Про затвердження Правил організації та виконання авіаційних робіт у сільському та лісовому господарстві

один з КПС призначається старшим;

при виконанні польотів екіпажі повинні весь час бути на зв'язку, доповідати про початок і кінець оброблювання ділянок і курс прямування до ЗПМ;

виконання злетів і посадок ПС у різних напрямках забороняється;

на кожний день польотів передбачати розводку ПС при підході до ЗПМ у відповідності з колом польотів (встановлюється тільки одне коло польотів) і розташуванням ділянок, що обробляються, а також дотримувати часові інтервали у відповідності з вимогами НПП ГА;

не допускати вирулювання на ЗПС ПС для злету, якщо інше ПС знаходиться на прямій на передпосадковому зниженні;

при польотах двох і більше ПС з одного ЗПМ кожний КПС зобов'язаний знати місцезнаходження інших ПС в районі виконання робіт;

одночасно обробляти одну й ту ж ділянку двома або більшою кількістю ПС забороняється;

забезпечити в повітрі і на землі взаємодію між членами екіпажу, обслуговувальним персоналом і наземним складом, тверде знання ними конкретних обов'язків.

6.2.6. При роботі з одного постійного або тимчасового ЗПМ трьох і більш ПС для організації і забезпечення польотів призначається вільний від польотів керівник з осіб ЛС і диспетчер-інформатор. Їм надається командна ультракороткохвильова радіостанція для зв'язку з екіпажем.

Порядок польотів і ведення зв'язку на даному ЗПМ і над полями, що оброблюються, повинен бути регламентований Інструкцією з виконання польотів у районі ЗПМ, складеною особою КЛС.

В Інструкції необхідно передбачити таке:

забороняється над ЗПМ установлювати одночасно ліве та праве кола польотів;

забороняється зліт одного ПС при заході іншого на посадку, а також зліт, коли ПС, що перед цим злетіло, ще не перейшло до режиму набору висоти;

забороняється злети і посадки ПС у різних напрямках;

план польотів і оброблювання ділянок розробляється старшим командиром спільно з КПС, для того щоб виключити випадки одночасного оброблювання ділянок, розташованих безпосередньо одна біля одної або на маршрутах польоту ПС, що пересікаються.

6.2.7. Перед початком кожного льотного дня КПС зобов'язаний виконати за номограмами та відповідними графіками розрахунок довжини розбігу, злітної дистанції і пробігу літака в залежності від температури навколишнього повітря, атмосферного тиску, а також стану поверхні ЗПС. У залежності від розрахункових даних і розмірів ЗПС визначити злітну масу літака та намітити рубіж припинення злету, означивши його червоним прапорцем.

При підвищенні температури на 5 град. і більш або зменшення тиску на 4 мм рт.ст. і більше виконати новий розрахунок.

Злет і посадку виконувати тільки після того, як КПС переконається у відсутності перешкод на ЗПС.

6.2.8. Зарулювання ПС до завантажувального майданчика та вирулювання з нього необхідно виконувати на малій швидкості, за командою авіатехніка. Перед зарулюванням для завантаження хімікатами впевнитися, що заслінка обпилювача (клапан обприскувача) закрита (закритий); не допускати обдування завантажувального майданчика, ПС, яке рулює або злітає.

Поблизу перешкод по розмоклому або нерівному ґрунту зарулювання та вирулювання також виконуються на швидкості людини, що повільно рухається, яка забезпечує негайну зупинку ПС при гальмуванні.

6.2.9. КПС є відповідальним за процес завантаження ПС хімікатами і заправку ПС пально-мастильними матеріалами.

Злітна маса ПС повинна відповідати злітній масі, що була розрахована.

6.2.10. Перед початком польотів члени екіпажу ПС Ан-2 повинні виконувати операції, що передбачені технологією роботи екіпажу на АХР, у частині, що їх стосується, та визначені в Інструкції про взаємодію та технологію роботи членів екіпажу літака Ан-2 при виконанні АХР, що розробляється льотною службою підприємства ЦА і узгоджується з Державіаадміністрацією.

6.3. Особливості виконання польотів на АХР

6.3.1. Висота робочого польоту над ділянкою, що обробляється, визначається технологією виконання даного виду робіт.

