Про затвердження Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів

У табл. 6.6 наведені значення допустимого підвищення напруги: у чисельнику - відносно землі, у знаменнику - між фазами.

Значення допустимих підвищень напруги між фазами стосуються тільки трифазних силових трансформаторів, шунтувальних реакторів і електромагнітних трансформаторів напруги, а також апаратів у триполюсному виконанні у разі розташування трьох полюсів в одному баці або на одній рамі. При цьому для апаратів класів напруги 110 кВ і 150 кВ значення 1,60 і 1,70 стосуються тільки зовнішньої ізоляції між фазами.

6.8.28. Для силових трансформаторів і автотрансформаторів незалежно від значень, указаних у таблиці, за умови нагрівання магнітопроводу кратність підвищеної напруги в частках номінальної напруги встановленого відгалуження обмотки повинна бути обмежена для 20 хв до 1,15, а для 20 с - до 1,30.

Для вимикачів незалежно від наведених у табл. 6.6 значень підвищені напруги повинні бути в межах, за яких кратність власної відновленої напруги на контактах вимикача не перевищує значень 2,4 або 2,8 (залежно від виконання вимикача, зазначеного в технічних умовах) за умови вимкнення непошкодженої ненавантаженої фази лінії під час несиметричного короткого замикання.

За тривалості підвищення напруги t, проміжної між двома значеннями, наведеними в таблиці, допустиме підвищення напруги повинне дорівнювати вказаному для більшого з цих двох значень тривалості.

Проміжок часу між двома підвищеннями напруги тривалістю 20 с і 20 хв повинен бути не меншим, ніж 1 година. Якщо підвищення напруги тривалістю 20 хв було два рази (з інтервалом в 1 год), то протягом найближчих 24 год підвищення напруги втретє допускається лише в разі аварійної ситуації, але не раніше ніж через 4 год.

Кількість підвищень напруги тривалістю 20 хв не повинна бути більше ніж 50 протягом 1 року.

Кількість підвищень напруги тривалістю 20 с не повинна бути більше ніж 100 за термін служби електрообладнання, указаний у стандартах на окремі види електрообладнання, або за 25 років, якщо термін служби не вказаний. У цьому разі кількість підвищень напруги тривалістю 20 с не повинна бути більше ніж 15 протягом одного року і більше ніж два протягом однієї доби.

Кількість підвищень напруги тривалістю 0,1 і 1,0 с не регламентована.

6.8.29. У разі одночасної дії підвищення напруги на декілька видів обладнання допустимим для електроустановки в цілому є значення, найнижче з нормованих для цих видів обладнання.

Допустимі короткочасні підвищення напруги частотою 50 Гц для обмежувачів перенапруг не повинні перевищувати значень, наведених у документації заводів-виробників.

Для запобігання підвищенню напруги понад допустимі значення в інструкціях з експлуатації повинен бути вказаний порядок операцій увімкнення та вимикання кожної лінії електропередавання напругою 110-150 кВ великої довжини. Для ліній 110-150 кВ, де можливе підвищення напруги понад 1,1 від найбільшої робочої напруги, повинен бути передбачений релейний захист від підвищення напруги.

У схемах, у тому числі пускових, у яких під час планових увімкнень лінії можливе підвищення напруги понад 1,1, а під час автоматичних вимкнень понад 1,4 від найбільшої робочої, рекомендовано передбачати автоматику, що обмежує до допустимих рівнів значення і тривалість підвищення напруги.

6.9. Установки конденсаторні

6.9.1. Вимоги цього підрозділу поширюються на конденсаторні установки напругою від 0,22 кВ до 10 кВ частотою 50 Гц, що використовуються для компенсації реактивної потужності і регулювання напруги та приєднуються паралельно індуктивним елементам електричної мережі споживача.

6.9.2. Конденсаторні установки, їх розміщення та захист повинні відповідати вимогам ПУЭ.

Допускається застосування суміщеної пускової апаратури конденсаторних батарей, що не мають автоматичного регулювання потужності, з пусковою апаратурою технологічного обладнання, тобто здійснення індивідуальної (групової) компенсації реактивної потужності.

6.9.3. Конденсаторна установка повинна бути в технічному стані, що забезпечує її тривалу та надійну роботу.

Керування режимом роботи конденсаторної установки, як правило, повинно бути автоматичним, якщо в разі ручного керування неможливо забезпечити необхідну якість електроенергії.

Умови праці при експлуатації конденсаторних установок та використання засобів індивідуального захисту повинні здійснюватись відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.21-98 та пунктів 5.7.19, 5.7.21 цих Правил.

6.9.4. Тип, потужність, місце встановлення і режим роботи компенсувальних пристроїв вибирається проектною чи спеціалізованою організацією відповідно до технічних умов електропередавальної організації на приєднання електроустановок, технічних характеристик та режимів роботи електроустановок споживачів з урахуванням вимог діючих НД з компенсації реактивної потужності.

Розташування конденсаторів і режими їх роботи повинні задовольняти умови найбільшого зниження втрат активної потужності від реактивних навантажень з урахуванням вимог щодо підтримання рівня напруги на затискачах приймачів.

6.9.5. У паспорті конденсаторної батареї повинен бути наведений список конденсаторів із зазначенням порядкового номера, заводського номера, дати встановлення, номінальної напруги, потужності і ємності кожного конденсатора відповідно до даних, зазначених на паспортній табличці заводу-виробника і конденсаторної батареї в цілому.

