Про затвердження плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2018-2020 роках

Очікуваними результатами здійснення заходу є створення сприятливих умов для провадження господарської діяльності шляхом використання державних реєстрів/баз даних природних ресурсів, до яких надано доступ в електронному вигляді у формі відкритих даних.

Створення інтерактивної карти територій, забруднених мінами та вибухонебезпечними предметами

Внаслідок збройної агресії з боку Російської Федерації значна територія Донецької та Луганської областей забруднена вибухонебезпечними предметами.

За результатами попередньої оцінки, площа звільненої території, яка вважається небезпечною внаслідок забруднення вибухонебезпечними предметами, становить близько 7 тис. кв. кілометрів і на ній проживає понад 1,5 млн. громадян. Площа території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, становить близько 15 тис. кв. кілометрів (проживає близько 3,8 млн. громадян). За наявною інформацією, частина цієї території замінована та забруднена вибухонебезпечними предметами і потребуватиме розмінування після відновлення на ній повноважень органів державної влади.

Протимінна діяльність, яка провадиться у державі, передбачає інформування про мінну небезпеку; гуманітарне розмінування (розвідку наявності мін та вибухонебезпечних предметів, складення карт, маркування та очищення/розмінування); надання допомоги постраждалим, включаючи реабілітацію та відновлення; знищення запасів вибухонебезпечних предметів; агітаційно-просвітницьку роботу щодо невикористання протипіхотних мін.

Ураховуючи зазначене, необхідно створити єдину систему управління інформацією щодо протимінної діяльності, яка буде висвітлювати:

перелік територій, які забруднені або можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами;

дані про відповідні території з прив’язкою до географічної системи координат, їх площу, характер ґрунту, види виявлених вибухонебезпечних предметів, наявні факти підриву цивільного населення на них;

дані про місцезнаходження медичних закладів, зокрема тих, що можуть надавати першу медичну допомогу постраждалим від вибухонебезпечних предметів та розташовані в безпосередній близькості до території, забрудненої вибухонебезпечними предметами;

види господарської діяльності, які планується провадити на території, забрудненій мінами та вибухонебезпечними предметами, після проведення розмінування.

Очікуваними результатами здійснення заходу є забезпечення доступу до інформації про території, забруднені мінами та вибухонебезпечними предметами, всіх суб’єктів, які залучаються до провадження протимінної діяльності, а також представників громадськості, місцевих органів виконавчої влади, засобів масової інформації; зниження рівня загрози виникнення нещасних випадків від несанкціонованого поводження з вибухонебезпечними предметами, психологічної напруженості серед населення; зменшення впливу вибухонебезпечних предметів на навколишнє природне середовище та забезпечення використання очищених від них територій та об’єктів інфраструктури у господарських цілях.

Запровадження пріоритетних електронних послуг

Концепція розвитку системи електронних послуг в Україні, реалізація якої передбачена на період до 2020 року, розроблена Державним агентством з питань електронного урядування та схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2011 р. № 797.

За 2016-2018 роки Державне агентство з питань електронного урядування разом з відповідними органами державної влади і за підтримки міжнародних партнерів запровадило близько 120 пріоритетних електронних послуг у таких сферах:

соціальний захист;

будівництво та нерухомість;

земля та екологія;

реєстрація та ведення бізнесу;

громадянство та міграція;

безпека та суд;

фінанси та податок;

транспорт.

Реалізація принципу єдиного вікна ("one-stop-shop") для доступу фізичних та юридичних осіб до інформації про діяльність органів державної влади здійснюється шляхом розроблення єдиних вимог щодо створення, введення та інтеграції (взаємодії) офіційних веб-сайтів органів державної влади. Водночас існує необхідність формування єдиної скоординованої державної політики у зазначеній сфері.

Основними першочерговими проблемами, які потребують розв’язання, є:

відсутність єдиних вимог щодо запровадження електронних послуг;

неврегульованість питання електронної ідентифікації та автентифікації суб’єктів звернення під час надання електронних послуг;

відсутність міжвідомчої електронної взаємодії під час надання адміністративних послуг;

складність та зарегульованість порядків надання адміністративних послуг;

невизначеність формату електронного документа, згідно з яким суб’єкт звернення повинен подавати документи для отримання адміністративної послуги;

відсутність єдиної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, що забезпечує надання електронних послуг з урахуванням встановлених вимог;

недостатній рівень довіри до електронної взаємодії суб’єктів надання адміністративних послуг та суб’єктів звернення;

низький рівень готовності державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб до запровадження електронних послуг.

