Фундамент має перевищувати рівень землі не менше ніж на 0,2 м.
Дозволяється в обґрунтованих випадках для портальних опор влаштування башмаків опор на підготовлену основу або влаштування буронабивних паль з анкерними болтами.
3.9.4. При проектуванні поздовжнього профілю ВБК має бути забезпечена надійність прилягання несуче-тягового каната:
при збільшенні зусилля в канаті на 25+-1% для несучих опор з від'ємним перегином;
при зменшенні зусилля в канаті на 25+-1% для відтискаючих опор і збільшенні навантаження на буксирні пристрої на 50+-2% в наступному прогоні.
3.9.5. Колія ВБК приймається з такого розрахунку, щоб буксирні пристрої з розвернутими в робоче положення буксирними пристроями не дотикались між собою або до стояків опор, у тому числі при похилому проходженні буксирних пристроїв. Буксирні пристрої з втягненими буксирними траверсами повинні вільно проходити у верхній частині опори при поперечних коливаннях до +-12 град.
3.9.6. Роликові батареї мають мати відбивачі проти сходу тягового каната, а також канатні уловлювачі. При поперечних коливаннях до +-12 град. буксирний пристрій має вільно проходити роликову батарею і не торкатися відбивача. В прогонах з нахилом більше 40% також слід передбачати вільне проходження буксирних пристроїв, коли при їх відхиленні в напрямку руху кут коливання в поперечному напрямку становить не більше 15 град.
3.9.7. Роликова батарея повинна бути обладнана уловлювачем, що запобігає падінню несуче-тягового каната на землю або підніманню вгору (на відтискаючих опорах), а також пристроєм для вимкнення приводу ВБК після сходу каната з роликів.
3.9.8. Конструкція кріплення роликів та роликових батарей має бути регульованою. Роликові батареї не повинні обертатись в поперечній площині, якщо це не передбачено конструкцією.
Коливання роликових батарей перпендикулярно осі каната допускається тільки за умови, якщо при перевірці роботи ВБК може бути доведено, що тяговий канат при його сходженні уловлюється канатним уловлювачем і при проході затискувача там залишається.
3.9.9. Товщина металевого прокату відкритого профілю конструкцій опор має бути не менша 4 мм. Якщо для конструкцій опор використовуються сталеві труби або закритий профіль, вони повинні мати товщину стінок не меншу за 2,5 мм.
Повинна бути виключена можливість попадання атмосферних опадів в металоконструкції опор закритого профілю.
3.9.10. Опори та їх оснащення мають бути доступними для обслуговування.
3.9.11. Опори ВБК мають бути обладнані майданчиками з поручнями висотою 1 м для обслуговування роликових батарей, а також мати драбини або скоби для доступу з рівня фундаменту до майданчиків обслуговування, траверс або ригелів опор. Відстань між щаблями вертикальних драбин має бути не більше 300 мм. Крок щаблів повинен бути витриманий однаковим по всій висоті драбини. Щаблі вертикальних драбин мають розміщуватись від металоконструкцій опор на відстані не менше 150 мм. Підлога майданчика має виключати можливість ковзання ніг та скупчення снігу та льоду.
3.9.12. Драбини дозволяється не встановлювати на опорах наскрізного профілю, якщо їх конструкцією забезпечений безпечний доступ до ригеля або траверси.
3.9.13. Металеві опори мають бути пофарбовані або оцинковані і пронумеровані, починаючи від нижньої станції.
3.9.14. Привідні станції ВБК можуть бути відкритого і напівзакритого типу. У випадках напівзакритих станцій відстань від стін до приводу і іншого обладнання, що потребує обслуговування, має бути не менша 800 мм. У необхідних випадках влаштовуються майданчики і драбини.
До механізмів, електрообладнання, пристроїв безпеки повинен бути забезпечений безпечний доступ.
3.9.15. Для обслуговування обладнання ВБК, що розміщується на станціях на висоті більш 1,8 м, повинні бути передбачені майданчики. Майданчики на станціях, а також підходи до них виконуються так, щоб виключити ковзання ніг. Вони мають бути огороджені поручнями висотою не нижче 1,0 м з суцільною обшивкою низом не менше 100 мм.
3.9.16. Територія станції має бути огороджена і виключати доступ сторонніх осіб. Всі частини обладнання ВБК, що обертаються, а також несуче-тяговий канат із втягненими буксирними пристроями, що розташовані на висоті менше 2,5 м від землі з врахуванням товщини снігового покриву, мають бути огороджені.
Огородження частин обладнання ВБК, що обертаються, має відповідати вимогам НД.
3.9.17. На нижній станції влаштовується майданчик посадки.
Довжина майданчика посадки ВБК встановлюється в залежності від швидкості руху ВБК.
Відношення довжини майданчика посадки (в м) до швидкості руху (в м/с) становить не менше:
при одномісних буксирних пристроях ................. 2
при двомісних буксирних пристроях .................. 3.
Майданчик висадки перед верхньою станцією влаштовують на такій відстані від неї, щоб повністю закінчилось втягування каната буксирного пристрою перед підходом до станції.
Майданчик висадки має бути горизонтальним. Довжина його (в м) приймається не менше трикратної швидкості (в м/с) несуче-тягового каната. Поблизу майданчика висадки має бути влаштоване опалюване приміщення для обслуговуючого персоналу з телефоном і кнопкою зупинки ВБК.
Після майданчика висадки розташовують блокуючий пристрій, що автоматично зупиняє привід при невтягуванні буксирного каната або при переїзді пасажира за пункт висадки.
Робочий орган блокуючого пристрою встановлюють на 0,5+-0,005 м нижче положення втягнутого троса буксирного пристрою.
Дозволяється не встановлювати блокуючий пристрій при наявності в районі майданчика висадки чергового та прямого бачення ним всієї верхньої станції.
3.9.19. Буксирні пристрої в місцях посадки та висадки мають проходити таким чином, щоб пасажири не могли отримати травм.
3.9.20. Біля станцій в разі необхідності слід передбачати побутові приміщення для обслуговуючого персоналу.
3.9.21. На металоконструкції ВБК, що зазнає найбільшого впливу вітру, має бути встановлений анеморумбометр, що подає сигнал про силу вітру в приміщення пульта управління.
На майданчиках посадки та висадки, а також на пульті управління встановлюються вимикачі для аварійної зупинки ВБК.
3.10. Засоби безпеки
3.10.1. ВБК має бути обладнаний електричним контуром безпеки, за допомогою якого проводиться контроль по всій довжині траси.
3.10.2. Схема безпеки має бути розрахована на роботу при напрузі не вище 42 В змінного струму або не вище 110 В постійного струму.
3.10.3. Привід ВБК зупиняється при:
натисканні кнопки "Стоп";
переїзді лижником майданчика висадки, а також в разі невтягування буксирного пристрою за майданчиком висадки;
сході каната з опори на стороні піднімання або спуску.
3.11. Сигналізація і зв'язок
3.11.1. На нижній станції встановлюється сирена передпускової сигналізації для оповіщення обслуговуючого персоналу і лижників про пуск ВБК.
3.11.2. Між станціями має бути налагоджений телефонний зв'язок. Кожна проміжна опора, що розміщується на відстані більш як 100 м від станції, обладнується розеткою для можливості підключення телефонного апарата до телефонної лінії, що зв'язує станції.
Розміщення розеток встановлюється проектом.
3.11.3. Дозволяється не встановлювати проміжні розетки, якщо персонал користується радіостанціями.
3.11.4. Телефонні та сигнальні канати не повинні торкатися буксирних пристроїв, інших канатів і повинні бути надійно ізольовані від землі.
3.12. Пульт управління
3.12.1. Пульт управління ВБК розміщується в закритому опалюваному приміщенні біля станції в місці найкращої видимості майданчика посадки і прилеглої траси.
3.12.2. У кабіні оператора, крім пульта керування, шафи з електроапаратурою, сигнальних і контрольних приладів, мають бути передбачені:
світильник для освітлення кабіни;
місце для вогнегасника;
місце для зберігання експлуатаційної документації;
місце для зберігання засобів надання першої долікарняної медичної допомоги.
3.12.3. Параметри мікроклімату в кабіні оператора (помічника оператора) ВБК повинні відповідати вимогам НД.
3.12.4. Рівні напруженості електромагнітного поля на робочому місці оператора (помічника оператора) ВБК не повинні перевищувати граничнодопустимих рівнів відповідно до Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за N 203/7524 (далі - ДСНіП 3.3.6.096-2002).
Параметри електричних і електромагнітних полів на території ВБК мають відповідати вимогам Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.96 N 239, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.08.96 за N 488/1513 (далі - ДСН 239-96).
3.12.5. Проекти розміщення ВБК мають підлягати державній експертизі стосовно техногенної безпеки відповідно до статті 17 Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" і статті 38 Закону України "Про правові засади цивільного захисту".
3.13. Електрообладнання ВБК
3.13.1. Електрообладнання ВБК, його монтаж, струмопроводи, освітлення, заземлення та інші прилади безпеки мають відповідати Правилам устройства електроустановок, затвердженим Міненерго СРСР 04.07.1984, та Правилам будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 N 272 (далі - НПАОП 40.1-1.32-01).
3.13.2. Металоконструкції станцій і опор ВБК мають бути заземлені.
3.13.3. Несуче-тяговий канат з'єднується на літній час з контуром заземлення нижньої станції.
3.13.4. Привідна станція і приміщення для пульта управління обладнуються електричними світильниками.
3.13.5. Електрообладнання ВБК, його монтаж, струмопроводи та заземлення мають відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-01.
3.13.6. Електропостачання ВБК від зовнішньої електричної мережі може здійснюватися від стаціонарних або пересувних джерел електроенергії з глухозаземленою чи ізольованою нейтраллю з номінальною напругою 380 В змінного струму або 220 В постійного струму.
3.13.7. Електропостачання ВБК від зовнішньої мережі має здійснюватися через увідний пристрій (рубильник, автоматичний вимикач тощо) з ручним або дистанційним приводом.
Увідний пристрій ВБК повинен замикатися і мати покажчик ВИМКНЕНО, УВІМКНЕНО.
З метою уникнення несанкціонованого керування ВБК їх захисна панель (пульт керування) має бути обладнана індивідуальним контактним замком із ключем (ключем-маркою), що унеможливлює подачу напруги на ВБК.
3.13.8. На ВБК застосовуються гнучкі кабелі і проводи з мідними жилами.
Переріз жил проводів і кабелів електричних кіл має бути не менше 1,5 кв.мм.
Для кіл з напругою до 42 В допускається застосування проводів і кабелів з мідними багатодротовими жилами перерізом не менше 0,5 кв.мм за умов, що приєднання жил до наконечників виконане паянням або обтисканням і проводи не несуть механічного навантаження.
Використання металоконструкцій ВБК як струмопроводу для живлення електричних кіл не дозволяється.
3.13.9. У місцях, де ізоляція та оболонка проводів і кабелів можуть зазнавати дії мастила, потрібно застосовувати проводи та кабелі з мастилостійкою ізоляцією і оболонкою. Дозволяється застосування немастилостійких проводів і кабелів за умови їх прокладання в герметичних трубах.
3.13.10. У місцях можливих механічних пошкоджень електропроводки має бути передбачений її захист.
3.13.11. Жили проводів і кабелів електричних кіл необхідно маркувати.
3.13.12. Напруга схеми керування ВБК має бути не більше 42 В.
3.13.13. Напруга ремонтного освітлення ВБК має бути не більше 42 В.
3.13.14. Світильники для освітлення траси ВБК мають вимикатися самостійними вимикачами.
3.14. Рятівні засоби
3.14.1. ВБК комплектується:
хоча б одним засобом порятунку травмованого лижника типу "ак'я"*;
аптечкою надання першої медичної допомоги.
---------------
* Металевий або пластмасовий човен з ручками для транспортування лижників схилом гори вниз.
3.14.2. Засоби порятунку зберігаються в приміщенні пульта управління.
3.14.3. В приміщенні пульта управління ВБК або поруч обладнується місце для надання першої медичної допомоги.
3.14.4. Приміщення мають бути обладнані протипожежними щитами з первинними засобами пожежогасіння.
4. ВИМОГИ ДО ВИГОТОВЛЕННЯ, МОНТАЖУ, РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА РЕМОНТУ
4.1. Загальні вимоги
4.1.1. Огляд, монтаж, налагодження, реконструкцію та ремонт ВБК і їх складових частин, а також ремонт несучих металоконструкцій ВБК мають виконувати суб'єкти господарювання, які отримали дозвіл Держпромгірнагляду в установленому порядку.
4.1.2. При умові виготовлення ВБК із складових частин за якість виготовлення ВБК в цілому, відповідність вимогам даних Правил, НД, а також за оформлення експлуатаційної документації відповідає виготовлювач ВБК.
Паспорт ВБК складається за даними документів на окремі складові частини ВБК, ці документи зберігаються разом з паспортом.
4.1.3. Технічні умови щодо виготовлення, встановлення, реконструкції та ремонту ВБК або їх окремих складових частин підлягають погодженню з органами державного нагляду у порядку, встановленому ДСТУ 1.3:2004 Правила побудови, викладання, оформлення, погодження, прийняття та позначення технічних умов (далі - ДСТУ 1.3:2004).
4.1.4. Технічні умови містять вимоги щодо методів контролювання (випробовування, аналізу, вимірювання).
4.1.5. Кожний виготовлений ВБК комплектується:
паспортом;
настановою з експлуатації;
інструкцією з монтажу, налагодження та обкатки;
іншою документацією, передбаченою технічними умовами на ВБК;
комплектом запасних частин, інструменту та приладдя.
Виготовлені окремо і призначені для самостійного постачання механізми, металоконструкції (ригелі, траверси, стояки опор, опори в цілому тощо), пристрої безпеки супроводжують відповідними документами виробника про їх якість.
4.1.6. Паспорт ВБК складається за формою, наведеною у додатку 1.
4.1.7. В інструкції з монтажу, налагодження та обкатки ВБК поряд з іншими відомостями мають бути зазначені:
періодичність технічного обслуговування, ремонту та змащення складових частин ВБК;
періодичність і способи огляду металоконструкцій;
перелік і позначення деталей, що швидко зношуються, та граничні норми їх бракування;
способи та порядок регулювання гальм;
періодичність та способи перевірки приладів безпеки;
граничні норми бракування елементів ВБК відповідно до додатка 2;
найімовірніші механічні пошкодження металоконструкцій і способи їх усунення;
порядок проведення технічних оглядів;
вимоги безпеки в аварійних ситуаціях;
критерії граничного стану ВБК для проведення капітального ремонту.
4.1.8. Відомості про виготовлений комплект обладнання ВБК, окремі складові частини, призначені для самостійного постачання, виробник обладнання заносить до книги обліку та споряджує табличкою, укріпленою на видному місці, із зазначенням найменування виробника чи його товарного знака, основних технічних характеристик, дати виготовлення, порядкового номера, а також інших відомостей згідно з вимогами НД. Метод виконання написів на табличці має забезпечувати їх збереження протягом усього терміну експлуатації ВБК.
4.1.9. Після проведення ремонту чи реконструкції ВБК в паспорт заносяться дані про виконані роботи, усі зміни параметрів, характеристик і показників, відомості про застосовані матеріали.
Якщо ці дані неможливо занести в паспорт ВБК, оформляється новий паспорт. У цьому разі старий паспорт зберігається разом з новим паспортом.
Копії документів, що підтверджують якість застосованих матеріалів і зварювання, зберігаються на підприємстві, яке виконувало роботи, а самі документи - у паспорті ВБК.
4.1.10. Роботодавець, який під час експлуатації ВБК виявив недоліки в його конструкції, виготовленні або встановленні, а також невідповідність вимогам цих Правил, надсилає підприємству-виробнику претензію, а її копію - органу Держпромгірнагляду, який видав дозвіл на експлуатацію ВБК.
Для ВБК, придбаних за кордоном, претензія надсилається виробнику, а її копія - Держпромгірнагляду.
4.2. Матеріали
4.2.1. Матеріали, що застосовуються для виготовлення, реконструкції та ремонту ВБК, його елементів, мають відповідати вимогам ГСТУ 3-063-2004 "Підіймально-транспортні машини. Матеріали для зварних металевих конструкцій. Вимоги до вибору" (далі - ГСТУ 3-063-2004).
4.2.2. Якість матеріалів має бути підтверджена документами виробника цих матеріалів.
За відсутності документа про якість матеріалу дозволяється його застосовувати після проведення випробувань відповідно до НД.
