Про затвердження Правил безпеки у вугільних шахтах (НПАОП 10.0-1.01-05)

Примітки:

1. Графа 3 заповнюється механіком підйому або особою, призначеною для огляду підйомної установки. Графа 3 у свою чергу розділена на графи за числами місяця; у цих графах робляться такі відмітки:

"Н" - об'єкт несправний;

"Р" - об'єкт справний;

"О.Н." - огляду не було.

2. Для підземних пасажирських підвісних канатних доріг заповнюються пункти 1, 2, 12, 13, 14, 15 та 16.

Примітки:

1. Особа, яка здійснювала огляд (черговий слюсар або механік підйому), описує в графі 2 розділу II характер та ступінь несправності об'єкта, відміченого знаком "Н" у розділі I.

2. У графі 3 розділу II головний механік зазначає заходи щодо усунення виявлених дефектів та осіб, відповідальних за виконання цих заходів.

3. Книга повинна бути пронумерована, прошита та скріплена печаткою шахти (пункт 4.1.15 Правил).

Примітки:

1. До книги записується стан підйомної установки при щозмінних оглядах, здійснюваних машиністами під час приймання та здавання змін (пункт 4.10.5 Правил).

2. До графи 4 заноситься запис про наявність та стан усіх пожежних засобів. Машиніст робить запис: "Повністю" або "Некомплектне".

3. У графі 5 робиться відмітка про чистоту приміщення. Машиніст робить запис: "Чисто" або "Брудно".

4. У графах 6-19 записується стан елементів підйомної машини. Машиніст робить запис: "Справно" або "Несправно".

5. Елементи автоматизації в автоматизованих підйомах оглядаються електрослюсарем-машиністом.

6. У графі 21 машиністи можуть робити записи про стан елементів підйомної машини, що не увійшли до переліку граф 6-19. У цій самій графі ставиться підпис перевіряючих (механіка підйому, головного механіка шахти або організації, до складу якої входить підприємство), в день перевірки підйомної машини).

Примітки:

1. Ліва сторінка книги призначена для запису результатів огляду лівого головного каната барабанних підйомних машин чи головного каната машин з одноканатним шківом тертя (ШТ), права сторінка - для запису результатів огляду правого головного каната.

2. Для запису результатів огляду канатів багатоканатних машин, що врівноважують, і барабанних машин при врівноваженій системі підйому ведуться окремі книги (пункт 4.10.11 Правил).

3. Під час щодобових оглядів заповнюються графи 1, 3, 5 та 10, під час щотижневих оглядів - графи 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9 та 10, під час щомісячних - усі графи.

4. У графі 12 головний механік шахти або старший механік робить зауваження про загальний стан каната (про корозію, ознаки деформації каната, відшарування дротів та ін.).

5. Результати інструментального контролю втрати перерізу металу дротів каната, який проводиться не щодобово, а періодично записуються через усю сторінку.

6. У графі 4:

6.1. Для головних канатів машин барабанного типу відстань визначається від підйомної посудини;

6.2. Для головних канатів багатоканатних підйомних установок визначення відстані проводиться від правої підйомної посудини;

6.3. Для канатів, що врівноважують (хвостових) визначення відстані до найбільш ушкодженої ділянки проводиться від правої підйомної посудини.

7. У графі 5 відзначається подовження каната, яке відбувається внаслідок його розтяжки під час роботи, особливо в перший період після навішування. У разі відрубки зайвої довжини каната в графі 5 відмічається: "Відрублено...м".

8. У разі екстреного напруження каната терміново проводиться його ретельний огляд і заповнюються всі потрібні графи. У цьому разі в графі 5 указується загальне подовження каната, яке відбулося внаслідок екстреного напруження.

9. У графі 11 головний механік робить відмітку: "Огляд після екстреного напруження".

10. Під час щодобових оглядів канатів пасажирських канатних доріг заповнюються графи 1, 3, 4 та 10, а при щомісячних - 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8 та 11. При цьому в графі 4 місце розташування найбільш пошкодженої ділянки вказується за номерами підвісок.

11. У разі заміни канатів через усю сторінку робиться відмітка про знімання каната. Нижче робиться відмітка про навішування нового каната та описуються конструкція, звивок, діаметр каната та номер його останнього випробування на канатно-випробувальній станції.

Примітки:

1. Розділ II книги призначений для обліку витрати канатів на певній підйомно-транспортній установці та термінів їх служби.

2. У графі 6 розділу II вказуються скороченим позначенням конструкція та звивок каната. (Канат з шістьма сталками по 36 дротів, ГОСТ 7668-80, хрестового правого звивка позначається КрПр 6х36+1 о.с. ЛК).

Примітки:

1. У графі 2 записується назва об'єкта без зазначення окремих видів електроустаткування, а також найменування виробки, в якій розташований об'єкт.

2. У графі 3 зазначається загальна оцінка стану всього електроустаткування та заземлення, величина перехідного опору заземлення, час відключення мережі від штучного витікання струму "на землю", а також характер несправностей, найменування та заводський номер електроустаткування, в якому виявлені несправності (серед них і зменшення опору ізоляції нижче за норму).

Примітки:

1. Контроль за складом та температурою газів на дільницях з діючими пожежами, станом ізоляційних перемичок здійснюється дільницею ВТБ (дільницею спеціальних робіт) шахти та працівниками ДАРС (ДВГРС).

2. Огляд перемичок, що ізолюють дільниці з діючою пожежею, здійснюється щодобово, а в особливих випадках у разі активної підземної пожежі та інше - не рідше одного разу на зміну.

3. Огляд перемичок, що ізолюють вироблений простір від діючих виробок, на пластах вугілля, схильного до самозапалювання, повинен здійснюватись не рідше одного разу на місяць, а засипання та рекультивація поверхні - один раз на квартал.

4. Перевірка складу повітря на дільниці з діючою пожежею повинна здійснюватися працівниками ДАРС (ДВГРС). Місце та час перевірок, а також їх кількість визначаються головним інженером шахти за погодженням із ДАРС (ДВГРС).

Примітка. Книга ведеться для кожної водовідливної установки та знаходиться в насосній камері (пункт 7.1.10 Правил).

Примітка. Біля кожного заслону закріплюється табличка такої форми:

Примітка. Вентиляційний журнал складається із трьох розділів:

у розділі І реєструються дані про режими роботи вентиляторів шахти;

у розділі II наводяться характеристика провітрювання вентиляційної мережі шахти та розподіл повітря у виробках;

у розділі III наводяться характеристика провітрювання тупикових виробок та дані про час провітрювання після підривних робіт.

У розділі I крім режимів роботи вентиляторів (форма I) реєструється показник складності провітрювання шахти.

Окрема сторінка відводиться для кожної вентиляційної установки та кожного резервного вентилятора, якщо його тип або розміри відрізняються від робочого.

Не менше одного разу на місяць повинні визначатися подача та тиск кожного вентилятора, що записуються у графи 2 та 3 форми I. За наявності самописного витратоміра до журналу заносяться його показання. Безпосередньо подачу вентилятора в цьому разі можна вимірювати один раз на квартал.

Значення аеродинамічного опору записується до графи 4.

Якщо режим роботи вентилятора задовільний, то в графі 5 головний інженер шахти ставить свою візу. Якщо технічний керівник підприємства вважає за необхідне здійснити заходи щодо зміни режиму роботи вентилятора або аеродинамічного опору шахти, то в цій графі він дає вказівки головному механіку шахти, начальнику дільниці ВТБ або начальнику відповідної дільниці.

У разі послідовного провітрювання у кожній групі виробок, що провітрюється одним струменем, витрати повітря вираховуються один раз (за виробкою з найбільшим значенням витрати).

У розділі II (форма 2) реєструються: витрати повітря, вихідного (вихідний струмінь) і вхідного (вхідний струмінь) до шахти, на горизонт, пласти, крила, виїмкові дільниці, до очисних та тупикових виробок, відокремлено провітрюваних камер та діючих виробок (графи 5, 10); дані контролю вмісту повітря (графи 11-13 - при розробленні пластів вугілля, не схильного до самозапалювання; графи 11-14 - при розробленні пластів вугілля, схильного до самозапалювання, та графи 11-15 - на шахтах із виділенням сірковмісних газів).

Результати вимірів на вхідних та вихідних струменях повинні записуватися у такій послідовності: спочатку для шахти в цілому, а потім у порядку послідовного розгалуження вхідних струменів - для горизонту, пласта, крила, виїмкової дільниці, очисних виробок, тупикових виробок та камер, які провітрюються відокремленими вентиляційними струменями.

Загальна витрата повітря, яка надходить до шахти (на горизонт, пласт, крило, виїмкову дільницю, до очисної виробки, до тупикової виробки та камери), і вихідного з неї (горизонту, пласта і т.ін.), що записується відповідно до граф 5 та 10, повинна розміщуватись на одному рядку.

За даними граф 5 та 10 роблять висновок про розподіл повітря горизонтами, пластами, крилами, виїмковими дільницями, очисними виробками, тупиковими виробками та камерами, що провітрюються відокремленим струменем, а за даними граф 6, 11-16 - про склад повітря, його температуру та вологість. За даними граф 5 та 10 роблять висновок щодо стійкості провітрювання.

Для очисних і тупикових виробок, а також для виїмкових дільниць графи 11, 12, 13 заповнюються у вигляді дробу: в чисельнику - вміст газу у вхідному струмені повітря; а у знаменнику - вміст газу у вихідному струмені повітря.

Графи 6 та 16 заповнюються у вигляді дробу: в чисельнику - температура, а в знаменнику - відносна вологість.

Графа 15 заповнюється у вигляді дробу; в чисельнику - вміст сірководню, а в знаменнику - сірчистого ангідриду.

У графі 17 головний інженер шахти або начальник дільниці ВТБ планує заходи щодо покращення провітрювання шахти. У тій самій графі розписуються виконавці запланованих заходів.

У графі 11 для зарядних камер уміст метану записується в чисельнику дробу, а вміст водню - в знаменнику.

Дані форми 2 використовують при оцінці стану негерметичності вентиляційних споруд та пристроїв, визначення відносної витрати повітря, яке надходить до шахти на 1 т середньодобового видобутку, а також для визначення багатогазовості та категорії шахти.

Оцінка стану герметичності вентиляційних споруд та пристроїв здійснюється один раз на рік наприкінці останнього місяця. Для цього за даними граф 5 і 10 визначають фактичні втрати повітря та порівнюють їх з нормами, наведеними в Керівництві з проектування вентиляції вугільних шахт, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці 20.12.93 N 131 (ДНАОП 1.1.30-6.09.93).

Внутрішні абсолютні втрати повітря для шахти в цілому, горизонту, пласта та крила визначають за формулою:

а відносні втрати - за формулою:

Відносну витрату повітря, яке надходить до шахти на 1 т середньодобового видобутку, визначають один раз на рік наприкінці останнього місяця за формулою:

Дані про оцінку стану герметичності вентиляційних споруд і пристроїв та відносної витрати повітря додаються до заходів із забезпечення провітрювання шахти.

У розділі III (форма 3) реєструються результати перевірок складу та вимірів витрати повітря в тупикових виробках, а також дані про час провітрювання виробок після підривних робіт. Перевірка складу та виміри витрати повітря здійснюються згідно з Інструкцією з контролю складу рудникового повітря, визначення багатогазовості та встановлення категорій шахт за метаном, затвердженою наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.10.2004 N 236.

До графи 1 заносять усі тупикові виробки, що проводяться, причому спочатку ті з них, в яких згідно з пунктом 3.7.2 Правил повинна здійснюватися перевірка складу повітря після підривних робіт, а потім - усі інші.

Виробки, в яких повинна здійснюватись перевірка складу повітря після підривних робіт, розбиваються на три групи: горизонтальні, похилі та висхідні. Кожна група в свою чергу розбивається на кілька характерних підгруп залежно від площ поперечних перерізів виробок, їх довжини та кількості вибухових речовин, які одночасно підриваються у вибоях виробок. При цьому значення відношень площ поперечних перерізів, кількості ВР, що одночасно підриваються, та довжини виробок, які входять до тієї чи іншої підгрупи, не повинні перевищувати відповідно 1,3; 1,4 та 1,3.

При розбиванні виробок на підгрупи необхідно враховувати, що витрата шкідливих газів, які утворюються при підриванні 1 кг ВР за вугіллям, у 2,5 рази більше ніж при підриванні за породою, тобто 1 кг ВР, що витрачаються за вугіллям, варто прирівнювати до 2,5 кг ВР, які використовуються за породою.

Дати вимірів витрати повітря та перевірки його складу заносяться до графи 2 у вигляді дробу: в чисельнику - дата виміру, а в знаменнику - дата перевірки.

У графі 5 у вигляді дробу зазначається максимальна кількість ВР, що одночасно підривають у кожній виробці за вугіллям (у чисельнику) та за породою (у знаменнику), згідно з діючими паспортами буропідривних робіт.

У графах 10, 11 та 12 записуються результати перевірки складу повітря для оцінки його якості та визначення багатогазовості виробок. Крім того у графах 11, 12, 13, 14 та 15 записуються результати перевірки складу повітря після підривних робіт у виробках із найгіршими умовами провітрювання. З цією метою навпроти найменувань виробок із найгіршими умовами провітрювання передбачається необхідна кількість рядків для занесення зазначених результатів.

Виробки з найгіршими умовами провітрювання встановлюються для кожної підгрупи (групи) із зазначенням часу початку перевірки складу повітря Т, що визначається за формулою (1) Інструкції з контролю складу рудникового повітря, визначення багатогазовості та встановлення категорій шахт за метаном, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.10.2004 N 236, із використанням даних граф 3-6.

До найгірших за умовами провітрювання потрібно відносити виробки з більшим значенням Т.

У зазначених виробках не рідше одного разу на місяць здійснюється перевірка складу повітря після підривних робіт для визначення часу їх провітрювання. Перевірки повинні здійснюватися не пізніше ніж через 2 дні після одного з вимірювань витрати повітря. Якщо підривні роботи здійснюються в кілька прийомів, то перевірка здійснюється після підривання з максимальним виділенням шкідливих газів.

З усіх даних про склад повітря у виробках із найгіршими умовами провітрювання до граф 13, 14 та 15 заносяться тільки ті результати (CO та оксиди азоту), за якими за мінімальний час провітрювання сумарна концентрація шкідливих газів, перерахована на умовний оксид вуглецю, не перевищує 0,008%.

Зазначена концентрація умовного оксиду вуглецю заноситься до графи 16, а до графи 17 заноситься мінімальний час, протягом якого продукти вибухового перетворення ВР були розріджені до концентрації умовного оксиду вуглецю, зареєстрованої в графі 16.

Визначений таким чином час провітрювання виробок із найгіршими умовами провітрювання встановлюється як обов'язковий для всіх інших виробок цієї підгрупи або групи.