Крім того, обізнаність з боку громадян щодо кроків та процедур, які необхідно здійснити для відкриття бізнесу, або вирішення життєвих ситуацій (народження дитини, отримання паспорта, реєстрація транспортного засобу та отримання водійських прав тощо), залишається низькою. Однією з важливих проблем є розпорошеність інформації про адміністративні послуги та представлення її не завжди зрозумілою для громадян бюрократичною мовою.

Необхідно розробити зручний зрозумілий сервіс, який сформує перелік необхідних кроків та пояснень до них, орієнтованих на користувача у відповідній життєвій ситуації.

Очікуваними результатами здійснення заходу є покращення якості надання адміністративних послуг для громадян та суб’єктів господарювання відповідно до європейських вимог, спрощення процедури їх отримання; підвищення ефективності роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування у відповідній сфері; зменшення ризику корупції під час надання адміністративних послуг; підвищення ефективності роботи державних службовців; забезпечення доступу громадян та бізнесу до інформації про послуги; підвищення рівня поінформованості громадян та бізнесу про кроки та процедури, які необхідно виконати для врегулювання конкретної життєвої ситуації.

Створення єдиної онлайн-платформи для взаємодії органів виконавчої влади з інститутами громадянського суспільства

В Україні забезпечується поступовий розвиток громадянського суспільства, основні інститути якого (громадські об’єднання, благодійні організації, творчі спілки) прагнуть представляти суспільно важливі інтереси у взаємодії з Кабінетом Міністрів України. Крім того, інститути громадянського суспільства та різні групи громадян є заінтересованими сторонами, з якими органи виконавчої влади повинні проводити консультації під час прийняття рішень.

Водночас обізнаність громадян та інститутів громадянського суспільства про інструменти взаємодії з органами виконавчої влади залишається низькою. Так, згідно з результатами опитування громадської думки щодо громадянського залучення, проведеного наприкінці 2017 року дослідницькою компанією "GfK" на замовлення міжнародної організації "Pact Inc", лише 21 відсоток громадян обізнані з питань, пов’язаних з обговореннями законопроектів або участю громадськості в консультативно-дорадчих органах при органах державної влади. Експертне опитування представників інститутів громадянського суспільства "Українське громадянське суспільство 2017: виклики і перспективи", проведене фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, свідчить, що серед найбільш ефективних механізмів впливу громадськості на державну владу публічні обговорення згадують лише 23,4 відсотка опитаних, роботу у громадських радах та інших консультативно-дорадчих органах при державних органах - 18,4 відсотка.

Однією з важливих проблем є розпорошеність інформації про можливі форми комунікації інститутів громадянського суспільства з органами виконавчої влади, відсутність зручних інструментів для організації такої комунікації за принципом "єдиного вікна" і на основі єдиних стандартів.

Очікуваними результатами здійснення заходу є підвищення рівня поінформованості громадян, інститутів громадянського суспільства про форми взаємодії з органами виконавчої влади, у тому числі проведення консультацій з громадськістю, їх участі у консультаціях; акумуляція на єдиному ресурсі інформації про впровадження Ініціативи "Партнерство "Відкритий Уряд".

Забезпечення переходу на електронне впровадження Ініціативи прозорості видобувних галузей з розкриттям даних у режимі он-лайн

Україна приєдналася до Ініціативи прозорості видобувних галузей у 2013 році в межах виконання Україною плану дій з впровадження Ініціативи "Партнерство "Відкритий Уряд" у 2012-2014 роках. Водночас на даний час не впроваджені стандарти Ініціативи прозорості видобувних галузей та кращих міжнародних практик, що передбачають публікацію даних у форматі відкритих даних, що потребує запровадження автоматизації процесу збору первинної інформації для підготовки звітів.

Очікуваними результатами здійснення заходу є скорочення строків подання та опрацювання даних у рамках звітності Ініціативи прозорості видобувних галузей; забезпечення розкриття та публікації найбільш актуальних даних у видобувних галузях у формі відкритих даних, вчасної публікації звітів Ініціативи прозорості видобувних галузей; скорочення витрат на підготовку звітів.

Забезпечення учасників освітнього процесу сучасними електронними освітніми ресурсами і сервісами

Однією із складових частин системної реформи загальної середньої освіти, передбаченої Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти "Нова українська школа" на період до 2029 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988, є створення сучасного освітнього середовища, в тому числі електронного, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання.

Прийнятий у вересні 2017 р. Закон України "Про освіту" передбачає, що право на освіту включає право кожного на доступ до електронних підручників та інших мультимедійних навчальних ресурсів у порядку, визначеному законодавством. Також передбачено, що для реалізації цього права центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки забезпечує створення та функціонування спеціального інформаційного ресурсу в Інтернеті, на якому у вільному доступі в повному обсязі розміщуються безкоштовні електронні версії підручників або електронні підручники для здобуття повної загальної середньої освіти.

Очікуваними результатами здійснення заходу є забезпечення використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі для доступу кожного до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів, зокрема електронних підручників, у тому числі в Інтернеті; розроблення та впровадження нових форм, методів і технологій навчання.

Забезпечення можливості проведення онлайн-перевірки документів про освіту

Реалізоване право на освіту підтверджується документом про освіту, що видається закладом освіти. Такий документ пред’являється особою, що здобула освіту, в разі продовження навчання та вступу до закладу освіти з метою отримання певної спеціальності, кваліфікації, прийняття на роботу, реєстрації у центрі зайнятості тощо.

Зважаючи на наявність проблеми підробки документів про освіту, виданих закладами освіти, різні установи, організації, підприємства мають потребу у перевірці достовірності таких документів.

Крім того, потреба у перевірці достовірності документів про освіту виникає у разі надання адміністративних послуг, замовлення дублікатів документів про освіту для осіб, що навчалися у закладах освіти, розташованих на тимчасово окупованій території України, в окремих населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень.

На сьогодні перевірити достовірність документа про освіту з отриманням офіційної відповіді можливо шляхом письмового звернення до закладу освіти, розпорядника або технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти. За результатами розгляду авторові звернення надається офіційна відповідь з інформацією про достовірний документ про освіту або повідомляється, що документ відсутній у Реєстрі документів про освіту Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Такий механізм перевірки потребує часу на пересилання кореспонденції, підготовку відповіді тощо, що створює складнощі власникам документів про освіту.

Очікуваними результатами здійснення заходу є забезпечення оперативної перевірки достовірності документів про освіту; сприяння власникам документів про освіту в реалізації їх прав.

Забезпечення вільного доступу користувачів до Національного репозитарію академічних текстів

Система інформаційного забезпечення наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні не є досконалою, а технічні, програмні та організаційно-правові рішення, що використовуються, не сприяють ефективному доступу користувачів до академічних текстів, у тому числі тих, що підготовлені за рахунок бюджетних коштів.

Лише частина інформаційних ресурсів доступна користувачу дистанційно за допомогою Інтернет-технологій. Значний сегмент інформації можна отримати лише безпосередньо у локальних точках доступу, зокрема бібліотеках, архівах, а ті інституції, що працюють в режимі он-лайн (репозитарії, сховища, електронні бібліотеки тощо), мають певні обмеження на доступ до інформації. Крім того, такі ресурси є вузькопрофільними, орієнтованими на певну групу користувачів, зокрема осіб, що здобувають вищу освіту у вищих начальних закладах, на базі яких функціонують зазначені інформаційні системи, а їх інтерфейс, пошукові можливості та верифікованість контенту суттєво відрізняються, що ускладнює доступ до наукової інформації та знижує ефективність її використання.

Формування Національного репозитарію академічних текстів спростить технологію пошуку наукової, освітньої та інноваційної інформації, дасть змогу знайомитися з нею в режимі он-лайн.

Очікуваними результатами здійснення заходу є спрощення доступу до академічних текстів та активізація їх використання усіма заінтересованими користувачами; забезпечення багатофункціональності пошуку інформації, спрощення доступу до повнотекстових версій або їх джерел, можливості комплексного аналізу і порівняння; сприяння розвитку освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності; просування політики відкритої науки в Україні.