Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України

Відповідно до статті 41 Закону України "Про Національний банк України" , статті 68 Закону України "Про банки і банківську діяльність" , з метою вдосконалення бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України Правління Національного банку України

1. Затвердити Інструкцію з бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України (додається).

2. Унести до Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.11.2004 № 555, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.11.2004 за № 1511/10110, такі зміни:

2.1. У пункті 2.1 глави 2 виключити такі рахунки:

3810 АП "Переоцінка фінансових інструментів в іноземній валюті та банківських металах, що обліковуються за позабалансовими рахунками";

5104 П "Результати переоцінки за операціями хеджування";

6209 АП "Результат від торговельних операцій з іншими фінансовими інструментами";

9201 А "Валюта та банківські метали, що куплені за форвардними контрактами з метою хеджування";

9202 А "Валюта та банківські метали, що куплені за форвардними контрактами за іншими операціями";

9211 П "Валюта та банківські метали, що продані за форвардними контрактами з метою хеджування";

9212 П "Валюта та банківські метали, що продані за форвардними контрактами за іншими операціями";

9351 А "Активи до отримання за форвардними контрактами з метою хеджування";

9352 А "Активи до отримання за форвардними контрактами за іншими операціями";

9353 А "Активи до отримання за купленими опціонними контрактами з метою хеджування";

9354 А "Активи до отримання за іншими опціонними контрактами";

9361 П "Активи до відправлення за форвардними контрактами з метою хеджування";

9362 П "Активи до відправлення за форвардними контрактами за іншими операціями";

9363 П "Активи до відправлення за купленими опціонними контрактами з метою хеджування";

9364 П "Активи до відправлення за іншими опціонними контрактами".

2.2. Пункти 3.3 - 3.6 глави 3 виключити.

2.3. Пункт 7.13 глави 7 виключити.

2.4. Главу 8 виключити.

У зв'язку з цим глави 9 і 10 уважати відповідно главами 8 і 9.

3. Департаменту бухгалтерського обліку (В.І. Ричаківська) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь Національного банку України та банків для керівництва і використання в роботі.

4. Постанова набирає чинності з 1 січня 2008 року.

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на територіальні управління Національного банку України.

1.1. Ця Інструкція визначає методологічні засади відображення в бухгалтерському обліку інформації про операції з похідними фінансовими інструментами в банках України.

1.2. Ця Інструкція розроблена відповідно до Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", основних вимог міжнародних стандартів фінансової звітності та Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

1.3. Бухгалтерський облік похідних фінансових інструментів здійснюється відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності та цієї Інструкції, а також з урахуванням вимог нормативно-правових актів Національного банку України.

1.4. Відображення в бухгалтерському обліку операцій з похідними фінансовими інструментами, що не передбачені цією Інструкцією, здійснюється відповідно до їх економічної суті та принципів міжнародних стандартів фінансової звітності.

1.5. Терміни, що використовуються в цій Інструкції, уживаються в таких значеннях:

базовий актив - предмет строкового контракту (деривативу): цінні папери, кошти, товарні ресурси, фондові індекси, процентні ставки та інші ринкові показники;

брутто-основа - система розрахунків за контрактом на валовій основі;

валютний своп - купівля-продаж однієї валюти за іншу на умовах зворотного викупу на певну дату в майбутньому за визначеним курсом;

варіаційна маржа - результат переоцінки біржового деривативу, який перераховується кліринговою палатою з рахунку сторони, що програла, на рахунок сторони, що виграла;

витрати на операції - податки, мито, гонорари та комісійні, сплачені брокерам, дилерам, агентам і консультантам, біржові збори або внески, інші фактичні витрати, пов'язані з придбанням або продажем похідних фінансових інструментів, і яких не було б, якби операція з придбання або продажу похідних фінансових інструментів не здійснювалася;

внутрішня вартість опціону кол - це різниця між спотовою ціною базового активу та ціною виконання опціону;

внутрішня вартість опціону пут - це різниця між ціною виконання опціону та спотовою ціною базового активу;

дисконт або премія за форвардним контрактом - це різниця між форвардною і спотовою ціною базового активу;

ефективність хеджування - це ступінь, до якого зміни справедливої вартості або грошових потоків від об'єкта хеджування, що їх можна віднести до хеджування ризику, згортаються внаслідок змін справедливої вартості або грошових потоків інструменту хеджування;

інструмент хеджування - це призначений похідний фінансовий інструмент або призначений непохідний (лише для хеджування валютного ризику) фінансовий актив або зобов'язання, справедлива вартість якого або грошові потоки від якого, за очікуванням, компенсуватимуть зміни справедливої вартості або грошових потоків об'єкта хеджування;

нетто-основа - система розрахунків за контрактом на чистій основі;

об'єкт хеджування - це актив, зобов'язання, тверда угода, високоймовірна прогнозована операція або чиста інвестиція в господарську одиницю за межами України, що створює для банку ризик зміни справедливої вартості або майбутніх грошових потоків і визначається як хеджування;

