Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Білорусь про співробітництво і взаємну допомогу в митних справах

Дата підписання: 22.09.2000

Дата набуття чинності: 25.08.2001

Кабінет Міністрів України і Уряд Республіки Білорусь (далі - "Договірні Сторони"),

керуючись положеннями Договору між Україною і Республікою Білорусь про економічне співробітництво на 1999 - 2008 роки і для виконання Заходів міждержавної програми довгострокового економічного співробітництва України і Республіки Білорусь на 1999 - 2008 роки,

виходячи з того, що порушення митного законодавства завдають шкоди економічним, податковим, соціальним і торговим інтересам їхніх країн,

беручи до уваги те, що незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин становить небезпеку для здоров'я громадян і суспільства,

ураховуючи важливість забезпечення точного нарахування мит, податків та інших платежів, що стягуються при ввезенні або вивезенні товарів, належного виконання умов заборон, обмежень, а також контролю за імпортом або експортом товарів,

вважаючи, що зусилля із запобігання порушенням митного законодавства й із забезпечення правильного справляння мита, податків та інших платежів можуть стати більш ефективними завдяки співробітництву між митними органами їх держав,

у відповідності з Рекомендацією Ради митного співробітництва про взаємне адміністративне сприяння від 5 грудня 1953 р.,

беручи до уваги положення Конвенції Організації Об'єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин від 20 грудня 1988 р.,

домовилися про таке:

Поняття, що використовуються в цій Угоді, означають:

а) "митне законодавство" - сукупність законів та інших нормативних правових актів держав Договірних Сторін, контроль за виконанням яких покладено на митні органи держав Договірних Сторін, що регулюють увезення, вивезення і транзит товарів, порядок справляння мита, податків та інших платежів, установлення заборон, обмежень, а також контролю при імпорті або експорті товарів;

б) "митне правопорушення" - будь-яке порушення митного законодавства;

в) "особи" - підприємства, установи й організації, а також фізичні особи;

г) "товари" - будь-яке рухоме майно, у тому числі валюта, валютні цінності, електрична, теплова, інші види енергії та транспортні засоби, за винятком транспортних засобів, використовуваних для міжнародних перевезень пасажирів і товарів, уключаючи контейнери й інше транспортне устаткування;

д) "контрольована поставка" - метод, при якому допускається ввезення, вивезення або транзит уключених у незаконний обіг або таких, що викликають підозру в цьому, наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, а також інших незаконно переміщуваних товарів, предметів і речовин, з відома і під контролем відповідних компетентних органів з метою виявлення осіб, що беруть участь у такому незаконному обігу;

ж) "митний орган":

в Україні - Державна митна служба України;

у Республіці Білорусь - Державний митний комітет Республіки Білорусь;

з) "запитуючий митний орган" - митний орган держави Договірної Сторони, що звертається із запитом про сприяння в митних справах;

і) "запитуваний митний орган" - митний орган держави Договірної Сторони, що одержав запит про сприяння в митних справах.

1. Договірні Сторони через свої митні органи і відповідно до положень цієї Угоди:

а) підтверджують свою прихильність спрощенню законного переміщення товарів і фізичних осіб і за взаємною домовленістю між митними органами вживатимуть заходів до вдосконалення митних технологій, методів і процедур для досягнення цієї мети;

б) взаємно сприяють запобіганню і розслідуванню митних правопорушень;

в) на запит взаємно сприяють наданню інформації для розслідування митних правопорушень;

г) уживають заходів для здійснення співробітництва в галузі дослідження, розроблення і випробування нових митних процедур, навчання кадрів, обміну фахівцями, а також з інших питань, що можуть потребувати їхніх спільних дій;

д) прагнуть до гармонізації й уніфікації митних технологій і процедур.

2. Сприяння, що передбачається в підпунктах "б" і "в" пункту 1 цієї статті, може бути подане з метою використання в судових, адміністративних або інших розглядах, пов'язаних з митними правопорушеннями.

3. Сприяння в рамках цієї Угоди здійснюватиметься відповідно до законодавства держави запитуваного митного органа та в межах його компетенції і можливостей.

4. Положення цієї Угоди не будуть витлумачені таким чином, що їхнє застосування обмежить практику подання взаємної допомоги, яка існує на цей час між Договірними Сторонами.

5. Ця Угода не зачіпає зобов'язань Договірних Сторін, які випливають з інших міжнародних угод у частині, що стосується правової допомоги по справах про митні правопорушення.

1. Митні органи з власної ініціативи або на запит передають один одному усю потрібну інформацію згідно з положеннями цієї Угоди.

2. Митні органи:

а) обмінюються досвідом стосовно їхньої діяльності та інформацією про нові засоби і способи вчинення митних правопорушень;

б) повідомляють один одному інформацію про зміни в митному законодавстві держав Договірних Сторін і про застосовувані ними технічні засоби контролю та методи їх використання, а також обговорюють інші питання, що являють взаємний інтерес;

в) співпрацюють у рамках та відповідно до положень цієї Угоди.

Митний орган держави однієї Договірної Сторони з власної ініціативи або на запит митного органу держави іншої Договірної Сторони здійснюватиме контроль за:

а) переміщеннями, зокрема в'їздом на територію її держави і виїздом з неї, осіб, відомих або підозрюваних у вчиненні порушень митного законодавства держави іншої Договірної Сторони;

б) переміщеннями товарів, що визначаються митним органом держави іншої Договірної Сторони, як такі, що призводять до незаконного переміщення на територію її держави чи з цієї території, або такі, що викликають підозру в цьому;

в) будь-якими транспортними засобами, про які відомо, що вони використовуються з метою порушення митного законодавства, чинного на території держави іншої Договірної Сторони, або щодо яких існує підозра в цьому;

г) місцями, використовуваними для складування товарів, що можуть стати предметом незаконного ввезення на територію держави іншої Договірної Сторони.

1. Митні органи за взаємною згодою і домовленістю, у взаємодії з іншими правоохоронними органами держав Договірних Сторін можуть використовувати метод контрольованої поставки стосовно незаконно переміщуваних наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів з метою припинення їхнього міжнародного незаконного обігу, а також виявлення осіб, що беруть участь у такому обігу.

2. Метод контрольованої поставки може використовуватися стосовно інших предметів, що є знаряддям або засобом учинення злочину, або предметів, добутих злочинним шляхом, або предметів, протиправні діяння з якими є контрабандою.

3. Рішення про використання методу контрольованої поставки і про форми її здійснення приймається в кожному окремому випадку і може за потреби враховувати домовленості з фінансових питань і порядку їх здійснення.

Митні органи з власної ініціативи або на запит негайно передають один одному всю необхідну інформацію про встановлені дії, такі, що готуються або скоєні, які порушують або можуть порушити митне законодавство, що діє на території держави однієї з Договірних Сторін, в галузі переміщення:

а) зброї, боєприпасів, вибухових речовин і вибухових пристроїв;

б) предметів і цінностей, що являють історичну, наукову, художню або іншу культурну цінність;

в) отруйних речовин, а також речовин, що являють небезпеку для довкілля і здоров'я людей;

г) товарів, по відношенню до яких встановлені високі ставки мит або податків;

д) товарів, що мають особливо важливе значення, які піддаються нетарифним обмеженням, відповідно до переліків, погоджених обома митними службами.

1. Митні органи передають один одному з власної ініціативи або на запит усю інформацію, що може допомогти в забезпеченні:

а) справляння митними органами мит, податків та інших платежів, зокрема інформацію, що може допомогти в оцінці митної вартості товарів і встановленні їхньої тарифної класифікації;

б) дотримання заборон та обмежень щодо увезення, вивезення і транзиту товарів або наданні звільнення від мит, податків та інших платежів;

в) застосування національних правил походження товарів.

2. У разі, якщо запитуваний митний орган не має у своєму розпорядженні необхідної інформації, він вживатиме заходів до одержання цієї інформації, діючи від власного імені відповідно до свого національного законодавства.

