Про Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України

До загального строку військової служби у разі незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності військовослужбовця зараховується час відбування ним покарання в місцях позбавлення волі або обмеження волі та перебування під вартою, а для військовослужбовця строкової військової служби - час перебування в дисциплінарному батальйоні.

152. До загального строку військової служби не зараховується час відбування військовослужбовцем такого виду покарання, як арешт (крім випадків, передбачених частиною восьмою статті 55 Кримінально-виконавчого кодексу України ), а також строк самовільного залишення органу Держприкордонслужби або місця служби на строк понад 10 діб незалежно від причини залишення.

153. Військовослужбовці можуть бути направлені у службові відрядження самостійно або у складі підрозділу (команди) з метою:

навчання на курсах, проходження зборів, у тому числі навчальних, стажування, вступу до вищих військових навчальних закладів;

участі у заходах, пов'язаних з охороною державного кордону;

здійснення розвідувальних, контррозвідувальних та оперативно-розшукових заходів;

забезпечення охорони, супроводження і доставки військових вантажів, озброєння, техніки та інших матеріальних засобів;

супроводження нарочних із секретними документами і матеріалами або доставки таких документів і матеріалів як нарочним;

супроводження осіб, які підлягають видворенню за межі України;

супроводження (у разі потреби) окремих військовослужбовців, хворих або команд військовослужбовців, супроводження затриманих;

отримання нагород;

участі в засіданнях судів або прибуття (в разі потреби) до органів дізнання та досудового слідства;

участі у планових заходах, у тому числі за кордоном (перевірки, збори, семінари, засідання, наради, міжнародні та представницькі зустрічі, паради, спортивні та культурно-масові заходи тощо);

ліквідації надзвичайних ситуацій та окремих їх наслідків;

проведення службових розслідувань, дізнання;

в інших випадках за розпорядженням старших начальників.

Курсанти (слухачі) можуть бути також направлені у службові відрядження самостійно або у складі команди з метою проходження практики, військового стажування.

Направлення у відрядження вагітних військовослужбовців-жінок та тих, які мають дітей віком до чотирнадцяти років чи дитину-інваліда, без їх згоди не допускається.

Військовослужбовці направляються у службові відрядження за рішенням їх прямих начальників - від начальника органу Держприкордонслужби, в якому вони проходять службу, і вище, про що видається наказ.

154. Військовослужбовцям, які направляються у службове відрядження, видається посвідчення про відрядження.

Військовослужбовцям, які направляються на лікування, для проходження медичного обстеження та військово-лікарської комісії в лікувальних закладах Держприкордонслужби, видається припис.

Зразки посвідчення про відрядження та припису встановлюються Адміністрацією Держприкордонслужби.

Військовослужбовці після прибуття до місця відрядження зобов'язані в установлений строк з'явитися до посадової особи, в розпорядження якої вони відряджені, повідомити свого безпосереднього начальника про прибуття і виконувати поставлені завдання.

155. Під час прямування до місця відрядження та повернення з нього військовослужбовцям заборонено відхилятися від зазначеного у посвідченні про відрядження маршруту або здійснювати самовільні зупинки у проміжних пунктах.

У разі затримки в дорозі з незалежних від військовослужбовця причин він повинен отримати відповідну позначку в посвідченні про відрядження або довідку про причину затримки у начальника органу Держприкордонслужби, військового коменданта на транспорті або начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військового комісара або в разі їх відсутності - в адміністрації шляхів сполучення або місцевій державній адміністрації чи органі місцевого самоврядування, а також про свою затримку повідомити безпосереднього начальника.

У разі втрати в дорозі службових або особистих документів, зброї, іншого військового майна військовослужбовець, що перебуває у відрядженні, повинен негайно повідомити про це військового коменданта на транспорті або начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військового комісара, а в разі їх відсутності - посадових осіб органу внутрішніх справ, адміністрації шляхів сполучення або місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування, а також начальника органу Держприкордонслужби, в якому він проходить військову службу.

156. Військовослужбовець за наявності поважних причин, що перешкоджають йому своєчасно вибути з місця відрядження до місця постійної служби (навчання), повинен повідомити про це начальника органу Держприкордонслужби, в якому він проходить військову службу, із зазначенням причин затримки.

Поважними причинами затримки військовослужбовця у відрядженні понад строк, зазначений у посвідченні про відрядження, є розпорядження старших начальників про продовження строку відрядження у зв'язку з хворобою, що позбавила його можливості своєчасно повернутися з відрядження, внаслідок стихійного лиха або іншої непереборної сили. Причини затримки повинні бути підтверджені відповідними документами.

