Про Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України

197. Переведення курсантів (слухачів) з вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби до вищих військових навчальних закладів інших військових формувань чи військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів або переведення з вищих військових навчальних закладів інших військових формувань чи військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів до вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби здійснюється за погодженням між Головою Державної прикордонної служби України та керівником міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, які здійснюють керівництво відповідними військовими формуваннями, за згодою курсантів (слухачів) та оформляється наказами Голови Державної прикордонної служби України.

Переведення курсантів (слухачів), а також поновлення на навчанні відрахованих з вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби курсантів (слухачів) здійснюється, як правило, під час літньої або зимової відпустки. Порядок ліквідації академічної різниці (заборгованості) у разі переведення або поновлення визначається ректором вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби та здійснюється, як правило, до початку занять. Переведення та поновлення курсантів (слухачів) вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби здійснюється в межах державного замовлення на підготовку фахівців відповідного напряму.

Переведення, відрахування курсантів (слухачів), їх поновлення на навчанні здійснюється в порядку, визначеному Адміністрацією Держприкордонслужби та центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки, відповідно до вимог цього Положення.

198. Особи рядового складу, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, можуть навчатися у вищих навчальних закладах без відриву від військової служби з метою здобуття базової вищої освіти за напрямом підготовки або спеціальністю, спорідненими з їх військовою спеціальністю, а ті з них, які продовжили строк військової служби за новим контрактом, - також за напрямом підготовки або спеціальністю, що не є спорідненими з їх військовою спеціальністю.

Особи офіцерського складу після здобуття базової або повної вищої освіти за державним замовленням у вищому військовому навчальному закладі Держприкордонслужби, вищих військових навчальних закладах інших військових формувань чи військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів можуть навчатися в інших вищих навчальних закладах без відриву від військової служби після проходження ними строку військової служби, який дорівнює часу їх навчання для здобуття попередньої вищої освіти.

199. Вступ військовослужбовця на навчання до вищого навчального закладу без відриву від військової служби здійснюється з дозволу начальника органу Держприкордонслужби, в якому проходить службу військовослужбовець. Такий дозвіл надається на підставі рапорту військовослужбовця наказом начальника відповідного органу Держприкордонслужби.

Навчання військовослужбовця не повинне перешкоджати виконанню ним службових обов'язків за займаною посадою.

200. Атестування військовослужбовців проводиться для забезпечення правильного добору, розстановки, виховання і вдосконалення підготовки військових кадрів шляхом об'єктивного оцінювання професійного рівня, ділових і моральних якостей кожного військовослужбовця, відповідності їх займаній посаді, визначення перспективи дальшого проходження військової служби, зокрема, формування кадрового резерву для призначення на керівні посади, направлення на навчання, а також для присвоєння первинного офіцерського звання військовослужбовцям.

201. Процес атестування військовослужбовців передбачає проведення періодичного атестування.

202. Порядок та строки проведення атестування військовослужбовців визначаються Адміністрацією Держприкордонслужби.

203. У мирний час військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або кадрову військову службу, надаються такі відпустки:

1) щорічні:

основна відпустка;

додаткова відпустка за виконання обов'язків військової служби, яке пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я;

інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням;

3) творчі відпустки;

4) соціальні відпустки:

відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;

відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

додаткова відпустка для військовослужбовців, які мають дітей;

відпустка для лікування у зв'язку з хворобою;

5) відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин без збереження грошового забезпечення.

204. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 років - 45 календарних днів. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.

Військовослужбовцям, прийнятим на військову службу за контрактом, тривалість щорічної основної відпустки у році початку військової служби обчислюється з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до абзацу першого цього пункту, за кожний повний місяць служби до кінця календарного року. При цьому військовослужбовцям, які мають право на відпустку тривалістю 10 календарних днів і більше, оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад у межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відпустка тривалістю менше 10 календарних днів за бажанням військовослужбовця може бути надана йому одночасно із щорічною основною відпусткою у наступному році. У такому ж порядку надається щорічна основна відпустка і військовослужбовцям, які перебували у відпустці по догляду за дитиною.

205. Курсантам (слухачам) вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу надаються щороку канікулярні відпустки: зимова - тривалістю до 14 календарних днів та літня - 30 календарних днів. Тривалість таких відпусток не залежить від вислуги років.

