Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами

Кабінет Міністрів України

Затвердити Порядок формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами, що додається.

1. Цей Порядок визначає механізм формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (далі - послуги).

До послуг належать операції поводження з побутовими відходами (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення), що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, розробленими з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту та затвердженими органом місцевого самоврядування.

У разі запровадження роздільного збирання побутових відходів під час встановлення цін/тарифів на послугу з поводження з побутовими відходами не враховується вартість операцій з поводження з роздільно зібраними (відсортованими) корисними компонентами таких відходів.

2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

витрати на відшкодування втрат - витрати, що виникають у підприємств протягом періоду розгляду розрахунків тарифів, встановлення та їх оприлюднення органом, уповноваженим встановлювати тарифи (далі - уповноважений орган);

економічно обґрунтовані плановані витрати - витрати, планування яких здійснюється з дотриманням вимог стандартів, нормативів, норм технологічних регламентів, а також вимог щодо надання послуг визначеної кількості та якості з урахуванням економічних і природно-кліматичних особливостей регіону;

операційна діяльність - основна діяльність підприємства, крім інвестиційної та фінансової;

повна планована собівартість послуг - економічно обґрунтовані плановані витрати підприємства, що бере участь у наданні послуг з поводження з побутовими відходами (далі - підприємство), включаючи витрати з операційної діяльності, фінансові витрати, пов'язані з основною діяльністю;

планована виробнича собівартість послуг з поводження з побутовими відходами - прямі матеріальні витрати, прямі витрати з оплати праці, інші прямі витрати, змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати;

планований період - період тривалістю 12 місяців (з 1 січня до 31 грудня);

структура тарифів - складові економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних із наданням послуг з поводження з побутовими відходами, які групуються за статтями, визначеними цим Порядком, відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що затверджені Мінфіном, і складові планованого прибутку, на основі яких розраховуються та встановлюються тарифи;

тарифи на послуги - вартість надання послуги з вивезення, перероблення та захоронення 1 куб. метра або 1 тонни (за наявності вагового обладнання) побутових відходів відповідної якості, розрахована на основі економічно обґрунтованих планованих витрат, планованого прибутку;

зміна тарифів - перегляд уповноваженим органом тарифу і його структури або коригування тарифів;

інвестиційна програма - комплекс заходів, затверджений в установленому порядку, для підвищення рівня надійності та забезпечення ефективного поводження з побутовими відходами (вивезення, перероблення, захоронення), який містить зобов’язання суб’єкта господарювання у сфері поводження з побутовими відходами щодо будівництва (реконструкції, модернізації, технічного переоснащення) об’єктів у зазначеній сфері з дотриманням екологічних норм, з відповідними розрахунками та техніко-економічними обґрунтуваннями, а також зазначенням джерел фінансування та графіка виконання;

інвестиційна складова - витрати на відшкодування інвестиційних ресурсів, залучених за інвестиційними програмами, та їх вартість.

2-1. До розрахунку тарифів включаються витрати, які згідно з Податковим кодексом України враховуються під час обчислення об’єкта обкладення податком на прибуток підприємств.

2-2. Нормування витрат і втрат ресурсів здійснюється відповідно до галузевих нормативів.

3. Формування тарифів на послуги підприємством здійснюється відповідно до річних планів надання послуг і економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних і галузевих нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) та цін у планованому періоді, встановлених на підставі індексів зміни цін виробників промислової продукції.

4. Річний план надання послуг розробляється окремо за кожною операцією поводження з побутовими відходами на підставі фактичного та прогнозованого обсягів надання послуг з урахуванням техніко-економічних факторів, зокрема таких, як:

зміна обсягів надання послуг в результаті економічного розвитку населеного пункту, підвищення вимог щодо якості послуг;

підвищення рівня технологічного процесу поводження з побутовими відходами, заміна амортизованого обладнання, здійснення заходів щодо автоматизації та механізації виробництва, застосування прогресивних енергозберігаючих технологій;

підвищення рівня організації виробництва та умов організації праці шляхом удосконалення операційно-виробничого планування, систем управління, матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності.

5. Планування витрат для включення їх до повної планованої собівартості послуг за кожною операцією поводження з побутовими відходами здійснюється з урахуванням витрат з операційної діяльності, фінансових витрат, пов'язаних з основною діяльністю.