опціонний контракт (опціон) - контракт, який надає його покупцеві право, але не зобов'язання, придбати (опціон кол) або продати (опціон пут) визначену кількість базового активу за визначеною ціною впродовж визначеного періоду (американський опціон) або на визначену наперед дату (європейський опціон) та встановлює зобов'язання продавця опціону виконати умови контракту, якщо покупець вирішить реалізувати своє право;

похідний інструмент (дериватив) - це фінансовий інструмент, який має всі три такі характеристики:

а) його вартість змінюється у відповідь на зміну встановленої ставки відсотка, ціни фінансового інструменту, ціни споживчих товарів, валютного курсу, індексу цін чи ставок, показника кредитного рейтингу чи індексу кредитоспроможності або подібної змінної;

б) не вимагає початкових чистих інвестицій або вимагає початкових чистих інвестицій менших, ніж ті, що були б потрібні для інших типів контрактів, які мають подібну реакцію на зміни ринкових умов;

в) який погашається на майбутню дату;

початкова або додаткова маржа - гарантійний внесок учасника біржової торгівлі, який забезпечує можливість примусового закриття відкритої позиції на біржі;

премія опціону - ціна, що сплачується покупцем опціону його продавцю за набуте право скористатися опціоном;

прогнозована операція - неоформлена контрактом, але передбачувана майбутня операція;

процентний своп - обмін процентними платежами, які розраховані за різними ставками, але виходячи з однієї умовної суми протягом строку дії контракту за яким, як правило, один процентний платіж розраховується за фіксованою ставкою, інший - за плаваючою;

спотовий валютний курс або спотова ціна - це курс іноземної валюти або ціна одиниці товару, які застосовуються під час проведення операцій на ринку спот;

тверда угода - це контракт у письмовій формі, який має обов'язкову силу, про обмін визначеної кількості ресурсів за встановленою ціною на конкретну майбутню дату;

форвардний валютний курс або форвардна ціна - це курс іноземної валюти або ціна одиниці товару, які застосовуються під час проведення операцій на строковому ринку;

форвардний контракт (форвард) - двосторонній контракт, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією ціни під час укладення контракту;

ф'ючерсний контракт (ф'ючерс) - контракт, аналогічний до форвардного, але відбувається за стандартизованими умовами: здійснюється тільки на біржах, під їх контролем, форма та умови контрактів уніфіковані, і розрахунки щодо купівлі-продажу ф'ючерсних контрактів здійснюються через розрахункову палату біржі, яка гарантує своєчасність і повноту платежів;

хеджування - застосування одного чи декількох інструментів хеджування з метою повної або часткової компенсації змін справедливої вартості об'єкта хеджування або пов'язаного з ним грошового потоку;

ціна виконання - ціна базового активу, за якою здійснюються розрахунки під час виконання зобов'язань за контрактом;

часова вартість опціону - це вартість права відкласти виплату ціни виконання до завершення строку дії опціону.

2.1. Операції з похідними фінансовими інструментами відображаються в бухгалтерському обліку відповідно до їх економічної суті за балансовими і позабалансовими рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за № 918/9517, зі змінами (далі - План рахунків).

2.2. Бухгалтерський облік операцій з похідними фінансовими інструментами здійснюється за балансовими та позабалансовими рахунками Плану рахунків, перелік яких наведений у додатку до цієї Інструкції.

2.3. Під час відображення в бухгалтерському обліку операцій з похідними фінансовими інструментами банки можуть використовувати технічні рахунки 3800, 3801 і контррахунки розділу 99 "Контррахунки та позабалансова позиція банку".

3.1. Похідні фінансові інструменти в бухгалтерському обліку на дату операції відображаються за відповідними позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання одного активу та зобов'язання з поставки іншого.

3.2. Вимоги щодо отримання одного активу та зобов'язання з поставки іншого за одним контрактом можуть згортатися і відображатися на нетто-основі, якщо одночасно виконуються такі умови:

є юридично забезпечені права на згортання визнаних сум;

наміри банку щодо погашення зобов'язання на нетто-основі документально підтверджені.

У цьому разі бухгалтерські проводки за позабалансовими рахунками не здійснюються.

3.3. Похідні фінансові інструменти з метою відображення в бухгалтерському обліку класифікуються таким чином:

а) похідні фінансові інструменти в торговому портфелі банку;

б) похідні фінансові інструменти, що призначені для обліку хеджування.

Аналітичний облік похідних фінансових інструментів, що призначені для обліку хеджування, ведеться в розрізі типів хеджування.

3.4. Строкові контракти на придбання або продаж нефінансового активу, які передбачають погашення грошовими коштами на нетто-основі чи іншим фінансовим інструментом або шляхом обміну фінансових інструментів, класифікуються як похідні фінансові інструменти. Тверді угоди про купівлю-продаж товарів (нефінансових активів), які передбачають виключно отримання або передавання цих товарів у майбутньому, не класифікуються як похідні фінансові інструменти.

