-78ССБТ. Смеси взрывоопасные.
Классификация и методы
испытаний (СТ СЭВ 2775-90)
ГОСТ 12.1.016-79ССБТ. Воздух рабочей зоны.
Требования к методикам
измерения концентрации
вредных веществ
ГОСТ 12.1.018-93ССБТ.
Пожаровзрывобезопасность
статического
электричества. Общие
требования
ГОСТ 12.1.019-79ССБТ. Электробезопасность.
Общие требования
и номенклатура видов
защиты
(СТ СЭВ 4830-84)
ГОСТ 12.1.030-81ССБТ. Электробезопасность.
Защитное заземление,
зануление. 1981
ГОСТ 12.1.038-82ССБТ. Электробезопасность.
Предельно допустимые
значения напряжения
прикосновения и токов.
1982
ГОСТ 12.1.041-83ССБТ.
Пожаровзрывоопасность
горючей пыли. Общие
требования. 1983
ГОСТ 12.1.045-84ССБТ. Электростатические
поля. Допустимые уровни
на рабочих местах
и требования к проведению
контроля
ГОСТ 12.2.003-91ССБТ. Оборудование
производственное. Общие
требования безопасности
ГОСТ 12.2.007.9-88ССБТ. Оборудование
электротермическое.
Требования безопасности
ГОСТ 12.2.007.10-87ССБТ. Установки,
генераторы и нагреватели,
индукционные для
электротермии, установки
и генераторы
ультразвуковые.
Требования безопасности
ГОСТ 12.2.022-80ССБТ. Конвейеры. Общие
требования безопасности.
(СТ СЭВ 1339-78)
ГОСТ 12.2.032-78ССБТ. Рабочее место при
выполнении работ сидя.
Общие эргономические
требования
ГОСТ 12.2.033-84ССБТ. Рабочее место при
выполнении работ стоя.
Общие эргономические
требования
ГОСТ 12.2.062-81ССБТ. Оборудование
производственное.
Ограждения защитные
ГОСТ 12.2.063-81ССБТ. Арматура
промышленная
трубопроводная. Общие
требования безопасности.
1981
ГОСТ 12.2.046.0-90ССБТ. Оборудование
технологическое для
литейного производства.
Требования безопасности
ГОСТ 12.2.049-80ССБТ. Оборудование
производственное. Общие
эргономические требования
ГОСТ 12.2.061-81ССБТ. Оборудование
производственное. Общие
требования безопасности
к рабочим местам
ГОСТ 12.2.064-81ССБТ. Органы управления
производственным
оборудованием. Общие
требования безопасности
(СТ СЭВ 2694-80)
ГОСТ 12.2.117-88ССБТ. Прессы
гидравлические.
Требования безопасности
(СТ СЭВ 5933-87)
ГОСТ 12.2.118-88ССБТ. Ножиці. Вимоги
безпеки. 1988
ГОСТ 12.3.002-75ССБТ. Процессы
производственные. Общие
требования безопасности.
1975
ГОСТ 12.3.004-75ССБТ. Термическая
обработка металлов. Общие
требования безопасности.
1975
ГОСТ 12.3.006-75ССБТ. Эксплуатация
водопроводных
и канализационных
сооружений и сетей. Общие
требования безопасности.
1975
ГОСТ 12.3.009-76ССБТ. Работы
погрузочно-разгрузочные.
Общие требования
безопасности. 1976
ГОСТ 12.3.010-82ССБТ. Тара
производственная.
Требования безопасности
при эксплуатации. 1982
ГОСТ 12.3.020-80ССБТ. Процессы перемещения
грузов на предприятиях.
Общие требования
безопасности. 1980
ГОСТ 12.3.027-92ССБТ. Работы литейные.
Требования безопасности.
1992
ГОСТ 12.4.009-83ССБТ. Пожарная техника для
защиты объектов. Основные
виды. Размещение
и обслуживание. 1983
ГОСТ 12.4.011-89ССБТ. Средства защиты
работающих. Общие
требования и классификация
ГОСТ 12.4.026-76ССБТ. Цвета сигнальные
и знаки безопасности. 1976
ГОСТ 12.4.021-75ССБТ. Системы
вентиляционные. Общие
требования. 1975
ГОСТ 12.4.059-89ССБТ. Строительство.
Ограждения
предохранительные
инвентарные. Общие
технические условия. 1989
ГОСТ 12.4.068-83ССБТ. Средства
индивидуальной защиты
дерматологические.
Классификация и общие
требования. 1983
ГОСТ 12.4.124-83ССБТ. Средства защиты
от статического
электричества. Общие
технические требования.
1983
ГОСТ 17.0.0.04-90Охрана природы.
Экологический паспорт
промышленного предприятия.
Основные положения
ГОСТ 17.1.1.02-77Охрана природы.
Гидросфера. Классификация
водных объектов
ГОСТ 17.1.3.13-86Охрана природы.
Гидросфера. Общие
требования охраны
поверхностных вод
от загрязнения
ГОСТ 17.2.1.01-76Охрана природы. Атмосфера.
Классификация выбросов
по составу
ГОСТ 17.2.3.02-76Охрана природы. Атмосфера.
Правила установления
допустимых выбросов
вредных веществ
промышленными
предприятиями
ГОСТ 14202-69Трубопроводы промышленных
предприятий.
Опознавательная окраска,
предупреждающие знаки
и маркировочные щитки
ГОСТ 19822-88Тара производственная.
Технические требования
ГОСТ 1639-93Лом и отходы цветных
металлов и сплавов. Общие
технические требования
ГОСТ 2874-82Вода питьевая.
