Договір між Україною і Республікою Білорусь про економічне співробітництво на 1999-2008 роки

Україна і Республіка Білорусь, далі "Високі Договірні Сторони",

керуючись Договором про дружбу, добросусідство і співробітництво між Україною і Республікою Білорусь від 17 липня 1995 року,

виходячи з необхідності подальшого зміцнення і розвитку рівноправних і взаємовигідних торгово-економічних відносин, ефективного використання економічного і науково-технічного потенціалу двох держав і підвищення добробуту їхніх народів,

надаючи великого значення здійсненню економічних реформ і створенню умов для поетапного переходу до вільного переміщення товарів, послуг, капіталів і робочої сили,

враховуючи взаємодію на основі двосторонніх і багатосторонніх домовленостей, в тому числі в рамках Співдружності Незалежних Держав,

домовились про таке:

Високі Договірні Сторони реалізують Міждержавну програму довгострокового економічного співробітництва між Україною і Республікою Білорусь на 1999-2008 роки (далі - Програма), яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Високі Договірні Сторони здійснюють економічне співробітництво на основі неухильного дотримання загальновизнаних принципів міжнародного права, в тому числі шляхом взаємодії між господарюючими суб'єктами обох держав незалежно від їхніх форм власності та підпорядкованості, які відповідно до своєї правоздатності укладають відповідні договори.

Високі Договірні Сторони, виходячи з необхідності поглиблення взаємовигідного економічного співробітництва між ними, створюють сприятливі умови для координації структурних змін у пріоритетних галузях економіки, проведення економічних реформ, вирішення загальних соціальних проблем, для зближення нормативно-правової бази в сфері зовнішньоекономічної діяльності, взаємодії в галузі податкової політики, антимонопольного регулювання, формування окремих проектів і програм, надання сприяння розвитку кооперації, створенню спільних виробничих структур, здійсненню інвестиційної діяльності у відповідності з законодавством Високих Договірних Сторін.

Уряди Високих Договірних Сторін координують виконання Програми, здійснюють поетапний контроль її реалізації і, в разі необхідності, вносять до неї зміни і доповнення.

Хід виконання Програми, не рідше одного разу на рік, розглядається Урядами Високих Договірних Сторін.

Спори щодо тлумачення і застосування положень цього Договору підлягають урегулюванню шляхом консультацій і переговорів.

У цей Договір можуть вноситися зміни і доповнення, які оформлюються протоколами, що набувають чинності у відповідності зі статтею 8 цього Договору і з моменту набуття чинності становлять його невід'ємну частину.

Виконання положень цього Договору не зачіпає прав і обов'язків, які випливають з інших міжнародних договорів Високих Договірних Сторін.

Цей Договір набуває чинності від дати отримання останнього письмового повідомлення, яке підтверджує виконання Високими Договірними Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття чинності Договору, і діє до 31 грудня 2008 року.

Кожна з Високих Договірних Сторін може припинити дію цього Договору шляхом письмового повідомлення іншої Високої Договірної Сторони. У цьому разі Договір припиняє свою дію через 6 (шість) місяців з дати такого повідомлення.

Припинення дії цього Договору не зачіпає здійснення проектів, які реалізуються відповідно до Програми.

Вчинено в м.Мінську 11 грудня 1998 року в двох примірниках, кожний українською, білоруською та російською мовами, причому всі тексти мають однакову силу. У разі розбіжностей щодо тлумачення цього Договору переважну силу матиме текст російською мовою.

Традиційно сформовані тісні торговельно-економічні, науково-технічні і культурні зв'язки між Україною та Республікою Білорусь, українським і білоруським народами підтримуються на достатньо високому рівні і постійно розвиваються.

Україною і Республікою Білорусь підписано і реалізується низка угод і договорів, які створюють базу для подальшого розширення плідного співробітництва на довгостроковій основі. Найважливішими з них є угоди:

- про вільну торгівлю;

- про торговельно-економічне співробітництво;

- про сприяння і взаємний захист інвестицій;

- про уникнення подвійного оподаткування і попередження ухилення від сплати податків на прибуток і майно;

- про організацію розрахунків між Національним банком України і Національним банком Республіки Білорусь;

-про співробітництво прикордонних областей України і Республіки Білорусь та інш.

Разом з тим, радикальні зміни, які відбулися в економіці України і Республіки Білорусь після проголошення незалежності обома державами, супроводжувалися послабленням двосторонніх господарських і коопераційних зв'язків, погіршенням структури товарообігу і ростом бартеризації експортно-імпортних операцій.

В останні роки слабо розвивався один з важливих напрямків розвитку співробітництва України і Республіки Білорусь в економічній сфері - створення спільних виробничих структур, які сприяють відновленню і розвитку коопераційних і технологічних зв'язків підприємств і галузей, збереженню і більш ефективному використанню сформованої раніше спеціалізації підприємств машинобудування, хімії, військово-промислового комплексу, мобілізації фінансових і інвестиційних ресурсів.

Аналогічне становище склалось і з розробкою довгострокових міждержавних цільових комплексних програм щодо вирішення проблем, які представляють взаємний інтерес в галузі виробництва різних видів технічно складної і наукоємної продукції.

Між Україною і Республікою Білорусь не повністю врегульовані проблеми, пов'язані з питаннями власності, взаєморозрахунків, недостатньо використовуються можливості взаємовигідного співробітництва в галузі торгового судноплавства, створення фінансово-промислових груп і спільних підприємств.

Існуючі проблеми в економічних відносинах України і Республіки Білорусь потребують їх адекватного вирішення, вироблення довгострокової стратегії взаємовигідного економічного співробітництва, що і є метою цієї Програми.

Програма розроблена з метою здійснення Україною і Республікою Білорусь на довгостроковій основі узгодженого комплексу заходів, в тому числі нормативно-правових, по наданню державного сприяння розвитку взаємовигідних економічних і науково-технічних зв'язків між двома країнами.

Для реалізації цієї мети Програма передбачає взаємодію державних органів України і Республіки Білорусь по наступних основних напрямках:

- спільний пошук шляхів, які забезпечують розвиток економічного співробітництва, спрямованого на зріст економік обох держав в інтересах підвищення рівня життя населення;

- створення господарюючим суб'єктам стимулів для росту виробництва, вкладення в його розвиток інвестицій, впровадження новітніх досягнень в області науки і передових технологій, підвищення якості і конкурентоспроможності продукції;

- попередження, обмеження і призупинення монополістичної діяльності і недобросовісної конкуренції господарюючих суб'єктів, якщо ці дії ведуть до обмеження конкуренції;

- співробітництво в галузі ефективного вирішення економічних і науково-технічних завдань із застосуванням сучасних технологій;

- розвиток співробітництва в галузі стандартизації, метрології, сертифікації, спрощення процедур взаємного визнання результатів робіт по сертифікації. У процесі виконання Програми необхідно вирішити слідуючі завдання:

- зближення нормативно-правової бази в області зовнішньоекономічної діяльності і податкової системи з метою їх адаптації до світових норм;

- здійснення заходів щодо захисту національних товаровиробників;

- ефективне використання і розвиток транспортних комунікацій і зв'язку;

- удосконалення платіжно-розрахункових і кредитно-фінансових відносин;

- створення умов для розвитку виробничої кооперації, взаємного інвестування і створення транснаціональних фінансово-промислових груп, спільних підприємств, розвитку прикордонного економічного співробітництва;

- створення надійної системи страхування взаємних торгових, кредитних і інвестиційних ризиків;

- створення умов для здійснення ділових контактів організацій і підприємств різноманітних форм власності;

- відновлення річкових перевезень річкою Дніпро з використанням українських портів на Чорному морі, забезпечення пропуску через кордон транспортних засобів з швидкопсувною продукцією з України.

До основних напрямків, по яких пропонується активізація економічного співробітництва і проведення економічних реформ, відносяться:

- розробка і підписання міжурядових угод щодо здійснення конкурентної політики, заохоченню і взаємному захисту інвестицій, здійснення підтримки підприємництва;

- підготовка для внесення в законодавчі органи пропозицій щодо можливого удосконалення законодавств обох держав по захисту прав споживачів.

Сторони будуть розширювати контакти представників державних структур з метою:

- удосконалення договірно-правової бази;

- створення на міжрегіональному рівні механізму координації дій по фінансовій, майновій і виробничо-технологічній підтримці та розвитку підприємництва, залученню внутрішніх і зовнішніх інвестицій;

- розширення кооперації в застосуванні прогресивних технологій і випуску високоякісної конкурентоспроможної продукції, створення спільних підприємств;

- вирішення екологічних проблем, в тому числі пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

- поліпшення використання природних і людських ресурсів, розвитку ринкової інфраструктури, соціально-економічного розвитку регіонів.

З метою створення взаємовигідних умов для суб'єктів господарювання обох держав, Сторони, з урахуванням міжнародних норм, будуть гармонізувати нормативно-правову базу в першу чергу в напрямку:

- формування єдиного порядку здійснення кооперованих поставок продукції, включаючи застосування непрямих податків;

- створення міждержавних фінансово-промислових груп і інших спільних структур;

- зближення національних тарифів на взаємні транспортні перевезення вантажів і пасажирів, а також на транзитне перевезення вантажів, в тому числі транзит по трубопроводах через території держав, починаючи з 1999 року;

- фінансово-банківської діяльності.

Координація структурних змін в пріоритетних областях економіки передбачає узгодження основоположних підходів до розробляємих в державах довгострокових Програм структурної перебудови в економіці.

Основними стратегічними орієнтирами при цьому рахувати:

- досягнення стабілізації виробництва і економічного росту;

- підвищення конкурентоздатності продукції, розвиток експортного потенціалу Сторін.

При проведенні глибокої якісної перебудови наявного виробничого потенціалу, яка зачіпає інтереси обох держав, Сторонами будуть розглянуті пропозиції щодо спільного створення і розвитку структуроутворюючих виробництв, про шляхи і форми часткової участі в забезпеченні цих виробництв необхідними ресурсами, збереженні виробничого профілю підприємств, які мають ключове значення в забезпеченні економічної безпеки України і Республіки Білорусь.

До таких виробництв насамперед відносяться сільськогосподарське машинобудування, паливно-енергетичний комплекс, хімічна, легка і харчова промисловість.

Необхідно далі розвивати намічені тенденції довгострокового співробітництва по наступних напрямках:

- поставок енергоносіїв, продукції металургійної, хімічної промисловості, продовольства;

- співробітництва в галузі сільськогосподарського машинобудування, транспорту, фармацевтичної, легкої і харчової промисловості;

- створення сервісного обслуговування продукції українських і білоруських виробників.

З метою підвищення конкурентоспроможності продукції, яка виробляється підприємствами цих галузей, передбачається розглянути можливості збереження і розвитку найбільш цінних елементів накопиченого науково-технічного потенціалу і використання його в інтересах розвитку економіки обох держав, створення для власних товаровиробників пріоритетних умов для виробництва і збуту продукції на ринках України і Республіки Білорусь, сприяння росту платіжноспроможного попиту на продукцію підприємств обох держав, захисту їх внутрішніх ринків від недобросовісної конкуренції.

Дієвим механізмом проведення узгодженої структурної перебудови економіки України і Республіки Білорусь буде створення спільних українсько-білоруських транснаціональних структур. Формування цих структур і, насамперед, в пріоритетних галузях і промислових комплексах (зокрема, сільськогосподарське машинобудування), створює передумови для ефективного інвестування, створення і розвитку раціональних коопераційних зв'язків, нарощування експортного потенціалу, реалізації прогресивних структурних змін в економіці.

Міждержавні цільові комплексні програми у відповідності з програмами структурної перебудови виробництв обох держав будуть передбачати проведення комплексу заходів, які направлені на переміщення капіталу в найбільш перспективні сфери економіки, а також переорієнтація неефективних, неконкурентоспроможних галузей і виробництв, з метою сприяння активізації цілеспрямованої структурної політики, забезпечення життєво важливих систем економіки, підвищення конкурентоспроможності продукції, збереження науково-технічного, виробничого та кадрового потенціалів.

В процесі здійснення Програми будуть прийняті дійові заходи щодо зміцнення і розвитку взаємовигідної виробничої кооперації і прямих зв'язків між підприємствами України і Республіки Білорусь, які направлені на збільшення випуску прогресивних видів продукції, ефективне комплексне використання сировинних ресурсів.

Програмою передбачається співробітництво в соціальній сфері і, в першу чергу, соціального захисту, охорони здоров'я, спільного подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

В період реалізації Програми буде здійснюватись координація зусиль в розвитку взаємовигідного співробітництва в галузі охорони здоров' я і покращення санітарно-епідеміологічого становища, виробництва лікарських препаратів і медичної техніки, у сфері підготовки висококваліфікованих кадрів для різних галузей і обміну спеціалістами, вченими, аспірантами, стажерами і студентами, а також в галузі культури і мистецтва, фізичної культури, спорту, санаторно-курортної справи і туризму.

Розвиток туристичного співробітництва передбачає поновлення і створення спільних туристичних маршрутів; введення єдиних стандартів обслуговування; введення рівнозначних туристичного податку і цін на туристичні послуги, спрощення прикордонних і митних процедур.

Подальше розширення одержить співробітництво в галузі захисту і поліпшення стану навколишнього середовища, запобігання транскордонних забруднень, раціонального і ресурсозберігаючого природокористування.

Розвиток і поглиблення торгового співробітництва між Україною і Республікою Білорусь буде здійснюватися з наступною лібералізацією діючого між державами режиму вільної торгівлі, переходу на єдині принципи стягнення непрямих податків у взаємній торгівлі, удосконаленням системи розрахунків, створенням клімату взаємної довіри при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності в цілому.

З метою забезпечення тісної взаємодії всіх контрольних органів на спільному кордоні, створення сприятливих умов для руху транспортних засобів, товарів й пасажирів, оптимізації митного контролю передуватиме поступовий і послідовний розвиток взаємодії митних, правоохоронних, прикордонних та інших органів на основі двосторонніх регламентуючих документів по наступних напрямках:

- забезпечення свободи і недискримінаційних умов транзиту товарів;

- підвищення ефективності митного контролю при транзитних перевезеннях;

- створення спільних робочих органів і спеціальних програм по боротьбі з порушеннями митного законодавства, особливо у сфері припинення незаконних перевезень наркотиків, зброї і боєприпасів, вибухових і отруйних речовин, інших матеріалів, які небезпечні для здоров'я населення і навколишнього середовища;

- удосконалення програмного забезпечення митної справи;

- вироблення узгоджених підходів щодо організації митного контролю за переміщенням підакцизних товарів;

- удосконалення митного контролю при поставках продукції в рамках виробничої кооперації господарюючих суб'єктів;

- удосконалення митного контролю по відношенню до об'єктів інтелектуальної і промислової власності;

- розробка і проведення узгоджених заходів на спільному кордоні, спрямованих на прискорення і спрощення митного оформлення.

Організація і здійснення торгових відносин між державами передбачає активний обмін необхідною статистичною інформацією, і в першу чергу, співставлення даних по зовнішній торгівлі. Передбачається обмін статистичними виданнями і публікаціями, а також досвідом проведення статистичних спостережень, переписів, обстежень, узгодження принципів формування статистики зовнішньої торгівлі.

Подальший розвиток повинно одержати міжрегіональне співробітництво прикордонних областей України і Республіки Білорусь, важливішим напрямком якого стане створення сприятливих умов для соціально-економічного підйому цих територій з урахуванням міжрегіональних господарських зв'язків, що склалися раніше, збереження звичаїв і духовних цінностей населення, яке в них проживає.

Реалізація Програми буде здійснюватися шляхом виконання державними органами і господарюючими суб'єктами України і Республіки Білорусь конкретних дій, які обумовлені у Програмі і Заходах до неї.

З метою виконання цієї Програми в рамках спільної Міжурядової Українсько-Білоруської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва створюється Координаційна Рада по реалізації Програми і робочі групи по головних розділах Програми.

Координаційна Рада по реалізації Програми (далі - КР) включає українську і білоруську частини, кожна з яких очолюється Головою і котрі призначаються головами урядів Сторін.

До складу КР входять керівники робочих груп від української і білоруської Сторін.

Засідання КР проводяться по мірі необхідності, але не рідше одного разу в півріччя, по черзі в Україні і Республіці Білорусь. Головує на засіданні КР Голова від Сторони, яка приймає.

Головними функціями КР є:

- координація діяльності по реалізації Програми в рамках національних частин;

- організація підготовки щорічного Плану заходів щодо реалізації Програми на відповідний рік, який виноситься на засідання Міжурядової Українсько-Білоруської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва;

- організація підготовки проектів міжурядових угод з питань, пов'язаних з реалізацією і координацією Програми;

- підготовка до розгляду на засіданнях Міжурядової Українсько-Білоруської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва окремих проблем, пов'язаних з реалізацією Програми, а також інші функції, обумовлені регламентом КР. Регламент КР розглядається і затверджується на засіданні КР.