6.9.6. У приміщеннях (шафах) конденсаторних батарей (незалежно від їх розташування) повинні бути:

- однолінійна принципова схема конденсаторної установки із зазначенням номінального струму плавких уставок запобіжників, які захищають окремі конденсатори, частину або всю конденсаторну установку, а також значення уставки реле максимального струму в разі застосування захисного реле;

- стаціонарні пристрої пофазного вимірювання струму. Для конденсаторних установок потужністю до 400 кВАр допускається застосування одного пристрою, що перемикається за фазами;

- термометр або датчик вимірювання температури навколишнього повітря;

- спеціальна штанга для контрольного розрядження конденсаторів;

- резервний запас запобіжників на відповідні номінальні струми плавких вставок;

- первинні засоби пожежогасіння (необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння та їх види визначаються відповідно до НАПБ А 01.001-2004 та галузевих нормативних актів з пожежної безпеки).

Пристрої для вимірювання температури необхідно розташовувати в найгарячішому місці батареї посередині між конденсаторами. При цьому повинна бути забезпечена можливість спостереження за його показами без вимкнення конденсаторної установки і зняття огорожі.

6.9.7. Якщо температура навколишнього повітря в місці встановлення конденсаторів нижча за граничнодопустиму мінусову температуру, зазначену на їх паспортних табличках, увімкнення в роботу конденсаторної установки забороняється.

Увімкнення конденсаторної установки дозволяється лише після підвищення температури навколишнього повітря до вказаного в паспорті значення температури.

6.9.8. Температура навколишнього повітря в місці встановлення конденсаторів повинна бути не вищою за максимальне значення, зазначене в їхніх паспортних табличках. У разі перевищення цієї температури повинні вживатись заходи щодо підсилення ефективності вентиляції. Якщо протягом однієї години температура не знижується, конденсаторна установка повинна бути вимкнена.

6.9.9. Для недопущення режиму перетікання реактивної потужності з електричних мереж споживачів, якщо такий режим не обумовлено електропередавальною організацією, конденсаторні установки відключаються від електромереж в неробочі години підприємства.

6.9.10. У конденсаторних установках напругою понад 1000 В розрядні пристрої повинні бути постійно приєднані до конденсаторів, тому в колі між резисторами і конденсаторами не повинно бути комутаційних апаратів.

Конденсаторні установки напругою до 1000 В з метою економії електроенергії рекомендується виконувати без постійно приєднаних розрядних пристроїв з автоматичним приєднанням останніх у момент вимкнення конденсаторів.

У разі, якщо для секціонування конденсаторної батареї використані комутаційні апарати, що вимикають окремі її секції під напругою, на кожній секції встановлюється окремий комплект розрядних пристроїв.

Для конденсаторів з убудованими розрядними резисторами додаткові зовнішні розрядні пристрої не потрібні.

6.9.11. Увімкнення і вимкнення конденсаторних установок напругою 1000 В і більше за допомогою роз'єднувачів забороняється.

Усі операції щодо ввімкнення і вимкнення батарей конденсаторів здійснюються відповідно до вимог цих Правил і ПБЕЕ.

Умикати конденсаторну батарею в той час, коли напруга на збірних шинах перевищує найбільше допустиме значення для даного типу конденсаторів, забороняється.

Перед вимкненням конденсаторної установки необхідно зовнішнім оглядом переконатися у справності розрядного пристрою.

6.9.12. Заміна згорілих або несправних запобіжників здійснюється на вимкненій конденсаторній батареї після контрольного розряду всіх конденсаторів батареї спеціальною штангою.

У разі наявності індивідуального захисту контрольне розрядження здійснюється шляхом почергового замикання між собою всіх виводів кожного конденсатора, що входить до складу вимкненої батареї. У разі групового захисту розряджається кожна група конденсаторів, а за наявності тільки загального захисту замикаються між собою відповідні шини в ошиновці батареї.

6.9.13. У разі вимкнення конденсаторної установки повторне її увімкнення допускається для конденсаторів напругою вище ніж 1000 В не раніше ніж через 5 хв після вимкнення, а для конденсаторів напругою 660 В і нижче - не раніше ніж через 1 хв.

6.9.14. Увімкнення конденсаторної установки, що була вимкнена дією захистів, дозволяється після з'ясування й усунення причини, що викликала її вимкнення.

6.9.15. Огляд конденсаторної установки без вимкнення здійснюється з такою періодичністю:

- на об'єктах з постійним чергуванням персоналу - не рідше ніж один раз на добу;

- на об'єктах без постійного чергування персоналу - не рідше ніж один раз на місяць.

6.9.16. Під час огляду конденсаторної установки перевіряють:

- справність огорожі, цілість замків, відсутність сторонніх предметів;

- відсутність пилу, бруду, тріщин на ізоляторах;

- температуру навколишнього повітря;

- відсутність спучування стінок конденсаторів та слідів витікання просочувальної рідини (масла, совтола тощо) з них; наявність плям просочувальної рідини не є причиною для зняття конденсаторів з експлуатації - такі конденсатори слід узяти під нагляд;

- цілісність плавких вставок (зовнішнім оглядом) у запобіжниках відкритого типу;

- величину струму і рівномірність навантаження окремих фаз батареї конденсаторів;

- значення напруги на шинах конденсаторної установки або на шинах найближчої РУ;

- справність кола розрядного пристрою;

- справність усіх контактів (зовнішнім оглядом) електричної схеми ввімкнення батареї конденсаторів (струмопровідних шин, заземлення, роз'єднувачів, вимикачів тощо);

- наявність і справність блокування для безпечної експлуатації;

- наявність і справність засобів захисту (спеціальної штанги тощо) та засобів гасіння пожежі.