Гигиенические требования
и контроль за качеством
ГОСТ 6221-82Аммиак жидкий технический.
Технические условия
ГОСТ 9238-83Габариты приближения
строений и подвижного
состава, железных дорог
колеи 1520 (1524) мм
ДБН В.1.1-7-2002Пожежна безпека об'єктів
будівництва
Затверджено наказом
Держбуду України від
03.12.2002 N 88 ,
введені в дію
з 01.05.2003
ДБН В.2.5-20-2001ГазопостачанняЗатверджено наказом
Держбуду від
23.04.2001 N 101
Поправка-Збірник
змін за 2001 р.
ДБН В.2.5-13-98Пожежна автоматика
будинків та споруд
Затверджено наказом
Держбуду України
від 28.10.98 N 247,
введені в дію
з 01.04.99
ДБН В.2.5-28-2006Інженерне обладнання
будинків і споруд.
Природне і штучне
освітлення
Затверджено наказом
Мінбуду України
від 15.05.2006 N 168
СНиП 2.03.11-85Защита строительных
конструкций от коррозии
СНиП 2.03.13-88Полы
СНиП 2.09.02-85Производственные здания
СНиП 2.04.01-85Внутренний водопровод
и канализация зданий
СНиП 2.04.02-84Водоснабжение. Наружные
сети и сооружения
СНиП 2.04.03-85Канализация. Наружные сети
и сооружения
СНиП 2.04.05-91Отопления, вентиляция
и кондиционирование
СНиП 2.04.07-86Тепловые сети
СНиП 2.09.04-87Административные и бытовые
здания
СНиП 2.09.03-85Сооружения промышленных
предприятий
СНиП 2.11.01-85Складские здания
СНиП 3.04.03-85Защита строительных
конструкций и сооружений
от коррозии
СНиП 3.05.06-85Электротехнические
устройства
СНиП 3.05.05-84Технологическое
оборудование
и технологические
трубопроводы
СНиП 3.05.01-85Внутренние
санитарно-технические
системы
СНиП 3.05.07-85Системы автоматизации
СНиП II-89-80Генеральные планы
промышленных предприятий
СНиП III-4-80 изд.
1989 г.
Техника безопасности
в строительстве
ВНТП 25-86Нормы технологического
проектирования
алюминиевого производства.
ВАМИ
Утверджено
Минцветметом СССР
1986
ДСН 3.3.6.039-99Державні санітарні норми
виробничої загальної
та локальної вібрації
Затверджено
постановою Головного
державного
санітарного лікаря
України
від 01.12.99 N 39
ДСН 3.3.6.037-99Санітарні норми
виробничого шуму,
ультразвуку та інфразвуку
Затверджено
постановою Головного
державного
санітарного лікаря
України від 01.12.99N 37
СН 174-75Інструкція щодо
проектування
електропостачання
промислових підприємств
Утверждены приказом
Госстроя СССР
29.08.75 N 143
СН 357-77Інструкція щодо
проектування силового
і освітлювального
електрообладнання
промислових підприємств
Утверждены приказом
Госстроя СССР
25.03.77 N 28
СН N 5802-91Санітарні норми та правила
виконання робіт в умовах
впливу електричних полів
промислової частоти
(50 Гц)
Затверджено
Мінохорони здоров'я
СРСР 1991
СН N 5803-91Граничнодопустимі рівні
(ПДУ)електричних полів
діапазону від 10 кГц
до 60 кГц
Затверджено
Мінохорони здоров'я
СРСР 1991
ДСП 173-96Планування та забудова
населених пунктів
Затверджено
Мінохорони здоров'я
України 1996
СП N 1042-73Санітарні правила
організації технологічних
процесів і гігієнічні
вимоги до виробничого
обладнання
Затверджено
Мінохорони здоров'я
СРСР 1973
СанПиН N 4630-88Санитарные правила и нормы
охраны поверхностных вод
от загрязнения
Затверджено
Мінохорони здоров'я
СРСР
РТМ 00Н 689.02-75Вимоги техніки безпеки
і виробничої санітарії
до електричного обладнання
з контрольованими
атмосферами
РТМ 6.28-009-90Пристрої запобіжні
з мембраною,
що руйнується.
Сєвєродонецьк,
ВНДІТБХП, 1992
РД 34.21.122-87Инструкция по устройству
молниезащиты зданий
и сооружений
Затверджено Міненерго
СРСР 12.10.87
ОСТ
114.50.ГО.091.241-87
Легкозаймисті, горючі,
хімічно небезпечні та
шкідливі речовини. Вимоги
безпеки при зберіганні,
транспортуванні,
і використовуванні
Затверджено
Мінрадіопромом СРСР
1978
ОСТ 11091.430.18-84.Збір, зберігання
і знищення відходів
легкозаймистих рідин
(ЛЗР). Загальні вимоги
безпеки
Затверджено
Мінелектронпромом
СРСР 1984
ОСТ 11.12.0017-87Виробництво деталей
методом порошкової
металургії. Загальні
вимоги безпеки
Затверджено
Мінелектронпромом
СРСР 1987
ОСТ 26.01.130-81Сушарки роторні барабанні
вакуумні у вибухозахисному
виконанні. Загальні вимоги
безпеки
Затверджено
Мінхіммашем СРСР 1981
ОСТ 26.04-907-76Установки щодо розділення
повітря. Загальні вимоги
безпеки при експлуатації
Затверджено
Мінхіммашем СРСР 1976
Заступник начальника управління
організації Державного нагляду
в металургії, машинобудуванні,
енергетиці, будівництві
та котлонагляду Держгірпромнагляду




В.М.Бабійчук