6.3.2. Польоти виконуються на швидкості та режимах згідно з КЛЕ даного типу ПС і вимогами технології робіт.

6.3.3. При злеті, посадці та в польоті члени екіпажу повинні знаходитися на робочих місцях і бути пристебнутими до сидіння ременями безпеки.

6.3.4. За умови віддалення ділянки, що обробляється, від робочого ЗПМ на 15 км і більш екіпаж зобов'язаний виконати розрахунок польоту у відповідності з вимогами НШС ГА.

6.3.5. Перед початком польотів з оброблювання ділянок виконується розрахунок віддалення сигнальних знаків від перешкод з метою побудови глісад зниження та набору висоти при заходженні на гін і виході з нього, який наведений у розділі 10 цих Правил, з використанням льотно-технічних характеристик за даними контрольного обльоту ПС.

Необхідно пролітати над перешкодою на підходах до створу сигналів з перевищенням не менше 10 м, а над опорами високовольтних ЛЕП - не менше 20 м.

6.3.6. Польоти при оброблюванні ділянок, на яких є перешкоди, повинні виконуватися з дотриманням таких правил:

а) польоти над ділянками, що пересічені повітряними смугами зв'язку та електропередач, якщо робоча висота польоту дорівнює або менша висоти цих перешкод, дозволяється виконувати:

уздовж траси з навітряної сторони на відстані не менше 50 м від краю проводів при швидкості вітру до 5 м/с і не менше 100 м при швидкості вітру від 5 до 8 м/с;

уздовж траси з підвітряної сторони при вітрі до 8 м/с на відстані від крайніх проводів не менше 50 м;

б) польоти з пересіченням ЛЕП (нижче 1000 В), ліній зв'язку, вітрозахисних смуг, що розташовані поперек поля, що оброблюється, а також над високими деревами і іншими перешкодами, допускаються з перевищенням над ними і опорами ЛЕП не менше 10 м при швидкості вітру до 4 м/с і не менше 20 м при швидкості вітру більше 4 м/с. Оброблювання таких полів виконується за інструкцією, що складена особою КЛС.

При оброблюванні ділянки і виході з гону дозволяється пересікати високовольтні ЛЕП (вище 1000 В) з вимкнутою сільськогосподарською апаратурою на висоті не менше 50 м. При польотах уздовж ЛЕП напругою 750 кВ і більше, що вказані в підпункті 6.3.6, відстань повинна бути збільшена на 50 м;

в) польоти вздовж вітрозахисних смуг, коли вони вище культур, що оброблюються, допускаються на відстані від них:

з навітряної сторони не менше 15 м при швидкості вітру до 4 м/с і не менше 30 м при швидкості вітру більше 4 м/с;

з підвітряного боку і при суворо зустрічному і попутному вітрі не менше 15 м, якщо швидкість вітру не перевищує 8 м/с.

6.3.7. Зниження ПС до заданої висоти польоту виконується суворо по прямій.

Перший захід ПС на ділянку, що оброблюється, виконувати з розрахунком того, щоб розворот для виходу на гін не перевищував 90 град.

Режим виробничого польоту на ділянках з відкритими підходами встановлюється за 200 м від межі, ділянки, що оброблюється, - на літаках і за 25 м - на вертольотах.

КПС (пілот) зобов'язаний вести ПС над ділянкою за створом сигнальних знаків з швидкістю, яка передбачена технологією робіт, що виконуються, та КЛЕ даного типу ПС.

При виконанні виробничого польоту необхідно точно витримувати задану висоту польоту візуально і за радіовисотоміром, якщо він є на ПС.

Сільськогосподарська апаратура вмикається і вимикається на початку і в кінці гону з таким розрахунком, щоб хімікати випадали точно в межах ділянки, що оброблюється.

6.3.8. Розвороти на літаках при виконанні АХР виконуються в горизонтальній площині на висоті не нижче 50 м над перешкодами в рівнинній місцевості і не нижче 100 м над лісовими масивами, ярами і в гірській місцевості. За умови наявності допуску КПС Ан-2 до виконання АХР на висоті 2-3 м, дозволяється виконання розворотів змінного профілю на висоті не нижче 30 метрів.