За наявності навчальної заборгованості у курсантів вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби канікулярна відпустка надається їм після ліквідації заборгованості в межах строків, установлених графіком навчального процесу. При цьому тривалість літньої відпустки не може бути меншою 15 календарних днів.

206. Слухачам і курсантам випускних курсів вищих навчальних закладів, а також ад'юнктам та докторантам, підготовка яких здійснювалась для Держприкордонслужби за денною формою навчання, щорічна основна відпустка, тривалість якої встановлюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" , надається:

випускникам вищого навчального закладу Держприкордонслужби - безпосередньо за місцем закінчення навчання (підготовки) перед їх направленням до місця проходження військової служби у Держприкордонслужбі;

випускникам вищих навчальних закладів інших військових формувань - після прибуття до місця проходження військової служби в органах Держприкордонслужби.

Випускникам, підготовка яких здійснювалась у вищому навчальному закладі Держприкордонслужби за денною формою навчання для інших військових формувань, щорічна основна відпустка надається після прибуття для проходження військової служби до інших військових формувань.

У разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації до введення воєнного стану щорічна основна відпустка військовослужбовцям, які закінчили навчання у військових навчальних закладах, надається за місцем проходження військової служби.

207. Перелік місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, військових посад, виконання обов'язків військової служби яких пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, а також порядок надання та тривалість щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям за виконання обов'язків військової служби, яке пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я, надається щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої щорічної додаткової відпустки визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах та не може перевищувати 15 календарних днів.

208. Щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення тривалістю 14 робочих днів протягом календарного року надається військовослужбовцям, що належать до 1 або 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

209. Відпустка для лікування у зв'язку з хворобою надається військовослужбовцю із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальна тривалість безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою не повинна перевищувати чотирьох місяців (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).

Після закінчення встановленого строку безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби.

Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби відпустка для лікування у зв'язку з хворобою не надається.

210. Відпустка за сімейними обставинами без збереження грошового забезпечення надається військовослужбовцю у разі:

1) укладення ним шлюбу - тривалістю до 10 календарних днів;

2) тяжкого стану здоров'я або смерті рідних по крові або по шлюбу: дружини (чоловіка), батька (матері), вітчима (мачухи), сина (дочки), пасинка (падчерки), рідного брата (рідної сестри) військовослужбовця, батька (матері) подружжя або особи, на вихованні якої перебував військовослужбовець, - тривалістю до семи календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;

інших рідних - тривалістю до трьох календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;

3) пожежі або іншого стихійного лиха, яке спіткало сім'ю військовослужбовця або осіб, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - тривалістю до 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;

4) в інших виняткових випадках, коли присутність військовослужбовця в сім'ї необхідна, за рішенням начальника органу Держприкордонслужби - тривалістю до трьох календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад. Така відпустка може надаватися один раз протягом календарного року.

За рішенням начальника органу Держприкордонслужби військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин без збереження грошового забезпечення загальною тривалістю не більш як 15 календарних днів протягом календарного року.

211. Інші додаткові відпустки надаються військовослужбовцям Держприкордонслужби на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

У разі коли Законом України "Про відпустки" або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.

212. Черговість надання військовослужбовцям щорічних основної та додаткових відпусток визначається графіками, які затверджуються начальниками органів Держприкордонслужби, в яких проходять службу військовослужбовці, і доводиться до відома кожного з них у частині, що його стосується, під підпис. При складанні графіків ураховуються інтереси військової служби (забезпечення виконання покладених на орган Держприкордонслужби чи його підрозділи завдань), особисті інтереси військовослужбовців, наявність у військовослужбовця переваг щодо використання відпустки у зручний час. Графік відпусток на наступний рік затверджується щороку до 1 грудня.

213. Щорічні основна та додаткові відпустки надаються військовослужбовцю з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення календарного року, за який вони надаються. В особливих випадках за погодженням з прямим начальником військовослужбовця від начальника регіонального управління, прирівняної до нього посадової особи та вище, начальником розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби щорічна основна відпустка за минулий рік чи її невикористана частина надається у першому кварталі наступного року.

За бажанням військовослужбовців, крім курсантів (слухачів) вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби, щорічна основна відпустка може надаватися їм частинами, не більше двох, за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше ніж 24 календарні дні.

214. Щорічні додаткові відпустки за бажанням військовослужбовця можуть надаватись одночасно із щорічною основною відпусткою або окремо від неї.

Військовослужбовцям, які одночасно мають право на щорічну додаткову відпустку з різних підстав, щорічна додаткова оплачувана відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення надається за однією з підстав за вибором військовослужбовця.

215. Військовослужбовцям, кандидатури яких затверджено для направлення за кордон або для навчання у вищому військовому навчальному закладі, щорічна основна відпустка надається з урахуванням повного використання її до направлення за кордон, вибуття на навчання.

216. Облік відпусток та контроль за їх наданням згідно із затвердженими графіками здійснюються кадровими підрозділами органів Держприкордонслужби.

Наказ органу Держприкордонслужби про надання щорічної основної відпустки видається не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком строку відпустки.

217. Грошове забезпечення військовослужбовцям за час щорічної основної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.

218. Наказ органу Держприкордонслужби про надання військовослужбовцю додаткової відпустки видається не пізніше ніж у день початку такої відпустки на підставі рапорту військовослужбовця. Обставини, на підставі яких військовослужбовцю надається додаткова відпустка, повинні мати документальне підтвердження.

219. Час на дорогу до місця проведення відпустки та назад військовослужбовцям не надається, крім випадків, передбачених законодавством.

У разі коли основна щорічна відпустка військовослужбовцю надається частинами, право на безкоштовний проїзд до місця її проведення та назад надається один раз.

220. Про день повернення військовослужбовця з відпустки оголошується в наказі начальника органу Держприкордонслужби.

221. Військовослужбовцям, щодо яких провадиться досудове розслідування або судове провадження, відпустка надається за погодженням із відповідними органами досудового розслідування чи судом.

222. У разі втрати відпускного квитка в дорозі або місці проведення відпустки військовослужбовець повинен доповісти про це начальникові органу Держприкордонслужби, в якому він проходить службу.

223. У разі переміщення військовослужбовця по службі невикористана ним відпустка (частина відпустки) надається за новим місцем проходження військової служби.

224. Військовослужбовцям, які звільняються з військової служби, крім осіб, які звільняються з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів, щорічна основна відпустка надається з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до абзацу другого пункту 204 цього Положення, за кожний повний місяць служби в році звільнення. При цьому, якщо тривалість відпустки таких військовослужбовців становить більш як 10 календарних днів, їм оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад до місця служби або до обраного місця проживання в межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям, які звільняються із служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів, щорічні основна відпустка та додаткові відпустки за виконання обов'язків військової служби, яке пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я, в рік звільнення надаються на строки, встановлені пунктами 204 і 207 цього Положення.

225. У рік звільнення зазначених у пункті 224 цього Положення військовослужбовців, у тому числі тих, які мають дітей, із служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.

226. У разі звільнення військовослужбовця з військової служби до закінчення календарного року, за який він уже використав щорічну основну та додаткові відпустки, крім осіб, які звільняються із служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів, на підставі наказу начальника органу Держприкордонслужби проводиться відрахування із грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця.

У разі смерті військовослужбовця відрахування з його грошового забезпечення за використані дні відпустки не проводиться.

227. Військовослужбовцям, накази про звільнення яких підписано в минулому році, але не виключеним із списків особового складу органу Держприкордонслужби, відпустки за період військової служби в поточному році не надаються.

228. У разі звільнення військовослужбовця, який не використав щорічну основну відпустку, із служби (крім звільнення через службову невідповідність, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади, у зв'язку із позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, у зв'язку з систематичним невиконанням військовослужбовцем умов контракту), за його бажанням надається невикористана відпустка з наступним звільненням зі служби. Датою звільнення військовослужбовця із служби у такому випадку є останній день відпустки.

229. У разі звільнення військовослужбовця з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту невикористана ним щорічна основна відпустка може за його бажанням надаватися і тоді, коли час цієї відпустки повністю або частково перевищує строк контракту. У цьому випадку дія такого контракту продовжується до закінчення відпустки.

230. Відкликання військовослужбовців із щорічних основних відпусток дозволяється лише в разі оголошення мобілізації, введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, в інших випадках за рішенням Голови Державної прикордонної служби України або його заступників.

У разі відкликання військовослужбовця із щорічної основної відпустки невикористана її частина надається йому, як правило, в поточному році. Якщо невикористана частина відпустки становить 10 і більше календарних днів, військовослужбовцю оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад в межах України, але не далі пункту перебування, з якого його було відкликано.

231. Військовослужбовцям-подружжю, які проходять військову службу за контрактом або кадрову військову службу, відпустка надається за їх бажанням одночасно.

232. У Держприкордонслужбі в мирний час можуть проходити строкову військову службу придатні для військової служби за станом здоров'я громадяни чоловічої статі, яким до дня відправлення в органи Держприкордонслужби виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.

233. У разі коли відрахований з вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби військовослужбовець чоловічої статі не вислужив строк військової служби, рівнозначний визначеному законом строку строкової військової служби, він направляється до органу Держприкордонслужби для подальшого проходження строкової військової служби, крім випадків, передбачених пунктами "б", "г", "д" та "з" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" .

При цьому до строку строкової військової служби зараховується тривалість:

військової служби за контрактом з розрахунку один місяць військової служби за контрактом за один місяць строкової військової служби;

військової служби під час навчання у вищому військовому навчальному закладі з розрахунку два місяці служби (навчання) у навчальному закладі за один місяць строкової військової служби.

Звільнення в запас військовослужбовців, зазначених в абзаці першому цього пункту, проводиться відразу після вислуги ними встановлених строків строкової військової служби, передбачених частиною першою статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" .

Про відрахування та звільнення з військової служби за контрактом військовослужбовця чоловічої статі, який не вислужив строк військової служби, рівнозначний визначеному законом строку строкової військової служби, інформується військовий комісаріат за місцем проживання військовослужбовця.

234. Громадянам, призваним на строкову військову службу, військове звання солдата присвоюється наказом обласного військового комісара після формування команд для відправлення до органів Держприкордонслужби.

235. Присвоєння військових звань старшого солдата (старшого матроса), молодшого сержанта (старшини 2 статті) військовослужбовцям строкової військової служби здійснюється начальниками органів Держприкордонслужби, яким надано право на видання наказів по особовому складу.

236. Військовослужбовцям строкової військової служби присвоюються військові звання:

1) старший солдат (старший матрос) - солдатам (матросам), які зразково виконують свій військовий обов'язок, мають добрі і відмінні показники у професійній підготовці, зразкову військову дисципліну, - в порядку заохочення;

2) молодший сержант (старшина 2 статті) - військовослужбовцям рядового складу, які пройшли навчання за програмами підготовки сержантського і старшинського складу в навчальних центрах, склали встановлені іспити і призначені на посади сержантів (старшин).

Молодшим сержантам (старшинам 2 статті) строкової військової служби, які звільняються в запас, у порядку заохочення може бути присвоєно чергове військове звання сержанта (старшини 1 статті) відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

237. Присвоєння військових звань військовослужбовцям строкової військової служби здійснюється з урахуванням вимог цього Положення.

238. Військовослужбовці строкової військової служби, позбавлені військових звань старшого солдата (старшого матроса), молодшого сержанта (старшини 2 статті) у дисциплінарному порядку, продовжують проходити військову службу у військовому званні солдата (матроса).

239. Перелік посад, що підлягають заміщенню військовослужбовцями строкової військової служби, та відповідні їм військові звання і тарифні розряди визначаються Адміністрацією Держприкордонслужби.

Призначення військовослужбовців строкової військової служби на посади, звільнення з посад здійснюється:

1) в органах Держприкордонслужби - наказом начальника цього органу Держприкордонслужби;

2) у регіональних управліннях та між органами Держприкордонслужби, які їм підпорядковані, - наказом начальника регіонального управління;

3) в інших випадках - наказом Адміністрації Держприкордонслужби.

Солдати (матроси), які до призову на строкову військову службу пройшли підготовку з військово-технічних спеціальностей у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах, призначаються, як правило, на військові посади відповідно до набутих військово-облікових спеціальностей.

Військовослужбовці строкової військової служби, які пройшли підготовку в навчальних центрах або набули практичних навичок під час проходження строкової військової служби, призначаються на посади відповідно до набутої ними спеціальності та присвоєного військового звання.

240. Просування по службі військовослужбовців строкової військової служби здійснюється залежно від їх професійних, ділових і моральних якостей, стану здоров'я та наявності вакантних посад.

На посади, за якими передбачено військове звання молодшого сержанта (старшини 2 статті), можуть призначатися підготовлені та дисципліновані солдати (матроси) і старші солдати (старші матроси), які пройшли навчання за програмами підготовки сержантського і старшинського складу в навчальних центрах, з одночасним присвоєнням їм військового звання молодшого сержанта (старшини 2 статті).

На посади, за якими передбачені військові звання сержанта (старшини 1 статті), старшого сержанта (головного старшини), в разі потреби можуть призначатися підготовлені та дисципліновані молодші сержанти (старшини 2 статті), які за результатами відбору гідні призначення на ці посади.

У разі необхідності призначення на зазначені посади військовослужбовців сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, військовослужбовці строкової військової служби, які мають військове звання молодшого сержанта (старшини 2 статті) та займають посади сержанта (старшини 1 статті), старшого сержанта (головного старшини), переміщуються на посади, рівнозначні тим, що вони займали до цього призначення, а в разі відсутності таких - на інші посади.

241. Переведення військовослужбовців строкової військової служби з одного органу Держприкордонслужби до іншого проводиться:

за службовою необхідністю;

за сімейними обставинами - внаслідок зміни сімейних обставин під час проходження строкової військової служби на підставі рапорту військовослужбовця або клопотання, порушеного військовим комісаріатом на прохання членів сім'ї військовослужбовця, та акта обстеження сімейного стану військовослужбовця, затвердженого обласним військовим комісаром;

за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії.

Матроси і старшини, які проходять строкову військову службу на кораблях і суднах Морської охорони і визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби на них, підлягають переведенню до інших органів Держприкордонслужби.

Переведення військовослужбовців строкової військової служби з Держприкордонслужби до інших військових формувань здійснюється на підставі розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби після погодження з органами військового управління відповідних військових формувань.

Дозволяється здійснювати переведення військовослужбовців строкової військової служби, які є братами-близнюками, для проходження строкової військової служби в одному підрозділі.

242. Військовослужбовці строкової військової служби мають право на такі види відпусток:

1) основна відпустка - для осіб, які проходять військову службу в Морській охороні;

2) обов'язкова щорічна відпустка - для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) відпустка за сімейними обставинами;

4) додаткова відпустка як вид заохочення;

5) відпустка для лікування у зв'язку з хворобою.

243. Основна відпустка військовослужбовцям, які проходять строкову військову службу в Морській охороні, надається за весь період проходження військової служби тривалістю 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад, але не раніш як через три місяці після початку проходження ними строкової військової служби.

244. Відпустка військовослужбовцям строкової військової служби, що належать до 2 або 3 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, надається після проходження ними не менш як трьох місяців строкової військової служби, але не пізніше ніж за два місяці до закінчення встановленого строку такої служби, тривалістю:

для осіб, яким установлено строк служби до 12 місяців, - 30 діб;

для осіб, яким установлено строк служби до 18 місяців, - 30 діб за перший рік служби та 15 діб за другий рік служби;

для осіб, яким установлено строк служби до 9 місяців, - 20 діб.

245. Додаткова відпустка як заохочення для військовослужбовців строкової військової служби надається один раз за весь період служби тривалістю до п'яти діб без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад. Така відпустка надається за високі результати у виконанні завдань з охорони державного кордону та показники в професійній підготовці, зразкову військову дисципліну, вмілу експлуатацію озброєння, техніки і оголошується наказом начальника органу Держприкордонслужби.

Додаткова відпустка надається військовослужбовцю, як правило, разом з відпустками, зазначеними у підпунктах 1 і 2 пункту 242 цього Положення, а якщо військовослужбовець не має права на такі відпустки або їх використано, додаткова відпустка надається протягом місяця з дня оголошення заохочення.

246. Відпустка для лікування у зв'язку з хворобою надається на підставі висновку госпітальної (гарнізонної) військово-лікарської комісії чи військово-лікарської комісії при військовому комісаріаті або лікарської комісії цивільного закладу охорони здоров'я, якщо таким комісіям надано права госпітальної військово-лікарської комісії.

У разі неможливості з поважних причин використати відпустку для лікування у зв'язку з хворобою за межами органу Держприкордонслужби військовослужбовець строкової військової служби може бути залишений у цьому органі із звільненням його на час відпустки від усіх робіт, занять, несення служби в наряді та варті. У цьому випадку матроси і старшини кораблів та суден Морської охорони за розпорядженням начальника органу Морської охорони розміщуються в одному з берегових підрозділів (без виключення їх із списків особового складу корабля або судна), в яких зараховуються на всі види забезпечення. Така відпустка проводиться, як правило, в медичному пункті (лазареті) цього органу із здійсненням необхідних лікувально-профілактичних та оздоровчих заходів.

Військовослужбовці, яким до закінчення строку, встановленого для проходження строкової військової служби, залишилося служити менше одного місяця, проводять відпустку для лікування у зв'язку з хворобою при органі Держприкордонслужби.

247. Військовослужбовці строкової військової служби, направлені для відбування покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні, виключаються зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, в якому вони проходили строкову військову службу до засудження, з дня набрання вироком суду законної сили.

Військовослужбовцям строкової військової служби, які відбували покарання у дисциплінарному батальйоні (на гауптвахті), час відбування покарання не зараховується до строку строкової військової служби. Час відбування покарання може бути зарахований до строку строкової військової служби у випадках, передбачених Положенням про дисциплінарний батальйон у Збройних Силах України.

Військовослужбовці строкової військової служби, звільнені з дисциплінарного батальйону (гауптвахти), направляються для подальшого проходження строкової військової служби, як правило, в ті самі органи Держприкордонслужби, в яких вони проходили строкову військову службу до засудження.

248. Звільнення військовослужбовців строкової військової служби проводиться на підставі указу Президента України та в порядку, визначеному наказом Голови Державної прикордонної служби України, начальниками органів Держприкордонслужби, які мають право видавати накази по особовому складу.

У разі потреби військовослужбовці строкової військової служби, які вислужили встановлені строки, можуть бути затримані на строковій військовій службі за рішенням Президента України на строк до шести місяців.

Військовослужбовців строкової військової служби, які під час її проходження оволоділи у повному обсязі професійними навичками відповідно до займаних посад, дисципліновані, зразково виконують службові обов'язки, начальник органу Держприкордонслужби має право звільнити в запас на місяць раніше строків, установлених для проходження строкової військової служби, але не раніше видання указу Президента України про черговий призов на строкову військову службу та про звільнення в запас військовослужбовців, які вислужили встановлені строки строкової військової служби.

249. План звільнення військовослужбовців строкової військової служби, які вислужили встановлені строки строкової військової служби, затверджується начальником органу Держприкордонслужби не пізніше ніж за 10 днів до початку їх звільнення у запас.

День звільнення зі строкової військової служби військовослужбовцям доводять безпосередні начальники не пізніше ніж за два дні після затвердження плану звільнення військовослужбовців у запас.

250. Військовослужбовці строкової військової служби, які підлягають звільненню в запас, але перебувають у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, строк якої закінчується за п'ять днів до початку чергового звільнення, до місця строкової військової служби не повертаються, а звільняються в запас рішенням начальників органів Держприкордонслужби, в яких вони проходили строкову військову службу. При цьому військовослужбовцю надсилаються документи, необхідні для взяття його на військовий облік у військовому комісаріаті.

Військовослужбовці, які вислужили встановлені строки строкової військової служби і перебувають на лікуванні (обстеженні) у закладах охорони здоров'я Держприкордонслужби, підлягають огляду військово-лікарською комісією після закінчення лікування (обстеження). Звільнення цих осіб із строкової військової служби здійснюється наказом начальника закладу охорони здоров'я після погодження з начальниками органів Держприкордонслужби, в яких проходили службу військовослужбовці.

Військовослужбовці, які визнані військово-лікарською комісією непридатними до проходження строкової військової служби, підлягають звільненню зі строкової військової служби відповідно до пункту "а" частини третьої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за станом здоров'я наказами начальників органів Держприкордонслужби, в яких вони проходять строкову військову службу. Звільнення таких військовослужбовців здійснюється після надходження висновку військово-лікарської комісії про непридатність військовослужбовців до строкової військової служби за станом здоров'я.

251. Військовослужбовці строкової військової служби можуть бути звільнені зі строкової військової служби достроково відповідно до пункту "б" частини третьої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" на підставі відповідного акта обстеження сімейного стану військовослужбовця, затвердженого обласним військовим комісаром у порядку, визначеному Міністерством оборони України.

252. Начальники органів Держприкордонслужби зобов'язані протягом 5 днів з дня надходження від обласних військових комісарів акта обстеження сімейного стану родичів військовослужбовця та нотаріально завірених копій документів, що підтверджують причину дострокового звільнення, надіслати акт разом із своїм висновком за підпорядкованістю до вищого органу Держприкордонслужби для прийняття рішення, а в разі відсутності підстав для звільнення зі строкової військової служби у визначені законодавством строки - надати відповідь обласному військовому комісару та заявнику з повідомленням причин відмови у звільненні.

Рішення про надання дозволу на дострокове звільнення зі строкової військової служби військовослужбовця приймається Адміністрацією Держприкордонслужби у визначені законодавством строки.

Начальник органу Держприкордонслужби звільняє військовослужбовця зі строкової військової служби за сімейними обставинами після одержання дозволу Адміністрації Держприкордонслужби.

253. Грошове, продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців, які звільняються зі строкової військової служби, здійснюється відповідно до законодавства.

Особам, звільненим зі строкової військової служби кадровим підрозділом органу Держприкордонслужби, видається обліково-послужна картка, припис установленої Адміністрацією Держприкордонслужби форми для направлення на військовий облік, службова характеристика та медична книжка.

Військовослужбовці строкової військової служби за їх бажанням можуть бути звільнені з військової служби у власному цивільному одязі.

254. На військову службу за призовом осіб офіцерського складу в разі потреби за наказом Голови Державної прикордонної служби України, погодженим з Міністерством оборони України, призиваються офіцери запасу у кількості та за військово-обліковими спеціальностями, визначеними Адміністрацією Держприкордонслужби.

Початком проходження військової служби за призовом осіб офіцерського складу є день їх відправлення до органу Держприкордонслужби з районного (міського) військового комісаріату.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця із списків особового складу органу Держприкордонслужби у зв'язку зі звільненням з військової служби за призовом осіб офіцерського складу.

255. Особи, призвані на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, направляються у розпорядження відповідних начальників, які мають право призначати їх на посади, та переміщуються по службі на підставах і в порядку, визначених цим Положенням. Зазначені особи виконують обов'язки, користуються правами і пільгами та забезпечуються всіма видами забезпечення, що передбачені для осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом або кадрову військову службу, якщо інше не передбачено законодавством.

Особи, призвані на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, за наявності у Держприкордонслужбі вакантних посад, вимоги до заміщення яких відповідають професійній (фаховій) підготовці за відповідним напрямом чи основною або спорідненою спеціальністю, освітньо-кваліфікаційному рівню та досвіду служби (роботи) цих осіб, за їх бажанням після закінчення встановленого строку військової служби за призовом осіб офіцерського складу можуть бути прийняті на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу в порядку, визначеному цим Положенням.

256. Звільнення, зокрема достроково, з військової служби осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, здійснюється відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" в порядку, визначеному цим Положенням.

257. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або кадрову військову службу і мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній ними посаді, визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров'я для проходження військової служби, на їх прохання у разі потреби у фахівцях відповідної спеціальності можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі на строк до 5 років.

Перелік посад, за якими військовослужбовцям дозволяється продовжувати службу після досягнення ними граничного віку перебування на військовій службі, затверджується Адміністрацією Держприкордонслужби.

258. Рішення про залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі приймається:

для осіб офіцерського складу - Головою Державної прикордонної служби України;

для осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу - прямими начальниками, які мають право видавати накази по особовому складу, від начальника органу Держприкордонслужби, в якому цей військовослужбовець проходить військову службу, і вище;

для військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ і організацій, - Головою Державної прикордонної служби України за клопотанням керівників відповідних державних органів, установ і організацій, а також керівника розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби.

259. Військовослужбовці, які бажають продовжувати військову службу понад граничний вік перебування на військовій службі, подають рапорт за підпорядкованістю про залишення їх на службі понад граничний вік перебування на військовій службі.

260. Військовослужбовці, які бажають продовжувати військову службу понад граничний вік перебування на військовій службі, проходять за направленням начальника органу Держприкордонслужби медичне обстеження з метою визначення придатності до військової служби. Військовослужбовці, які відповідно до висновку військово-лікарської комісії визнані непридатними чи обмежено-придатними до військової служби, не залишаються на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі.

261. Прийняття рішення та видання наказів по особовому складу про залишення військовослужбовців на військовій службі понад граничний вік перебування на ввійськовій службі здійснюється до 1 грудня року, що передує року досягнення військовослужбовцем граничного віку перебування на військовій службі.

262. Накази про залишення військовослужбовців на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі доводяться до них начальниками органів Держприкордонслужби.

263. Військовослужбовці, рішення про залишення яких на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі не прийнято, включаються до плану звільнення з військової служби на наступний рік, про що начальники органів Держприкордонслужби за місцем служби військовослужбовців особисто повідомляють їх у письмовій формі.

264. Військовослужбовці, залишені на військовій службі понад граничний вік, можуть бути звільнені з військової служби до закінчення строку, на який їм продовжено військову службу, на загальних підставах, у тому числі за їх бажанням з підстав, визначених пунктом "в" частини шостої та пунктом "в" частини сьомої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" . Після закінчення строку, на який цим військовослужбовцям була продовжена військова служба, вони звільняються з військової служби на загальних підставах.

265. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

1) у запас - якщо вони не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби;

2) у відставку - якщо вони досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби із виключенням з військового обліку.

266. Звільнення з військової служби здійснюється, як правило, без зарахування у розпорядження відповідних начальників органів Держприкордонслужби.

У виняткових випадках допускається звільнення військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні відповідних начальників органів Держприкордонслужби.

267. Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби з підстав, визначених частиною шостою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" , з ініціативи:

1) командування органу Держприкордонслужби - за наявності підстав, передбачених пунктами "а", "б", "в", "г", "е", "є", "ж", "и", "і", "ї", "й" та "л" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" ;

2) військовослужбовця - за наявності підстав, передбачених пунктами "а", "б", "в", "д", "з", "к" та "м" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" .

268. Особи офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби з підстав, визначених частиною сьомою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" , з ініціативи:

1) командування органу Держприкордонслужби - за наявності підстав, передбачених пунктами "б", "в", "г", "е", "є", "ж", "з", "и"та "ї" частини сьомої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" ;

2) особи офіцерського складу - за наявності підстав, передбачених пунктами "а", "б", "в", "д" та "і" частини сьомої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" .

269. Контракт про навчання може бути припинено (розірвано) достроково, а курсанта, який вислужив установлені строки строкової служби, звільнено з військової служби з ініціативи:

а) ректора вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби - за наявності підстав, передбачених пунктами "б", "е", "є", "и" та "і" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" ;

б) курсанта - за наявності підстав, передбачених пунктами "б", "д", "з"та "к" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" .

День припинення (розірвання) контракту визначається згідно з пунктом 27 цього Положення.

270. Звільнення військовослужбовців з військової служби з підстав, передбачених пунктами "а", "г" та "ґ" частини другої, частинами третьою, шостою - восьмою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" , здійснюється:

1) начальниками органів охорони державного кордону, загонів Морської охорони, навчальних центрів, науково-дослідних установ, а також органів забезпечення, які мають право видання наказів по особовому складу, - усіх військовослужбовців, у військових званнях до капітана (капітан-лейтенанта) включно, які проходять військову службу в цих органах Держприкордонслужби;

2) начальниками регіональних управлінь, розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби, ректором вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби - осіб, зазначених у підпункті 1 цього пункту, а також усіх військовослужбовців у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно, які проходять службу у структурних підрозділах регіонального управління та підпорядкованих йому органах, розвідувальному органі, вищому навчальному закладі відповідно;