До планованих витрат з операційної діяльності включаються:

планована собівартість реалізованих послуг;

адміністративні витрати, витрати із збуту послуг та інші операційні витрати.

6. Планування витрат здійснюється із застосуванням нормативного методу на підставі державних і галузевих нормативів використання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів, норм і розцінок з оплати праці, нормативів витрат з управління та обслуговування виробництва.

Витрати, об'єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням економічно обґрунтованих планованих витрат за попередній рік, прогнозу індексів зміни цін виробників промислової продукції та на підставі планованих кошторисів.

Планування витрат з оплати праці працівників підприємства здійснюється за переліком витрат з оплати праці, наведеним у додатку, з урахуванням колективного договору та з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

7. Калькулювання собівартості послуг здійснюється у розрахунку на планований період.

8. Тарифи на послуги визначаються окремо за кожною послугою поводження з побутовими відходами та за видами побутових відходів (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, небезпечні).

Тарифи на послуги з поводження з побутовими відходами є сумою тарифів на послуги з вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів.

Формування тарифів на вивезення, перероблення, захоронення побутових відходів здійснюється з урахуванням витрат за кожною послугою та в розрізі операцій, облік яких ведеться суб’єктом господарювання окремо.

9. До планованої собівартості послуг включаються прямі матеріальні витрати, прямі витрати з оплати праці, інші прямі витрати, змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати і нерозподілені постійні загальновиробничі витрати.

10. До складу прямих матеріальних витрат включаються витрати, пов'язані з використанням:

палива та електроенергії. Такі витрати визначаються на основі діючих цін (тарифів) на паливно-енергетичні ресурси, але не вище цін, що склалися на відповідному ринку. У розрахунку витрат, пов'язаних з використанням електроенергії для технологічних потреб, також враховуються витрати на зумовлену електромагнітною незбалансованістю електроустановок технологічно шкідливу циркуляцію електроенергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму (у разі відсутності приладів обліку величина її потужності визначається відповідно до нормативів);

матеріалів, запасних частин, купованих комплектувальних виробів, напівфабрикатів та інших матеріальних ресурсів для забезпечення технологічного процесу (витрати визначаються на основі норм використання таких ресурсів та діючих цін (тарифів) на них з виключенням вартості зворотних відходів).

11. До складу прямих витрат з оплати праці включаються:

витрати з основної заробітної плати виробничого персоналу, діяльність якого безпосередньо пов'язана з технологічним процесом надання послуг, що визначаються виходячи з чисельності персоналу за штатним розписом, установлених на підприємстві тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, фахівців, технічних службовців;

12. До складу інших прямих витрат включаються:

єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування виробничого персоналу;

амортизація основних виробничих засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення, розрахована відповідно до вимог Податкового кодексу України;

витрати, пов’язані з ремонтом основних засобів, безпосередньо задіяних у процесі надання послуг з вивезення, перероблення, захоронення побутових відходів, що плануються з урахуванням фактичних витрат звітного та базового періоду, планів виконання планово-запобіжних робіт, проектно-кошторисної документації та кошторисів;

інші виробничі витрати, безпосередньо пов’язані з конкретним об’єктом витрат.

Сума амортизаційних відрахувань для розрахунку тарифів на послуги визначається з урахуванням руху основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення у планованому періоді відповідно до вимог Податкового кодексу України.

13. До складу загальновиробничих витрат включаються витрати, пов’язані з:

управлінням виробництва, що визначаються виходячи з чисельності персоналу за штатним розписом, тарифно-кваліфікаційного складу апарату управління цехів та дільниць і встановлених на підприємстві тарифних ставок (окладів) (основна і додаткова заробітна плата, гарантійні та компенсаційні виплати, відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оплата службових відряджень, витрати з підготовки та перепідготовки кадрів);

амортизацією основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного) призначення, розрахованою відповідно до вимог Податкового кодексу України;

утриманням, експлуатацією, ремонтом, страхуванням, орендою основних засобів та інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

охороною праці, дотриманням вимог техніки безпеки і охороною навколишнього природного середовища;

пожежною і сторожовою охороною об’єктів виробничого призначення, утриманням санітарних зон;

послугами інших спеціалізованих підприємств, освоєнням нових потужностей та проведенням планових перевірок стану обладнання, виконанням регламентних робіт, передбачених проектно-технічною документацією;

удосконаленням технології та організацією виробництва;

опаленням, освітленням, дезінфекцією, дератизацією виробничих приміщень, вивезенням побутових відходів, експлуатацією виробничих приміщень, які розраховуються виходячи з обсягів зазначених робіт, послуг та цін на них;

обслуговуванням виробничого процесу та іншими допоміжними виробництвами (обов’язкове страхування водіїв автотранспортних засобів, послуги інших підприємств, службові відрядження працівників ремонтних цехів та інших допоміжних виробництв, послуги зв’язку);

сплатою податків, зборів та інших передбачених законодавством обов’язкових платежів.