Позачергові огляди конденсаторних установок здійснюються у разі:

- появи розрядів (тріску) у конденсаторних батареях;

- підвищення напруги на затискачах або температури навколишнього повітря до значень, близьких до найбільших допустимих.

Про результати огляду повинен бути зроблений відповідний запис в оперативному журналі.

6.9.17. Експлуатація конденсаторних батарей забороняється у таких випадках:

- якщо напруга на виводах одиничного конденсатора перевищує 110% від його номінальної напруги, або напруга на шинах, до яких приєднано конденсаторні батареї, становить понад 110% від номінальної напруги конденсаторів;

- при температурі навколишнього повітря, яка перевищує найвищу або найнижчу температуру, допустиму для конденсаторів даного типу, відповідно до паспортних даних конденсаторних установок;

- при наявності спучування стінок конденсаторів;

- при нерівномірності навантаження фаз конденсаторної установки становить понад 10% від середнього значення струму;

- при збільшенні струму батареї понад 30% від номінального значення;

- при крапельній течі просочувальної рідини;

- при пошкодженні фарфорового ізолятора.

6.9.18. Конденсатори, просочені трихлордифенілом, повинні мати на корпусі біля таблички з паспортними даними розпізнавальний знак у вигляді рівностороннього трикутника жовтого кольору.

Під час технічного обслуговування конденсаторів, у яких як просочувальний діелектрик використовується трихлордифеніл, необхідно вживати заходів для запобігання його попаданню в навколишнє середовище. Просочені трихлордифенілом конденсатори, що вийшли з ладу, за відсутності умов їх утилізації мають бути знищені (захоронені) у місцях, визначених санітарно-епідеміологічними службами.

Капітальний ремонт конденсаторних установок необхідно проводити не рідше ніж один раз на вісім років. Поточні ремонти конденсаторних установок необхідно проводити щороку.

6.9.19. Профілактичні випробування конденсаторних установок необхідно проводити відповідно до табл. 3 додатка 1.

6.10. Установки акумуляторні

6.10.1. Вимоги цього підрозділу поширюються на стаціонарні установки кислотних і лужних акумуляторних батарей (далі - АБ), що встановлені на підстанціях, у виробничих цехах споживача. Акумуляторні батареї повинні встановлюватися та обслуговуватись у відповідності до вимог ПУЭ, цих Правил, ПБЕЕ та інструкцій заводів-виробників.

Умови праці обслуговувального персоналу при експлуатації акумуляторних установок та використання засобів індивідуального захисту повинні здійснюватись відповідно до вимог пунктів 5.7.2, 5.7.3 та цих Правил.

6.10.2. Установлювати кислотні та лужні АБ в одному приміщенні забороняється.

6.10.3. Стіни й стеля приміщення акумуляторної, двері та віконні рами, металеві конструкції, стелажі та інші частини повинні бути пофарбовані кислотостійкою (лугостійкою) фарбою, що не містить спирту. Вентиляційні короби та витяжні шафи повинні бути пофарбовані як із зовнішнього, так і з внутрішнього боку. На вікнах повинно бути вставлене матове або покрите білою фарбою скло.

6.10.4. Для освітлення приміщень АБ необхідно застосовувати лампи розжарювання, установлені у вибухозахищеній арматурі. Один із світильників повинен бути приєднаний до мережі аварійного освітлення.

Вимикачі, штепсельні розетки, запобіжники й автоматичні вимикачі потрібно розташовувати поза акумуляторним приміщенням. Освітлювальна електропроводка повинна бути виконана проводом з кислотостійкою (лугостійкою) оболонкою.

Рівень освітленості приміщень АБ повинен відповідати вимогам будівельних норм і правил. Під час проведення монтажних, ремонтних та інших робіт у приміщеннях АБ освітленість на робочому місці повинна бути не менше ніж 200 лк.

6.10.5. Під час приймання АБ, щойно змонтованої або після капітального ремонту, повинні бути перевірені:

- наявність документів на монтаж або капітальний ремонт АБ (технічного звіту);

- ємність батареї, перевірена струмом 10-годинного розрядження або у відповідності до вказівки заводу-виробника;

- якість електроліту за результатами аналізу проб, узятих в кінці контрольного розрядження;

- густина електроліту, приведена до температури 20 град.;

- напруга елементів наприкінці зарядження та розрядження батареї;

- опір ізоляції батареї відносно землі;

- справність окремих елементів;

- справність припливно-витяжної вентиляції;

- відповідність будівельної частини акумуляторних приміщень вимогам ПУЭ.

Батарея повинна вводитись в експлуатацію після досягнення 100% номінальної ємності.

6.10.6. Рівень електроліту в кислотних АБ повинен бути:

- вище верхнього краю електродів на 10-15 мм для стаціонарних акумуляторів з поверхнево-коробчастими пластинами типу СК;

- у межах 20-40 мм над запобіжним щитком для стаціонарних акумуляторів з намазними пластинами типу СН.

Густина кислотного електроліту за температури 20 град. повинна бути:

- для акумуляторів типу СК - (1,205 +- 0.005) г/куб.см;

- для акумуляторів типу СН - (1,24 +- 0,005) г/куб.см.

6.10.7. Для приготування кислотного електроліту слід застосовувати сірчану кислоту та дистильовану воду. Дистильована вода повинна бути перевірена на відсутність хлору та заліза.

