Європейський простір вищої освіти
У Комюніке, ухваленому Конференцією міністрів вищої освіти Європейського простору вищої освіти 19 листопада 2020 р. у м. Римі, визначено бачення та завдання розвитку Європейського простору вищої освіти на період до 2030 року як інклюзивного, інноваційного та взаємопов’язаного простору на підтримку стійкої, згуртованої та мирної Європи.
Інклюзивність планується забезпечити через доступ до вищої освіти для різних соціально вразливих груп, біженців і мігрантів, сиріт, осіб з інвалідністю, етнічних і релігійних меншин тощо. У цьому контексті підвищується актуальність визнання результатів попереднього навчання, створення прозорих механізмів визнання кваліфікацій, насамперед біженців і внутрішньо переміщених осіб, запровадження мікрокваліфікацій (microcredentials) та освітніх мікромодулів.
Інноваційність повинна бути реалізована шляхом застосування нових та удосконалених методів і практик (включаючи цифрові технології) для викладання, навчання та оцінювання, що повинні здійснюватися у тісному зв’язку із дослідженнями. Заклади освіти повинні диверсифікувати освітні пропозиції та оновлювати зміст освіти з метою задоволення зростаючих потреб у розвитку інноваційного та критичного мислення, підприємницьких та лідерських навичок, розвивати гнучкі освітні траєкторії на основі студентоцентрованого підходу.
Взаємопов’язаність планується забезпечити шляхом сприяння міжнародній співпраці та реформам, обміну знаннями, академічній мобільності студентів і персоналу, набуттю учасниками освітнього процесу міжнаціональних та міжкультурних компетентностей. Не менш як 20 відсотків випускників в Європейському просторі вищої освіти повинні пройти навчання за кордоном. Цифрові технології допоможуть здійснювати безпечний, ефективний та прозорий обмін даними (з урахуванням захисту приватності) і застосовуватимуться у сфері визнання кваліфікацій, забезпечення якості та мобільності з урахуванням досвіду реалізації, зокрема, ініціативи European Student Card.
Компетентності та професії майбутнього
Швидкі зміни, що відбуваються у суспільстві, технологіях, вимагають від фахівців як професійних, так і загальних компетентностей, зокрема здатності навчатися, критично та системно мислити, програмувати, працювати в умовах невизначеності, креативності, міжгалузевої комунікації, мультикультурності та володіння кількома, у тому числі англійською, мовами. Світовими трендами майбутнього є міждисциплінарність (мультидисциплінарність) освітніх і дослідницьких програм, свобода вибору і формування індивідуальної освітньої траєкторії.
Тенденція до неоіндустріалізації, впровадження концепції Індустрії 4.0, роботизація, розвиток ІТ-технологій, екологічні проблеми у найближчі десять років змінять перелік найбільш затребуваних професій. За оцінками експертів, затребуваними будуть фахівці, здатні проектувати, впроваджувати нові технології з урахуванням нових викликів, а також професії, пов’язані з ІТ-технологіями і даними, з екологізацією виробництва та життя. Професії, пов’язані із збереженням здоров’я, освітою, творчістю, наданням індивідуальних послуг, залишаться актуальними, оскільки не зможуть бути заміщені автоматизованими системами навіть з використанням штучного інтелекту.
На основі проведеного аналізу динаміки розвитку вищої освіти в Україні з урахуванням думки експертів робочих підгруп з розроблення цієї Стратегії та з огляду на глобальні тенденції розвитку вищої освіти визначено сильні та слабкі сторони системи вищої освіти, можливості її подальшого розвитку та загрози зовнішнього середовища, які можуть вплинути на нього, а також розроблено сценарії розвитку вищої освіти в Україні (песимістичний, реалістичний, оптимістичний).
Стратегічні цілі та показники їх досягнення, очікувані результати
Метою (місією) вищої освіти в Україні є інтелектуальний, культурний і професійний розвиток особистості, формування якісного людського капіталу та згуртування суспільства для утвердження України як рівноправного члена європейської спільноти, розбудова ефективної інноваційної конкурентоспроможної економіки та забезпечення високих стандартів якості життя.
Бачення вищої освіти України - конкурентоспроможна та соціально відповідальна вища освіта України, яка має високу довіру у суспільстві; формує фаховий та науково-освітній потенціал країни шляхом реалізації якісних освітніх програм, досліджень і соціальних проектів; інтегрована у європейський освітній та дослідницький простори; демонструє динамічний розвиток інституцій та академічних спільнот на принципах академічної свободи, університетської автономії, доброчесності та інклюзивності.
Результати проведеного аналізу проблем і переваг системи вищої освіти України разом з узагальненням напрямів розвитку вищої освіти у світі, пріоритетів Європейського простору вищої освіти дали змогу розглядати вищу освіту як ключовий механізм формування високоосвічених відповідальних людей. Вища освіта є фактором не лише економічної, але і політичної, соціальної, когнітивно-емоційної безпеки людини. Відмова від суто утилітарного ставлення до вищої освіти повинна призвести до нових підходів щодо освіченості населення України. Розвиток інформаційного суспільства та високотехнологічної економіки потребує масової вищої освіти, вимагає від кожної сучасної людини високого рівня освіченості та здатності до критичного мислення. Вища освіта стає необхідним стратегічним елементом безпеки суспільства. Стратегічним пріоритетом держави повинно бути максимально можливе без компромісів щодо якості охоплення населення країни вищою освітою, стимулювання здобуття другої та наступної вищої освіти в межах безперервної освіти дорослих.
Пріоритетами розвитку вищої освіти в Україні, які визначають концептуальну модель вищої освіти, є:
автономія та інституційна спроможність закладів вищої освіти;
прозорість і відкритість управління;
колегіальність і залученість учасників освітнього процесу до процесів реформування системи вищої освіти;
відповідальність;
прагматичність у виборі моделей розвитку;
партнерство;
несприйняття корупції;
академічна доброчесність;
академічна свобода;
професіоналізм;
тісний зв’язок освіти з наукою, економікою;
орієнтація на найвищі наукові досягнення;
орієнтація на досягнення найвищої якості освіти;
орієнтація на поточні та перспективні пріоритети суспільства і національної економіки;
збереження кращих надбань вітчизняної освіти;
збереження інтелектуального людського потенціалу в регіонах;
доступність і рівність, неупередженість;
орієнтація на всебічний розвиток особистості протягом життя;
інклюзивність;
зовнішня відкритість на паритетних засадах;
адаптивність;
різноманітність;
самоорганізація;
стійкість.
Стратегічні та операційні цілі і завдання спрямовані на досягнення мети вищої освіти, розв’язання проблем, протистояння ризикам і викликам на основі найбільш повного використання можливостей і створення підґрунтя для подальшого розвитку вищої освіти країни з урахуванням інтересів заінтересованих сторін реформ та ідентифікації основних очікуваних результатів реалізації цієї Стратегії.
Стратегічна ціль 1. Ефективність управління в системі вищої освіти, що є соціально відповідальною.
Операційні цілі:
забезпечення цілеспрямованого бюджетного фінансування, що дає змогу здобути якісну вищу освіту на конкурсній основі;
підвищення ефективності системи вищої освіти та виконання державою своїх зобов’язань;
підготовка затребуваних фахівців для задоволення потреб економіки у кваліфікованих фахівцях;
сприяння соціальній відповідальності закладів вищої освіти з метою розв’язання соціальних та екологічних проблем;
автономія закладів вищої освіти (забезпечення рівних прав та широкої інституційної автономії, зокрема фінансової).
Очікувані результати:
створення ефективної системи управління шляхом поєднання автономії закладів вищої освіти та відповідальної державної освітньої політики;
забезпечення бюджетного та позабюджетного фінансування для формування затребуваних компетентностей;
забезпечення корпоративної соціальної відповідальності закладів освіти відповідно до європейських зразків.
Показники досягнення цілей:
рівень автономізації університетів (за критеріями Європейської асоціації університетів) у 2032 році - академічної - не менше 70 відсотків; організаційної - не менше 80 відсотків; кадрової - не менше 87 відсотків; фінансової - не менше 70 відсотків;
фінансування закладів вищої освіти за рахунок державного бюджету в перерахунку на одного студента на навчальний рік у 2032 році - 130 тис. гривень;
доступність закладів вищої освіти для маломобільних груп населення у 2032 році - збільшення щороку на 3 відсотки порівняно з 2022 роком закладів, доступних для маломобільних груп (середній показник за закладами вищої освіти та здобувачами освіти).
Стратегічна ціль 2. Довіра громадян, держави та бізнесу до освітньої, наукової, інноваційної діяльності закладів вищої освіти.
Операційні цілі:
забезпечення чесного та прозорого вступу до закладів вищої освіти, надання вступникам можливості обирати навчання усвідомлено та поінформовано;
створення умов для розвитку інновацій, ефективне впровадження нових знань і технологій за участю закладів вищої освіти;
довіра бізнесу до результатів дослідницьких та консалтингових робіт закладів вищої освіти;
залучення представників громадянського суспільства до формування освітньої політики та управління закладами вищої освіти;
нетерпимість учасників освітнього процесу до корупції, дискримінації за різними ознаками та академічної недоброчесності.
Очікувані результати:
створення закладами вищої освіти інтелектуальної та інноваційної продукції та послуг, які впроваджуються та надаються у реальному секторі економіки;
розвиток вищої освіти як провайдера цінностей вільного, демократичного суспільства;
забезпечення чесного вступу, об’єктивного оцінювання знань, а також нетерпимість до корупції, дискримінації та академічної недоброчесності.
Показники досягнення цілей:
обсяг надходжень до спеціального фонду за результатами наукових і науково-технічних робіт за господарськими договорами та за результатами надання наукових послуг на одного науково-педагогічного працівника за основним місцем роботи у 2032 році - 15 тис. гривень (у постійних цінах 2021 року);
відсоток громадян вікової групи 18-65 років за результатами опитувань, які повністю або переважно позитивно оцінюють якість вищої освіти в Україні, у 2032 році - збільшення на кожному етапі реалізації Стратегії на 3 відсотки порівняно з першим дослідженням;
питома вага різних категорій учасників освітнього процесу, які не спостерігали проявів корупції, дискримінації та академічної недоброчесності, у 2032 році - збільшення на кожному етапі реалізації Стратегії на 3 відсотки порівняно з першим дослідженням.
Стратегічна ціль 3. Забезпечення якісної освітньо-наукової діяльності, конкурентоспроможної вищої освіти, яка є доступною для різних верств населення.
Операційні цілі:
надання вступникам з видатними досягненнями широкого вибору місць навчання, а вразливим незахищеним групам населення, мешканцям тимчасово окупованих територій - особливої підтримки в доступі до вищої освіти;
забезпечення державного регулювання освітньої діяльності (ліцензування, стандарти, пріоритети підготовки тощо), що є добросовісним, системним, прозорим, раціональним та випереджальним;
модернізація інфраструктури, освітнього простору та навчально-наукового обладнання, зокрема з урахуванням вимог інклюзивності;
постійне підвищення якості освіти відповідно до стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти;
врахування наукових досліджень та інновацій під час визначення змісту та розвитку освітніх програм.
Очікувані результати:
підвищення якості вищої освіти, що відкриває широкі перспективи професійного майбутнього в Україні та за кордоном;
врахування в освітньому процесі передових наукових досліджень, створення для здобувачів освіти сучасного освітнього простору та забезпечення сучасним лабораторним обладнанням;
реалізація державної освітньої політики, спрямованої на підтримку якісної освіти, доступної для різних верств населення, та підтримку вразливих груп населення.
Показники досягнення цілей:
питома вага випускників закладів вищої освіти, які через два роки після завершення навчання сплачують податки в Україні як підприємці або наймані працівники (крім осіб, які продовжують навчання, проходять службу в силових структурах або перебувають в соціальній відпустці), у 2032 році - збільшення на кожному етапі реалізації Стратегії на 2 відсотки порівняно з першим дослідженням;
кількість нових та переоснащених дослідницьких та навчальних лабораторій у 2032 році - 500 лабораторій;
рівень задоволеності студентів, випускників та заінтересованих сторін реформ якістю вищої освіти у 2032 році - збільшення на кожному етапі реалізації Стратегії на 2 відсотки порівняно з першим дослідженням.
Стратегічна ціль 4. Інтернаціоналізація вищої освіти України.
Операційні цілі:
забезпечення порівнюваності та визнання українських освітніх кваліфікацій в Європі та світі;
впровадження кращого іноземного освітнього досвіду в Україні;
динамічне зростання кількості іноземних студентів в Україні;
адаптація випускників закладів вищої освіти до життя та роботи в мультикультурному середовищі;
збільшення кількості проектів міжнародної освітньо-наукової співпраці, інтеграція наукових та науково-педагогічних працівників до світового наукового простору.
Очікувані результати:
забезпечення відкритості системи вищої освіти України та впровадження кращого світового досвіду;
формування закладами вищої освіти навичок життя та роботи в мультикультурному середовищі, що приваблюють іноземних студентів якістю освіти та умовами навчання;
проведення українськими вченими разом з іноземними колегами досліджень найвищого наукового ґатунку.
Показники досягнення цілей:
середня кількість країн Європейського простору вищої освіти, які мають більш високі показники реалізації принципів Болонського процесу (за індикаторами (Scorecard indicators) Звітів про імплементацію Болонського процесу), у 2030 році - 15;
кількість іноземців та осіб без громадянства серед студентів, які здобувають вищу освіту в Україні, у 2032 році - 120 тис. осіб;
питома вага штатних науково-педагогічних та наукових працівників, які мають не менше п’яти наукових публікацій у фахових наукових виданнях категорії "А", у 2032 році - 25 відсотків.
Стратегічна ціль 5. Привабливість закладів вищої освіти для навчання та академічної кар’єри.
Операційні цілі:
реалізація принципів студентоцентрованого навчання, що є основою для організації освітнього процесу разом з використанням інноваційних технологій та різних форм здобуття освіти;
забезпечення професійності, авторитетності та доброчесності лідерів вищої освіти, співпраці з іншими лідерами та їх навчання;
створення умов для безперервного навчання (освіта дорослих), що є важливим фактором особистого та професійного зростання;
формування закладами вищої освіти людського капіталу, створення (надання) ними інтелектуальних та інноваційних продуктів (послуг) та просування етичних принципів;
підвищення соціального статусу професора в суспільстві та перспектив професійного розвитку працівників закладів вищої освіти.
