Про Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України

1) у мирний час та під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) звільняються з військової служби та направляються до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання для взяття на військовий облік;

2) під час проведення мобілізації та дії воєнного стану вважаються такими, що проходять військову службу за призовом, та направляються до військових частин для подальшого проходження військової служби.

195. Курсантам (слухачам) після закінчення навчання в закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі Держприкордонслужби видається диплом державного зразка про здобуття вищої освіти відповідного освітнього ступеня та нагрудний знак.

196. Курсанти (слухачі) можуть бути переведені для проходження військової служби (навчання) за контрактом:

до закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів інших військових формувань або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, у яких посади курсантів комплектуються військовослужбовцями, з виключенням їх зі списків особового складу Держприкордонслужби;

із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів інших військових формувань або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, до закладів фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби з включенням їх до списків особового складу Держприкордонслужби.

Обов'язковою умовою зарахування курсантів (слухачів) на навчання до закладів фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби є відповідність їх підготовки за освітньою програмою у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, у якому вони проходили навчання, освітній програмі в закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі Держприкордонслужби.

197. Переведення курсантів (слухачів) із закладів фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби до закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів інших військових формувань чи військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти або переведення із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів інших військових формувань чи військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти до закладів фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби здійснюється за погодженням між Головою Державної прикордонної служби України та керівником іншого військового формування за згодою курсантів (слухачів) та оформлюється наказами Голови Державної прикордонної служби України.

Переведення курсантів (слухачів), а також поновлення на навчанні відрахованих із закладів фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби курсантів (слухачів) здійснюється, як правило, під час літньої або зимової відпустки. Порядок ліквідації академічної різниці (заборгованості) в разі переведення або поновлення визначається керівниками закладів фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби та здійснюється, як правило, до початку занять. Переведення та поновлення курсантів (слухачів) закладів фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби здійснюється в межах державного замовлення на підготовку фахівців за відповідною освітньою програмою.

Переведення, відрахування курсантів (слухачів), їх поновлення на навчанні здійснюється в порядку, визначеному наказом Міністерства внутрішніх справ України та центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, відповідно до вимог цього Положення.

198. Особи рядового складу, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, можуть навчатися у закладах вищої освіти без відриву від військової служби з метою здобуття вищої освіти за напрямом підготовки або спеціальністю, спорідненими з їх військовою спеціальністю, а ті з них, які продовжили строк військової служби за новим контрактом, - також за напрямом підготовки або спеціальністю, що не є спорідненими з їх військовою спеціальністю.

Особи офіцерського складу після здобуття вищої освіти за державним замовленням у вищому військовому навчальному закладі Держприкордонслужби, вищих військових навчальних закладах інших військових формувань чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти можуть навчатися в інших закладах вищої освіти без відриву від військової служби після проходження ними строку військової служби, який дорівнює часу їх навчання для здобуття попередньої вищої освіти.

199. Вступ військовослужбовця на навчання до закладу вищої освіти без відриву від військової служби здійснюється з дозволу начальника органу Держприкордонслужби, в якому проходить службу військовослужбовець. Такий дозвіл надається на підставі рапорту військовослужбовця наказом начальника відповідного органу Держприкордонслужби.

Навчання військовослужбовця не повинне перешкоджати виконанню ним службових обов'язків за займаною посадою.

200. Атестування військовослужбовців проводиться для забезпечення правильного добору, розстановки, виховання і вдосконалення підготовки військових кадрів шляхом об'єктивного оцінювання професійного рівня, ділових і моральних якостей кожного військовослужбовця, відповідності їх займаній посаді, визначення перспективи дальшого проходження військової служби, зокрема, формування кадрового резерву для призначення на керівні посади, направлення на навчання, а також для присвоєння первинного офіцерського звання військовослужбовцям.

201. Процес атестування військовослужбовців передбачає проведення періодичного атестування.

202. Порядок та строки проведення атестування військовослужбовців визначаються наказом Міністерства внутрішніх справ України.

203. Військовослужбовці мають право на відпустки. Надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них здійснюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Військовослужбовцям надаються такі відпустки:

1) щорічні відпустки:

основна відпустка;

додаткові відпустки, передбачені законодавством;

2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням;

3) творчі відпустки;

4) соціальні відпустки;

5) відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва);

6) відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин.

204. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 років - 45 календарних днів. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.