Якість води та кислоти повинна засвідчуватися заводським сертифікатом або протоколом хімічного аналізу, проведеного відповідно до вимог стандартів.

Приготування кислотного електроліту і приведення акумуляторної батареї до робочого стану повинні здійснюватись відповідно до вказівок інструкції заводу-виробника.

6.10.8. Лужні акумулятори під час збирання в батарею повинні бути з'єднані в послідовне коло за допомогою стальних нікельованих міжелементних перемичок.

Акумуляторні лужні батареї повинні бути з'єднані в послідовне коло за допомогою перемичок з мідного проводу.

Рівень електроліту натрій-літієвих і калій-літієвих заряджених акумуляторів повинен бути на 5-10 мм вище від верхнього краю пластин.

6.10.9. Для приготування лужного електроліту слід застосовувати: гідроксиди калію або гідроксиди натрію, гідроксиди літію та дистильовану воду, які відповідають чинним стандартам.

Під час приготування лужного електроліту та приведення АБ до робочого стану повинні бути виконані вказівки інструкції заводу-виробника.

6.10.10. Для зменшення випару банки АБ відкритого виконання повинні бути накриті пластинами зі скла або іншого прозорого ізоляційного матеріалу, які б спирались на виступи (напливи) пластин АБ. Матеріал пластин не повинен вступати в реакцію з електролітом. Для акумуляторів з розмірами банки більше ніж 400 х 200 мм можна застосовувати накривні пластини з двох або більше частин.

6.10.11. Елементи АБ повинні бути пронумеровані. Великі цифри наносяться на лицьову вертикальну стінку посудини кислотостійкою (лугостійкою) фарбою. Першим номером у батареї позначається елемент, до якого приєднується позитивна шина.

6.10.12. Персонал, який обслуговує акумуляторну установку, повинен бути забезпечений:

- технічною документацією;

- принциповими та монтажними електричними схемами з'єднань;

- денсиметрами (ареометрами) та термометрами для вимірювання густини й температури електроліту;

- переносним вольтметром постійного струму з діапазоном вимірювання 0-3 В і вольтметром для вимірювання номінальної напруги батареї.

Крім того, для безпечного виконання робіт акумуляторна установка повинна бути укомплектована згідно з ГНД 34.50.501-2003.

6.10.13. Кислотні батареї типу СК і СН, що працюють в режимі постійного підзарядження, потрібно експлуатувати без тренувальних розряджень і періодичних вирівнювальних перезаряджень. Залежно від стану батареї, але не рідше ніж один раз на рік, необхідно проводити вирівнювальне зарядження (дозарядження) батареї до досягнення значення густини електроліту, указаного в п. 6.10.6 на всіх елементах. Тривалість вирівнювального зарядження залежить від технічного стану батареї і повинна тривати не менше ніж 6 год.

Для інших типів АБ вирівнювальне зарядження виконують згідно з інструкцією заводу-виробника.

Вирівнювальне перезарядження всієї батареї або окремих її елементів необхідно здійснювати тільки за потреби.

6.10.14. Контрольне розрядження батарей проводять за необхідності (один раз на один-два роки) для визначення їх фактичної ємності (у межах номінальної ємності).

Працездатність АБ на підстанціях перевіряється за спадом напруги під час короткочасних (не більше ніж 5 с) розряджень струмом кратністю 1,5-2,5 від величини струму одногодинного розрядження (струмом поштовху), яку виконують один раз на рік. Напруга повністю зарядженої справної батареї в момент поштовху не повинна знижуватися більше ніж на 0,4 В на елемент від напруги в момент, що передує поштовху струму.

Значення струму розрядження кожного разу повинно бути таким самим. Результати вимірювань під час контрольних розряджень необхідно порівнювати з результатами вимірювань попередніх розряджень.

Заряджати і розряджати АБ дозволяється струмом не вище максимального для даної батареї. Температура електроліту наприкінці зарядження не повинна перевищувати 40 град. для акумуляторів типу СК та 35 град. для акумуляторів типу СН.

6.10.15. На дверях приміщення АБ повинні бути написи: "Акумуляторна", "Вогненебезпечно", "Палити заборонено".

На дверях приміщень витяжної вентиляції АБ необхідно вказати клас вибухонебезпечної зони (2). Експлуатація електрообладнання в цих приміщеннях повинна виконуватись відповідно до вимог розділу 7.4 цих Правил.

6.10.16. Потужність і напруга зарядного пристрою повинні бути достатніми для зарядження АБ до 90% ємності протягом не більше ніж 8 год.

Підзарядний пристрій повинен забезпечувати стабілізацію напруги на шинах постійного струму з відхиленнями не більше ніж 2%. Випрямні установки, які використовують для зарядження та підзарядження АБ, повинні бути під'єднані з боку змінного струму через розділювальний трансформатор. Додаткові елементи АБ, які не постійно використовують у роботі, повинні мати окремий пристрій для зарядження. Ці елементи експлуатують у режимі постійного підзарядження.

6.10.17. Порядок експлуатації системи вентиляції в приміщенні акумуляторної батареї з урахуванням конкретних умов повинен бути визначений виробничою інструкцією споживача.

Припливно-витяжна вентиляція приміщення АБ повинна бути ввімкнена перед початком зарядження та вимкнена після повного відведення газів, але не раніше ніж через 1,5 год після закінчення зарядження.

Для АБ необхідно передбачити блокування, що унеможливлює зарядження батареї з напругою більше ніж 2,3 В на елемент при вимкненій вентиляції.