Очікувані результати:
забезпечення студентоцентрованого навчання, що дає змогу сформувати власні набори компетентностей здобувачам вищої освіти, освіти дорослих, що є усвідомленою необхідністю розвитку;
створення умов для праці, можливостей особистісного та професійного розвитку, включення до суспільних процесів, що забезпечують високу привабливість академічної кар’єри;
забезпечення керівниками закладів вищої освіти зразкового управління їх закладами та досягнення задекларованих цілей.
Показники досягнення цілей:
відсоток випускників закладів вищої освіти, які скористалися перехресним вступом, навчалися на спільних, подвійних, міждисциплінарних програмах або за дуальною формою здобуття вищої освіти (збільшення щороку до 2027 року на 1,5 відсотка та починаючи з 2028 року на 2 відсотки порівняно з першим дослідженням;
середня заробітна плата в освіті у 2032 році - 21 500 гривень у постійних цінах 2021 року;
кількість закладів вищої освіти, порядковий номер яких в одному з міжнародних рейтингів (QS World University Rankings, The Times Higher Education World University Rankings або Academic Ranking of World Universities - World Top 500 Universities не перевищує 1000 (без поділу на факультети, спеціальності тощо), у 2032 році - 12.
Основним очікуваним результатом реалізації цієї Стратегії є створення сучасної ефективної системи вищої освіти, яка задовольняє потреби громадян, економіки та суспільства, має гідну репутацію та є конкурентоспроможною на внутрішньому та світовому ринку освітніх послуг.
Стратегічна ціль 6. Відновлення системи вищої освіти України після припинення або скасування воєнного стану.
( Розділ доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 1383-р від 03.12.2025 )
Операційні цілі:
( Розділ доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 1383-р від 03.12.2025 )
сприяння поверненню педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, відновленню контингенту здобувачів вищої освіти;
( Розділ доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 1383-р від 03.12.2025 )
інтеграція громадян України, які здобували освіту на тимчасово окупованій території України, до системи вищої освіти України;
( Розділ доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 1383-р від 03.12.2025 )
відбудова зруйнованих і пошкоджених закладів вищої освіти;
( Розділ доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 1383-р від 03.12.2025 )
надання ветеранам війни освітньої підтримки та інших видів підтримки під час повернення з військової служби до цивільного життя;
( Розділ доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 1383-р від 03.12.2025 )
забезпечення готовності здобувачів вищої освіти до захисту суверенітету та територіальної цілісності України.
( Розділ доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 1383-р від 03.12.2025 )
Очікувані результати:
( Розділ доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 1383-р від 03.12.2025 )
створення умов для реінтеграції українців та відновлення людського потенціалу у сфері вищої освіти України;
( Розділ доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 1383-р від 03.12.2025 )
відновлення інфраструктури закладів вищої освіти;
( Розділ доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 1383-р від 03.12.2025 )
доступ ветеранів війни до освіти, що дає змогу отримати кваліфікацію (нову кваліфікацію) та навички для доступу до ринку праці, покращити суспільну та економічну реінтеграцію під час повернення з військової служби до цивільного життя;
( Розділ доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 1383-р від 03.12.2025 )
готовність здобувачів вищої освіти до захисту суверенітету та територіальної цілісності України.
( Розділ доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 1383-р від 03.12.2025 )
Показники досягнення цілей:
( Розділ доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 1383-р від 03.12.2025 )
70 відсотків відновлених чи побудованих об’єктів інфраструктури закладів вищої освіти, що забезпечують функціонування закладів вищої освіти (станом на кінець 2028 року, але не раніше 24 місяців після припинення чи скасування воєнного стану);
( Розділ доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 1383-р від 03.12.2025 )
визнано результати навчання 5000 громадян України, які здобували освіту на тимчасово окупованій території України;
( Розділ доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 1383-р від 03.12.2025 )
30000 ветеранів війни здобули (здобувають) вищу освіту або пройшли короткострокові освітні курси;
( Розділ доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 1383-р від 03.12.2025 )
150 тис. здобувачів вищої освіти успішно завершили базову загальновійськову підготовку.
( Розділ доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 1383-р від 03.12.2025 )
Завдання, спрямовані на досягнення поставлених цілей, механізми та етапи реалізації Стратегії
Досягнення стратегічних та операційних цілей цієї Стратегії для розв’язання ідентифікованих ключових проблем здійснюється шляхом виконання відповідних завдань.
Для досягнення стратегічної цілі 1 та відповідних операційних цілей передбачено виконання таких завдань:
збільшення бюджетного фінансування та вдосконалення формули розподілу за результатами діяльності, включаючи приватні заклади вищої освіти;
впровадження бюджетного співфінансування вищої освіти;
розширення бюджетного кредитування здобуття вищої освіти та освіти дорослих;
модернізація мережі, укрупнення закладів вищої освіти, підтримка дослідницьких університетів;
наділення наглядових рад функціями з нагляду за економічною діяльністю, антикризовий менеджмент та розроблення планів управління змінами;
розвиток освітньої статистики та інформаційних систем для формування і реалізації освітньої політики;
формування системи моніторингу попиту і пропонування фахівців з вищою освітою на ринку праці;
формування пріоритетів підготовки фахівців з вищою освітою, зокрема ІТ-спеціальностей, на основі моніторингу ринку праці;
забезпечення першого робочого місця випускників, які здобули вищу освіту за рахунок бюджетних коштів;
створення інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та забезпечення розумного пристосування;
ефективне та раціональне природокористування;
посилення спроможності закладів вищої освіти в розвитку їх соціальної сфери;
забезпечення фінансової автономії та майнових прав неприбуткових закладів вищої освіти;
запровадження сталих фондів (ендавментів);
посилення академічної, організаційної та кадрової автономії закладів вищої освіти, зокрема з урахуванням досягнень, прозорості та результатів моніторингу.
Для досягнення стратегічної цілі 2 та відповідних операційних цілей передбачено виконання таких завдань:
розширення сфери застосування зовнішнього незалежного оцінювання, адресного розміщення та проведення конкурсу;
адаптація зовнішнього незалежного оцінювання для особливих категорій вступників;
запровадження системи професійної діагностики під час вступу та навчання, уникнення гендерних стереотипів;
розвиток інноваційної інфраструктури на базі закладів вищої освіти, сприяння їх інтеграції до регіональних інноваційних екосистем та кластерів Індустрії 4.0 з урахуванням SMART-спеціалізації регіонів;
підготовка та реалізація проекту "Президентський університет";
цифрова трансформація процесів управління, регулювання та моніторингу в закладах вищої освіти та ефективне використання цифрових (дистанційних) технологій в освітньому процесі;
сприяння проведенню закладами вищої освіти, зокрема, досліджень та консалтингу для бізнесу;
створення умов для розвитку державно-приватного партнерства у сфері вищої освіти;
визначення режиму оподаткування діяльності неприбуткових закладів вищої освіти в галузі наукових досліджень та розробок;
формування у здобувачів вищої освіти поваги до прав людини, правових норм і суспільного договору;
сприяння розвитку асоціацій випускників закладів вищої освіти як особливого виду громадських об’єднань;
сприяння волонтерству, реалізації соціальних проектів, студентському самоврядуванню;
реагування на факти корупції, дискримінації та академічної недоброчесності;
розроблення стандартизованих цифрових інструментів для вимірювань результатів навчання та перевірки на академічну доброчесність;
запровадження ефективних механізмів виявлення порушень академічної доброчесності та процедур притягнення до академічної відповідальності.
Для досягнення стратегічної цілі 3 та відповідних операційних цілей передбачено виконання таких завдань:
підтримка національної та міжнародної академічної мобільності студентів, включаючи направлення на навчання до іноземних університетів;
надання особливої підтримки мешканцям тимчасово окупованих територій, незахищеним та вразливим групам населення;
створення особливих умов для вступників з видатними досягненнями;
гармонізація освітніх та професійних стандартів, залучення бізнесу та професійних спільнот до їх розроблення;
забезпечення прозорого та зрозумілого ліцензування, ефективного контролю за дотриманням ліцензійних умов;
встановлення посилених вимог до "регульованих" спеціальностей, запровадження єдиних державних кваліфікаційних іспитів;
оснащення сучасних базових навчальних лабораторій та передових науково-дослідних лабораторій закладів вищої освіти обладнанням для інформаційних технологій (цифровою інфраструктурою);
створення сприятливих умов для приватних інвестицій, залучення бізнесу до розвитку інфраструктури та освітнього простору;
будівництво навчальних корпусів і гуртожитків закладів вищої освіти, проведення ремонтних і відновних робіт;
розвиток систем внутрішнього забезпечення якості як основи для якісної вищої освіти;
залучення незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти до акредитації та моніторингу діяльності закладів вищої освіти;
створення умов для акредитації іноземними акредитаційними агентствами та агентствами забезпечення якості вищої освіти;
впровадження результатів наукових досліджень (творчих досягнень) в освітні програми;
створення умов для участі здобувачів вищої освіти у наукових дослідженнях, в ініціюванні та реалізації інноваційних проектів;
сприяння використанню інноваційних технологій та новітніх засобів навчання в освітньому процесі, розвиток дослідницьких інфраструктур.