Максимально допустимі кути крену на розворотах не повинні перевищувати показники крену, визначені КЛЕ даного типу ПС.

При виконанні розворотів над лісом, ярами і в гірській місцевості, а також за наявності слабкої бовтанки максимально припустимі кути крену для літаків не більше 20 град.

Розвороти на вертольотах (у всіх випадках) виконуються на висоті не менше 30 м над перешкодами з креном не більше 20 град.

6.3.9. Доверти для виправлення заходу в створ сигналів дозволяється в межах до 10 град. за курсом із креном не більше 15 град. і до висоти не менше 20 м.

6.3.10. Оброблювання з літака звивистої ділянки виконується тільки за прямолінійними маршрутами, для чого командир літака (пілот) зобов'язаний на кожному згибі ділянки вимикати сільськогосподарську апаратуру та виконувати заходження на наступний маршрут з дотриманням усіх вимог цих Правил. Доверти літака на робочій висоті при оброблюванні звивистих ділянок на висоті менше 50 м забороняються.

При оброблюванні з вертольотів звивистої ділянки дозволяється виконувати польоти без вимикання сільськогосподарської апаратури шляхом довертів на гоні до 25-30 град., для чого, не долітаючи до місця згубу ділянки, плавно довернути вертоліт на наступну пряму. Над ділянками, що розташовані на схилах, доверти виконувати тільки в сторону зниження місцевості на висоті не менше 10 м над перешкодами. Якщо направлення згубу не збігається, з пониженням місцевості, цей метод оброблювання застосовувати забороняється.

Усі види маневру на вертольотах у безпосередній близькості від землі дозволяється виконувати з креном не більше 10 град. на встановленій швидкості.

6.3.11. Максимально допустима крутизна схилу ділянок при оброблюванні з вертольота повинна бути не більше 45 град.; ділянки, що мають крутизну більше 45 град., обробляти забороняється.

При оброблюванні ділянок на схилах гір маршрути заходження повинні будуватися вздовж горизонталей.

Розвороти для наступних заходжень виконуються тільки в бік пониження місцевості.

При виконанні заходжень за горизонталями відстань між консоллю крила літака (несучого гвинта вертольота) і схилами гори повинна бути за горизонталлю і вертикаллю не менше 15 м.

Заходження вверх за схилом допускається виконувати за умови забезпечення на виході з гону необхідної швидкопідйомності і поступової швидкості, яка встановлена КЛЕ даного типу ПС.

6.3.12. Виробничі польоти над ділянкою униз за схилом дозволяється на вертольоті Ка-26 при дотриманні нормальної швидкості та встановленої висоти польоту при крутизні схилу не більше 25 град. і відсутності перешкод на виході з гону.

Виробничі польоти з оброблювання ділянок униз за схилом на літаках дозволяється виконувати тільки в виняткових випадках, при крутизні схилу не більше 5-6 град. і відсутності перешкод на виході з гону. При цьому необхідно витримувати встановлену крейсерську швидкість польоту та відповідний режим роботи двигуна, а також постійну висоту польоту над рослинами, що оброблюються.

Оброблювання ділянок униз за схилом при попутному вітрі забороняється.

6.3.13. За виходом хімікатів стежити тільки через дзеркало, що встановлено з цією метою у полі зору пілота. У разі затримки виходу хімікатів пілот зобов'язаний припинити обпилювання (обприскування, розсів), повернутися на ЗПМ і на землі усунути несправності сільськогосподарської апаратури.

6.3.14. Порядок і умови виконання польотів з оброблювання складних ділянок визначається інструкцією, що складається особою КЛС.

До складних ділянок належать:

а) ділянки, які мають на території або на підходах до них перешкоди, що не дозволяють здійснювати польоти на висотах, передбачених в інструкціях і технологіях АХР, коли для оброблювання даної ділянки необхідно змінювати робочу висоту польоту для визначення перешкод;

б) ділянки, що розташовані на поливних землях, у заболоченій, піщаній, гірській і безорієнтирній місцевості, а також в ущелинах і передгір'ях.