6.10.18. Напругу на шинах оперативного постійного струму за нормальних умов експлуатації дозволяється підтримувати на 5% вище від номінальної напруги струмоприймачів.

6.10.19. Усі збірки і кільцеві магістралі постійного струму повинні бути забезпечені подвійним живленням.

6.10.20. Опір ізоляції АБ вимірюють за спеціальною програмою не рідше ніж один раз на три місяці. Залежно від номінальної напруги АБ він повинен бути рівним значенням, наведеним у табл. 6.7.

За наявності пристрою для контролю ізоляції на шинах постійного оперативного струму він повинен діяти на сигнал під час зниження опору ізоляції одного з полюсів: до відмітки 20 кОм - у мережі напругою 220 В; 10 кОм - у мережі 110 В; 6 кОм - у мережі 60 В; 5 кОм - у мережі 48 В; 3 кОм - у мережі 24 В.

В умовах експлуатації опір ізоляції мережі постійного оперативного струму, який періодично вимірюється за допомогою пристрою контролю ізоляції або вольтметра, повинен бути не нижче двократного щодо зазначених вище мінімальних значень.

6.10.21. У разі замикання на землю (або зниження опору ізоляції до спрацьовування пристрою контролю) у мережі оперативного струму необхідно негайно вжити заходів щодо усунення цих неполадок.

Виконання робіт під напругою в мережі оперативного струму, якщо в цій мережі є замикання на землю, забороняється, за винятком робіт з пошуку місця замикання.

6.10.22. Обслуговування акумуляторних установок повинно бути покладено на працівника, навченого правилам експлуатації АБ.

На кожній акумуляторній установці повинен бути журнал АБ для запису результатів оглядів та обсягів виконаних робіт.

6.10.23. Аналіз електроліту працюючої кислотної АБ необхідно здійснювати щороку з урахуванням проб, узятих з контрольних елементів. Кількість контрольних елементів установлює особа, відповідальна за електрогосподарство, залежно від стану АБ, але не менше ніж 10% від кількості елементів у батареї. Контрольні елементи повинні щорічно замінюватись.

Під час контрольного розрядження проби електроліту відбирають наприкінці розрядження.

6.10.24. В АБ може бути відстаючих елементів не більше ніж 5% від загальної кількості елементів. Напруга відстаючих елементів у кінці розрядження повинна відрізнятися від середньої напруги інших елементів не більше ніж на 1,5%.

6.10.25. Напругу, густину й температуру електроліту кожного елемента стаціонарних АБ вимірюють відповідно до табл. 4 додатка 1.

6.10.26. Огляд АБ здійснюють:

- оперативний персонал - один раз на добу;

- майстер або начальник підстанції - два рази на місяць;

- на підстанціях без постійного оперативного персоналу експлуатаційний персонал одночасно з оглядом обладнання, а також спеціально виділена особа - за графіком, затвердженим особою, відповідальною за електрогосподарство.

6.10.27. Під час поточного огляду перевіряють:

- напругу, густину і температуру електроліту в контрольних елементах (напруга та густина електроліту в усіх елементах повинна бути перевірена не рідше ніж один раз на місяць);

- напругу та струм підзарядження основних і додаткових акумуляторів;

- рівень електроліту;

- правильність положення накривних пластин;

- цілісність акумуляторів;

- чистоту в приміщенні;

- наявність виділення бульбашок газу з акумуляторів;

- рівень та колір шламу в акумуляторах з прозорими баками.

6.10.28. Під час поточного ремонту АБ здійснюють:

- перевірку стану пластин і заміну їх за необхідності в окремих елементах;

- нейтралізацію електроліту, що потрапив на стелаж;

- заміну частини сепараторів;

- видалення шламу з елементів;

- перевірку якості електроліту;

- перевірку стану стелажів та їх ізоляції відносно землі;

- усунення інших несправностей АБ;

- перевірку та ремонт будівельної частини приміщення.

6.10.29. Капітальний ремонт батареї (заміна значної кількості пластин, сепараторів, розбирання всієї або більшої її частини) здійснюють залежно від стану АБ із залученням за необхідності спеціалізованих організацій.

Капітальний ремонт АБ типу СК виконують, як правило, не раніше ніж через 15-20 років її експлуатації.

Капітальний ремонт АБ типу СН не проводять. Заміна акумуляторів цього типу повинна виконуватися не раніше ніж через 10 років експлуатації.

Потребу капітального ремонту батареї встановлює особа, відповідальна за електрогосподарство, або організація, що здійснює капітальний ремонт.

6.10.30. Акумуляторні батареї закритого типу іноземного виробництва необхідно експлуатувати на підставі інструкцій, які повинні бути розроблені відповідно до вимог заводів-виробників.

Герметизовані акумуляторні батареї з внутрішньою рекомбінацією газів і напругою до 2,4 В на елемент дозволяється встановлювати у виробничих приміщеннях загального призначення згідно з рекомендаціями заводів-виробників. Спільна експлуатація герметизованих та відкритих АБ заборонена.

6.11. Електричне освітлення

6.11.1. Вимоги, викладені в цьому підрозділі, поширюються на установки електричного освітлення промислових підприємств, приміщень і споруд, житлових і громадських будівель, відкритих просторів і вулиць, а також на рекламне освітлення.

6.11.2. Робоче та аварійне освітлення в усіх приміщеннях, на робочих місцях, відкритих просторах і вулицях повинно забезпечувати освітленість відповідно до вимог будівельних норм і правил.