3.5. Усі похідні фінансові інструменти первісно оцінюються та відображаються в бухгалтерському обліку за справедливою вартістю. Витрати на операції визнаються за рахунками витрат під час їх первісного визнання. Витрати на операції не включають дисконт або премію за форвардними та опціонними контрактами.

3.6. Вимоги та зобов'язання за похідними фінансовими інструментами на дату операції обліковуються за позабалансовими рахунками за курсом (ціною), зафіксованим у контракті, вимоги дорівнюють зобов'язанням. Справедлива вартість похідних фінансових інструментів, крім опціонів, на дату операції дорівнює нулю. Справедлива вартість опціонів на дату операції дорівнює премії опціонів, яка відображається за балансовими рахунками з обліку опціонів.

3.7. На кожну наступну після первісного визнання дату балансу похідні фінансові інструменти оцінюються за справедливою вартістю без будь-яких витрат на операції.

3.8. Переоцінка похідних фінансових інструментів, якими є біржові інструменти, здійснюється банком за результатами кожного біржового дня (торговельної сесії) за визначеною біржею котирувальною (розрахунковою) ціною.

3.9. Переоцінка похідних фінансових інструментів, якими є позабіржові інструменти, здійснюється банком у разі зміни їх справедливої вартості.

3.10. Обов'язково на дату балансу результат переоцінки похідних фінансових інструментів відображається в балансі як актив або зобов'язання в кореспонденції з рахунком 6209 - за похідними фінансовими інструментами в торговому портфелі банку та рахунками 5104, 6099, 6392, 7099 - за похідними фінансовими інструментами, які призначені для обліку хеджування.

3.11. Аналітичний облік доходів і витрат, за якими відображаються результати переоцінки похідних фінансових інструментів за рахунками 6099, 7099, 6209 та 6392, ведеться в розрізі реалізованого та нереалізованого результату. Крім цього, аналітичний облік результату переоцінки інструментів хеджування за рахунками 6392 і 5104 ведеться в розрізі типів хеджування.

3.12. Похідні фінансові інструменти, індексовані стосовно інструментів власного капіталу, які не котируються на біржах і справедливу вартість яких не можна достовірно оцінити, оцінюються за собівартістю.

3.13. Справедлива вартість похідних фінансових інструментів, що перебувають в обігу на організаційно оформлених ринках, визначається за їх ринковою вартістю.

Якщо котирування ринкових цін на похідні фінансові інструменти є недоступним, то банки застосовують для визначення справедливої вартості такі методи:

посилання на ринкову ціну іншого подібного інструменту;

аналіз дисконтованих грошових потоків;

інші методи, що забезпечують достовірне визначення справедливої вартості похідних фінансових інструментів.

3.14. Методи обчислення справедливої вартості похідних фінансових інструментів банки зазначають у своїй обліковій політиці щодо кожного виду похідних фінансових інструментів.

3.15. У разі купівлі-продажу біржових деривативів за дорученням клієнтів банки здійснюють облік коштів клієнтів з використанням рахунків 1602, 2602, 2622 та 2909.

1.1. Операції з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за форвардними контрактами в бухгалтерському обліку на дату операції відображаються за позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання однієї валюти або банківських металів і зобов'язання з поставки іншої валюти або банківських металів. У цьому разі на дату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки:

Дебет рахунку 9202 - на суму вимог;

Кредит рахунку 9212 - на суму зобов'язань.

1.2. Операції з купівлі-продажу інших активів за форвардними контрактами, у тому числі процентних ставок, на дату операції відображаються в обліку за позабалансовими рахунками такими бухгалтерськими проводками:

Дебет рахунку 9352 - на суму вимог;

Кредит рахунку 9362 - на суму зобов'язань.

1.3. Якщо погашення контракту здійснюється на нетто-основі за умов, визначених пунктом 3.2 глави 3 розділу I цієї Інструкції, то бухгалтерські записи на дату операції за позабалансовими рахунками не здійснюються.

1.4. З метою забезпечення виконання форвардного контракту банки можуть отримувати або сплачувати форвардне покриття для сплати різниці між спотовою ціною купівлі (продажу) базового активу та контрактною ціною продажу (купівлі) базового активу. Операції з отримання або перерахування форвардного покриття відображаються в бухгалтерському обліку такими проводками:

а) отримання банком форвардного покриття:

Дебет рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650;

Кредит рахунків 1602, 2602, 2622;

б) перерахування банком форвардного покриття:

Дебет рахунку 1502;

Кредит рахунків 1200, 1500.

2.1. Переоцінка форвардних контрактів (з урахуванням зміни форвардного валютного курсу або форвардної ціни, процентних ставок тощо) до їх справедливої вартості відображається на балансових рахунках з визнанням активу або зобов'язання за форвардним контрактом залежно від результату такої переоцінки.

