Про затвердження Державної цільової національно-культурної програми “Єдність у розмаїтті” на період до 2034 року

1. Затвердити Державну цільову національно-культурну програму "Єдність у розмаїтті" на період до 2034 року (далі - Програма), що додається.

2. Взяти до відома, що видатки на виконання завдань і заходів Програми здійснюються в межах асигнувань, передбачених у Державному бюджеті України на відповідні роки органам виконавчої влади, які є виконавцями таких завдань і заходів, а також за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

3. Міністерствам, іншим органам виконавчої влади подавати щороку до 1 лютого Державній службі з етнополітики та свободи совісті інформацію про стан виконання Програми для її узагальнення та подання до 1 березня Кабінетові Міністрів України та Міністерству економіки.

Метою Програми є створення сталих інституційних умов на загальнодержавному та регіональному рівні для задоволення потреб та ефективної реалізації прав і можливостей осіб, які належать до національних меншин (спільнот) та корінних народів України, а також сприяння зміцненню соціальної стійкості, згуртованості та загальнонаціональної єдності українського суспільства.

Держава гарантує захист та забезпечує реалізацію прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот) та корінних народів України, шляхом здійснення заходів, спрямованих на збереження, підтримку і розвиток їх самобутності та ідентичності, інтеграцію українського суспільства, зокрема, відповідно до Рамкової конвенції про захист національних меншин 1995 року та Європейської хартії регіональних мов або мов меншин 1992 року.

Зміцнення поваги до прав людини та основоположних свобод, у тому числі прав осіб, які належать до національних меншин, недискримінації осіб, які належать до меншин, і поваги до різноманітності є складовими зобов’язань України відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Європейська Комісія рекомендувала 17 червня 2022 р. надати Україні статус кандидата на членство в Європейському Союзі з урахуванням того, що буде зроблено окремі кроки, зокрема для реалізації прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот), шляхом завершення реформи законодавчої бази щодо національних меншин, яка на даний час готується згідно з рекомендаціями Європейської комісії "За демократію через право" (далі - Венеціанська комісія), та ухвалення ефективних механізмів її імплементації. Рекомендації Венеціанської комісії щодо Закону України "Про національні меншини (спільноти) України" стосуються як законодавчих змін, так і належної імплементації положень національного законодавства та міжнародних зобов’язань України.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про національні меншини (спільноти) України" державна політика у сфері національних меншин (спільнот) має на меті задоволення потреб та ефективну реалізацію прав і можливостей осіб, які належать до національних меншин (спільнот) та корінних народів України; сприяння розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин (спільнот); забезпечення інтеграції національних меншин (спільнот) в українське суспільство шляхом визнання прав і свобод людини і громадянина; утвердження в українському суспільстві норм міжетнічної толерантності і взаємної поваги; зміцнення загальнонаціональної єдності та забезпечення мультикультурності українського суспільства.

Досягнення мети Програми дасть змогу забезпечити ефективне виконання міжнародних зобов’язань України у сфері захисту прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот), зокрема ратифікованих Верховною Радою України положень Рамкової конвенції про захист національних меншин 1995 року, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин 1992 року, а також виконання рекомендацій Венеціанської комісії щодо розгляду Закону України "Про національні меншини (спільноти) України", інших міжнародних стандартів.

Підтримуючи проголошені резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 25 вересня 2015 р. № 70/1 глобальні цілі сталого розвитку до 2030 року та результати їх адаптації з урахуванням специфіки розвитку України, викладені у Національній доповіді "Цілі сталого розвитку: Україна", Програма передбачає виконання цілі 16, а саме: сприяння побудові миролюбного і відкритого суспільства в інтересах сталого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх і створення ефективних, підзвітних та заснованих на широкій участі інституцій на всіх рівнях.

Програма спрямована на реалізацію прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) та корінних народів України, відповідно до українського законодавства та міжнародних зобов’язань України. Програма сприятиме формуванню ефективних інструментів забезпечення реалізації мовних, освітніх, культурних, інформаційних прав, забезпеченню дієвої участі осіб, які належать до національних меншин (спільнот) та корінних народів України, у політичному, соціальному, культурному та економічному житті суспільства. Виконання цієї Програми сприятиме подальшому розвитку громадських об’єднань національних меншин (спільнот) та представницьких органів корінних народів України, взаємодії з органами державної влади на центральному та регіональному рівні для задоволення потреб та реалізації прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) та корінних народів України. Крім того, виконання Програми сприятиме розв’язанню таких проблем у сфері захисту та забезпечення реалізації прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) та корінних народів України, як:

недостатній рівень інституційного потенціалу компетентних органів державної влади на загальнодержавному та регіональному рівні для забезпечення дотримання прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) та корінних народів України;

недостатній рівень інституційного потенціалу та стійкості громадських об’єднань національних меншин (спільнот) та представницьких органів корінних народів України у перспективі їх сталого і довготривалого розвитку, посилення їх участі у формуванні рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зокрема, щодо захисту та забезпечення реалізації прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) та корінних народів України;

необхідність удосконалення правового механізму запобігання та протидії дискримінації, зокрема за етнічною, мовною, релігійною та расовою ознаками;

необхідність подальшого вдосконалення інструментів та механізмів державної політики у сфері національних меншин (спільнот), захисту прав корінних народів;

необхідність подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації, яка суттєво посилила загрози для ряду культур національних меншин (спільнот) та корінних народів України, нечисленні носії яких були змушені залишити місця традиційного та компактного проживання внаслідок активних бойових дій та тимчасової окупації;

необхідність подолання наслідків колоніальної російської та радянської асиміляційних політик, які можна визначити як публічні чи приховані заходи із застосування державного апарату примусу, спрямовані на маргіналізацію та викорінення української або іншої етнічної, мовної, релігійної самобутності та самоідентифікації на користь російської.

Необхідність розв’язання проблем програмним методом випливає з потреби реалізації пріоритетних напрямів держави на шляху до зміцнення загальнонаціональної єдності та євроінтеграційного поступу. Застосування програмного методу забезпечить комплексний підхід під час розв’язання зазначених проблем, які не можуть бути розв’язані із застосуванням засобів територіального чи галузевого управління, належної координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Застосування програмного методу, належна міжвідомча координація та багаторічне стабільне фінансування дадуть можливість:

розробити механізм реалізації положень удосконаленого законодавства у сфері захисту та забезпечення реалізації прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) та корінних народів України, зокрема, під час забезпечення реалізації мовних, освітніх, культурних та інформаційних прав, ефективної участі осіб, які належать до національних меншин (спільнот) та корінних народів України, у культурному, соціальному та економічному житті суспільства, розвитку консультативно-дорадчих органів з питань національних меншин (спільнот) та корінних народів України;

впровадити системні рішення для соціально незахищених груп та категорій вразливих осіб, які належать до національних меншин (спільнот) та корінних народів України;

подолати наслідки збройної агресії Російської Федерації, а також російської та радянської імперських асиміляційних політик;

сприяти зміцненню соціальної стійкості, згуртованості та загальнонаціональної єдності українського суспільства.

Можливі два варіанти розв’язання проблеми.

Перший варіант передбачає, що заходи з реалізації прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) та корінних народів України, можуть здійснюватися автономно на регіональному рівні та з мінімальною координацією на центральному рівні, оскільки реформа децентралізації уможливила гнучкість підходів і бюджетного планування на рівні окремої територіальної громади. Такий варіант ґрунтується на припущенні, що унікальність ситуації кожної територіальної громади зможе привернути більше належної уваги на місцевому рівні, ніж на центральному, отже, здійснення визначених заходів буде більш ефективне. Однак реалізація такого варіанта у контексті реалізації прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) та корінних народів України, створює численні ризики.

Другий, оптимальний варіант передбачає координацію діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, визначення програмних цілей, задач та обсягів фінансування на загальнонаціональному та регіональному рівні. Взаємодія центральних органів виконавчої влади з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування спрямована на повагу до регіональних особливостей, сприятиме кращим результатам реалізації державної політики у сфері міжнаціональних відносин та захисту прав корінних народів України і національних меншин (спільнот). Такий варіант відповідає положенням Закону України "Про національні меншини (спільноти) України" та є найбільш доцільним під час належного цілеспрямованого виконання взятих Україною міжнародних зобов’язань, зокрема за Рамковою конвенцією про захист національних меншин 1995 року та Європейською хартією регіональних мов або мов меншин 1992 року, а також рекомендацій Венеціанської комісії.

Прогнозні обсяги та джерела фінансування Програми наведені в додатку 1.

Завдання і заходи з виконання Програми, спрямовані на розв’язання проблем та досягнення мети Програми, наведено у додатку 2.

Координацію міжвідомчої співпраці щодо завдань Програми здійснює ДЕСС.

Виконання Програми дасть змогу:

гарантувати ефективну участь представників громадських об’єднань національних меншин (спільнот) та представницьких органів корінних народів України у процесах формування та реалізації державної політики у сфері міжнаціональних відносин, національних меншин (спільнот) та захисту прав корінних народів України через мережу консультативно-дорадчих органів з питань дотримання прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) та корінних народів України, при ДЕСС, МОН, місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування;

забезпечити належну взаємодію, партнерство між громадськими об’єднаннями національних меншин (спільнот), представницькими органами корінних народів України та органами державної влади, органами місцевого самоврядування для реалізації мовних, освітніх, культурних, інформаційних прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) та корінних народів України на рівні областей, районів та міст;

утворити консультативно-дорадчі органи з питань національних меншин (спільнот) та корінних народів України при місцевих держадміністраціях та органах місцевого самоврядування;

розробити нормативно-правову базу з питань захисту прав національних меншин (спільнот) та корінних народів України, вжити системних заходів до надання підтримки з державного бюджету на конкурсних засадах для реалізації проектів, спрямованих на підтримку забезпечення реалізації мовних, освітніх, культурних та інформаційних прав таких осіб;

забезпечити поступове підвищення оцінки стану забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) та корінних народів України, згідно з методологією Global Pluralism Indicator;

забезпечити реалізацію культурних та мовних прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) та корінних народів України, зокрема, шляхом удосконалення законодавства, підтримки проектів і заходів, спрямованих на збереження та відродження мов і культур національних меншин (спільнот) та корінних народів України;

забезпечити реалізацію освітніх прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) та корінних народів України;

забезпечити реалізацію інформаційних прав таких осіб;

забезпечити реалізацію принципів недискримінації осіб, які належать до національних меншин (спільнот) та корінних народів України, підвищити рівень толерантності до них в українському суспільстві; зменшити негативний вплив мови ворожнечі на суспільні процеси;

мінімізувати негативні наслідки збройної агресії Російської Федерації у сфері збереження унікальних етнічних культур України.

Очікувані результати виконання Програми наведено у додатку 3.

Видатки на виконання Програми здійснюються за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та інших не заборонених законодавством джерел.

При цьому орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 2429,08 млн. гривень, у тому числі 1324,22 млн. гривень - за рахунок коштів державного бюджету, 103,7 млн. гривень - за рахунок коштів місцевих бюджетів, 1001,16 млн. гривень - за рахунок інших джерел.

Обсяг видатків, необхідних для виконання Програми, визначається щороку з урахуванням можливостей державного та місцевих бюджетів під час формування їх показників.

1. Концепція Програми схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 429.

2. Програма затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2023 р. № 850-р.

3. Державний замовник - ДЕСС.

4. Керівник Програми - Голова ДЕСС.

5. Виконавці заходів Програми - МОН, МКІП, МВС, Мінреінтеграції, Мінінфраструктури, Мін’юст, ДЕСС, Національна поліція, Держкомтелерадіо, Держстат, ДАРТ, Український інститут національної пам’яті, Фонд державного майна, АТ "НСТУ" (за згодою), Національна рада з питань телебачення і радіомовлення (за згодою), обласні та Київська міська держадміністрації (військові адміністрації).

6. Строк виконання Програми - 2024-2034 роки.

7. Прогнозні обсяги та джерела фінансування