Рекламне освітлення, яке забезпечене пристроями програмного керування, повинно задовольняти також вимоги діючих норм на допустимі індустріальні радіоперешкоди.

Світильники робочого та аварійного освітлення, які застосовуються під час експлуатації електроустановок, повинні бути виключно заводського виготовлення і відповідати вимогам державних стандартів і технічних умов.

6.11.3. Світильники аварійного освітлення повинні відрізнятися від світильників робочого освітлення знаками або забарвленням.

Світлоогородження димових труб та інших висотних споруд повинно відповідати правилам маркування та світлоогородження висотних перешкод.

6.11.4. Живлення світильників аварійного та робочого освітлення в нормальному режимі повинно здійснюватись від різних незалежних джерел. У разі вимкнення джерела мережа аварійного освітлення повинна автоматично перемикатися на незалежне джерело живлення (акумуляторну батарею тощо).

Живлення мережі аварійного освітлення за схемами, що відрізняються від проектних, забороняється.

Приєднання до мережі аварійного освітлення переносних трансформаторів та інших видів струмоприймачів, які не належать до цього освітлення, забороняється.

Мережа аварійного освітлення повинна бути виконана без штепсельних розеток.

6.11.5. На щитах і збірках мережі освітлення на всіх вимикачах (рубильниках, автоматах) повинні бути написи з найменуванням приєднання, а на запобіжниках - із зазначенням струму плавкої вставки.

Застосування некаліброваних плавких вставок в усіх видах запобіжників забороняється.

6.11.6. Переносні ручні світильники, які застосовуються при організації ремонтних робіт, повинні живитися від мережі напругою не вище ніж 42 В, а в приміщеннях з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом і приміщеннях з особливо небезпечними умовами праці - не вище ніж 12 В.

Вилки приладів, розраховані на напругу 12-42 В, повинні мати конструктивне виконання, що унеможливлює їх увімкнення в розетки з напругою 127 і 220 В. На всіх штепсельних розетках повинні бути написи із зазначенням номінальної напруги.

Використання автотрансформаторів для живлення світильників мережі 12-42 В забороняється.

Застосування для переносного освітлювання люмінесцентних ламп і ламп ДРЛ, не закріплених на жорстких опорах, забороняється.

6.11.7. Установлення ламп у світильники мережі робочого та аварійного освітлення, потужність або колір випромінювання яких не відповідає проектній, а також знімання розсіювачів, екранувальних і захисних грат світильників забороняються.

6.11.8. Живлення мереж внутрішнього, зовнішнього, а також охоронного освітлення підприємств, споруд, житлових і громадських будівель, відкритих просторів і вулиць, як правило, повинно бути виконане окремими лініями.

Керування мережею зовнішнього освітлення, окрім мережі освітлення віддалених об'єктів, а також керування мережею охоронного освітлення повинно здійснюватись централізовано з приміщення щита керування електрогосподарством даного підприємства або з іншого спеціального приміщення.

6.11.9. Мережа освітлення повинна живитися від джерел (стабілізаторів або окремих трансформаторів), що забезпечують можливість підтримання напруги в необхідних межах.

Напруга на лампах освітлення не повинна перевищувати номінальну. Зниження напруги біля найвіддаленіших ламп мережі внутрішнього робочого освітлення, а також прожекторних установок не повинно бути більше ніж 5% номінальної напруги; біля найвіддаленіших ламп мережі зовнішнього і аварійного освітлення в мережі 12-42 В - не більше ніж 10%.

6.11.10. У коридорах електричних підстанцій і розподільних установок, що мають два виходи, а також у прохідних тунелях освітлення повинно бути виконано з двостороннім керуванням.

6.11.11. В оперативних працівників, які обслуговують мережі електричного освітлення, повинні бути схеми цієї мережі, запас каліброваних плавких вставок, світильників і ламп усіх напруг мережі освітлювання.

Оперативні працівники споживача або об'єкта навіть за наявності аварійного освітлення повинні бути забезпечені переносними електричними ліхтарями з автономним живленням.

6.11.12. Установку та очищення світильників мережі електричного освітлення, заміну ламп, ремонт та огляд мережі електричного освітлення повинні виконувати відповідно до графіка оперативні, оперативно-ремонтні або спеціально навчені працівники.

Періодичність робіт з очищення світильників і перевірки технічного стану освітлювальних установок споживача (наявність і цілісність скла, ґрат і сіток, справність ущільнення світильників спеціального призначення тощо) повинна бути встановлена особою, відповідальною за електрогосподарство споживача, з урахуванням місцевих умов. На ділянках, що піддаються підвищеному забрудненню, очищення світильників повинно виконуватись за окремим графіком.

6.11.13. Заміна ламп може виконуватись груповим або індивідуальним способом, який встановлюється конкретно для кожного споживача в залежності від доступу до ламп і потужності освітлювальної установки. У разі групового способу термін чергового очищення арматури повинен бути узгоджений з терміном групової заміни ламп.

6.11.14. Якщо висота підвішування світильників менша ніж 5 м, дозволяється їх обслуговування з приставних драбин і стрем'янок. У разі розміщення світильників на більшій висоті дозволяється їх обслуговування з мостових кранів, стаціонарних містків і пересувних пристроїв за умови дотримання заходів безпеки, обумовлених виробничими інструкціями, та обов'язково зі зняттям напруги.

6.11.15. Люмінесцентні лампи, що вийшли з ладу, лампи ДРЛ та інші, що містять ртуть, повинні зберігатися у спеціальному приміщенні. Їх необхідно періодично вивозити для подальшої демеркуризації до спеціальних організацій.

