Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами

Відповідно до статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" Кабінет Міністрів України

Затвердити Порядок формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, що додається.

1. Цей Порядок визначає механізм формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів (далі - послуги).

До послуг належать операції поводження з побутовими відходами (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення), що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органом місцевого самоврядування.

2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

витрати із здійснення капітальних вкладень - витрати, пов'язані з будівництвом, реконструкцією, модернізацією основних фондів, а також з придбанням нематеріальних активів, що підлягають амортизації згідно із законодавством;

економічно обґрунтовані плановані витрати - витрати, планування яких здійснюється з дотриманням вимог стандартів, нормативів, норм технологічних регламентів, а також вимог щодо надання послуг визначеної кількості та якості з урахуванням економічних і природно-кліматичних особливостей регіону;

операційна діяльність - основна діяльність підприємства, крім інвестиційної та фінансової;

повна планована собівартість послуг - економічно обґрунтовані плановані витрати підприємства, що бере участь у здійсненні операцій поводження з побутовими відходами (далі - підприємство), включаючи витрати з операційної діяльності, фінансові витрати, пов'язані з основною діяльністю;

планована виробнича собівартість послуг з вивезення побутових відходів - прямі матеріальні витрати, прямі витрати з оплати праці, інші прямі витрати, змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати;

тарифи на послуги - грошовий вираз витрат із збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізації, знешкодження та захоронення 1 куб. метра або 1 тонни (за наявності вагового обладнання) побутових відходів, розрахований на основі економічно обґрунтованих планованих витрат з урахуванням планованого прибутку та податку на додану вартість.

2-1. Витрати, які не включаються до валових витрат або перевищують визначені Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" розміри, не включаються до розрахунку тарифів.

2-2. Нормування витрат і втрат ресурсів здійснюється відповідно до галузевих нормативів.

3. Формування тарифів на послуги підприємством здійснюється відповідно до річних планів надання послуг і економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних і галузевих нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) та цін у планованому періоді, встановлених на підставі прогнозних індексів цін підприємства.

4. Річний план надання послуг розробляється окремо за кожною операцією поводження з побутовими відходами на підставі фактичного та прогнозованого обсягів надання послуг з урахуванням техніко-економічних факторів, зокрема таких, як:

зміна обсягів надання послуг в результаті економічного розвитку населеного пункту, підвищення вимог щодо якості послуг;

підвищення рівня технологічного процесу поводження з побутовими відходами, заміна амортизованого обладнання, здійснення заходів щодо автоматизації та механізації виробництва, застосування прогресивних енергозберігаючих технологій;

підвищення рівня організації виробництва та умов організації праці шляхом удосконалення операційно-виробничого планування, систем управління, матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності.

5. Планування витрат для включення їх до повної планованої собівартості послуг за кожною операцією поводження з побутовими відходами здійснюється з урахуванням витрат з операційної діяльності, фінансових витрат, пов'язаних з основною діяльністю.

До планованих витрат з операційної діяльності включаються:

планована собівартість реалізованих послуг;

адміністративні витрати, витрати із збуту послуг та інші операційні витрати.

6. Планування витрат здійснюється із застосуванням нормативного методу на підставі державних і галузевих нормативів використання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів, норм і розцінок з оплати праці, нормативів витрат з управління та обслуговування виробництва.

Витрати, об'єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням економічно обґрунтованих планованих витрат за попередній рік, прогнозу індексів цін підприємства та на підставі планованих кошторисів.

Планування витрат з оплати праці працівників підприємства здійснюється за переліком витрат з оплати праці, наведеним у додатку, з урахуванням колективного договору та з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

7. Калькулювання собівартості послуг здійснюється у розрахунку на рік.

8. Тарифи на послуги визначаються окремо за кожною операцією поводження з побутовими відходами та за видами побутових відходів (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, небезпечні).

9. До планованої собівартості послуг включаються прямі матеріальні витрати, прямі витрати з оплати праці, інші прямі витрати, змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати і нерозподілені постійні загальновиробничі витрати.

10. До складу прямих матеріальних витрат включаються витрати, пов'язані з використанням:

палива та електроенергії. Такі витрати визначаються на основі діючих цін (тарифів) на паливно-енергетичні ресурси, але не вище цін, що склалися на відповідному ринку. У розрахунку витрат, пов'язаних з використанням електроенергії для технологічних потреб, також враховуються витрати на зумовлену електромагнітною незбалансованістю електроустановок технологічно шкідливу циркуляцію електроенергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму (у разі відсутності приладів обліку величина її потужності визначається відповідно до нормативів);

матеріалів, запасних частин, купованих комплектувальних виробів, напівфабрикатів та інших матеріальних ресурсів для забезпечення технологічного процесу (витрати визначаються на основі норм використання таких ресурсів та діючих цін (тарифів) на них з виключенням вартості зворотних відходів).

11. До складу прямих витрат з оплати праці включаються:

витрати з основної заробітної плати виробничого персоналу, діяльність якого безпосередньо пов'язана з технологічним процесом надання послуг, що визначаються виходячи з чисельності персоналу за штатним розписом, установлених на підприємстві тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, фахівців, технічних службовців;

12. До складу інших прямих витрат включаються:

внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для виробничого персоналу;

амортизація основних виробничих засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення;

інші виробничі витрати, безпосередньо пов'язані з конкретним об'єктом витрат.

Сума амортизаційних відрахувань для розрахунку тарифів на послуги визначається з урахуванням руху основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення у планованому періоді.

Для розрахунку амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення застосовуються норми, встановлені Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

13. До складу загальновиробничих витрат включаються:

1) витрати, пов'язані з:

управлінням виробництвом, що визначаються виходячи з чисельності персоналу за штатним розписом, тарифно-кваліфікаційного складу апарату управління цехів та дільниць і встановлених на підприємстві тарифних ставок (окладів) (основна і додаткова заробітна плата, гарантійні та компенсаційні виплати, внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оплата службових відряджень, витрати з підготовки та перепідготовки кадрів);

утриманням, експлуатацією, ремонтом, страхуванням, орендою основних засобів та інших необоротних активів загальновиробничого призначення, пожежною і сторожовою охороною об'єктів виробничого призначення, утриманням санітарних зон, оплатою послуг інших спеціалізованих підприємств, освоєнням нових потужностей та проведенням планових перевірок стану обладнання, виконанням регламентних робіт, передбачених проектно-технічною документацією;

опаленням, освітленням, дезінфекцією, дератизацією виробничих приміщень, вивезенням сміття, та інші витрати, пов'язані з експлуатацією виробничих приміщень, які розраховуються виходячи з обсягів зазначених робіт, послуг та цін на них;

обслуговуванням виробничого процесу та інших допоміжних виробництв (використання малоцінних і швидкозношуваних предметів, забезпечення охорони праці, дотримання вимог техніки безпеки, обов'язкове страхування водіїв автотранспортних засобів, послуги інших підприємств, службові відрядження працівників ремонтних цехів та інших допоміжних виробництв, послуги зв'язку);

охороною навколишнього середовища;

удосконаленням технології та виробництва;

2) розрахована відповідно до законодавства амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальновиробничого призначення;

3) податки, збори (обов'язкові платежі).

14. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються у разі їх виникнення до складу планованої собівартості реалізованих послуг. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичної величини.

15. До складу адміністративних витрат включаються витрати, пов'язані з обслуговуванням та управлінням підприємством, зокрема з:

утриманням апарату управління та персоналу, зайнятого обслуговуванням адміністративної інфраструктури. Такі витрати визначаються виходячи з чисельності за штатним розписом і встановлених на підприємстві ставок (окладів) (основна і додаткова заробітна плата, гарантійні та компенсаційні виплати, внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оплата службових відряджень);

амортизацією основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів адміністративного призначення;

утриманням основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів адміністративного призначення;

оплатою професійних послуг (юридичні, аудиторські), послуг зв'язку, розрахунково-касового обслуговування та інших послуг банків, наданих відповідно до укладених договорів;

сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), крім тих, що включаються до планованої виробничої собівартості послуг.

До складу адміністративних витрат включаються також інші витрати (використання малоцінних і швидкозношуваних предметів, канцелярські витрати, розв'язання спорів у судах, передплата періодичних професійних видань тощо).

Адміністративні витрати включаються до тарифів у розмірі, що не перевищує 15 відсотків планованої виробничої собівартості. Темпи зростання адміністративних витрат не повинні перевищувати визначеного рівня інфляції.

16. До складу витрат із збуту послуг включаються:

1) витрати з операційної діяльності, безпосередньо пов'язані з наданням послуг, зокрема з:

оплатою праці та сплатою внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оплати службових відряджень персоналу;

оплатою інформаційних послуг;

виготовленням розрахункових документів;

2) амортизація та утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, пов'язаних із збутом послуг.

17. Витрати із збуту послуг включаються до тарифів у розмірі, що не перевищує 5 відсотків планованої виробничої собівартості послуг.

18. Планування інших витрат з операційної діяльності здійснюється на основі їх економічного обґрунтування.

19. До складу інших витрат з операційної діяльності не можуть включатися:

суми безнадійної дебіторської заборгованості;

витрати з утримання об'єктів соціальної інфраструктури;

суми, що відраховуються профспілковим організаціям для проведення культурно-масової роботи і фізкультурно-оздоровчої діяльності;

суми неустойки (штраф, пеня);

суми нестачі та втрати від пошкодження цінностей;

витрати, пов'язані з купівлею-продажем іноземної валюти, та втрати від операційної курсової різниці;

суми спонсорської та благодійної допомоги;

собівартість реалізованих виробничих запасів.

20. До фінансових витрат належать витрати із сплати відсотків за користування отриманими кредитами, витрати за договором фінансового лізингу (оренди) та витрати, пов'язані із запозиченнями для цілей інвестиційної (пов'язаної з основною) діяльності.

21. Рівень рентабельності формується з урахуванням необхідності сплати податку на прибуток підприємств та спрямування частини отриманого прибутку на технічне переоснащення підприємств і не повинен перевищувати в цілому по підприємству 12 відсотків, а для категорій споживачів - бюджетних установ та інших споживачів - не повинен перевищувати 15 та 50 відсотків відповідно.

22. До тарифів на послуги включаються витрати із створення резервного капіталу, що спрямовується на капітальні інвестиції, гранична величина яких визначається з урахуванням обсягу коштів, необхідних для забезпечення відтворення і розвитку основних засобів та нематеріальних активів, які підлягають амортизації.

23. Витрати із здійснення капітальних вкладень, створення спеціальних інвестиційних фондів, забезпечення прибутковості інвестованого капіталу включаються до тарифів на строк не менш як п'ять років (у сумі, що не перевищує 20 відсотків загального обсягу витрат) згідно з погодженою в установленому порядку органами місцевого самоврядування інвестиційною програмою підприємства у сфері поводження з побутовими відходами у відповідному населеному пункті. У процесі формування тарифів підприємство визначає джерела фінансування капітальних інвестицій за рахунок амортизації та планованого прибутку.

24. Інвестиційна програма підприємства у сфері поводження з побутовими відходами передбачає здійснення заходів, пов'язаних з удосконаленням технологій, реконструкцією об'єктів, автоматизацією і диспетчеризацією, ресурсозбереженням, підвищенням екологічної безпеки і надійності роботи систем, та необхідні кошти (з виділенням тієї частини, що фінансується з прибутку).

До зазначеної програми додаються техніко-економічні розрахунки або бізнес-план, якими підтверджується ефективність передбачуваних вкладень та визначаються джерела інвестиційних ресурсів і строк реалізації проектів.

25. З метою стимулювання скорочення питомих витрат матеріальних, паливно-енергетичних та трудових ресурсів кошти, що надійшли в результаті здійснення заходів з енергозбереження протягом строку дії тарифів, які передбачають витрати із здійснення капітальних вкладень, використовуються підприємством для відновлення активів та матеріального заохочення працівників.

26. До тарифів на послуги включаються витрати з ремонту, реконструкції та іншого відновлення основних фондів у межах, визначених законодавством.

27. Розрахунок тарифу включає визначення розміру економічно обґрунтованих планованих витрат підприємства на одиницю калькулювання собівартості послуги з урахуванням потреби в кожному ресурсі у натуральному виразі.

Одиниця калькулювання собівартості послуги - 1 куб. метр або 1 тонна (за наявності вагового обладнання) побутових відходів.

28. Розмір індивідуальної складової статті витрат (B(J) у грошовому виразі (вартість окремого ресурсу) визначається за формулою

де P(J) - потреба у відповідному ресурсі в натуральному виразі;

Ц(J) - ціна одиниці відповідного ресурсу.

29. Розраховані відповідно до пункту 28 цього Порядку індивідуальні складові групуються в окремі статті витрат за формулою

де Bi - розмір окремої статті витрат у грошовому виразі;

m - кількість індивідуальних складових статті витрат.

30. Розмір витрат за окремою статтею у грошовому виразі в розрахунку на одиницю калькулювання собівартості послуг (Ai) визначається за формулою

де Qп - запланований обсяг надання послуги, куб. метрів або тонн (за наявності вагового обладнання).

31. Розмір групи витрат у розрахунку на одиницю калькулювання собівартості послуг (ГВк) визначається за формулою

де n - кількість статей витрат у кожній групі.

32. Повна планована собівартість одиниці послуги (ПС) визначається за формулою

33. Економічно обґрунтований тариф (Т) на послугу визначається за формулою

де П - витрати із здійснення капітальних вкладень з відрахуванням податку на прибуток, гривень за 1 куб. метр або 1 тонну (за наявності вагового обладнання).

Тарифи збільшуються на суму податку на додану вартість.

34. Тарифи формуються для трьох груп споживачів - населення, бюджетних установ, інших споживачів. Групи споживачів визначаються на основі оцінки економічної обґрунтованості розподілу витрат між групами споживачів.

35. Тарифи, які встановлюються на рівні повної собівартості послуг, фіксуються на один рік.

36. Тарифи, які включають витрати на здійснення капітальних вкладень, фіксуються на строк, передбачений для виконання програми розвитку підприємства.

37. Коригування тарифів протягом установленого строку їх дії здійснюється шляхом коригування індивідуальних складових витрат, за якими відбулися цінові зміни у бік збільшення або зменшення, що сприятиме забезпеченню економічної обґрунтованості та прозорості запровадження зазначеного механізму.

38. Індекс зміни цін індивідуальної складової витрат (за якими відбулися зміни) розраховується за формулою

де kj - індекс зміни цін індивідуальної складової витрат;

Цjнов - нова підтверджена ціна одиниці j-го ресурсу;

Цj - ціна одиниці j-го ресурсу, врахована під час формування тарифів, які потребують коригування.

39. Груповий індекс зміни кожного елемента собівартості визначається за формулою

де Ii - груповий індекс зміни i-го елемента одиниці калькулювання собівартості послуги (Ai).

Для статей витрат, за якими неможливо виділити індивідуальні складові витрат, груповий індекс (Ii) розраховується шляхом ділення нового рівня цієї статті витрат на тариф, який потребує коригування.

40. Коригування статей витрат, що включаються до повної планованої собівартості послуг, здійснюється за формулою