Для досягнення стратегічної цілі 4 та відповідних операційних цілей передбачено виконання таких завдань:
забезпечення гармонізації структури вищої освіти України відповідно до зобов’язань країн - членів Європейського простору вищої освіти;
розвиток національної системи кваліфікацій, спрощення процедур визнання іноземних освітніх кваліфікацій;
трансформація освіти у секторі безпеки та оборони відповідно до доктринальних підходів та принципів НАТО;
підтримка спільних (подвійних) освітніх програм з університетами, що належать до ТОП-1000 світових рейтингів;
залучення іноземних викладачів до українських університетів;
відкриття вітчизняного ринку для кращих іноземних університетів;
цифрова трансформація процесу вступу іноземних громадян до закладів вищої освіти України;
створення умов для збалансованої мобільності студентів між Україною та країнами - членами ОЕСР;
працевлаштування в Україні іноземних студентів та учасників програм академічної мобільності;
створення умов для формування міжкультурної свідомості та компетентностей;
набуття здобувачами вищої освіти навичок роботи в багатонаціональних колективах;
стимулювання вивчення англійської та інших іноземних мов, підвищення вимог щодо володіння ними;
підтримка співпраці між закладами вищої освіти та науково-дослідними установами, участі в реалізації міжнародних наукових проектів і програм, насамперед Європейського Союзу;
підтримка національної та міжнародної академічної мобільності викладачів;
мотивування викладачів до отримання наукових результатів та наукових публікацій високого рівня, участі в патентно-ліцензійній діяльності.
Для досягнення стратегічної цілі 5 та відповідних операційних цілей передбачено виконання таких завдань:
дотримання підходів до студентоцентрованого навчання в організації освітнього процесу;
розширення перехресного вступу, спільних, міждисциплінарних та подвійних програм, дуальної, інших форм здобуття освіти;
розвиток загальних компетентностей, правової культури, рухової активності, спорту, різних студентських змагань;
розвиток програм управлінської підготовки керівного складу та перспективних лідерів закладів вищої освіти (кадровий резерв), тренінгів на підтримку реформ;
підтримка гендерного балансу серед керівного складу закладів вищої освіти;
проведення комунікаційних кампаній для підтримки реформ у системі вищої освіти;
законодавче забезпечення та розбудова нової системи освіти дорослих, включаючи осіб пенсійного віку;
визнання результатів навчання неформальної та інформальної освіти в системі формальної освіти, підтвердження професійних кваліфікацій;
утворення центрів безоплатного вивчення та поглиблення знань державної мови;
сприяння проведенню наукової та науково-технічної експертизи в закладах вищої освіти;
підтримка інтелектуальних та творчих дискурсів, суспільних ініціатив та проектів;
розвиток аналітичних центрів з публічно важливої тематики на базі закладів вищої освіти;
зниження річного максимального навчального навантаження на одну ставку науково-педагогічного працівника без розширення штату закладів вищої освіти;
надання пільгових кредитів для будівництва житла науково-педагогічним та науковим працівникам;
забезпечення умов для професійного розвитку наукових і науково-педагогічних працівників, зокрема програм постдокторальних досліджень та програм розвитку цифрових компетентностей.
Для досягнення стратегічної цілі 6 та відповідних операційних цілей передбачено виконання таких завдань:
( Розділ доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 1383-р від 03.12.2025 )
спрощення подання військово-облікових документів вступниками (здобувачами вищої освіти);
( Розділ доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 1383-р від 03.12.2025 )
створення технічних можливостей проведення вступних випробувань у формі зовнішнього незалежного оцінювання або з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання для громадян, які перебувають за кордоном;
( Розділ доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 1383-р від 03.12.2025 )
забезпечення інституційної підтримки педагогічним, науково-педагогічним і науковим працівникам, які повертаються з-за кордону;
( Розділ доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 1383-р від 03.12.2025 )
запровадження механізмів визнання результатів навчання, здобутих на тимчасово окупованій території України;
( Розділ доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 1383-р від 03.12.2025 )
започаткування базової загальновійськової підготовки для громадян України, які здобувають вищу освіту;
( Розділ доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 1383-р від 03.12.2025 )
відбудова зруйнованих і пошкоджених закладів вищої освіти;
( Розділ доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 1383-р від 03.12.2025 )
сприяння залученню закладів вищої освіти до реалізації освітніх програм з набуття необхідних компетентностей для організації власної справи, підприємництва, консультаційної допомоги для звільнених з військової служби;
( Розділ доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 1383-р від 03.12.2025 )
стимулювання здобуття вищої, післядипломної освіти особами, які звільнені з військової служби за станом здоров’я.