6.3.15. В інструкції з оброблювання складної ділянки повинні бути відображені такі основні дані:

характерні особливості місцевості, на якій розташована ділянка, перешкоди на ділянці, обочинах і підходах до неї;

метеорологічні умови, за яких дозволяється оброблювання;

висота польоту над перешкодами і порядок їх подолання;

порядок виходу на ділянку та побудови робочих заходжень ПС над ділянкою;

особливості сигналізації, розташування сигнальників і їх пересування ділянкою;

час оброблювання (уранці, увечері, увесь день або не пізніше вказаних годин);

польотна маса ПС з урахуванням максимально допустимого завантаження хімікатами.

6.3.16. Кількість посадок за добу не повинна перевищувати 50 на літаках і 65 на вертольотах.

Для відпочинку льотних екіпажів установлюється перерва:

через кожну годину нальоту або 10-12 посадок - на 10 хв;

після 3-х годин нальоту або 25-30 посадок - на 1,5 год;

перерва на 1,5 год може поєднуватися з обідом екіпажу, а перерва на 10 хв - із завантаженням ПС паливом.

При виконанні ультрамалооб'ємного (УМО) обприскування та інших робіт з нормою витрати хімікатів (речовин) до 10 кг (л) на га на літаках кількість розворотів у першому польоті не повинна перевищувати 20, а в наступних польотах - 30. Якщо пілотування літака здійснює один пілот, кількість розворотів у кожному польоті не повинна перевищувати 20.

Час відпочинку після кожного польоту при виконанні УМО повинен бути не менше 15 хв.

Якщо ці роботи виконуються на вертольотах, кількість розворотів у одному польоті не повинна перевищувати 20. Час відпочинку між польотами повинен бути не менше 20 хв.

Тривалість добового відпочинку між ранковими та вечірніми польотами повинна бути не менше 3 год (уключаючи обід).

6.3.17. При виконанні польотів КПС (пілоту) забороняється:

порушувати вимоги технології даного виду АХР і виконувати роботу без завдання замовника;

порушувати експлуатаційні обмеження ПС, які вказані в КЛЕ даного типу ПС;

використовувати несправну або невідрегульовану сільськогосподарську апаратуру;

виконувати зліт (посадку), оброблювати ділянки за висотою сонця над горизонтом менше 15 град. і за курсовим кутом сонця менше 30 град.;

виконувати зліт і посадку у напрямках, які не забезпечують набору безпечної висоти польоту над перешкодою;

виконувати політ без правильно викладеного старту;

виконувати будь-які еволюції з метою усунення затримання виходу хімікатів і біоматеріалів;

виконувати польоти при сильній бовтанці (турбулентності) і вітрі, швидкість якого перевищує встановлену технологією (інструкцією) для даного виду робіт;

виконувати польоти над населеними пунктами;

виконувати польоти натощак;

працювати без сигналізації на ділянках, які оброблюються;

виконувати польоти з непрацюючими засобами об'єктивного контролю;

виконувати польоти без ТО ПС;

брати на борт ПС сторонніх осіб, у тому числі і авіаційних спеціалістів, окрім випадків, які вказані в підпункті 6.1.9;

виконувати польоти, які не пов'язані з виконанням АХР;

поглядати назад для спостереження за виходом хімікатів і біоматеріалів та працювати без встановленого на ПС дзеркала заднього нагляду;

залишати робоче місце до завершення польоту.

6.3.18. На ЗПМ КПС забороняється:

виходити та залишати ПС з двигуном(ми), що працює(ють);

заохочувати сторонніх осіб (у тому числі членів завантажувальної бригади) до ТО ПС, окрім його санітарної обробки і дегазації, запуску двигуна (провертання гвинта перед запуском) і дозволяти їм знаходитися безпосередньо біля площини обертання гвинта;

покидати ПС з незачиненими протиугінними приладами.

6.4. Особливості організації польотів при виконанні авіаційних робіт у сільському та лісовому господарстві у гірській місцевості

6.4.1. Перед вильотом екіпажів для виконання АХР у гірській місцевості керівник льотної служби (підрозділу) зобов'язаний організувати проведення попередньої підготовки екіпажу у відповідності до вимоги НПП ГА і підпункту 5.6.10 цих Правил.

6.4.2. Оброблювання сільськогосподарських площ при виконанні польотів у гірській місцевості виконувати за такими мінімальними метеорологічними умовами за ПВП:

6.4.3. Для виконання АХР з гірських ЗПМ, що розташовані на висоті 2000 м і вище над рівнем моря, а також для оброблювання площ за цих умов допускаються КПС, які мають достатній досвід роботи і самостійний наліт на АХР (табл.):

6.4.4. Польоти з гірських ЗПМ, що розташовані на висоті 3000 м і вище, а також оброблювання ділянок за цих умов дозволяється виконувати КПС, які мають право підбору посадкових майданчиків з повітря.

6.4.5. Якщо АХР виконуються у гірській місцевості, повинен бути організований безперервний двосторонній зв'язок між екіпажами ПС і диспетчерським органом ОПР для постійного контролю за їх роботою.

7.1. Загальні вимоги

7.1.1. З метою забезпечення прямолінійності польотів, виконання їх на однаковій відстані один від одного на робочій ділянці організується наземна сигналізація. Основна задача сигналізації - подача чітких сигналів, за якими КПС виконує оброблювання ділянки хімічними та біологічними засобами захисту рослин, стимуляторами росту рослин, біологічними матеріалами та агрохімікатами.

7.1.2. До сигналізації допускаються попередньо підготовлені та проінструктовані КПС робітники, які були залучені на весь період проведення АХР. Керівник господарства призначає старшого сигнальника, який є відповідальним за забезпечення правильної організації сигналізації на ділянці, що оброблюється.

7.1.3. З метою дотримування встановленої робочої ширини переходу та досягнення рівномірності оброблювання ділянки, сигнальники повинні користуватися двометровкою або мірним шпагатом зі штирями, при цьому варто заздалегідь проміряти лінію переходу, а місце розташування сигнальників відзначити кілками. Вимірювати відстань переходу на нову сигнальну лінію кроками - забороняється.

7.1.4. У залежності від характеру робіт, умов місцевості використовуються різні засоби сигналізації: кольорові прапорці, кольорові парасольки, димові шашки, ракети та радіозасоби. При оброблюванні відкритих площ з низькою рослинністю для сигналізації використовують червоно-білі прапорці розміром 1,4х0,7 м, які закріплені перекладиною на палиці 2-3 м довжиною.

7.1.5. Для позначення перешкод, які розташовані на ділянках і підходах до них, застосовується попереджувальна сигналізація. Попереджувальні сигнальні знаки (прапорці червоного кольору) нерухомо встановлюються в місцях перешкод.

7.1.6. Виконувати АХР без сигнальних знаків, які добре видно, - забороняється.

7.1.7. Без сигнальних знаків дозволяється виконувати польоти над ділянками, які можуть бути оброблені за 2-3 заходження ПС.

7.1.8. У разі, якщо напрямок польоту співпадає з чітко позначеними рядками (садів, виноградників, посівів цукрового буряка, кукурудзи, соняшника), при довжині гону, що не перевищує 1,0 км, оброблювання ділянки дозволяється виконувати за одним сигналом.

7.2. Організація сигналізації

7.2.1. Сигналізація організується таким чином:

7.2.1.1 на межах двох протилежних сторін ділянки, яка буде оброблюватися, виставляють по одному сигнальнику з кольоровими прапорцями;

7.2.1.2 лінія руху сигналів намічається так, щоб сигнальники рухалися назустріч вітру у бік необробленої частини ділянки;

7.2.1.3 сигнали, що утворюють створ, указують пілоту напрямок, початок і кінець гону;

7.2.1.4 відстань між сигналами не повинна перевищувати 2-2,5 км. При більшій довжині гону, поганій видимості сигналів, наявності перешкод при внесенні міндобрив можуть залучати додаткових сигнальників. Їх необхідно розміщувати так, щоб дотримувалась прямолінійність сигнальної лінії. При розпорошуванні та розприскуванні пестицидів ставити додаткові сигнальники - заборонено; при розпорошуванні, обприскуванні та розсіванні сигнальники для першого заходу ПС - установлюються:

а) у штиль, при зустрічному та попутному вітрі, а також при боковому вітрі швидкістю не більше 2 м/сек - на відстані від краю ділянки, що оброблюється, рівній ширині робочого захвату;

б) при боковому вітрі швидкістю більше ніж 2 м/сек, який спрямований з боку ділянки, що оброблюється, - на відстані, рівній ширині робочого захвату.

7.2.1.5 при оброблюванні дерево-чагарникової рослинності та лісових масивів сигналізація здійснюється за допомогою переносних і нерухомих прапорців, димових шашок і кольорових ракет.

Як переносні сигнали, при оброблюванні молодих лісів і чагарників висотою до 5 м, слід застосовувати двокольорові прапорці, що закріплені на палицях необхідної довжини. Ці прапорці при сигналізації повинні знаходитися на 1,5-2 м вище пологу лісу.

У лісах з високим деревостоєм сигнальні знаки використовуються: нерухомі, Г-подібні сигнальні прапорці семафорного типу, що закріплюються на верхівках дерев. Вони встановлюються не для кожного гону, а на відстані один від одного, рівній подвійній ширині робочого захвату.

Польоти в цьому випадку здійснюються у такому порядку:

один - за прапорцями, другий - між ними, третій - за прапорцями і т.д. При більшій кількості сигналів на ділянці прапорці встановлюються у визначеному порядку та різних кольорів.

В окремих випадках, коли стулкова сигналізація у лісі або в інших подібних умовах неможлива, необхідно позначити за допомогою нерухомих сигналів розташування і кордони ділянки, що оброблюється, або початок і кінець маршруту (при оброблюванні каналів, річок і чагарників на трасах ЛЕП).

За нерухомими сигналами, що розташовані на кордонах лісового масиву, пілот виконує лише перше і останне заходження, усі інші виконуються згідно з розрахунковими даними щодо оброблювання ділянки. Після оброблювання нерухому сигналізацію не знімають до визначення ефективності проведених робіт, на випадок необхідності проведення повторного оброблювання ділянки із-за дощу або інших причин.

7.2.2. Різновидністю переносної сигналізації є ракетна сигналізація з використанням радіозасобів. Радіозв'язок здійснюється між КПС та наземним коректувальником і сигнальниками.

При підльоті літака до ділянки лісу, що оброблюється, за 300-500 м пілот подає команду на випуск ракет. Сигнальники (з радіостанціями), які отримали команду, виконують запуск ракет із пістолетів уверх або з невеликим нахилом (15 град.) від вертикалі за курсом польоту. Після цього вони переходять на інший гін і очікують повторної команди.

При роботі з наземним коректувальником останній, який спостерігає за ПС, що наближається, подає команду сигнальникам на випуск ракет.

Якщо виставлені додаткові сигнальники, ракети подаються з трьох точок: з двох (на початку і середині гону) одночасно, а з третьої точки (у кінці гону) з паузою в 30 сек.

7.3. Взаємодія екіпажу повітряного судна та сигнальників

7.3.1. Перед початком виконання польотів КПС, за участю представника замовника, проводить інструктаж (під підпис) з усіма членами робочої бригади, у тому числі з сигнальниками, про виконання ними своїх обов'язків. Робітники бригади, у тому числі сигнальники, з'являються на ЗПМ у точно встановлений час. Якщо робітник не зможе вийти на роботу, він зобов'язаний завчасно повідомити про це представника замовника, який приймає заходи щодо його заміни.

При включенні до складу бригади нових осіб-сигнальників КПС зобов'язаний провести інструктаж з ними. Без інструктажу сигнальники до виконання своїх обов'язків не допускаються.

7.3.2. У залежності від умов проведення оброблювання до ПС прикріплюються: при човниковому способі оброблювання 2-4 сигнальники; при загінному способі та одночасному оброблюванні двох і більш ділянок 4-6.

7.3.3. Сигнальники повинні добре знати мету сигналізації та свої обов'язки, а також як поводитися із сигнальними знаками (як тримати прапорець, коли переходити на нове місце і на яку відстань і інше).

7.3.4. Під час оброблювання ділянки сигнальники зобов'язані точно виконувати вказівки КПС, які вони отримали при проведенні інструктажу, а саме:

не пізніше ніж за 10 хв до прильоту ПС з'явитися на ділянку, що підлягає оброблюванню;

при переході на черговий гін вибирати місце, що забезпечує КПС (пілоту) кращу видимість сигнального знака. Якщо сигналізація здійснюється прапорцями, їх треба тримати фронтом до ПС (при роботі з боковим вітром - із підвітряного від себе боку), при цьому переходи на новий гін сигнальники виконують проти вітру або під кутом у бік необроблюваної площі;

строго витримувати прямолінійність сигнальної лінії (створу) при трьох або більше сигналах;

точно дотримуватись встановлених для сигнальників направлень і ширини переходу на наступний гін. Кожний сигнальник повинний мати при собі двометровку. Перехід також можна здійснювати за допомогою мірного шпагату з штирями на відстані, рівній ширині переходу сигнальника. Лінія переходу може бути заздалегідь проміряна, а місце розташування сигнальників відмічене кілками;

постійно стежити за ПС та роботою обпилювача (обприскувача); переходити на черговий гін тільки після оброблювання попереднього по всій довжині. У разі, якщо один із сигнальників дійде до границі ділянки, що оброблюється, раніше іншого, то перший, не змінюючи ширини переходу, повинен йти по прямій доти, поки другий сигнальник не дійде до кінця ділянки;

пересування сигнальника повинно бути чітким і швидким; при переході на наступний гін сигнальник повинен опустити сигнал і почати перехід, коли літак наблизиться до нього на відстань 250-300 м, а вертоліт - 70-100 м; при виконанні ультрамалооб'ємного обприскування - на відстань 500 і 200 м відповідно;

при сигналізації ракетами, з метою запобігання виникненню пожежі, контролювати повне згорання ракети у повітрі; на випадок падіння на землю сигнальної ракети, що не згоріла, ужити заходів до негайного її гасіння;

при перерві в роботі сигнальник, який перейшов на наступний гін, повинен відзначити місце подачі сигналу таким чином, щоб його легко можна було знайти.

7.3.5. Сигнальнику забороняється:

піднімати сигнальний прапорець вище 3 м від поверхні землі, ставати для подачі сигналу при оброблюванні відкритих площ з низькою рослинністю на автомашини, бугри, бруствери та інші підняті місця, а також перебувати верхи на коні;

відходити з ділянки без дозволу старшого сигнальника;

допускати на ділянку, що оброблюється, сторонніх осіб.

Особи, перебування яких на ділянці, що оброблюється, зумовлено виробничою необхідністю, повинні стояти поруч із сигнальником.

7.3.6. З метою попередження травмонебезпечної ситуації необхідно дотримуватись таких правил:

а) сигнальники повинні постійно тримати ПС в полі зору, ніколи не повертатися до нього спиною.

Починати рух необхідно з підвітряної сторони поля і пересуватися проти вітру, ні в якому разі не в бік внесення хімікатів. Як тільки ПС займе положення передробочого польоту, перейти на наступну навітряну позицію.

Якщо ПС є вертольотом, необхідно триматися осторонь від лінії його шляху на відстані не менше двох діаметрів несучого гвинта і забрати на таку ж саму відстань незакріплені предмети;

б) уникати подачі сигналів, знаходячись під перешкодами або неподалік від таких перешкод, як огорожі або дроти, що можуть обірватися при зіткненні з ПС і вдарити сигнальника.

Уважно стежити за дротовими відтягненнями і не направляти ПС в їх бік;

в) необхідно залишатися на полі доти, доки оброблювання не буде закінчене, і щоб мати можливість надати першу допомогу на випадок події.

Сигнальнику необхідно знати, які хімікати використовуються.

У разі будь-якої події, сигнальник може бути першим свідком, здатним доставити членів екіпажу ПС до медичної установи або забезпечити іншу медичну допомогу, він повинен повідомити лікаря, впливу яких хімікатів піддався потерпілий член екіпажу.

8.1. При виконанні АХР підприємство ЦА організовує облік виконаних робіт.

8.2. Обсяг виконаних робіт (фактично оброблена площа у гектарах, льотних годинах) визначає представник замовника разом з КПС.

8.3. Здавання та приймання виконаних робіт здійснюються після їх виконання та оформлюються Актом виконаних АХР (додаток 12), який підписується КПС і уповноваженим представником замовника.

8.4. Акт виконаних АХР є документом, на підставі якого проводяться розрахунки між виконавцем та замовником.

8.5. Керівник підприємства ЦА забезпечує достовірність та своєчасність надання до Державіаадміністрації державної статистичної звітності.