4.2.3. Вибір матеріалу здійснюється з урахуванням нижніх граничних значень температур навколишнього середовища для робочого і неробочого станів ВБК, завантаженості елементів і агресивності навколишнього середовища.
4.2.4. Зварювальні матеріали мають забезпечувати механічні властивості металу шва і зварного з'єднання (границю міцності, границю плинності, відносне видовження, кут вигину, ударну в'язкість) не менше нижніх границь зазначених властивостей основного металу конструкції, установлених для даного металу відповідними НД.
4.2.5. Матеріали, що не зазначені в НД і не застосовувалися раніше для виготовлення, реконструкції і ремонту вантажопідіймальних машин, можуть бути застосовані після узгодження з Держпромгірнаглядом.
4.2.6. У разі застосування в одному з'єднанні сталей різних марок механічні властивості наплавленого металу мають відповідати властивостям сталі з більшою границею міцності.
4.3. Зварювання
4.3.1. Прихоплювання та зварювання несучих елементів металоконструкцій мають виконувати зварники, атестовані відповідно до вимог Правил атестації зварників, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 19.04.96 N 61, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 31.05.96 за N 262/1287 (далі - НПАОП 0.00-1.16-96).
4.3.2. Для виготовлення елементів конструкції з листового, сортового, фасонного прокату, труб тощо допускається застосування всіх способів зварювання, що забезпечують відповідність форм і розмірів цих елементів, зазначених у робочій конструкторській документації.
4.3.3. Зварювання необхідно проводити за умов, що виключають вплив несприятливих атмосферних умов на якість зварних з'єднань.
4.3.4. Можливість та порядок зварювання за температури повітря нижче 0 град.С встановлюються технічними умовами на виготовлення ВБК або іншими НД.
4.3.5. Прихоплювання елементів зварних з'єднань під час складання металоконструкцій мають виконуватися з використанням таких самих зварювальних матеріалів, що й під час зварювання.
4.3.6. Прихоплювання, виконані під час складання металоконструкції, можуть не видалятися, якщо під час зварювання вони будуть повністю переплавлені. Перед зварюванням місця прихоплювання очищуються від шлаку.
4.3.7. Необхідність і методи термічної обробки зварних з'єднань несучих елементів металоконструкцій встановлюються технічними умовами на виготовлення, реконструкцію і ремонт ВБК.
4.3.8. Несучі зварні металоконструкції повинні мати клеймо чи інше умовне позначення, що дозволяє визначити прізвище зварника, який виконав зварювання. Маркування здійснюється методами, що забезпечують його збереження впродовж експлуатації ВБК і не погіршують його якості. Метод і місце маркування мають бути зазначені на кресленнях.
4.4. Контроль якості зварних з'єднань
4.4.1. Контроль якості зварних з'єднань, що проводиться після виготовлення, монтажу, ремонту та реконструкції ВБК, має здійснюватися методами неруйнівного контролю (зовнішнім оглядом і вимірюваннями, ультразвуковим, радіографічним тощо), за необхідності руйнівними методами контролю відповідно до вимог НД.
Фахівці з неруйнівного контролю мають бути атестовані відповідно до вимог Правил атестації фахівців неруйнівного контролю, затверджених наказом Дернаглядохоронпраці України від 23.07.96 N 126, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.11.96 за N 654/1679 (у редакції наказу від 06.05.97 N 118 (далі - НПАОП 0.00-1.27-97).
4.4.2. Контроль якості зварних з'єднань здійснюється після проведення термічної обробки, якщо вона передбачена для даного зварного з'єднання. Результати контролю зварних з'єднань мають бути зафіксовані у відповідних документах (висновках, журналах, протоколах, картах, формулярах тощо).
4.4.3. Контроль якості зварних з'єднань несучих елементів металоконструкцій ультразвуковим, радіографічним методами проводять тільки після усунення виявлених зовнішнім оглядом дефектів.
4.4.4. Місця обов'язкового контролю стикових зварних з'єднань несучих елементів металоконструкцій ультразвуковим, радіографічним методами встановлюються технічними умовами.
Радіографічному контролю має піддаватися не менше 25% довжини стикового шва з'єднання, що контролюється.
У разі виявлення неприпустимих дефектів, зазначених у технічних умовах, радіографічному контролю має бути піддане все зварне з'єднання, що контролюється. Ділянки зварних швів з дефектами видаляються механічним способом і зварюються повторно.
Ультразвуковий метод контролю необхідно застосувати для перевірки 100% довжини стикового шва з'єднання, що контролюється.
4.4.5. Якість зварних з'єднань вважається незадовільною, якщо в них під час контролю будь-якими методами будуть виявлені внутрішні чи зовнішні дефекти, що виходять за межі норм, установлених технічними умовами на виготовлення, реконструкцію і ремонт ВБК.
4.5. Захисні покриття
4.5.1. З метою захисту складових частин ВБК від корозії на їх поверхню наносять лакофарбові, металеві або неметалеві (неорганічні) покриття.
Зазначеного захисту не вимагають механічно оброблені деталі, що працюють у масляній ванні або середовищі консистентних мастил.
4.5.2. Підготовку металевих поверхонь перед фарбуванням, а також нанесення лакофарбових покриттів необхідно здійснювати відповідно до вимог технологічної документації.
4.5.3. Усі оброблені поверхні, що не підлягають фарбуванню, мають бути покриті мастилом або іншим захисним покриттям.
4.5.4. Фарбування ВБК виконується згідно з вимогами конструкторської документації. Клас покриття має бути визначений технічними умовами.
4.5.5. Місця мащення, зливні та заливні пробки мають бути яскравого кольору, відмінного від кольору поверхні складових частин ВБК.
4.5.6. Поверхні, що не доступні для фарбування після складання ВБК, мають бути пофарбовані до складання.
4.5.7. Під час виконання фарбувальних робіт необхідно створити безпечні умови праці згідно з чинним законодавством.
5. ВИМОГИ ДО ВБК І ЇХ СКЛАДОВИХ ЧАСТИН, ПРИДБАНИХ ЗА КОРДОНОМ
5.1. Експлуатація ВБК або їх складових частин, придбаних за кордоном, починається після одержання в установленому порядку дозволу Держпромгірнагляду.
5.2. Придбані за кордоном комплекти обладнання ВБК, їх складові частини мають відповідати вимогам даних Правил. Технічна документація, що надається з комплектом обладнання ВБК, має бути перекладена українською або російською мовами.
5.3. Замовник повинен укласти договір на розробку проекту ВБК із проектною організацією. Можливі відхилення комплекту ВБК від Правил мають бути узгоджені з Держпромгірнаглядом.
5.4. Ввезений з-за кордону комплект обладнання ВБК, що був в експлуатації, має пройти експертне обстеження, про що складається відповідний документ.
5.5. Проект встановлення ввезеного з-за кордону комплекту обладнання, що був в експлуатації, виконується проектною організацією.
5.6. Технічне завдання до проекту встановлення має містити величини допустимих навантажень на несучі конструкції станцій, опор, а також на елементи ходової частини (ролики, роликові батареї, привідний та реверсний шківи тощо).
Величини допустимих навантажень під час розробки ТЗ отримуються від фірми-виробника, розраховуються або визначаються експериментальним шляхом у встановленому порядку.
6. ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ
6.1. Прийняття в експлуатацію
6.1.1. Прийняття в експлуатацію ВБК здійснюється відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 N 1243.
Комісії з прийняття в експлуатацію нового або реконструйованого ВБК мають бути представлені такі документи:
паспорт ВБК;
сертифікати або свідоцтва про випробування на канати;
паспорти та акти на обладнання;
акти виконання прихованих робіт для споруд;
акти про закріплення металоконструкцій станцій і опор до фундаментів;
акт на закріплення канатів в муфтах, якщо таке закріплення проводилось;
акт зчалювання несуче-тягового каната;
акт зважування або обміру противаги;
акти приймально-здавальних випробувань електро- та електронного обладнання;
акт заміру опору заземлення;
акт заміру габаритів пересічень (наприклад з ЛЕП), якщо такі мають місце.
6.2. Реєстрація
6.2.1. ВБК, на які поширюється дія цих Правил, до введення в експлуатацію підлягають реєстрації в органах Держпромгірнагляду в порядку, установленому чинним законодавством.
6.2.2. Роботодавець, у власності якого є ВБК та який має намір його експлуатувати, для реєстрації подає письмову заяву. У заяві необхідно вказати наявність у роботодавця призначених наказом відповідальних працівників, зазначених у підпункті 6.5.2, і навченого персоналу для обслуговування та ремонту ВБК.
Якщо в роботодавця відсутні необхідні фахівці, то в заяві зазначається наявність договору зі спеціалізованою організацією на виконання відповідних робіт.
У разі реєстрації ВБК, що відпрацював граничний строк експлуатації, подається також висновок експертизи про проведене експертне обстеження.
Якщо реєструється витяг, виготовлений за кордоном, подається дозвіл Держпромгірнагляду на його експлуатацію.
6.2.3. Реєстрація ВБК в територіальних органах Держпромгірнагляду здійснюється на підставі заяви та документації, вказаної в підпункті 6.1.1.
6.2.4. ВБК підлягають перереєстрації після:
реконструкції;
передачі іншому роботодавцю.
6.2.5. У разі реєстрації ВБК, підданого реконструкції, має бути поданий новий паспорт або старий паспорт зі змінами, до якого додається така документація:
проект на реконструкцію ВБК;
копії документів (або виписки з них) про якість матеріалів, що використовувались під час реконструкції;
відомості про присадні матеріали, копії документів (або виписки з них) про якість електродів;
відомості про результати контролю якості зварювання металоконструкцій.
6.2.6. Реєстрація здійснюється не пізніше ніж у десятиденний строк з дня одержання документів органом Держпромгірнагляду. У разі відмови в реєстрації ВБК мають бути письмово вказані причини відмови з посиланням на відповідні пункти цих Правил.
6.2.7. Роботодавець знімає ВБК з реєстрації в територіальних органах Держпромгірнагляду в разі:
списання ВБК, що став непридатним;
передачі у власність іншому роботодавцю.
Зняття з реєстрації здійснюється за письмовою заявою роботодавця з зазначенням причин зняття з реєстрації.
6.3. Дозвіл на експлуатацію
Дозвіл на експлуатацію ВБК має бути одержаний відповідно до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 N 1631, із змінами (далі - НПАОП 0.00-4.05-03).
6.4. Технічний огляд
6.4.1. Технічний огляд, експертне обстеження ВБК проводиться відповідно до Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687 (далі - НПАОП 0.00-6.18-04).
6.4.2. ВБК, що знаходяться в роботі, піддаються щорічному технічному огляду.
6.4.3. Технічний огляд ВБК, що перебуває в експлуатації, має на меті встановити, що ВБК знаходиться у справному стані, витримав випробування і організація контролю, експлуатації та обслуговування його відповідає вимогам цих Правил.
6.4.4. Під час технічного огляду ВБК підлягає огляду, статичному випробуванню буксирних пристроїв, випробуванню на холостому ходу відповідно до вимог цих Правил.