Військовослужбовцям, прийнятим на військову службу за контрактом, тривалість щорічної основної відпустки у році початку військової служби обчислюється з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до абзацу першого цього пункту, за кожний повний місяць служби до кінця календарного року. При цьому військовослужбовцям, які мають право на відпустку тривалістю 10 календарних днів і більше, оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад у межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відпустка тривалістю менше 10 календарних днів за бажанням військовослужбовця може бути надана йому одночасно із щорічною основною відпусткою у наступному році. У такому ж порядку надається щорічна основна відпустка і військовослужбовцям, які перебували у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

205. Курсантам (слухачам) вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу надаються щороку канікулярні відпустки: зимова - тривалістю до 14 календарних днів та літня - 30 календарних днів. Тривалість таких відпусток не залежить від вислуги років.

За наявності навчальної заборгованості у курсантів вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби канікулярна відпустка надається їм після ліквідації заборгованості в межах строків, установлених графіком навчального процесу. При цьому тривалість літньої відпустки не може бути меншою 15 календарних днів.

206. Слухачам і курсантам випускних курсів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, а також ад'юнктам та докторантам, підготовка яких здійснювалась для Держприкордонслужби за денною формою навчання, щорічна основна відпустка, тривалість якої встановлюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", надається:

випускникам вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби - безпосередньо за місцем закінчення навчання (підготовки) перед їх направленням до місця проходження військової служби у Держприкордонслужбі;

випускникам вищих військових навчальних закладів інших військових формувань, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти - після прибуття до місця проходження військової служби в органах Держприкордонслужби.

Випускникам, підготовка яких здійснювалась у вищому військовому навчальному закладі Держприкордонслужби за денною формою навчання для інших військових формувань, щорічна основна відпустка надається після прибуття для проходження військової служби до інших військових формувань.

У разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації до введення воєнного стану щорічна основна відпустка військовослужбовцям, які закінчили навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, надається за місцем проходження військової служби.

207. Перелік місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, військових посад, виконання обов'язків військової служби яких пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, а також порядок надання та тривалість щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям за виконання обов'язків військової служби, яке пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я, надається щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої щорічної додаткової відпустки визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах та не може перевищувати 15 календарних днів.

208. Щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення тривалістю 14 робочих днів протягом календарного року надається військовослужбовцям, що належать до 1 або 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

209. Військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) зі збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) зі збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль. Огляд військово-лікарською комісією для вирішення питання про потребу в тривалому лікуванні проводиться не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування. Якщо відповідно до медичних документів закладу охорони здоров'я іноземної держави, до якого військовослужбовця направлено в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, хвороба або поранення (контузія, травма або каліцтво) військовослужбовця перешкоджає йому прибути до військово-лікарської комісії для проведення огляду з метою визначення потреби в тривалому лікуванні, такий огляд проводиться дистанційно в порядку, встановленому Міністерством оборони України. Висновок військово-лікарської комісії про потребу в тривалому лікуванні є підставою для продовження часу перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) зі збереженням грошового та матеріального забезпечення на строк, визначений у такому висновку.

Не пізніше закінчення встановленого строку безперервного перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби.

Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не надається.

210. Відпустка за сімейними обставинами без збереження грошового забезпечення надається військовослужбовцю у разі:

1) укладення ним шлюбу - тривалістю до 10 календарних днів;

2) тяжкого стану здоров'я або смерті рідних по крові або по шлюбу: дружини (чоловіка), батька (матері), вітчима (мачухи), сина (дочки), пасинка (падчерки), рідного брата (рідної сестри) військовослужбовця, батька (матері) подружжя або особи, на вихованні якої перебував військовослужбовець, - тривалістю до семи календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;

інших рідних - тривалістю до трьох календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;

3) пожежі або іншого стихійного лиха, яке спіткало сім'ю військовослужбовця або осіб, зазначених в абзацах третьому та четвертому цього пункту, - тривалістю до 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;

4) в інших виняткових випадках, коли присутність військовослужбовця в сім'ї необхідна, за рішенням начальника органу Держприкордонслужби - тривалістю до трьох календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад. Така відпустка може надаватися один раз протягом календарного року.

За рішенням начальника органу Держприкордонслужби військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу, можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин без збереження грошового забезпечення загальною тривалістю не більш як 15 календарних днів протягом календарного року.

Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин, у зв’язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) за висновком (постановою) військово-лікарської комісії військовослужбовцям, відрядженим до інших органів Держприкордонслужби, можуть надаватися начальниками органів Держприкордонслужби за місцем такого відрядження. Посадова особа, яка надала таку відпустку, письмово інформує про це начальника органу Держприкордонслужби, який направив військовослужбовця у відрядження.

211. Інші додаткові відпустки надаються військовослужбовцям Держприкордонслужби на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

У разі коли Законом України "Про відпустки" або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.

212. Черговість надання військовослужбовцям щорічних основної та додаткових відпусток визначається графіками, які затверджуються начальниками органів Держприкордонслужби, в яких проходять службу військовослужбовці, і доводиться до відома кожного з них у частині, що його стосується, під підпис. При складанні графіків ураховуються інтереси військової служби (забезпечення виконання покладених на орган Держприкордонслужби чи його підрозділи завдань), особисті інтереси військовослужбовців, наявність у військовослужбовця переваг щодо використання відпустки у зручний час. Графік відпусток на наступний рік затверджується щороку до 1 грудня.

213. Щорічні основна та додаткові відпустки надаються військовослужбовцю з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення календарного року, за який вони надаються. В особливих випадках за погодженням з прямим начальником військовослужбовця від начальника регіонального управління, прирівняної до нього посадової особи та вище, начальником розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби щорічна основна відпустка за минулий рік чи її невикористана частина надається у першому кварталі наступного року.

За бажанням військовослужбовців, крім курсантів (слухачів) вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби, щорічна основна відпустка може надаватися їм частинами, не більше двох, за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 15 календарних днів.

214. Щорічні додаткові відпустки за бажанням військовослужбовця можуть надаватись одночасно із щорічною основною відпусткою або окремо від неї.

Військовослужбовцям, які одночасно мають право на щорічну додаткову відпустку з різних підстав, щорічна додаткова оплачувана відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення надається за однією з підстав за вибором військовослужбовця.

215. Військовослужбовцям, кандидатури яких затверджено для направлення за кордон або для навчання у вищому військовому навчальному закладі, щорічна основна відпустка надається з урахуванням повного використання її до направлення за кордон, вибуття на навчання.

У разі переміщення військовослужбовця по службі невикористана ним відпустка (частина відпустки) надається за новим місцем проходження військової служби.

216. Облік відпусток та контроль за їх наданням згідно із затвердженими графіками здійснюються кадровими підрозділами органів Держприкордонслужби.

Наказ органу Держприкордонслужби про надання щорічної основної відпустки видається не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком строку відпустки.

217. Грошове забезпечення військовослужбовцям за час щорічної основної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.

218. Наказ органу Держприкордонслужби про надання військовослужбовцю додаткової відпустки видається не пізніше ніж у день початку такої відпустки на підставі рапорту військовослужбовця. Обставини, на підставі яких військовослужбовцю надається додаткова відпустка, повинні мати документальне підтвердження.

219. Порядок розрахунку часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, затверджується наказом Міністерства внутрішніх справ України.

У разі коли основна щорічна відпустка військовослужбовцю надається частинами, право на безкоштовний проїзд до місця її проведення та назад надається один раз.

220. Про день повернення військовослужбовця з відпустки оголошується в наказі начальника органу Держприкордонслужби.

221. Військовослужбовцям, щодо яких провадиться досудове розслідування або судове провадження, відпустка надається за погодженням із відповідними органами досудового розслідування чи судом.

222. Після прибуття до місця проведення відпустки військовослужбовці зобов’язані стати на облік, а в разі вибуття - знятися з обліку в порядку, визначеному Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.

У разі втрати відпускного квитка в дорозі або місці проведення відпустки військовослужбовець повинен доповісти про це своєму безпосередньому начальникові та керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проведення відпустки.

223. Відпустку може бути продовжено в разі затримки на шляху до місця проведення відпустки або неможливості виїзду з місця проведення відпустки внаслідок непередбачених перешкод у сполученні або через хворобу військовослужбовця, який прямує у відпустку або повертається з неї, на фактичний строк затримки, що підтверджується відповідними документами.

Право продовження військовослужбовцеві відпустки належить начальнику органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проведення відпустки.

224. Військовослужбовцям, які звільняються з військової служби, крім осіб, які звільняються з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв’язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів, щорічна основна відпустка надається з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до абзацу першого пункту 204 цього Положення, за кожний повний місяць служби в році звільнення. При цьому, якщо тривалість відпустки таких військовослужбовців становить більш як 10 календарних днів, їм оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад до місця служби або до обраного місця проживання в межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям, які звільняються із служби за віком, станом здоров'я, у зв’язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів, щорічні основна відпустка та додаткові відпустки за виконання обов'язків військової служби, яке пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я, в рік звільнення надаються на строки, встановлені пунктами 204 і 207 цього Положення.

225. У рік звільнення зазначених у пункті 224 цього Положення військовослужбовців, у тому числі тих, які мають дітей, зі служби в разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України "Про відпустки".

226. У разі звільнення військовослужбовця з військової служби до закінчення календарного року, за який він уже використав щорічну основну та додаткові відпустки, крім осіб, які звільняються із служби за віком, станом здоров'я, у зв’язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів, на підставі наказу начальника органу Держприкордонслужби проводиться відрахування із грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця.

У разі смерті військовослужбовця відрахування з його грошового забезпечення за використані дні відпустки не проводиться.

227. Військовослужбовцям, накази про звільнення яких підписано в минулому році, але не виключеним із списків особового складу органу Держприкордонслужби, відпустки за період військової служби в поточному році не надаються.

228. У разі звільнення військовослужбовця, який не використав щорічну основну відпустку, зі служби (крім звільнення через службову невідповідність, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права обіймати певні посади, у зв'язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, а також у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) за його бажанням надається невикористана відпустка з подальшим звільненням зі служби. Датою звільнення військовослужбовця зі служби в такому випадку є останній день відпустки.

229. У разі звільнення військовослужбовця з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту невикористана ним щорічна основна відпустка може за його бажанням надаватися і тоді, коли час цієї відпустки повністю або частково перевищує строк контракту. У цьому випадку дія такого контракту продовжується до закінчення відпустки.

230. Відкликання військовослужбовців із щорічних основних відпусток дозволяється лише в разі оголошення мобілізації, введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

В інших випадках відкликання військовослужбовців із щорічних основних відпусток здійснюється за рішеннями Голови Державної прикордонної служби України та керівника розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби або їх заступників.

Виконання рішення про відкликання з відпустки здійснюється посадовою особою, яка направила військовослужбовця у відпустку, з виданням відповідного наказу. Посадова особа, яка видала наказ про відкликання із відпустки, повідомляє військовослужбовцеві про прийняте рішення не пізніше ніж за п’ять календарних днів до такого відкликання, якщо її тривалість не менше п’яти днів. У день прибуття військовослужбовця до місця проходження військової служби посадова особа, яка видала наказ про відкликання із відпустки, ознайомлює військовослужбовця з цим наказом.

У разі відкликання військовослужбовця із щорічної основної відпустки невикористана її частина надається йому, як правило, у поточному році. Якщо невикористана частина відпустки становить 10 і більше календарних днів, військовослужбовцеві оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад у межах України, але не далі пункту перебування, з якого його було відкликано.

Відкликання військовослужбовця з додаткової відпустки після звільнення з полону допускається виключно за його згодою.

231. Військовослужбовцям-подружжю, які проходять військову службу за контрактом або кадрову військову службу, відпустка надається за їх бажанням одночасно.

232. У Держприкордонслужбі можуть проходити базову військову службу придатні для військової служби за станом здоров'я громадяни чоловічої статі (жіночої статі - добровільно), яким до дня відправлення в органи Держприкордонслужби виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від направлення для проходження базової військової служби.

Зазначені громадяни можуть один раз обрати рік проходження базової військової служби до досягнення ними 24-річного віку.

233. Строки базової військової служби в календарному обчисленні встановлюються:

у мирний час, в особливий період (крім періоду дії воєнного стану) - до п'яти місяців, з яких до трьох місяців здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців - фахова підготовка;

під час дії воєнного стану - до трьох місяців, з яких не менше одного місяця здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців - фахова підготовка.

234. Початком проходження військової служби для громадян, направлених для проходження базової військової служби, вважається день відправлення в навчальну частину (центр) з територіального центру комплектування та соціальної підтримки (збірного пункту).

235. Громадянам, які прибули для проходження базової військової служби і не мають військових звань, присвоюється військове звання рекрута. Після закінчення базової загальновійськової підготовки таким військовослужбовцям присвоюється військове звання солдата (матроса).

236. Військовослужбовцям, які проходять базову військову службу, щорічні основні відпустки зі збереженням грошового забезпечення, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки не надаються.

Військовослужбовці базової військової служби мають право на такі види відпусток:

відпустка за сімейними обставинами;

відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва).

Під час дії воєнного стану військовослужбовцям базової військової служби відпустка за сімейними обставинами не надається.

У разі неможливості з поважних причин використати відпустку для лікування у зв'язку з хворобою або відпустку для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) за межами органу Держприкордонслужби військовослужбовець базової військової служби може бути залишений у такому органі зі звільненням його на час відпустки від усіх робіт, занять, несення служби в наряді та варті. Така відпустка проводиться, як правило, у медичному пункті (лазареті) органу Держприкордонслужби зі здійсненням необхідних лікувально-профілактичних та оздоровчих заходів.

Після видання наказу про звільнення військовослужбовця базової військової служби з військової служби відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не надається.

237. На умовах, передбачених статтею 20 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", військовослужбовці базової військової служби, які пройшли базову загальновійськову підготовку, за їх бажанням можуть бути прийняті на військову службу за контрактом до органу Держприкордонслужби, який провів заходи добору кандидата на військову службу за контрактом.

238. Військовослужбовці, які проходять базову військову службу, направлені для відбування покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні, виключаються зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, у якому вони проходили базову військову службу, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду.

Військовослужбовцям, які проходять базову військову службу і які відбували покарання в дисциплінарному батальйоні (на гауптвахті), час відбування покарання не зараховується до строку військової служби.

Військовослужбовці, які проходять базову військову службу, звільнені з дисциплінарного батальйону (гауптвахти), направляються для подальшого проходження базової військової служби, як правило, у ті самі органи Держприкордонслужби, у яких вони проходили базову військову службу до відбування покарання.

239. Військовослужбовці, які проходять базову військову службу, звільняються зі служби з таких підстав:

1) у зв'язку з закінченням установлених строків військової служби - у строки, визначені Кабінетом Міністрів України;

2) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;

3) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

4) у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.

240. Звільнення військовослужбовців базової військової служби проводиться у строки, визначені Кабінетом Міністрів України, начальниками органів Держприкордонслужби, які мають право видавати накази по особовому складу.

241. План звільнення військовослужбовців базової військової служби, які підлягають звільненню у визначені строки, затверджується керівником закладу освіти Держприкордонслужби не пізніше ніж за 10 днів до початку їх звільнення в запас.

242. Військовослужбовці базової військової служби, які підлягають звільненню в запас, але перебувають у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), до місця проходження базової військової служби не повертаються, а звільняються в запас рішенням начальників органів Держприкордонслужби, у яких вони проходять базову військову службу. При цьому військовослужбовцю надсилаються документи, необхідні для взяття його на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

243. Особам, звільненим з базової військової служби кадровим підрозділом органу Держприкордонслужби, видається обліково-послужна картка, припис установленої наказом Міністерства внутрішніх справ України форми для направлення на військовий облік, службова характеристика та медична книжка.

254. На військову службу за призовом осіб офіцерського складу в разі потреби за наказом Міністра оборони України призиваються офіцери запасу на строк, у чисельності і за військово-обліковими спеціальностями, визначеними Міністром оборони України.

Початком проходження військової служби за призовом осіб офіцерського складу є день їх відправлення до органу Держприкордонслужби з територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

255. Особи, призвані на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, направляються у розпорядження відповідних начальників, які мають право призначати їх на посади, та переміщуються по службі на підставах і в порядку, визначених цим Положенням. Зазначені особи виконують обов'язки, користуються правами і пільгами та забезпечуються всіма видами забезпечення, що передбачені для осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом або кадрову військову службу, якщо інше не передбачено законодавством.

Особи, призвані на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, за наявності у Держприкордонслужбі вакантних посад, вимоги до заміщення яких відповідають професійній (фаховій) підготовці за відповідним напрямом чи основною або спорідненою спеціальністю, освітньо-кваліфікаційному рівню та досвіду служби (роботи) цих осіб, за їх бажанням після закінчення встановленого строку військової служби за призовом осіб офіцерського складу можуть бути прийняті на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу в порядку, визначеному цим Положенням.

256. Звільнення, зокрема достроково, з військової служби осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, здійснюється відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" в порядку, визначеному цим Положенням.

257. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або кадрову військову службу і мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній ними посаді, визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров'я для проходження військової служби, на їх прохання у разі потреби у фахівцях відповідної спеціальності можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі на строк до 5 років.

Перелік посад, за якими військовослужбовцям дозволяється продовжувати службу після досягнення ними граничного віку перебування на військовій службі, затверджується наказом Міністерства внутрішніх справ України.

258. Рішення про залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі приймається:

1) начальниками органів Держприкордонслужби, які мають право видання наказів по особовому складу, - щодо всіх військовослужбовців у військових званнях до майора (капітана 3 рангу) включно, які проходять військову службу в цих органах Держприкордонслужби;

2) начальниками регіональних управлінь, ректором вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби - щодо всіх військовослужбовців у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно, які проходять службу у структурних підрозділах регіонального управління та підпорядкованих йому органах, вищому військовому навчальному закладі відповідно;

3) керівником розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби - щодо всіх військовослужбовців у військових званнях до полковника (капітана 1 рангу) включно, які проходять службу у цьому розвідувальному органі;

4) Головою Державної прикордонної служби України - щодо осіб, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту, а також усіх військовослужбовців у військових званнях до генерал-лейтенанта (віце-адмірала) включно та військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних закладів освіти.

259. Військовослужбовці, які бажають продовжувати військову службу понад граничний вік перебування на військовій службі, подають рапорт за підпорядкованістю про залишення їх на службі понад граничний вік перебування на військовій службі.

260. Військовослужбовці, які бажають продовжувати військову службу понад граничний вік перебування на військовій службі, проходять за направленням начальника органу Держприкордонслужби медичне обстеження з метою визначення придатності до військової служби. Військовослужбовці, які відповідно до висновку військово-лікарської комісії визнані непридатними до військової служби, не залишаються на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі.

261. Прийняття рішення та видання наказів по особовому складу про залишення військовослужбовців на військовій службі понад граничний вік перебування на ввійськовій службі здійснюється до 1 грудня року, що передує року досягнення військовослужбовцем граничного віку перебування на військовій службі.

262. Накази про залишення військовослужбовців на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі доводяться до них начальниками органів Держприкордонслужби.

263. Військовослужбовці, рішення про залишення яких на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі не прийнято, включаються до плану звільнення з військової служби на наступний рік, про що начальники органів Держприкордонслужби за місцем служби військовослужбовців особисто повідомляють їх у письмовій формі.

264. Військовослужбовці, залишені на військовій службі понад граничний вік, можуть бути звільнені з військової служби до закінчення строку, на який їм продовжено військову службу, на загальних підставах, у тому числі за їх бажанням з підстав, визначених підпунктом "в" пункту 1, підпунктом "в" пункту 2 та підпунктом "а" пункту 3 частини п’ятої, підпунктом "в" пункту 1, підпунктом "б" пункту 2 та підпунктом "а" пункту 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу". Після закінчення строку, на який цим військовослужбовцям була продовжена військова служба, вони звільняються з військової служби на загальних підставах.

265. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

1) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями тимчасово непридатними за станом здоров'я до військової служби, з переоглядом через 6 - 12 місяців;

2) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби.

266. Звільнення з військової служби здійснюється, як правило, без зарахування у розпорядження відповідних начальників органів Держприкордонслужби.

У виняткових випадках допускається звільнення військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні відповідних начальників органів Держприкордонслужби.

267. Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби з підстав, визначених частиною п'ятою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", з ініціативи:

1) командування органу Держприкордонслужби - за наявності підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в", "г", "д", "е", "з", "и", "і", "ї", "й", "л", "м", "н", "о", "п" та "с" пункту 1, підпунктами "а", "б", "в", "г", "д", "е", "ж", "з", "и", "і", "ї", "л", "м", "н" та "с" пункту 2, підпунктами "а", "б", "в", "е", "ж", "з" пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу";

2) військовослужбовця - за наявності підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в", "ґ", "ж", "к", "п" та "р" пункту 1, підпунктами "а", "б", "в", "ґ", "й", "к", "н", "о", "п" та "р" пункту 2, підпунктами "а", "б", "г", "д" та "ж" пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

268. Особи офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби з підстав, визначених частиною шостою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", з ініціативи: