Про затвердження плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2018-2020 роках

1. Затвердити план дій із впровадження Ініціативи "Партнерство "Відкритий Уряд" у 2018-2020 роках, що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади забезпечити щокварталу до 10 числа наступного місяця інформування Кабінету Міністрів України про стан виконання плану дій, затвердженого цим розпорядженням.

Ураховуючи запит громадянського суспільства щодо прозорості, відкритості та підзвітності державних інституцій, Кабінет Міністрів України докладає постійних зусиль для системних змін державного управління. Інститути громадянського суспільства визнаються важливими партнерами в процесі формування урядової політики, починаючи від формулювання ідеї і закінчуючи її втіленням. Крім того, відповідно до демократичних стандартів Кабінет Міністрів України створює умови для реалізації інститутами громадянського суспільства функції з незалежного контролю за діяльністю органів виконавчої влади, надаючи доступ цим інститутам до публічної інформації, у тому числі в таких суспільно важливих сферах, як публічні закупівлі, реалізація інфраструктурних проектів, моніторинг стану навколишнього природного середовища.

Кабінет Міністрів України активно використовує новітні технології, що дають змогу забезпечити більш відкритий та прозорий процес прийняття рішень, реагування на очікування громадян, а також надання адміністративних послуг в електронній формі.

Відзначаючи важливість подальшого застосування принципів відкритого урядування в діяльності державних інституцій, Кабінет Міністрів України за участю інститутів громадянського суспільства визначив зобов’язання щодо впровадження Ініціативи "Партнерство "Відкритий Уряд" на 2018-2020 роки.

Україна приєдналася до Ініціативи "Партнерство "Відкритий Уряд" у 2011 році. За цей час за участю інститутів громадянського суспільства розроблені та реалізовані три дворічних плани дій.

Реалізація планів дій дала змогу виконати ряд завдань, зокрема:

впровадити державне фінансування політичних партій;

відкрити доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років;

запровадити надання доступу до публічної інформації у формі відкритих даних;

запровадити електронну систему подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

розпочати функціонування Єдиного веб-порталу використання публічних коштів;

передбачити можливість подання електронних звернень громадян, а також електронних петицій;

розпочати впровадження міжнародних стандартів Ініціативи з прозорості видобувних галузей та Ініціативи з прозорості інфраструктури;

започаткувати проведення перевірки інформації про кінцевих бенефіціарних власників.

Найважливішим досягненням є електронна система публічних закупівель "ProZorro" - відкритий ресурс, який забезпечує вільний доступ до інформації про електронні тендерні торги. Під час проведення 7 грудня 2016 р. Глобального саміту Партнерства "Відкритий Уряд" у м. Парижі електронну систему публічних закупівель "ProZorro" визнано переможцем третьої щорічної премії "Open Government Awards 2016".

Крім того, Україна стала першою країною у світі, яка приєдналася до Глобального реєстру бенефіціарних власників компаній.

У цьому плані дій Кабінет Міністрів України прагне визначити ще більш трансформаційні зобов’язання, спрямовані на розв’язання конкретних проблем державного управління та здійснення позитивних змін у житті громадян.

Цей план дій є результатом спільної роботи органів виконавчої влади та інститутів громадянського суспільства.

Оголошення про початок збору пропозицій до плану дій розміщено у грудні 2017 року. Протягом січня - лютого 2018 р. зібрано пропозиції органів виконавчої влади, а також робочих груп Координаційної ради з питань реалізації в Україні Ініціативи "Партнерство "Відкритий Уряд" (далі - Координаційна рада), до складу яких входять представники органів виконавчої влади та інститутів громадянського суспільства.

З метою підвищення рівня обізнаності громадськості про Ініціативу "Партнерство "Відкритий Уряд" та підготовку плану дій Секретаріатом Кабінету Міністрів України організовано підготовку та розповсюджено інформаційний відеоролик, а також за участю Програми розвитку ООН в Україні та Ініціативного центру сприяння активності та розвитку громадського почину "Єднання" у березні 2018 р. проведено вебінар "Партнерство "Відкритий Уряд" як можливість вплинути на порядок денний реформ" та підготовлено інформаційні буклети.

У квітні 2018 р. проведено публічний захід для підготовки пропозицій до плану дій за участю членів Координаційної ради, органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства, аналітичних центрів, міжнародних організацій, бізнес-асоціацій. Пропозиції до плану дій на 2018-2020 роки формувалися в контексті Цілей сталого розвитку до 2030 року з використанням інтерактивного опитування та формату обговорення "світове кафе".

Пропозиції, що надійшли під час обговорення, проаналізовані робочою групою з організаційних питань реалізації Ініціативи "Партнерство "Відкритий Уряд" Координаційної ради, зокрема з урахуванням відповідності цінностям Партнерства та належності до компетенції органів виконавчої влади.

Пропозиції, що відповідають цінностям Партнерства та належать до компетенції органів виконавчої влади, розглянуті на узгоджувальних нарадах за участю представників заінтересованих органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства, міжнародних організацій для уточнення та конкретизації запропонованих заходів.

У липні 2018 р. пропозиції до плану дій винесені на широке громадське обговорення з використанням веб-сайта www.discuto.io. З метою інформування про проведення голосування за підтримки Програми розвитку ООН в Україні проведені інформаційні заходи в регіонах. Усі бажаючі мали можливість проголосувати за заходи, які пропонувалися для включення до плану дій, та висловити свою думку щодо їх змісту.

Інформація про хід підготовки проекту плану дій, способи і строки участі представників громадськості в його обговоренні розміщувалася на Урядовому порталі та сторінці "Ініціатива "Партнерство "Відкритий Уряд" в Україні" у мережі Фейсбук.

Впровадження міжнародних стандартів з розкриття інформації Ініціативи із забезпечення прозорості будівництва (CoST) на базі Мінінфраструктури та оприлюднення розкритої інформації на публічному порталі інфраструктурних даних

Реалізація такого інфраструктурного проекту, як будівництво та ремонт автомобільних доріг, будівництво інженерних мереж, об’єктів портової інфраструктури, є складним процесом з високою вартістю та має високі ризики корупції і неефективного управління.

Кабінет Міністрів України запланував масштабні роботи з відновлення транспортної інфраструктури. Державною програмою розвитку автомобільних доріг до 2022 року передбачено інвестування 300 млрд. гривень у дорожню мережу, зокрема Національною транспортною стратегією на період до 2030 року - до 65 млрд. доларів США.

У вільному доступі на порталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro" розміщується інформація про проведення та результати тендерів на закупівлю в рамках окремих етапів/елементів інфраструктурного проекту. Проте потребує відкриття інформація про планування, безпосереднє виконання робіт та контроль якості, що дасть змогу спростити процес проведення моніторингу реалізації інфраструктурних проектів.

Публічний портал інфраструктурних даних повинен об’єднати всю необхідну інформацію в один набір даних, зручний для проведення аналізу та отримання інформації про інфраструктурний проект.

Портал буде побудовано на основі міжнародного стандарту даних в інфраструктурі CoST IDS - Infrastructure Data Standart та стандарту OCDS. Стандарт CoST IDS передбачає, що моніторинг інфраструктурного проекту проводиться на всіх етапах його реалізації - від прийняття рішення про реалізацію проекту та планування до закінчення гарантійного строку. Стандарт передбачає об’єднання інформації за всіма контрактами, з яких складається інфраструктурний проект, у рамках одного набору даних.

Очікуваними результатами здійснення заходу є отримання зручного інструменту для проведення громадського моніторингу щодо реалізації інфраструктурних проектів (ремонт доріг, будівництво та ремонт аеропортів, причалів, вокзалів, залізничних шляхів тощо), аналізу рівня відкритості ринку та статистики реалізації інфраструктурних об’єктів, рівня конкуренції тощо.

Відсутність конкуренції на ринку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів є передумовою для появи корупційних ризиків, а також унеможливлює здійснення громадського контролю.

Мін’юстом, Мінекономрозвитку, державним підприємством "СЕТАМ" та урядово-громадською ініціативою "Разом проти корупції" підписано Меморандум ("дорожню карту") про співпрацю у сфері реалізації арештованого майна, спрямований на забезпечення прозорих конкурентних і сприятливих умов для реалізації майна, арештованого під час здійснення примусового виконання рішення.

Наказом Мін’юсту від 18 червня 2018 р. № 1859/5 внесено зміни до Порядку реалізації арештованого майна, якими закріплена можливість та регламентована процедура залучення суб’єктів господарювання незалежно від форми власності та фізичних осіб - підприємців до використання електронного ресурсу, що є складовою частиною системи електронних торгів, на підставі агентських та партнерських договорів. Крім того, закріплено процедуру взаємодії електронних майданчиків шляхом відкриття інтерфейсу прикладного програмування (API), що підтверджує створення конкурентних умов для організації та проведення електронних торгів з продажу майна в межах виконавчого провадження.

Підключення незалежних майданчиків дасть змогу проводити електронні торги з реалізації арештованого майна суб’єктами господарювання незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями, а підключення державного підприємства "СЕТАМ" як оператора до електронної торгової системи "Прозорро. Продажі" дасть можливість здійснювати реалізацію об’єктів малої приватизації та майна банків, що ліквідуються.

Очікуваними результатами здійснення заходу є створення прозорих, конкурентних, сприятливих умов для організації та проведення електронних торгів з реалізації майна, арештованого під час здійснення примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), що дасть змогу скоротити час на реалізацію арештованого майна, підвищити ефективність виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).

На даний час у сфері реалізації об’єктів публічних активів та майна існують такі проблеми:

відсутність єдиної прозорої та ефективної системи реалізації публічних активів та майна, здійснення продажу публічних активів та майна значною кількістю організаторів торгів, кожен з яких функціонує за власними правилами;

накопичення значної кількості неліквідного та непрофільного майна у державному секторі, на утримання якого витрачаються значні суми державних коштів, а державні підприємства позбавлені можливості оновлювати власні технічні ресурси;

відсутність в організаторів торгів технічних та професійних можливостей для забезпечення ефективного проведення електронних торгів та максимізації надходжень від реалізації публічних активів та майна (як результат, відсутність довіри суспільства та інвесторів до прозорості, чесності та ефективності процесу такої реалізації);

неефективність існуючого процесу реалізації публічних активів та майна, зокрема асиметрія інформації, технічні проблеми доступу до торгів, нерівність доступу до конкретних торгів, у яких переважно беруть участь лише клієнти конкретного організатора торгів;

повільність процесів, пов’язаних з реалізацією публічних активів та майна, що обумовлена сильною інституціональною пам’яттю учасників ринку та супротивом існуючої системи розширенню переліку учасників та збільшенню кількості торгів;

обмеження доступу до торгів з реалізації публічних активів та майна іноземних інвесторів та ресурсів для розвитку національної економіки;

відсутність ефективного контролю та моніторингу за результатами торгів, що призводить до відсутності релевантних аналітичних матеріалів щодо їх ефективності.

Розв’язанню проблем сприятиме запровадження прозорої процедури реалізації майна державних підприємств, об’єктів малої приватизації, прав оренди державного майна.

Очікуваними результатами здійснення заходу є зменшення можливості для корупційних зловживань, спрощення процедури участі в торгах шляхом уніфікації процедур та правил різноманітних торгів; залучення бізнесу для пошуку учасників торгів, підвищення рівня конкуренції та збільшення обсягу надходжень до бюджетів всіх рівнів завдяки використанню дворівневої системи; забезпечення спрощення процедур та значне розширення переліку можливих учасників торгів як серед українців, так і громадян інших країн.

Запровадження з 2016 року обов’язкового використання електронної системи публічних закупівель "Prozorro" сприяло підвищенню рівня прозорості процесу закупівель, ефективності їх проведення та залученню нових потенційних учасників процедур закупівель.

Водночас залишаються невирішеними ряд проблемних питань, які негативно впливають на результати функціонування системи публічних закупівель в цілому, зокрема:

низький рівень професіоналізму осіб, відповідальних за проведення процедур закупівель, що призводить до неякісного та необ’єктивного вибору переможця торгів і, як наслідок, до неефективного витрачання коштів;

порушення замовниками вимог законодавства під час проведення процедур закупівлі;

суб’єктивність та непрозорість прийняття рішень в процесі проведення контрольних заходів органами, уповноваженими на здійснення контролю у сфері публічних закупівель.

Завдяки високому рівню прозорості процесу здійснення закупівель, що проводяться через електронну систему публічних закупівель "Prozorro", громадськість у рамках здійснення громадського контролю, передбаченого статтею 9 Закону України "Про публічні закупівлі", отримала можливість самостійно виявляти процедури закупівель, що можуть мати ознаки порушення вимог законодавства. На даний час в електронній системі закупівель відсутня можливість для зручності повідомлення контролюючим та правоохоронним органам про такі випадки. Відсутня також консолідована інформація щодо реагування контролюючих та правоохоронних органів на відповідні звернення громадськості.

Крім того, в електронній системі публічних закупівель "Prozorro" відсутня інформація про здійснення оплати за договорами про закупівлю, що не дає змоги здійснювати якісний контроль за ефективністю та доброчесністю виконання таких договорів.

Очікуваними результатами здійснення заходу є отримання інститутами громадянського суспільства можливості подання електронних звернень щодо виявлених порушень в електронній системі публічних закупівель "ProZorro" до контролюючих та правоохоронних органів; забезпечення прозорості здійснення оплати за договорами про закупівлю; вчасне виявлення та попередження порушень або зловживань під час проведення процедур закупівель завдяки здійсненню автоматичного обміну інформацією між електронною системою публічних закупівель "ProZorro", Єдиним порталом відкритих даних та системою Казначейства.

Реалізація принципів прозорості та відкритості в бюджетному процесі передбачає наявність дієвої системи ключових показників ефективності та механізму інформування громадськості з питань складення, розгляду, затвердження, виконання державного та місцевих бюджетів, а також здійснення контролю за їх виконанням шляхом публікації документів та інформації, пов’язаних із формуванням бюджету, його затвердженням, виконанням та показниками ефективності управління.

Крім того, в Україні за підтримки міжнародних організацій реалізуються проекти, які не завжди відповідають потребам держави та напрямам реформ. У зв’язку з цим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 р. № 70 "Про порядок підготовки, реалізації, проведення моніторингу та завершення реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями" передбачено проведення моніторингу реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями. Водночас належне забезпечення цього процесу потребує використання інформаційних технологій, надання доступу до відповідних відомостей як органам виконавчої влади, так і громадянам.

Очікуваними результатами здійснення заходу є забезпечення комфортності використання аналітичних даних; забезпечення можливості порівняння динаміки використання бюджетних коштів, а також механізму зворотнього зв’язку та обговорення питань використання бюджетних коштів; забезпечення вільного доступу суспільства до інформації щодо реалізації спільних з МФО інвестиційних проектів на усіх стадіях.

Відповідно до пункту 6 Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 р. № 1049, конкурсні пропозиції подаються організаторові конкурсу в друкованій формі, що призводить до певних незручностей для інститутів громадянського суспільства та членів конкурсних комісій. Крім того, необхідно підвищити рівень прозорості проведення відповідних конкурсів.

Очікуваними результатами здійснення заходу є спрощення механізму подання конкурсних пропозицій інститутами громадянського суспільства; збільшення кількості конкурсантів; підвищення рівня прозорості проведення конкурсів, а також рівня довіри до процесу державного фінансування програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства.

На сьогодні законодавством передбачено обов’язок юридичних осіб встановлювати свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстраторові у випадках та обсязі, передбачених законом. Інформація про кінцевих бенефіціарних власників є доступною, але неповною і неструктуровано відображається в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр). Крім того, в Україні відсутній механізм, згідно з яким може проводитися перевірка достовірності інформації, зазначеної в Реєстрі, зокрема не визначено органу державної влади, уповноваженого на проведення таких перевірок, а також підстав для їх проведення.

Мін’юстом, Державним агентством з питань електронного урядування, громадською організацією "Трансперенсі Інтернешнл Україна" та консорціумом "OрenOwnershiр" підписано 22 травня 2017 р. Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво, в якому визначено спільні дії у напрямі передачі відомостей про бенефіціарну власність з Реєстру до Глобального реєстру бенефіціарних власників.

Очікуваними результатами здійснення заходу є передача достовірних відомостей з Реєстру до Глобального реєстру бенефіціарних власників; запровадження верифікації відомостей про кінцевих бенефіціарних власників; запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдження зброї масового знищення.

Відповідно до Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", затвердженої Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5, основною метою антикорупційної реформи є суттєве зниження рівня корупції в Україні, втрат державного бюджету та бізнесу через корупційну діяльність, а також підвищення позицій України у міжнародних рейтингах, що оцінюють рівень корупції.

Одним з невідкладних заходів з реалізації антикорупційної реформи є визначення ефективних механізмів запобігання корупції, конфлікту інтересів, порушенню етичних стандартів поведінки та забезпечення контролю за дотриманням правил щодо доброчесності особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Очікуваними результатами здійснення заходу є підвищення рівня професійної компетентності з питань запобігання корупції державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування; реалізація результативної антикорупційної політики.

Забезпечення дотримання екологічних прав громадян у частині вільного доступу до інформації про стан навколишнього природного середовища, екологічні ризики/загрози для безпечної життєдіяльності, екологічну перспективу на сьогодні ускладнюється такими проблемами:

відсутність сформованої загальнодержавної цифрової геоінформаційної інфраструктури органів державної влади та органів місцевого самоврядування для здійснення їх повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

відсутність єдиного центру акумуляції інформації про стан навколишнього природного середовища;

недостатньо чіткий розподіл повноважень, низький рівень координації дій та слабка інституційна спроможність органів державної влади та органів місцевого самоврядування у збиранні, накопиченні та обміні інформацією/даними про стан навколишнього природного середовища;

наявність значної кількості автономних, неуніфікованих за структурою реєстрів/баз даних, несистематизованої інформації про стан навколишнього природного середовища на паперових носіях, що потребує переведення у цифровий формат та оприлюднення у формі відкритих даних.

Очікуваними результатами здійснення заходу є забезпечення дотримання екологічних прав громадян у частині вільного доступу до інформації про стан навколишнього природного середовища, екологічні ризики/загрози для безпечної життєдіяльності та екологічну перспективу; модернізація державного природоохоронного управління та цифровізація управлінської діяльності, що дасть змогу підвищити якість надання адміністративних послуг шляхом їх трансформації у цифровий формат; створення умов для підвищення рівня участі громадян, інститутів громадянського суспільства, суб’єктів господарювання у процесі прийняття управлінських рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища; впровадження новітніх методів і технологій проведення моніторингу стану навколишнього природного середовища, зокрема радіаційного стану, та надання громадськості доступу до моніторингових даних.

На сьогодні існує значна кількість несистематизованих матеріалів і даних про природні ресурси, які зберігаються на паперових носіях, потребують інвентаризації, структуризації та переведення у цифровий формат, що ускладнює їх оприлюднення у формі відкритих даних і не дає змоги забезпечити взаємодію та обмін даними між державними екологічними реєстрами та іншими державними інформаційними ресурсами.