157. У разі неповернення військовослужбовця з відрядження в установлений строк та відсутності повідомлення про причини його затримки начальник органу Держприкордонслужби, за наказом якого військовослужбовця направлено у відрядження, негайно організовує розшук військовослужбовця в установленому порядку.

158. Прикомандирування депутатів, які є військовослужбовцями, до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи місцевих рад оформлюється наказами Голови Державної прикордонної служби України на підставі офіційно оприлюднених результатів виборів народних депутатів України або на підставі рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної місцевої ради про обрання їх на виборну посаду.

Військовослужбовці, які прикомандировуються до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи місцевих рад, звільняються із займаних посад та виключаються із списків особового складу органу Держприкордонслужби.

159. Після закінчення строку повноважень або дострокового їх припинення депутат, який є військовослужбовцем, направляється у місячний строк у розпорядження Голови Державної прикордонної служби України для дальшого проходження військової служби на попередній або за його згодою іншій рівній посаді з приписом (супровідним листом) та розпорядженням про звільнення з посади. До зазначеного місячного строку не включається час перебування військовослужбовця у відпустці, відрядженні, на лікуванні чи під вартою.

160. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) за їх згодою можуть бути відряджені в інтересах оборони держави та її безпеки до державних органів, установ і організацій із залишенням на військовій службі, але зі звільненням із займаної посади з подальшим призначенням на посади в державних органах, установах і організаціях відповідно до Переліку посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями в державних органах, установах і організаціях, який затверджується Президентом України.

У разі потреби у військовослужбовцях для заміщення вакантних посад у державних органах, установах і організаціях керівники державних органів, установ і організацій надсилають до Адміністрації Держприкордонслужби письмовий запит з інформацією про основні характеристики зазначених посад та професійні, освітні і кваліфікаційні вимоги, яким повинні відповідати військовослужбовці для зайняття таких посад.

Рішення про відрядження військовослужбовця приймається Головою Державної прикордонної служби України та оформлюється його наказом на підставі запиту керівника державного органу, установи, організації та рапорту військовослужбовця.

Про призначення відряджених військовослужбовців на посади та переміщення по службі керівники державних органів, установ, організацій письмово повідомляють Адміністрацію Держприкордонслужби.

161. Звільнення з посад відряджених військовослужбовців здійснюється за рішенням керівника державного органу, установи, організації за погодженням з Адміністрацією Держприкордонслужби з подальшим направленням їх у розпорядження Голови Державної прикордонної служби України в разі:

виконання визначеного обсягу робіт оборонного характеру;

звернення військовослужбовця;

невиконання військовослужбовцем обов'язків за посадою в державному органі, установі, організації.

У разі потреби Голова Державної прикордонної служби України має право у будь-який час відкликати з державного органу, установи чи організації відряджених військовослужбовців, повідомивши за місяць про таке відкликання керівника державного органу, установи чи організації.

Звільнені з посади у державному органі, установі чи організації військовослужбовці направляються в місячний строк у розпорядження Голови Державної прикордонної служби України з приписом, службовою характеристикою та наказом (розпорядженням) про звільнення з посади. До зазначеного місячного строку не включається час перебування військовослужбовців у відпустці, відрядженні, на лікуванні чи під вартою.

Після повернення в розпорядження Голови Державної прикордонної служби України військовослужбовці призначаються на посаду з урахуванням рівня їх професійної (фахової) підготовки за відповідним напрямом підготовки чи основною або спорідненою спеціальністю та стану здоров'я, але не нижчу за ту, з якої вони відряджалися.

162. За відрядженими до державних органів, установ і організацій військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі види забезпечення, гарантії та пільги, передбачені законодавством для військовослужбовців. Виплата грошового забезпечення та надання інших видів забезпечення відрядженим військовослужбовцям, у тому числі оплата проїзду до місця проведення відпустки і назад, здійснюється у порядку та за нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Належні види матеріального забезпечення (речове майно, продовольчий пайок або компенсації, медичне обслуговування) зазначені військовослужбовці одержують за рахунок Держприкордонслужби за нормами і в порядку, що встановлені для відповідних категорій військовослужбовців, за попереднім місцем служби або у найближчому органі Держприкордонслужби.

Після повернення до Держприкордонслужби зазначеним військовослужбовцям у разі їх зарахування у розпорядження відповідних начальників з дня їх повернення до Держприкордонслужби (але не раніше дня, до якого вони отримали грошове забезпечення або заробітну плату за останнім місцем роботи) і до призначення на посади або звільнення з військової служби виплачується грошове забезпечення за посадами, які вони займали в Держприкордонслужбі до відрядження.

163. Пенсійне забезпечення звільнених у запас або відставку відряджених військовослужбовців здійснюється на загальних підставах, передбачених законодавством для військовослужбовців.

164. Тривалість відпусток прикомандированих військовослужбовців та відряджених до державних органів, установ і організацій визначається цим Положенням.

165. Нагородження військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ і організацій, державними нагородами та відзнаками Держприкордонслужби здійснюється на загальних підставах за поданням керівника державного органу, установи, організації, до яких вони відряджені, а за потреби - за спільним поданням керівника державного органу, установи, організації та Голови Державної прикордонної служби України.

166. Військовослужбовці розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби відряджаються за рішенням Голови Державної прикордонної служби України у порядку, визначеному законом.

167. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації у навчальних центрах здійснюється:

громадян, які уклали перший контракт про проходження військової служби на посадах рядового складу, сержантського і старшинського складу, - на курсах початкової підготовки. У разі потреби на курсах початкової підготовки можуть проходити навчання військовослужбовці строкової військової служби;

військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та мають військове звання солдата (матроса) чи старшого солдата (старшого матроса), - на курсах підготовки осіб сержантського і старшинського складу;

військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та мають військове звання рядового складу, сержантського і старшинського складу, - на курсах перепідготовки або підвищення кваліфікації;

військовослужбовців у військовому званні прапорщика (старшого прапорщика), мічмана (старшого мічмана), які мають повну вищу освіту, що відповідає профілю службової діяльності, - на курсах підготовки осіб офіцерського складу.

168. Порядок направлення до навчальних центрів для підготовки (перепідготовки, підвищення кваліфікації) осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу, зарахування до навчальних центрів громадян, які уклали перший контракт про проходження військової служби на посадах рядового складу, сержантського і старшинського складу, а також організація, строк, рівень та напрями підготовки, за якими здійснюється навчання, визначаються Адміністрацією Держприкордонслужби.

169. Підготовка громадян, які уклали перший контракт про проходження військової служби на посадах рядового складу, сержантського і старшинського складу, здійснюється на курсах підготовки в навчальних центрах.

Зазначені військовослужбовці іменуються курсантами навчальних центрів та призначаються на відповідні посади.

170. Курсанти навчальних центрів після закінчення підготовки складають іспити за відповідними навчальними програмами.

Курсантам навчальних центрів, які пройшли навчання за програмами відповідного рівня і склали встановлені іспити, присвоюється в порядку, визначеному цим Положенням, відповідне військове звання.

171. Направлення військовослужбовців, які закінчили навчання на курсах підготовки, до органів Держприкордонслужби здійснюється наказами Адміністрації Держприкордонслужби або регіональних управлінь, яким підпорядковані відповідні навчальні центри.

Начальник навчального центру забезпечує військовослужбовців, які проходили підготовку на курсах підготовки, та членів їх сімей (у разі їх перебування за місцем навчання військовослужбовця) документами для безоплатного проїзду або грошима на проїзд від місця навчання до нового місця служби та перевезення особистих речей.

172. Після закінчення підготовки військовослужбовці, які були прийняті на військову службу за контрактом із числа військовослужбовців строкової військової служби і направлені на курси підготовки з органів Держприкордонслужби, повертаються до зазначених органів, а військовослужбовці, направлені на курси підготовки підрозділами з комплектування Держприкордонслужби, направляються до органів Держприкордонслужби, до яких вони відбиралися цими підрозділами.

173. Рішення про відрахування у визначених цим Положенням випадках військовослужбовців, які проходять підготовку (перепідготовку, підвищення кваліфікації), з навчальних центрів приймається керівниками органів Держприкордонслужби, яким безпосередньо підпорядковані навчальні центри, за клопотанням начальника навчального центру.

Відрахування з навчального центру курсантів за станом здоров'я та звільнення їх з цієї підстави в запас Збройних Сил України або у відставку здійснюється згідно з висновком (постановою) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби.

Про відрахування військовослужбовця, який проходить підготовку, перепідготовку чи підвищення кваліфікації, з навчального центру в його особовій справі робиться відповідний запис, який скріплюється гербовою печаткою.

Контракт припиняється (розривається), а курсант відраховується з навчального центру і звільняється з військової служби з підстав, передбачених частиною шостою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" .

У разі невиконання курсантами навчального центру навчальних планів підготовки або отримання незадовільної оцінки з предметів, винесених на іспити, чи відрахування їх з курсів підготовки через недисциплінованість вони звільняються з військової служби та направляються для постановки на військовий облік за місцем проживання.

174. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом та мають військове звання солдата (матроса) чи старшого солдата (старшого матроса), за їх згодою можуть бути направлені до навчальних центрів для навчання на курсах підготовки осіб сержантського і старшинського складу. Військовослужбовцям, які пройшли навчання за програмами підготовки сержантського і старшинського складу та склали іспити за відповідними навчальними програмами, наказом начальника навчального центру присвоюється первинне військове звання сержантського і старшинського складу.

175. Підвищення кваліфікації та перепідготовка осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу Держприкордонслужби може здійснюватися на відповідних курсах у навчальних центрах, вищому військовому навчальному закладі Держприкордонслужби, а також на договірній основі в інших навчальних закладах, навчальних частинах (центрах) інших військових формувань.

Військовослужбовці Держприкордонслужби також можуть бути направлені за кордон на навчання у рамках міжнародного співробітництва, програм міжнародної технічної допомоги відповідно до міжнародних договорів.

176. На період навчання військовослужбовці, зазначені у пунктах 174, 175 цього Положення, не виключаються із списків особового складу органів Держприкордонслужби, в яких вони проходять військову службу.

Після закінчення підготовки військовослужбовці направляються до органів Держприкордонслужби, з яких вони прибули на навчання.

177. Військовослужбовці Держприкордонслужби у військовому званні прапорщика (старшого прапорщика), мічмана (старшого мічмана) за їх бажанням можуть бути прийняті на військову службу осіб офіцерського складу за контрактом за умови їх відповідності вимогам законодавства щодо прийняття на військову службу осіб офіцерського складу після проходження ними у порядку, визначеному Адміністрацією Держприкордонслужби, навчання на курсах підготовки осіб офіцерського складу. За рішенням Адміністрації Держприкордонслужби курси підготовки осіб офіцерського складу можуть організовуватися у вищому військовому навчальному закладі Держприкордонслужби.

178. На курси підготовки осіб офіцерського складу можуть бути направлені військовослужбовці, які мають повну вищу освіту, що відповідає профілю службової діяльності, проходили не менше трьох років військову службу за контрактом на посадах прапорщиків (мічманів), старших прапорщиків (старших мічманів) і перебувають не менше ніж один рік на посадах офіцерського складу та успішно виконують службові обов'язки.

На період навчання зазначені військовослужбовці не виключаються із списків особового складу органів Держприкордонслужби, в яких вони проходять військову службу.

179. Після закінчення підготовки військовослужбовці складають іспити за програмою підготовки осіб офіцерського складу.

Військовослужбовцям, які пройшли навчання за програмою підготовки осіб офіцерського складу і склали іспити, наказом Голови Державної прикордонної служби України присвоюється військове звання молодшого лейтенанта.

180. Після закінчення навчання на курсах підготовки осіб офіцерського складу військовослужбовці повертаються до органів Держприкордонслужби для проходження служби на офіцерських посадах.

181. Підготовка громадян для проходження військової служби на посадах офіцерського складу здійснюється за державним замовленням, що формується за участю Адміністрації Держприкордонслужби, в межах обсягу державного замовлення відповідних центральних органів виконавчої влади:

у вищому військовому навчальному закладі Держприкордонслужби;

у вищих військових навчальних закладах інших військових формувань, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів.

Підготовка фахівців для проходження військової служби на посадах офіцерського складу у вищих військових навчальних закладах інших військових формувань, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів здійснюється відповідно до укладених Адміністрацією Держприкордонслужби договорів у разі відсутності можливості підготовки фахівців за такими напрямами підготовки чи за спеціальністю у вищому військовому навчальному закладі Держприкордонслужби.

182. Порядок відбору та направлення громадян на навчання до вищих військових навчальних закладів інших військових формувань, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, а також порядок здійснення підготовки громадян для проходження військової служби на посадах офіцерського складу у вищому військовому навчальному закладі Держприкордонслужби встановлюються Адміністрацією Держприкордонслужби.

183. Прийом громадян до вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби здійснюється в порядку, визначеному правилами прийому до зазначеного навчального закладу.

184. Військовослужбовці, які під час навчання у вищому військовому навчальному закладі Держприкордонслужби мають військові звання офіцерського складу, є слухачами, військовослужбовці, які не мають таких звань, - курсантами.

Військовослужбовці, які здобувають науковий ступінь кандидата або доктора наук, є відповідно ад'юнктами або докторантами.

185. Жінки можуть проходити підготовку для проходження військової служби на посадах офіцерського складу за напрямами підготовки або за спеціальностями, перелік яких визначається Адміністрацією Держприкордонслужби.

186. Особи, які мають базову вищу освіту (у тому числі військовослужбовці, що проходять військову службу за контрактом або строкову військову службу на посадах рядового складу, сержантського і старшинського складу) і виявили бажання проходити військову службу за контрактом осіб офіцерського складу, можуть бути прийняті на випускний курс вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби.

187. Зарахування громадян на навчання до вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв на підставі рішення приймальної комісії після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань:

курсантів - наказом ректора вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби;

слухачів, ад'юнктів, докторантів - наказом Держприкордонслужби.

Витяги з наказів про зарахування курсантів, слухачів, ад'юнктів, докторантів на навчання до вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби надсилаються протягом семи днів після їх підписання до кадрових підрозділів органів Держприкордонслужби, що направили кандидатів на навчання до вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби.

188. Призначення осіб, зарахованих на навчання до вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби, на посади курсантів, слухачів, ад'юнктів, докторантів здійснюється наказами ректора вищого військового навчального закладу:

курсантів з числа цивільних осіб, військовозобов'язаних та військовослужбовців строкової військової служби - в день зарахування на навчання;

курсантів з числа військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також слухачів, ад'юнктів, докторантів - після звільнення їх з посади за попереднім місцем військової служби.

189. Особи, зараховані на навчання до вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби, включаються до списку особового складу та ставляться на всі види забезпечення у навчальному закладі з дня їх призначення на посади курсантів, слухачів, ад'юнктів, докторантів.

190. Курсанти під час проходження військової служби (навчання) можуть призначатися до складу добового наряду для підтримання внутрішнього порядку, охорони особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, приміщень і майна вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби, здійснення контролю за станом справ у підрозділах, своєчасного вжиття заходів до запобігання правопорушенням та виконання інших обов'язків внутрішньої служби, а також у виняткових випадках за рішенням Адміністрації Держприкордонслужби можуть залучатися до участі в заходах з охорони державного кордону чи проведення гарнізонних заходів (парадів).

Питання призначення курсантів-жінок до складу добового наряду вирішується відповідно до статутів Збройних Сил України.

191. Курсанти вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби, які не перебувають у шлюбі, розміщуються безоплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні вищого військового навчального закладу. Житлові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам до гуртожитків, призначених для проживання одиноких громадян. Курсанти, які перебувають у шлюбі, забезпечуються сімейними гуртожитками.

Курсанти-жінки розміщуються окремо від курсантів-чоловіків.

192. Курсанти звільняються з розташування вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби відповідно до розпорядку дня і мають право перебувати поза його розташуванням після закінчення навчальних занять та обов'язкових годин самостійної роботи до початку занять наступного дня.

Порядок та соціально-побутові умови проживання курсантів у казармах і гуртожитках визначаються статутом вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби та наказами Адміністрації Держприкордонслужби.

Під час перебування у відпустці та у вільний від служби (навчання) час курсанти можуть носити цивільний одяг за межами розташування вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби.

Курсантам, які перебувають у шлюбі, незалежно від курсу навчання за відсутності сімейного гуртожитку в розташуванні вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби виплачується грошова компенсація за місцем навчання за тимчасове піднаймання (наймання) житлового приміщення поза розташуванням вищого військового навчального закладу в порядку і розмірах, що визначені Кабінетом Міністрів України.

193. Грошове забезпечення курсантів вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби здійснюється відповідно до законодавства. Курсантам з числа військовослужбовців строкової військової служби та осіб, які не проходили військову службу до зарахування на навчання, за відмінні і добрі оцінки в навчанні за результатами екзаменаційних сесій підвищуються посадові оклади в порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Курсантам (слухачам) - відмінникам навчання можуть бути призначені стипендії Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, іменні стипендії тощо.

Курсантам (слухачам), які не склали іспитів (заліків) під час екзаменаційної сесії з поважних причин (хвороба, сімейні обставини тощо), що підтверджені відповідними документами, надається право на складення іспитів (заліків) у строки, визначені ректором вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби.

194. Курсант (слухач) може бути відрахований з вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби з підстав, передбачених частиною шостою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" .

Курсанти віком до 18 років, відраховані з вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби, звільняються з військової служби і направляються до військових комісаріатів для взяття на військовий облік за місцем їх проживання.

У разі засудження курсанта за вчинення злочину і набрання законної сили обвинувальним вироком суду курсант відраховується з вищого військового навчального закладу та звільняється з військової служби за службовою невідповідністю, а курсанти-чоловіки, які не вислужили встановленого строку строкової військової служби (у разі коли їм судом не було призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, арешту, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади), направляються до органів Держприкордонслужби для дальшого проходження строкової військової служби.

Курсанти-жінки, відраховані з вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби, звільняються з військової служби.

195. Курсантам (слухачам) після закінчення навчання у вищому військовому навчальному закладі Держприкордонслужби видається диплом державного зразка про здобуття вищої освіти відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня та нагрудний знак.

Особам, які закінчили вищий військовий навчальний заклад Держприкордонслужби з дипломом з відзнакою, надається право на вибір місця проходження військової служби.

196. Курсанти (слухачі) можуть бути переведені для проходження військової служби (навчання) за контрактом:

до вищих військових навчальних закладів інших військових формувань або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, в яких посади курсантів комплектуються військовослужбовцями, з виключенням їх із списків особового складу Держприкордонслужби;

із вищих військових навчальних закладів інших військових формувань або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, до вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби з включенням їх до списків особового складу Держприкордонслужби.

Обов'язковою умовою зарахування курсантів (слухачів) на навчання до вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби є відповідність напряму їх підготовки у вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу, в якому вони проходили навчання, напряму підготовки у вищому військовому навчальному закладі Держприкордонслужби.

197. Переведення курсантів (слухачів) з вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби до вищих військових навчальних закладів інших військових формувань чи військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів або переведення з вищих військових навчальних закладів інших військових формувань чи військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів до вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби здійснюється за погодженням між Головою Державної прикордонної служби України та керівником міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, які здійснюють керівництво відповідними військовими формуваннями, за згодою курсантів (слухачів) та оформляється наказами Голови Державної прикордонної служби України.

Переведення курсантів (слухачів), а також поновлення на навчанні відрахованих з вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби курсантів (слухачів) здійснюється, як правило, під час літньої або зимової відпустки. Порядок ліквідації академічної різниці (заборгованості) у разі переведення або поновлення визначається ректором вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби та здійснюється, як правило, до початку занять. Переведення та поновлення курсантів (слухачів) вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби здійснюється в межах державного замовлення на підготовку фахівців відповідного напряму.

Переведення, відрахування курсантів (слухачів), їх поновлення на навчанні здійснюється в порядку, визначеному Адміністрацією Держприкордонслужби та центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки, відповідно до вимог цього Положення.

198. Особи рядового складу, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, можуть навчатися у вищих навчальних закладах без відриву від військової служби з метою здобуття базової вищої освіти за напрямом підготовки або спеціальністю, спорідненими з їх військовою спеціальністю, а ті з них, які продовжили строк військової служби за новим контрактом, - також за напрямом підготовки або спеціальністю, що не є спорідненими з їх військовою спеціальністю.

Особи офіцерського складу після здобуття базової або повної вищої освіти за державним замовленням у вищому військовому навчальному закладі Держприкордонслужби, вищих військових навчальних закладах інших військових формувань чи військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів можуть навчатися в інших вищих навчальних закладах без відриву від військової служби після проходження ними строку військової служби, який дорівнює часу їх навчання для здобуття попередньої вищої освіти.

199. Вступ військовослужбовця на навчання до вищого навчального закладу без відриву від військової служби здійснюється з дозволу начальника органу Держприкордонслужби, в якому проходить службу військовослужбовець. Такий дозвіл надається на підставі рапорту військовослужбовця наказом начальника відповідного органу Держприкордонслужби.

Навчання військовослужбовця не повинне перешкоджати виконанню ним службових обов'язків за займаною посадою.

200. Атестування військовослужбовців проводиться для забезпечення правильного добору, розстановки, виховання і вдосконалення підготовки військових кадрів шляхом об'єктивного оцінювання професійного рівня, ділових і моральних якостей кожного військовослужбовця, відповідності їх займаній посаді, визначення перспективи дальшого проходження військової служби, зокрема, формування кадрового резерву для призначення на керівні посади, направлення на навчання, а також для присвоєння первинного офіцерського звання військовослужбовцям.

201. Процес атестування військовослужбовців передбачає проведення періодичного атестування.

202. Порядок та строки проведення атестування військовослужбовців визначаються Адміністрацією Держприкордонслужби.

203. У мирний час військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або кадрову військову службу, надаються такі відпустки:

1) щорічні:

основна відпустка;

додаткова відпустка за виконання обов'язків військової служби, яке пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я;

інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням;

3) творчі відпустки;

4) соціальні відпустки:

відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;

відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

додаткова відпустка для військовослужбовців, які мають дітей;

відпустка для лікування у зв'язку з хворобою;

5) відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин без збереження грошового забезпечення.

204. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 років - 45 календарних днів. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.

Військовослужбовцям, прийнятим на військову службу за контрактом, тривалість щорічної основної відпустки у році початку військової служби обчислюється з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до абзацу першого цього пункту, за кожний повний місяць служби до кінця календарного року. При цьому військовослужбовцям, які мають право на відпустку тривалістю 10 календарних днів і більше, оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад у межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відпустка тривалістю менше 10 календарних днів за бажанням військовослужбовця може бути надана йому одночасно із щорічною основною відпусткою у наступному році. У такому ж порядку надається щорічна основна відпустка і військовослужбовцям, які перебували у відпустці по догляду за дитиною.

205. Курсантам (слухачам) вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу надаються щороку канікулярні відпустки: зимова - тривалістю до 14 календарних днів та літня - 30 календарних днів. Тривалість таких відпусток не залежить від вислуги років.

За наявності навчальної заборгованості у курсантів вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби канікулярна відпустка надається їм після ліквідації заборгованості в межах строків, установлених графіком навчального процесу. При цьому тривалість літньої відпустки не може бути меншою 15 календарних днів.

206. Курсантам (слухачам), які закінчили вищий військовий навчальний заклад Держприкордонслужби, військовий навчальний підрозділ вищого навчального закладу надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів до їх направлення до місця проходження військової служби.

207. Перелік місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, військових посад, виконання обов'язків військової служби яких пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, а також порядок надання та тривалість щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям за виконання обов'язків військової служби, яке пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я, надається щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої щорічної додаткової відпустки визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах та не може перевищувати 15 календарних днів.

208. Щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення тривалістю 14 робочих днів протягом календарного року надається військовослужбовцям, що належать до 1 або 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

209. Відпустка для лікування у зв'язку з хворобою надається військовослужбовцю із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальна тривалість безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою не повинна перевищувати чотирьох місяців (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).

Після закінчення встановленого строку безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби.

Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби відпустка для лікування у зв'язку з хворобою не надається.

210. Відпустка за сімейними обставинами без збереження грошового забезпечення надається військовослужбовцю у разі:

1) укладення ним шлюбу - тривалістю до 10 календарних днів;

2) тяжкого стану здоров'я або смерті рідних по крові або по шлюбу: дружини (чоловіка), батька (матері), вітчима (мачухи), сина (дочки), пасинка (падчерки), рідного брата (рідної сестри) військовослужбовця, батька (матері) подружжя або особи, на вихованні якої перебував військовослужбовець, - тривалістю до семи календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;

інших рідних - тривалістю до трьох календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;

3) пожежі або іншого стихійного лиха, яке спіткало сім'ю військовослужбовця або осіб, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - тривалістю до 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;

4) в інших виняткових випадках, коли присутність військовослужбовця в сім'ї необхідна, за рішенням начальника органу Держприкордонслужби - тривалістю до трьох календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад. Така відпустка може надаватися один раз протягом календарного року.

За рішенням начальника органу Держприкордонслужби військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин без збереження грошового забезпечення загальною тривалістю не більш як 15 календарних днів протягом календарного року.

211. Інші додаткові відпустки надаються військовослужбовцям Держприкордонслужби на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

У разі коли Законом України "Про відпустки" або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.

212. Черговість надання військовослужбовцям щорічних основної та додаткових відпусток визначається графіками, які затверджуються начальниками органів Держприкордонслужби, в яких проходять службу військовослужбовці, і доводиться до відома кожного з них у частині, що його стосується, під підпис. При складанні графіків ураховуються інтереси військової служби (забезпечення виконання покладених на орган Держприкордонслужби чи його підрозділи завдань), особисті інтереси військовослужбовців, наявність у військовослужбовця переваг щодо використання відпустки у зручний час. Графік відпусток на наступний рік затверджується щороку до 1 грудня.

213. Щорічні основна та додаткові відпустки надаються військовослужбовцю з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення календарного року, за який вони надаються. В особливих випадках за погодженням з прямим начальником військовослужбовця від начальника регіонального управління, прирівняної до нього посадової особи та вище, начальником розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби щорічна основна відпустка за минулий рік чи її невикористана частина надається у першому кварталі наступного року.

За бажанням військовослужбовців, крім курсантів (слухачів) вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби, щорічна основна відпустка може надаватися їм частинами, не більше двох, за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше ніж 24 календарні дні.

214. Щорічні додаткові відпустки за бажанням військовослужбовця можуть надаватись одночасно із щорічною основною відпусткою або окремо від неї.

Військовослужбовцям, які одночасно мають право на щорічну додаткову відпустку з різних підстав, щорічна додаткова оплачувана відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення надається за однією з підстав за вибором військовослужбовця.

215. Військовослужбовцям, кандидатури яких затверджено для направлення за кордон або для навчання у вищому військовому навчальному закладі, щорічна основна відпустка надається з урахуванням повного використання її до направлення за кордон, вибуття на навчання.

216. Облік відпусток та контроль за їх наданням згідно із затвердженими графіками здійснюються кадровими підрозділами органів Держприкордонслужби.

Наказ органу Держприкордонслужби про надання щорічної основної відпустки видається не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком строку відпустки на підставі рапорту військовослужбовця.

217. Грошове забезпечення військовослужбовцям за час щорічної основної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.

218. Наказ органу Держприкордонслужби про надання військовослужбовцю додаткової відпустки видається не пізніше ніж у день початку такої відпустки на підставі рапорту військовослужбовця. Обставини, на підставі яких військовослужбовцю надається додаткова відпустка, повинні мати документальне підтвердження.

219. Час на дорогу до місця проведення відпустки та назад військовослужбовцям не надається, крім випадків, передбачених законодавством.

У разі коли основна щорічна відпустка військовослужбовцю надається частинами, право на безкоштовний проїзд до місця її проведення та назад надається один раз.

220. Про день повернення військовослужбовця з відпустки оголошується в наказі начальника органу Держприкордонслужби.

221. Військовослужбовцям, щодо яких проводиться дізнання чи досудове слідство або стосовно яких судом розглядається кримінальна справа, відпустка надається за погодженням із відповідними органами дізнання, досудового слідства чи судом.

222. У разі втрати відпускного квитка в дорозі або місці проведення відпустки військовослужбовець повинен доповісти про це начальникові органу Держприкордонслужби, в якому він проходить службу.

223. У разі переміщення військовослужбовця по службі невикористана ним відпустка (частина відпустки) надається за новим місцем проходження військової служби.

224. Військовослужбовцям, які звільняються з військової служби, крім осіб, які звільняються з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів, щорічна основна відпустка надається з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до абзацу другого пункту 204 цього Положення, за кожний повний місяць служби в році звільнення. При цьому, якщо тривалість відпустки таких військовослужбовців становить більш як 10 календарних днів, їм оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад до місця служби або до обраного місця проживання в межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям, які звільняються із служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів, щорічні основна відпустка та додаткові відпустки за виконання обов'язків військової служби, яке пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я, в рік звільнення надаються на строки, встановлені пунктами 204 і 207 цього Положення.

225. У рік звільнення зазначених у пункті 224 цього Положення військовослужбовців, у тому числі тих, які мають дітей, із служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.

226. У разі звільнення військовослужбовця з військової служби до закінчення календарного року, за який він уже використав щорічну основну та додаткові відпустки, крім осіб, які звільняються із служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів, на підставі наказу начальника органу Держприкордонслужби проводиться відрахування із грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця.

У разі смерті військовослужбовця відрахування з його грошового забезпечення за використані дні відпустки не проводиться.

227. Військовослужбовцям, накази про звільнення яких підписано в минулому році, але не виключеним із списків особового складу органу Держприкордонслужби, відпустки за період військової служби в поточному році не надаються.

228. У разі звільнення військовослужбовця, який не використав щорічну основну відпустку, із служби (крім звільнення через службову невідповідність, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади, у зв'язку із позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, у зв'язку з систематичним невиконанням військовослужбовцем умов контракту), за його бажанням надається невикористана відпустка з наступним звільненням зі служби. Датою звільнення військовослужбовця із служби у такому випадку є останній день відпустки.

229. У разі звільнення військовослужбовця з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту невикористана ним щорічна основна відпустка може за його бажанням надаватися і тоді, коли час цієї відпустки повністю або частково перевищує строк контракту. У цьому випадку дія такого контракту продовжується до закінчення відпустки.

230. Відкликання військовослужбовців із щорічних основних відпусток дозволяється лише в разі оголошення мобілізації, введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, в інших випадках за рішенням Голови Державної прикордонної служби України або його заступників.

У разі відкликання військовослужбовця із щорічної основної відпустки невикористана її частина надається йому, як правило, в поточному році. Якщо невикористана частина відпустки становить 10 і більше календарних днів, військовослужбовцю оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад в межах України, але не далі пункту перебування, з якого його було відкликано.

231. Військовослужбовцям-подружжю, які проходять військову службу за контрактом або кадрову військову службу, відпустка надається за їх бажанням одночасно.

232. У Держприкордонслужбі в мирний час можуть проходити строкову військову службу придатні для військової служби за станом здоров'я громадяни чоловічої статі, яким до дня відправлення в органи Держприкордонслужби виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.

233. У разі коли відрахований з вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби військовослужбовець чоловічої статі не вислужив строк військової служби, рівнозначний визначеному законом строку строкової військової служби, він направляється до органу Держприкордонслужби для подальшого проходження строкової військової служби, крім випадків, передбачених пунктами "б", "г", "д" та "з" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" .