Митні органи з власної ініціативи або на запит надають один одному таку інформацію:

а) чи були товари, увезені на територію держави Запитуючої Договірної Сторони, законно вивезені з території держави іншої Договірної Сторони;

б) чи були товари, вивезені з території держави Запитуючої Договірної Сторони, законно ввезені на територію держави іншої Договірної Сторони.

Митний орган держави однієї Договірної Сторони з власної ініціативи або на запит надає митному органу держави іншої Договірної Сторони всю інформацію, що може бути використана ним у зв'язку з порушеннями митного законодавства держави цієї Договірної Сторони, зокрема інформацію стосовно:

а) фізичних та юридичних осіб, відомих або підозрюваних у вчиненні порушення митного законодавства держави іншої Договірної Сторони;

б) товарів, що відомі як предмети незаконного переміщення або викликають підозру в цьому;

в) транспортних засобів, про які відомо, що вони використовуються при порушеннях митного законодавства держави іншої Договірної Сторони, або щодо яких є підозра в цьому.

1. Митний орган держави однієї Договірної Сторони з власної ініціативи або на запит буде надавати митному органу держави іншої Договірної Сторони документи, показання свідків або завірені копії документів, що містять усю наявну інформацію, яка стосується дій, що готуються або скоєні, які призводять або можуть призвести до порушення митного законодавства держави іншої Договірної Сторони.

2. Документи, передбачені цією Угодою, для тих же цілей можуть бути передані у вигляді електронної інформації, підготовленої в будь-якій прийнятній формі. Одночасно мають бути передані всі супутні матеріали, потрібні для тлумачення або використання цієї інформації.

3. Оригінали документів можуть бути запитані лише у випадках, коли передання завірених копій недостатньо.

4. Оригінали документів, отримані від митного органа держави іншої Договірної Сторони, мають бути повернуті в можливо короткий термін.

1. Інформація, документи й інші відомості, отримані відповідно до цієї Угоди, використовуються тільки для цілей, зазначених у цій Угоді. Вони можуть бути передані або використані для будь-яких інших цілей тільки за письмовою згодою митного органу, що передав ці документи.

2. Положення пункту 1 цієї статті не застосовуються до інформації про правопорушення, що стосуються наркотичних засобів і психотропних речовин. Така інформація може бути передана іншим органам, що безпосередньо займаються боротьбою з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин.

3. Митні органи можуть відповідно до цілей та в обсязі цієї Угоди використовувати інформацію, документи й інші відомості, отримані на підставі цієї Угоди, як докази в ході судових та адміністративних розглядів. Використання такої інформації, документів і відомостей як доказів при судових та адміністративних розглядах визначається відповідно до законодавства держав Договірних Сторін.

Запитам, інформації, актам експертизи й іншим відомостям, переданим відповідно до цієї Угоди митному органу держави однієї з Договірних Сторін у будь-якій формі, забезпечується митним органом, що їх одержав, такий же режим конфіденційності, що існує в його державі для власної інформації аналогічного характеру і змісту відповідно до національного законодавства.

1. По одержанні запиту митного органу держави однієї Договірної Сторони митний орган держави іншої Договірної Сторони проводить перевірку щодо дій, які суперечать або можуть суперечити митному законодавству, що діє на території держави митного органу, що запитує. Результати таких перевірок передаються митному органу, що запитує.

2. Перевірки, зазначені в пункті 1 цієї статті, проводяться відповідно до законодавства, що діє на території держави запитуваного митного органу.

1. Посадові особи митного органу держави однієї Договірної Сторони за згодою митного органу держави іншої Договірної Сторони можуть перебувати на території держави цієї Договірної Сторони та бути присутніми під час перевірки порушень митного законодавства, що діє на території держави митного органу, що запитує.

2. Посадові особи митного органу держави однієї Договірної Сторони, що перебувають на території держави іншої Договірної Сторони, повинні мати і надавати в будь-який час на вимогу компетентних органів доказ своїх офіційних повноважень.

Ці особи не повинні бути у форменому одязі і не мають права мати при собі зброю.

3. Перетин Державного кордону посадовими особами митних органів держав Договірних Сторін здійснюється в установлених пунктах пропуску за наявності дійсних документів на право перетину кордону.

У разі запиту судових або інших компетентних органів держави однієї Договірної Сторони у зв'язку з розглядом ними митного правопорушення митний орган держави іншої Договірної Сторони може вповноважити своїх посадових осіб виступити як експерти з митних справ або як свідки в цих судових або компетентних органах. Ці посадові особи дають показання по фактах, установлених ними під час виконання своїх службових обов'язків. Запит має містити точні дані про суть справи і як хто має виступати посадова особа.

1. У виконанні запиту відмовляється, якщо його виконання може завдати шкоди суверенітету, безпеці, суперечить законодавству або міжнародним зобов'язанням держави запитуваного митного органу.

2. Якщо у виконанні запиту відмовлено, то рішення про відмову із зазначенням причини має бути в письмовій формі негайно доведене до відома митного органу, що запитує.

3. Якщо митний орган держави однієї з Договірних Сторін звертається за сприянням, яке не може подати сам, у своєму запиті він відзначає цей факт. Виконання такого запиту передається на розсуд запитуваного митного органу.

1. Запити, зроблені на підставі цієї Угоди, мають направлятися в письмовій формі з доданням документів, потрібних для їх виконання. У виняткових випадках може бути прийнятий усний запит, однак він має бути негайно підтверджений у письмовій формі.

2. Запити, зроблені відповідно до пункту 1 цієї статті, мають містити такі відомості:

а) найменування запитуваного і запитуючого митних органів;

б) вид розгляду (карний, адміністративний);

в) мета і причина запиту;

г) назва і виписки з нормативних правових актів, що стосуються справи;

д) точні й вичерпні відомості про фізичних та юридичних осіб, що є суб'єктами митного правопорушення;

е) короткий опис обставин, що стосуються справи.

3. Запити викладаються мовою держави запитуваного митного органу або російською мовою, підписуються вповноваженою посадовою особою і скріплюються гербовою печаткою.

Митні органи подають один одному технічну допомогу в галузі митної справи, що включає:

а) обмін візитами співробітників митних органів з метою ознайомлення з технічними засобами, використовуваними обома митними органами;

б) навчання й допомога в удосконаленні спеціальних навичок співробітників митних органів;

в) обмін інформацією і досвідом у використанні технічних засобів контролю;

г) обмін візитами експертів з митних питань;

д) обмін професійними, науковими і технічними відомостями, що стосуються митного законодавства.

1. Усі витрати, пов'язані з виконанням запиту відповідно до цієї Угоди, несе запитуваний митний орган.

2. Відшкодування інших витрат, пов'язаних з виконанням цієї Угоди, може бути предметом окремої домовленості між митними органами.

1. Сприяння, передбачене цією Угодою, здійснюється безпосередньо митними органами. Ці органи будуть погоджувати конкретні заходи, потрібні для його реалізації.

2. Митні органи можуть передбачити встановлення прямих каналів зв'язку між їхніми підрозділами з боротьби з контрабандою і митними правопорушеннями.

1. Ця Угода набуває чинності на тридцятий день з дати отримання останнього письмового повідомлення дипломатичними каналами про виконання Договірними Сторонами внутрішньодержавних процедур, потрібних для набуття нею чинності.

2. Цю Угоду укладено на невизначений термін. Кожна з Договірних Сторін може припинити дію цієї Угоди шляхом письмового повідомлення іншої Договірної Сторони. Дія цієї Угоди припиняється через шість місяців з дня отримання письмового повідомлення про закінчення дії цієї Угоди іншою Договірною Стороною.

До цієї Угоди можуть вноситися зміни і доповнення за взаємною згодою Договірних Сторін. Усі зміни і доповнення мають бути виконані в письмовій формі. Усі зміни і доповнення становлять невід'ємну частину цієї Угоди і набувають чинності відповідно до порядку, установленого в пункті 1 статті 21 цієї Угоди.

Вчинено в м. Мінськ 22 вересня 2000 року у двох оригінальних примірниках російською й українською мовою, кожний з яких має однакову чинність.