У разі позитивного результату переоцінки визнається актив за форвардним контрактом шляхом здійснення такої бухгалтерської проводки:

Дебет рахунку 3041;

Кредит рахунку 6209.

У разі від'ємного результату переоцінки визнається зобов'язання за форвардним контрактом шляхом здійснення такої бухгалтерської проводки:

Дебет рахунку 6209;

Кредит рахунку 3351.

2.2. Переоцінка вимог і зобов'язань за форвардними контрактами за позабалансовими рахунками не відображається.

3.1. На дату розрахунку за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів або інших активів за форвардними контрактами в бухгалтерському обліку здійснюються зворотні проводки за позабалансовими рахунками:

Дебет рахунків 9212, 9362;

Кредит рахунків 9202, 9352.

3.2. У разі виконання контракту на брутто-основі (шляхом поставки базового активу) здійснюються такі бухгалтерські проводки:

а) у разі купівлі базового активу:

Дебет рахунків 3540, 3541, 3548 - на суму дебіторської заборгованості за фінансовим активом;

Кредит рахунку 3041 - на суму визнаного активу за форвардним контрактом;

Кредит рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 - на суму перерахованих коштів

або:

Дебет рахунку 3351 - на суму визнаного зобов'язання за форвардним контрактом;

Дебет рахунків 3540, 3541, 3548 - на суму дебіторської заборгованості за фінансовим активом;

Кредит рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 - на суму перерахованих коштів;

б) у разі продажу базового активу:

Дебет рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 - на суму отриманих коштів;

Кредит рахунку 3041 - на суму визнаного активу за форвардним контрактом;

Кредит рахунків 3640, 3641, 3648 - на суму кредиторської заборгованості за фінансовим активом

або:

Дебет рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 - на суму отриманих коштів;

Дебет рахунку 3351 - на суму визнаного зобов'язання за форвардним контрактом;

Кредит рахунків 3640, 3641, 3648 - на суму кредиторської заборгованості за фінансовим активом;

в) повернення форвардного покриття відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:

у разі повернення форвардного покриття банком:

Дебет рахунків 1602, 2622, 2602;

Кредит рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650;

у разі повернення форвардного покриття банку:

Дебет рахунків 1200, 1500;

Кредит рахунку 1502.

3.3. Залишки за рахунками 3540, 3541, 3548, 3640, 3641, 3648 закриваються на дату визнання або припинення визнання базового активу відповідно до правил бухгалтерського обліку операцій з фінансовими інструментами.

3.4. У разі виконання контракту на нетто-основі (без поставки базового активу) здійснюються такі бухгалтерські проводки:

а) якщо на дату розрахунку визнаний актив за форвардним контрактом:

Дебет рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 - на суму отриманих коштів;

Кредит рахунку 1502 - на суму раніше перерахованого форвардного покриття;

Кредит рахунку 3041 - на суму визнаного активу за форвардним контрактом;

б) якщо на дату розрахунку визнане зобов'язання за форвардним контрактом:

Дебет рахунку 3351 - на суму визнаного зобов'язання за форвардним контрактом;

Дебет рахунків 1602, 2602, 2622 - на суму раніше отриманого форвардного покриття;

Кредит рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 - на суму перерахованих коштів.

3.5. У разі невиконання клієнтом своїх зобов'язань і закриття форвардного контракту на ринку спот закриття визнаного активу за форвардним контрактом здійснюється за рахунок форвардного покриття.

а) якщо суми форвардного покриття достатньо для сплати різниці в курсах (цінах):

Дебет рахунків 1602, 2602, 2622 - на суму раніше отриманого форвардного покриття;

Кредит рахунку 3041 - на суму визнаного активу за форвардним контрактом;

Кредит рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 - на суму залишку, що підлягає поверненню;

б) якщо суми форвардного покриття недостатньо для сплати різниці в курсах (цінах):

Дебет рахунків 1602, 2602, 2622 - на суму раніше отриманого форвардного покриття;

Дебет рахунку 6209 - на суму результату, який виник унаслідок різниці курсів (цін);

Кредит рахунку 3041 - на суму визнаного активу за форвардним контрактом.

1.1. Операції з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за ф'ючерсними контрактами (відкриття позиції на біржі) у бухгалтерському обліку на дату операції відображаються за позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання однієї валюти та банківських металів і зобов'язання з поставки іншої валюти та банківських металів. У цьому разі на дату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки:

Дебет рахунку 9207 - на суму вимог;

Кредит рахунку 9217 - на суму зобов'язань.

1.2. Операції з купівлі-продажу інших активів на дату операції відображаються в обліку за позабалансовими рахунками такими бухгалтерськими проводками:

Дебет рахунку 9357 - на суму вимог;

Кредит рахунку 9367 - на суму зобов'язань.

1.3. Якщо погашення контракту здійснюється на нетто-основі за умов, визначених пунктом 3.2 глави 3 розділу I цієї Інструкції, то бухгалтерські проводки за позабалансовими рахунками не здійснюються.

1.4. Під час перерахування банком початкової та додаткової маржі в бухгалтерському обліку здійснюється така проводка:

Дебет рахунку 1502;

Кредит рахунків 1200, 1500.

1.5. Витрати на операції, пов'язані з придбанням або продажем ф'ючерсних контрактів, відображаються в обліку такою проводкою:

Дебет рахунку 7108;

Кредит рахунків 1200, 1500.

2.1. Переоцінка ф'ючерсних контрактів до їх справедливої вартості відображається на балансових рахунках з визнанням активу або зобов'язання за ф'ючерсними контрактами залежно від результату такої переоцінки.

У разі нарахування варіаційної маржі (позитивного результату переоцінки) на кліринговий рахунок банку визнається актив за ф'ючерсним контрактом шляхом здійснення такої бухгалтерської проводки:

Дебет рахунку 3042;

Кредит рахунку 6209.

У разі списання варіаційної маржі (від'ємного результату переоцінки) з клірингового рахунку банку визнається зобов'язання за ф'ючерсним контрактом шляхом здійснення такої бухгалтерської проводки:

Дебет рахунку 6209;

Кредит рахунку 3352.

2.2. Переоцінка вимог і зобов'язань за ф'ючерсними контрактами за позабалансовими рахунками не відображається.

3.1. На дату розрахунку за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів або інших активів за ф'ючерсними контрактами в бухгалтерському обліку здійснюються зворотні проводки за позабалансовими рахунками:

Дебет рахунків 9217, 9367;

Кредит рахунків 9207, 9357.

3.2. У разі закриття позиції на біржі у зв'язку з укладенням офсетної (зворотної) угоди чи розрахунків на нетто-основі в бухгалтерському обліку відображається повернення початкової та додаткової маржі з виключенням списаної варіаційної маржі або з уключенням нарахованої варіаційної маржі:

а) у разі повернення початкової, додаткової маржі та нарахованої варіаційної маржі (банк визнавав актив за ф'ючерсним контрактом):

Дебет рахунків 1200, 1500;

Кредит рахунку 1502;

Кредит рахунку 3042;

б) у разі повернення початкової, додаткової маржі з виключенням списаної варіаційної маржі (банк визнавав зобов'язання за ф'ючерсним контрактом):

Дебет рахунків 1200, 1500;

Дебет рахунку 3352;

Кредит рахунку 1502.

3.3. У разі поставки базового активу за ф'ючерсним контрактом бухгалтерський облік цього активу здійснюється відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України.

1.1. Справедлива вартість опціону складається з часової та внутрішньої вартості, якщо така є.

1.2. На дату операції опціон має нульову внутрішню вартість, а справедлива вартість складається тільки з часової вартості у вигляді сплаченої або отриманої премії опціону.

Операції з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за опціонними контрактами в бухгалтерському обліку на дату операції відображаються за позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання однієї валюти або банківських металів та зобов'язання з поставки іншої валюти або банківських металів. У цьому разі на дату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки:

Дебет рахунку 9204 - на суму вимог;

Кредит рахунку 9214 - на суму зобов'язань.

1.4. Операції з купівлі-продажу інших активів за опціонними контрактами, у тому числі процентних ставок, на дату операції відображаються в обліку за позабалансовими рахунками такими бухгалтерськими проводками:

Дебет рахунку 9354 - на суму вимог;

Кредит рахунку 9364 - на суму зобов'язань.

1.5. Якщо погашення контракту здійснюється на нетто-основі за умов, визначених пунктом 3.2 глави 3 розділу I цієї Інструкції, то бухгалтерські проводки на дату операції за позабалансовими рахунками не здійснюються.

1.6. Перерахування та отримання премії опціону відображається в бухгалтерському обліку такою проводкою:

а) у разі придбання опціону:

Дебет рахунку 3040;

Кредит рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650;

б) у разі продажу опціону:

Дебет рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650;

Кредит рахунку 3350.

1.7. Перерахування початкової та додаткової маржі продавцем біржового опціону в бухгалтерському обліку відображається аналогічно до вимог пункту 1.4 глави 1 розділу III цієї Інструкції.

1.8. Витрати, пов'язані з придбанням, продажем або погашенням опціонів, відображаються в обліку аналогічно до вимог пункту 1.5 глави 1 розділу III цієї Інструкції.

2.1. Переоцінка біржових опціонів здійснюється за результатами кожного біржового дня (торговельної сесії) за визначеною біржею котирувальною (розрахунковою) ціною. Обов'язково на дату балансу результат переоцінки опціонних контрактів відображається такими бухгалтерськими проводками:

а) у разі нарахування варіаційної маржі на кліринговий рахунок покупця опціону (позитивного результату переоцінки внутрішньої вартості опціону) визнається актив за опціонним контрактом:

Дебет рахунку 3040;

Кредит рахунку 6209;

б) у разі списання варіаційної маржі з клірингового рахунку продавця опціону (від'ємного результату переоцінки внутрішньої вартості опціону) визнається зобов'язання за опціонним контрактом:

Дебет рахунку 6209;

Кредит рахунку 3350.

2.2. Зміна часової вартості за біржовими опціонами відображається банками в бухгалтерському обліку такими проводками:

а) за купленими опціонами:

Дебет рахунку 6209;

Кредит рахунку 3040;

б) за проданими опціонами:

Дебет рахунку 3350;

Кредит рахунку 6209.

2.3. Переоцінка позабіржових опціонів здійснюється в разі зміни їх справедливої вартості. Обов'язково на дату балансу результат переоцінки відображається бухгалтерськими проводками. Зміни внутрішньої та часової вартості банк може відображати загальною сумою.

2.4. Загальна сума переоцінки за придбаними позабіржовими контрактами відображається банком з урахуванням позитивного результату переоцінки внутрішньої вартості та від'ємного результату переоцінки часової вартості такими бухгалтерськими проводками:

а) на суму позитивного результату переоцінки (у разі перевищення результату переоцінки внутрішньої вартості над результатом переоцінки часової вартості):

Дебет рахунку 3040;

Кредит рахунку 6209;

б) на суму від'ємного результату переоцінки (у разі перевищення результату переоцінки часової вартості над результатом переоцінки внутрішньої вартості):

Дебет рахунку 6209;

Кредит рахунку 3040.

2.5. Загальна сума переоцінки за проданими позабіржовими контрактами відображається банком з урахуванням від'ємного результату переоцінки внутрішньої вартості та позитивного результату переоцінки часової вартості такими бухгалтерськими проводками:

а) на суму від'ємного результату переоцінки (у разі перевищення результату переоцінки внутрішньої вартості над результатом переоцінки часової вартості):

Дебет рахунку 6209;

Кредит рахунку 3350;

б) на суму позитивного результату переоцінки (у разі перевищення результату переоцінки часової вартості над результатом переоцінки внутрішньої вартості):

Дебет рахунку 3350;

Кредит рахунку 6209.

2.6. Зобов'язання за придбаними опціонами в бухгалтерському обліку не відображаються. Збитки за такими опціонами обмежуються сплаченою премією.

2.7. Активи за проданими опціонами в бухгалтерському обліку не відображаються. Збитки за такими опціонами є необмеженими.

2.8. Переоцінка вимог і зобов'язань за опціонними контрактами за позабалансовими рахунками не відображається.

3.1. На дату розрахунку або дату завершення строку дії опціону за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів або інших активів у бухгалтерському обліку здійснюються зворотні проводки за позабалансовими рахунками:

Дебет рахунків 9214, 9364;

Кредит рахунків 9204, 9354.

3.2. На дату завершення строку дії опціон має нульову часову вартість, а справедлива вартість складається тільки із внутрішньої вартості.

3.3. Продаж права за придбаним опціоном до завершення строку його дії відображається банком шляхом здійснення такої бухгалтерської проводки:

Дебет рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650;

Кредит рахунку 3040.

3.4. У разі розрахунків на нетто-основі за придбаними опціонами банк здійснює таку бухгалтерську проводку:

Дебет рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650;

Кредит рахунку 3040.

3.5. У разі розрахунків на нетто-основі за проданими опціонами банк здійснює такі бухгалтерські проводки:

а) за позабіржовими опціонами:

Дебет рахунку 3350;

Кредит рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650.

б) за біржовими опціонами:

Дебет рахунків 1200, 1500 - на суму отриманих коштів;

Дебет рахунку 3350 - на суму визнаного зобов'язання за опціоном;

Кредит рахунку 1502 - на суму раніше перерахованої початкової та додаткової маржі.

3.6. У разі розрахунків на брутто-основі за придбаними позабіржовими опціонами банк здійснює такі бухгалтерські проводки:

а) за опціоном кол:

Дебет рахунків 3540, 3541, 3548 - на суму дебіторської заборгованості з придбання базового активу;

Кредит рахунку 3040 - на суму визнаного активу за опціоном;

Кредит рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 - на суму перерахованих коштів за базовий актив;

б) за опціоном пут:

Дебет рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 - на суму отриманих коштів за базовий актив;

Кредит рахунку 3040 - на суму визнаного активу за опціоном;

Кредит рахунків 3640, 3641, 3648 - на суму кредиторської заборгованості з продажу базового активу.

3.7. У разі розрахунків на брутто-основі за проданими позабіржовими опціонами банк здійснює такі бухгалтерські проводки:

а) за опціонами кол:

Дебет рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 - на суму отриманих коштів за проданий базовий актив;

Дебет рахунку 3350 - на суму визнаного зобов'язання за опціоном;

Кредит рахунків 3640, 3641, 3648 - на суму кредиторської заборгованості з продажу базового активу;

б) за опціонами пут:

Дебет рахунку 3350 - на суму визнаного зобов'язання за опціоном;

Дебет рахунків 3540, 3541, 3548 - на суму дебіторської заборгованості з придбання базового активу;

Кредит рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 - на суму перерахованих коштів за придбаний базовий актив.

3.8. Залишки за рахунками 3540, 3541, 3548, 3640, 3641, 3648 закриваються на дату визнання або припинення визнання базового активу відповідно до правил бухгалтерського обліку операцій з фінансовими інструментами.

3.9. У разі поставки базового активу за біржовим опціоном бухгалтерський облік такого активу здійснюється відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України.

1.1. Операції з купівлі-продажу однієї валюти та банківських металів за іншу валюту і банківських металів на умовах зворотного викупу (валютний своп) у бухгалтерському обліку відображаються за позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання однієї валюти та банківських металів і зобов'язання з поставки іншої валюти та банківських металів.

1.2. Бухгалтерський облік валютного свопу здійснюється банками за позабалансовими рахунками залежно від умов їх укладення.

1.3. Якщо перша конверсійна операція здійснюється банком за умовами спот, а друга - за умовами форвард, то на дату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки:

а) за першою конверсійною операцією (операцією спот):

Дебет рахунку 9200 - на суму вимог;

Кредит рахунку 9210 - на суму зобов'язань;

б) за другою конверсійною операцією (операцією форвард):

Дебет рахунку 9202 - на суму вимог;

Кредит рахунку 9212 - на суму зобов'язань.

1.4. Якщо перша і друга конверсійні операції здійснюються на умовах форвард, то на дату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки:

а) за першою конверсійною операцією (операцією форвард):

Дебет рахунку 9202 - на суму вимог;

Кредит рахунку 9212 - на суму зобов'язань;

б) за другою конверсійною операцією (операцією форвард):

Дебет рахунку 9202 - на суму зворотного викупу валюти та банківських металів;

Кредит рахунку 9212 - на суму зворотного продажу валюти та банківських металів.

1.5. У разі здійснення розрахунків за першою конверсійною операцією банк одночасно виконує зворотні проводки за позабалансовими рахунками з обліку цієї конверсійної операції.

1.6. Облік за другою конверсійною операцією банк продовжує здійснювати за позабалансовими рахунками до повного виконання умов контракту.

1.7. Операції з обміну процентними платежами (процентний своп) у бухгалтерському обліку відображаються за позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання процентних платежів за однією ставкою та зобов'язання щодо сплати процентних платежів за іншою ставкою. У цьому разі на дату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки:

а) якщо відносини хеджування відповідають вимогам, наведеним у пункті 1.3 глави 1 розділу VI цієї Інструкції:

Дебет рахунку 9351 - на суму вимог щодо отримання процентних платежів;

Кредит рахунку 9361 - на суму зобов'язань щодо сплати процентних платежів;

б) якщо відносини хеджування не відповідають вимогам, наведеним у пункті 1.3 глави 1 розділу VI цієї Інструкції:

Дебет рахунку 9352 - на суму вимог щодо отримання процентних платежів;

Кредит рахунку 9362 - на суму зобов'язань щодо сплати процентних платежів.

1.8. Якщо погашення своп-контрактів здійснюється на нетто-основі за умов, визначених пунктом 3.2 глави 3 розділу I цієї Інструкції, то бухгалтерські проводки на дату операції не здійснюються.

2.1. Бухгалтерський облік з переоцінки та погашення своп-контрактів у торговому портфелі банку здійснюється згідно з вимогами глав 2 і 3 розділу II цієї Інструкції.

2.2. Бухгалтерський облік з переоцінки та погашення своп-контрактів, що призначені для обліку хеджування, здійснюється банком згідно з вимогами глав 2 і 3 розділу VII або VIII цієї Інструкції залежно від типу хеджування.

1.1. Облік хеджування відображає вплив згортання на прибутки/збитки змін справедливої вартості інструменту хеджування та об'єкта хеджування.

1.2. Відносини хеджування можуть бути трьох типів:

а) хеджування справедливої вартості;

б) хеджування грошових потоків;

в) хеджування чистих інвестицій.

1.3. Облік хеджування застосовується в тому разі, коли відносини хеджування відповідають усім таким вимогам:

а) на початку хеджування існує офіційне призначення та документація про відносини хеджування;

б) очікується, що хеджування буде високоефективним у досягненні згортання змін справедливої вартості або грошових потоків, які відносяться до хеджованого ризику;

в) у разі хеджування грошових потоків імовірність прогнозованої операції, яка є об'єктом хеджування, має бути високою і відображати доступність змінам грошових потоків, які можуть зрештою впливати на прибуток або збиток;

г) ефективність хеджування можна достовірно оцінити, тобто можна достовірно оцінити справедливу вартість або грошові потоки від об'єкта хеджування, які відносяться до хеджування ризику, та справедливу вартість інструменту хеджування;

ґ) хеджування оцінюється на безперервній основі і визначається, що воно було високоефективним протягом тих звітних періодів, на які хеджування призначалося.

1.4. Офіційне призначення та документація про відносини хеджування мають містити:

мету і стратегію банку щодо управління ризиком;

ідентифікацію інструменту хеджування;

відповідні об'єкти хеджування;

характер ризику, що підлягає хеджуванню;

метод оцінювання ефективності хеджування.

1.5. Призначення відносин хеджування набирає чинності перспективно з дати, коли всі вимоги обліку хеджування відповідно до пункту 1.3 цієї глави виконані. Облік хеджування можна застосовувати лише починаючи з дати, коли банк підготував усю необхідну документацію стосовно відносин хеджування.

1.6. Хеджування має бути пов'язане з конкретним ідентифікованим і визначеним ризиком, який можна достовірно оцінити. Облік хеджування загальних ризиків бізнесу не здійснюється.

1.7. Ураховуючи вимоги до консолідації фінансової звітності, які передбачають вилучення внутрішньогрупових операцій, у тому числі будь-яких прибутків або збитків внутрішнього походження, облік хеджування між учасниками однієї групи консолідованої фінансової звітності не здійснюється.

2.1. Інструментом хеджування може призначатися похідний фінансовий інструмент або його частина за умови дотримання вимог щодо обліку хеджування, наведених у пункті 1.3 глави 1 цього розділу.

2.2. Непохідний фінансовий актив або непохідне фінансове зобов'язання або їх частина можуть призначатись інструментами хеджування тільки для хеджування валютного ризику. Такий інструмент хеджування має оцінюватися та відображатися в бухгалтерському обліку за справедливою вартістю або його собівартість має коригуватися до справедливої вартості з визнанням результату переоцінки щодо хеджованого ризику на рахунках 6392 або 5104 залежно від типу хеджування.

2.3. Похідний або непохідний фінансовий інструмент не можна призначати інструментом хеджування тільки для частини періоду, що залишається до його погашення. Період часу, який залишається до погашення об'єкта хеджування, має дорівнювати або перевищувати період часу, що залишається до погашення інструменту хеджування.

2.4. Один інструмент хеджування можна призначати для хеджування кількох типів ризиків за умови:

а) чіткої ідентифікації хеджування ризиків;

б) демонстрації ефективності хеджування;

в) конкретного призначення інструменту хеджування та різних позицій ризику.

2.5. Не можуть бути інструментами хеджування:

інструменти власного капіталу банку, оскільки вони не є фінансовими активами чи фінансовими зобов'язаннями банку;

фінансовий актив чи фінансове зобов'язання, справедливу вартість яких не можна достовірно оцінити;

проданий опціон, якщо він не призначений для згортання придбаного опціону.

3.1. Об'єктом хеджування може бути визнаний актив чи зобов'язання, невизнана тверда угода, високоймовірна прогнозована операція або чиста інвестиція в господарську одиницю за межами України. Об'єкт хеджування може бути:

а) одним активом, зобов'язанням, твердою угодою, високоймовірною прогнозованою операцією або чистою інвестицією в господарську одиницю за межами України;

б) групою активів, зобов'язань, твердих угод, високоймовірних прогнозованих операцій або чистих інвестицій у господарську одиницю за межами України з подібними характеристиками ризику.

3.2. Імовірність прогнозованої операції банк має підтверджувати супутніми обставинами: фінансовою та оперативною здатністю здійснити операцію та наявністю зобов'язань щодо ресурсів на певну діяльність. Разом з цим банк має чітко ідентифікувати та документувати період часу, протягом якого очікується здійснення прогнозованої операції, який буде основою для оцінки ефективності хеджування.

3.3. Нефінансовий актив чи нефінансове зобов'язання може призначатись об'єктом хеджування винятково для валютних ризиків або для всіх ризиків у цілому.

3.4. Оголошені до сплати дивіденди можуть бути об'єктом хеджування щодо хеджування валютного ризику.

3.5. Об'єднання в групи подібних активів чи подібних зобов'язань для обліку хеджування здійснюється лише тоді, коли окремі активи чи зобов'язання в цій групі перебувають під одним і тим самим ризиком.

3.6. Не можуть бути об'єктами хеджування:

утримувана до погашення інвестиція стосовно відсоткового ризику чи ризику дострокового погашення, але вона може бути об'єктом щодо валютного ризику;

інвестиції в асоційовані компанії, що обліковуються за методом участі в капіталі, або інвестиції в дочірні компанії, за якими складається консолідована фінансова звітність, - у разі хеджування справедливої вартості, оскільки така інвестиція не відображає змін справедливої вартості;

будь-який похідний фінансовий інструмент, за винятком придбаного опціону в разі хеджування справедливої вартості;

інструменти власного капіталу банку, оскільки вони не є фінансовими активами чи фінансовими зобов'язаннями банку і зміна їх вартості не впливає на прибутки чи збитки;