6.11.16. Огляд і перевірка мережі освітлення повинні проводитись у такі терміни:

- перевірка дії автомата аварійного освітлення - не рідше ніж один раз на місяць у денні години;

- перевірка справності аварійного освітлення у разі вимкнення робочого освітлення - два рази на рік;

- вимірювання освітленості робочих місць - під час уводу мережі в експлуатацію і надалі за потреби, а також після зміни технологічного процесу або переобладнання;

- випробування ізоляції стаціонарних трансформаторів 12-42 В - один раз на рік, переносних трансформаторів і світильників 12-42 В - два рази на рік.

Виявлені під час перевірки та огляду дефекти повинні бути усунені в найкоротші терміни.

6.11.17. Перевірка стану стаціонарного обладнання й електропроводки аварійного, евакуаційного та робочого освітлення, випробування та вимірювання опору ізоляції проводів, кабелів і заземлювальних пристроїв треба проводити під час уведення в експлуатацію мережі електричного освітлення, надалі не рідше ніж один раз на три роки, а ще далі - згідно з графіком, затвердженим особою, відповідальною за електрогосподарство підприємства, відповідно до табл. 27 додатка 1.

6.11.18. Технічне обслуговування та ремонт установок вуличного і рекламного освітлення повинен виконувати підготовлений електротехнічний персонал.

Споживачі, що не мають такого персоналу, можуть передавати функції технічного обслуговування та ремонту цих установок спеціалізованим організаціям.

Періодичність планово-попереджувальних ремонтів установок мережі рекламного освітлення встановлюється в залежності від їхньої категорії (місця розташування, системи технічного обслуговування тощо), її затверджує особа, відповідальна за електрогосподарство.

6.11.19. Увімкнення та вимкнення установок зовнішнього (вуличного) і рекламного освітлення, як правило, здійснюються автоматично відповідно до графіка, складеного з урахуванням пори року та особливостей місцевих умов.

6.11.20. Про всі відхилення в роботі установок рекламного освітлення і пошкодження (миготіння, часткові розряди тощо) оперативні працівники споживача зобов'язані негайно інформувати працівників, які здійснюють технічне обслуговування та ремонт таких установок.

Робота установок рекламного освітлення за наявності видимих пошкоджень забороняється.

6.11.21. За наявності централізованої автоматичної системи керування установками вуличного і рекламного освітлення повинно забезпечуватись цілодобове чергування працівників, які мають у своєму розпорядженні транспортні засоби і телефонний зв'язок.

6.11.22. Роботи на установках рекламного освітлення, а також очищення світильників вуличного освітлення повинні здійснюватись у світлий час доби.

6.12. Засоби вимірювальної техніки електричних величин

6.12.1. Вимоги цього підрозділу поширюються на стаціонарні та переносні засоби вимірювальної техніки електричних величин (далі - ЗВТ). Правові основи забезпечення єдності вимірювання в Україні визначаються Законом України "Про метрологію і метрологічну діяльність", а також іншими нормативно-правовими актами України з метрології.

6.12.2. Оснащеність електроустановок ЗВТ повинна відповідати проектній документації, чинним державним та галузевим НД з вимірювань, сигналізації та автоматичному регулюванню.

6.12.3. Електроустановки повинні бути забезпечені ЗВТ, занесеними до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки (далі - Державний реєстр). Дозволяється застосування ЗВТ, які не занесені до Державного реєстру, але пройшли метрологічну атестацію в установленому порядку. Забороняється використання ЗВТ з терміном повірки чи калібрування, що минув.

6.12.4. У кожного споживача повинна бути організована метрологічна служба або підрозділ, що виконує функції такої служби, обов'язком якої є періодичний огляд та профілактичне обслуговування ЗВТ, нагляд за їх станом, повірка, калібрування, ремонт та випробування цих засобів.

Виконання завдань метрологічної служби споживач організовує власними силами за наявності свідоцтва про уповноваження або атестацію у державній метрологічній системі відповідно до Закону України "Про метрологію і метрологічну діяльність" або виконує ці роботи за договором, залучаючи організації, що мають право на їх проведення.

6.12.5. Засоби вимірювальної техніки, що підлягають державному метрологічному контролю та нагляду, у тому числі ЗВТ, результати вимірювань яких використовуються для розрахункового обліку електроенергії, а також вихідні еталони електричних величин, що перебувають у власності споживача, підлягають періодичній повірці.

Періодична повірка повинна проводитись у процесі експлуатації згідно з календарним графіком, який повинен складатися у кожного споживача та узгоджуватися з організацією, акредитованою в установленому порядку на право виконання повірки відповідних ЗВТ.

6.12.6. Умови зберігання та експлуатації ЗВТ повинні відповідати вимогам заводу-виробника. При використанні ЗВТ в умовах або режимах експлуатації, відмінних від наведених у документації на ці ЗВТ, для них установлюються індивідуальні метрологічні характеристики.

6.12.7. На ЗВТ, що перебувають в експлуатації, за узгодженням з метрологічною службою можливе нанесення додаткових позначок, що поліпшують сприймання контрольованих параметрів.

Біля кожного лічильника електричної енергії має бути напис, що вказує диспетчерське найменування приєднання, на якому здійснюється облік електроенергії.

Спостереження за нормальною роботою ЗВТ, у тому числі за роботою реєструвальних приладів, приладів з автоматичним прискоренням запису в аварійних режимах, а також зміна паперу, доливання чорнила для регулювальних приладів, контроль поточного часу на підстанціях або в РУ ведуть оперативні працівники.

6.12.8. Про всі порушення в роботі ЗВТ працівники, які обслуговують обладнання, на якому встановлені ЗВТ, повинні інформувати підрозділ, що виконує функції метрологічної служби споживача.

Споживач, у якого встановлені ЗВТ, що належать та/або експлуатуються електропередавальною організацією, є відповідальним за їх збереження та дотримання умов експлуатації.

6.12.9. Усі дії з ЗВТ, що перебувають в експлуатації електропередавальної організації або якщо інформація від ЗВТ використовується електропередавальною організацією (датчики інформації, прилади, системи контролю та обліку, розрахункові лічильники електричної енергії, ТС та ТН тощо), виконуються електропередавальною організацією або спільно із споживачем, що експлуатує ЗВТ, з дозволу та в присутності представника електропередавальної організації.

6.12.10. Використання та встановлення засобів обліку реактивної електроенергії і місце їх установлення узгоджуються з електропередавальною організацією на стадії видачі технічних умов на приєднання нових електроустановок і під час оформлення додатків до договорів про оплату перетікань реактивної електроенергії для електроустановок, що перебувають в експлуатації у споживача.

Для споживачів, яких залучено до розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, установлення засобів обліку реактивної електроенергії є обов'язковим.

Облік реактивної електроенергії, як правило, установлюється на межі розділу електромереж.

6.12.11. Засоби обліку реактивної електроенергії повинні забезпечувати можливість окремого обліку перетікань реактивної електроенергії з мереж електропередавальної організації в мережу споживача (споживання реактивної електроенергії) і обліку перетікань з мереж споживача в мережу електропередавальної організації (генерація реактивної електроенергії) - у разі можливості таких перетікань.

6.12.12. Розрахункові прилади обліку, що контролюють генерацію реактивної електроенергії в мережу електропередавальної організації, повинні встановлюватись вище точок приєднання усіх наявних у мережі споживача джерел реактивної електроенергії, але найближче до межі балансового розділу електричних мереж.

6.12.13. В умовах транзитних схем електропостачання, що мають багатостороннє живлення, розрахунковий облік споживання і генерації реактивної електроенергії має встановлюватись безпосередньо на приєднаннях споживачів.

6.12.14. За умови складної схеми електропостачання зі змінними напрямками перетікань реактивної потужності як розрахункова може використовуватись автоматизована система обліку, яка повинна враховувати всі можливі співвідношення перетікань у відповідних годинних інтервалах.

6.12.15. У вторинних колах ТН, до яких підключені ЗВТ розрахункового обліку, керування та контролю за споживанням електричної енергії, установлення запобіжників без контролю їх цілісності з дією на сигнал забороняється.

6.12.16. Для запобігання порушенням розрахункового обліку електричної енергії споживач готує місця для опломбування, що забезпечують захист від несанкціонованого доступу до ЗВТ розрахункового обліку.

При цьому мають бути опломбовані:

- розрахункові лічильники електричної енергії та їхні клемні коробки;

- струмові кола розрахункових лічильників електричної енергії;

- випробувальні колодки, до яких підключені вторинні кола ТС і ТН;

- місця приєднання телеметричних виходів ліній зв'язку автоматизованих систем розрахункового обліку, керування та контролю за використанням електричної енергії;

- ґрати або дверцята камер підстанцій, де встановлені запобіжники на боці високої напруги ТН, до яких приєднані ЗВТ розрахункового обліку, керування й контролю за використанням електричної енергії;

- рукоятки приводів роз'єднувачів ТН, до яких приєднані ЗВТ розрахункового обліку, керування та контролю за використанням електричної енергії.

Дозволяється використання інших додаткових засобів контролю та захисту від несанкціонованого доступу до ЗВТ розрахункового обліку, керування та контролю за споживанням електричної енергії.

6.13. Випробування та вимірювання параметрів електрообладнання та апаратів електроустановок споживачів

6.13.1. Випробування та вимірювання параметрів електрообладнання та апаратів споживачів проводиться відповідно до методів та нормативно-технічних параметрів, наведених у додатках 1 і 2.

Норми випробувань та вимірювань параметрів електрообладнання та апаратів (далі - Норми) є обов'язковими для споживачів та населення, які експлуатують електроустановки напругою до 150 кВ незалежно від їх форми власності та відомчої підпорядкованості.

Під час перевірок, випробувань та вимірювань електрообладнання напругою понад 150 кВ, а також генераторів та синхронних компенсаторів слід керуватися ГКД 34.20.302-2002.

Вимірювання параметрів електрообладнання виконуються згідно з атестованими методиками вимірювання за ГОСТ 8.010-99.

Під час перевірок, випробувань та вимірювань електрообладнання, крім Норм, слід керуватися чинними НД, а також інструкціями заводів-виробників.

6.13.2. Система технічного обслуговування і ремонту (ТОР) включає такі види перевірок електрообладнання:

К - під час капітального ремонту;

П - під час поточного ремонту;

М - міжремонтні (профілактичні) випробування та вимірювання, не пов'язані з виводом електрообладнання в ремонт.

Для окремих видів електрообладнання, які не ввійшли в ці Норми, конкретні терміни випробувань і вимірювань параметрів електрообладнання й апаратів електроустановок визначаються особою, відповідальною за електрогосподарство, на основі цих Норм, відомчої або місцевої системи ТОР у відповідності до інструкцій заводів-виробників та з урахуванням місцевих умов і стану електроустановок.