запровадження механізму гарантій відшкодування витрат на будівництво, експлуатацію, закриття, рекультивацію, подальший догляд і моніторинг полігонів побутових відходів протягом щонайменше 30 років після закриття за рахунок тарифів на захоронення побутових відходів;
запровадження відповідальності споживача послуг з вивезення побутових відходів за не укладення договору з виконавцем таких послуг, визначеним за результатами конкурсу;
вивезення побутових відходів від усіх категорій споживачів, утворених у населеному пункті, тільки тими суб’єктами господарювання, що за результатами конкурсу визначені виконавцем таких послуг;
посилення відповідальності суб’єкта господарювання, який надає послуги з вивезення, перевезення побутових відходів на об’єкти поводження з побутових відходів (перероблення та захоронення), які не визначені органом місцевого самоврядування у схемі санітарного очищення населеного пункту та/або правилах благоустрою населеного пункту, або іншим рішенням;
встановлення вимог до складу і властивостей палива, отриманого з відходів;
запобігання та зведення до мінімуму утворення побутових відходів;
оприлюднення довідкових документів з найкращих доступних технологій щодо поводження з відходами та ефективності використання ресурсів у окремих галузях промисловості;
створення ефективної та рентабельної системи збирання та вивезення побутових відходів з максимальним охопленням населення відповідними послугами;
залучення населення до роздільного збирання побутових відходів та стимулювання такого їх збирання;
збільшення охоплення населення послугами збирання та вивезення побутових відходів з подальшим поширенням послуг у селищах і селах;
запровадження роздільного збирання та поводження з окремими небезпечними компонентами побутових відходів, виконання зобов’язань виробниками та імпортерами щодо збирання та перероблення компонентів побутових відходів шляхом застосування принципу розширеної відповідальності виробника;
створення органами місцевого самоврядування в населених пунктах з чисельністю більш як 50 тис. осіб спеціалізованих комунальних пунктів збирання відходів з урахуванням площі, густоти та кількості населення населеного пункту;
забезпечення комунальними пунктами збирання відходів приймання таких видів відходів:
- небезпечних відходів у складі побутових;
- великогабаритних відходів (меблів, великих речей домашнього вжитку тощо);
- вторинної сировини;
- відходів електричного та електронного обладнання, відпрацьованих батарейок, батарей та акумуляторів;
- садових та паркових відходів біологічного походження (трави, листя, гілок тощо);
- відходів будівельно-ремонтних робіт;
впровадження схем розширеної відповідальності виробника для окремих компонентів побутових відходів;
забезпечення використання ресурсоцінного потенціалу побутових відходів;
застосування добровільних депозитних систем та системи "застава-повернення" для відходів упаковки з-під напоїв, зокрема скляних пляшок, за умови повноцінного запровадження принципу розширеної відповідальності виробника для відходів упаковки;
підвищення рівня перероблення побутових відходів;
забезпечення у 2023 році перероблення 15 відсотків побутових відходів за допомогою стимулюючих інструментів, збільшення населення, яке здійснює роздільне збирання побутових відходів, до 23 відсотків та введення в експлуатацію сміттєсортувальних ліній та сміттєпереробних заводів;
забезпечення у 2030 році перероблення 50 відсотків побутових відходів загального обсягу їх утворення шляхом збільшення чисельності населення, яке здійснює роздільне збирання побутових відходів, до 48 відсотків та введення в експлуатацію додаткових сміттєсортувальних ліній та сміттєпереробних заводів;
запровадження компостування органічної складової побутових відходів у приватних домогосподарствах сільської місцевості, а також приміських районів міст;
створення в рамках пілотних проектів об’єктів з виробництва палива з побутових відходів на базі об’єктів механіко-біологічного оброблення за умови їх наближеного розташування до цементних заводів. Кількість і розташування виробництв залежатиме від прийняття нормативних документів, які регулюватимуть питання використання альтернативного палива;
створення до 2022 року в обласних центрах мережі пунктів збирання для повторного використання меблів, побутової техніки, одягу та інших товарів, які були у вжитку;
забезпечення функціонування мережі регіональних полігонів відповідно до вимог Директиви Ради № 1999/31/ЄС від 26 квітня 1999 р. "Про захоронення відходів";
визначення місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з урахуванням механізмів їх взаємодії та співробітництва оптимальних районів охоплення та розташування регіональних об’єктів поводження з побутових відходів (сміттєперевантажувальних станцій, сміттєсортувальних ліній, сміттєпереробних заводів, полігонів тощо). Формування за результатами проведеної інвентаризації та оцінки екологічного ризику переліків діючих полігонів/звалищ, що підлягають приведенню у відповідність з екологічними вимогами, а також полігонів/звалищ, які підлягають закриттю;
підготовка місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування плану пріоритетів щодо закриття полігонів/звалищ, які не відповідають екологічним вимогам;
підготовка місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування планів заходів щодо приведення полігонів у відповідність з екологічними вимогами;
забезпечення будівництва першої черги мережі регіональних полігонів для захоронення побутових відходів. Оптимальна зона охоплення (кластер) повинна включати територію, на якій проживає близько 400 тис. осіб. Внаслідок відносно високих капітальних та експлуатаційних витрат полігонів, що відповідають вимогам законодавства ЄС, такі об’єкти повинні мати мінімальну потужність близько 50 тис. тонн на рік (оптимальна потужність - 100 тис. тонн на рік) на кількість населення, що становить не менш як 150 тис. осіб;
подальша розбудова мережі регіональних полігонів;
забезпечити у районах, де будуть організовані і функціонуватимуть нові регіональні полігони, припинення експлуатації, закриття та рекультивацію полігонів і сміттєзвалищ, які не відповідають вимогам екологічної безпеки;
розроблення плану заходів щодо зменшення обсягів захоронення побутових відходів, що біологічно розкладаються;
будівництво мережі сміттєперевантажувальних станцій (200 одиниць) з метою зменшення загальних транспортних витрат. Кількість та розташування сміттєперевантажувальних станцій залежатиме від місця розміщення регіональних полігонів і уточнюватиметься під час розроблення регіональних планів управління відходами;
впровадження фінансового механізму покриття за рахунок тарифів на захоронення відходів всіх витрат на будівництво, експлуатацію, закриття, рекультивацію полігонів, їх обслуговування після закриття і проведення моніторингу;
проведення національної інформаційно-просвітницької кампанії з метою підвищення рівня поінформованості для забезпечення усвідомлення ключовими заінтересованими сторонами сталої системи управління з побутовими відходами, її переваг та необхідного їх внеску в систему;
у сфері промислових відходів
прийняття нормативно-правових актів, спрямованих на:
- запровадження більш чистих виробництв/технологій і створенням мережі центрів, які надаватимуть необхідну технічну, консалтингову та інформаційну підтримку;
- визначення основних технологічних процесів - найкращих доступних технологій для повторного використання, перероблення та утилізації промислових відходів;
- створення системи екологічно безпечного видалення відходів у спеціально відведених та належно облаштованих місцях та об’єктах з урахуванням моделі регіональних полігонів промислових відходів, для повторного використання, перероблення та утилізації яких відсутні екологічно безпечні технології;
- створення централізованих регіональних потужностей з перероблення та утилізації промислових відходів;
- впровадження системи класифікації промислових відходів відповідно до європейського законодавства;
- реєстрацію джерел утворення промислових відходів у розрізі суб’єктів господарювання;
- реєстрацію суб’єктів господарювання, які збирають та перевозять промислові відходи;
- забезпечення операційного контролю за перевезенням промислових відходів із здійсненням належних заходів безпеки та захисту навколишнього природного середовища під час транспортування;
- реєстрацію існуючих об’єктів поводження з промисловими відходами;
- удосконалення системи ліцензування та/або надання дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами;
- запровадження системи обліку відходів, яка спрямована на здійснення контролю за зміною права власності на відходи, підтвердження належного обігу промислових відходів від джерела утворення до місця здійснення подальшого поводження з ними та недопущення їх розміщення у несанкціонованих місцях та об’єктах;
- стимулювання перероблення, утилізації промислових відходів;
- стимулювання використання матеріалів для будівництва із вторинної сировини (відходів), зокрема для будівельної галузі економіки та дорожнього будівництва;
- встановлення під час здійснення державних закупівель механізму сприяння максимальному використанню суб’єктами господарювання промислових відходів раціонального та економного використання матеріальних ресурсів;
- забезпечення стратегічного планування, що передбачає розроблення регіональних планів управління відходами;
розроблення актів законодавства щодо імплементації положень Директиви № 2006/21/ЄС Європейського парламенту та Ради від 15 березня 2006 р. "Про управління відходами видобувних підприємств, та якою вносяться зміни до Директиви 2004/35/ЄС", якою встановлюватимуть вимоги до:
- безпечного управління відходами, що утворюються в результаті видобування, оброблення і зберігання мінеральних ресурсів;
- дозволів на функціонування об’єктів/місць розміщення відходів видобувної промисловості;
- заходів під час будівництва нового об’єкта або модернізації/реконструкції існуючого, які стосуються умов розміщення, попередження забруднення ґрунтів, атмосферного повітря та водних об’єктів, проведення моніторингу та інспекційних перевірок;
- заходів із закриття об’єкта, рекультивації земель та процедур моніторингу після його закриття;
- попередження аварій та створення систем управління безпекою для об’єктів з підвищеними ризиками для здоров’я людини та навколишнього природного середовища;
- фінансових гарантій, що надаються власниками полігонів для забезпечення виконання їх зобов’язань до початку функціонування об’єкта та рекультивації ділянки під час закриття об’єкта;
- планів управління відходами, що включатимуть заходи із попередження або мінімізації обсягів утворення відходів, їх повторного використання, перероблення та утилізації;
- процедур контролю та моніторингу об’єктів поводження з відходами, у тому числі після їх закриття;
- заходів із попередження забруднення навколишнього природного середовища;
- створення інформаційної системи управління відходами, яка включатиме інформацію про номенклатуру та кількість відходів, що утворюються, перероблюються, утилізуються та видаляються, а також суб’єктів господарювання, що здійснюють збирання, перевезення, повторне використання, перероблення, утилізацію та видалення відходів. Інформаційна система управління відходами також використовуватиметься для підтримки діяльності місцевих органів влади, які здійснюватимуть управління Фондом управління промисловими відходами;
- створення фондів управління промисловими відходами, визначивши їх розпорядниками облдержадміністрації, а джерелом наповнення - кошти суб’єктів господарювання, які утворюють промислові відходи, що не мають екологічно безпечних технологій їх перероблення та утилізації і підлягають захороненню; цільове використання коштів фондів управління промисловими відходами для фінансування заходів з екологічної модернізації суб’єктів господарювання та створення інфраструктури поводження з промисловими відходами, зокрема, шляхом:
- розроблення, проектування та виробництво устатковання для поводження з промисловими відходами;
- покриття капітальних і експлуатаційних витрат, пов’язаних з управлінням промисловими відходами;
- створення централізованих регіональних потужностей з перероблення та утилізації промислових відходів;
- надання фінансової допомоги суб’єктам господарювання (позики, гранти тощо) для проведення екологічної модернізації, запровадження більш чистих виробництв/технологій, створення власних потужностей з перероблення та утилізації промислових відходів;
- створення механізму фінансової гарантії для закриття, рекультивації та подальшого нагляду за полігонами захоронення промислових відходів з урахуванням положень щодо:
- покладення на власника полігону повної відповідальності за будь-яку шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, зокрема його обов’язку за власний рахунок здійснювати належні природоохоронні заходи щодо попередження та ліквідації забруднення навколишнього природного середовища;
- використання зобов’язуючих інструментів, а саме: банківської гарантії, акредитив та/або депозиту в готівці;
- використання власних боргових зобов’язань/власних корпоративних гарантій є занадто ризиковано в разі настання неплатоспроможності (банкрутства) і не є прийнятним;
- розміру фінансової гарантії, який повинен бути достатнім для повного покриття зобов’язань, що випливають з умов документів дозвільного характеру та плану управління відходами;
- розроблення плану заходів щодо закриття полігону, що передбачає проведення моніторингу та відновлення стану навколишнього природного середовища, та інтеграція його до плану управління відходами, що свідчитиме про врахування до початку діяльності заходів і витрат, спрямованих на поліпшення ситуації;
- визначення ступеня впливу діяльності полігону захоронення промислових відходів на навколишнє природне середовище і можливості використання у майбутньому відновлених земель, що є основою для розрахунку розміру фінансової гарантії;
- надання фінансових гарантій до початку здійснення операцій з видалення промислових відходів;
- забезпечення оперативного перегляду розміру фінансової гарантії, що стимулюватиме власників полігонів завершувати відновлювальні роботи;
проведення інвентаризації покинутих промислових майданчиків та місць захоронення промислових відходів для оцінки ризиків, формування переліку об’єктів для їх реабілітації, зокрема:
- попередньої оцінки ризику з метою виключення ділянок, що не спричиняють або не можуть спричинити серйозної загрози здоров’ю людини і навколишньому природному середовищу;
- попередньої оцінки ризику для ділянок, які визначені як об’єкти потенційної загрози за результатами першого етапу, з розробленням первинної концептуальної моделі встановлення наявності потенційно неприйнятних ризиків;
- на підставі результатів попередньої оцінки ризику проведення більш деталізованої кількісної оцінки ризику із встановленням та використанням інформації та критеріїв, що дає змогу встановити наявність неприйнятних ризиків;
створення ефективної системи підготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері поводження з промисловими відходами, їх навчання та сертифікації;
у сфері відходів будівельно-ремонтних робіт
прийняття нормативно-правових актів для стимулювання перероблення відходів будівельно-ремонтних робіт;
попередження та мінімізація утворення відходів будівельно-ремонтних робіт, зокрема, шляхом:
- забезпечення детального та коректного проектування, що зменшує ризик помилок та потребу в додаткових матеріалах;
- проведення конкретних розрахунків потреби у замовленні будівельних матеріалів;
- укладення договору з постачальниками про повернення невикористаних матеріалів;
- надання переваги промисловому виробництву готових будівельних конструкцій, елементів та їх частин, матеріалів та їх сумішей; зменшення частки виробництва і налаштування елементів для будівництва безпосередньо на будівельному майданчику;
забезпечення роздільного збирання та подальшого належного поводження з відходами будівельно-ремонтних робіт, зокрема:
- забезпечення роздільного збирання та зберігання відходів будівельно-ремонтних робіт на будівельному майданчику, їх перероблення та утилізація;
- запровадження практики вибіркового знесення будівель та споруд, надаючи перевагу їх пристосуванню до нових умов використання;
- удосконалення методів знесення та подальшого перероблення їх відходів;
- створення умов для виробництва та збуту матеріалів з перероблених відходів будівельно-ремонтних робіт за цінами та показниками якості, співставними з цінами та показниками для первинної сировини;
створення ефективної інфраструктури поводження з відходами будівельно-ремонтних робіт, зокрема, шляхом:
- забезпечення функціонування централізованих потужностей для перероблення відходів будівельно-ремонтних робіт, обладнаних дробильно-сортувальним устаткованням з потужністю близько 200-500 тис. тонн на рік;
- створення регіональних об’єктів, призначених для приймання та зберігання відходів будівельно-ремонтних робіт, з проміжним сортуванням і подрібненням за допомогою мобільних дробильно-сортувальних установок з потужністю 100-200 тис. тонн на рік;
- забезпечення функціонування мережі мобільних дробильних установок;
створення умов для розвитку ринку використання перероблених відходів будівельно-ремонтних робіт, зокрема, шляхом:
- визначення показників для встановлення нормативів для перероблених відходів будівельно-ремонтних робіт, які забезпечать повторне використання та утилізацію таких відходів;
- розроблення нормативів використання вторинної сировини з відходів будівельно-ремонтних робіт як матеріалів у будівельній галузі;
- розроблення механізмів гарантування якості перероблених матеріалів та економічних стимулів щодо заохочення їх використання;
- розвиток ринку перероблених матеріалів з відходів будівельно-ремонтних робіт;
розроблення планів управління відходами будівельно-ремонтних робіт та їх інтеграція до проектно-кошторисної документації щодо будівництва і реконструкції будівель та споруд;
у сфері небезпечних відходів
прийняття нормативно-правових актів, спрямованих на:
- визначення технічних вимог щодо зберігання небезпечних відходів різних категорій за місцем утворення;
- визначення технічних вимог щодо проведення операцій з небезпечними відходами;
- встановлення максимального строку тимчасового зберігання небезпечних відходів на території суб’єктів господарювання;
- визначення необхідності передачі небезпечних відходів після закінчення максимального періоду їх тимчасового зберігання ліцензіату з поводження з небезпечними відходами або здійснення експорту;
- встановлення ефективної системи обліку та звітності шляхом запровадження документа про перевезення небезпечних відходів для відстеження руху небезпечних відходів у системі утворювач/власник - перевізник - суб’єкт господарювання з кінцевого видалення/утилізації небезпечних відходів;
- запровадження ефективних заходів впливу за порушення встановлених вимог законодавства;
- вдосконалення системи ліцензування усіх суб’єктів господарювання, що надають послуги з поводження з небезпечними відходами, для всіх операцій з поводження з небезпечними відходами (від збирання/зберігання до утилізації/видалення);
- запровадження процедури обов’язкових перевірок відповідності матеріально-технічної бази заявника до видачі ліцензії на поводження з небезпечними відходами;
- запровадження щоквартальної електронної онлайн звітності суб’єктами господарювання, які здійснюють операції з поводження з небезпечними відходами;
- встановлення економічних інструментів щодо попередження утворення небезпечних відходів, зокрема оподаткування екологічно небезпечної продукції;
- запровадження регулювання цін на послуги з поводження з небезпечними відходами як інструмента економічного стимулювання передачі відходів від утворювача до ліцензіата;
- повноцінну реалізацію принципу розширеної відповідальності виробника для поводження з певними видами небезпечних відходів;
- визначення необхідності застосування найкращих доступних технологій для екологічно безпечної переробки кожного конкретного виду небезпечних відходів;
виявлення джерел утворення та місць накопичення небезпечних відходів шляхом проведення їх комплексної інвентаризації та створення ефективної системи статистичного обліку;
створення централізованих потужностей для поводження з небезпечними відходами, що включатиме, зокрема:
- створення системи збирання та транспортування небезпечних відходів;
- функціонування потужностей з переробки небезпечних відходів неорганічного походження фізичними/хімічними методами за наявності висновків експертиз, систем очищення викидів і скидів забруднюючих речовин, моніторингу викидів та скидів забруднюючих речовин;
- створення потужностей для поводження з небезпечними відходами органічного походження за наявності висновків експертиз, систем очищення викидів і скидів забруднюючих речовин, моніторингу викидів та скидів забруднюючих речовин;
- опрацювання питання щодо можливості модифікації цементних печей для використання палива, отриманого з небезпечних відходів;
упорядкування місць видалення небезпечних відходів, що включає, зокрема:
- проведення комплексної інвентаризації місць видалення небезпечних відходів та визначення характеристик видалених відходів;
- визначення строку закриття полігонів небезпечних відходів, які не відповідають екологічним вимогам;
- забезпечення безпечного закриття і подальшого обслуговування місць видалення небезпечних відходів на основі механізму фінансової гарантії;
створення ефективної системи підготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері поводження з небезпечними відходами, їх навчання та сертифікації;
у сфері відходів сільського господарства
прийняття нормативно-правових актів, спрямованих на:
- встановлення відповідності у визначенні класифікаційних ознак відходів, передбачених законодавством України та Європейського Союзу;
- розроблення технічних та технологічних інструкцій із зберігання і оброблення різних категорій сільськогосподарських відходів;
- розроблення та встановлення технічних умов і технологічних інструкцій із збирання, зберігання та транспортування відходів тваринного походження;
- розроблення технічних та технологічних інструкцій із оброблення, переробки, утилізації та видалення побічних продуктів тваринного походження;
- визначення можливостей для використання біомаси відходів сільського господарства для виробництва енергії;
- стимулювання впровадження компостування відходів, що утворюються в невеликих сільських господарствах;
- запровадження ефективних заходів впливу за порушення встановлених вимог законодавства до поводження з відходами сільського господарства;
створення умов для належного поводження з відходами сільського господарства рослинного походження;
використання біомаси відходів для виробництва енергії, зокрема:
- встановлення заборони відкритого спалювання відходів сільського господарства, включаючи випалювання сухої рослинності, спалювання в установках, не обладнаних системами очищення газів, а також в установках, не призначених для регенерації енергії;
- розроблення і впровадження економічних для заохочення збирання, транспортування і використання відходів сільського господарства рослинного походження як сировини для спалювання разом з вугіллям на теплових електростанціях;
- проведення досліджень щодо можливості запровадження комбінованих процесів виробництва тепла і електроенергії з використанням виключно відходів рослинного походження як сировини;
- створення умов для впровадження процесів анаеробного розкладення відходів рослинного походження у суб’єктів господарювання сільськогосподарського сектору;
- підтримка генерування електроенергії за допомогою установок анаеробного розкладення відходів рослинного походження шляхом впровадження системи гарантованих мінімальних тарифів ("зелений тариф") на електроенергію, вироблену за допомогою таких установок, яка подається в електричну мережу;
використання відходів рослинного походження для виробництва кормів та матеріалів, зокрема:
- розроблення та впровадження механізмів надання дотацій на збирання і транспортування рослинних відходів, придатних для виробництва кормів для відгодівлі тварин;
- проведення досліджень щодо доцільності створення мережі регіональних потужностей для виробництва паперу і матеріалів з відходів сільськогосподарського виробництва рослинного походження;
компостування відходів рослинного походження, зокрема:
- розроблення нормативних документів, які стосуються якості компосту і якості сировинних продуктів для компостування;
- розроблення та встановлення вимог до внесення компосту в ґрунт, в тому числі щодо здійснення контролю за якістю ґрунтів;
створення умов для належного поводження з відходами сільського господарства тваринного походження, зокрема:
- збирання, зберігання і транспортування відходів сільського господарства тваринного походження; проведення досліджень щодо наявності та достатності інфраструктури, а також доступності послуг із збирання, зберігання та транспортування таких відходів;
- перероблення відходів сільського господарства тваринного походження;
- визначення наявного потенціалу для перероблення відходів сільського господарства тваринного походження;
- розроблення та впровадження вимог щодо розміщення, будівництва та функціонування потужностей з перероблення відходів сільського господарства тваринного походження;
- розроблення рекомендацій щодо створення мережі регіональних потужностей для екологічно безпечного перероблення відходів сільського господарства тваринного походження;
- впровадження економічних інструментів для стимулювання використання продуктів перероблення відходів сільського господарства тваринного походження;
- розроблення ветеринарно-санітарних вимог щодо використання побічних продуктів тваринного походження;
компостування відходів сільського господарства тваринного походження, зокрема:
- стимулювання компостування відходів, що утворюються в невеликих сільських господарствах і сільських населених пунктах, шляхом поширення знань та відповідної інформації;
- розроблення вимог до якості компосту і сировинних продуктів для компостування;
- розроблення та встановлення вимог щодо внесення компосту в ґрунт, в тому числі щодо здійснення контролю за якістю ґрунтів;
видалення відходів сільського господарства тваринного походження, зокрема:
- поширення інформації про видалення таких відходів, експлуатацію та потенційний вплив місць їх захоронення, критеріїв прийнятності тощо;
запровадження альтернативних методів утилізації відходів сільського господарства тваринного походження, зокрема:
- проведення досліджень щодо придатності альтернативних методів утилізації для впровадження в Україні;
- забезпечення наявності засобів, у тому числі мобільних спалювальних установок, для їх розгортання в екстрених ситуаціях, пов’язаних із спалахом інфекційних захворювань;
створення умов для належного поводження з тваринними екскрементами;
забезпечення зберігання тваринних екскрементів, зокрема:
- проведення інвентаризації місць зберігання тваринних екскрементів;
- встановлення обов’язків щодо розроблення технологічних інструкцій щодо поводження з тваринними екскрементами залежно від кількості тварин, що перебувають на утриманні;
- впровадження вимог щодо екологічно безпечного управління поводженням з тваринними екскрементами;
перероблення тваринних екскрементів, зокрема:
- розроблення технічних умов щодо внесення тваринних екскрементів у ґрунт, в тому числі вимог до їх якісного складу, норми витрат для різних культур, періодів і методів застосування, методик здійснення контролю за якістю ґрунтів;
- впровадження сучасних технологій внесення тваринних екскрементів у ґрунт і поступова заміна обладнання, що використовується для цього;
- організація збирання надлишків тваринних екскрементів у місцях їх утворення з перерозподілом в місця дефіциту добрив або на потужності з компостування та анаеробного зброджування;
- визначення механізму стимулювання використання тваринних екскрементів як сировини для компостування і анаеробного зброджування, де безпосереднє внесення в ґрунт не є можливим та/або допустимим;
залучення приватних інвестицій для модернізації та створення нових об’єктів сільськогосподарського сектору, в тому числі у сфері поводження з відходами тваринного походження, не призначеними для споживання людиною, за допомогою різноманітних економічних інструментів (договорів концесії, договорів оренди, договорів про спільну діяльність);
створення умов для належного поводження з агрохімічними відходами сільського господарства, зокрема:
- розроблення вимог щодо використання і зберігання агрохімікатів з метою приведення їх у відповідність із вимогами законодавства Європейського Союзу;
- проведення комплексної інвентаризації місць зберігання непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин;
- розроблення плану заходів щодо ліквідації накопичень непридатних хімічних засобів захисту рослин, очищення та реабілітації забруднених ними земельних ділянок;
- розроблення плану заходів щодо недопущення завезення та використання контрафактних хімічних засобів захисту рослин, що передбачатиме посилення контролю за імпортом і встановлення належного рівня відповідальності за порушення встановлених вимог;
у сфері відходів упаковки
розроблення законопроекту про упаковку та відходи упаковки відповідно до Директиви 94/62/ЄС Європейського парламенту та Ради від 20 грудня 1994 р. "Про упаковку та відходи упаковки" і найкращих європейських практик, що передбачає:
- урегулювання питання щодо поводження з відходами упаковки;
- розподіл обов’язків між компетентними органами та учасниками процесу управління відходами упаковки;
- встановлення вимог для роздільного збирання та зберігання відходів упаковки на основі найкращих європейських практик та конкретних місцевих вимог;
- забезпечення розвитку конкуренції у сфері поводження з відходами упаковки та заборона встановлення будь-яких монополій у зазначеній сфері;
- визначення обов’язкових до виконання виробниками та імпортерами норм підготовки для повторного використання та перероблення відходів упаковки, зокрема:
- до 31 грудня 2023 р. - до 60 відсотків маси відходів упаковки;
- до 31 грудня 2025 р. - не менш як 60 відсотків маси відходів упаковки, 40 відсотків пластику; 45 відсотків деревини; 50 відсотків чорних металів; 50 відсотків алюмінію; 50 відсотків скла; 50 відсотків паперу і картону;
- до 31 грудня 2030 р. - 65 відсотків маси відходів упаковки, 60 відсотків пластику; 65 відсотків деревини; 75 відсотків чорних металів; 75 відсотків алюмінію; 75 відсотків скла; 75 відсотків паперу і картону.
- проведення інформаційної роботи, спрямованої на підвищення обізнаності населення щодо поводження з відходами упаковки;
- забезпечення принципу невідворотності відповідальності за порушення правил поводження з відходами упаковки, у тому числі невиконання встановлених норм підготовки для повторного використання та перероблення відходів упаковки;
у сфері відходів електричного та електронного обладнання
розроблення законопроекту про відходи електричного та електронного обладнання відповідно до Директиви 2012/19/ЄС Європейського парламенту та Ради від 4 липня 2012 р. "Про відходи електричного та електронного обладнання (ВЕЕО)" і найкращих європейських практик, що передбачатиме:
- поширення сфери дії на відходи усіх видів електричного та електронного обладнання, належне функціонування якого залежить від електричного струму або електромагнітного поля, та обладнання для генерування, передачі та виміру такого струму і полів, призначене для використання з номінальною напругою не вище 1000 В для змінного струму та 1500 В для постійного струму;
- класифікацію відходів електричного та електронного обладнання за шістьма категоріями: теплообмінне обладнання; екрани, монітори і обладнання з екранами, площа яких перевищує 100 кв. сантиметрів; лампи; велике обладнання (розмір будь-якої сторони перевищує 50 сантиметрів); мале обладнання (розмір будь-якої сторони не перевищує 50 сантиметрів); мале обладнання в сфері інформаційних технологій та телекомунікацій (розмір будь-якої сторони не перевищує 50 сантиметрів);
- дизайн продукції і зменшення кількості відходів, зокрема стимулювання розроблення і виробництва електричного та електронного обладнання, яке після закінчення строку експлуатації підлягатиме легкому демонтажу та утилізації, а матеріали, що застосовуються під час його виготовлення, матимуть максимальну придатність для вторинного використання;
- встановлення вимог до маркування електричного та електронного обладнання для полегшення процесу роздільного збирання і попередження його потрапляння до несортованих твердих побутових відходів;
зобов’язання виробників щодо забезпечення управління відходами електричного та електронного обладнання, які включають:
- роздільне збирання відходів електричного та електронного обладнання;
- обробку і утилізацію/відновлення роздільно зібраних відходів електричного та електронного обладнання;
- захоронення залишкових відходів електричного та електронного обладнання, які не можуть бути перероблені та/або відновлені безпечним для навколишнього природного середовища способом;
- виконання цільових показників збирання, повторного використання, утилізації та відновлення;
- маркування електричного та електронного обладнання;
- реєстрацію в державному реєстрі і надання звітної інформації;
- подання електронної онлайн звітності;
поширення інформації для громадськості щодо розташування пунктів прийому обладнання на утилізацію, кількості і складу зібраних оброблених і утилізованих відходів електричного та електронного обладнання;
поширення зобов’язань щодо забезпечення поводження з відходами електричного та електронного обладнання на магазини дистанційної торгівлі для уникнення недобросовісної конкуренції між ними традиційними каналами дистрибуції;
впровадження схеми розширеної відповідальності виробника, яка передбачатиме:
- відповідальність усіх виробників та імпортерів, які розміщують електричне та електронне обладнання на українському ринку, за фінансування і організацію роздільного збирання, перевезення, зберігання, попередню обробку, підготовку до повторного використання, утилізацію, відновлення і захоронення відходів електричного та електронного обладнання, а також за проведення інформаційних кампаній для підвищення поінформованості населення;
- реалізацію принципу розширеної відповідальності виробника через індивідуальні (самостійна організація збирання відходів електричного та електронного обладнання) чи колективні (організації розширеної відповідальності виробників) системи. Колективні або індивідуальні системи повинні бути недержавними і неприбутковими, організовуватися, фінансуватися і контролюватися виробниками;
- стимулювання повторного використання відходів електричного та електронного обладнання;
- встановлення мінімальних цільових показників збирання відходів електричного та електронного обладнання та їх поетапне досягнення відповідно до строків, визначених у законодавстві;
- вимоги щодо збирання, перевезення та зберігання відходів електричного та електронного обладнання, зобов’язання щодо належного оброблення, утилізації та видалення;
- вимоги до ведення державного реєстру, в якому повинні бути зареєстровані виробники електричного та електронного обладнання; суб’єкти господарювання, що здійснюють збирання, транспортування, підготовку до повторного використання, переробку, утилізацію та видалення відходів електричного та електронного обладнання; організації розширеної відповідальності виробника та індивідуальні системи;
- зобов’язання щодо подання звітності суб’єктами господарювання, включеними до державного реєстру;
створення координаційного органу для організацій розширеної відповідальності виробників, основними завданнями якого є:
- розрахунок частки ринку для організацій розширеної відповідальності виробників;
- забезпечення рівномірного покриття і однакової якості послуг на всій території країни;
- розподіл відходів, зібраних на пунктах збирання, організованих органами місцевого самоврядування, між організаціями залежно від їх частки ринку;
- проведення перевірки достовірності даних, наданих виробниками;
визначення обов’язків місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та виробників електричного та електронного обладнання щодо організації системи збирання відходів електричного та електронного обладнання шляхом:
- створення власних пунктів збирання відходів електричного та електронного обладнання, де буде організовано прийом різних фракцій роздільно зібраних відходів електричного та електронного обладнання;
- об’єднання зусиль кількох сусідніх населених пунктів для спільного створення та управління пунктами збирання;
- обрання на конкурсній основі суб’єктів господарювання, які організовуватимуть і управлятимуть такими пунктами, здійснюватимуть збирання відходів за дорученням органу місцевого самоврядування;
- застосування санкцій контролю за діяльністю учасників системи управління відходами електричного та електронного обладнання та за невиконання взятих зобов’язань;
посилення інституційної структури для впровадження системи управління відходами електричного та електронного обладнання, спрямованої на:
- розроблення, введення в експлуатацію та забезпечення функціонування національної інформаційної системи управління відходами;
- збір та обробку даних щодо збирання та перероблення відходів електричного та електронного обладнання на державному рівні;
- надання зведених даних щодо утворення потоків відходів та вихідних потоків вторинної сировини;
- проведення моніторингу досягнення цільових показників учасниками ринку;
- проведення перевірки достовірності наданої інформації виробниками та суб’єктами господарювання, що здійснюють збирання і переробку відходів;
створення інфраструктури для забезпечення ефективної та дієвої системи управління відходами електричного та електронного обладнання;
у сфері відпрацьованих батарейок, батарей і акумуляторів
розроблення законопроекту про батарейки, батареї та акумулятори відповідно до найкращих європейських практик та вимог Директиви 2006/66/ЄC Європейського парламенту та Ради від 6 вересня 2006 р. "Про батарейки і акумулятори та відпрацьовані батарейки і акумулятори", що передбачає:
- поширення сфери дії на всі види батарейок, батарей та акумуляторів під час їх розміщення на ринку незалежно від їх форми, об’єму, потужності (ємності), ваги, складу матеріалу або використання, включаючи батарейки в електричному та електронному обладнанні, відпрацьовані батарейки і акумулятори;
- класифікацію відпрацьованих батарейок, батарей та акумуляторів за такими категоріям: портативні; автомобільні; промислові;
- правила розміщення на ринку батарейок, батарей та акумуляторів, зокрема, щодо заборони розміщення на ринку батарейок, батарей та акумуляторів, що містять певні небезпечні речовини, та вимоги до їх маркування;
- зобов’язання виробників щодо забезпечення поводження з відпрацьованими батарейками, батареями та акумуляторами, які включають роздільне збирання відпрацьованих батарейок, батарей та акумуляторів; перероблення роздільно зібраних відпрацьованих батарейок, батарей та акумуляторів; екологічно безпечне видалення відходів, що утворилися у результаті перероблення відходів батарейок, батарей та акумуляторів, які не можуть бути перероблені та/або утилізовані; дотримання цільових показників збирання та переробки; дотримання вимог маркування; реєстрацію в державному реєстрі та надання звітної інформації; проведення інформаційних кампаній з метою підвищення поінформованості населення щодо збирання, обробки та переробки відходів портативних батарейок, батарей та акумуляторів;
- вимоги до фінансового забезпечення системи поводження з відпрацьованими батарейками, батареями та акумуляторами і впровадження схем розширеної відповідальності виробника;
- фінансування поводження з відпрацьованими батарейками, батареями та акумуляторами на основі принципу розширеної відповідальності виробника, який означає, що всі виробники та імпортери, розміщуючи батарейки та акумулятори на українському ринку, несуть відповідальність за фінансування і організацію роздільного збирання, перевезення, зберігання, попередньої обробки, утилізації, відновлення і захоронення відпрацьованих батарейок та акумуляторів, а також за проведення інформаційних кампаній для підвищення рівня поінформованості населення;
- реалізацію принципу розширеної відповідальності виробника через індивідуальні (самостійну організацію збирання відпрацьованих батарейок, батарей та акумуляторів) чи колективні (організації розширеної відповідальності виробників) системи. Колективні або індивідуальні системи повинні бути недержавними і неприбутковими, організовуватися, фінансуватися і контролюватися виробниками;
- встановлення мінімальних цільових показників для збирання та їх поетапне досягнення відповідно до строків, визначених у законодавстві;
- вимоги щодо збирання, перевезення, зберігання відпрацьованих батарейок, батарей та акумуляторів, їх належного оброблення, утилізації та видалення;
утворення координаційного органу для організацій розширеної відповідальності виробників та індивідуальних систем, основними завданнями якого є:
- розрахунок частки ринку для організацій розширеної відповідальності виробників;
- забезпечення рівномірного покриття і однакої якості послуг на всій території країни;
- розподіл відходів, зібраних на пунктах збирання організованих органами місцевого самоврядування, між організаціями залежно від їх частки ринку;
- проведення перевірки достовірності даних, наданих виробниками;
вимоги щодо ведення державного реєстру, в якому повинні бути зареєстровані:
- виробники батарейок, батарей та акумуляторів;
- суб’єкти господарювання, що здійснюють збирання, транспортування, підготовку до повторного використання, переробку, утилізацію та видалення відпрацьованих батарейок, батарей та акумуляторів;
- організації розширеної відповідальності виробника та індивідуальні системи;
- зобов’язання щодо подання звітності суб’єктами господарювання, включеними до державного реєстру;
визначення обов’язків місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і виробників батарейок, батарей та акумуляторів щодо організації системи збирання відпрацьованих батарейок, батарей та акумуляторів шляхом:
- створення власних, у тому числі мобільних, пунктів збирання відпрацьованих батарейок, батарей та акумуляторів, де буде організовано прийом різних роздільно зібраних їх фракцій;
- обрання на конкурсній основі суб’єктів господарювання, які організовуватимуть і управлятимуть такими пунктами та здійснюватимуть збирання відходів;
- залучення роздрібних торгових мереж (дистриб’ютори, які продають батарейки та акумулятори кінцевому споживачеві) до збирання;
- здійснення контролю за діяльністю учасників системи управління відпрацьованими батарейками, батареями та акумуляторами та санкції за невиконання взятих зобов’язань;
посилення інституційної структури для впровадження системи управління відпрацьованими батарейками, батареями та акумуляторами, спрямованої на:
- розроблення, введення в експлуатацію та забезпечення функціонування національної інформаційної системи управління відходами;
- збору та обробки даних щодо збирання та перероблення відпрацьованих батарейок, батарей та акумуляторів на державному рівні;
- надання зведених даних щодо утворення потоків відходів та вихідних потоків вторинної сировини;
- проведення моніторингу досягнення цільових показників учасниками ринку;
- проведення перевірки достовірності наданої інформації виробниками та суб’єктами господарювання, що здійснюють збирання і переробку відходів;
- формування пропозицій щодо законодавчих ініціатив, необхідних для розвитку системи;
- створення інфраструктури для забезпечення ефективної та дієвої системи поводження з відпрацьованими батарейками, батареями та акумуляторами;
у сфері медичних відходів
прийняття нормативно-правових актів, спрямованих на:
- запровадження ефективної системи звітності та дозвільних процедур для учасників системи управління медичними відходами;
- мінімізацію обсягів утворення медичних відходів, насамперед безпечних. При цьому заходи щодо мінімізації утворення відходів не повинні впливати на якість надання медичних послуг;
- запровадження роздільного збирання медичних відходів як мінімум на три потоки: безпечні відходи, аналогічні твердим побутовим відходам; інфекційні відходи і гострі предмети; фармацевтичні відходи з можливістю їх ідентифікації (збереженням упаковок);
- створення умов для належного тимчасового зберігання медичних відходів та їх перероблення за місцем зберігання із створенням необхідних об’єктів інфраструктури (окремі приміщення, холодильники, контейнери, бокси, локальні потужності з перероблення тощо);
- забезпечення безпечного перевезення медичних відходів від місць утворення та тимчасового зберігання до об’єктів з їх перероблення відповідно до Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом МВС від 26 липня 2004 р. № 822;
- створення комплексної загальнонаціональної мережі потужностей з перероблення медичних відходів, яка включатиме: первинну мережу оброблення медичних відходів, яка забезпечуватиме знезараження інфекційних відходів шляхом автоклавування за місцем утворення та тимчасового зберігання; централізовану мережу високотемпературного спалювання медичних відходів, що не підлягають автоклавуванню (фармацевтичні препарати; анатомічні відходи; гострі предмети; лабораторні відходи, відходи хіміотерапії тощо);
- заборону на захоронення (з інкапсуляції та без неї), хімічне та мікрохвильове знезараження, спалювання медичних відходів у цементних печах та на теплових електростанціях;
створення ефективної системи підготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері поводження з медичними відходами.
Заходи з моніторингу та контролю
Моніторинг та контроль заходів з реалізації Стратегії проводиться щороку за такими показниками: