Про затвердження Положення про порядок проведення виїзних, невиїзних перевірок з питань дотримання банками, небанківськими фінансовими установами, операторами поштового звязку вимог валютного законодавства України та перевірок пунктів обміну іноземної валюти на території України

немає порушень законодавства України протягом 10 робочих днів від дня її закінчення;

установлено порушення законодавства України протягом 10 робочих днів після вжиття заходів, передбачених пунктом 8.4 цієї глави (із супровідним листом, у якому відображаються всі вжиті заходи щодо виявлених порушень).

Копія акта виїзної перевірки каси банку (фінансової установи) з питань дотримання встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій, що здійснювалася валютним підрозділом, до Департаменту не надсилається.

8.4. Якщо в результаті виїзної або невиїзної перевірки банку (фінансової установи) установлено порушення валютного законодавства, то матеріали про порушення розглядають та рішення про притягнення до відповідальності приймають у порядку, що встановлений Положенням про валютний контроль.

Якщо в результаті виїзної або невиїзної перевірки банку (фінансової установи) установлено порушення банківського законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, то матеріали про порушення розглядаються, рішення про притягнення до відповідальності приймаються у порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку щодо застосування заходів впливу за порушення банківського законодавства.

8.5. Працівники Національного банку та його територіальних управлінь, що брали участь у виїзних або невиїзних перевірках банків (фінансових установ), а також які ознайомлені з результатами таких перевірок, несуть відповідальність за порушення порядку розкриття та використання відомостей, що становлять банківську та/або комерційну таємницю, іншої інформації з обмеженим доступом згідно із законодавством України.

9.1. Перевірки пунктів обміну проводяться фахівцями центрального апарату та територіальних управлінь Національного банку (далі - фахівці) відповідно до планів перевірок пунктів обміну, складених на кожний квартал Департаментом та валютними підрозділами і затверджених відповідно директором Департаменту, начальником територіального управління Національного банку або вповноваженими ними особами. Планові перевірки кожного пункту обміну проводяться, як правило, не рідше одного разу на півроку. Позапланові перевірки пунктів обміну проводяться за письмовим (усним) дорученням директора Департаменту, начальника територіального управління Національного банку, уповноважених ними осіб або керівництва Національного банку.

Перевірки пунктів обміну можуть проводитися комплексно або з окремих питань [дотримання встановлених порядків обліку валютно-обмінних операцій, застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО), обмінних курсів, вимог з організації охорони та технічного стану приміщень пунктів обміну]. Комплексні перевірки пунктів обміну мають передбачати перевірку операцій, що ними виконуються, щодо їх відповідності законодавству України, у тому числі нормативно-правовим актам Національного банку.

Перевірки пунктів обміну можуть проводитися разом з податковими органами та/або правоохоронними органами за їх згодою.

У разі потреби проведення перевірки даних за попередні операційні дні, які зберігаються в пам'яті РРО, слід залучати до перевірки пункту обміну осіб, які відповідно до законодавства України мають право доступу до зазначених даних [адміністратор комп'ютерно-касової системи банку (фінансової установи) або юридичної особи, яка діє на підставі агентського договору з банком або з фінансовою установою (далі - агент), чи представник відповідного податкового органу].

9.2. Перевірка пункту обміну має розпочинатися з пред'явлення фахівцями своїх повноважень представникові банку (фінансової установи) або агента чи працівникові цього пункту обміну (далі - касир). Ці повноваження підтверджуються відповідним дорученням, яке видає фахівцям керівник, який призначив перевірку пункту обміну, та службовими посвідченнями.

9.3. Фахівці під час проведення зазначених у цій главі перевірок пунктів обміну мають право:

а) отримувати від касира пункту обміну потрібні для перевірки пункту обміну документи, у тому числі:

копію довідки про реєстрацію пункту обміну територіальним управлінням Національного банку;

накази та інші документи банку (фінансової установи) або агента;

первинні та інші бухгалтерські, обліково-звітні та грошово-розрахункові документи, дані про операції поточного дня;

документи, пов'язані з організаційно-технічним забезпеченням діяльності пункту обміну (документи про реєстрацію РРО тощо);

б) отримувати від касира пункту обміну довідки та усні роз'яснення, а також письмові пояснення в разі невиконання або неналежного виконання ним вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку; ознайомлюватися з роботою організаційно-технічних засобів, які використовуються в цьому пункті обміну, у разі надання ними готівкової валюти для обміну (з можливим подальшим анулюванням здійсненої операції);

в) у разі потреби самостійно або за допомогою банку (фінансової установи), або агента, пункт обміну якого перевіряється, робити копії з отриманих документів;

г) доступу до приміщення пункту обміну без представника банку (фінансової установи) або агента;

ґ) вимагати від касира пункту обміну власноручно перерахувати наявну готівку в їх присутності.

9.4. Банки (фінансові установи) або агенти, пункти обміну яких перевіряються, під час перевірки пункту обміну повинні сприяти її проведенню, зокрема зобов'язані надавати на вимогу фахівців усі необхідні їм довідки, пояснення та документи. У разі відмови банків (фінансових установ) або агентів, пункти обміну яких перевіряються, у наданні фахівцям усіх необхідних їм довідок, пояснень і документів цей факт відображається в акті перевірки пункту обміну.

Випадки невиконання або неналежного виконання банком (фінансовою установою) або агентом, пункт обміну якого перевіряється, установлених цією главою вимог відображаються в акті перевірки пункту обміну. Зазначений акт може бути підставою для притягнення банку (фінансової установи) або агента, пункт обміну якого перевіряється, до відповідальності згідно із законодавством України.

9.5. Фахівці повідомляють банк (фінансову установу) або агента, пункт обміну якого перевіряється, про виявлені в цьому пункті обміну недоліки та порушення через їх представників (у разі їх присутності) безпосередньо після перевірки пункту обміну, а також письмово (за підписом директора Департаменту, начальника територіального управління Національного банку або уповноважених ними осіб) протягом трьох робочих днів після проведення перевірки пункту обміну.

9.6. За результатами перевірки кожного пункту обміну складається акт перевірки пункту обміну. У цьому акті зазначаються всі виявлені під час перевірки пункту обміну порушення та недоліки. Акти перевірок пунктів обміну підписують фахівці. У разі проведення перевірок пунктів обміну фахівцями разом із податковими органами та/або правоохоронними органами акт перевірки пункту обміну підписується всіма працівниками, які брали участь у відповідній перевірці.

Акт перевірки пункту обміну повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки пункту обміну порушень. Усі виявлені порушення викладаються чітко та об'єктивно з посиланням на первинні та інші документи, що підтверджують наявність цих порушень, а також норми законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, вимоги яких порушено. До акта перевірки пункту обміну додаються пояснення касирів, посадових осіб чи інших працівників банків, фінансових установ або агентів, пункти обміну яких перевіряються (у межах їх компетенції).

Акт перевірки пункту обміну повинен подаватися для ознайомлення представникові банку (фінансової установи) або агента, пункт обміну якого перевірявся (у разі його присутності), та касирові. Зазначені представник і касир зобов'язані ознайомитися з актом перевірки пункту обміну та поставити на ньому свої підписи з відміткою такого змісту: "З актом ознайомлений, один примірник отримав". У разі наявності заперечень кожен з них має право додати до акта перевірки пункту обміну свої письмові зауваження.

Якщо представник банку (фінансової установи) або агента, пункт обміну якого перевірявся, або касир від ознайомлення з актом перевірки пункту обміну або від підпису цього акта відмовився, то фахівець повинен перед своїм підписом зазначити таке: "Представник банку (фінансової установи) або агента, касир пункту обміну (зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, кому належить пункт обміну) від ознайомлення з актом (від підпису акта) відмовився".

Акт перевірки пункту обміну складається не менше ніж у двох примірниках. Перший примірник подається представникові банку (фінансової установи) або агента, пункт обміну якого перевірявся, чи касирові, про що в другому примірнику акта перевірки пункту обміну робиться такий запис: "Перший примірник цього акта надано "___" _______________ 20__ р. представникові банку (фінансової установи) або агента чи касирові (прізвище, ім'я, по батькові та підпис отримувача)". Другий примірник подається керівникові, який призначив перевірку пункту обміну, для розгляду та вжиття заходів. У разі проведення перевірки пункту обміну групою, сформованою із залученням відповідних податкових та/або правоохоронних органів, складаються додаткові примірники для їх подання до органів, уповноважені працівники яких були включені до складу групи перевірки пункту обміну (для обліку).

Акти (або копії актів) перевірок пунктів обміну, які проводилися валютними підрозділами, до Департаменту не надсилаються.

1. Дотримання правил купівлі, продажу, обміну іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України та міжнародних валютних ринках.

2. Дотримання вимог законодавства України під час проведення розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями клієнтів.

3. Дотримання вимог законодавства України в разі відкриття, ведення та здійснення розрахунків через кореспондентські рахунки банків - резидентів та нерезидентів в іноземній валюті та кореспондентські рахунки банків - нерезидентів у гривнях.

4. Дотримання вимог законодавства України під час проведення розрахунків клієнтів у разі застосування до них або їх контрагентів - нерезидентів спеціальних санкцій згідно зі статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

5. Дотримання вимог законодавства України в разі залучення, повернення та обслуговування кредитів, позик в іноземній валюті, що отримані резидентами від нерезидентів.

6. Дотримання правил здійснення переказів іноземної валюти за межі України та в межах України за дорученнями фізичних осіб і отримання фізичними особами в Україні переказаної їм із-за кордону та в межах України іноземної валюти.

7. Дотримання вимог законодавства України під час здійснення за дорученням клієнтів операцій з переказування валютних цінностей за межі України.

8. Дотримання встановлених вимог щодо використання готівкової іноземної валюти на території України.

9. Дотримання порядку видачі банками довідок (дозволів) на вивезення за межі України іноземної валюти та чеків, що виражені в іноземній валюті.

10. Дотримання встановлених вимог щодо використання режимів рахунків резидентів і нерезидентів в іноземній валюті та рахунків нерезидентів (представництв нерезидентів) у валюті України.

11. Виконання функцій агента валютного контролю.

12. Дотримання порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій через каси.

13. Дотримання порядку ввезення (вивезення) на територію (з території) України банкнот іноземних держав, банківських металів і бланків чеків.

14. Дотримання достовірності та встановленого порядку формування та подання до Національного банку та його територіальних управлінь звітності про валютні операції.

15. Дотримання правил торгівлі банківськими металами та вимог щодо відкриття та використання рахунків у банківських металах, що відкриті в банках України та банках-нерезидентах.

16. Дотримання обмежень щодо використання на території України іноземної валюти як застави.

17. Дотримання встановлених вимог щодо декларування валютних цінностей, які належать банку (фінансовій установі) та знаходяться за межами України.

18. Дотримання вимог валютного законодавства під час проведення власних валютних операцій, що пов'язані з господарською діяльністю банку (фінансової установи).

19. Дотримання інших, що були чинними в період, що підлягає перевірці, актів законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, з питань валютного регулювання, контролю та ліцензування.

20. Дотримання правил здійснення юридичною особою валютних операцій відповідно до генеральної ліцензії на проведення валютних операцій, наданої Національним банком, а її структурними підрозділами - відповідно до дозволу, наданого юридичною особою.