( Розділ доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 1383-р від 03.12.2025 )
Механізми реалізації Стратегії
Організаційне забезпечення реалізації цієї Стратегії передбачає розроблення операційних планів її реалізації, в яких конкретизовані окремі заходи із зазначенням строків їх здійснення. Операційні плани реалізації цієї Стратегії розробляються поетапно на 2022-2024, 2025-2028 і 2029-2032 роки з можливістю їх уточнення щороку.
Після закінчення кожного етапу реалізації цієї Стратегії здійснюється оцінювання результатів, на підставі якого готуються висновки, які враховуються під час розроблення операційного плану реалізації цієї Стратегії для наступного етапу. Черговість здійснення заходів встановлюється у логічній послідовності як за окремими операційними цілями та завданнями, так і з урахуванням інших цілей та завдань, а також прогресу в досягненні цілей цієї Стратегії:
актуалізація операційних планів реалізації цієї Стратегії у зв’язку з прийняттям програмних документів Кабінету Міністрів України;
висвітлення процесу реалізації цієї Стратегії у засобах масової інформації та соціальних мережах, у тому числі цифрових, доступних для освітянської спільноти та суспільства;
проведення комунікаційних заходів для роз’яснення цілей та завдань Стратегії;
діджиталізація процесів програмування, планування, супроводу, висвітлення і моніторингу реалізації цієї Стратегії;
стимулювання та здійснення контролю за якісною та доброчесною діяльністю у закладах вищої освіти, узгодженою із цілями та завданнями цієї Стратегії.
Інституційне забезпечення реалізації цієї Стратегії передбачає удосконалення нормативно-правового забезпечення системи вищої освіти в України, зокрема розроблення та затвердження у визначеному порядку нормативно-правових актів, прийняття яких є необхідним для досягнення цілей цієї Стратегії; розподіл повноважень між органами, відповідальними за виконання операційних планів реалізації цієї Стратегії відповідно до їх компетенції та ресурсних можливостей, забезпечення їх взаємодії; фінансову та інституційну автономію закладів вищої освіти з одночасною реальною підзвітністю закладів суспільству; налагодження ефективної співпраці між органами, відповідальними за реалізацію цієї Стратегії, зокрема шляхом укладення угод, контрактів, меморандумів, здійснення спільних заходів, реалізації проектів; запобігання (усунення) конфлікту інтересів; запобігання корупції; укладення двосторонніх та багатосторонніх угод щодо надання освітніх послуг, взаємного визнання рівнів освіти, кваліфікацій тощо.
Фінансові ресурси для реалізації Стратегії
Джерелами фінансування реалізації цієї Стратегії є кошти державного та місцевих бюджетів, міжнародна технічна допомога, інші джерела, не заборонені законодавством.
Обсяг фінансування визначається щороку під час складання проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік з урахуванням реальних можливостей бюджету в межах видатків для системи вищої освіти.
Наукове супроводження і методичне забезпечення реалізації цієї Стратегії здійснюють Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук та Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти МОН із залученням інших наукових установ МОН, Національної і національних галузевих академій наук, Національного інституту стратегічних досліджень, інших організацій.
Науково-методичне забезпечення включає наукове обґрунтування, оцінку та прогноз результативності окремих заходів у рамках виконання операційного плану реалізації цієї Стратегії; дослідження, аналіз і моніторинг проблем національної та іноземних систем вищої освіти, взаємозв’язків між системами освіти та між різними рівнями системи освіти - повною загальною середньою, професійною (професійно-технічною) і фаховою передвищою освітою; створення та впровадження системи моніторингу та оцінки реалізації цієї Стратегії, збір та систематизацію моніторингових даних; аналіз поточних результатів реалізації цієї Стратегії; постійне супроводження реалізації цієї Стратегії, розроблення пропозицій і рекомендацій щодо актуалізації цілей і завдань цієї Стратегії.
Етапи реалізації Стратегії
Реалізація цієї Стратегії здійснюється трьома етапами, що передбачають:
перший (2022-2024 роки) - запровадження фінансової автономії закладів вищої освіти, вдосконалення системи управління ними, завершення гармонізації структури вищої освіти України відповідно до зобов’язань країн - членів Європейського простору вищої освіти, забезпечення обладнання для сучасних навчальних і передових науково-дослідних лабораторій;
другий (2025-2028 роки) - завершення модернізації мережі закладів вищої освіти, включаючи розбудову доступної інфраструктури закладів вищої освіти, та вдосконалення системи бюджетного фінансування вищої освіти, розширення діяльності із забезпечення освіти дорослих та інноваційної діяльності закладів вищої освіти, проведення оцінки ефективності прийнятих нормативно-правових актів, їх актуалізацію;
третій (2029-2032 роки) - розширення зв’язків освіти з наукою та бізнесом, інтеграцію до світового освітньо-наукового простору, створення підґрунтя для подальшого розвитку вищої освіти, розроблення у 2032 році Стратегії розвитку вищої освіти на наступний період, узгодженої із стратегіями соціально-економічного, науково-технічного та інноваційного розвитку України, створення інтегрованої стратегії розвитку освіти, науки та інновацій.