6.4.5. Під час проведення огляду ВБК мають бути оглянуті всі механізми, гідропристрої, електрообладнання, прилади та пристрої безпеки, гальма, привідний та обвідний шківи, пульт управління, освітлення, сигналізація, а також перевірені:
стан канатів, їх кріплень і з'єднань, стан несуче-тягового каната перевіряється методом магнітної або іншої дефектоскопії;
стан роликів роликових батарей і батарей в цілому;
стан приводу і його вузлів;
стан буксирних пристроїв та втягуючих механізмів на них;
стан металоконструкцій опор і станцій та їх зварних з'єднань (відсутність тріщин, деформацій, зменшення товщини стінок внаслідок корозії, ослаблення болтових з'єднань, інших дефектів та пошкоджень);
стан натяжних пристроїв або контрваги;
стан засобів порятунку;
стан заземлення ВБК, стан електропроводки ВБК, стан ізоляції електрообладнання.
6.4.6. Статичне випробування буксирних пристроїв проводять під подвійним (відносно до номінального) навантаженням протягом 10 хв.
6.4.7. Випробування на холостому ходу проводять для перевірки взаємодії всіх складових рухомих елементів ВБК і справності засобів безпеки протягом трьох повних обертів несуче-тягового каната при номінальній швидкості.
6.4.8. В процесі випробування на холостому ходу перевіряється робота привода і гальм, опорних роликових батарей, аварійних кнопок, надійність зчеплення каната з привідним шківом, правильність проходження затискачів буксирних пристроїв по роликах роликових батарей, робота блокуючих пристроїв.
6.4.9. Результати технічного огляду ВБК записує в паспорт ВБК працівник, який проводив цей огляд, із зазначенням терміну проведення наступного технічного огляду.
Запис у паспорті ВБК, що був підданий технічному огляду, підтверджує, що ВБК перебуває в справному стані та витримав випробування.
6.5. Обслуговування і контроль
6.5.1. Роботодавець, який експлуатує ВБК, забезпечує його утримання у справному стані та безпечну експлуатацію шляхом організації технічного контролю, обслуговування та ремонту з урахуванням вимог цього розділу.
6.5.2. Роботодавець:
призначає працівника, який здійснює контроль за утриманням та безпечною експлуатацією ВБК;
призначає працівника, відповідального за безпечну експлуатацію та утримання ВБК у справному стані;
призначає обслуговуючий персонал ВБК та створює ремонтну службу;
встановлює порядок проведення періодичного технічного обслуговування та ремонту ВБК;
забезпечує в установлений термін проведення технічних оглядів;
забезпечує умови для виконання відповідальними працівниками, обслуговуючим персоналом своїх обов'язків;
забезпечує навчання обслуговуючого персоналу;
організовує розроблення, затвердження та забезпечує працівників інструкціями з охорони праці для інженерно-технічних працівників та обслуговуючого і ремонтного персоналу у відповідності до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 N 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98).
6.5.3. Працівник, який здійснює контроль за утриманням та безпечною експлуатацією ВБК, повинен:
контролювати технічний стан та безпечну експлуатацію ВБК, буксирних пристроїв у відповідності до їх призначення;
перевіряти дотримання встановленого цими Правилами порядку допуску електромеханіків до керування та обслуговування і слюсарів-ремонтників до ремонту ВБК;
контролювати наявність і дотримання вимог інструкцій відповідальними працівниками, обслуговуючим і ремонтним персоналом;
перевіряти дотримання вимог безпеки під час роботи ВБК;
забезпечувати виконання приписів посадових осіб органів Держпромгірнагляду.
6.5.4. У разі виявлення дефектів, пошкоджень або відмов, а також порушень вимог цих Правил під час роботи ВБК та їх обслуговування працівник, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією ВБК, має вжити заходів щодо їх усунення, а в разі необхідності - заборонити експлуатацію ВБК.
6.5.5. Робота ВБК не дозволяється, якщо:
відсутній паспорт чи відомості про реєстрацію ВБК;
минув термін технічного огляду або гарантійний строк експлуатації ВБК;
не призначений працівник, відповідальний за безпечну експлуатацію та утримання ВБК у справному стані;
відсутній атестований технічний персонал для його обслуговування;
не виконані приписи посадових осіб територіальних органів Держпромгірнагляду;
є тріщини і деформації у металоконструкціях ВБК;
недопустимий виробіток канатів;
несправне гальмо;
порушений радіо-, телефонний зв'язок чи сигналізація;
швидкість вітру перевищує вказану в паспорті ВБК;
обладнання покрите кригою;
несправні прилади і пристрої безпеки.
6.5.6. Працівник, відповідальний за безпечну експлуатацію та утримання ВБК у справному стані і безпечну його експлуатацію, повинен:
забезпечити утримання у справному стані ВБК і проведення в установленому порядку періодичного технічного обслуговування та ремонту;
забезпечити своєчасне усунення виявлених дефектів, пошкоджень або відмов;
здійснювати систематичний контроль за правильним веденням вахтового журналу;
забезпечити обслуговування та ремонт ВБК навченими та атестованими працівниками, а також проведення періодичної перевірки їх знань;
забезпечити виконання обслуговуючим персоналом виробничих інструкцій та інструкції з охорони праці;
забезпечити своєчасну підготовку ВБК до технічного огляду;
забезпечити зберігання та ведення паспорта і технічної документації на ВБК;
організувати експлуатацію ВБК відповідно до вимог цих Правил, технологічних регламентів та інструкції з експлуатації ВБК;
проводити інструктаж обслуговуючого персоналу в межах їх виробничих інструкцій;
не допускати до обслуговування ВБК працівників, які не пройшли попереднього спеціального навчання та перевірки знань або періодичної перевірки знань з питань охорони праці;
здійснювати контроль за забезпеченням працівників необхідними інвентарем і засобами для безпечної експлуатації та ремонту ВБК;
перевіряти виконання обслуговуючим персоналом вимог інструкцій і технологічних регламентів.
6.5.7. Номер і дата наказу про призначення працівника, відповідального за безпечну експлуатацію та утримання ВБК у справному стані, посада, прізвище, ім'я, по батькові та його підпис заносяться до паспорта ВБК.
Ці відомості мають бути внесені в паспорт ВБК до його реєстрації і кожного разу після призначення нового відповідального працівника.
На час відпустки, відрядження, хвороби або в інших випадках відсутності відповідального працівника виконання його обов'язків покладається на працівника, що замінив його на посаді (без занесення його прізвища до паспорта ВБК).
Чисельність відповідальних працівників визначається роботодавцем або спеціалізованою організацією залежно від кількості ВБК та умов їх експлуатації.
Посадові особи, обслуговуючий і ремонтний персонал перед призначенням повинні пройти навчання і перевірку знань з питань охорони праці.
6.5.8. Обслуговуючий персонал перед призначенням на роботу повинен пройти медичний огляд у відповідності до вимог Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ України від 31.03.94 N 45, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.94 за N 136/345 (із змінами).
6.5.9. У разі наявності ВБК у фізичної особи, фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, яка не використовує найману працю, обов'язки працівника, який здійснює контроль за утриманням та безпечною експлуатацією, працівника, відповідального за утримання у справному стані та безпечну експлуатацію ВБК, може виконувати ця особа за умови проходження нею навчання та перевірки знань з питань охорони праці у встановленому порядку.
6.5.10. Електромеханіки ВБК перед початком роботи зобов'язані проводити огляд механізмів, металоконструкцій, приладів і пристроїв безпеки, для чого роботодавець має виділити необхідний час.
Результати огляду та перевірки ВБК електромеханіки мають записувати у вахтовий журнал машиніста-оператора ВБК, форма якого наведена в додатку 3.
6.5.11. На період, коли ВБК не працює, його елементи, які можуть піддаватись корозії, повинні бути законсервовані.
6.6. Робота ВБК при перевезенні лижників
6.6.1. Експлуатація ВБК та його електричного обладнання має здійснюватися відповідно до вимог цих Правил, інструкції з експлуатації, а також відповідно вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Мінпраці України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.3-1.21-98).
6.6.2. На нижній станції на видному місці повинні бути вивішені:
правила користування ВБК;
плакати про порядок посадки, висадки і проїзду лижників на ВБК;
розклад роботи ВБК.
На найближчій до місця висадки опорі повинен бути зроблений запобіжний напис про підготування до висадки, а в місці висадки встановлена табличка "Відпусти буксирний пристрій".
6.6.3. Кількість лижників, що буксируються на одному буксирному пристрої, не повинна перевищувати його місткість, яка зазначена в паспорті ВБК.
6.6.4. Рішення про можливість буксирування одномісними буксирними пристроями дітей віком до 12 років приймається комісією з приймання в експлуатацію ВБК на підставі експлуатаційної документації виготовлювача ВБК.
6.6.5. Проїзд осіб на ВБК у нетверезому стані не дозволяється.
6.6.6. Буксирування лижників з вантажем за плечима або в руках не дозволяється.
6.6.7. Не дозволяється буксирування санчат і снігокатів.
6.6.8. Для забезпечення безпечної посадки (висадки) лижники зобов'язані не заважати персоналу, що обслуговує ВБК.
6.6.9. Перед початком роботи ВБК має бути випробуваний без навантаження. Огляд ВБК при цьому проводиться згідно з настановою з експлуатації.
6.6.10. Здійснювати буксирування лижників дозволяється тільки за відсутності несправностей і порушень в роботі ВБК або після їх усунення.
6.7. Документація з експлуатації
6.7.1. ВБК має бути укомплектований такою документацією:
паспортом ВБК;
поздовжнім профілем ВБК;
загальним видом станцій, лінійних опор, кресленнями деталей і вузлів, що швидко зношуються;
принциповими і монтажними електричними схемами силових кіл і кіл управління, зокрема схемами регулювання швидкості руху несуче-тягового каната;
інструкцією зі зчалювання канатів (за необхідності);
інструкцією щодо заливання сплавом канатів у муфтах (якщо такі вузли присутні в конструкції) (за необхідності);
настановою з експлуатації ВБК;
посадовими та виробничими інструкціями працівників;
правилами буксирування лижників;
графіками огляду і ремонту ВБК;
журналом оглядів ВБК;
журналом ремонтів ВБК;
журналом інструктажів з техніки безпеки;
вахтовим журналом машиніста-оператора ВБК;
журналом обліку аварій.
7. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ МАЛИХ ВИТЯГІВ БУКСИРНИХ КАНАТНИХ БЕЗ ПРОМІЖНИХ ОПОР, В ЯКИХ КАНАТ ПРОХОДИТЬ НА РІВНІ СТЕГНА
7.1. Малі лижні витяги буксирні канатні без проміжних опор з канатом, що проходить на рівні стегна (далі - малі ВБК), встановлюються згідно з проектом.
7.2. Проект малого ВБК повинен містити креслення анкерних пристроїв, поздовжній профіль траси, схему організації руху лижників, схему огороджень кінцевих станцій.
7.3. Монтаж та введення в дію малого ВБК повинні виконуватись спеціалізованою організацією, яка має відповідний дозвіл.
7.4. Обладнання малих ВБК, паспорт та настанова з експлуатації ВБК повинні відповідати загальним вимогам до витягів буксирних канатних для гірськолижників (відповідно до розділів 3-5 цих Правил).
7.5. Станції малих ВБК повинні бути влаштовані таким чином, щоб рухомі частини (шківи та ролики тощо) для будь-якого рівня сніжного покриву, розміщувались поза доступом пасажирів та глядачів. Обидві станції повинні бути огороджені (щонайменш 1,8 м до рухомих частин малого ВБК).
7.6. На нижній станції огорожа повинна досягати місця посадки як з боку посадки, так і на порожньому боці.
7.7. На верхній станції огорожа повинна досягати місця висадки, що запобігає переїзду пасажиром місця висадки, та так, щоб всі огородження утворювали закритий загороджувальний контур.
7.8. Місце посадки повинно бути відгородженим від зворотної гілки каната на віддаль щонайменш 3 м з метою запобігання затягуванню лижника на привідний шків.
7.9. Траса малого ВБК повинна бути з двох боків огородженою. При цьому відстань від огорожі (шнур, маркірувальні штанги, стрічка тощо) до несуче-тягового каната повинна становити не менше 1,8 м, оптимально - відповідати ширині гусениці сніготрамбувальної машини. Огорожі слід встановлювати і контролювати впродовж всього сезону експлуатації малого ВБК.
7.10. На верхній станції необхідно влаштувати пристрій запобігання переїзду лижником місця висадки, який повинен бути розташований за майданчиком висадки, на достатній відстані від обвідного (реверсивного) шківа. Для ВБК з буксирними пристроями поперечний важіль цього пристрою повинен бути розташований не нижче як 0,6 м від каната та мінімум 0,3 м вище поверхні снігу. Для ВБК без буксирних пристроїв (так званих бебі-ліфтів) поперечний важіль цього пристрою повинний бути розташований не нижче як 0,2 м від каната та мінімум 0,3 м вище поверхні снігу. Слід щоденно проводити перевірку цього пристрою.
7.11. Несуче-тяговий канат на обвідному (реверсивному) шківі повинен проходити щонайменше на висоті 2 м від поверхні снігу.
7.12. Не менше ніж в двох метрах перед віссю шківа поперечно руху каната повинен бути розташований міцний дерев'яний бар'єр на той випадок, якщо лижник все-таки переїде місце висадки. Поперечний бар'єр повинен бути розташований 0,7 м нижче каната.
7.13. Для ВБК без буксирних пристроїв (бебі-ліфтів) бар'єр може бути влаштований у вигляді двох перехрещених жорстко закріплених палиць, між якими не зможе проїхати мала дитина.
7.14. На нижній станції повинен бути такий напис для пасажирів, який можна легко прочитати:
"Вільні частини одягу (пояси, шарфи), а також довге волосся тримати подалі від каната! Найкраще заправити в одяг",
а також документація згідно з підпунктом 6.6.2.
7.15. Всі будівельні частини малого ВБК повинні відповідати вимогам до їх виготовлення. Цих вимог слід також дотримуватись при заміні частин ВБК.
7.16. Щоденно перед запуском малого ВБК слід проводити перевірку обладнання. До такої перевірки належить також пробний запуск ВБК, під час якого слід перевірити функціональну здатність пристрою (-їв) запобігання переїзду лижниками місця висадки. Слід перевіряти також правильність проходження каната.
Після кожного автоматичного відключення малого ВБК його можна знов запустити тільки після усунення причини відключення. Рекомендоване місцезнаходження чергового є поряд з місцем посадки, отже, поблизу від приводу малого ВБК.
7.17. Під час роботи малого ВБК він повинен постійно оглядатись спеціально призначеним черговим. Слід доглядати, щоб витяг використовувався згідно з цими Правилами та настановами з експлуатації ВБК. Особливої уваги слід надавати безпеці користування, а саме:
кожен буксирний пристрій дозволяється використовувати не більше ніж одній дорослій особі;
лижник повинен надійно тримати лижні палки.
7.18. Пасажири повинні робити посадку тільки у відведеному для цього місці і підходити до каната тільки з боку підйому. Пролазити під канатом не дозволяється.
7.19. Якщо трасу малого ВБК та місце висадки через будь-які перешкоди не видно з місця перебування чергового, експлуатацію малого ВБК слід припинити. Якщо черговому часто перешкоджають бачити місце висадки скупчення пасажирів на верхній станції, слід поставити ще одного чергового для нагляду за висадкою.
7.20. Необхідно виключити можливість приведення в рух непрацюючого малого ВБК шляхом прокрутки шківа або механічної дії на канат. Для цього необхідно забезпечити надійне замикання привідного шківа відповідними пристроями (ланцюг з замком, стопор, що має захист від втручання сторонніх осіб, тощо), щоб не допустити защемлення сторонніх осіб між канатом та шківом. Можлива також установка електронної системи, яка б надійно стопорила привідний шків в разі втручання сторонніх осіб.
7.21. До журналу експлуатації малого ВБК слід вносити: тривалість експлуатації, ім'я відповідального машиніста, всі перевірки та їх результати, зокрема стан несучого каната, а також всі роботи з обслуговування та ремонту і, особливо, всі надзвичайні події.
7.22. При наявності аварійних запобіжників слід перевіряти їх функціональність щомісяця.
7.23. При використанні сталевого несуче-тягового каната з буксирними пристроями слід дотримуватись такого:
частини каната перед та позаду буксирного пристрою на довжині 1,0 м повинні мати захисну оболонку (наприклад у вигляді відрізків шланга);
через кожні 50+-5 годин експлуатації (або згідно з вимогами виробника) слід переставляти буксирні пристрої та захисні оболонки. Не допускати установку буксирних пристроїв на вузлах зчалювання для зчалених несуче-тягових канатів. Мінімальна відстань до вузла зчалювання 0,3+-0,02 м;