14. Обсяг витрат, що включаються до виробничої собівартості, визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін/тарифів у такому періоді.

Змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати розподіляються між послугами та у розрізі операцій пропорційно сумі прямих витрат.

У разі провадження суб’єктом господарювання інших, крім діяльності з поводження з побутовими відходами, видів діяльності змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати розподіляються між усіма видами діяльності з визначенням витрат, які в цілому будуть віднесені до послуг з поводження з побутовими відходами, та витрат, які будуть віднесені до інших видів господарської діяльності. База розподілу визначається суб’єктом господарювання відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого Мінфіном.

15. До складу адміністративних витрат включаються загальногосподарські витрати, пов’язані з обслуговуванням та управлінням підприємством, зокрема з:

оплатою праці апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу, що розраховуються відповідно до пункту 11 цього Порядку;

відрахуванням на загальнообов’язкове державне соціальне страхування апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

утриманням апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу (службові відрядження, підготовка і перепідготовка кадрів, використання малоцінних і швидкозношуваних предметів, придбання канцелярських товарів, періодичних професійних видань, охорона праці);

амортизацією основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів адміністративного призначення, розрахованою відповідно до вимог Податкового кодексу України;

утриманням основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (ремонт, оренда, страхування майна, централізоване водопостачання, централізоване водовідведення, опалення, освітлення, охорона);

оплатою професійних послуг (юридичні, аудиторські), послуг зв’язку;

розрахунково-касовим обслуговуванням та іншими послугами банків, наданими відповідно до укладених договорів;

сплатою податків і зборів та інших передбачених законодавством обов’язкових платежів, крім податків і зборів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості;

розв’язанням спорів у судах;

придбанням пально-мастильних матеріалів для потреб апарату управління підприємством та іншого персоналу, залученого до обслуговування адміністративної інфраструктури;

інші витрати загальногосподарського призначення.

Обсяг адміністративних витрат визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін/тарифів у такому періоді.

Адміністративні витрати розподіляються між послугами та у розрізі операцій пропорційно сумі виробничої собівартості та витрат із збуту.

16. До складу витрат із збуту включаються витрати, безпосередньо пов’язані із збутом таких послуг, зокрема з:

оплатою праці персоналу, відрахуванням на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оплатою службових відряджень персоналу;

підготовкою та перепідготовкою персоналу;

оплатою інформаційних послуг;

утриманням основних засобів, інших необоротних матеріальних активів (оренда, страхування, ремонт, оплата комунальних послуг, охорона);

оплатою послуг банків та інших установ з приймання і перерахування коштів споживачів за послуги з поводження з побутовими відходами (у разі наявності укладених договорів);

придбанням канцелярських товарів і виготовленням розрахункових документів про оплату послуг;

оплатою послуг інформаційно-обчислювальних центрів;

амортизацією основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, підрозділів, що безпосередньо здійснюють збут послуг споживачам, яка розраховується відповідно до вимог Податкового кодексу України.

17. Обсяг витрат із збуту визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін/тарифів у такому періоді.

До витрат із збуту не включаються витрати, пов’язані із здійсненням суб’єктом господарювання, який є виконавцем послуги з поводження з побутовими відходами, абонентського обслуговування у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами. Такі витрати включаються до складу плати за абонентське обслуговування, передбаченої Законом України “Про житлово-комунальні послуги”.

18. До складу інших операційних витрат включаються витрати, пов’язані з операційною діяльністю з надання послуг, які не увійшли до складу виробничої собівартості, адміністративних витрат і витрат із збуту.

19. До складу інших операційних витрат не можуть включатися:

суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості та нарахованого резерву сумнівних боргів;

витрати з утримання об’єктів соціальної інфраструктури;

суми визнаних штрафів, пені, неустойки;

суми нестачі та втрати від пошкодження цінностей;

витрати, пов’язані з купівлею-продажем іноземної валюти, та втрати від операційної курсової різниці;

суми коштів або вартість товарів, що добровільно перераховуються (передаються) іншим юридичним та фізичним особам, у тому числі у вигляді фінансової або матеріальної допомоги, включаючи благодійну, спонсорську та шефську допомогу;

собівартість реалізованих виробничих запасів.

Інші витрати з операційної діяльності розподіляються між послугами та в розрізі операцій пропорційно сумі виробничої собівартості з урахуванням витрат із збуту.

20. До фінансових витрат включаються витрати із сплати відсотків за користування отриманими кредитами, позиками, витрати, за договором фінансового лізингу (оренди) та інші витрати, пов’язані із запозиченнями (кредитами, позиками), для цілей інвестиційної (пов’язаної з основною) діяльності.

Фінансові витрати включаються до розрахунку повної собівартості лише за тими договорами, запозичення за якими та умови яких узгоджено з органами місцевого самоврядування.

Фінансові витрати враховуються під час розрахунку повної собівартості для тієї послуги, для якої здійснювалися запозичення для забезпечення надання послуг.

21. Планований прибуток визначається як сума коштів, що додається до суми повної планованої собівартості, і спрямовується на здійснення заходів інвестиційної програми, погашення основної суми необхідних запозичень (кредитів/позик) та/або інвестування за рахунок власного капіталу в необоротні матеріальні та нематеріальні активи для провадження діяльності, забезпечення необхідного рівня прибутковості капіталу власників (нарахування дивідендів), відрахування до резервного капіталу, а також відшкодування витрат з податку на прибуток.

Планування складової частини зазначеного прибутку, що передбачається для здійснення заходів інвестиційної програми, провадиться відповідно до інвестиційної програми підприємства у сфері поводження з побутовими відходами, затвердженої згідно з його установчими документами і погодженої з уповноваженими органами в установленому порядку.

22. До тарифів на послуги включаються витрати із створення резервного капіталу, що спрямовується на капітальні інвестиції, гранична величина яких визначається з урахуванням обсягу коштів, необхідних для забезпечення відтворення і розвитку основних засобів та нематеріальних активів, які підлягають амортизації.

26. До тарифів на послуги включаються витрати з ремонту, реконструкції та іншого відновлення основних фондів у межах, визначених законодавством.

27. Розрахунок тарифу включає визначення розміру економічно обґрунтованих планованих витрат підприємства на одиницю калькулювання собівартості послуги з урахуванням потреби в кожному ресурсі у натуральному виразі.

Одиниця калькулювання собівартості послуги - 1 куб. метр або 1 тонна (за наявності вагового обладнання) побутових відходів.

28. Розмір індивідуальної складової статті витрат (B(J) у грошовому виразі (вартість окремого ресурсу) визначається за формулою

29. Розраховані відповідно до пункту 28 цього Порядку індивідуальні складові групуються в окремі статті витрат за формулою

30. Розмір витрат за окремою статтею у грошовому виразі в розрахунку на одиницю калькулювання собівартості послуг (Ai) визначається за формулою

31. Розмір групи витрат у розрахунку на одиницю калькулювання собівартості послуг (ГВк) визначається за формулою

32. Повна планована собівартість одиниці послуги (ПС) визначається за формулою

33. Економічно обґрунтований тариф (Т) на послугу визначається за формулою

Тарифи збільшуються на суму податку на додану вартість.

37. Коригування тарифів протягом установленого строку їх дії здійснюється шляхом коригування індивідуальних складових витрат, за якими відбулися цінові зміни у бік збільшення або зменшення, що сприятиме забезпеченню економічної обґрунтованості та прозорості запровадження зазначеного механізму.

38. Індекс зміни цін індивідуальної складової витрат (за якими відбулися зміни) розраховується за формулою

39. Груповий індекс зміни кожного елемента собівартості визначається за формулою

Для статей витрат, за якими неможливо виділити індивідуальні складові витрат, груповий індекс (Ii) розраховується шляхом ділення нового рівня цієї статті витрат на тариф, який потребує коригування.

40. Коригування статей витрат, що включаються до повної планованої собівартості послуг, здійснюється за формулою