Про затвердження Тимчасового положення про організацію служби спеціальних моторизованих військових частин міліції, військових частин спеціального призначення та підрозділів оперативного призначення внутрішніх військ МВС України

дані про оперативну обстановку;

з ким, якими засобами і за який час повинен бути забезпечений зв'язок;

режим роботи радіозасобів;

порядок забезпечення посадових осіб документами, які необхідні для роботи зв'язку, терміни їх уведення в дію та заміни.

2.5. Підготовка особового складу до виконання завдань з ОГП

2.5.1. З метою підготовки особового складу до виконання завдань з ОГП командир військової частини організовує:

професійну підготовку офіцерів;

підготовку штабів;

бойову, гуманітарну і спеціальну підготовку прапорщиків, сержантів і солдатів;

підготовку спеціалістів;

підбір і навчання начальників військових нарядів.

2.5.2. Підготовка штабів, офіцерів, прапорщиків, сержантів, солдатів і спеціалістів здійснюється згідно з навчальними програмами, наказами і вказівками Міністра внутрішніх справ України і командувача внутрішніх військ.

Плани проведення спільних тренувань (навчань) військової частини з органами внутрішніх справ розробляються штабом спільно з управлінням (відділом) служби МВС, ГУМВС, УМВС, УВСТ і затверджуються старшим військовим та старшим оперативним начальниками.

2.5.3. Начальники військових нарядів підбираються зі складу прапорщиків, сержантів і солдатів, що прослужили у військовій частині не менше 3 місяців, досконало знають патрульно-постову службу, дисципліновані, у першу чергу із відмінників служби, бойової та гуманітарної підготовки.

Військовослужбовці, відібрані для несення служби як начальники військових нарядів, проходять додаткову підготовку, складають заліки комісії, до складу якої в обов'язковому порядку входить представник територіального органу внутрішніх справ.

2.5.4. Навчання чергових військових нарядів, начальників патрульних груп, начальників військових нарядів здійснюється:

на спеціальних заняттях (зборах) за навчальною програмою, яка розроблена штабом з'єднання, військової частини (як правило, у підготовчий період, один раз на півріччя);

під час проведення з ними інструктажів перед заступанням на службу;

під час проведення спільних тренувань та занять в територіальному органі внутрішніх справ (терміни проведення визначаються окремим планом);

під час підбиття підсумків несення служби і під час обміну досвідом роботи.

2.5.5. Підготовка військових нарядів до несення патрульної служби проводиться перед кожним заступанням на службу у визначений час командиром військової частини. До підготовки залучаються фахівці органів внутрішніх справ, які прибувають у військові частини для проведення інструктивних занять. На проведення інструктивних занять відводиться не менше 50 хвилин.

Підготовка військових нарядів включає:

бойовий розрахунок особового складу;

інструктаж чергових військових нарядів, начальників патрульних груп і патрулів військових нарядів;

інструктивні заняття з особовим складом;

інструктаж виконавців за планом морально-психологічного забезпечення;

матеріально-технічне і медичне забезпечення особового складу.

2.5.6. Бойовий розрахунок особового складу проводиться командиром підрозділу у визначений розпорядком дня військової частини час, для цього шикується весь особовий склад підрозділу. На бойовому розрахунку командир підрозділу оголошує:

підсумки служби за минулу добу;

оновлені дані про оперативну обстановку;

наряди для несення служби з ОГП;

розрахунок особового складу і порядок дій при ускладненні оперативної обстановки;

порядок проведення занять з бойової та гуманітарної підготовки з військовослужбовцями, які вільні від служби;

наряди внутрішньої служби та склад чергового підрозділу;

прізвища військовослужбовців, які виконуватимуть обов'язки за посадою, яким надається вихідний день, а також звільнені від несення служби через хворобу та інші причини;

накази старших начальників, заохочення.

Інструктаж чергових військових нарядів проводить командир військової частини або його заступники; начальників патрульних груп, патрулів військових нарядів - командири підрозділів (батальйону, роти) або їх заступники з громадської безпеки. Цей інструктаж проводиться до початку інструктивних занять з особовим складом і на нього відводиться не менше 20 хвилин.

Під час проведення інструктажу черговим військових нарядів, начальникам патрульних груп та патрулів військових нарядів оголошуються:

підсумки й оцінка служби кожного підрозділу (наряду) за минулу добу;

оперативна обстановка, що склалася на поточну добу;

завдання з ОГП й особливості їх виконання; надані транспортні та технічні засоби;

порядок взаємодії і зв'язку військових нарядів між собою, з нарядами органів внутрішніх справ, добровільними громадськими формуваннями і гарнізонними патрулями;

необхідні елементи підготовки особового складу до несення служби, порядок і місце проведення інструктивних занять особового складу (в навчальному класі, обладнаному містечку тактичної підготовки військ тощо).

На інструктажі перевіряються знання чергових військових нарядів, начальників патрульних груп та патрулів військових нарядів своїх обов'язків і уміння діяти під час ускладнення обстановки.

Після інструктажу чергові військових нарядів, начальники патрульних груп та патрулів військових нарядів (з числа прапорщиків, військовослужбовців за контрактом) отримують табельну зброю.

Крім цього, чергові військових нарядів отримують документацію чергового військових нарядів (патрульно-постову відомість, маршрутні картки, контрольні листки; зразки рапортів: про попередження чи розкриття злочинів (у т.ч. по гарячих слідах), затриманих осіб за адміністративні правопорушення, застосування зброї, спецзасобів чи засобів фізичного впливу; схеми розстановки нарядів, патрульних дільниць, позивні, схеми організації зв'язку із взаємодійними органами).

2.5.7. Інструктивні заняття з особовим складом військових нарядів проводять командири взводів у навчальному класі, обладнаному містечку тактичної підготовки військ з використанням схем (макетів) та інших наочних посібників, приладів.

На інструктивному занятті:

оголошується склад військових нарядів;

коротко підбиваються підсумки несення служби за минулу добу;

доводиться оперативна обстановка;

ставляться конкретні завдання особовому складу та роз'яснюється порядок їх виконання;

уживаються заходи щодо додержання законності й особистої безпеки при несенні служби;

відпрацьовуються нормативи з тактичної підготовки військ та прийоми рукопашного бою і самозахисту;

перевіряються знання своїх обов'язків, порядок допуску посадових осіб до здійснення перевірки служби, спорядження і зовнішній вигляд військовослужбовців;

відпрацьовуються найбільш характерні тактичні прийоми несення служби (ведення нагляду, виявлення осіб, що підозрюються у вчиненні злочину, запобігання та припинення групових порушень громадського порядку, затримання озброєних злочинців тощо), що вводяться при ускладненні оперативної обстановки.

2.5.8. Особовому складу, призначеному у військовий наряд, видаються:

службове посвідчення встановленого зразка (начальнику військового наряду, начальнику патрульної групи, черговому військових нарядів);

контрольний листок патруля (поста охорони порядку) (додаток 3), автопатрулю - журнал служби автопатруля (додаток 6) і картки маршруту патруля (начальникам військових нарядів);

радіостанція (начальнику військового наряду, начальнику патрульної групи, черговому військових нарядів);

свисток;

індивідуальний перев'язувальний пакет (аптечка);

кишеньковий електричний ліхтар;

фотокартки та інші дані про осіб, щодо яких установлено адміністративний нагляд, та осіб, яких оголошено в розшук;

бланки рапортів про адміністративні правопорушення (начальнику військового наряду, начальнику патрульної групи, черговому військових нарядів);

спеціальні засоби;

особиста зброя та боєприпаси (при несенні служби зі зброєю).

2.5.9. При проведенні інструктажів також дотримуються вимог Статуту патрульно-постової служби міліції України (пункти 98-102).

2.6. Контроль за виконанням рішення командира військової частини в підрозділах

2.6.1. Контроль за виконанням рішення командира військової частини в підрозділах здійснюють: командир військової частини, його заступники, офіцери штабу, виховних структур, технічних служб і служб тилу.

Контроль повинен поєднуватися з наданням практичної допомоги підлеглим і супроводжуватися усуненням на місці виявлених недоліків.

2.6.2. Контроль за виконанням рішення командира повинен здійснюватися в кожному підрозділі щомісяця. Для роботи в підрозділі призначається група офіцерів управління частини на чолі з командиром або його заступником.

2.6.3. При організації контролю визначаються:

які підрозділи і хто перевіряє;

час, місце і мета перевірки;

методи роботи тих, кого перевіряють;

час і порядок підготовки офіцерів для роботи в підрозділах;

порядок оформлення підсумків роботи в підрозділах.

Основна увага звертається на надання практичної допомоги командирам підрозділів, які мають порушення дисципліни в своїх підрозділах та низькі показники службо-бойової діяльності.

2.6.4. При здійсненні контролю перевіряються:

бойова готовність підрозділів;

відповідність рішень, що прийняті командирами підрозділів, одержаному завданню й умовам оперативної обстановки; своєчасність доведення цих рішень до тих, хто виконує; ступінь підготовленості особового складу до несення служби з ОГП;

виконання поставлених завдань (ефективність використання сил і засобів, виконання вимог нормативних документів, якість несення патрульної служби);

стан навчання, виховання, військової дисципліни і внутрішнього порядку;

виконання встановленого порядку контролю за несенням служби військовими нарядами;

матеріально-технічне забезпечення;

надійність зв'язку;

ведення обліку й звітності, своєчасність донесень, їх об'єктивність і достовірність.

2.6.5. Після завершення роботи в підрозділі старший групи повинен:

записати пропозиції у книзі бойової служби підрозділу;

рапортом доповісти командиру військової частини про виконання завдання;

проінформувати офіцерів управління військової частини з питань, що їх стосуються;

установити контроль за виконанням розпоряджень, які були віддані підрозділам.

За підсумками роботи офіцерів управління військової частини в підрозділах може видаватися наказ.

2.6.6. Здійснюючи контроль і надаючи практичну допомогу підлеглим, командир військової частини, штаб, виховні структури, технічні служби і служби тилу вивчають і узагальнюють результати діяльності і вживають заходів щодо розповсюдження позитивного досвіду роботи.

2.7. Керівництво службово-бойовою діяльністю командиром підрозділу

2.7.1. Керівництво командиром підрозділу службово-бойовою діяльністю (лінійного батальйону, роти, взводу) включає:

планування заходів щодо виконання рішення (наказу) командира військової частини;

організацію патрульної служби;

перевірку служби військових нарядів;

організацію навчання і виховання особового складу, підтримку внутрішнього порядку в підрозділі;

підбиття підсумків служби.

2.7.2. Планування заходів щодо виконання рішення (наказу) командира військової частини проводиться на місяць. Намічені заходи передбачаються у календарному плані.

2.7.3. Організація патрульної служби в підрозділі включає:

прийняття рішення про організацію і несення служби з ОГП, його оформлення і постановку завдань виконавцям;

підбір, інструктаж особового складу військових нарядів;

уточнення (організацію) взаємодії, зв'язку.

2.7.4. Після отримання завдання й оцінивши обстановку, командир підрозділу приймає рішення на добу.

Дані про стан оперативної обстановки командир підрозділу одержує від командира військової частини (штабу), органу внутрішніх справ, а також у наслідок перевірки служби військових нарядів.

2.7.5. Після отримання завдання командир підрозділу повинен:

з'ясувати обсяг служби, склад, особливі обов'язки і порядок підготовки військових нарядів;

ужити необхідних заходів до поліпшення якості несення служби, навчання і виховання особового складу, зміцнення дисципліни і статутного порядку;

ужити заходів з матеріально-технічного забезпечення.

2.7.6. При оцінці обстановки командир підрозділу враховує:

стан громадського порядку в районі несення служби;

маршрути патрулювання та їх віддаленість від місця дислокації підрозділу;

наявність особового складу, зброї, транспорту та засобів зв'язку;

рівень професійної підготовки, службовий досвід військовослужбовців та стан військової дисципліни;

результати несення патрульної служби за минулу добу;

час доби, пору року, метеорологічні умови та їх вплив на дії нарядів;

заходи, які проводяться місцевими (громадськими) організаціями, органами внутрішніх справ, і їх вплив на організацію патрульної служби.

2.7.7. У рішенні на добу командир підрозділу відображає:

оперативну обстановку в районі несення служби;

на яких дільницях (маршрутах) зосередити основні зусилля при несенні патрульної служби;

завдання взводам (відділенням): кількість, види, склад нарядів, начальників військових нарядів; час і місце несення служби;

порядок і час інструктажу особового складу;

завдання з морально-психологічного забезпечення особового складу під час виконання завдань служби, порядок його проведення;

організацію взаємодії і зв'язку військових нарядів між собою, з нарядами органів внутрішніх справ, добровільних громадських формувань та гарнізонними патрулями;

бойовий розрахунок підрозділу у разі ускладнення оперативної обстановки;

завдання з матеріально-технічного та медичного забезпечення;

порядок організації і проведення контролю служби військових нарядів;

порядок проведення занять з військовослужбовцями;

завдання щодо підтримання внутрішнього порядку, наряди внутрішньої служби та для ведення господарських робіт.

Залежно від обстановки та характеру завдань у рішенні можуть передбачатися й інші питання.

Основний зміст свого рішення командир підрозділу записує у книзі бойової служби підрозділу військової частини (додаток 4).

2.7.8. На основі прийнятого рішення командир підрозділу визначає завдання (віддає розпорядження) своїм заступникам, командирам рот, взводів (відділень), старшинам та іншим виконавцям. Перед постановкою завдань він підбиває підсумки патрульної служби за минулу добу і інформує про зміни в оперативній обстановці, оформляє патрульно-постову відомість (додаток 5).

2.7.9. Підбір особового складу у військові наряди здійснює командир підрозділу з урахуванням думок своїх заступників.

У військовий наряд з ОГП призначаються військовослужбовці з одного відділення, а при чисельності наряду більше ніж відділення - з одного взводу. Забороняється призначати у військові наряди військовослужбовців, які не приймали присягу, не склали заліків після закінчення введення в бойову службу молодого поповнення, хворих і тих, хто мав дисциплінарні стягнення.

2.8. Контроль за організацією і несенням служби з ОГП

2.8.1. Контроль за організацією та несенням патрульної служби є важливим засобом зміцнення дисципліни серед особового складу та забезпечення високої активності військових нарядів у боротьбі зі злочинністю та в охороні громадського порядку. Він здійснюється шляхом проведення систематичних перевірок служби. Право перевірки служби військових нарядів мають:

особи, яким військові наряди підпорядковані, прямі та старші оперативні начальники цих осіб - військові та спільні наряди, споряджені від підпорядкованих їм військових частин (підрозділів);

командири взводів і старшина роти - військові наряди, споряджені від роти (крім військових нарядів, які очолюють офіцери);

командири батальйонів, рот та їх заступники, взводів - наряди, до складу яких входять їх підлеглі;

особи за дорученням начальника управління територіального командування;

начальники територіальних органів внутрішніх справ та їх заступники;

начальники ГУМВС, УМВС, УВСТ, їх заступники, начальники та інспекторський склад ГУМВС, УМВС, УВСТ;

посадові особи за дорученням командувача внутрішніх військ та його заступників;

посадові особи за дорученням Міністра внутрішніх справ України або його заступників;

посадові особи, які прибули для проведення інспекторської перевірки (у тому числі і для перевірки служби).

2.8.2. Посадові особи, які прибули для перевірки військових нарядів із вищих штабів, зобов'язані пред'являти начальникові військового наряду посвідчення на право перевірки військового наряду за підписом начальника, який призначив їх для перевірки, завірене гербовою печаткою.

Перевірка спільних нарядів проводиться разом з представником територіального органу внутрішніх справ (якому підпорядковується начальник патруля з числа працівників міліції) чи за окремим дорученням старшого оперативного (оперативного) начальника.

2.8.3. Перевірка служби з ОГП військових нарядів планується штабом військової частини на місяць і відображається в спеціальному графіку. У цьому графіку відображається перевірка несення служби військовослужбовцями цієї військової частини, а також перевірка спільно з працівниками територіального органу внутрішніх справ. При плануванні враховується необхідність щоденної перевірки несення служби кожного військового наряду. Перевірка служби може бути гласною та негласною. При негласній перевірці особа, яка перевіряє, потай веде спостереження за діями наряду. У разі грубого порушення порядку несення служби або при потребі надання патрульному наряду негайної допомоги перевірник припиняє свою перевірку та дає вказівки щодо усунення порушень чи надає військовослужбовцям відповідну допомогу. Перевірка служби з ОГП проводиться:

начальником управління територіального командування і його заступниками - не менш як 4 рази на місяць;

офіцерами управління територіального командування - не менше 5 разів на місяць;

командиром військової частини і його заступниками - не менше 5 разів на місяць;

офіцерами управління військової частини - не менше 6 разів на місяць;

командирами підрозділів (батальйонів, рот, взводів) та їх заступниками - не менше 8 разів на місяць.

До перевірки несення служби можуть залучатися військовослужбовці-жінки, офіцери, прапорщики, військовослужбовці за контрактом.

2.8.4. Про наслідки перевірки патрульно-постової служби особа, яка перевіряє, робить відповідний запис у контрольному листі начальника патруля військового наряду (у службовій книжці міліціонера - при спільному несенні служби), патрульно-постовій відомості підрозділу з переліком конкретних недоліків, зроблених зауважень і вжитих заходів.

За результатами перевірки складається рапорт на ім'я особи, яка призначала перевірку. При виявленні недоліків в організації та несенні служби особа, яка перевіряє, зобов'язана на місці вжити заходів щодо їх усунення. За грубе порушення вимог цього Положення, Статуту патрульно-постової служби міліції України наряд може бути знятий з маршруту (поста) особами, яким він підпорядкований.

2.8.5. Стан і якість перевірок нарядів розглядається на спільних службових нарадах не менше одного разу на місяць зі складанням відповідного протоколу наради.

2.8.6. Офіцери, прапорщики і військовослужбовці-жінки, призначені для перевірки служби, інструктуються командиром військової частини, начальником штабу або заступником командира військової частини з громадської безпеки та отримують посвідчення на право перевірки нарядів. При необхідності їм виділяється автотранспорт.

2.8.7. При перевірці військових нарядів, які несуть патрульну службу, також дотримуються вимог Статуту патрульно-постової служби міліції України, пунктів 104, 106-107 та 109-117.

2.9. Посилення служби при ускладненні оперативної обстановки

2.9.1. При ускладненні оперативної обстановки служба подовжується на строк:

Міністром внутрішніх справ України - до 15 діб;

командувачем внутрішніх військ - до 10 діб;

начальником управління територіального командування - до 7 діб;

командиром військової частини - до 5 діб.

Рішення про перехід на посилений варіант несення служби оформляється наказом (розпорядженням).

Про перехід на посилену бойову службу, підстави та вжиті заходи доповідається старшому командирові та старшому оперативному начальникові.

2.9.2. На період введення посиленого варіанту несення служби додатково передбачаються:

заходи щодо підвищення бойової готовності, перевірка готовності резервів, уточнення планів дій за надзвичайних ситуацій, уведення в дію додаткових засобів зв'язку та їх робота протягом доби;

призначення оперативних груп у штабах та призначення черговими по частині найбільш досвідчених офіцерів;

збільшення чисельності військових нарядів для несення бойової служби за рахунок максимального скорочення залучення особового складу на інші потреби, не пов'язані з виконанням завдань з ОГП, призначення їх начальниками офіцерів, прапорщиків, військовослужбовців за контрактом та досвідчених сержантів, посилення контролю за бойовою службою;

посилення охорони казарм підрозділів, приміщень штабів та складів;

активізація виховної роботи з підвищення пильності особового складу;

посилення чергування в добових нарядах частин і підрозділів;

організація патрулювання в пунктах дислокації підрозділів і військових частин;

виїзд транспортних засобів з автомобільного парку тільки за розпорядженням командира військової частини;

перевірка наявності, стану обліку та збереження зброї, боєприпасів, спеціальних засобів, вибухових, сильнодійних та отруйних речовин, паливно-мастильних матеріалів, установлення посиленого контролю за їх видачею;

перевірка стану протипожежних засобів і готовності позаштатних команд;

перевірка готовності сил та засобів інженерного забезпечення для ліквідації загрози вибуху.

Усі заходи щодо посилення бойової служби командир військової частини проводить у взаємодії з територіальними органами внутрішніх справ.

2.10. Підбиття підсумків служби й облік результатів несення служби

2.10.1. Після закінчення служби патрульні наряди прибувають до територіального органу внутрішніх справ, де керівним (начальницьким) складом органу внутрішніх справ спільно з черговим військових нарядів, офіцером, призначеним старшим від військової частини, а також працівником міліції, призначеним для перевірки організації та несення служби, підбиваються підсумки несення служби з оцінкою діяльності кожного патрульного наряду.

2.10.2. Щокварталу в ГУМВС, УМВС на колегіях і щомісяця на оперативних нарадах розглядається стан роботи з охорони правопорядку, на яких дається принципова оцінка кожному підрозділу, військовій частині та з'єднанню окремо з вимогливим ставленням до керівників, які не забезпечують у повному обсязі виконання поставлених завдань.

2.10.3. Підсумки служби підбиваються окремо з офіцерами, прапорщиками, сержантами та солдатами:

в управлінні територіального командування - за місяць, квартал, півріччя та рік;

у військовій частині - за місяць, квартал, півріччя та рік;

у батальйоні - за місяць;

у роті (взводі) - за тиждень і місяць;

у відділенні - щоденно;

у військовому наряді - після виконання завдання.

Під час підбиття підсумків служби з ОГП в управлінні територіального командування, з'єднанні та військовій частині беруть участь представники ГУМВС, УМВС за місцем розташування управління територіального командування, військової частини (підрозділу).

2.10.4. За підсумками несення служби видається наказ про наслідки виконання завдань бойової служби: в управлінні територіального командування - один раз на півріччя, а в з'єднанні та військовій частині - щокварталу.

2.10.5. При самостійному несенні служби, у разі затримання особи за підозрою вчинення злочину, військовий наряд доставляє затриманого до чергової частини територіального органу внутрішніх справ, де старший наряду складає рапорт.

Черговий по територіальному органу внутрішніх справ на підставі рапорту приймає від патруля затриманого і робить запис його даних. Водночас з його реєстрацією у черговій частині органу внутрішніх справ оперативний черговий або спеціально уповноважений працівник оформляє талон-повідомлення, де вказуються відомості про особу, яка прийняла рапорт, реєстраційний номер, найменування органу внутрішніх справ, адреса і службовий телефон, дата прийняття рапорту та підпис, ініціали і прізвище оперативного чергового.

У разі, якщо порушується кримінальна справа, статистичні дані заносяться до обліку за формою N 4 на код внутрішніх військ - "36".

2.10.6. Громадянин, затриманий військовим нарядом за адміністративні правопорушення, доставляється до територіального органу внутрішніх справ, де складається відповідний рапорт. Корінець рапорту підписується черговим по територіальному органу внутрішніх справ, скріплюється печаткою і вручається начальникові патруля.

Правопорушник обліковується у статистичній картці адміністративних правопорушень відповідно до нормативних актів МВС.

2.10.7. При спільному несенні служби затримані особи обліковуються як при спільному затриманні. Порядок обліку такий, як при самостійному несенні служби, тільки обліковується форма N 4 на спільний наряд з дільничими інспекторами міліції або на спільний наряд з патрульною службою міліції.

2.10.8. З результатами несення служби, які подаються районними управліннями (відділами) внутрішніх справ до ГУМВС, УМВС, УВСТ до МВС, обов'язково ознайомлюються командири військових частин під особистий підпис.

2.10.9. Щотижня та щомісяця командир військової частини проводить звірку результатів участі військовослужбовців у попередженні правопорушень та розкритті злочинів з обліками управлінь (відділів) інформаційних технологій при ГУМВС, УМВС, УВСТ. За їх наслідками складаються відповідні акти за підписом відповідних керівників та скріплються печаткою органу внутрішніх справ. Головне управління внутрішніх військ МВС України щомісяця здійснює звірку результатів несення служби з ОГП з обліками Департаменту інформаційних технологій МВС України.

2.10.10. Основними формами підбиття підсумків служби є збори особового складу, наради із сержантами, прапорщиками та офіцерами.

2.10.11. Оцінка служби військового наряду ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно") визначається командиром підрозділу і відображається в патрульно-постовій відомості. При цьому враховуються результати перевірки служби та оцінка органу внутрішніх справ. Забороняється оцінювати службу військових нарядів тільки за кількістю громадян, які доставлені в органи внутрішніх справ за порушення громадського порядку.

Оцінки військовослужбовцям виставляють чергові військових нарядів. При цьому враховуються знання та практичне виконання обов'язків при несенні служби, активність при попередженні правопорушень, правова культура, службова етика та правила спілкування з громадянами, дисциплінованість та підтягнутість. Кількість затриманих правопорушників та злочинців командири взводів заносять в особисті рахунки військовослужбовців і наочно оформлюють у розташуванні підрозділу.

Оцінка стану службово-бойової діяльності з ОГП підрозділу, військової частини, з'єднання, управління територіального командування визначається відповідно до Методики оцінки служби з ОГП управліннями територіальних командувань, з'єднань та військових частин внутрішніх військ МВС України.

3.1. Види військових нарядів, їх обов'язки і права

3.1.1. Для несення служби з ОГП військова частина виділяє такі види військових нарядів:

патруль;

пересувну групу швидкого реагування;

пост охорони порядку;

наряд на контрольно-пропускному пункті;

військовий ланцюжок.

При виконанні завдань з ОГП і боротьби зі злочинністю (правопорушеннями) на військовослужбовців внутрішніх військ поширюються права й обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.

3.1.2. Для несення патрульної служби військова частина споряджає і направляє в розпорядження органу внутрішніх справ військовий підрозділ. Офіцер, який очолює військовий підрозділ, після одержання на розводі наказу про службу стає черговим військових нарядів.

3.1.3. Військовий підрозділ, який виділено для несення служби, підпорядковується черговому військових нарядів, а після прибуття в орган внутрішніх справ, крім того, начальникові органу внутрішніх справ, його заступникам і черговому.

Перехід військового підрозділу в підпорядкування начальника органу внутрішніх справ визначається з моменту доповіді чергового військових нарядів начальнику органу внутрішніх справ (його заступникам або черговому по органу внутрішніх справ) про прибуття для несення служби, а вихід із підпорядкування - після доповіді про виконання завдання і одержання дозволу про відбуття до військової частини.

Для несення служби в призначеному районі (зоні відповідальності) військовий підрозділ виставляє на маршрутах патрулів і у визначених місцях пости охорони порядку.

3.1.4. Призначення військових нарядів з ОГП:

патруль - це рухомий наряд з двох-трьох військовослужбовців (начальник патруля і патрульні), який виконує завдання шляхом обходу (об'їзду) маршруту й огляду його окремих ділянок. Патруль може бути пішим, на велосипеді або на автомобілі. Патруль на автомобілі (автопатруль) переважно призначається для ОГП на відособлених (віддалених) маршрутах. Патруль на велосипеді (велопатруль) переважно призначений для ОГП на маршрутах, які розташовані у лісопарковій зоні, зонах масового відпочинку громадян і де використання автомобіля ускладнено. Військовослужбовець, який входить до складу патруля, називається патрульним, а той, хто його очолює, - начальником патруля. Маршрутом патруля називається місцевість, яка прилягає до основного напрямку руху патруля, у межах видимості та чутності. Ширина смуги маршруту патрулювання уточнюється на місцевості, що прилягає до основного напрямку руху патруля в межах закріпленої за ним території. Протяжність маршруту для піших патрулів може становити 1-1,5 км, для велопатрулів - 3-4 км, для автопатруля - 6-8 км. Залежно від умов несення служби і обстановки протяжність маршруту може бути збільшена або зменшена;

пересувна група швидкого реагування (далі - ПГШР) - це спеціальний наряд із складу підрозділу спеціального призначення внутрішніх військ, який призначений для вжиття невідкладних заходів щодо попередження та профілактики порушень громадського порядку при змінах в оперативній обстановці в районі несення служби, негайного виїзду до місця події з метою здійснення заходів щодо розкриття злочинів по гарячих слідах.

До складу ПГШР входять: начальник групи (офіцер, прапорщик або військовослужбовець за контрактом), два військовослужбовці (прапорщики або військовослужбовці за контрактом) та водій. Крім того, за рішенням начальника територіального органу внутрішніх справ до складу ПГШР може входити працівник міліції (працівник оперативних служб, дільничний інспектор міліції).

Особовий склад групи екіпірується згідно з вимогами пункту 97 Статуту патрульно-постової служби міліції України.

Керівництво ПГШР забезпечує оперативний черговий органу внутрішніх справ, який несе відповідальність за її роботу під час свого чергування, а також відповідає за дотримання дисципліни особовим складом і правильне використання спеціальних і технічних засобів;

пост охорони порядку - це військовий наряд (як правило, у складі двох-трьох військовослужбовців) - начальник поста і постового, який виконує завдання шляхом безперервного спостереження за певною ділянкою території (об'єктом). Начальник поста призначається із числа офіцерів, прапорщиків або військовослужбовців за контрактом. Для поста визначаються його центр і кордони. Центр поста визначається в тому місці, звідки найзручніше вести нагляд і швидко вживати заходів для попередження й припинення правопорушень. Відстань від центру поста до його кордонів не повинна перевищувати 300 м.

Пост охорони порядку може бути рухомим або нерухомим.

Військовослужбовець, який входить до складу поста охорони порядку, називається постовим.

Патрулі та пости охорони порядку, призначені від одного відділення, складають патрульну групу. Начальником патрульної групи, як правило, призначається прапорщик, військовослужбовець за контрактом (командир відділення). Для несення служби патрульній групі, як правило, виділяється автомобіль;

наряд на контрольно-пропускному пункті призначається у складі двох-трьох військовослужбовців для перевірки транспортних засобів і вантажів, що перевозяться, з метою виявлення розшукуваних злочинців, викраденого майна, викрадених автомобілів і мотоциклів, а також для забезпечення пропускного режиму або обмеження руху транспорту та пішоходів при проведенні масових заходів, виникненні стихійного лиха, епідемій та епізоотій. Військовослужбовці внутрішніх військ виконують завдання тільки спільно з представниками територіальних органів внутрішніх справ;

військовий ланцюжок - це військовий наряд чисельністю від відділення до роти, який виконує завдання з оточення району (ділянки місцевості) з метою заборони неорганізованого проходження в нього громадян, а також створення коридорів для руху громадян і розмежувальних прямокутників у місцях розміщення ділянок масових заходів і глядачів. Військові ланцюжки можуть бути посилені - з інтервалом між військовослужбовцями менше 1 м, нормальні - з інтервалами 1-2 м, рідкі - з інтервалами більш як 2 м, багаторядні - в 2 і більше рядів. До складу ланцюжків можуть залучатися працівники органів внутрішніх справ. Відповідно до цього є міліцейські ланцюжки, військові ланцюжки, змішані ланцюжки. Для їх посилення під час перекриття вулиць можуть використовуватися техніка (броньована техніка, автомобілі), переносні огородження, канати та інші засоби.

3.1.5. Для виконання службово-бойових завдань щодо переслідування, затримання заарештованих і засуджених осіб, які втекли з-під варти, припинення масових заворушень та групових порушень громадського порядку в населених пунктах, ОГП під час стихійного лиха, епідемії, епізоотії та інших надзвичайних ситуацій, при введенні надзвичайного стану військові частини, крім нарядів, зазначених у пункті 3.1.1, можуть виділяти наряди, визначені в розділі 5 Положення.

Військові наряди спільно з органами внутрішніх справ переслідування і затримання заарештованих і засуджених осіб, які втекли з-під варти, ведуть відповідно до наказів МВС, Статуту бойової служби спеціальних частин військ внутрішньої та конвойної охорони. В окремих випадках для охорони державного майна під час надзвичайних ситуацій, введення надзвичайного стану військові частини можуть споряджати тимчасові варти. Ці варти підпорядковуються коменданту території, начальникові військової оперативної групи, командирові військової частини (підрозділу), від якої вони призначені, і несуть службу відповідно до Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року N 550-XIV.

3.1.6. Залежно від обстановки за рішенням старшого оперативного начальника до складу військових нарядів, які зазначені у пункті 3.1.1 і розділі 5 Положення, можуть залучатися і працівники органу внутрішніх справ. Військовий наряд, до складу якого входить працівник органу внутрішніх справ, називається спільним.

3.1.7. Для виконання завдань, що раптово виникають, або посилення військових підрозділів (військових нарядів) рішенням начальника управління територіального командування, командира військової частини створюється резерв у складі відділення, взводу, роти чи батальйону.

Резерв (як правило) розташовується в пункті постійної дислокації військової частини і підпорядковується начальникові управління територіального командування, командирові військової частини, його заступникам та черговому.

3.1.8. Військові наряди при несенні служби з ОГП зобов'язані:

забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок, запобігати та рішуче припиняти порушення громадського порядку і злочини на встановлених маршрутах (місцях несення служби) та поблизу них;

припиняти адміністративні правопорушення;

знати закони України та нормативні акти органів державної виконавчої влади з питань забезпечення громадської безпеки та ОГП, вимагати від громадян їх виконання;

забезпечувати виконання загальнообов'язкових рішень органів місцевого самоврядування, прийнятих ними в межах своєї компетенції, з питань ОГП;

у межах маршруту (поста) забезпечувати спостереження за місцями найбільш імовірного вчинення злочину, можливої появи та переховування злочинців;

своєчасно застерігати громадян від вчинення протиправних дій, роз'яснювати їм відповідальність за порушення громадського порядку, звертати увагу на осіб, які, зважаючи на їх поведінку, можуть вчинити злочин;

додержуватись законності, ретельно та уважно розбиратися на місці з порушниками громадського порядку; доставляти в орган внутрішніх справ громадян, які вчинили злочини або грубо порушили громадський порядок, особам при затриманні повідомляти підстави та мотиви такого затримання;

при одержанні повідомлення про злочин, що готується або який уже вчинено, терміново доповісти черговому військових нарядів та в чергову частину органу внутрішніх справ, негайно вжити заходів щодо припинення протиправних дій і затримання осіб, які їх скоїли. При неможливості справитися власними силами звернутися за допомогою (по радіостанції, по телефону, встановленими сигналами свистком) до сусідніх нарядів або залучити до цього інших громадян;

при виявленні в межах маршруту (поста) слідів або предметів, які можуть бути доказом вчинення злочину, вжити заходів для їх зберігання і доповісти про це черговому військових нарядів та в чергову частину органу внутрішніх справ;

припиняти злочини та порушення громадського порядку, які вчиняються (у тому числі і неповнолітніми): дрібне хуліганство, розпивання спиртних напоїв, поява в нетверезому стані в громадських місцях, що ображає людську гідність і суперечить нормам суспільної моралі, стрільба з вогнепальної, холодної, метальної чи пневматичної зброї в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушеннями установленого порядку, складати протоколи про адміністративні правопорушення;

повідомляти у відповідні державні органи і громадські об'єднання про аварії, пожежі, катастрофи, стихійні лиха та інші надзвичайні події, вживати невідкладних заходів щодо ліквідації їх наслідків, рятування людей і надання їм допомоги, охорони майна, що залишилось без нагляду;

подавати в межах наявних можливостей невідкладну, у тому числі медичну допомогу особам, які потерпіли від правопорушень і нещасних випадків, перебувають у безпорадному або небезпечному для життя і здоров'я стані, а також неповнолітнім, які опинилися в скрутному становищі;

взаємодіяти з нарядами міліції та громадськими формуваннями, посадовими особами з метою використання їх допомоги у виконанні завдань з ОГП.

3.1.9. Військовослужбовець внутрішніх військ незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб із заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний ужити заходів щодо попередження і припинення правопорушень, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події та повідомити про це в найближчий орган внутрішніх справ.

3.1.10. При виконанні завдань з ОГП військовий наряд має право:

вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень військовослужбовця, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог - застосовувати передбачені Законом України "Про міліцію" заходи примусу;

перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що засвідчують їх особу;

затримувати і передавати в установленому законом порядку до органів внутрішніх справ:

осіб, при підозрі у вчиненні злочину;

осіб, які вчинили адміністративні правопорушення;

осіб, які виявили непокору законній вимозі військовослужбовця;

осіб, які перебували у громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або вони втратили здатність самостійно пересуватися, могли завдати шкоди оточуючим чи собі;

військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки злочину або адміністративного правопорушення (до передання їх Військовій службі правопорядку в Збройних Силах України, представникам військової комендатури, військової частини);

неповнолітніх віком до 16 років для передання їх законним представникам або направлення в приймальник-розподільник для неповнолітніх;

проводити огляд осіб, верхнього одягу, речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, що можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров'я, в разі необхідності фіксувати дії на фото- або відеоплівці;

входити безперешкодно в будь-який час доби на територію й до приміщення підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, у тому числі митниць, та оглядати їх із метою припинення злочинів, переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, під час стихійного лиха та за інших надзвичайних ситуацій;

на земельні ділянки, у житлові та інші приміщення громадян у разі переслідування злочинця або припинення злочину, що загрожує життю мешканців, а також під час стихійного лиха та за інших надзвичайних ситуацій;

перебувати на земельних ділянках, у житлових та інших приміщеннях громадян за їх згодою, а також на території та в приміщеннях підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності з повідомленням про це в адміністрацію для забезпечення безпеки громадян, громадської безпеки, запобігання злочину, виявлення і затримання осіб, які його вчинили;

відповідно до своєї компетенції тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об'єкти з метою забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони життя і здоров'я людей;

обмежувати або забороняти у випадках затримання злочинців при аваріях, інших надзвичайних ситуаціях, що загрожують життю і здоров'ю людей, рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг;

вилучати у громадян і службових осіб предмети та речі, заборонені або обмежені в обігу, а також документи з ознаками підробки. Ці предмети, речі та документи передавати за призначенням до органів внутрішніх справ;

користуватися безоплатно всіма видами громадського транспорту, міського, приміського та місцевого сполучення (крім таксі), а також попутним транспортом;

використовувати безперешкодно транспортні засоби, що належать підприємствам, установам і організаціям незалежно від форм власності, а також громадянам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення) для проїзду до місця події, стихійного лиха, доставлення до лікувальних закладів осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, для переслідування правопорушників та їх доставлення до міліції;

користуватися в невідкладних випадках безперешкодно і безплатно засобами зв'язку, що належать підприємствам, установам і організаціям незалежно від форм власності, а засобами зв'язку , що належать громадянам, - за їх згодою;

зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби та зброю.

3.1.11. Військовому наряду забороняється:

залишати маршрут (місце) несення служби;

передавати і показувати будь-кому свою зброю, за винятком осіб, котрим він підлеглий;

спати, відволікатися від виконання своїх службових обов'язків і послаблювати пильність;

вступати в розмови з питань, які не мають відношення до служби;

порушувати правила радіообміну, вести неслужбові розмови по телефону;

заходити без службової необхідності в жилі будинки, кафе, розважальні заклади, магазини та інші приміщення.

3.2. Обов'язки осіб військових нарядів

3.2.1. Особи військових нарядів зобов'язані твердо знати:

законодавство України, нормативно-правові акти МВС та державної виконавчої влади, рішень сільських, селищних, міських рад з питань ОГП;

поставлені завдання з ОГП, загальні та особливі обов'язки;

особливості району (маршруту) несення служби, місцезнаходження органів державної влади, органів внутрішніх справ, державної безпеки і режим роботи промислових підприємств, транспорту, торговельних організацій і видовищних закладів;

місця масового скупчення людей у районі несення служби: парки, сквери, сади, стадіони, їдальні, кафе, ресторани, театри, готелі, ринки, вокзали, пристані та інше;

місця можливої появи (переховування) злочинців (двори, підвали, горища, провулки тощо), осіб без певного місця проживання, які ведуть антисуспільний спосіб життя;

трамвайні, автобусні та тролейбусні маршрути і найближчі зупинки, станції метро і зупинки таксі;

номери телефонів пожежної частини, швидкої та невідкладної допомоги, адреси найближчих лікарень, аптек, приймальників-розподільників, розташування телефонів-автоматів і повідомлювачів пожежної сигналізації на маршрутах патрулювання;

місця несення служби нарядами міліції та добровільних громадських формувань, способи підтримання з ними взаємодії та зв'язку;

засоби зв'язку з черговими військових нарядів, черговими військової частини і органу внутрішніх справ.

3.2.2. Черговий військових нарядів

Черговий військових нарядів призначається з числа офіцерів управління військової частини або офіцерів підрозділів. Він підпорядковується командирові військової частини, його заступникам, начальникові органу внутрішніх справ, його заступникам і черговому органу внутрішніх справ. Він відповідає за точне і правильне виконання поставлених завдань з ОГП, якісне несення служби і дотримання законності військовими нарядами, за збереження та справність зброї, боєприпасів, транспорту, спецзасобів, засобів зв'язку, якими користуються військові наряди.

Як правило, черговим військових нарядів призначається командир підрозділу, у разі входження до складу військових нарядів військовослужбовців з різних підрозділів їх очолює черговий військових нарядів з числа офіцерів управління частини.

3.2.2.1. Черговий військових нарядів зобов'язаний:

своєчасно прибути з військовими нарядами до органу внутрішніх справ, уточнити їх завдання, направити військові наряди на маршрути (пости) і доповісти про це черговому органу внутрішніх справ та черговому військової частини;

знати оперативну обстановку в районі несення служби, завдання патрулів військових нарядів і порядок їх виконання;

вимагати від особового складу патрулів військових нарядів високої пильності і дисципліни, суворого дотримання законності, твердого знання і точного виконання своїх обов'язків;

уміло і безперервно здійснювати управління військовими нарядами, при зміні обстановки і за відсутності вказівок старшого начальника виявляти ініціативу, приймати доцільні рішення і наполегливо впроваджувати їх у життя;

організовувати виявлення, запобігання, припинення та розкриття злочинів по гарячих слідах, вживати з цією метою профілактичні та розшукові заходи, передбачені чинним законодавством;

припиняти адміністративні правопорушення, виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень, уживати в межах своєї компетенції заходів щодо їх усунення;

забезпечувати збереження знайдених, вилучених у затриманих осіб документів, речей, цінностей та іншого майна, вживати заходів щодо повернення їх законному власнику;