Моніторинг та оцінка результативності реалізації Стратегії
Основними завданнями під час проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації цієї Стратегії та операційних планів її реалізації є визначення повноти їх виконання, впровадження нових моделей діяльності у сфері вищої освіти, оцінювання рівня виконання заходів, показників досягнення цілей, рівня цільових індикаторів.
Проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації цієї Стратегії та операційних планів її реалізації здійснюється МОН на основі звітів органів, відповідальних за реалізацію цієї Стратегії.
Процес моніторингу та оцінки сприятиме забезпеченню здійснення заходів цієї Стратегії, досягнення основної мети шляхом реалізації операційних та стратегічних цілей і бачення цієї Стратегії.
МОН координує дії з розроблення та виконання операційних планів реалізації цієї Стратегії.
Проведення моніторингу здійснюється за такими видами:
моніторинг розвитку - відстеження процесів досягнення операційних цілей за рядом індикаторів;
адміністративний моніторинг - проведення оцінки виконання операційних планів реалізації цієї Стратегії, відповідних цільових програм;
моніторинг громадської думки - встановлення зворотного зв’язку із заінтересованими сторонами реформ шляхом проведення соціологічних опитувань цільових груп щодо реалізації цієї Стратегії, засідань за круглим столом, конференцій тощо.
МОН:
проводить моніторинг та оцінку результативності реалізації цієї Стратегії;
оприлюднює результати операційних планів реалізації цієї Стратегії, готує і оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті узагальнений звіт про виконання операційних планів реалізації цієї Стратегії на відповідний період.
Моніторинг реалізації цієї Стратегії проводиться постійно, звіти про його результати публікуються щороку. У річних звітах наводяться висновки щодо здійснення заходів, передбачених операційним планом реалізації цієї Стратегії на відповідний період, а також у разі потреби пропозиції щодо його коригування.
Після закінчення першого та другого етапів реалізації цієї Стратегії МОН разом із Національною академією наук та Національною академією педагогічних наук розробляє проміжні звіти, підбиваючи підсумки щодо ступеня досягнення цілей і бачення цієї Стратегії та виконання операційних планів її реалізації на відповідний період з урахуванням змін у процесі її реалізації. Звіти повинні містити рекомендації щодо внесення необхідних змін до цієї Стратегії. Ступінь досягнення очікуваних результатів оцінюється на основі показників результативності.
У 2032 році МОН разом з іншими заінтересованими міністерствами та державними органами готує розгорнутий звіт, у якому підбиваються підсумки реалізації цієї Стратегії за усіма індикаторами, цілями, завданнями. У звіті повинні бути висвітлені причини та наслідки неповного досягнення (недосягнення) певних цілей, аналіз виявлених недоліків цієї Стратегії, актуальних проблем вищої освіти. Звіт повинен слугувати аналітичним підґрунтям для розроблення Стратегії розвитку вищої освіти на наступний період.
Проміжні та заключний звіти з оцінки результативності цієї Стратегії складаються на основі даних звіту про результати моніторингу та передбачають:
оцінку досягнення цілей цієї Стратегії;
аналітичний звіт щодо:
- стану фінансування заходів із зазначенням запланованих та фактичних джерел і обсягів фінансування за відповідний період;
- результатів здійснення заходів відповідного операційного плану реалізації цієї Стратегії;
- проблемних питань, зовнішніх і внутрішніх факторів, що мали вплив на виконання операційного плану реалізації цієї Стратегії (із зазначенням причини виникнення проблемних питань і пропозицій щодо шляхів їх вирішення);
висновки та пропозиції щодо:
- здійснення заходів для досягнення цілей цієї Стратегії;
- включення додаткових заходів для посилення досягнутих позитивних результатів;
- уточнення індикаторів та показників оцінки результативності виконання операційного плану реалізації цієї Стратегії, обсягів і джерел фінансування, переліку органів, відповідальних за його виконання, строків виконання тощо.
Поточна оцінка результатів реалізації цієї Стратегії проводиться МОН щороку і оприлюднюється не пізніше 1 квітня наступного року.
Узагальнена оцінка результативності реалізації цієї Стратегії проводиться МОН після закінчення кожного етапу її реалізації та завершення виконання операційного плану реалізації Стратегії та оприлюднюється не пізніше ніж через шість місяців після завершення кожного етапу її реалізації разом з відповідним звітом.
Звіти щодо оцінки результативності реалізації цієї Стратегії оприлюднюються на офіційному веб-сайті МОН.
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 23 лютого 2022 р. № 286-р
ОПЕРАЦІЙНИЙ ПЛАН
реалізації у 2022-2024 роках Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки